Костел святого Миколая (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел святого Миколая
Kiev-StNicholasRomanCatholicCathedral.jpg
50°25′37″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.426852° пн. ш. 30.517638° сх. д. / 50.426852; 30.517638Координати: 50°25′37″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.426852° пн. ш. 30.517638° сх. д. / 50.426852; 30.517638
Тип споруди костел
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Архітектор С. В. Валовський, Владислав Городецький
Скульптор Еліо Саля
Початок будівництва 1899
Кінець будівництва 1909
Висота 60 м
Вмістимість 1800 осіб
Будівельна система цегла
Стиль неоготика
Належність Римо-католицька церква
Адреса вулиця Велика Васильківська, 75
Оригінальна назва Костел Святого Миколая
Епонім Святий Миколай
Вебсайт nicolasparish.org.ua
Костел святого Миколая (Київ). Карта розташування: Київ
Костел святого Миколая (Київ)
Костел святого Миколая (Київ) (Київ)
CMNS: Костел святого Миколая у Вікісховищі

Костел свято́го Микола́я в Києві — римо-католицький костел у Києві, один з двох римсько-католицьких у місті, побудованих до 1917 року. Розташований у центрі Києва на Великій Васильківській вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Дореволюційний період[ред. | ред. код]

Храм був побудований у 18991909 роках у неоготичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким за проєктом С. В. Валовського. Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Пій Браницький, який також надав кошти для будівництва[1][2].

Радянський період[ред. | ред. код]

У 1936 році костел святого Миколая закрила радянська влада, відтоді споруду використовували як господарське приміщення.

У 1978 році за наказом колишньої Ради Міністрів Української РСР будівлю костелу віддали Будинку органної музики. Для цього в Чехословаччині замовили орган компанії «Rieger-Kloss». У 1981 році була закінчена реставрація, і з того ж року, в костелі, почав діяти концертний зал.

Доба незалежності[ред. | ред. код]

За часи незалежності України костел святого Миколая поділили поміж собою Національний будинок органної та камерної музики України, як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні, яка проводить у ньому богослужіння для релігійної громади.

Влада відмовлялася передати приміщення Римсько-католицькій церкві повністю до розв'язання питання що до нового місця розташування Органного залу. Приміщення перебувало в аварійному стані[3].

Міністерство культури спланувало до кінця 2023 року реалізувати проєкт будівництва в Києві Будинку музики та перемістити до нього Національний будинок органної та камерної музики України[4].

Також у храмі почали службу священники зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії[5].

Пожежа 2021 року[ред. | ред. код]

3 вересня 2021 року в костелі виникла пожежа, площа якої сягнула 80 м². На місці події працювали 80 рятувальників та 16 одиниць техніки, які ліквідували пожежу за півтори години. Унаслідок пожежі, яка поширилася на два поверхи костелу та дах, покрівля будівлі була дуже пошкоджена, та цілком згорів унікальний орган, виготовлений з металу і дорогих порід чорного та червоного дерева[6]. Основною версією виникнення пожежі є загоряння електропроводів всередині дерев'яного корпусу органу, яким було понад 40 років. Постраждалих серед людей не було.

За добу після пожежі українські компанії пожертвували 18 млн гривень на відновлення костелу[7]. За попередньою оцінкою Міністерства культури та інформаційної політики, відновлення костелу мало коштувати 75 млн грн, іншу частину грошей мала надати держава[8].

Розклад богослужінь[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

  • Неділя: 08:45, 10:00, 13:15, 18:00;
  • Понеділок: 18:30;
  • Вівторок: 07:00, 18:30;
  • Середа: 07:00;
  • Четвер: 07:00;
  • П'ятниця: 07:00, 18:30;
  • Субота: 07:00

Латинською[ред. | ред. код]

  • Четвер: 18:30;

Польською[ред. | ред. код]

  • Неділя: 11:45;
  • П'ятниця: 08:00;

Іспанською[ред. | ред. код]

  • Неділя: 11:00;

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]