Державний лад України
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України |
---|
|
Вибори та референдуми |
Категорія • Інші країни |
Украї́на — суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава, унітарна, парламентсько-президентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавча влада в країні належить Кабінетові Міністрів, а законодавча — парламенту (Верховній Раді України). Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України — згідно з Конституцією він зобов'язаний припиняти будь-які їх дії, що порушують основний Закон України.
Невдовзі після проголошення незалежності України, внаслідок референдуму 1991 р., в Україні була створена парламентська комісія з підготовки нової конституції. 28 червня 1996 р., з прийняттям нової демократичної конституції була запроваджена багатопартійна політична система (плюралізм) і законодавчо задекларовані основні права і свободи громадян України, а також права національних меншин країни.
Різним етнічним групам України гарантується право на отримання освіти рідною мовою, на розвиток культурного життя, а також на підтримку та вживання національних мов в повсякденному житті. Згідно з Конституцією, державною мовою України є українська. В Криму та деяких регіонах Східної України в повсякденному житті і в офіційному користуванні переважає російська мова.
Конституція гарантує також свободу віросповідань — релігійні об'єднання повинні реєструватися в органах місцевої та центральної влади. Свобода слова також гарантована Конституцією, однак іноді влада втручається в роботу журналістів і намагається впливати на ЗМІ. Уряд України, зокрема, піддавався гострій критиці за кволе та недостатньо відкрите розслідування справи вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе (2000). Розслідування цієї справи триває й дотепер. Таке ставлення до цієї справи та до свободи слова в цілому мало негативний ефект на міжнародний імідж України.
Верховна Рада України складається з 450 депутатів, що обираються на п'ять років. До 2006 року половина членів були обиралися за пропорційною системою, а інша половина від одномандатних округів. Починаючи з парламентських виборів 2006 р., всі 450 членів Верховної Ради були обрані за партійними списками пропорційного представництва. Верховна Рада ратифікує міжнародні угоди і затверджує бюджет.
В Україні існує велика кількість політичних партій. Однак більшість з них малочисельні та малопопулярні у широких верствах суспільства і не спроможні самостійно виграти вибори. Тому, з метою отримання більшої кількості голосів у парламентських виборах, дрібні партії часто об'єднуються у виборні блоки.
Кабінет Міністрів України (КМУ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні. До інших органів виконавчої влади, що підпорядковані КМУ, відносяться міністерства, державні служби, державні агентства, державні інспекції, інші центральні органи виконавчої влади, а також місцеві державні адміністрації.[1][2]
Судова влада — це система створених згідно з законом органів, наділених виключними повноваженнями по розгляду юридично значущих справ, із застосуванням спеціальної процедури.
- Державна влада
- Адміністративно-територіальний устрій України
- Державний устрій та право Української держави
- Касетний скандал
- Україна без Кучми
- Помаранчева революція
- ↑ Кабінет Міністрів України - Інші органи виконавчої влади. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Конституція України (чинна з 1996 р. зі змінами) // Офіційний портал Верховної Ради України
- Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель : монографія. — Харків : Право, 2009. — 598 с. Архівовано з джерела 1 листопада 2021
- Ф. М. Рудич. Політична система України [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Енциклопедія історії України
- Short film: AEGEE's Election Observation Mission
- Kupatadze, Alexander: «Similar Events, Different Outcomes: Accounting for Diverging Corruption Patterns in Post-Revolution Georgia and Ukraine» in the Caucasus Analytical Digest No. 26 [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Україну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про урядування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |