Театр часів Російсько-української війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Театр часів російсько-української війни — включає перебіг подій, реакцію та рефлексію українського та світового театру на російське вторгнення в Україну 2022 року.

Хронологія[ред. | ред. код]

Лютий[ред. | ред. код]

Зранку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала військове вторгнення в Україну, що призвело до запровадження воєнного стану в країні. Театральні заклади припинили свою роботу у звичайному режимі[1].

Театральні приміщення стали волонтерськими центрами, хостелами у Львові[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11], Києві (центр волонтерського руху «Сузір‘ячко» на базі майстерні театрального мистецтва «Сузір'я»[12]), пошивні цехи (зокрема, Миколаївського художнього драматичного театру[13][14], Рівненського музично-драматичного театру[15][16], Чернігівського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка[17], Черкасського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка[18]) перейшли на пошив балаклав, прапорів, бафів, дощовиків для територіальної оборони та військових. У волонтерському центрі львівського Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької маскувальну сітку сплели з декорації вистави «Ісус, син Бога живого»[19]. Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі став прихистком для сотень містян, які залишились без даху над головою[20][21]. На базі Івано-Франківського музично-драматичного театру було створено координаційний центр допомоги, опору, психологічної й гуманітарної підтримки, який отримав символічну назву — криївка «Рух опору — Рух допомоги»[22][23][24]. Потужний волонтерський осередок був заснований активістами з Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва - ХАБ "Л.ОБ" (лялькова оборона), що безперервно займається забезпеченням необхідним цивільних та військових Харкова та області. Волонтерський штаб «Ангар», заснований на базі мистецького осередку театру «ГаРмИдЕр» став одним з найпотужніших на Волині[25][26]

У Львівському академічному драматичному театрі імені Лесі Українки після 24 лютого було організовано сім напрямів волонтерської діяльності: прихисток для внутрішньо переміщених осіб (розформований у червні 2022 року), кураторська робота з внутрішньо переміщеними особами, безкоштовні автобусні перевезення через польський кордон (з 28 березня по 4 травня 2022 року відправлено 76 автобусів з близько 4 тисячами людей), гуманітарна допомога (пошук, закупівля, розповсюдження одягу, їжі та необхідних засобів), приготування їжі та її роздача на залізничному вокзалі, фаундрайзинг, залучення пошивочного цеху до пошиття балаклав, пов'язок та бафів. З кінця березня щотижня працівники і працівниці театру відвідують поранених бійців у госпіталі[27][28][29].

До лав захисників долучилися артисти та працівники театрів як на передовій, так і в тилу[30][31][32][33]. До лав захисників став Олександр Печериця[34][35][36], Олексій Кравчук (80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна), позивний «Артист», «Святий Миколай»)[37][38][39], режисер Ігор Задніпряний (мінометник)[40], Андрій Сніцарчук[41], Олексій Потьомкін[42], Павло Алдошин[43], Ніко Лапунов[44], Володимир Ращук (позивний «Артист»)[45], актори Чернівецького академічного обласного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської Олексій Надкерничний та Григорій Руденко-Краєвський[46], балетний фотограф із позивним «Небо»[47]. У територіальній обороні Києва — директор та режисер театру «Дзеркало» Володимир Петранюк[48], драматург Максим Курочкін (позивний «П'єса»)[49], режисерка, актриса, перформерка, ЛГБТК+ активістка Антоніна Романова[50][51][52][53][54][55], актори Андрій Поліщук[56], Олексій Тритенко[57], Дмитро Лінартович[58], балерина Національної опери України Олеся Воротнюк[59][60][61], актори Харківського театру ляльок Тетяна Тумасянц та Олексій Петриченко, актор Олександр Міщук та звукорежисер Святослав Галась Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки. Актор Українського малого драматичного театру Данило Мірешкін займається супроводом французьких журналістів Донецькою та Луганською областями України[62]. Волонтерством разом з багатьма співвітчизниками зайнялися й актори Ада Роговцева[63][64], Сергій Павлюк[65][66], Анастасія Пустовіт[67][68], Роман Ясіновський[69], Марина Кошкіна[70], Максим Стерлік[71], Анастасія Кузик[72] багато інших.

Драматургиня Ірина Гарець з чоловіком Андрієм у перші дні російського вторгнення посадили на своїй землі яблуневий сад — традиція «Садів перемоги», яка існувала у Сполучених Штатах, Великобританії, Канаді та інших країнах з часів Першої та Другої світових воєн[73].

Березень[ред. | ред. код]

Звернення театралів[ред. | ред. код]

Театральна спільнота продовжує звертатися до росіян із закликом не мовчати, виходити на вулиці. Спільне звернення 3 березня записали представники одеських театрів, які зібралися поряд із Одеським театром опери та балету[74][75][76]. Відеозвернення записали працівники Полтавського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя[77]. Митці виступають в соціальних мережах та на сторінках газет (Лариса Кадирова[78][79], Лінас Маріюс Зайкаускас[80]), в телевізійних ефірах України (Стас Жирков[81], Віталіна Біблів[82], Дмитро Усов[83], Ігор Трахт[84]), коментують поточну ситуацію в Україні для закордонних ЗМІ (Олена Мигашко[85], Олег Вергеліс[86], Алекс Боровенський[87], Сергій Винниченко[88], Артем Свистун[89], Олена Апчел[90], Роза Саркісян і Оксана Черкашина[91], Лена Лягушонкова[92]) та багато інших. До іноземних колег із закликом підтримати благодійними акціями — читаннями актуальних українських п'єс звернулися драматурги Неда Неждана та Олександр Вітер (поширено ЗМІ англійською, французькою, іспанською, німецькою та допомогло реалізувати багато театральних проектів по всьому світу[93]).

Продовжують з'являтися виступи з осудом російської агресії проти України. На сторінках інтернет-видання «Гордон» 14 березня Андрій Жолдак заявив, що знімає своє ім'я з афіш драматичних та оперних вистав, поставлених ним у Росії, та висловив думку що «весь цивілізований світ повинен перестати співпрацювати з представниками сьогоднішніми російської культури, бо ця країна сьогодні є людиноненависницькою і небезпечною для людей та цивілізації»[94]. Дмитро Ступка у соцмережах виказав обурення щодо мовчання про російську агресію Антоніни, старшої дочки Ольги Сумської, яка проживає в Москві[95].

Від обстрілів отримали пошкодження харківські оперний та театр ляльок. Повністю знищено Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь).

Викрадення митців[ред. | ред. код]

В окупованому Херсоні сталися ряд викрадень публічних осіб, зокрема, директора Херсонського обласного театру ляльок Віктора Гаврилюка (з 21 до 22 березня)[96][97]; генерального директора — художнього керівника Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша Олександра Книгу (з 23 по 24 березня)[98][99][100][101]. За Олександром Книгою приїхала команда з 40 автоматчиків на трьох бронетранспортерах й до десятка цивільних машин із поміткою з літерою «Z»[102][103][104].

Архівація, консервація, евакуація[ред. | ред. код]

Частина колективу Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка переїхала на Вінничину[105].

Приклад злагодженої роботи продемонстрував Львів, який системно підійшов до роботи із захисту пам'яток. Консервація київських театрів відбулася завдячуючи низовим ініціативам. Про владні перешкоджання з евакуації (зокрема, архіву театру «Березіль») свідчать харківські активісти[106][107].

Відновлення театральної діяльності[ред. | ред. код]

В 14-й день російського вторгнення в Україну, 9 березня 2022 року комітет Національної премії України ім. Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2022 року. Так, в номінації «Театральне мистецтво» перемогу отримала вистава про війну на Донбасі «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра: Тамара Трунова (режисер-постановник, співавтор музичного рішення), Наталія Ворожбит (авторка п'єси), Андрій Ісаєнко (виконавець ролі Стаса), Валерія Ходос (виконавиця ролі Юлі)[69][108]. Від цієї події запропонував відлік історії новітньої історії українського театру блогер Сергій Винниченко[109].

В містах, де зосереджено евакуйоване дитяче населення, театри ляльок відновили заходи, почали показувати вистави (Львів[110][111], Рівне[112][113][114][115][116], Ужгород[117], Берегове[118], Калуш[119][120], Кривий Ріг[121], Чернівці[122]). Шекспірівського «Гамлета» у підземеллі зіграли в Івано-Франківському драмтеатру[123], актори Миколаївського національного академічного українського театру драми і музичної комедії задля підтримки армії записали відео з віршами Василя Симоненка і Святослава Вакарчука[124].

В Києві з 21 березня звільнена директорка Департаменту культури КМДА (наказ від 18 березня 2022) Яни Баріновой[125][126][127]. Члени театральних колективів беруть участь у волонтерському русі, проходять службу в лавах територіальної оборони та ЗСУ[128]. Свою мистецьку діяльність «ProEnglish Theatre» продовжив з напівпідвального київського приміщення, в якому розташовується[129][130][131]. «Театр Драматургів» реалізує проєкт «Про війну: українські драматурги розповідають про життя під час повномасштабного вторгнення Росії», в рамках якого тексти українських драматургів про війну звучать в театрах Німеччини і Британії (1 квітня — Royal Court theatre (Лондон) — тексти Олеся Барліга, Наталки Блок, Андрія Бондаренка, Олексія Доричевського, Юлії Гончар, Анастасії Косодій, Лєни Лягушонкової, Ольги Мацюпи, Оксани Савченко та Людмили Тимошенко; 7 квітня — «Gorki Theater» (Берлін)[132], 9 та 20 квітня — «Münchner Kammerspiele» (Мюнхен)[133].

Всесвітній день театру (27 березня 2022 року)[ред. | ред. код]

Національна спілка театральних діячів України опублікувала петицію на захист української театральної культури із закликом до міжнародних театральних організацій та асоціацій з наступними проханням: 1) припинити співпрацю з російськими театральними діячами, які публічно не висловили свого засудження російської війни проти України; 2) виключити їх з числа учасників міжнародних фестивалів, конкурсів, проєктів і т.д.; 3) обмежити, аж до повної заборони, показ вистав та гастролі російських театрів на всіх театральних майданчиках[134]. Про заяку культурних діячів і внесення російських артистів до «чорного списку» повідомив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко[135].

В берлінському «Deutsches Theater[en]» відбулися проєкт «STAY UNITED. Тримаємось разом #2. Українські голоси для Маріуполя», учасниками програми якої стали Андрій Палатний (куратор театральної програми фестивалю ГогольFest, Київ), Софія Мельник (аніматорка), Антон Тельбізов (художній керівник театру «Театроманія», Маріуполь. Дискусія відбулася за участі: ​​Джозі Дейл-Джонс (Лондон), Еван Космідіс (Афіни), Мадлен Бонгарт (Лозанна) та Крістін Діссман (Берлін). Пройшли двомовні читання актуальних українських текстів («Щоденник виживання» Павла Ар'є, «Путівник мандрівника в часі по Донбасу» Анастасії Косодій, «Щоденник з Києва» Євгенії Бєлорусець[136]. Перший захід Першого Українського Професійного театру ім. Марії Заньковецької відбувся у Празі (Чехія)[137].

В Україні команда митців та мисткинь з різних куточків країни, на підтримку культурного фронту, презентувала появу нового театру у Львові — театру «Варта» (режисер Артем Вусик та учасники з Харківщини, Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Донбасу)[50][138][139]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка вперше з початку війни, зіграв виставу на головній сцені — феєрію-бурлеск «Енеїда» (реж. Ростислав Держипільський)[140], а Національна опера України провела мистецьку акцію, в якій артисти виконали твори з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, твори українських композиторів Юрія Шевченка та Мирослава Скорика[141]. Портал «Театрально-концертний Київ» опублікував огляд про акторів Національного драматичного театру ім. Івана Франка під час війни: Олександр Печериця, Євген Нищук, Олександр Форманчук, Ксенія Баша, Роман Ясіновський[142]. А київський «ProEnglish Theatre» представив прем'єру вистави «The New World Order» (укр. «Новий світовий порядок»), яку режисерка Тетяна Шелепко поставила за однойменною п'єсою Гарольда Пінтера — постановка повністю виконана в камерному просторі театру, де актори живуть і працюють від початку самого початку воєнного вторгнення[143][144].

Квітень[ред. | ред. код]

Відновлення театральної діяльності[ред. | ред. код]

Міністерство культури та інформаційної політики України видало розпорядження щодо відновлення роботи закладів культури — театрів, опер та концертних залів — починаючи з 1 квітня[145]. Майданчики відкриваються з урахуванням поточної ситуації, складають програму за власним графіком. У випадку повітряної тривоги захід переривається, глядачі переміщуються до сховища. У Львові відновили свою роботу (театр ляльок, театр «І люди, і ляльки»), театр ім. Курбаса, Національний драматичний театр ім. Заньковецької[146], театр «Воскресіння», Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької[147][148], Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки з «Imperium delendum est» — виставою, яка стала реакцією команди на новий етап війни в Україні[149], шкільний театр УКУ «На Симонових стовпах»[150]. З перших чисел квітня почали працювати театри ляльок в Івано-Франківську, Рівному[151], Хмельницькому, Ужгороді[152], драматичні театри на Закарпаття[153], Чернівців[154][155] та в Івано-Франківську. На об'єднанні митців у Чернівцях запрацював «Мистецький штаб» — почали з кінопоказів, згодом запустили показ відеовистав київських театрів (першою показали виставу Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра «Погані дороги» Тамари Трунової, далі були «Сталкери» Стаса Жиркова із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави Ірмою Вітовською та Віталіною Біблів[156] тощо)[157].

В містах, де грати немає змоги відновити роботу театрів, актори проводять виїздні виступи перед військовими, переселенцями (Миколаїв[158][159][160][161], Полонне[162], Дніпро[163][164][165], Харків[166][167]). Артисти Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру з Сєвєродонецька, Дніпровського академічного театру драми та комедії влаштували концерт для захисників України у Дніпрі[168]. У Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка влаштували перегляд кінострічок, а згодом змогли зіграти й виставу («Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта у постановці Дениса Федєшова)[72]. Київський незалежний проєкт «Театральна біржа» свої вистави показує на сцені Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру[169]. У Львівському академічному драматичному театрі ім. Лесі Українки відзняли відеоролик «Діти/Children (#StandWithUkraine)» — як імпульс на знищення театру Маріуполя[170].

