Мертвонародження: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 54: Рядок 54:
[[Категорія:Педіатрія]]
[[Категорія:Педіатрія]]
[[Категорія:Танатологія]]
[[Категорія:Танатологія]]
[[Категорія:Акушерство]]
[[Категорія:Ускладнення вагітності та пологів]]

Версія за 21:57, 2 лютого 2022

Мертвонародження
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 P95
OMIM 614389
DiseasesDB 6890
MedlinePlus 002304
eMedicine search/Stillbirth
MeSH D050497
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль


Мертвонародження — народження мертвого плоду внаслідок антенатальної або інтранатальної смерті,[1] тоді як, мертвонароджуваність — популяційний статистичний показник мертвонародження. За більш точним формулюванням, як розрізнення від поняття «викидень», згідно з наказом МОЗ, мертвонародження — вигнання або вилучення з організму матері плода з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу) або масою 500 г та більше, який не дихає та не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м'язів.[2]

У СРСР під мертвонароджуваністю розумілося таке народження, яке відбулося після 28 тижнів вагітності, довжина плода при якому становила не менше 35 см і маса не менше 1 кг, а народжена дитина не зробила після народження жодного вдиху.

Загальна кількість дітей у світі, які народжуються мертвими, становить станом на 2011 рік приблизно 2,6 млн на рік.[3]

Класифікація

Розрізняють такі види мертвонароджуваності:

  • допологова, або антенатальна — плід гине до пологів, внутрішньоутробно (починаючи з 28 тижнів вагітності);
  • під час пологів, або інтранатальна — плід гине під час пологів;
  • післяпологова, або постнатальна — плід народжується з серцебиттям, однак він гине через те, що у нього не встановлюється позаутробне дихання.

Статистика

Мертвонароджуваність як статистичний показник (використовуються також терміни показник мертвонароджуваності, коефіцієнт мертвонароджуваності) визначається як число мертвонароджених на 1000 народжених. Станом на 2011 рік найнижча в світі мертвонароджуваність спостерігається у Фінляндії (дві мертвонароджених дитини на 1000 народжених), найвища — в Нігерії і Пакистані (40 мертвонароджених на 1000 народжених)[3].

Див. також

Примітки

  1. В. Г. Майданник; В. Г. Бурлай; О. З. Гнатейко (2012). Нова книга (ред.). Пропедевтична педіатрія. с. 79. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  2. Інструкція з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості. zakon4.rada.gov.ua. 29.03.2006.
  3. а б У Фінляндії найнижча у світі мертвонароджуваність. yle.fi (рос.). 14.04.2011.