Грузія під час російсько-української війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грузія та вторгнення Росії на Україну — реакція та дії влади та громадянського суспільства Грузії на російське вторгнення на Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року під час російсько-української війни.

Окупація й анексія Криму

[ред. | ред. код]
Див. також: Російське збройне вторгнення в Крим (2014) та Анексія Криму (2014)

1 березня 2014 року, Президент Грузії Георгій Теймуразович Маргвелашвілі закликав міжнародну спільноту «не дозволити розпочати новий конфлікт у Європі та використати всі доступні методи для запобігання можливої агресії та збереження суверенітету і територіальної цілісності України».[1] 6 березня Парламент Грузії прийняв резолюцію про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та рішуче засудив силові дії проти суверенітету України, які здійснює Російська Федерація, а також всі інші дії, що здійснюються з порушенням основних принципів міжнародного права. У резолюції наголошується, що «нещодавні агресивні дії Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, які здійснені за допомогою військових частин на території України, є порушенням положень двосторонніх угод та містять загрозу масштабної військової агресії. Це свідчить не тільки про серйозну загрозу для дружньої України, але й для Грузії та Європи в цілому».[2] 11 березня Президент Грузії заявив, що «непокараність Російської Федерації у 2008 році за військову інвазію в Грузію, дозволила Москві думати і про захоплення Криму».[3]

Війна на сході України

[ред. | ред. код]
Див. також: Війна на сході України

У квітні 2014, Георгійський president Giorgi Margvelashvili збирається в інтерв'ю, "Я не думаю, що це хороший вибір для росіян, щоб вирізати відносини з Росією. У зв'язку з війною росіяни можуть бути росіяни, і навіть більше агресивно". He said that Russia should be made to understand ", що відносини між ними або countries по всьому світу не можуть будуватися через військові дії".[4] У березні 2015 року він продовжив свої попередні зауваження, сказавши: «окупація грузинських територій у 2008 році, війна в Україні в 2014 році та підтримка сепаратистів у Придністров’ї – це не що інше, як... покарання Грузією, Україною та Молдовою Москвою за їхні Європейський вибір».[5]

Російське вторгнення в Україну

[ред. | ред. код]
Див. також: Російське вторгнення в Україну (2022)

Влада

[ред. | ред. код]

Влада Грузії спочатку зайняла проукраїнську позицію щодо вторгнення Росії в Україну. Так, 24 лютого 2022 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що політика Російської Федерації щодо України є «вопиючим порушенням міжнародного порядку». Також він закликав Міжнародне співтовариство вжити всіх заходів, щоб уникнути подальшої ескалації військового конфлікту.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі також підтримала українську сторону і закликала Росію припинити війну.[6]

1 лютого 2023 року думку президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, майбутнє дипломатичне врегулювання повномасштабної війни Росії проти України має також включати питання виведення російських військ з окупованих грузинських територій.[7] Секретар РНБО Олексій Данілов різко відреагував на цю пропозицію.[8]

Громадянське суспільство

[ред. | ред. код]

Більшість населення Грузії також зайняло проукраїнську позицію. 24 лютого 2022 року в найбільших містах країни (Батумі, Кутаїсі, Зугдіді, Поті та Тбілісі) пройшли акції та виступи на підтримку України. Сотні людей вийшли на вулиці з українськими прапорами, українським гімном, плакатами та закликами до припинення бойових дій.

Учасники мітингу в столиці провели ходу до парламенту Грузії, а потім вишикувалися в живий ланцюг до площі Свободи, перекривши автомобільний рух.[9]

Звинувачення у допомозі Російській Федерації

[ред. | ред. код]

У квітні 2022 року Грузія, незважаючи на проукраїнську позицію, відмовилася приєднатися до економічних санкцій проти Росії. Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що рішення було ухвалено виходячи з інтересів країни та народу, при цьому виступивши за необхідність якнайшвидшого припинення російської «військової операції» в Україні. Також глава грузинського уряду не підтримав участь грузинських добровольців у військових діях на українській стороні.[10]

Після відмови грузинської сторони вводити санкції, країну почали звинувачувати у допомозі Росії. Президент України Володимир Зеленський 31 березня 2022 року відкликав посла України з Грузії. Він заявив, що «посол працював тільки щоб залишатися на посаді», і взагалі - «він втратив час на дипломатичному фронті».

Не буде зброї, не буде санкцій, не буде обмежень для російського бізнесу – шукайте іншу роботу, – заявив він[джерело?].

