Культура шнурової кераміки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:41, 17 листопада 2020, створена Віщун (обговорення | внесок) (шаблон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Культура шнурової кераміки
Культури шнурової кераміки (червоним) в 2300—2000 рр. до Р. Х.
Розташуванняконтинентальна Європа
Добапізній енеоліт
Час існування3200 до н. е./2300 до н. е. — 2300 до н. е./1800 до н. е.
Культура бойових сокир
CMNS: Культура шнурової кераміки у Вікісховищі
Посуд племен шнурової кераміки. Берлінський музей. Виготовлений біля 2500 р до н. е.
Бойова сокира племен культури шнурової кераміки. Норвегія.

Культура шнурової кераміки (відома також як культура бойових сокир) — назва археологічних культур пізнього енеоліту, поширених у лісовій і лісостеповій зонах Північної, Центральної і Східної Європи при кінці З — середини 2 тисячоліття (в основному 2300—1700) до н. е. Загальною ознакою шнурової культури є кераміка, прикрашена відтисками шнурка, який накладали на вогкі стінки глиняного посуду, або врізний орнамент на горщиках, черпаках, мисках, кулястих амфорах з ручками. «Шнуровики» користувалися шліфованими кам'яними ножами, сокирами, в тому числі й бойовими кинджалами, долотами; вживали прикраси з кістки та металу. Час існування цієї археологічної культури на землях України більшість дослідників датують 2900—2450/2350 рр. до н. е.

Місцеві культури

Виділяють близько двох десятків локально-хронологічних груп або культур, наприклад, саксонсько-тюринзька культура в Німеччині, чесько-моравська культура в Чехії, злотська культура, межановіцька культура на території Польщі, човноподібних сокир культура і поодиноких поховань культура у Прибалтиці й суміжних районах тощо.

На терені України

Варіант культури шнурової кераміки, Передкарпатська культура поширена головним чином на Прикарпатті, Поділлі й Волині, де знаходяться її 2 групи:

На Волині присутні:

Близькою до культури шнурової кераміки була середньодніпровська культура, поширена в сточищі середнього Дніпра і Десни.

Етнічна належність народів культур

Племена культури шнурової кераміки — вважаються індоєвропейцями, але існують різні концепції про початок їхнього формування. За однією з них вони не були автохтонами в Україні, вони прийшли ймовірно з Центральної Європи, підгірських районів Німеччини, асимілюючись з місцевим населенням. Згідно з іншою версією початок їхнього формування в степах Східної Європи.

Поселення культури шнурової кераміки мало досліджені, також невідома етнічна приналежність їхніх племен; за деякими дослідниками, це мали б бути предки слов'ян, балтійців, германців і угрофінів (І. Свешніков).

Населення культури шнурової кераміки не було однорідним за походженням. Основу його в Східній Європі склали племена ямної, середньодніпровської культур, певною мірою традиції трипільської культури, в Центральній Європі — культур лійчастого посуду, кулястих амфор. Деяка спільність в матеріальній і духовній культурі різних груп населення шнурової кераміки пояснюється занепадом землеробства, розвитком скотарства у зв'язку з погіршенням кліматичних умов і впливами зі степового Півдня Східної Європи.

Опис культур

Населення шнурової культури жило у напівземлянкових і наземних житлах стовпової конструкції. Покійників у скорченому положенні ховали у ґрунтових могилах, курганах чи в кам'яних скринях. У могилах знайдено, крім покійників, кості тварин, прикраси, кам'яні бойові топірці, крем'яне знаряддя, а також рештки страв у горщиках.

Майже для всіх культур шнурової кераміки властиві кубки з розтрубними шийками та амфори. Носії культури були осілими скотарями та хліборобами, розводили велику рогату худобу, свиней та коней. Для стжижовської культури та особливо для середньодніпровської культури характерні сильні впливи й запозичення від населення катакомбної культурно-історичної спільності.

Дослідники культур

Культуру шнурової кераміки досліджували: Г. Оссовський, М. Біляшівський, В. Деметрикевич, Я. Пастернак, Я. Махнік, І. Артеменко, Ю. Захарук, Т. Пассек, М. Пелещишин, І. Свєшніков.

Див. також

Джерела

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Артеменко И., Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы. М. 1967; (рос.)
  • Свешніков І., Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III — на початок II тисячоліття до нашої ери. К. 1974;
  • Захарук Ю., Нове джерело до вивчення культур шнурової кераміки на Волині. МДАПВ, вип. 3, К. 1961.

Посилання