Свідомість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схематичне зображення людської свідомості, поч. XVII ст.

Свідо́мість (від пол. świadomość)[1] — здатність пізнавати довкілля і себе за допомогою усвідомленості, метакогніції й саморефлексії, уваги, мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості.

Свідомість можна розглядати як стан психіки, за якого відбувається якісне суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності у формі суб'єктивних кваліа.[2] Визначення свідомості пов'язане з такими поняттями як суб'єктивність, усвідомлення, здатність мати переживання чи почуття, пробудженість, присутність, самоконтроль. Попри відсутність однозначного визначення, інтуїтивно більшість розуміє суть цього феномену, хоч і кожен по-своєму. Як зазначають Макс Вельман та Сьюзен Шнайдер у «Компаньйоні Блеквелла до Свідомості»: все, що ми усвідомлюємо в той чи той момент, стає частиною нашої свідомості тієї миті, роблячи свідоме переживання водночас найбільш звичним і найбільш загадковим аспектом нашого життя.[3]

Свідомість — це складне та багатогранне явище, яке стосується стану усвідомлення та здатності переживати емоції, відчуття та оточення, та відносно свідомо контролювати свою увагу, мислення та дії. Воно охоплює широкий спектр суб'єктивних переживань (кваліа) і протягом всієї історії було темою інтересів і дискусій для філософів, психологів, нейронауковців, дослідників штучного інтелекту та інших дослідників. Вивчення свідомості має на меті зрозуміти природу суб'єктивного досвіду, як він виникає, зокрема, внаслідок фізичних процесів у мозку, та його наслідки для нашого розуміння реальності, особистої ідентичності та моральної відповідальності.[4][5]

Свідомість — це складне і багатогранне явище, яке не має єдиного визначення. У загальному сенсі свідомість розуміється як здатність людини усвідомлювати себе і навколишній світ.

Ознаки свідомості були підтверджені в багатьох тварин зокрема у ссавців, птахів, молюсків, та комах.[6][7]

Сутність терміна

[ред. | ред. код]

Свідомість розглядається філософами та психологами як вища форма відображення дійсності, властива людям і пов'язана з їхньою психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачуванням результатів останньої.

Свідомість людини — складне й багатогранне явище. З погляду психології свідомість можна розглядати як форму психіки. Стосовно буття свідомість демонструє свою пізнавальну функцію, що полягає в побудові певного образу світу, який несе в собі ступінь освоєння людиною буття.

Свідомість є своєрідним поєднанням усіх найпростіших форм відображення реальності (сприйняття, відчуттів, уявлень, понять, почуттів, дій, думок), такою формою відображення реальності, для якої властиве узагальнення, і в якій з найбільшою повнотою відображено те, що є для людини специфічне порівняно з тваринами. Свідомість тісно пов'язана з мовою.

Властивості свідомості

[ред. | ред. код]
  1. Ідеальність відображення.
  2. Універсальність відображення.
  3. Об'єктивність відображення.
  4. Предметність відображення.
  5. Цілеспрямованість.
  6. Активність свідомості.
  7. Суспільність свідомості.
  8. Знарядність свідомості.

Функції свідомості

[ред. | ред. код]
  1. Пізнавальна, яка реалізується в здобуванні і накопиченні знань про природу, суспільство і саму людину.
  2. Творчо-конструктивна, що виявляється у випереджаючому відображенні, в уявному моделюванні майбутнього і в цілеспрямованому перетворенні на цій основі дійсності, у створенні, зокрема, предметних форм, не існуючих в природі. Природа не будує літаків, не пече хліб, не пише романи. Все це продукти людського розуму і людських рук. Інколи, окремо виділяють прогностичну (людина до певної межі з деякою імовірністю може передбачати майбутнє, прогнозувати свої дії, будувати плани і здійснювати їх).
  3. Регулятивно-управлінська, що забезпечує розумне регулювання і самоконтроль поведінки і діяльності людини, її взаємини із зовнішнім світом.

Поняття свідомості у філософії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Філософія свідомості

Свідомість[8] — специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов'язаної із пізнанням, яке робить відомим (свідомим), знаним зміст реальності, що набуває предметно-мовної форми знання. Свідомість відрізняється від «несвідомих» проявів духовного життя тим, що не опредметнюється безпосередньо у знанні.

Свідомість як діяльнісний, а не субстанційний феномен має здійснюватися в актах трансцендентального спрямування — інтенції[9] на зовнішній світ, що результуються в якісно розмаїту мовно-опредметнену систему значень. Останні набувають онтологічного статусу об'єктів — матеріальних чи ідеальних, дійсних чи можливих (або належних), теперішніх чи минулих (майбутніх), конкретно-емпіричних чи абстрактно-загальних, дійсних чи уявних (фіктивних, ілюзорних, фантастичних).

Пізнавально спрямовуючи себе на реальний світ, свідомість редукує його натуралістичний і психологічний параметри, трансформує їх в ідеальний світ. Скеровуючи пізнавальну активність на саму себе, свідомість стає самосвідомістю, внаслідок чого свідомість виступає засобом вирізнення людини зі світового загалу, способом поглянути на себе «ззовні» і, отже, набути характеристик «внутрішньої людини», своєрідної трансцендентально-унікальної істоти — екзистенції.

Будучи феноменом людської життєдіяльності, свідомість має суспільний характер, що виявляється у розмаїтті таких її форм, як філософія, релігія, наука, мистецтво, мораль, правосвідомість, соціальна психологія та ін. В історії філософії близькими до змісту свідомості були поняття «нус» (противага античному «хаосу», що упорядковує його у гармонійний реально-ідеальний «космос»), «інтелект» (позитивна здатність душі, що протистоїть волі і почуттям) та інші.

Специфічними виявами свідомості є мислення як опосередкована, теоретична свідомість, що не може спрямовуватися на саму себе; розум як теоретична свідомість, що тотожна законам і формам об'єктивного світу; розсудок як форма логічного міркування; здоровий глузд як життєво-практичне міркування та інші вияви людської свідомості.

Поняття свідомості в психології

[ред. | ред. код]
Докладніше: Свідомість (психологія)

Свідомість (свідоме)[10] — 1) вищий рівень психічного відображення і саморегуляції; звичайно вважається властивим тільки людині як суспільно-історичній істоті; 2) думки і почуття, що індивід усвідомлює в будь-який даний момент.

Емпірично виступає як безупинно змінювана сукупність почуттєвих і розумових образів, що безпосередньо з'являються перед суб'єктом у його «внутрішньому досвіді» і передують його практичній діяльності, — мозаїка станів, що відіграє більш-менш значну роль як у зовнішній, так і у внутрішній рівновазі індивіда.

Свідомість характеризується: 1) активністю; 2) інтенційністю — спрямованістю на предмет: свідомість завжди — усвідомлення чого-небудь (див. Інтенція); 3) здатністю до рефлексії, до самоспостереження — усвідомлення самої свідомості; 4) мотиваційно-ціннісним характером; 5) різними ступенями (рівнями) ясності. Свідомість будь-якого індивіда унікальна, але не довільна — вона обумовлена зовнішніми, відносно свідомості, факторами, насамперед структурами соціальної системи, в якій існує індивід, і завжди має суспільно-історичний характер.

У західній філософії

[ред. | ред. код]

Дуалізм

[ред. | ред. код]

Дуалізм є теорія про те, що існує два різновиди субстанцій: свідомість і фізичні об'єкти. Засновником цієї теорії є Рене Декарт, який стверджував, що людина є мислячою субстанцією, здатна поставити під сумнів існування всього, крім своєї власної свідомості.

Дуалізм душі і тіла — точка зору, згідно з якою свідомість (дух) і матерія (фізичне тіло) представляють собою дві незалежні, взаємодоповнюють одне одного і рівні за значенням субстанції. Як правило, ґрунтується на філософському дуалізмі. Засновниками є Платон і Декарт.

Платон вважав, що тіло належить матеріального світу і тому смертно, тоді як душа є частиною світу ідей і безсмертна. Він вважав, що душа лише тимчасово прив'язана до тіла до моменту його смерті, після чого душа повертається в свій світ форм. Душа, на відміну від тіла, не існує в просторі і часі, що дає їй доступ до абсолютної істини світу ідей.

Із сучасних представників дуалізму можна відзначити Девіда Чалмерса. Називаючи свою позицію натуралістичним дуалізмом, він наполягає на нефізичній природі свідомого досвіду, яка не зводиться до фізичних властивостей, хоча і залежить від останніх відповідно до законів природи.

Логічний біхевіоризм

[ред. | ред. код]

Логічний біхевіоризм — теорія про те, що бути в психічному стані означає бути в біхевіоральному стані, тобто або здійснювати деяку поведінку, або мати диспозицію (схильність) до такої поведінки. Логічний біхевіоризм пов'язаний з біхевіоризмом в психології, але їх слід розрізняти: в останньому випадку біхевіоризм розуміється як метод для вивчення людських істот, але не намагається вирішити філософські проблеми щодо природи свідомості і співвідношення свідомості і тіла. Серед представників логічного біхевіоризму можна назвати таких філософів як Гемпель і Райл. Дана теорія прагне спростувати дуалізм Декарта, тому що він суперечить тезі єдності науки, що розуміється як фізикалізм. Деякі основні причини цієї теорії розділялися також Людвігом Вітгенштейн.

Ідеалізм

[ред. | ред. код]

Ідеалізм — це теорія, згідно з якою душа (свідомість) — первинно. Ідеалісти стверджують, що об'єкти фізичного світу не існують поза їх сприйняття. Найбільш послідовно ця теза була розвинена в суб'єктивному ідеалізмі Джорджем Берклі, який стверджував, що «бути — значить бути сприйнятим».

Матеріалізм

[ред. | ред. код]

Матеріалізм є теорія про те, що якщо щось існує, то воно має фізичний характер. Свідомість описується матеріалістами як властивість високоорганізованої матерії. Матеріалісти критикують як дуалістів і ідеалістів, так і біхевіористів, доводячи, що поведінка не є свідомістю, але внутрішньою фізичною причиною свідомості. Серед матеріалістів можна згадати Фрідріха Енгельса, Девіда Армстронга, Дональда Девідсона та інших.

Звертаючись до історії, проф. І. Кальний і Ю. А. Сандулов відзначають: рушійну силу розвитку французьких матеріалістів XVIII ст. бачать в освіті, в поширенні позитивних ідей. Вихідна теза їх соціальної філософії полягає в тому, що «думки правлять світом». Німецькі мислителі, побачивши Французьку революцію в її ретроспекції, скажуть: «Думки не тільки правлять світом, а й творять новий світ», від чого крок — до абсолютизації свідомості у формулі «Свідомість не тільки відображає світ, а й творить його».

Функціоналізм

[ред. | ред. код]

Функціоналізм — це теорія, згідно з якою перебувати в психічному стані означає знаходитися у функціональному стані, тобто виконувати деяку певну функцію. З точки зору функціоналістів свідомість відноситься до мозку так само, як, наприклад, функція показувати час співвідноситься з конкретним фізичним пристроєм годин. Функціоналізм займає критичну позицію по відношенню до матеріалізму, тому що заперечує необхідний зв'язок між свідомістю і мозком. Так, на думку функціоналістів, свідомість потенційно може бути функцією найрізноманітніших фізичних об'єктів, наприклад комп'ютера. Функціоналізм є методологічною базою теорії штучного інтелекту і когнітивної науки. До функціоналістів можна віднести Девіда Льюїса, Гіларі Патнема, Деніела Деннета і Д. І. Дубровського.

Двоаспектна теорія

[ред. | ред. код]

Двоаспектна теорія[ru] — це теорія про те, що психічне і фізичне суть дві властивості деякої лежить в основі речей реальності, яка по суті не є ні психічною, ні фізичною. Двоаспектна теорія, тому, відкидає і дуалізм, і ідеалізм, і матеріалізм як уявлення про те, що існує психічна або фізична субстанції. Подібні погляди характерні, наприклад, для Бенедикта Спінози, Бертрана Рассела і Пітера Стросона.

Феноменологічна теорія

[ред. | ред. код]

Феноменологія є спробою безпередумовного опису змісту досвіду без будь-яких тверджень щодо реальності його предмета. Феноменологія намагається відкрити ідеальні (сутнісні) риси людського мислення і сприйняття, вільні від будь-яких емпіричних і індивідуальних вкраплень, і обґрунтувати таким чином всі інші науки як засновані на мисленні. Основною властивістю людської свідомості згідно феноменології є інтенціональність. Серед прихильників цієї теорії назвемо Едмунда Гуссерля і Моріса Мерло-Понті.

Емерджентна теорія

[ред. | ред. код]

Емерджентна теорія — це теорія про те, що хоча свідомість і є властивістю деякого фізичного об'єкта (зазвичай мозку), вона тим не менш не зводиться (не редукується) до фізичних станів останнього і є особливою нередукованою сутністю, має унікальні властивості, подібні до того, як властивості молекули води нередуковані до властивостей атомів водню і кисню. Свідомість, проте, є звичайним реальним об'єктом, який повинен вивчатися наукою нарівні з усіма іншими. Серед прихильників даної концепції — Джон Серль.

У східній філософії

[ред. | ред. код]

В індуїзмі

[ред. | ред. код]

В індуїзмі свідомості зіставляється Пуруша («безмовний вищий свідок»), який спостерігає за діями пракріті («матеріальної природи»). Свідомість душі схильне помилково ототожнювати себе з матеріальним тілом, будучи захоплена і пов'язана гуна ми («якостями природи»).

В буддизмі

[ред. | ред. код]

Нині деякі дослідники і буддійські діячі (в тому числі Далай-лама XIV) визначають буддизм як «науку про свідомість».

У філософії Шрі Ауробіндо

[ред. | ред. код]

Шрі Ауробіндо вважає свідомість фундаментальною духовною основою усієї матерії. Те, що наука іменує свідомістю, Шрі Ауробіндо називає ментальною свідомістю, наголошуючи, що існує безліч інших видів (чи планів) свідомості, що можуть стати доступними людському сприйняттю, зокрема через так звані центри свідомості (чакри). Метою існування людини Шрі Ауробіндо бачить розвиток або еволюцію людської свідомості до рівня, що дозволить трансформувати матеріальні основи життя у відповідності із основоположним духовним принципом всесвіту[невідомий термін].

