Костел святого Миколая (Київ, 1899)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел святого Миколая
Kiev-StNicholasRomanCatholicCathedral.jpg
50°25′37″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.426852° пн. ш. 30.517638° сх. д. / 50.426852; 30.517638Координати: 50°25′37″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.426852° пн. ш. 30.517638° сх. д. / 50.426852; 30.517638
Тип споруди католицький соборd
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Архітектор С. В. Валовський, Владислав Городецький
Скульптор Еліо Саля
Засновник Польська громада
Початок будівництва 1899
Кінець будівництва 1909
Висота 60 м
Вмістимість 1800 осіб
Будівельна система цегла
Стиль неоготика
Належність Римо-Католицька Церква
Адреса Велика Васильківська .75
Епонім Святий Миколай
Вебсайт nicolasparish.org.ua
Костел святого Миколая (Київ, 1899). Карта розташування: Київ
Костел святого Миколая (Київ, 1899)
Костел святого Миколая (Київ, 1899) (Київ)
CMNS: Костел святого Миколая у Вікісховищі

Костел свято́го Микола́я в Києві — римсько-католицький храм у Києві, один з двох римсько-католицьких у місті, побудованих до 1917 року. Розташований у самому центрі міста на Великій Васильківській вулиці. Храм побудований у 18991909 роках у неоготичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким за проєктом С. В. Валовського. Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Пій Браницький, який також надав значні кошти для будови[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

У 1936 році костел святого Миколая закрила більшовицька влада, відтоді споруду використовували як господарське приміщення.

У 1978 за наказом Ради Міністрів Української РСР будівлю костелу віддали Будинку органної музики. Для цього в Чехословаччині замовили орган компанії «Rieger-Kloss». У 1981 була закінчена реставрація і з того ж року в костелі почав діяти концертний зал.

Наразі костел святого Миколая ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики України як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні, яка проводить в ній служби для релігійної громади. Київська влада відмовляється передати приміщення Римсько-католицькій церкві повністю до розв'язання питання що до нового місця розташування Органного залу. Приміщення костелу (станом на кінець 2009 року) перебуває в аварійному стані[3]. Міністерство культури планує до кінця 2023 року реалізувати проєкт будівництва в Києві Будинку музики та перемістити до нього будинок органної та камерної музики[4].

У наш час у храмі служать священники зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії.

Розклад Служб Божих[ред. | ред. код]

Українською мовою:

  • Неділя: 8:45, 10:00, 13:15, 18:00
  • Понеділок: 18:30
  • Вівторок: 7:00, 18:30
  • Середа: 7:00
  • Четвер: 7:00
  • П'ятниця: 7:00, 18:30
  • Субота: 7:00

Латинською мовою:

  • Четвер 18:30

W języku polskim:

  • Niedziela: 11:45
  • Piątek: 8:00

Misa en español:

  • Domingos: 11:00

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Seruga J. Branicki Władysław, h. Korczak (1848—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. 2 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 413. (пол.)
  2. Władysław Michał Pius hr. Branicki h. Korczak, 1848—1914 // M. J. Minakowski[en], Genealogia potomków Sejmu Wielkiego
  3. Свиридовський А. Служба Божа чи розваги? Католицька громада намагається повернути собі київський костьол, поки його остаточно не з'їв грибок. // Україна Молода. — 2009. — № 235 (16 грудня).
  4. [1] Київський храм св. Миколая має шанс: ухвалено рішення щодо Будинку музики.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]