В Києві театри грають в метро та вокзалах: адаптовану версію опери «Король Дроздобород» Юрія Шевченка Київська опера показала 1 квітня на Центральному Київському залізничному вокзалі; виставу «Мишка та рожева стрічка» у постановці Руслана Неупокоєва Київський академічний театр ляльок 2 квітня зіграв на станції «Героїв Дніпра»[171], «Котик та Півник» Юрія Сікало показали у дитячих лікарнях[172]. В одесі імерсивний «Театр №7» відновлює підготовку акторів, джаз-клуб «Перон №7» почав проводити концерти у центрі міста, які переросли у «Театр на балконі»[173][174]. В стаціонарному приміщенні почала роботу камерна сцена Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки — 9 квітня літературно-музична композиція «Три кохання» — присвята Лесі Українці[175][176][177], випущена вистава «У країні казок» за мотивами Ганса Крістіана Андерсена[178], в театрі влаштували драматургічні читання («На полі крові» Лесі Українки, «Для домашнього огнища» Івана Франка)[179]. З 27 квітня відновив роботу Київський театр ім. Івана Франка — камерна вистав «Лимерівна» Івана Уривського грається на сцені театру ім. Лесі Українки[180][181][182][183], «Шельменко-денщик» Петра Ільченка — на сцені Національної музичної академії України[184]. Відновилися покази вистав києвських театрів «ProEnglish Theatre», театральної спільноти «DSP»[185]. Український малий драматичний театр відновив репетиційний процес та почав репетирувати нову прем'єру[186]. Команда Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва з квітня по червень грала вистави ("Принцеси бувають різні", "Цяточка", "Івасик-Телесик") для дітей та дорослих, які ховаються у метро, вистави були зіграні на всіх тридцяти станціях[187][188].

Театральні скандали[ред. | ред. код]

На фоні війни певні керівники продовжують вирішувати свої реформаційні стратегії. Так, загострилася ситуація із «захопленням влади» у Київському академічному театрі ляльок: від 15 квітня 2022 року з частиною працівників театру тимчасово припинено дію трудових договорів, на цьому фоні розпочата робота зі стороннім режисером над новою виставою[189].

Травень[ред. | ред. код]

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко почав говорити про необхідність просування українського мистецтва та українських культурних діячів за кордоном. «Окрім того, що ми маємо говорити про так звану дерусифікацію, ми маємо підтримувати та просувати наше мистецтво. І в Україні, і за кордоном. Бо путін воює і проти нашої культури, натомість ми говоримо на Заході, що варто забороняти російські офіційні, культурні інституції… Ми маємо пропонувати власні музичні твори, наших композиторів, наші колективи просувати, театри, кіно тощо. Ми активно ставимо питання перед нашими західними партнерами в цій царині»[190].

Серед поранених, які проходять лікування — оперний співак Сергій Іванчук, який отримав 5 кульових поранень, намагаючись евакуювати людей із Харківщини[191][192].

Відновлення театральної діяльності[ред. | ред. код]

Про відновлення роботи Донецького обласного музично-драматичного театру, будівлю якого знищили російські загарбники, заявив начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко, повідомлення вийшло й за підписом в.о.директорки — художньої керівниці театру Людмили Колосович. Майданчиком для тимчасової роботи стала сцена Закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв в Ужгороді, дата відновлення — 6 травня[193][194]. Анонсована перша постановка — вистава про Василя Стуса[195][196]. Обговорення перспектив та припущення щодо роботи театру тривають у маріупольських ЗМІ[197][198], тим часом руїнами маріупольського театру окупанти водять екскурсії[199]. Окупаційні війська також займаються відновленням російської версії Донецького драмтеатру в примішенні Маріупольської філармонії[200]. Зі складу 210 працівників до роботи в Маріуполі долучилися орієнтовно 60 людей[201]. До дня захисту дітей в місті висадився дисант політичних, воєнних та культурних діячів (зокрема, Євген Миронов із «Театром Націй», зі спробою зробити так, щоб діти «якнайшидше забули жахіття війни»[202], відновилися покази вистав театрів Полтавщини[203].

З 11 травня відновив роботу на своїй сцені Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки[204], з 14-го — Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр[205], Київський національний академічний Молодий театр[206]. На сцені Закарпатського театру ляльок 13 травня проходить «Читання драми українського сьогодення» — тексти зі збірки п'єс «Війна. 24 лютого 2022». Миколаївський академічний художній драматичний театр грають виїздні вистави у селах та містах регіону, геріатричному центру, лікарнях[207]. Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки реалізовує проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією (п'єса «Майстер» Марини Смілянець)[208]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка із мистецьким благодійним проєктом «Бій за Україну» (реж. Ростислав Держипільський) влаштував тур містами Західної України (Хмельницький, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Львів, Івано-Франківськ, Мукачево, Ужгород)[209]. Розпочав роботу Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка[210], Київський академічний театр «Колесо»[211], Київський академічний драматичний театр на Подолі[212], Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеші грає вистави в укритті[213]. Національна спілка театральних діячів України разом з «ProEnglish Theatre» силами режисерів з США, Португалії, Польщі й України читає 9 нових п’єс про війну українською й англійською мовами[214][215], а Київський академічний театр «Золоті ворота» показує відеоверсію своєї вистави «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах (сеанси у мережі кінотеатрів «Multiplex»)[216]. Кравчині Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру відшили індивідуальну вишиванку, яку колектив презентував у День вишиванки в дитячому табору, в якому перебувають діти-переселенці із батьками з Харківщини та Донеччини[217], Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії відновив репетиції та постановки нових робіт[218], театральна група «ROFL Monkey Lalala» презентує перформативне читання текстів проекту #ukrwarbody за щоденниками тілесності[219]. Харківський театр ляльок впродовж травня й червня грає вистави для дітей з окупованих чи небезпечних територій в різних населених пунктах Харківської області[188].

На підтримку окупованого Херсона[220], Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша оголосив про проведення XXIV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» з 10 по 19 червня 2022 року. Фестиваль, який протягом 24 років існування жодного разу не переносився, навіть під час пандемії короновіруса, планується до проведення й воєнного року. Станом на травень, зголосилися до участі 26 театрів у тому числі із України (Хмельницький, Житомир, Дніпро, Кривий Ріг, Коломия, Івано-Франківськ, Львів, Київ), Румунії, Грузії, Польщі, Португалії, Туреччини[103][221][222][223]. Тим часом з боку влади окупантів почали з'являтися повідомлення про призначення на керівну посаду Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша працівника закладу — охоронця Валерія Шелудько[224].

Херсонський обласний театр ляльок, у складі директора Віктора Гаврилюк та акторка Валерія Липа, через погрози, змушені були покинути Херсон на початку травня, та переїхали до Коломиї[225].

Митці за кордоном беруть участь у творчих резиденціях, готують та випускають нові проєкти: режисерка Харківського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна Ольга Турутя-Прасолова в Португалії[226][227] тощо.

Червень[ред. | ред. код]

Фаза роботи із благодійними фондами вийшла зокрема на рівень мікродонатів. Проєкт Ярослави Кравченко «Всі по 10» зібрав свій перший мільон протягом місяця[228][229][230].

Червень розпочався підвищеною увагою для дитячого глядача до щорічного Дня захисту дітей. Театри організували спеціальні заходи (Криворізький міський академічний театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»[231] та інші), виїздні вистави грає Полтавський академічний обласний театр ляльок[232], театри лялок випустили до дати прем'єри вистав. Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька відвідав із гастролями Рівне, де на сцені Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру показали свою прем'єрну виставу «Саша, винеси сміття!» (реж. Максим Голенко)[233]. Тривають читки п'єс («Ми готові до війни» Олександра Середіна[234] тощо).

З 10 червня розпочав свою роботу XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»[235]. Майданчиком для відкриття та урочистих подій естивалю виступила Львівська опера[236]. Фестивальні події відбулися у багатьох містах України (на власному майданчику зіграв виставу «Співи сонця і тіні» Криворізький театр «Академія руху»[237][238], у Дніпрі зіграли виставу «Лісова пісня» Дніпровський академічний театр драми і комедії та «Хто я?» Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, який евакуйовано до Дніпра[239], у Вінниці до фестивалю відновили харківську виставу «Хлібне перемир'я» за участі акторів Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка, Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Садовського та Вінницького академічного обласного театру ляльок[240]) та по всьому світу (Чехія[241], США, Японія)[242][243].

З 3 червня відновив роботу Київський національний академічний Молодий театр[244][245], 11 червня — Київська опера (у театрі з'явилася сцена-укриття)[246], 18 червня свою першу прем'єрою з початку повномасштабного російського вторгнення показав у Запоріжжі муніципальний театр-лабораторія «Vie» («Міністерство освіти та науки України» за п'єсою Анастасії Косодій[247][248][249]), 19 червня — Київський академічний театр юного глядача на Липках [250], десять вистав в червні відіграв київський Театр на Михайлівській[251]. Миколаївський академічний художній драматичний театр продовжує працювати у гастрольному режимі на майданчиках бомбосховищ тощо[252]. Перший театр відновив покази вистав та готує прем'єри[253]. Донецький академічний обласний драматичний театр готує до прем'єру першу виставу відновленого періоду — колектив в Ужгороді працює над виставою про Василя Стуса[254]. Показ вистав відбувається із перериванням під час повітряної тривоги[255].

Деякі з театрів змогли підбити підсумки та закрити театральний сезон: Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка» (26 червня)[256][257], Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької[258][259]. Символічне закриття 100-го сезону Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка відбулося виставою «Хлібне перемир'я» Олександра Ковшуна, яку зіграли у Вінниці (2 липня)[260]. Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв закрив 76-й театральний сезон виставою великої сцени «Про що плачуть верби» за п'єсою Івана Карпенка-Карого (3 липня). Свою першу прем'єру з часу провномасштабного вторгнення, музичний перформанс «Imperium delendum est» у постановці Дмитра Захоженка, Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки випустив 22 червня.

Відреставрована будівля театру у Сєвєродонецьку була цілеспрямовано обстріляна окупантами.

Липень[ред. | ред. код]

Частина театрів продовжує грати вистави, зокрема театр «Silentium» (м. Калуш) свою пластичну виставу «Добромісяці» грає у Народному домі «Просвіта»[261]. За кордоном відбуваються читки п'єс українських авторів («Коты-біженці» Людмили Тимошенко та Марини Смілянець на ресурсах Латвійської продюсерської компанії KATLZ[262]).

Від традиційних літніх «канікул» відмовилися в Національній опері України[263]. Закрили сезони та підбили підсумки Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка[264], Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв[265] та інші.

З 7 липня розпочав роботу театральний фестиваль The Festival d'Avignon. Напередодні розгорівся скандал з причини запрошеного російського режисера Кирила Серебреннікова, де його постановка за маловідомою повістю Антона Чехова «Чорний чернець» відкрила фестиваль на сцені Папського палацу[266]. Проте, особливістю події цього року стала програма «Ukrainian Pavilion» (кураторами програми «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival виступили Фредерік Поті, Вероніка Склярова, Анастасія Гайшенець та Паскаль Кесьєр[267]), яка пройшла в рамках фестивалю, й де взяли участь три українські вистави: «Rad Room» від команди «Totem Dance Group», постдокументальний театральний проект «Н-effect» Рози Сакрісян і Йоанни Віховської, опера «Чорнобильдорф» Романа Григоріва та Іллі Разумейка, документальні проєкти «МИ» Сашка Брами та «Крим. 5 ранку», вистава «людина?…» та «Imperium delendum est» Дмитра Захоженка[139][268][269][270]. Зіграли виставу «Imperium delendum est» на основній сцені Avignon Off Festival — La Manufacture. Український театр був вперше представлений на цьому фестивалі у рамках програми Ukrainian Pavilion. На закритті фестивалю 26 липня в офіційній програмі взяли участь «Dakh Daughters», які вже кілька місяців поспіль перебувають у європейському турі на підтримку України[271].

Свою першу виставу готує відновлений Донецький академічний обласний драматичний театр, яртистів якого було евакуйовано з Маріуполя до Ужгорода. Роботу розпочато з вистави «Крик нації» про життя і долю Василя Стуса за п'єсою Людмили Колосович, Олени Білої та акторів театру у постановці Людмила Колосович[272][273][274][275]. Про Маріуполь говорять театральною мовою й інші колективи з самого міста. Театр авторської п'єси «Концепція» в Києві 28 липня представив виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна» у постановці художнього керівника і режисер театру Олексія Гнатюка[276]. Прем'єра «Я норм» відбулася 1 липня у Харківському театрі ляльок — вистава для підлітків та дорослих про друзів-одинадцятикласників, які переживають перші дні вторгнення в Бучі, за п'єсою Ніни Захоженко[277].

Директором-художнім керівником Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна керівника Луганського театру Сергія Дорофеєва, а згодом й про те, що й сам театр працюватиме у Сумах[278][279].

На «відновлення» Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша в окупованому Херсоні запросили російського актора Сергій Гармаш, який народився в Херсоні, а 2008 року став Почесним громадянином Херсона[280]. Призначеним на посаду керівника Херсонського муздрам театру окупантською владою став Валерій Шелудько. Перше відео інтерв'ю із новопризначенцем поширила на своїй сторінці в соцмережі акторка Олена Хохлаткіна[281][282].

Серпень[ред. | ред. код]

Київський актор Мартін Філдман (Віктор Стороженко) отримав серйозне поранення на Донеччині, й потрапив до лікарні[283][284].

Київський академічний театр юного глядача на Липках надає можливість побачити вистави тим, хто через стан здоров’я не може відвідати театр — актори грають свою репертуарну виставу «Догоридригом» у НДСЛ «Охматдит» для дітей[285]. Антрепризні вистави гастролюють країною[286].

Українські митці працюють за кордоном. Київський актор і режисер Юрій Радіонов 4 серпня представив прем'єру моновистави «Земля Укрів» у виконанні Шорени Шонії-Радіонової в Манчестері[287][288]), у Гельсінкі пройшли Дні українського мистецтва (організатор — Ігор Фрей), куди запрошені учасники з України, Польщі та Естонії (виставу «Це все вона» зіграли Римма Зюбіна та Олег Коркушко[289]. Серед культурно-мистецьких заходів Польщі протягом серпня — чимало ініціатив, які просувають українську культуру (Тиждень українського мистецтва в Познані від 24 серпня до 3 вересня), III Skovoroda Fest — фестиваль мультикультурної інтеграції, організований Фундацією Україна у Вроцлаві (24 серпня), до 19-ліття Театрального інституту ім. Збіґнєва Рашевського у Варшаві запрошені українські митці — моновистава «Річард після Річарда від львівського «Театру у кошику», реж. Ірина Волицька; у концерті просто неба бере участь акторка Львівського академічного театру імені Леся Курбаса та учасниця гурту «Курбаси» Наталка Рибка-Пархоменко (27 серпня)[290]. Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки відвідав International Theatre Festival RETROPERSPEKTYWY 2022 (Лодзь, Польща) з виставою «Imperium delendum est»[291].

Українські митці працюють в середині країни. Театри закривають старі та відкривають нові сезони. Миколаївський обласний театр ляльок закриття театрального сезону провів онлайн 27 та 28 серпня — відкрив доступ до перегляду останньої прем'єри сезону «Цирк братця Кролика» (реж. Гліб Тюпін) та підбив підсумки 51-го сезону[292]. Театр «ДраміКом» (Дніпро) 5 серпня розпочав свій третій «Оксамитовий сезон», в рамках якого заплановано 37 подій[293][294]. З 6 серпня виставою «Кефір, зефір і кашемір» відкрив ювілейний 25-й сезон київський Театр на Михайлівській, від 7 серпня починає працювати театр «Сонечко» (відкрилися виставою «Канікули у великому місті»)[295][296][297]. Також від 7 серпня розпочав роботу Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного — протягом серпня в репертуарі концерт «Наша сила — наша пісня» та музична комедія «За двома зайцями»[298]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка 14 серпня розпочинає 84-й театральний сезон з благодійного показу мистецького проєкту «Бій за Україну» у місті Тернопіль, на рідній сцені в Івано-Франківську — 16 серпня[299][300], 24 серпня «Бій за Україну» — на горі Піп Іван[301]. З 12 серпня відновлює показ вистав Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна[302]. Свій 103-й сезон Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка розпочинає виставами Дмитра Богомазова (14-го — «Morituri te salutant» на камерній сцені, 23-го — «Украдене щастя» на основній)[303]. Ювілейний 35-й сезон Львівський академічний театр імені Леся Курбаса відкриває 19 серпня виставою «Амнезія, або маленькі подружні злочини». Виставою «Вій 2.0» відкрив 20 серпня 92-й сезон Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького[304]. Про роботу українських хореографів під час війни «The New York Times» (Ганна Виноградова, Микита Бей-Кравченко, Христина Шишкарьова, Ярослав Кайнар, Віктор Рубан)[305].

Донецький академічний обласний драматичний театр вівіз свою виставу «Крик нації» на гастролі до Хуста, Львова[306][307][308][309], Кракова.

Протягом серпня з'являються одразу два огляди театральних вистав. В рубриці «Гід» «The Village» збирає вистави різних років на тему війни («Погані дороги», «Саша, винеси сміття» та «Спроба любити» Тамари Трунової, «Обличчя кольору війна» Олексія Гнатюка, «Сірі бджоли» Віталія Малахова, «Покоління Пепсі», «Реконструкція», «Я, війна і пластикова граната», «Цап-ка-цап» Андрія Білоуса, «Війна» Давида Петросяна, «7’я», «Кураж» Олексія Скляренка, «Україна в огні», «Двоє»)[310]. «Театрально-концертний Київ» зосередився на зборі знакових прем'єр, які відбулися з 24 лютого («Саша, винеси сміття» Максима Голенка, «Бій за Україну» Ростислава Держипільського, «Крик нації» Людмили Колосович, «Карпатський Раж» Дмитра Леончика, «Ми з України» проєкт сценічних читань Київського театру ім. Лесі Украінки, «Тіні забутих предків» Романа Козака, «Цап-ка-Цап» Андрія Білоуса, «Калігула» Івана Уривського, «Imperium delenda» («Імперія має впасти») Дмитра Захоженка, «Обличчя кольору війни» Олексія Гнатюка, «Куди я з вами не піду» Григорія Манукова, «З цією виставою щось не так» Емі Марчант, «Безіменна Зірка» Євгена Лунченко, «Зальот» Юрія Радіонова[311].

Театральні скандали[ред. | ред. код]

Громадське обурення викликала поява в серпневому репертуарі Одеського національного академічного театру опери та балету балета «Маскарад[ru]» за мотивами однойменної драми[ru] російського поета Михайла Лермонтова на музику радянського композитора Арама Хачатуряна. Увечері 17 серпня театр повідомив про відміну запланованого показу на 19 серпня[312].

Черговий скандал стався навколо повідомлення про виставу «Майстер та Маргарита» у постановці Валерія Беляковича 15 жовтня у Празі (Чехія), де українські актори мають її грати російською мовою. В епіцентрі скандалу опинилася Ольга Сумська[313].

Нова фаза скандальної історії навколо «захоплення влади» у Київського академічного театру ляльок настала після опубліковаого інтерв'ю директора — художнього керівника Ігоря Гулого порталу «Театрально-концертний Київ» від 12 серпня[314]. Реакцією на нього став розлогий коментар на сторінках того самого видання, який дав актор театру Роман Молодій від імені колективу[315].

День Незалежності України[ред. | ред. код]

Виходячи з підвищеної загрози до Дня Незалежності України з боку країни-агресора, проведення масових заходів скасовано, заплановані вистави — перенесені.

Миколаївський академічний художній драматичний театр 25 серпня відкрв сцену в укритті, де першою виставою показав театралізовану концертну програму «Україна переможе» (реж. Віктор Мозговий)[316] Митці виходили в етери із оглядом поточної ситуації та візією майбутнього країни та мистецтва (Люба Липовська[317] тощо).

Вересень[ред. | ред. код]

Відкриття сезонів. На початку вересня відкрив 155-й сезон Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка[318]. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра сезон відкрив комедією «З цією виставою щось не так» в Ризі (на сцені театру Дайлес), з 10 вересня — вистави й на київській сцені театру[319]. Також 1 вересня відкрив свій 44-й сезон Київський національний академічний Молодий театр. Прем'єрою вистави «Дякую» розпочав роботу 4 вересня Київський академічний театр «Золоті ворота». Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського відкрив 89-й сезон рок-оперою «Біла ворона» 8 вересня, 35-й сезон Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» розпочинає 10 вересня виставою «Куди я з вами не піду», 76-й сезон Мукачівського драматичного театра розпочинається 11 вересня казкою «Жила-була Сироїжка» (реж. Тетяна Курта) та комедією «Дівич-вечір, або Як ти там?"» (реж. Кирило Душин), 92-й театральний сезон Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської відкрив 15 вересня драматичною поемою «Ніч на полонині» Олександра Олеся[320], 17 вересня 88-й сезон традиційним гала-концертом відкрив Київський національний академічний театр оперети[321].

Під час візиту Олени Зеленської до Нью-Йорку, відбулася її зустріч із генеральним директором Метрополітен-опера Пітером Гелбом[en] і його дружиною, диригенткою Кері-Лінн Вілсон[en]. За підсумками зустрічі було обговорено декілька спільних з Метрополітен-опера проєктів, зокрема замовлення й написання опери та започаткування регулярної програми стажувань для українських фахівців з оперної сфери[322].

Від ракетного удару ракетою С-300 постраждала будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру.

Альтернативні театральні майданчики[ред. | ред. код]

Ініціативна група активних криворіжців Павла Осікова та Дениса Чигірьова обладнала бомбосховище у Кривому Розі під арт-прострі. Театральні вистави, музичні та поетичні вечори організовуються у сховищу під землею. Затишну атмосферу у сховищі «Бомбік» створила криворіжанка Світлана Остапчук[323][324].

Театральні скандали[ред. | ред. код]

Скандал розгорівся навколо припинення контракту із актором Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Андрієм Сніцарчуком, який служить у лавах 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ[325].

Під час прес-конференцію 19 вересня 2022 року в «Укрінформі» Геннадій Яворовський, заступник директора Департаменту культури КМДА — начальник управління економіки та фінансів заявив про низку незаконних схеми в культурній сфері столиці, зокрема йшлося про проведення арендних заходів у приміщеннях Малій опері, гроші з яких за документами не показуються, Київський національний академічний театр оперети, в якому нараховуються «мертві душі» та під час військово часу використовують гастролі для виїзду за кордон чоловіків призовного віку[326][327][328].

На сесії Харківської обласної ради 20 вересня депутати провалили голосування за перейменування Харківського академічного російського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна: не зібрали потрібної кількості голосів ані пропозиція вилучити з назви театру слово «російський», ані «російський» та «Пушкіна»[329][330][331].

Жовтень[ред. | ред. код]

Відновив репетиції Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна[332]. Першу прем'єру воєнну прем'єру представив в Києві Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша[333][334][335]. Свій 52-й сезон Херсонський обласний театр ляльок відкрив у місті Коломия. Зіграти дитячу виставу «Дуже невихований кіт» стало можливим завдячуючи прихистку Коломийського драматеатру та декораціям від Рівненського театру ляльок[336].

Гастролі Україною втіли Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша — відновлену моновиставу показали у Миколаєві[337], Одесі. Проєкти воєнного часу реалізовує львівська «Галереї сценографії»[338]. Концерт «Музичні мости Литва — Україна» відбувся 15 жовтня у Паневежисі в рамках спільного проєкту Музичного театру м. Паневежис та Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Садовського[339].

У пішохідний тур зі Львова до Харкова 20 жовтня вирушив актор харківського «Театру 19» Микола Михальченко, для збору гроші для медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри»[340].

Протягом місяця стало відомо про те, що залишають керівні посади очільниця Київського академічного театру «Золоті ворота» Ксенія Ромашенко (19 жовтня), керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Станіслав Жирков (21 жовтня)[341][342].

Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки відвідав з гастролями французькі національні театри і провів три покази вистави «Imperium delendum est» у містах Віллербанн[343], Сент-Етьєн[344] та Валанс[345] у рамках спеціальної програми Contre-Sens («Хибне тлумачення») одного з найбільших театральних фестивалів Франції Sens Interdits («Заборонені сенси»). Ця спецпрограма є оперативною реакцією фестивалю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну[346][347]. З цією ж виставою театр відвідав фестиваль URBANG! Festival 2022 у Кельн (Німеччина)[348].

У VI Міжнародному театральному фестивалі «Напрямок — Схід» (Білосток), який орієнтується на культуру пограниччя, взяли участь театри з України, Литви, Білорусі, Македонії та Вірменії. Представники від України — вистава «Клас» (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), «Ін-Ші» (реж. Андра Каваліускайте, Київський академічний театр «Золоті ворота»)[349].

Представники театрів Одеси взяли участь у заході «Ukraine Media Center Odesa», де обговорили питання «Як театральне мистецтво переосмислює російсько-українську війну». Участь в обговоренні взяли Юрій Ющенко (керівник літературної частини Одеського академічного театру ляльок), Лілія Штекель (керівник літературно-драматургічної частини Одеського театру юного глядача імені Юрія Олеші), Валерія Федотова (режисерка Українського театру, Тетяна Орел (керівник відділу реклами та зв'язків з громадськістю ОАТМК ім.М.Водяного), Ігор Чернецький (диригент Одеського театру опери і балету), Олена Шаврук (представник Театру Перуцького), та в режимі онлайн долучився Олег Шевчук (актор і режисер «Театру на Чайній»)[350].

Театральні скандали[ред. | ред. код]

За результатами перевірки, державна аудиторська служба виявила неефективне управління та витрату коштів Національного театру імені Марії Заньковецької, зокрема, включення до репертуару театру високобюджетних театральних заходів, без проведення належної оцінки глядацького попиту, призвело до неефективних витрат підприємства в сумі 433,9 тис. гривень[351].

Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради Олексія Бойко про перевірку діяльності обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської та аналіз ефективність роботи керівника установи, 25 жовтня відсторонено від обов’язків директора Юрія Марчака (виконуючим обов'язки признаено екс-очільника Центру Миколайчука Івана Бутняка)[352].

Повідомили про 18 звільнених акторів Миколаївського академічного художнього драматичногь театру[353].

Василь Крутчак на каналі «Ісландія» опублікував розслідування, згідно якого пояснюються противоборні механізми, які унеможливлюють перейменування Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського[354].

Листопад[ред. | ред. код]

В світлі звільнення Херсона від окупантів, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша заявив про плани щодо відновлення роботи одразу, коли це стане безпечно[355].

Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка став партнером створеної «Станіславської школи психотерапевтичних мистецтв», яка об'єднала психотерапію та мистецтво, та націлена на зміцнення позицій психіатрії у суспільстві та розширенні інструментарія подолання травми війни[356].

Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки з виставою «Imperium delendum est» відвідав ХХХІІ Romanian National Theatre Festival (FNT) у Бухаресті (Румунія)[357][358], взяв участь у фестивалі European Theatre Convention (ETC)][359]. Також у театрі з 21 листопада почав функціонувати пункт Незламності[360].

Театри прилаштовуються під графік відключення світла. Бувають випадки, коли актори продовжують грати й після відключення[361].

Театральні скандали[ред. | ред. код]

Видання «Київ Влада» 30 листопада публікує матеріал за назвою «На межі знищення: Театр на лівому березі Дніпра потерпає через свого (екс)керівника Жиркова» за авторством Аннабелли Моріної, в якому викладається шлях театру з моменту зміни керівництва 2019 року й до часу його роботи під час вторгнення. Матеріал підкріплено листом-зверненням до начальника Київської міської військової адміністрації Сергія Попка за підписом головного художника Театру на Лівому березі Юрія Ларіонова, художниці Х. Корабєльникової, народного артиста Олександра Ганноченка, Анатолія Ященка, Лева Сомова та акторів Володимира Кукуюка та Костянтина Костишина[362]. Публікація спричинила широке обговорення в спільноті, більшість з яких зводилося до того, що матеріал є маніпулятивним, й при цьому обговорюючи розділилися на захісників нового керівництва та бажаючих повернення у минулє. Колектив театру вийшов зі зверненням до Департаменту культури КМДА із проханням про призначення на посаду виконуючого обов'язки директора-художнього керівника Олесі Жураківської[363][364]. У грудні вийшов наступний матеріал тієї ж авторки на тому ж порталі, який складається з матеріалів, що циркулювали у 2021 році навколо конкурсу Київського академічного театру юного глядача на Липках[365][366].

Грудень[ред. | ред. код]

Миколаївський академічний художній драматичний театр театр 1 грудня відмітив 100-річчям створення основної пересувної театральної трупи, яка згодом переросла в стаціонарний художній театр м. Миколаєва. На чес дати відбулося погашення поштової марки, присвяченої ювілею колективу театру[367][368][369][370][371]. З нагоди ювілея театр здійснив міні гастрольний тур до Одеси та Кропивницького[372].

6 грудня Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки провів публічний благодійний аукціон для збору коштів на два дрони для ССО (проєкт отримав назву «Алярм»[373].

У прифронтовому Херсоні, який продовжують обстрілювати, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша відкрив творчій хаб в укритті. Першими гостями стала команда «VIDLIK PROJECTS» у складі музикантів Стаса Корольова та Антона Слєпакова. Київський національний академічний театр оперети провів благодійний концерт «Об’єднані заради Перемоги»[374][375].

Лондонський театр «Фінбороу»[en] став першим іноземним театром, який виступає в Україні після вторгнення. В Києві показали виставу за п'єсою «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої[376].

Театральні скандали[ред. | ред. код]

26 грудня відбулися збори Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, за рішенням яких академія залишила у назві ім'я Чайковського[377][378].

Лютий[ред. | ред. код]

На лютень 2023 року про відновлення роботи заявили Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва[379][380] та київський «Дикий Театр»[381][382].

Річниця вторгнення[ред. | ред. код]

Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса підготував арт-тиждень «Лютий лютий 2014-2023», який проходить з 20 по 26 лютого у Києві, у програмі якого арт-проєкт «Ми обираємо Березіль» (фотовиставка «Курбасівці на війні», «Ми на відстані, але серцем з Україною», презентація фільмів та світлин «Рік на війні. Пригоди Бандери та Грушевського, або неймовірні історії волонтерства» від режисера та волонтера Олексія Орлова, презентація проєкту антології п’єс «Неназвана війна», прем’єра вистави «Несподівано тихо», вистава-терапія «Світанок».