Свідомість з погляду феноменології

[ред. | ред. код]

Феноменологія розглядає свідомість як потік актів (сприймання, пригадування, міркування та ін.), спрямовані на певні предмети (інтенціональність) і певним чином організовані часовим потоком свідомості людини.

Нейронаука свідомості

[ред. | ред. код]

Нейронаука свідомості — це міждисциплінарна сфера, яка прагне зрозуміти нейронні основи свідомості, один із найбільш інтригуючих і фундаментальних аспектів людського досвіду. Свідомість відноситься до суб'єктивного усвідомлення себе та навколишнього світу, що охоплює широкий діапазон психічних станів, таких як сприйняття, думки, емоції та самосвідомість. Пояснення нейронних механізмів, що стоять за свідомістю, спираються на ідеї нейробіології, когнітивної науки, клітинної, системної та когнітивної нейронауки, та прикладних обчислювальних, експериментальних та клінічних технік, методик та сфер, таких як нейровізуалізація, нейроінформатика, нейроінженерія, нейрокібернетика, нейрофармакологія та інші.[11][12]

Історична перспектива

[ред. | ред. код]

Наукове дослідження свідомості має давню історію. Ранні філософські дебати про природу свідомості можна простежити до давньогрецьких філософів, таких як Платон і Арістотель. Проте лише в 17-18 століттях вивчення свідомості почало приймати більш емпіричний і науковий підхід. Але протягом більшої частини 20-го століття ідеологічні та методологічні проблеми відсунули його емпіричне дослідження на задній план. З 1990-х років вивчення свідомості знову набуло легітимності та імпульсу, що відповідає його статусу основної характеристики нашого психічного життя, зокрема завдяки розвитку таких методів нейровізуалізації, як електроенцефалографія (ЕЕГ), функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ), одноклітинний запис, що дозволили дослідникам більш безпосередньо досліджувати нейронні основи (кореляти) свідомості in vivo.[11]

Нейронні кореляти свідомості

[ред. | ред. код]

Пошуки ідентифікації нейронних корелятів свідомості (НКС) знаходяться в центрі нейронауки про свідомість.[13] НКС відноситься до мінімальної нейронної активності або набору процесів, необхідних для створення свідомого досвіду. Дослідники використовують різні експериментальні парадигми, які часто включають змінені стани свідомості[14], для вивчення активності мозку та виділення потенційних НКС.

Дослідження зображень мозку

[ред. | ред. код]

Методи функціональної візуалізації головного мозку, такі як фМРТ, позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) та дифузійна МРТ, відіграють важливу роль у дослідженні НКС. Ці дослідження виявили різноманітні закономірності активації мозку, пов'язані з конкретними свідомими переживаннями. Наприклад, коли суб'єктам показують зображення або беруть участь у сенсорному сприйнятті, дослідники спостерігають синхронізовану активність у різних областях мозку, включаючи первинні сенсорні області та асоціативну кору вищого порядку.

Більше того, у 2023 році дослідники змогли реконструювати у відео суб'єктивний досвід людини (те що людина бачить, тобто, її кваліа) за допомогою штучного інтелекту, навчаного на великій кількості фМРТ зображень.[15][16]

Теорія глобального робочого простору

[ред. | ред. код]

Однією з відомих теорій нейронауки про свідомість є Теорія глобального робочого простору (Global workspace theory), запропонована Бернардом Баарсом у 1988 році.[17][18] Ця теорія стверджує, що свідомість виникає, коли інформація глобально транслюється та стає доступною для кількох когнітивних систем у мозку, що дозволяє інтегрувати та отримувати доступ до інформації різними регіонами мозку. Ця модель забезпечує структуру для розуміння того, як вибіркова увага та усвідомлення виникають із поширених нейронних взаємодій.[18]

Теорія інтегрованої інформації

[ред. | ред. код]
Аксіоми та постулати теорії інтегрованої інформації
Аксіоми та постулати теорії інтегрованої інформації[19]

Іншою впливовою теорією є Теорія інтегрованої інформації (ТІІ), розроблена Джуліо Тононі у 2004 році.[20] Теорія інтегрованої інформації припускає, що свідомість є не просто результатом ізольованої роботи окремих компонентів мозку, а виникає в результаті інтеграції та обміну інформацією в усій мережі мозку. Згідно з теорією, свідомість є фундаментальною властивістю певних складних систем, які демонструють високий рівень інтегрованої інформації.[19]

Змінені стани свідомості

[ред. | ред. код]