Наступного дня, 1 квітня 2022 року, Президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявив, що її країна підтримує економічні санкції проти Росії та всі міжнародні резолюції щодо підтримки Україні у війні.[11]

5 квітня 2022 року Нед Прайс керівник прес-служби Держдепартаменту США заявив, що він не може підтвердити або прокоментувати дані про те, що Грузія допомагає Росії обходити санкції Заходу, введені в результаті російського вторгнення на Україну в лютому 2022.[12]

Гуманітарна допомога Україні

[ред. | ред. код]

26 лютого 2022 року влада Грузії заявила про те, що їхня країна надасть Україні гуманітарну допомогу у вигляді 1 мільйона ларі ($320 тис або ₽26 млн), на які, за їхніми словами, буде закуплено фармацевтичну продукцію та предмети медичного призначення.[13][14]

2 березня 2022 року грузинська влада заявила, що зробить наступні заходи підтримки українській стороні: допомагатимуть громадянам України, які приїхали до Грузії, запустять гарячу лінію 24/7 для українських туристів; « Пошта Грузії » безкоштовно відправлятиме гуманітарні посилки на Україну, а тбіліська телевежа та стадіон у Батумі були підсвічені квітами державного прапора України. Біля президентського палацу, поряд із грузинськими, було вивішено й українські прапори.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі написала на своїй сторінці у Facebook:

Підтримка президента Грузії виражається не у прапорах, а в його чітких заявах! Сьогодні його присутність у Парижі та Брюсселі служить саме цій меті.[15]

.

19 березня 2022 року тимчасовий повірений у справах України в Грузії Андрій Касьянов заявив на брифінгу, що до 580 тонн грузинської гуманітарії відправлено в Україну 2 літаки та 22 фури. Також він додав, що кошти, що надходять на спеціальні рахунки посольства у Тбілісі, повністю витрачаються на потреби Збройних сил України. За його словами, на ці гроші в Грузії, Туреччині та Польщі вони закуповують предмети побуту, ліки та спеціальні аптечні набори.[16]

11 квітня 2022 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що Грузія не надаватиме військової допомоги Україні.[17]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Georgia Condemns Russian Moves in Ukraine. Civil Georgia. 1 березня 2014. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 1 березня 2014.
  2. ↑ Georgian Parliament adopts resolution in supporting Ukraine. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  3. ↑ Metreveli, Irakli. Georgia says 2008 war encouraged Russia to take Crimea. AFP. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 12 березня 2014.
  4. ↑ Top Ukraine official fears imminent invasion by Russia: 'We are in danger'. Daily News. 25 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2014.
  5. ↑ Antidze, Margarita (31 березня 2015). Georgia president says Russia is threat to regional security. Reuters. Архів оригіналу за 17 листопада 2015.
  6. ↑ «Национальные интересы» для Грузии оказались дороже дружбы с Украиной. Росбалт (рос.). Процитовано 16 травня 2022.
  7. ↑ Президентка Грузії: У межах мирної угоди з Україною РФ має вивести війська з Абхазії та Осетії. Українська правда (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
  8. ↑ Данілов різко відповів на пропозицію Грузії щодо звільнення Південної Осетії та Абхазії після поразки РФ. nv.ua (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
  9. ↑ Акции в поддержку Украины прошли в крупнейших городах Грузии. ФОТО. ВИДЕО. Новости-Грузия. Информационный портал (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  10. ↑ Премьер-министр Грузии Гарибашвили заявил, что страна не введет санкции против России. LENTA.RU (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  11. ↑ Президент Грузии заявила о поддержке финансовых санкций против России. РБК (рос.). Процитовано 16 травня 2022.
  12. ↑ США не могут подтвердить данные о том, что Грузия помогает России обходить санкции. ТАСС (рос.). Процитовано 16 травня 2022.
  13. ↑ Грузия окажет гуманитарную помощь Украине. Интерфакс (рос.). Процитовано 16 травня 2022.
  14. ↑ Грузия пообещала Украине гуманитарную помощь. Московский Комсомолец (рос.). Процитовано 16 травня 2022.
  15. ↑ Президент Зурабишвили критикует МИД Грузии. Civil.ge (ru-RU) . 2 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  16. ↑ До 580 тонн гуманитарной помощи отправили в Украину из Грузии. Новости-Грузия. Информационный портал (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  17. ↑ Грузия отказалась оказывать военную помощь Украине. Комсомольская правда (рос.). Процитовано 16 травня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Грузія_під_час_російсько-української_війни