Костел Святого Миколая (Київ)

Костел Святого Миколая
Костел Святого Миколая
	50°25′37″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.426852° пн. ш. 30.517638° сх. д.
Тип споруди	костел
Розташування	Україна, Київ
Архітектор	С. В. Валовський, Владислав Городецький
Скульптор	Еліо Саля
Початок будівництва	1899
Кінець будівництва	1909
Висота	60 м
Місткість	1800 осіб
Будівельна система	цегла
Стиль	неоготика
Належність	Римо-католицька церква
Єпархія	Києво-Житомирська дієцезія
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вулиця Велика Васильківська, 75
Оригінальна назва	Костел Святого Миколая
Епонім	Миколай Чудотворець
Вебсайт	kyiv.omi.org.ua
	Костел Святого Миколая (Київ) (Київ)
	Костел Святого Миколая у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел Святого Миколая.

Костел Свято́го Микола́я в Києві — римо-католицький костел у Києві, один з двох римсько-католицьких у місті, побудованих до 1917 року. Розташований у центрі Києва на Великій Васильківській вулиці.

Історія

Дореволюційний період

Костел був побудований у 1899—1909 роках у неоготичному стилі українським та польським архітектором Владиславом Городецьким за проєктом С. В. Валовського. Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Пій Браницький, який також надав кошти для будівництва^[1]^[2].

Радянський період

У 1936 році радянська влада закрила костел Святого Миколая. Відтоді споруду використовували як господарське приміщення. Частину площ усередині займали системи глушіння «ворожих» західних радіостанцій, а антени системи було розвішано ззовні на баштах костелу^[3].

У 1978 році за наказом Ради Міністрів УРСР будівлю костелу віддали під створення Київського будинку органної та камерної музики. Для цього в Чехословаччині замовили орган компанії «Rieger-Kloss». У 1981 році було закінчено реставрацію, і того ж року в костелі почав діяти концертний зал.

Доба незалежності


Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн, присвячена костелу Святого Миколая

За часи незалежності України костел Святого Миколая поділили поміж собою Національний будинок органної та камерної музики України, як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні, яка проводить у ньому богослужіння для релігійної громади. Влада відмовлялася передати приміщення Римсько-католицькій церкві повністю до розв'язання питання щодо нового місця розташування Органного залу.

Приміщення перебувало в аварійному стані^[4]. Міністерство культури України спланувало до кінця 2023 року реалізувати проєкт будівництва в Києві Будинку музики та перемістити до нього Національний будинок органної та камерної музики України^[5].

Також у храмі почали службу священники зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії^[6].

Пожежа 2021 року

Ввечері 3 вересня 2021 року в костелі виникла пожежа, площа якої сягнула 80 м². На місці події працювали 80 рятувальників та 16 одиниць техніки, які ліквідували пожежу за півтори години. Унаслідок пожежі, яка поширилася на два поверхи костелу та дах, покрівля будівлі була дуже пошкоджена, та цілком згорів унікальний орган, виготовлений з металу і дорогих порід чорного та червоного дерева^[7]. Основною версією виникнення пожежі є загоряння електропроводів всередині дерев'яного корпусу органу, яким було понад 40 років. Постраждалих серед людей не було.

За добу після пожежі українські компанії пожертвували 18 млн гривень на відновлення костелу^[8]^[9]. За попередньою оцінкою Міністерства культури та інформаційної політики, відновлення костелу мало коштувати 75 млн грн, іншу частину грошей мала надати держава^[10].

Зображення

Листівка з фотографією храму
Польські вояки під костелом св. Миколая у Києві, травень 1920 р.
Скульптурне зображення Розп'яття
Статуя Діви Марії
Одна зі статуй Церкви
Перспектива костелу