Вивчення змінених станів свідомості мало вирішальне значення для проливання світла на нейронні механізми, які лежать в основі різних станів свідомості. Такі стани, як сновидіння, медитація, анестезія, психоделічний досвід та деякі патологічні стани, пропонують унікальні можливості для дослідження змін у діяльності мозку та їх зв'язку зі свідомістю.[14][21][22]

Розлади свідомості

[ред. | ред. код]

Неврологія свідомості також досліджує розлади свідомості, такі як кома, вегетативний стан і стан мінімальної свідомості. Розуміння нейронної основи цих станів не тільки допомагає зрозуміти механізми свідомості, але й має наслідки для догляду за пацієнтами та медичної етики.[23]

Поточні дослідження та перспективні напрямки

[ред. | ред. код]

Нейронаука свідомості продовжує швидко розвиватися завдяки прогресу технологій і міждисциплінарному співробітництву. Дослідники постійно досліджують інноваційні технології та методи, щоб отримати глибше розуміння нейронних корелятів свідомості. Нижче наведено деякі з перспективних технологій і методів, які мають потенціал в дослідженні НКС:

  • Оптогенетика: це передова техніка, яка дозволяє дослідникам контролювати певні нейрони в мозку за допомогою світла. Використовуючи світлочутливі білки, дослідники можуть вибірково активувати або гальмувати нейронну активність, надаючи цінну інформацію про причинно-наслідковий зв'язок між мозковою активністю та свідомим досвідом.[24]
  • Конектоміка: передбачає відображення складних нейронних зв'язків у мозку, створення комплексних карт нейронних мереж — конекто́му. Цей метод особливо корисний для розуміння широкомасштабних взаємодій між областями мозку, які впливають на свідомість.[25][26]
  • Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС): ТМС передбачає застосування магнітних полів до мозку для тимчасової модуляції нейронної активності. Цей неінвазивний метод дозволяє дослідникам досліджувати причинно-наслідкові зв'язки між певними ділянками мозку та свідомим сприйняттям.[33][34][35] Крім того, ТМС також активно досліджується у відновленні пацієнтів з порушеннями свідомості.[36][37] Електроенцефалографія високої щільності (ЕЕГ): ЕЕГ реєструє електричну активність мозку з високою тимчасовою роздільною здатністю. Удосконалені налаштування ЕЕГ, такі як масиви високої щільності, дозволяють досліджувати швидкі та непомітні зміни нейронної активності, пов'язаної зі свідомістю.[38][39][22][40][41]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. Свідомий. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. ↑ Definition of CONSCIOUSNESS. www.merriam-webster.com. Процитовано 10 січня 2017.
  3. ↑ 1942-, Velmans, Max,; 1968-, Schneider, Susan,; service), Wiley InterScience (Online (1 січня 2007). The Blackwell companion to consciousness. Blackwell Publishing. ISBN 9780470751459. OCLC 184983340.
  4. ↑ Block, Ned (1995-06). On a confusion about a function of consciousness. Behavioral and Brain Sciences (англ.). Т. 18, № 2. с. 227—247. doi:10.1017/S0140525X00038188. ISSN 1469-1825. Процитовано 20 квітня 2023.
  5. ↑ Seth, Anil K.; Bayne, Tim (2022-07). Theories of consciousness. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 23, № 7. с. 439—452. doi:10.1038/s41583-022-00587-4. ISSN 1471-003X. Процитовано 20 квітня 2023.
  6. ↑ Birch, Jonathan; Schnell, Alexandra K.; Clayton, Nicola S. (2020-10). Dimensions of Animal Consciousness. Trends in Cognitive Sciences. Т. 24, № 10. с. 789—801. doi:10.1016/j.tics.2020.07.007. ISSN 1364-6613. PMC 7116194. PMID 32830051. Процитовано 10 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  7. ↑ Barron, Andrew B.; Klein, Colin (3 травня 2016). What insects can tell us about the origins of consciousness. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 113, № 18. с. 4900—4908. doi:10.1073/pnas.1520084113. ISSN 0027-8424. PMC 4983823. PMID 27091981. Процитовано 10 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  8. ↑ Бичко І. Свідомість // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  9. ↑ Інтенція // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  10. ↑ Свідомість // Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. — X.: Прапор, 2007. — С. 451—454. — ISBN 966-7880-85-0.