24 лютого 2023 року театри Монреалю (Канада) за ініціативи драматурга Мішеля Марка Бушара[en] десяток театрів беруть участь у події, яка відбудеться перед виставами — читання уривків з п'єси «Словник емоцій у часи війни», написаної у березні 2022 року українкою Оленою Астасьєвою[383].

До річниці вторгнення Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша презентував відеокнигу «Незламна Херсонщина» з віршами сучасних авторів про війну. До проєкту долучилися актори Тетяна Проворова, Руслан Вишнивецький, Олександра Тарновська, Ольга Бойцова, Олена Пасько, Вадим Гнідаш, Андрій Клочко, Наталя Вишневська, Тетяна Мисак, Євгеній Карнаух та Ольга Марфіна[384].

Власні підсумки річниці вторгнення підбили театри: Дніпровський академічний театр драми і комедії[385], звіт під заголовком «Рік боротьби» опублікувала Національна спілка театральних діячів України[386]. «УНІАН» випустив матеріал з оглядом загиблиз з числа відомих артистів[387], низку інтерв'ю дав Богдан Струтинський[388].

Березень[ред. | ред. код]

В дні навколо 16 березня, основною медійною темою став Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, річницю знищення якого відмітили пам'ятними заходами[389][390][391], пройшов круглий стіл на тему «Культурна деокупація: Театр. Культурний код Маріуполя» (Український кризовий медіа-центр)[392], лекцію на тему «Ренесанс маріупольського театру» у простірі «kvARTa» (м. Кривий Ріг) провів засновник порталу «Театральна риболовля» Сергій Винниченко.

Всесвітній день театру (27 березня 2023 року)[ред. | ред. код]

Національна спілка театральних діячів України опублікувала петицію на захист української театральної культури із закликом до міжнародних

З'являються рефлексії за підсумками року вторгнення (драматургиня Любов Ільницька[393] тощо).

Квітень[ред. | ред. код]

8 квітня Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького та Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша у Кропивницькому підписали меморандум про співпрацю, відповідно до якого «сторони заохочуються одне одним розвивати взаємовигідні форми співробітництва та співпраці у сфері театрального мистецтва»[394].

Червень[ред. | ред. код]

З моменту підриву Каховської ГЕС Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша перетворився на волонтервський хаб, куди звозять необхідну допомогу та матеріали. Й попри все херсонці продовжують мистецьке життя: закривають сезон (23-24 червня), гастролюють (липень), готують прем'єри («Сам собі країна» за текстами Андрія Кузьменка «Скрябіна», «Заборонений» у співпраці з Кропивницьким академічним українським музично-драматичним театром ім. Марка Кропивницького)[394].

Серпень[ред. | ред. код]

19 серпня у наслідку ракетного удару по Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театру ім. Тараса Шевченка, було зруйновано дах будівлі.

Події[ред. | ред. код]

Культурний бойкот[ред. | ред. код]

Вже 24 лютого 2022 року розпочався активний супротив всьому, що має відношення до держави-агресорки[395][396]. Бачення ситуації викладає драматургиня Неда Неждана[397]. «UA: Культура» запустив проект «Братства нема — не було, немає і не буде», в рамках якого представники творчих і культурних індустрій України пояснюють у своїх колонках, як Росія роками (або навіть століттями) намагається знищити українську ідентичність (матеріали публікуються двомовно: українською та англійською)[398].

Протягом тижня, один за одним позбавилися слова «російський» з назви своїх інтернет-ресурсів чотири українських театри, де воно до того ще залишалося[399]. Рішенням колективу Миколаївського драматичного театру, зміна відбулася одразу 24 лютого: першим кроком оновили назви інтернет-ресурсів та запустили процес підготовки документи для юридичної фіксації змін органом управління та депутатами обласної ради[400][401][402]. Заява про зміну назви Національного драматичного театру ім. Лесі Українки з'явилася на ресурсах театру 28 лютого за підписом генерального директора — художнього керівника Михайла Резніковича[403][404][405]. Аналогічні заяви опублікували 1 березня Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна[406][407] та 2 березня Одеський обласний академічний драматичний театр[408]. Документально процес зміни назв тривав певний час. Оновлена назва Миколаївський академічний художній драматичний театр без слова «російський» вступила в дію 28 липня 2022 року[409][410]. Юридичної зміни назви не відбулося у театрі Харкова, де на сесії облради 20 вересня було «провалено» обидві пропозиції (без російського, або без російського і Пушкіна)[411], а на засідання 1 грудня таке питання навіть не потрапило до порядку денного[412].

У перший день вторгнення директор — художній керівник Київського національного академічного Молодого театру Андрій Білоус видав наказ про зняття з репертуару 13 вистав за російськими авторами (Грибоєдов, Платонов, Чехов, Бунін, Купрін), були зупинені роботи ще над двома майже готовими до випуску постановками[413]. Наказ про припинення підготовки акторів для російськомовних театрів від 25 березня вийшов по Київському національному університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого[414][415]. З репертуару Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка зникли вистави «Ліс» за Олександром Островським, «Ідіот» та «Брати Карамазови» за Достоєвським[416].

З першого дня російського вторгнення в Україну загострилася увага до митців, які працюють із російськими інституціями, які не висказалися з осудом режиму. Так, питання про звільнення з посади режисера Вільнюського малого театру Рімаса Тумінаса, у зв'язку з його роботою у московському театрі ім. Є. Вахтангова вже 24 лютого поставив міністр культури Литви Сімонас Кайріс[417][418]. Валерію Гергієву, художньому керівникові Маріїнського театру 25 лютого було відмовлено в участі у концерті «Карнеґі-хол» (Нью-Йорк), а 1 березня Гергієва усунули з посади головного диригента та художнього керівника Мюнхенського філармонічного оркестру. Міжнародний конкурс імені Петра Чайковського виключили з Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів[419].

Директорка «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта в англомовному тексті на сторінках «Лівого берегу» зробила спробу розібратися в основних тезах вимог та відкритих листів з боку діячів української культурної, академічної та взагалі інтелектуальної сцени[420].

Всередині Російської федерації фіксується осуд та гоніння на тих представників культури, які засудили війну. Зокрема, голова Спілки театральних діячів Російської Федерації Олександр Калягін про від'їзд Чулпан Хаматової до Литви, визначив такий вчинок як непристойний жест актриси: «Актори — емоційні люди, творчі, я тільки цим можу цей крок по-справжньому виправдати. Але взагалі це непристойно — залишати країну, коли країні важко, коли вона, можливо, найбільше потребує тебе. Я нікого не лаю і не лаятиму, не вішатиму ярликів… Це особиста справа Хаматової. Але… непристойно. Іншого слова не можу підібрати»[421].

Окремий фронт розгорнувся навколо байкотування російської культури. Асоціація кіноіндустрії України закликала до бойкоту російського кіно[422][423]. Широкого розголосу набув текст Олени Пшеничної «На питання „А великая русская культура то в чем виновата?“ — у мене є відповідь»[424]. Заклик щодо призупинення співпраці з Росією і популяризації російського мистецтва опублікував Український інститут[425][426], відкритий лист видала музикознавча спільнота України[427], позицію щодо припинення культурного діалогу з агресором сформуліювало Міністерство культури та інформаційної політики України[428][429]. До створення Культурної доктрини України закликала Ольга Стельмашевська зі сторінок часопису «День»[430].

Початок квітня ознаменувався «Пушкінопадом» — знесенням пам'ятників діячам російської культури[431][432][433], ініціативами з перейменування топонімів[434][435][436] (розпочалася дискусія щодо усвідомлення ролі митців вихідців з України, які увійшли у російську культуру — Михайло Булгаков[437][438][439]). В Івано-Франківську зникли вулиці Толстого, Достоєвського, Чехова, Некрасова, Лермонтова, Добролюбова, Менделєєва, Рєпіна, Глінки, Чайковського, натомість з’явилися Герої Волновахи, Києва, Маріуполя, Миколаєва, Охтирки, Попасної, Харкова, Херсон, Чернігова. Одну з вулиць названо іменем акторки Віри Левицької[440][441]. Ініціативи з перейменувать розпочато наседеними пунктами всієї країни[442]. Група депутатів Верховної Ради 11 квітня подали нову редакцію проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора[443]. Професор кафедри історії світової музики Олена Корчова звернулася із відкритим лист до колективу Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського щодо її перейменування, відходячи від імені Петра Чайковського[444][445].

Мистецькі проєкти під час війни[ред. | ред. код]

Театр — дітям[ред. | ред. код]

Студенти театральних вишів самоорганізувалися у проєкт, де записують та викладають казки, вірші, колисанки у набравшому популярність телеграм-каналі «Павлуша і Ява» (засновник — актор Максим Яковлєв)[399][446]. 5 квітня відбувся запуск театрального онлайн-проєкту «Вартові казок», в рамках якого професійні лялькарі України читають українські народні та сучасні казки[447].

Крос-жанри у театральних приміщеннях[ред. | ред. код]

Театральні приміщення, позбавлені можливості грати вистави, перекваліфікувалися на простори для спілкування та спільного ознайомлення із суміжними мистецькими жанрами. Перегляд кінострічок відбувався з квітня у Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка[72]. З квітня почав свою діяльність «Мистецький штаб» у Чернівцях, де на базі Культурно-мистецького центру ім. Миколайчука поряд із кінопоказами влаштовували показ театральних відеовистав (почали із «Поганих доріг» Тамари Трунової, та «Сталкерів» Стаса Жиркова із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави Ірмою Вітовською та Віталіною Біблів[122][157]. Серія мистецьких вечірок під назвою «Vieчорниці» відбулися на базі Запорізького муніципального театру-лабораторія «Vie»[448][449][450]. Кінофестиваль у підвалі влаштували силами Миколаївського художнього драматичного театру[451][452]. Фестиваль короткого метру «4 на 3» на підтримку ЗСУ та переселенців влаштовує з 13 по 15 вересня Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка[453].

Львів[ред. | ред. код]

Митці з різних міст, які змушені були евакуюватися, та опинилися у Львові, на засадах об'єднання створили низку проєкті, серед яких читання драматургії, перформанси, музичні виступи (серія вуличних концертів #дешансонізація) та прем'єри абсолютно нових вистав. У такий спосіб Львів оголосили про створення українського Мистецького фронту[454]. Прем'єра проєкту «Театр рятує» — перша вистава під назвою «Сонячне небо» — для реабілітації мам та дітей, які потрапили в стресову ситуацію через втрату дому та переселення (проєкт Ірини Запольської реалізовано у Львові митцями зі Львова, Харкова, Маріуполя, Запоріжжя, Києва при підтримці литовського театру «Dansema» та Біруте Банявічуте) відбулася 20 березня[455].

На площі перед Львівським театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької французький художник монументального мистецтва JR[en] створив перформанс для зйомок обкладинки журналу «Time»[456].

Відбулися зйомки відеоарту для виступу Kalush Orchestra на «Євробаченні 2022» за участі театральної акторки та режисерки Олесі Галканової, очі та руки якої увійшли до відеопроєкції під час виступу колективу[457].

Київський режисер Михайло Урицький втілив читку п'єси «Намалюй мені літак» Еріка-Емманюеля Шмітта за участі акторів з Києва та Львова[38].

Руйнування театральних споруд[ред. | ред. код]

Протягом широкомасштабного вторгнення зазнали пошкодження, або повне знищення ряд театральних будівль[458].

У результаті авіаударів по центру Харкова 1 березня 2022 року зафіксовано потрапляння в будівлі Харківської ОДА, Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка, Харківської філармонії та житлового масиву[459]. Ушкоджено приміщення Харківського театру ляльок[399].

16 березня 2022 року російські війська нанесли авіаудар по Маріупольському театру – скинули надпотужну бомбу на Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), у результаті чого було зруйновано центральну частину драмтеатру, уламками завалено вхід до бомбосховища, у якому перебували мешканці міста[460][461][462][463].

Окремі театри отримали зовнішній захист (Театр на Подолі)[464].

У червні 2022-го відреставрована будівля театру Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру у Сєвєродонецьку була цілеспрямовано обстріляна окупантами[465].

В ніч проти 22 вересня 2022 року від ракетного удару ракетою С-300 постраждала будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру — пам'ятка архітектури XIX століття[466]. Зруйновано ландшафтний театральний скверик, чавунні скульптури, пошкоджено внутрішній стан: вікна, кабінети, санвузли, швейний цех, музей, мала сцена, гримерні кімнати, повністю вибуховою хвилею пошкоджені вікна, двері й частково майно, яке було всередині[467][468][469].

В наслідку ракетного удару по Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театру ім. Тараса Шевченка 19 серпня 2023 року було зруйновано дах будівлі[470][471][472].

Театр в укритті[ред. | ред. код]

Миколаївський академічний художній драматичний театр 25 серпня 2022 року відкрив сцену в укритті, де першою виставою показав театралізовану концертну програму «Україна переможе» (реж. Віктор Мозговий)[316][473][474][475][476], а музей театру доповнився новим тематичним стендом, посвяченим подіям після 24 лютого[477][478].

Проект «Театр в укритті» працює на базі Рівненського міського палацу дітей та молоді, де актори театральної лабораторії «ВідСутність» щотижня грають благодійні вистави в сховищі Палацу. Розпочали 3 квітня виставою «Коханець» за Гарольдом Пінтером, далі — 10 квітня — «Повернення або Баскетбол на двох» за п’єсою Юрія Паскара[479].

Серед героїв фотопроєкту «The New York Times» — «Citizens of Kyiv» були шеф-драматург Театру на лівому березі Павло Ар'є, артист балета Національної опери України Борис Яструб, акторка «Дикого театру» Анна Абрамьонок[480].

Кошти на приведення до ладу приміщення укриття — культурний хаб у бомбосховищі — у Запоріжжі приватний підприємець випустив обмежену кількість поштових марок[481].

Проєкту «Театр в укритті» реалізовано у Франківському драмтеатрі[482][483].

Арт-простір «Бомбік» відкрито у бомбосховищі в місті Кривий Ріг[484][485][486].

Сцену в укритті облаштували учасники театру-студії «Діалог» Калинівського технологічного фахового коледжу (м. Калинівка, Вінницька область)[487]. Облаштував укриття для глядачів Харківський дитячий театр «Тимур»[488].

Закордонні гастролі[ред. | ред. код]

ЗМІ[ред. | ред. код]

  • Радіо Культура запустило проєкт про актуальні новини культури, які є доречними у воєнному контексті «На часі. Культура» (ефіри щосуботи та щонеділі, ведучі — Ірина Славінська та Олена Гусейнова). В рамках передачі — документальний радіосеріал Неллі Даниленко, яка досліджує життя митців, що тримають культурний фронт у себе вдома, поки триває війна[509].