Примітки

↑ Seruga J. Branicki Władysław, h. Korczak (1848—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. 2 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 413. (пол.)
↑ Władysław Michał Pius hr. Branicki h. Korczak [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.], 1848—1914 // M. J. Minakowski^[pl], Genealogia potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.]
↑ В Киевском католическом храме начались восстановительные работы после пожара. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
↑ Свиридовський А. Служба Божа чи розваги? Католицька громада намагається повернути собі київський костьол, поки його остаточно не з'їв грибок [Архівовано 22 грудня 2009 у Wayback Machine.] // Україна Молода. — 2009. — № 235 (16 грудня)
↑ Київський храм св. Миколая має шанс: ухвалено рішення щодо Будинку музики. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
↑ Душпастирі. nicolasparish.org.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
↑ Палав Костел Святого Миколая у Києві [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.], // pravda.com.ua, 2021-09-03
↑ На відновлення після пожежі костелу Святого Миколая зібрали 18 млн грн за добу [Архівовано 5 вересня 2021 у Wayback Machine.] // zaxid.net, 2021-09-05
↑ Що там з Костелом? Куди поділися 25 мільйонів і на якому етапі відновлення. Рубрика. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
↑ Мінкульт назвав суму, яка потрібна для відновлення костелу Святого Миколая. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.

Джерела та література

Крижановська О. О.. Миколая Святого костьол у Києві [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 656. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Святого Миколая (Київ)

Пожежа знищила частину костелу св. Миколи в Києві [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба України
Сайт Парафії св. Миколая в Києві [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
Народна правда — Киевский костел Св. Николая [Архівовано 30 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Мінкульт доручив КМДА підшукати нове приміщення для будинку органної музики. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 4 жовтня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.
Історія будівництва Миколаївського костела [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] // 44.ua (рос.)
Відеоекскурсія про архітектуру собору [Архівовано 4 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Київський костел святого Миколая руйнується, але реставрацію затримують – причини

Архітектура Київ Католицтво

Це незавершена стаття про церковну будівлю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Seruga J. Branicki Władysław, h. Korczak (1848—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. 2 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 413. (пол.)

[2] Władysław Michał Pius hr. Branicki h. Korczak [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.], 1848—1914 // M. J. Minakowski^[pl], Genealogia potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.]

[3] В Киевском католическом храме начались восстановительные работы после пожара. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

[4] Свиридовський А. Служба Божа чи розваги? Католицька громада намагається повернути собі київський костьол, поки його остаточно не з'їв грибок [Архівовано 22 грудня 2009 у Wayback Machine.] // Україна Молода. — 2009. — № 235 (16 грудня)

[5] Київський храм св. Миколая має шанс: ухвалено рішення щодо Будинку музики. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.

[6] Душпастирі. nicolasparish.org.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 28 травня 2021.

[7] Палав Костел Святого Миколая у Києві [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.], // pravda.com.ua, 2021-09-03

[8] На відновлення після пожежі костелу Святого Миколая зібрали 18 млн грн за добу [Архівовано 5 вересня 2021 у Wayback Machine.] // zaxid.net, 2021-09-05

[9] Що там з Костелом? Куди поділися 25 мільйонів і на якому етапі відновлення. Рубрика. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.

[10] Мінкульт назвав суму, яка потрібна для відновлення костелу Святого Миколая. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

п о р Католицькі монастирі та костели Києва
	Монастирі	Св. Марії (XII—XIII ст.) • Домініканський (1610 (1640)) • Бернардинський (1623) • Єзуїтський (1620—1640-ві)
	Костели	Св. Марії (XII—XIII ст.) • Св. Марії / Св. Катерини (XII—XIII ст.) • Миколаївський (1610) • Миколаївський (1799) • Олександрівський (1817) • Миколаївський (1899) • Св. Йосипа (1913)
прим.: Курсивом позначено споруди, що не збереглись

п о р Київські храми святого Миколая
Православні	Малий Микільський собор (1715) • Військовий Микільський собор (1696) • Миколаївський собор Покровського монастиря • Миколи Притиска • Миколи Доброго • Миколи Набережного • Каплиця (1867) • Аскольдова могила • Микільська слободка (1880) • У Святошині (1907) • Михайлівський Золотоверхий монастир (1856) • Палац генерал-губернатора (1863) • Миколо-Либідська церква (1921) • На воді (2004) • Миколи Йорданського (сучасна) • Лісовий масив (1999) • Пам'яті жертв Чорнобиля (2011) • На Подолі • Києво-Печерська лавра (1700)
Католицькі	Костел святого Миколая (1799) • Костел святого Миколая (1909)
Прим.: курсивом позначено споруди, що не збереглись.

Костел Святого Миколая (Київ)

Статус версії сторінки

Зміст