  11. ↑ а б Wu, Wayne (2018). Zalta, Edward N. (ред.). The Neuroscience of Consciousness. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2018). Metaphysics Research Lab, Стенфордський університет.
  12. ↑ Seth, Anil K. (2018-01). Consciousness: The last 50 years (and the next). Brain and Neuroscience Advances (англ.). Т. 2. с. 239821281881601. doi:10.1177/2398212818816019. ISSN 2398-2128. PMC 7058250. PMID 32166164. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  13. ↑ Koch, Christof (2004). The quest for consciousness: a neurobiological approach. Englewood, Colo: Roberts. ISBN 978-0-9747077-0-9.
  14. ↑ а б Moujaes, Flora F.; Rieser, Nathalie M.; Phillips, Christophe; de Matos, Nuno M. P.; Brügger, Mike; Dürler, Patricia; Smigielski, Lukasz; Stämpfli, Philipp; Seifritz, Erich (17 липня 2023). Comparing neural correlates of consciousness: from psychedelics to hypnosis and meditation. Biological Psychiatry: Cognitive Neuroscience and Neuroimaging (англ.). doi:10.1016/j.bpsc.2023.07.003. ISSN 2451-9022. Процитовано 18 липня 2023.
  15. ↑ Zijiao Chen, Jiaxin Qing, Juan Helen Zhou (травень 2023). Cinematic Mindscapes: High-quality Video Reconstruction from Brain Activity. arxiv.org (англ) . doi:10.48550/arXiv.2305.11675.
  16. ↑ Gent, Edd (26 травня 2023). Generative AI Reconstructs Videos People Are Watching by Reading Their Brain Activity. Singularity Hub (амер.). Процитовано 9 червня 2023.
  17. ↑ Baars, Bernard J. (1988). A cognitive theory of consciousness (PDF) (вид. Reprinted). New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-42743-2.
  18. ↑ а б Baars, Bernard J. (2002-01). The conscious access hypothesis: origins and recent evidence. Trends in Cognitive Sciences. Т. 6, № 1. с. 47—52. doi:10.1016/s1364-6613(00)01819-2. ISSN 1364-6613. Процитовано 18 липня 2023.
  19. ↑ а б Tononi, Giulio; Koch, Christof (19 травня 2015). Consciousness: here, there and everywhere?. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). Т. 370, № 1668. с. 20140167. doi:10.1098/rstb.2014.0167. ISSN 0962-8436. PMC 4387509. PMID 25823865. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  20. ↑ Tononi, Giulio (2 листопада 2004). An information integration theory of consciousness. BMC Neuroscience. Т. 5, № 1. с. 42. doi:10.1186/1471-2202-5-42. ISSN 1471-2202. PMC 543470. PMID 15522121. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  21. ↑ Alkire, Michael T.; Hudetz, Anthony G.; Джуліо Тононі (7 листопада 2008). Consciousness and Anesthesia. Science (англ.). Т. 322, № 5903. с. 876—880. doi:10.1126/science.1149213. ISSN 0036-8075. PMC 2743249. PMID 18988836. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  22. ↑ а б Huels, Emma R.; Kim, Hyoungkyu; Lee, UnCheol; Bel-Bahar, Tarik; Colmenero, Angelo V.; Nelson, Amanda; Blain-Moraes, Stefanie; Mashour, George A.; Harris, Richard E. (2021). Neural Correlates of the Shamanic State of Consciousness. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 15. doi:10.3389/fnhum.2021.610466. ISSN 1662-5161. PMC 8012721. PMID 33815077. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. ↑ Laureys, Steven; Schiff, Nicholas D. (1 червня 2012). Coma and consciousness: Paradigms (re)framed by neuroimaging. NeuroImage (англ.). Т. 61, № 2. с. 478—491. doi:10.1016/j.neuroimage.2011.12.041. ISSN 1053-8119. Процитовано 18 липня 2023.
  24. ↑ Deisseroth, Karl (2015-09). Optogenetics: 10 years of microbial opsins in neuroscience. Nature Neuroscience (англ.). Т. 18, № 9. с. 1213—1225. doi:10.1038/nn.4091. ISSN 1546-1726. Процитовано 18 липня 2023.
  25. ↑ Amico, Enrico; Marinazzo, Daniele; Di Perri, Carol; Heine, Lizette; Annen, Jitka; Martial, Charlotte; Dzemidzic, Mario; Kirsch, Murielle; Bonhomme, Vincent (1 березня 2017). Mapping the functional connectome traits of levels of consciousness. NeuroImage (англ.). Т. 148. с. 201—211. doi:10.1016/j.neuroimage.2017.01.020. ISSN 1053-8119. Процитовано 18 липня 2023.
  26. ↑ Edlow, Brian L.; Barra, Megan E.; Zhou, David W.; Foulkes, Andrea S.; Snider, Samuel B.; Threlkeld, Zachary D.; Chakravarty, Sourish; Kirsch, John E.; Chan, Suk-tak (1 жовтня 2020). Personalized Connectome Mapping to Guide Targeted Therapy and Promote Recovery of Consciousness in the Intensive Care Unit. Neurocritical Care (англ.). Т. 33, № 2. с. 364—375. doi:10.1007/s12028-020-01062-7. ISSN 1556-0961. PMC 8336723. PMID 32794142. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  27. ↑ Noirhomme, Quentin; Lesenfants, Damien; Lehembre, Rémy; Lugo, Zulay; Chatelle, Camille; Vanhaudenhuyse, Audrey; Laureys, Steven (2013). Pons, José L; Torricelli, Diego; Pajaro, Marta (ред.). Detecting Consciousness with a Brain-Computer Interface. Converging Clinical and Engineering Research on Neurorehabilitation (англ.). Т. 1. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 1261—1264. doi:10.1007/978-3-642-34546-3_210. ISBN 978-3-642-34545-6.
  28. ↑ Chatelle, Camille; Chennu, Srivas; Noirhomme, Quentin; Cruse, Damian; Owen, Adrian M.; Laureys, Steven (2012-11). Brain–computer interfacing in disorders of consciousness. Brain Injury (англ.). Т. 26, № 12. с. 1510—1522. doi:10.3109/02699052.2012.698362. ISSN 0269-9052. Процитовано 18 липня 2023.
  29. ↑ Galiotta, Valentina; Quattrociocchi, Ilaria; D'Ippolito, Mariagrazia; Schettini, Francesca; Aricò, Pietro; Sdoia, Stefano; Formisano, Rita; Cincotti, Febo; Mattia, Donatella (2022). EEG-based Brain-Computer Interfaces for people with Disorders of Consciousness: Features and applications. A systematic review. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 16. doi:10.3389/fnhum.2022.1040816. ISSN 1662-5161. PMC 9760911. PMID 36545350. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  30. ↑ Annen, Jitka; Laureys, Steven; Gosseries, Olivia (1 січня 2020). Ramsey, Nick F.; Millán, José del R. (ред.). Chapter 11 - Brain-computer interfaces for consciousness assessment and communication in severely brain-injured patients. Handbook of Clinical Neurology (англ.). Т. 168. Elsevier. с. 137—152. doi:10.1016/b978-0-444-63934-9.00011-1.
  31. ↑ Bernal, Guillermo; Montgomery, Sean M.; Maes, Pattie (14 квітня 2021). Brain-Computer Interfaces, Open-Source, and Democratizing the Future of Augmented Consciousness. Frontiers in Computer Science. Т. 3. doi:10.3389/fcomp.2021.661300. ISSN 2624-9898. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ Sugino, Masato; Mori, Fumina; Tanaka, Mai; Kotani, Kiyoshi; Jimbo, Yasuhiko (2022-12). Augmented Reality Brain–Computer Interface with Spatial Awareness. IEEJ Transactions on Electrical and Electronic Engineering (англ.). Т. 17, № 12. с. 1820—1822. doi:10.1002/tee.23692. ISSN 1931-4973. Процитовано 18 липня 2023.
  33. ↑ Barker, A.T.; Jalinous, R.; Freeston, I.L. (1985-05). NON-INVASIVE MAGNETIC STIMULATION OF HUMAN MOTOR CORTEX. The Lancet. Т. 325, № 8437. с. 1106—1107. doi:10.1016/s0140-6736(85)92413-4. ISSN 0140-6736. Процитовано 18 липня 2023.
  34. ↑ Bachmann, Talis (2018). On a Strategy of Advancement of TMS Based Methods for Studying NCC. Frontiers in Psychology. Т. 9. doi:10.3389/fpsyg.2018.02026. ISSN 1664-1078. PMC 6206045. PMID 30405502. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  35. ↑ Havlík, Marek; Hlinka, Jaroslav; Klírová, Monika; Adámek, Petr; Horáček, Jiří (1 січня 2023). Towards causal mechanisms of consciousness through focused transcranial brain stimulation. Neuroscience of Consciousness. Т. 2023, № 1. doi:10.1093/nc/niad008. ISSN 2057-2107. PMC 10120840. PMID 37089451. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  36. ↑ Fan, Jianzhong; Zhong, Yuhua; Wang, Huijuan; Aierken, Nilubaier; He, Renhong (2022-07). Repetitive transcranial magnetic stimulation improves consciousness in some patients with disorders of consciousness. Clinical Rehabilitation (англ.). Т. 36, № 7. с. 916—925. doi:10.1177/02692155221089455. ISSN 0269-2155. Процитовано 18 липня 2023.
  37. ↑ Zhang, Xiao-Hua; Han, Ping; Zeng, Yuan-Yuan; Wang, Yu-Long; Lv, Hui-Lan (2021). The Clinical Effect of Repetitive Transcranial Magnetic Stimulation on the Disturbance of Consciousness in Patients in a Vegetative State. Frontiers in Neuroscience. Т. 15. doi:10.3389/fnins.2021.647517. ISSN 1662-453X. PMC 8119637. PMID 33994925. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ Heimann, Katrin S.; Uithol, Sebo; Calbi, Marta; Umiltà, Maria A.; Guerra, Michele; Gallese, Vittorio (2017-08). “Cuts in Action”: A High-Density EEG Study Investigating the Neural Correlates of Different Editing Techniques in Film. Cognitive Science (англ.). Т. 41, № 6. с. 1555—1588. doi:10.1111/cogs.12439. Процитовано 18 липня 2023.
  39. ↑ Winter, Ulf; LeVan, Pierre; Borghardt, Tilmann L.; Akin, Burak; Wittmann, Marc; Leyens, Yeshe; Schmidt, Stefan (2020). Content-Free Awareness: EEG-fcMRI Correlates of Consciousness as Such in an Expert Meditator. Frontiers in Psychology. Т. 10. doi:10.3389/fpsyg.2019.03064. ISSN 1664-1078. PMC 7040185. PMID 32132942. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  40. ↑ Gurariy, Gennadiy; Mruczek, Ryan E. B.; Snow, Jacqueline C.; Caplovitz, Gideon P. (2022). Using High-Density Electroencephalography to Explore Spatiotemporal Representations of Object Categories in Visual Cortex. Journal of Cognitive Neuroscience. Т. 34, № 6. с. 967—987. doi:10.1162/jocn_a_01845. ISSN 0898-929X. PMC 9169880. PMID 35286384. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  41. ↑ Veyrié, Alexandre; Noreña, Arnaud; Sarrazin, Jean-Christophe; Pezard, Laurent (2023-07). Information-Theoretic Approaches in EEG Correlates of Auditory Perceptual Awareness under Informational Masking. Biology (англ.). Т. 12, № 7. с. 967. doi:10.3390/biology12070967. ISSN 2079-7737. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  42. ↑ Naselaris, Thomas; Prenger, Ryan J.; Kay, Kendrick N.; Oliver, Michael; Gallant, Jack L. (2009-09). Bayesian Reconstruction of Natural Images from Human Brain Activity. Neuron. Т. 63, № 6. с. 902—915. doi:10.1016/j.neuron.2009.09.006. ISSN 0896-6273. PMC 5553889. PMID 19778517. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  43. ↑ Rosazza, Cristina; Andronache, Adrian; Sattin, Davide; Bruzzone, Maria Grazia; Marotta, Giorgio; Nigri, Anna; Ferraro, Stefania; Rossi Sebastiano, Davide; Porcu, Luca (2016-05). Multimodal study of default-mode network integrity in disorders of consciousness: DMN Integrity in DOC. Annals of Neurology (англ.). Т. 79, № 5. с. 841—853. doi:10.1002/ana.24634. Процитовано 18 липня 2023.
  44. ↑ Cavaliere, Carlo; Kandeepan, Sivayini; Aiello, Marco; Ribeiro de Paula, Demetrius; Marchitelli, Rocco; Fiorenza, Salvatore; Orsini, Mario; Trojano, Luigi; Masotta, Orsola (2018). Multimodal Neuroimaging Approach to Variability of Functional Connectivity in Disorders of Consciousness: A PET/MRI Pilot Study. Frontiers in Neurology. Т. 9. doi:10.3389/fneur.2018.00861. ISSN 1664-2295. PMC 6200912. PMID 30405513. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  45. ↑ Amiri, Moshgan; Fisher, Patrick M; Raimondo, Federico; Sidaros, Annette; Cacic Hribljan, Melita; Othman, Marwan H; Zibrandtsen, Ivan; Albrechtsen, Simon S; Bergdal, Ove (13 вересня 2022). Multimodal prediction of residual consciousness in the intensive care unit: the CONNECT-ME study. Brain. Т. 146, № 1. с. 50—64. doi:10.1093/brain/awac335. ISSN 0006-8950. PMC 9825454. PMID 36097353. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  46. ↑ Mattia, Giulia Maria; Sarton, Benjamine; Villain, Edouard; Vinour, Helene; Ferre, Fabrice; Buffieres, William; Le Lann, Marie-Veronique; Franceries, Xavier; Peran, Patrice (2022-08). Multimodal MRI-Based Whole-Brain Assessment in Patients In Anoxoischemic Coma by Using 3D Convolutional Neural Networks. Neurocritical Care (англ.). Т. 37, № S2. с. 303—312. doi:10.1007/s12028-022-01525-z. ISSN 1541-6933. PMC 9343298. PMID 35876960. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  47. ↑ Surianarayanan, Chellammal; Lawrence, John Jeyasekaran; Chelliah, Pethuru Raj; Prakash, Edmond; Hewage, Chaminda (2023-01). Convergence of Artificial Intelligence and Neuroscience towards the Diagnosis of Neurological Disorders—A Scoping Review. Sensors (англ.). Т. 23, № 6. с. 3062. doi:10.3390/s23063062. ISSN 1424-8220. PMC 10053494. PMID 36991773. Процитовано 18 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Журнали

[ред. | ред. код]

Статті

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Подкасти

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свідомість&oldid=43778195