Вебпроєкти[ред. | ред. код]

Щоденники війни[ред. | ред. код]

Про волонтерський штаб в тилу окупантів, який розгорнули в палаці культури смт Немішаєве Бородянського району Київської області, потрапляння в полон, розповіла акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Анастасія Пустовіт, яка два тижні провела в окупації[525][526], Віталіна Біблів — про проведені 33 дні в підвалі у селі Чайки Бучанського району неподалік Бучі[527]. Як вибиралася з Маріуполя актриса Донецького академічного обласного драматичного театру Наталя Квятківська[528]. Потенційний студент режисерського курсу Київського університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого розповів про переховування від мобілізації до війська «ДНР»[529].

Актор Дмитро Чернов на своєму каналі в ютубі робить відеозамальовки «Щоденники недолугого окупанта»[530], директорка «Дикого театру» Ярослава Кравченко разом із Олексієм Ковжуном започаткували youtube-щоденник війни «Говорить Київ»[531], художниця–сценограф Ніка Хворостенко, яка лишилася в Харкові з першого дня війни вела графічний щоденник — у вітражній стилістиці щоденно в своєму інстаграмі викладає малюнки, що відповідали настрою дня[532]. Свою історію для «MusiCures» розказав актор Київського академічного театру ляльок Вадим Доценко[533], для «Reporters» — заслужена артистка України, акторка Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса Наталія Рибка-Пархоменко[534].

Драматургія[ред. | ред. код]

Станом на 3 квітня 2022 року портал сучасної української драматургії «Ukrdrama HUB» опублікував збірку п'єс в розідлі «24 лютого. Війна 2022», в якій з'явилися тексти, написані протягом першого місяця російського вторгнення в Україну: Олена Астасьєва («Херсон. Дневник оккупации» та «Словарь эмоций военного времени»), Ігор Білиць («Рускій воєнний»), Наталя Блок («Наші діти»), Андрій Бондаренко («Мир і спокій» та «Синдром уцілілого»), Олена Гапєєва («В землі»), Ірина Гарець («Садити яблуні», «Онкорашка» та «Тато каже»), Юлія Гончар («Retaliation»), Оксана Гриценко («Обісцяний БТР»), Тетяна Киценко («Іван Федорович Шпонька та Червона свитка» та «Назвати своїми іменами»), Лєна Лягушонкова («Тополь М летить на кішку брошку»), Ольга Мацюпа («Уламки і пазли»), Оксана Савченко («Я хочу додому» та «В ден»), Костянтин Солов'єнко («Повоєнний сценарій»), Людмила Тимошенко («Моя мама чайник» та «Моя Тара»), Віталій Ченський («Робинзон»)[535].

Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (куратори Неда Неждана та Олександр Вітер) з перших днів війни запустили проект «ДрамПост», мета якого — інформаційна війна мовою драми (сценічні та онлайн-читання п’єс); освітньо-мистецьке волонтерство (драматургічні майстер-класи, творчі зустрічі на тему актуальної драми, статті та інтерв’ю) та збір коштів на захист і порятунок українців і України. Проект підтримали колеги з України (Одеса[536], Чернівці, Ужгород), інших країн (Польща, Франція, Австрія, Румунія, Іспанія, Чехія, Туреччина, США). Проект волонтерський: авторські права на читання і публікації п’єс і статей надаються безкоштовно, а зібрані пожертвування йдуть на користь українських захисників, поранених та біженців[537]. Вийшла відкрита драматургічну антологія актуальної драми «На часі», яка увібрала в себе тексти авторів різних поколінь і напрямів об'єднані темою російсько-української війни. Читання і постановки п’єс з цієї антологіі з'явилися в Одесі, Чернівцях, Ужгороді, а також в Туреччині, Франціі, Польщі, США). До збірки увійшли п'єси Ярослава Верещака «Пекельна дорога до раю», Олександра Вітра «Подаруй мені смак сонця»[538], Andy Iva «Боятися нема сенсу», Олега Миколайчука «Каштан і конвалія», Неди Нежданої «Otvetka@ua» та «Загублені в тумані», Марини Смілянець «Молитва за Елвіса», Ігоря Юзюка «До-дієз шостої октави»[539].

Твори сучасних українських драматургів зацікавили європейського читача, що спричинило перекладацькі активності. Зокрема п'єсу «Мати Горького» Лєни Лягушонкової переклав Рорі Малларкі, над перекладом п’єси «Час Пілатесу» Ольги Мацюпи працювала Дейзі Гіббонс, Ніна Мюррей переклала п’єсу «П’ять пісень Полісся» Людмили Тимошенко та лібрето до опери «PENITA LA TRAGEDIA» Тетяни Киценко, Хелена Кернан переклала драмеді «Тіндерленд» Ірини Серебрякової[540].

У спільноті активно дискутується тема того, як писати про війну під час війни[541].

Театральні прем'єри[ред. | ред. код]

За підрахунками театрального аналітика Сергія Винниченка, автора порталу «Театральна риболовля», протягом 2022 року українські театри презентували понад 230 прем'єрних вистав, 200 з яких приходиться безпосередньо на час вторгнення[542].

Постановки українських митців за кордоном
2023

Театральний дискурс про майбутнє[ред. | ред. код]

Театральна спільнота стає до обговорення теми післявоєнного культурного відродження. Діалог Ганни Шерман із Іриною Чужиновою про необхідність будувати плани на майбутнє відбувся 15 березня 2022 року[557]. Платформа «Український театр» розпочала ефіри із митцями для обговорення ситуації та подальших кроків. Учасниками стали: директор — художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Стас Жирков[558]; деканка театрального факультету Харківського національного університету мистецтв ім. Івана Котляревського, кандидатка мистецтвознавства Яна Партола[559]; заслужений артист України, актор Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка Олексій Гнатковський[560]; в.о. деканки факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка, докторка мистецтвознавства Майя Гарбузюк[561]; композитор, співзасновник Opera aperta Ілля Разумейко[562]; режисерка київського «ProEnglish Theatre» Тетяна Шелепко[563]; головний режисер Одеського академічного українського драматичного театру ім. Василя Василька Максим Голенко[564]; керівниця літературно-драматургічної частини Харківського національного академічного театру опери і балету, переможниця конкурсу на посаду директорки — художньої керівниці Харківського академічного театру російської драми імені О. Пушкіна Інга Лобанова[565]; режисерка Київського академічного театру «Золоті ворота», викладачка КМАЕЦМ Тетяна Губрій[566]; керівниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України і координаторка проєктів спілки Ольга Байбак[567]; режисер, хореограф, перфомер, засновник і директор продюсерського центру «Ruban Production ITP» Віктор Рубан[568]; директорка — художня керівниця театру «Золоті ворота» Ксенія Ромашенко; режисер, актор, драматург, перформер, співзасновник театру «Прекрасні квіти», засновник театру «Нєфть» і театру «Варта» Артем Вусик; драматургиня Лєна Лягушонкова[569]; режисер Михайло Урицький[570]; драматургиня та режисерка Наталя Ворожбит[571]. Розмову із театральним критиком, журналістом, доцентом кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого Сергієм Васильєвим провела директорка видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман[572]. Письменниця та мовознавиця Євгенія Кузнєцова задається питаннями з пошуку причин, звідки взялися російськомовні українці[573].

Проєкт «Плани на завтра» від Інституту стратегії культури та Radio SKOVORODA спрямовано на детальне обговорення викликів та можливостей, які вийдуть на перший план в Україні одразу після перемоги над ворогом[574].

Проблематику формування репертуарної політики Національної опери України на сторінках «The Claquers» розпочав артист оркестру театру, контрабасист Антон Жуков[575]. Спроба осмислення «Культури скасування» у відкритій лекції «„Культура скасування“ чи „скасування культури“» зробили доктор філософських наук Тарас Лютий та директорка Докторської школи ім. родини Юхименків НаУКМА, завідувачка докторантури, аспірантури, кандидат філософських наук Людмила Криворучка[576]. Вчергове піднімається тема доцільності звань народних артистів[577].

На початку травня відбулася онлайн-розмова про становище артистів у сфері сучасної музики в Україні, організована Initiative Neue Musik Berlin / field notes та Kyiv Contemporary Music Days[578]. Режисер Влад Троїцький в інтерв'ю виданню «Лівий берег» стверджує, що «В Україні досі немає розуміння, наскільки потужною зброєю може бути мистецтво»[579].

До розробки плану післявоєнної України залучена Нацрада та 2500 експертів, які випрацьовують тези протягом двох місяців. Конференція з цього приводу запланована на початку липня у місті Лугано (Швейцарія), де буде презентовано великий план відбудови[580]. За координації Центру економічної стратегії (Centre for Economic Strategy) 30 експертів пропрацювали бачення України 2030, у тексті якого виокремили червоні лінії та визначає ключові зміни. Розділ 2.4. присвячено Політиці у сфері культури[581].

Світова підтримка[ред. | ред. код]

Потужну підтримку виказіє Україні світ, у тому числі у вигляді гуманітарної допомоги, підтримки, мистецьких заходах[582][583].

Австрія[ред. | ред. код]

Сценічні читання п’єс «Голоси з темряви» та «Майдан Інферно» Неди Нежданої, «Погані дороги» Наталі Ворожбит відбулися 12 березня у Брегенці[584]

Бельгія[ред. | ред. код]

В рамках фестивалю «Statues en Marche» театр «Живих скульптур» (м. Івано-Франківськ), який брав у ньому участь, отримав від організаторів дозвіл на збір кошти для ЗСУ просто неба, демонструючи європейцям образи українських військових[585].

Болгарія[ред. | ред. код]

Габровський театр ім. Рачо Стоянова прийняв українських переселенців — жінок та дітей Миколаївського драматичного театру[586][587][588][589]).

У програмі VIII Міжнародного фестиваля монодрами «Соло Акт» (м. Габрово) 4 квітня взяв участь Миколаївський академічний художній драматичний театр із виставою «Сповідь» (реж. Сергій Павлюк) — участь відеоверсії вистави позаконкурсна[590][591][592].

Велика Британія[ред. | ред. код]

Лист на підтримку українських театрів, що здійснюють супротив російській агресії 18 березня в ЗМІ опублікував британський продюсер сер Камерон Макінтош[en] («Привид опери», «Гамільтон» та інших)[593], на сцені лондонського театру «Колізей[en]» 19 березня відбувся гала-концерті «Dance for Ukraine» («Танець для України»), організаторами якого виступив колишній прем'єр лондонського Королівського балету[en] Заслужений артист України Іван Путров та румунська балерина Аліна Кожокару (зібрані кошти направлені для гуманітарної допомоги українцям)[594][595], а 1 квітня лондонський Royal Court theatre на знак солідарності з Україною провів читання драми «Погані дороги» Наталки Ворожбит із трансляцією на сайті «The Guardian»[596].

З 9 серпня по 3 вересня в рамках Worldwide Ukrainian Play Readings in London, який було організовано John Freedman, в Лондоні були поставлені дві п'єси українських драматургинь: «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбит та «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої[597]

У вересні в Лондоні з'явилася інсталяцію на підтримку українського балету, яка складається з балерини, яка стоїть на купі мішків із піском, що символізує стійкість культури та мистецтва України. Одна з танцівниць, залучених до проєкту, стала Христина Шевченко — прима-балерина Американського театру балету[en]. Також прибуток від продажів квитків на виставу Обʼєднаного українського балету «Жизель» у лондонському театрі передали до фонду, який підтримує українську культуру[598].

2022-го вперше у Великій Британії здійснили професійну постановку драматичної поеми «Кассандра» Лесі Українки за ініціювавою Українського інституту в Лондоні (переклад Ніни Мюррей). Виставу вийшла у постановці Гелен Істман в лондонській творчій спільноті «Live Canon». 2023-го пройшли гастролі «Касандри» та стали частиною Сезону культури Велика Британія/Україна від Українського інституту та Британської Ради[599].

Данія[ред. | ред. код]

Данія допомагає зокрема Миколаївському академічному художньому драматичному театру, будівля якого постраждала від прильоту 22 вересня 2022 року. Пошкоджені котли закуплені Данією, й у червні 2023 року направляються до Миколаєва[600].

Естонія[ред. | ред. код]

Тартуський театр «Ванемуйне» а безоплатній основі приймав українців, які відвідували танцювальні вистави та опери[601].

Італія[ред. | ред. код]

Італійський режисер з Верони Маттео Спіацці ініціював театрально-гуманітарний проект «Stage4Ukraine», метою якого стало прийом українських студентів[602]. Маттео Спіацці, який перші дні війни знаходився у Києві та й переховувався у підвалі, разом із Ferdinando Bruni, Elio De Capitani та Francesco Frongia взяли участь у вечорі солідарності із Україною, який відбувся 10 березня у міланському театрі «Elfo»[it][603].

Маестро Рікардо Муті, художній керівник концертної програми Міжнародного музичного фестивалю «Шляхи дружби», який проходив з 23 по 28 квітня в Равенні, до програми «Великдень» включий виступ артистів Національної опери України[604].

Канада[ред. | ред. код]

У театрі Просперо (м. Монреаль) 1 травня пройшла читка п'єси «Поганих доріг» Наталки Ворожбит в режисурі Григорія Гладія)[605].

Литва[ред. | ред. код]

Акція Солідарності з Україною (із телемостом за участі акторів театру «Золоті ворота») пройшла 24 лютого в Міському театрі міста Алітус, а вже 6 березня на сцені театру показали виставу «Маріте» (реж. Стас Жирков) із зустріччу з родиною режисера. Кошти спрямовані для українських театральних діячів, які опинились у важкому становищі[606][607][608]. В Міському театрі міста Алітус 25 березня відкрилася інсталяція в підтримку українських театралів. Наведені цифри українського театрального життя, зібрані українським театральним блогером Сергієм Винниченком («Театральна риболовля») за ініціативи директорки — художньої керівниці театру «Золоті ворота» Ксенії Ромашенко: «Українські театри розбомбили, але вони будуть жити і говорити: …більше 13 000 вистав не показали театри…, …понад 22 000 артистів не вийшли на сцену…, …більше 3 000 000 глядачів не прийшли до театру…»[609].

У Вільнюсі відбулася вистава про Донецький драмтеатр (м. Маріуполь), сценарій якого ґрунтується на дописах у Facebook маріупольської журналістки Надії Сухорукової[610].

На VIII Міжнародному театральному фестивалі «Перехрестя» («Sankryža») (м. Друскінінкай) 6 серпня була зіграна вистава «Маестро Азнавур. Une vie d`amour» Київського академічного театру «Колесо»[611]. Київський академічний театр «Золоті ворота» у цьому фестивалі взяв участь 10 вересня із виставою «Каліки» (реж. Стас Жирков).

Молдова[ред. | ред. код]

Національний театр імені Міхая Емінеску у вересні 2022 року представив виставу «Реквієм за Бучею», підготовленій за мотивами сучасних віршів про російську агресію, авторів з України, Молдови та Румунії[612].

Нідерланди[ред. | ред. код]

В амстердамському театрі De Toneelmakerij 12 квітня відбулася прем‘єра документальної вистави про війну в Україні «Witnessing U», яка є колабарацією запорізького муніципального театру-лабораторії VIE та De Toneelmakerij [613][614].

Німеччина[ред. | ред. код]

Благодійний вечір із читками текстів українських драматургинь пройшли 6 березня в Мюнхенському камерному театрі[de]. Прозвучали уривки текстів «Крим 5-та ранку» Наталі Ворожбит та Анастасія Косодій; «Що таке єврейська музика» Анастасії Косодій; «Погані дороги» Наталки Ворожбит. По завершенню було показано фільму Наталки Ворожбит «Погані дороги»[615]. Зі вступною промовою до баварського глядача звернулась українська театральна режисерка Тетяна Губрій[616]. До Всесвітнього дня театру 27 березня, на підтримку України та Драмтеатру в Маріуполі, у «Deutsches Theater» (м. Берлін) відбулася масштабна подія — зустрічі, читки, включення наживо з України. Серед учасників: режисерка Тетяна Губрій, шеф-драматург Театру на лівому березі Павло Ар'є[617][618]. Польський центру ITI виступив зі зверненням до Дня театру[619].

П’єсу «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбит (режисер Тамара Трунова) було прочитано 13 травня у берлінському «Deutsches Theater» — читання двомовне за участі акторів з України (Ірина Ткаченко, Марина Клімова) та з Німеччини (Felix Goeser, Tobias Radcke)[620][621]. «ProEnglish Theatre» із виставою «The Book of Sirens» (реж. Алекс Боровенський) взяв участь у фестивалі «InBetweenFires» (м. Берлін, Німеччина). Виставу зіграли в рамках фестивалю 29 та 30 липня[622]. Маріупольський театр «Театроманія» грає вистави у Німеччині — виставу «Тіні забутих предків» у постановці Антона Тельбізова на День Незалежності зіграли у місті Ганновер[623].

Норвегія[ред. | ред. код]

До Міжнародного дня лялькаря, 20 березня, портал норвезьке відділення Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA Norge» опублікувала серію замальовок про українських лялькарів під час війни. Героями стали завліт Дар'я Іванова[624] та актор Київського академічного театру ляльок Вадим Доценко[625], головний режисер Чернігівського театру ляльок Віталій Гольцов[626], директор — художній керівник Київського театру маріонеток Вадим Кожевніков[627], головні риежисери Харківського театру ляльок Оксана Дмітрієва та Полтавського театрів ляльок Ніко Лапунов[628].

Польща[ред. | ред. код]

Польське радіо у березні розпочало цикл радіоп'єс за мотивами творів українських драматургів із циклу «Сучасна драматургія України» (реж. Вальдемар Модестович). Першою вийшла п’єса «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є, серед наступних — твори Неди Нежданої, Ольга Мацюпи та Олександра Громова[629].

З 27 липня по 6 серпня у Гданську пройшов щорічний Міжнародний Шекспірівський фестиваль, в рамках якого 30 липня відбулася дискусійна панель «Театр під час війни», мета якої — почути в Європі голос українського театру про російсько-українську війну, про трансформацію українських театрів у центри гуманітарного сприяння українцям. Від України участь взяли: художній керівник Ростислав Держипільський та актори Надія Левченко та Роман Луцький (Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка), режисерка «ProEnglish Theatre» Тетяна Шелепко, головна режисерка Київського академічного Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра Тамара Трунова, куратор «Gogolfest» та театру «Дах» Андрій Палатний, український режисер, актор та педагог Андрій Май[630].

З 28 серпня по 5 вересня у Кракові пройшов IX Міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід», участь у якому взяли 15 театрів з України. Тема фестивалю — «Знімаючи маски»[631][632]

США[ред. | ред. код]

14 березня у Метрополітен-опера відбувся концерт на підтримку України, а на фасаді будівлі театру розмітили прапор країни. Гімн України в рамках концерту виконав бас-баритон Владислав Буяльський[633][634].

Читання текстів українських драматургів відбулось у Нью-Йорку. У театрі «The Drama League» 19 березня, в рамках ініціативи «ДрамПост» та проекту «Світових Читань для України» презентували п'єсу «Лабіринт» Олександра Вітра у перекладі Тетяни Шліхар[635]. П’єсу «Погані дороги» Наталки Ворожбит було прочитано 12 травня театрі «La MaMa[en]» — читали текст англійською із вкрапленнями української[636]. Школа театру і танцю NIU 3 квітня провела ніч читань українських драматургів в Театрі О'Коннелл у Стівенс-Білдінг (театрально-хореографічний факультет Університету Північного Іллінойсу, США) в рамках проекту «Українська складова Всесвітнього читання». Тексти представлені в двох категоріях: «Війна» («Словник емоцій у воєнний час» Олени Астасьєвої у перекладі Джона Фрідмана, «Почуття війни» Юлії Гончар у перекладі Джоноа Фарндона, «Наші діти» Наталі Блок у перекладі Джона Фрідмана та Наталії Братусь) та «До того» («У темряві» Наталі Блок у перекладі Дейзі Хейс, «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої у перекладі Джона Фарндона, «Мир і спокій» Андрія Бондаренка у перекладі Джоноа Фарнона)[637].

Акція на підтримку народу України відбулася на Таймс-Сквер 4 квітня. На площу вийшли актори бродвейських театрів, й заспівали пісню з мюзиклу «Знедолені[en]»[638][639][640]. 16 квітня 24 американські незалежні театральні компанії з Нью-Йорку взяли участь у 12-годинному онлайн марафоні на підтримку України (організовано Martin E. Segal Theatre Center)[641]. На уклін у жовто-блакитному прапорі вийшла 1 травня оперна співачка Людмила Монастирська, після виконання головної партії в опері «Турандот» нью-йоркського театру Метрополітен-опера[642][643].

У жовтні 2023 року американська акторка Сара Джессіка Паркер заявила про наміри продюсувати документальний фільм Міріам Ґуттман про українських артистів балету Front Row («Перший ряд»), який розповість про життя українських танцюристів в еміграції[644][645].

Туреччина[ред. | ред. код]

3 квітня в рамках театрального марафону, що проходить європейськими країнами, в Стамбулі пройшла відкрита театральна читка нової п'єси «Подаруй мені смак сонця» українського драматурга Олександра Вітера[646].

Угорщина[ред. | ред. код]

В рамках міжнародного театрального фестивалю MITEM (м. Будапешт) 24 квітня було проведено «Дні Солідарності з Україною» зі збором коштів для біженців, які тікають від війни. На фестивалі продемонстрували відеоверсію вистави «Безталанна» (реж. Іван Уривський), відбулася концерт-вистава «Dakh Daughters»[647].

Франція[ред. | ред. код]

За участю Французького інституту та у партнерстві з міністерством культури Франції 21 березня на сцені театру «Одеон» пройшов вечір «Україна: театр миру» (Ukraine: le théâtre de la paix). В рамках події відбулася читка п'єси «Погані дороги» Наталки Ворожбит, музичний супровід — гурти «Dakha Brakha» та «Dakh Daughters»[648].

Читка п’єси «Дикий мед у рік Чорного півня» Олега Миколайчука пройшла 28 квітня на «Літературному українському вечорі» у Сент-Андре-де-Сангоні[649].

Чехія[ред. | ред. код]

В Празі 13 травня відбувся проєкт «Invaze / Invasion / Вторгнення» — читка українських п'єс, написаних після 24 лютого[650].

Японія[ред. | ред. код]

Українські артисти балету реалізували гастрольний тур Японією[651]

Міждержавні проєкти[ред. | ред. код]

Проект «Всесвітні українські читання п'єс» (англ. Worldwide Ukrainian Play Readings) — колаборація Максима Курочкін (Київський театр драматургів), Філіпа Арнулта (Балтиморський центр міжнародного театрального розвитку), Ноа Біркстед-Брін (Лондонський театр Sputnik), Джона Фрідмана та інших[652].

Релокація[ред. | ред. код]

По Україні[ред. | ред. код]

Акторів з Дніпра (Ксенія Савєльєва) та Маріуполя (Ярослава Свідерська, Єгор Кривицький) прийняв Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської[653].

За кордоном[ред. | ред. код]

Завідувачка трупою Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра Лаура Вілцане з весни працює асистентом режисера у ризькому театрі «Дайлес»[654]. Ганна Турло працює режисеркою у Театрі Шванди (м. Сміхов, Чехія)[655].

Акторка Донецького академічного обласного драматичного театру Анна Німайєр з окупованої території до Латвії[656].

Антиукраїнська діяльність[ред. | ред. код]

Театральні втрати[ред. | ред. код]

До діячів культури, вбитих під час російсько-української війни, використовується термін «українське розстріляне відродження 21 століття»[672].

Від тяжких поранень, отриманих під обстрілами в Києві, 26 березня помер в лікарні артист балету, танцівник Національної опери України Артем Дацишин[673][674]. Під обстрілами в Ірпені 6 березня загинув 33-річний актор Павло Лі — про смерть повідомив український адвокат та журналіст Ярослав Куц: «Пашка лі… навіть фото не встигли зробити…. Покійся з миром»[675][676]. Під час ракетного обстрілу житлового будинку в Києві 17 березня загинула заслужена артистка України, актриса Київського Молодого театру Оксана Швець[677][678]. 29 березня загинула актриса Київського театру юного глядача Марія Демочко[679]. В бою на півночі Донецької області 1 квітня загинув Сергій Пивоваров, зварювальник 6-го розряду бутафорської дільниці театру Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка, який на фронт пішов гранатометником[680]. У Маріуполі загинули дві юні артистки, актриси театру «Концепція» — Єлизавета Очкур та Соня Амельчикова, обидві грали Люссі у виставі «Лев, Чаклунка, Платтяна шафа» по книзі «Хроніки Нарнії»[681]. Під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети Дмитро Перінський[682]. У бою під Майорськом 12 вересня загинув соліст балету Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка Олександр Шаповал[683]. Під Бахмутом загинув 26-річний артист балету Київського національного академічного театру оперети Вадим Хлуп'янець[684]. В боях на Донеччині загинув колишній художник з освітлення Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша 34-річний Антон Білозубов (востаннє виходив на зв'язок 13 червня 2023 року)[685].

Посилання[ред. | ред. код]

Воєнні огляди (2022)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Україна вводить воєнний стан — Зеленський. www.ukrinform.ua. Процитовано 24 лютого 2022.
  2. Катерина САДЛОВСЬКА, Ірина СОЧУЛЬСЬКА (28 лютого 2022). У львівських театрах облаштували волонтерські центри та приймають людей з інших регіонів. «Суспільне». Процитовано 3 березня 2022.
  3. Театр Лесі Українки Телевізійний сюжет на бельгійському каналі RTBF про волонтерські ініціативи в Театр Лесі Українки. «RTBF». 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  4. - Вы вернётесь? - Сразу же. // Побут біженців у Львові. «Вавилон'13». 7 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  5. Співжиття: як працюють львівські установи культури в часі війни. Інститут стратегії культури.
  6. Єва РАЙСЬКА (23 березня 2022). Бомбосховище театру витримає. «Reporters». Процитовано 28 березня 2022.
  7. Історія львівського театру, який допомагає армії та переселенцям. Медіа-хаб «Твоє місто». 24 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  8. Les enfants abandonnés de la guerre en Ukraine. «Le Devoir» (фр.). Процитовано 17 березня 2022.
  9. Ivo MIJNSSEN (25 березня 2022). «Falls nötig, handeln wir»: Das ukrainische Theater Lesi erfindet sich im Krieg neu — als Schutzraum und Trutzburg des Widerstands (нім.). «NZZ Neue Zürcher Zeitung». Процитовано 31 березня 2022.
  10. Антон НОЧВІН (31 березня 2022). Яке воно — життя в бомбосховищі: нова серія сюжетів про життя в укритті. «Сніданок з 1+1». Процитовано 31 березня 2022.
  11. Як українці об'єдналися проти ворога. «Ukraїner». 19 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  12. Тетяна ПОЛІЩУК (17 травня 2022). Війна закінчиться! Які мистецькі проєкти потрібно відродити. Г-та «День». Процитовано 17 травня 2022.
  13. Швацький цех у театрі. «Суспільне». Процитовано 9 березня 2022.
  14. Миколаївські театрали потребують тканини для створення балаклав та прапорів України. SVIDOK.INFO. Процитовано 21 березня 2022.
  15. Наталія СТРАТОНОВА, Руслан САВУЛЯК (3 березня 2022). У майстерні рівненського драмтеатру замість костюмів шиють балаклави. «Суспільне». Процитовано 4 березня 2022.
  16. Сплетені в Рівненському театрі ляльок сітки надсилають на передову. «Суспільне». Процитовано 11 березня 2022.
  17. Балаклави для бійців: кравчиня, яка шила театральні костюми, допомагає армії. «Суспільне». 29 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  18. У Черкасах для військових створюють костюми-невидимки. «ВІККА». 30 квітня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  19. У львівському театрі сплели маскувальну сітку з декорації вистави про Ісуса. «НВ». 6 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  20. Олеся КОЧУБЕЙ, Поліна ГОРЛАЧ (11 березня 2022). Театр як місце сховку: драмтеатр Маріуполя став домом для містян. «Суспільне». Процитовано 12 березня 2022.
  21. Команда столичного ТЮГу за всіма напрямками допомагає наближенню перемоги. «Укрінформ». 29 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  22. Тетяна ПОЛІЩУК (10 березня 2022). Театр на війні. День 15-й. Ростислав Держипільський, керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка про виклики, які нині стоять перед нами. Г-та «День». Процитовано 10 березня 2022.
  23. Тетяна ПОЛІЩУК (12 квітня 2022). «Ми маємо скинути з себе «москальські кайдани». Олексій Гнатковський, відомий актор театру та кіно про війну, волонтерство, мову та творчість. Г-та «День». Процитовано 13 квітня 2022.
  24. Людмила ПУЛЯЄВА (27 грудня 2022). «Поставили „Солодку Дарусю“, і на цілий рік наперед не стало квитків». «Високий Замок». Процитовано 1 січня 2023.
  25. Валентина КУЦЬ (29 квітня 2022). «У війни немає вихідного» – актори луцького театру, який став волонтерським центром (укр.). «Сила правди». Процитовано 17 травня 2023.
  26. Кристіна ВАВРИШ (21 лютого 2023). Культурне укриття: луцький театр «ГаРмИдЕр» розповів про власний фронт (укр.). «Сила правди». Процитовано 17 травня 2023.
  27. Театр несе службу / Україна / dwutygodnik.com. www.dwutygodnik.com (пол.). Процитовано 9 грудня 2022.
  28. Як українці об'єдналися проти ворога • Ukraїner (uk-UA) , процитовано 9 грудня 2022
  29. Прес-служба ОДА (19 березня 2022). Перевтілення акторів у волонтерів: як живуть театри Львівщини під час війни. веб-сайт ЛОДА (українська) . Процитовано 19 березня 2022.
  30. Артисти та працівники Полтавського театру ляльок допомагають армії. «Новини Полтавщини». 1 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  31. Тетяна ПОЛІЩУК (14 березня 2022). 19-й день війни… Катерина СТЕПАНКОВА, режисерка, акторка, волонтерка про центр «Дрібне Сузір‘ячко» та перемогу. Г-та «День». Процитовано 15 березня 2022.
  32. Світлана МАКСИМЕЦЬ (12 березня 2022). Воювати та співати: як артисти працюють на перемогу. «Weekend.today». Процитовано 19 березня 2022.
  33. Театр «Золоті ворота» воює, волонтерить і розвиває культуру. «Укрінформ». 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  34. З КРІПОСНОЇ В ЗСУ: український актор з відомого культового серіалу пішов захищати УКРАЇНУ. «Факти (ICTV)». 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  35. «Найболючіше і найважче на фронті, це не бачити як росте твій син». «5 канал». 29 липня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  36. Валентина САМЧЕНКО (26 серпня 2022). Олександр Печериця, актор театру і кіно. Вже навіть найупоротіші наші вороги зрозуміли, що нас зламати неможливо. «Укрінформ». Процитовано 28 серпня 2022.
  37. Олег ВЕРГЕЛІС (4 червня 2022). Режисер-фронтовик Олексій Кравчук: Сьогодні мій гуманізм укладається в автомат ми з україни. «Главком». Процитовано 6 червня 2022.
  38. а б О. Кравчук — поранення на війні, «автомат — мій гуманізм», складнощі військових туалетів. «LAVRIN». 10 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  39. Тетяна КОЗИРЄВА (10 червня 2022). «Зараз є відчуття великої біди». Чому відомий львівський режисер пішов на війну. «Zaxid.net». Процитовано 17 червня 2022.
  40. Ольга ТЕПЛИНСЬКАЯ (6 лютого 2023). Авто для режисера-мінометника Ігоря Задніпряного. Володимир Чухонкін і Ярослав Федорчук. Радіо «ПЕРШЕ». Процитовано 6 лютого 2023.
  41. Андрій МАРТИНЮК (6 вересня 2022). Андрій Сніцарчук про війну з рашистами: тут немає репетицій. «Галінфо». Процитовано 11 вересня 2022.
  42. Лілія МУЗИКА (2 березня 2022). Змінив сцену на бойове спорядження: артист балету вступив до лав ЗСУ. «Факти і коментарі». Процитовано 4 серпня 2022.
  43. Ольга УСАЧОВА (2 серпня 2022). Актор і війна. Павло Алдошин: «Мої діти знатимуть, що таке війна, на жаль. Не готувати їх до ймовірності війни — це великий гріх». «Yabl.ua». Процитовано 4 серпня 2022.
  44. Марія БОЙКО (11 червня 2022). 84-ий театральний сезон у полтавських лялькарів видався насиченим. «Новини Полтавщини». Процитовано 12 червня 2022.
  45. Володимир Ращук. Позивний «Артист». Це не спецефекти, це артобстріл просто під час інтерв‘ю. «Бутусов Плюс». 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  46. Провідні актори Чернівецького театру Олексій Надкерничний і Григорій Руденко-Краєвський стали захисниками України. «BukNews». 8 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  47. «Я не терпітиму цього»: історія фотографа балерин, який став бійцем Нацгвардії. «Gazeta.ua». 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  48. Dyrektor teatru w Kijowie zapowiada, że pokona Kadyrowa i wyśmiewa jego umiejętności. SE (пол.). Процитовано 11 квітня 2022.
  49. Київ — Мордор — Київ. Історія війни Максима Курочкіна, драматурга і сержанта з позивним «П'єса». «Українська правда» (укр.). Процитовано 14 грудня 2022.
  50. а б Люба ІЛЬНИЦЬКА (12 квітня 2022). Театр несе службу. «Dwutygodnik». Процитовано 16 квітня 2022.
  51. Queer Ukrainian couple fighting side-by-side say they’re ready to die defending home from Putin. Pink News (англ.). Процитовано 10 травня 2022.
  52. "Wir kämpfen für unsere und Eure Freiheit". Der Tagesspiegel (нім.). Процитовано 11 травня 2022.
  53. Солдаты-единороги: история украинской ЛГБТК-пары, которая едет на линию фронта в Николаев. BBC News (рос.). Процитовано 1 червня 2022.
  54. «Я хочу, щоб мене ховав мій партнер, якщо мене задвухсотять». Інтерв'ю з українським ЛГБТ-військовим. «НВ». 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
  55. Євген ЛЕСНОЙ (13 грудня 2022). Сім історій сміливості: ЛГБТІК-люди у боротьбі за право жити в Україні. «Gays.ua». Процитовано 20221-12-16.
  56. Ніхто не буде таким, як раніше: Андрій Поліщук на D1. Телеканал «D1». 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  57. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ГУ 0523 не вказано текст
  58.  Україна'22 — актор театру, кіно та дубляжу Дмитро Лінартович. Про війну, культуру і українське кіно на YouTube
  59. A Ukrainian ballerina goes to war. «The Economist». 30 червня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  60. Українська балерина захищає рідну країну зі зброєю в руках: історія та фото красуні. «РБК-Україна». 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  61. Поліна ГОРЛАЧ (4 липня 2022). Балерина Національної опери змінила пуанти на берці та вступила до територіальної оборони. «Суспільне Культура». Процитовано 4 липня 2022.
  62. Ukrainiečių aktorius Daniilas siekia parodyti pasauliui, ką išgyvena Ukrainos fronto linijoje ir dėkoja Lietuvai. Lrytas.lt (лит.). Процитовано 16 травня 2022.
  63. Тетяна КОГУТИЧ (3 травня 2022). Ада Роговцева, народна артистка, Герой України. Обіцяю дожити до Перемоги!. «Укрінформ». Процитовано 3 травня 2022.
  64. Тетяна КОГУТИЧ (3 травня 2022). За что цветущую Аду Роговцеву обожают зрители. «Так просто». Процитовано 13 травня 2022.
  65. Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA (27 травня 2022). Collaborators, demonstrators, soldiers, spies: life under Russian occupation. «The Economist». Процитовано 29 травня 2022.
  66. Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA (2 червня 2022). Сергій Павлюк, головний режисер Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. На допитах окупанти працювали професійно: поганий, злий і конкрєтний. «Укрінформ». Процитовано 6 червня 2022.
  67. Яна ІЛЬКІВ (27 березня 2022). «Ми не знали, розстріляють нас чи ні», — акторка Настя Пустовіт про евакуацію з Немішаєвого та волонтерство. «LiRoom». Процитовано 29 березня 2022.
  68. Марія КАБАЦІЙ (28 березня 2022). «Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“ — будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації. «НВ». Процитовано 29 березня 2022.
  69. а б «Путін зірветься з котушок і почне захоплювати інші країни». Ж-л «Країна». 15 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  70. Валентина САМЧЕНКО (5 травня 2022). Марина Кошкіна, акторка кіно і театру. Знаєш, де можна дістати броніки, — й інших розмов вже немає. «Укрінформ». Процитовано 7 травня 2022.
  71. Олена НЕКИФОРЕНКО (2 липня 2022). Максим Стерлік — волонтерський проєкт у Полтаві. Театр, як терапія для ВПО в умовах війни. UA: Українське радіо «Лтава». Процитовано 2 липня 2022.
  72. а б в Волонтерська діяльність чернігівських театралів (Гостя: Анастасія Кузик — волонтерка, режисерка обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка). «Українське радіо: Чернігів». 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  73. «Ця земля і ці саджанці будуть пам’ятати, що ми перемогли» — драматургиня Ірина Гарець. «Суспільне Культура». 27 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  74. Представители одесских театров обратились к россиянам (рос.). «Град». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  75. Одесские деятели культуры обратились к россиянам с просьбой прекратить войну (рос.). «Первый городской». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  76. Театрали Одеси звернулися до російських колег (рос.). Телеканал «Odesa. LIVE». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  77.  Звернення Гоголівців на YouTube
  78. FB Лариса Кадирова. Моє звернення до діячів російського театру
  79. Лариса КАДИРОВА (20 березня 2022). Ми на своїй землі… Росія принесла нам війну. Г-та «День». Процитовано 20 березня 2022.
  80. Лінас Маріюс ЗАЙКАУСКАС (26 березня 2022). Україну, її історію, мистецтво, культуру, традиції, співучу мову не знищити!. Г-та «День». Процитовано 6 квітня 2022.
  81. Матвій ГАНАПОЛЬСЬКИЙ (28 лютого 2022). ПІДСУМКИ 19-го дня героїчної оборони України з Матвієм ГАНАПОЛЬСЬКИМ. Телеканал «Прямий». Процитовано 14 березня 2022.
  82. БІБЛІВ — про волонтерство, життя у бомбосховищі та участь в нових проєктах (Точка опори). Телеканал «Дом». 28 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  83. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою D1 0331 не вказано текст
  84. «Простір Свободи на D1». Ігор Трахт (рос.). Телеканал «D1». 2 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  85. Олена МИГАШКО (28 лютого 2022). As long as we are alive (англ.). «Nachtkritik[de]». Процитовано 3 березня 2022.
  86. Олег ВЕРГЕЛІС (18 березня 2022). «Театр часів агресії та пекла» (ua) . Портал «Culture.pl». Процитовано 6 квітня 2022.
  87. Andrea ZANGARI (13 березня 2022). Ucraina: a Kiev nel teatro diventato rifugio (італ.). «Teatro e Critica». Процитовано 13 березня 2022.
  88. პოლიტიკური ამბები 18 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко — «Театральна риболовля»). «TV Pirveli[ka]» (груз.). Процитовано 18 березня 2022.
  89. Артем Свистун — Миколаївський драмтеатр). «TV Pirveli» (груз.). Процитовано 22 березня 2022.
  90. Magda PIEKARSKA (11 березня 2022). Wojna to nie czas na teatr (пол.). «Teatralny.pl». Процитовано 6 квітня 2022.
  91. Michał CENTKOWSKI (7 березня 2022). Ukraińskie artystki: Krzyczymy o wojnie (пол.). «Vogue» (Польща). Процитовано 6 квітня 2022.
  92. Linnea Stara (28 квітня 2022). Tarinankertoja voittaa (фін.). «TINFO». Процитовано 29 квітня 2022.
  93. Action of visibility and solidarity with Ukrainian artists through the NEW network of playwrights. Heartefact.org (англ.). Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  94. Жолдак: Росія розв'язала війну проти моєї Батьківщини – України. Я знімаю своє ім'я режисера з усіх своїх російських спектаклів та опер. «Гордон». 14 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  95. Віталій ПЯНТКОВСЬКИЙ (21 березня 2022). Ольга Сумская — о буднях войны, смерти мамы и хейте вокруг старшей дочери (рос.). Г-та «КП в Україні». Процитовано 22 березня 2022.
  96. Викрадений російськими військовими Віктор Гаврилюк зараз у безпеці, — Юрій Соболевський. «Суспільне». Процитовано 22 березня 2022.
  97. Окупанти відпустили директора Херсонського обласного академічного театру ляльок. «Перший регіональний». Процитовано 22 березня 2022.
  98. Війська рф викрали гендиректора Херсонського облмуздрамтеатру. «Укрінформ». Процитовано 23 березня 2022.
  99. Окупанти в Херсоні викрали голову Євразійської театральної асоціації. «ТСН». Процитовано 23 березня 2022.
  100.  Пряма мова: ВИКРАДЕННЯ ОЛЕКСАНДРА КНИГИ — Євген Рищук, Олешківський міський голова (T-fishing) на YouTube
  101. საჯარო პოლიტიკა 23 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко — «Театральна риболовля»). «TV Pirveli» (груз.). Процитовано 23 березня 2022.
  102. Тетяна ПОЛІЩУК (27 квітня 2022). «Ми не хочемо жити в тюрмі рашистів». Олександр Книга про окупацію Херсону, свій арешт, і фестиваль «Мельпомена Таврії», який обов‘язково цьогоріч відбудеться. Г-та «День». Процитовано 28 квітня 2022.
  103. а б Валентина САМЧЕНКО (13 травня 2022). Олександр Книга, організатор фестивалю «Мельпомена Таврії». За мною приїхали 40 осіб з автоматами на трьох БТР-ах і машинах із літерою «Z». «Укрінформ». Процитовано 13 травня 2022.
