Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2023 рік налічує 8 найменувань, що приблизно становить 0,69% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1157 станом на 2023 рік).
12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини[1], а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО[2]. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998[3], 2005[4], 2007[5], 2011[6], 2013 та 2023 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005[4], 2008[7], 2011[6], 2017 та 2021 роках.
Так, 2005 та 2021 роках зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра[8], 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова[9], 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено внаслідок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини[10], а 2017 року цей об'єкт було розширено додаванням об'єктів з 9 європейських країн, у тому числі було додано 9 українських об'єктів.
З-поміж 8 об'єктів 7 є об'єктами культурного (критерії i-vi) й 1 — природного типу (критерії vii-x). Детальний розподіл об'єктів за критеріями подано у таблиці нижче. Невідповідність кількості об'єктів у таблиці з загальною кількістю об'єктів зумовлена тим, що одна пам'ятка може відповідати кільком критеріям.
i | ii | iii | iv | v | vi | vii | viii | ix | x |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 6 | 3 | 5 | 2 | 1 | — | — | 1 | — |
5 з 8 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав:
- Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Норвегії, Росії, Фінляндії та Швеції[11];
- Букові праліси знаходяться також в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії[12];
- Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі[13].
Історичні центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору та Києво-Печерської лаври у Києві через російське вторгнення з 2023 року перебувають у списку об'єктів Світової спадщини під загрозою.
У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кольорами у списку позначено:
На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка (), якщо кілька пам'яток внесені до списку як один об'єкт Світової спадщини, то їх відмічено позначками інших кольорів.
Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини. Станом на 2023 рік український уряд запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 16 об'єктів[14]. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.
Попередній список ще поповнюється. Пропозиції щодо нових об'єктів у попередньому списку включають: Лівадійський палац[15], Сурб-Хач[16], Хотинську фортецю[17], Трипільську культуру (разом з Румунією та Молдовою)[18], Чорнобильську зону[19], Хрещатик[20], Печери Тернопільщини[21], Соцмісто Запоріжжя[22], Малий Ґалаґов[23], Чернівецький та Одеський театри[24], Канівські гори[25] та Крилоське городище з Церквою Святого Пантелеймона[26].
- ↑ Спільно з Норвегією, Швецією, Фінляндією, Росією, Естонією, Латвією, Литвою, Білоруссю та Молдовою
- ↑ Спільно з Австрією, Албанією, Бельгією, Болгарією, Іспанією, Італією, Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Словенією та Хорватією
- ↑ Спільно з Польщею
- ↑ Розширення об'єкта «Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра»
- ↑ Centre, UNESCO World Heritage. States Parties - UNESCO World Heritage Convention. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
- ↑ 14th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 26 червня 2013.(англ.)
- ↑ 22th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ а б 29th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 31th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ а б 35th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 32th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 29COM 8B.56 Minor Modifications to the boundaries (Saint-Sophia Cathedral and Related Monastery Buildings, Kiev-Pechersk). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 32COM 8B.69 Examination of nominations and minor modifications to the boundaries of naturel, mixed and cultural properties to the World Heritage List - L'viv - the Ensemble of the Historic Centre (UKRAINE). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 35COM 8B.13 Natural Properties - Ancient Beech Forests of Germany (Germany). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Struve Geodetic Arc. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Primeval Beech Forests of the Carpathians and the Ancient Beech Forests of Germany. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Tentative Lists. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Касьяненко, Микита (29 травня 2003). Лівадійський палац може ввійти до всесвітньої спадщини. Газета "День".
- ↑ Президент Вірменії пропонує включити монастир Сурб-Хач у Криму до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Кореспондент. 29 липня 2008.
- ↑ Кобилюк, Микола (4 квітня 2015). Хотинська фортеця може стати пам’яткою ЮНЕСКО. Молодий Буковинець.
- ↑ Трипільську культуру можуть внести до спадщини ЮНЕСКО. Галичина. 3 жовтня 2018.
- ↑ Якубович, Тетяна (26 квітня 2018). «Озера і фортеці є скрізь, а Чорнобиль – тільки у нас»: чи можуть зону визнати всесвітньою пам'яткою?. Радіо Свобода.
- ↑ Хрещатик планують включити до спадщини ЮНЕСКО. 19 грудня 2018.
- ↑ Унікальні печери Тернопільщини можуть потрапити до спадщини ЮНЕСКО. Укрінформ. 19 березня 2019.
- ↑ Шосте селище Запоріжжя може потрапити до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Офіційний сайт Запорізької міської ради. 21 березня 2019.
- ↑ Когутич, Тетяна (15 січня 2020). Малий Ґалаґов: збудоване чехами місто в місті. Укрінформ.
- ↑ Чернівецький театр зможе потрапити до списку світової спадщини ЮНЕСКО. АСС. 24 січня 2022.
- ↑ Пасічник, Максим (22 грудня 2022). Канівські гори хочуть внести до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Голос.
- ↑ Прокопчук, Ігор (12 вересня 2023). Крилоське городище та Храм Святого Пантелеймона в давньому Галичі хочуть внести до списку спадщини ЮНЕСКО. VERSII.IF.UA.
- Об'єкти Світової спадщини України на офіційному сайті ЮНЕСКО [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite] (англ.)
- Каталог посилань щодо Світової спадщини в Україні [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.]
Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |