Транспорт Камбоджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Камбоджі M:
Транспортна система Камбоджі (англ.)
Транспортна система Камбоджі (англ.)
Територія
Площа181,0 тис. км² (90-те)
Рельєфрівнинний
Найвища точкагора Пхном-Аураль (1810 м)
Повітряний
Аеропортів16 (142-ге)
Наземний
Автошляхів44,7 тис. км (80-те)
Залізниць642 км (108-ме)
Водний
Узбережжя443 км
Головний портСіануквіль
Водних шляхів3,7 тис. км (28-ме)
Найдовша річкаМеконг (4350 кілометр)
Найбільше озероТонлесап ( км²)
Адміністрування
ОрганМіністерство громадських робіт і транспорту
Головаміністр Ітх Сам Хенг

Транспорт Камбоджі представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 181 035 км² (90-те місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 450 км, зі сходу на захід — 560 км[2][3]. Географічне положення Камбоджі дозволяє країні контролювати водні транспортні шляхи головної водної артерії Південно-Східної Азії — річки Меконг[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Камбоджі

Загальна довжина автошляхів у Камбоджі, станом на 2010 рік, дорівнює 44 709 км, з яких 3 607 км із твердим покриттям і 41 102 км без нього (88-ме місце у світі)[1].

  • Національне шосе №1
    Національне шосе №1
  • Національне шосе №4 Пномпень — Сіануквіль
    Національне шосе №4 Пномпень — Сіануквіль
  • Сільська дорога
    Сільська дорога
Див. також: Автошляхи Камбоджі та Номерні знаки Камбоджі

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Камбоджі

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 642 км (108-ме місце у світі), з яких 642 км вузької 1000-мм колії[1].

  • Хол залізничного вокзалу Пномпеня, 2009 рік
    Хол залізничного вокзалу Пномпеня, 2009 рік

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Камбоджі

У країні, станом на 2013 рік, діє 16 аеропортів (142-ге місце у світі), з них 6 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 10 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 3 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (2);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (7);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (1)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 10 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,1 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 2,3 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

  • Аеропорт Сіемріапа
    Аеропорт Сіемріапа

Камбоджа є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — XU, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Камбоджі мають літерний код ІКАО, що починається з — VD[1].

Див. також: Авіакомпанії Камбоджі та Аеропорти Камбоджі

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Камбоджі

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Сіануквіль.

  • Паром на Меконзі у Нік-Леунзі
    Паром на Меконзі у Нік-Леунзі

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 544 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (21-ше місце у світі), з яких: балкерів — 38, суховантажів — 459, інших вантажних суден — 7, танкерів для хімічної продукції — 4, контейнеровозів — 4, газовозів — 1, пасажирських суден — 1, вантажно-пасажирських суден — 6, нафтових танкерів — 8, рефрижераторів — 11, ролкерів — 4, автовозів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 352 (Бельгії — 1, Канади — 2, Китайської Народної Республіки — 177, Кіпру — 4, Єгипту — 4, Естонії — 1, Французької Полінезії — 1, Габону — 1, Греції — 2, Гонконгу — 10, Індонезії — 2, Ірландії — 1, Японії — 1, Лівану — 5, Російської Федерації — 50, Сінгапуру — 3, Південної Кореї — 10, Сирії — 22, Тайваню — 1, Туреччини — 15, Об'єднаних Арабських Еміратів — 2, Великої Британії — 1, України — 35, В'єтнаму — 1)[1].

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2012 року становила 3 700 км (28-ме місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Меконг.

Головний річковий порт країни: Пномпень на Меконзі.

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Камбоджі

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство громадських робіт і транспорту. Станом на 23 травня 2016 року міністерство в уряді Хун Сена очолював Ітх Сам Хенг[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Cambodia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Cambodia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Камбоджі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Камбоджі&oldid=36873560