  104.  «Ми повернулися додому» – інтерв’ю з директором Херсонського театру Олександром Книгою (Інтент, 21 березня 2023) на YouTube
  105. Ірися ГЕРЦУН (7 квітня 2023). «Мир буде! Перемога буде!», — режисер з Харкова Олександр Ковшун у виставі передрік долю України. «Суспільне Вінниця». Процитовано 17 квітня 2023.
  106. Ярослава КРАВЧЕНКО, Олексій КОВЖУН (26 квітня 2022). Говорить Київ: Чи потрібно рятувати культуру? Вероніка Склярова. 26 квітня, 62 день війни. «Народ Військо». Процитовано 26 квітня 2022.
  107. Олена МИГАШКО (1 квітня 2022). Мистецтво на війні. Як евакуювали колекцію музею харківської школи фотографії. «Gwara Media». Процитовано 26 квітня 2022.
  108. Євгеній МОРІ (9 березня 2022). Шевченківська премія-2022: стали відомі імена лауреатів. «Суспільне». Процитовано 9 березня 2022.
  109. Сергій ВИННИЧЕНКО («Театральна риболовля») (2 травня 2022). Український театр має перезапуститися разом із країною. «Gazeta.ua». Процитовано 5 травня 2022.
  110. Перевтілення акторів у волонтерів: як живуть театри Львівщини під час війни. Infopost. Процитовано 19 березня 2022.
  111. Ukraine: le théâtre de marionnettes de Lviv. Infopost. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  112. Аліна ДУБОВСЬКАЯ, Максим КОЛОМИС (11 березня 2022). У Рівному в театрі ляльок відновили показ вистав. Вхід — безкоштовний. «Суспільне». Процитовано 12 березня 2022.
  113. Сьогодні був аншлаг! Вистави вже дають у Рівненському ляльковому театрі. Безкоштовно. «Радіо Трек». 10 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
  114. Тетяна БУГАЄНКО (17 березня 2022). Рівненський театр ляльок показує вистави для дітей в укритті. «Zaxid.net». Процитовано 20 березня 2022.
  115. Валентина ГОРДИЧ, Руслан САВУЛЯК (18 березня 2022). «Пан Коцький» в гуртожитку: рівненські лялькарі організували виставу для дітей переселенців. «Zaxid.net». Процитовано 20 березня 2022.
  116. #ДобріІсторії. «Рашисти не можуть забирати дитинство». Рівненський ляльковий театр проводить вистави в бомбосховищі…. «Новий канал». 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  117. Лариса РОМАНЮК, Руслана ГОСТЮК (15 березня 2022). Виставу «Жирафа і Носоріг» показали на Закарпатті для дітей вимушених переселенців. «Суспільне». Процитовано 15 березня 2022.
  118. «Обійми здатні врятувати життя»: на Закарпатті актори-переселенці грають для вихованців дитячого будинку. Infopost. Процитовано 18 березня 2022.
  119. Калуський театр залучить до вистави дітей, які втекли від війни. Vikna.if.ua. Процитовано 22 березня 2022.
  120. Театральні дійства для переселенців. Калуське телебачення. Архів оригіналу за 12 травня 2023. Процитовано 24 березня 2022.
  121. У криворізькому міському театрі відбулася благодійна вистава для переселенців. Перший Міський телеканал. Кривий Ріг. Процитовано 25 березня 2022.
  122. а б  «Один одному» №4. Чернівці. Як стендапи, театр та література наближають перемогу (Центр спільних дій, 23 квіт. 2022 р.) на YouTube
  123. Анастасія ГРІБАНОВА (14 березня 2022). Гамлет у бомбосховищі. У Франківську ставлять Шекспіра. «BBC News Україна». Процитовано 17 березня 2022.
  124. Слово — теж зброя: актори Миколаївського театру задля підтримки армії записали відео з віршами Симоненка і Вакарчука. ІА «Парламент». Процитовано 21 березня 2022.
  125. МГ № 152 Про звільнення Барінової Я.Д.
  126. Галина ВОРОНА (20 лютого 2021). Директорка департаменту культури КМДА Яна Барінова заявила про незаконне звільнення з посади. «Big Kyiv». Процитовано 20 лютого 2021.
  127. Тетяна ПОЛІЩУК (20 березня 2022). Кличко звільнив директорку Департаменту культури КМДА Яну Барінову. Г-та «День». Процитовано 21 березня 2022.
  128. Ми всі віримо в нашу перемогу. Г-та «День». Процитовано 22 березня 2022.
  129. ProEnglish theatre in kyiv: it’s important that art doesn’t stop during war. «The Theatre Times» (англ.). Процитовано 19 березня 2022.
  130. Світлана МАКСИМЕЦЬ (18 травня 2022). У кубельці на підлозі: як кияни працюють у метро, коридорах і сховищах. «Weekend». Процитовано 18 травня 2022.
  131. Дмитро ПУСТОВІТ (5 березня 2022). Кошти з квитків йдуть на закупівлю бронежилетів для жінок, які працюють на фронті, – Боровенський. «Ukraine World News». Процитовано 16 травня 2023.
  132.  Vom Krieg. Livestream (Maxim Gorki Theater, 7 квіт. 2022 р.) на YouTube
  133. Театр Драматургів
  134. Петиція на захист української театральної культури. Національна спілка театральних діячів України (укр. та англ.) . 27 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  135. Михайло ЗАГОРОДНІЙ (27 березня 2022). Україна закликає світову культурну спільноту до театрального бану РФ. «Українська правда». Процитовано 3 квітня 2022.
  136.  Ukrainian Voices for Mariupol. Stay united #2, World Theatre Day 2022 (Deutsches Theater Berlin) на YouTube
  137. Ukrajinská herečka, která utekla do Prahy: Hrůza a šok. Chtěli jsme žít svobodně, ale místo toho přišla válka (Rozhovor). «Refresher» (чес.). Процитовано 26 березня 2022.
  138. Театр «Варта»
  139. а б «Плани на завтра» #14. Театр крізь війну: терапія, документ, розвага? Пужаковська, Вусик, Бєглов, Старовойт. «ТО_МИ». 3 серпня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  140. Віра КАСІЯН (27 березня 2022). Франківський драмтеатр відновив вистави на головній сцені. Від початку війни актори зіграли 8 вистав у бомбосховищі. «Лівий берег». Процитовано 2 березня 2022.
  141.  Мистецька акція з нагоди Міжнародного дня театру на YouTube
  142. Олег ВЕРГЕЛІС (26 березня 2022). На дорогах війни. Франківці відзначать Міжнародний день Театру в територіальній обороні та у волонтерському русі. «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2 березня 2022.
  143. Bill MARX (5 квітня 2022). Theater Interview: The Need to Make Theater in Ukraine Today (англ.). «The Arts Fuse[en]». Процитовано 6 березня 2022.
  144. Rafael GÓMEZ HOYOS (14 квітня 2022). Teatro bajo las bombas rusas en Kiev (ісп.). «El Mundo». Процитовано 16 квітня 2022.
  145. Ніка КИРЕЄВА (30 березня 2022). З 1 квітня почнуть працювати театри, опери та концертні зали. «Наш Київ». Процитовано 3 квітня 2022.
  146. Тетяна КОЗИРЄВА (30 березня 2022). «Дякую. Прийдемо». Львівський театр імені Марії Заньковецької запрошує на вистави. Г-та «День». Процитовано 3 квітня 2022.
  147. As war rages in Ukraine, ballet dancers return to the stage. «CNN» (англ.). Процитовано 2 травня 2022.
  148. VIV OPERA'S ARMY — EXCLUSIVE REPORT (TVP World). «TVP World» (англ.). Процитовано 17 травня 2022.
  149. IMPERIUM DELENDUM EST - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
  150. Роман Тищенко-ЛАМАНСЬКИЙ. «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя. «Твоє місто». Процитовано 13 березня 2022.
  151. Як працюватимуть заклади культури Рівного з 1 квітня?. «Сфера-ТВ». Процитовано 1 квітня 2022.
  152. Ніна МАЛИШКА (5 квітня 2022). Закарпатські лялькарі активно включилися у волонтерський рух. «Закарпання онлайн». Процитовано 5 квітня 2022.
  153. Найбільший театр на Закарпатті відновлює покази вистав. «Укрінформ». Процитовано 1 квітня 2022.
  154. Чернівецький драмтеатр відновлює роботу. Що покажуть у квітні. «Шпальта». Процитовано 13 квітня 2022.
  155.  Театр для Вас Ч.1 (Чернівецький театр ім. О. Кобилянської (13 квіт. 2022 р.) на YouTube
  156.  бабу наташу Інтерв'ю віталіна біблів на YouTube
  157. а б Юлія КАЦУН (1 травня 2022). Олексій Гладушевський: Після нашої перемоги головна війна розпочнеться саме на культурному фронті. «КП в Україні». Процитовано 2 травня 2022.
  158. Актеры Николаевского драмтеатра приехали со спектаклем к переселенцам. «Никвести» (рос.). Процитовано 11 квітня 2022.
  159. «Даруємо радість»: миколаївці театрали підготували вистави-казки для дітей переселенців. «Свідок інфо» (укр.). Процитовано 23 квітня 2022.
  160. Ігор ГОРБАТЕНКО (27 квітня 2022). Миколаївський драматичний театр поновив виступи. Влаштовують концерти для переселенців. «Закарпання онлайн». Процитовано 28 квітня 2022.
  161. «Тримаємо культурний фронт»: як працює Миколаївський обласний театр ляльок під час війни. «Суспільне» (укр.). Процитовано 3 травня 2022.
  162.  Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, Анастасія Рула, Вадим Свінціцький у Полонному (7 квіт. 2022 р.) на YouTube
  163. Культурний фронт в дії: артисти влаштували концерт під відкритим небом для військовослужбовців. «Оперативна служба новин». Процитовано 15 квітня 2022.
  164. Театротерапія: актори Дніпропетровщини організовують благодійні виступи. «Оперативна служба новин». Процитовано 2022-05-2.
  165. Дніпровський академічний театр драми та комедії влаштовує концерти для переселенців та українських воїнів. «Оперативна служба новин». Процитовано 10 травня 2022.
  166. Puppets and poetry go underground in besieged city of Kharkiv. Agence France-Presse (англ.). Процитовано 17 квітня 2022.
  167.  НАМ — 105 РОКІВ! University of Arts is 105 years old! (ХНУМ імені І.П.Котляревського) на YouTube
  168. Ірина РУДЕНКО (30 квітня 2022). У Дніпрі для нацгвардійців пройшов концерт евакуйованого театру з Луганщини. «Закарпання онлайн». Процитовано 30 квітня 2022.
  169. Дві вистави показали актори київського незалежного проєкту «Театральна біржа». «Суспільне Закарпання». 8 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  170. Діти/Children (#StandWithUkraine) (укр.), процитовано 9 грудня 2022
  171. Наталка МАРКІВ (3 квітня 2022). Станцію «Героїв Дніпра» на один день перетворили на сцену Театру ляльок. «Вечірній Київ». Процитовано 6 квітня 2022.
  172. Для дітей і ЗСУ: благодійний проєкт Київського театру ляльок. «Weekend Today». 3 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  173. Діана ЗУБАР (20 квітня 2022). Театр на балконі та джазові концерти в Одесі. Як живе мистецтво під час війни. «Суспільне». Процитовано 22 жовтня 2022.
  174. Євген СИНЕЛЬНИКОВ (5 жовтня 2022). Знести чи Залишити? Як одесити ставляться до Катерини II. Одеса: історія та культура (Країна Героїв). «УкрЮтюбПроєкт». Процитовано 22 жовтня 2022.
  175. Борис КУРІЦИН (3 квітня 2022). Мистецький контрнаступ. Театр Лесі Українки запрошує глядачів в «культурне укриття». «Главком». Процитовано 3 квітня 2022.
  176. Марія КАТАЄВА (4 квітня 2022). Театр Лесі Українки у Києві відновлює показ вистав. «Вечірній Київ». Процитовано 4 квітня 2022.
  177. Марія КАТАЄВА (26 травня 2022). Кирило КАШЛІКОВ: «Леся Українка — оберіг нашого театру!». «I-ua». Процитовано 29 травня 2022.
  178. Silke DIETTRICH (16 квітня 2022). Theaterpremiere für Kinder in Kiew. «Die Kinder sollen Hoffnung haben». Tagesschau.de. Процитовано 21 квітня 2022.
  179. Олена ФРАНЦЕВА (19 квітня 2022). Драматургічні читання у драматичні часи. Актори Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки 22 квітня започатковують новий формат зустрічей з глядачами. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022.
  180. Тетяна ПОЛІЩУК (22 квітня 2022). Непереборна класика. Після паузи через активні військові дії Перша сцена країни відновлює роботу в Києві. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022.
  181. Поліна ГОРЛАЧ (25 квітня 2022). Театр Франка відновлює роботу в Києві. «Суспільне». Процитовано 25 квітня 2022.
  182. Марина КРИВДА (25 квітня 2022). Після вимушеної перерви першою покажуть «Лимерівну». Г-та «Голос України». Процитовано 25 квітня 2022.
  183. Антон НОЧВІН (28 квітня 2022). В Україні відновлюють роботу заклади культури та мистецтв: як працюватимуть театри. «Сніданок з 1+1». Процитовано 30 квітня 2022.
  184. Театр Франка відновлює роботу бо «мистецтво не потрібно ставити на паузу, навіть під час війни». «5 канал». 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  185. У Києві 28 квітня покажуть пластично-поетичну виставу «Розстріляні Від(ро)дження». «Укрінформ». 27 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
  186. «Пряма мова» з Дмитром та Станіславом Весельськими (укр.). «ITV media group». 22 квітня 2022. Процитовано 2022-4-26.
  187. Puppets and poetry go underground in besieged city of Kharkiv. Raw Story - Celebrating 18 Years of Independent Journalism (англ.). 17 квітня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
  188. а б Про ляльок, надію та казки для дітей Харківщини. Слобідський край (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  189. Чому «захитався» Замок на горі? Про «спецоперацію по захопленню влади» у колективі лялькарів столиці. Г-та «День». 22 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
  190. Українське мистецтво треба активно просувати за кордоном — Ткаченко. «Укрінформ». 8 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  191. Ольга ДЕНИСЯКА (9 травня 2022). До Львова евакуювали оперного співака з п'ятьма кульовими пораненнями. «Львівський портал». Процитовано 9 травня 2022.
  192. Маріанна ПОПОВИЧ (9 травня 2022). 50 врятованих життів: Історія поранення оперного співака Сергія Іванчука. «Вголос». Процитовано 9 травня 2022.
  193. Колектив маріупольського Драмтеатру виступатиме на сцені театру в Ужгороді. «Укрінформ». 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  194. Facebook Liudmyla Kolosovych Шановні українці! Повідомляю вам, що Донецький академічний обласний драматичний театр (м.Маріуполь) з 6 травня відновлює свою роботу в м.Ужгород. Першою постановкою театру стане вистава про Василя Стуса. Разом до перемоги! В.о.директора-художнього керівника Людмила Колосович (8 травня о 08:45)
  195. Маріупольський театр, що переїхав на Закарпаття, першою покаже виставу про Василя Стуса. «Укрінформ». 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  196. Сергій ВИННИЧЕНКО (16 травня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут немає сирен» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 20 травня 2022.
  197. Ігор РОМАНОВ (8 травня 2022). Восстановит ли работу Донецкий академический областной драматический театр, базировавшийся в Мариуполе?. «MRPL». Процитовано 13 травня 2022.
  198. Ігор РОМАНОВ (9 травня 2022). Як врятувати маріупольський театр?. «MRPL». Процитовано 13 травня 2022.
  199. У Маріуполі влаштували екскурсію в знищеному Драмтеатрі. «24 Канал». 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  200. В здании Мариупольской филармонии теперь Драмтеатр! Артисты готовы работать!. «Za Победу! (Телеканал «Юнион» ДНР)». 2 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  201. Наталія ГРАБЧЕНКО (2023). «Час інтерв'ю». Маріупольський драмтеатр: життя триває. Гостя — Людмила Колосович, в.о. директора-художнього керівника. «Радіо Культура». Процитовано 24 січня 2023.
  202. Театр Наций привез для детей Мангуша спектакль «Осторожно, эльфы!». Министерство информации ДНР. 1 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  203. Ігор ІЗОТОВ, Каріна ПОПОВА (3 червня 2022). Репетиції та волонтерство: як працюють заклади культури Полтавщини під час війни. Суспільне. Процитовано 6 червня 2022.
  204. Новини Т1 за 10.05.2022 (відновлюємо показ на своїй сцені). «Т1». 10 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  205. Драмтеатр у Рівному відновлює роботу. Як він працюватиме в умовах воєнного стану. «Суспільне Рівне». 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  206. Олег ВЕРГЕЛІС (27 травня 2022). У столиці відновлює роботу Молодий театр: презентують моновиставу Вертинського «Синій автомобіль». «Дзеркало тижня». Процитовано 27 травня 2022.
  207. Творчий фронт: артисти Миколаївського драмтеатру презентували землякам добірку вистав. «СВІДОК.info». 23 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  208. «Майстер»-клас. Національний театр імені Лесі Українки активно розгорнув проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією. «Театрально-концертний Київ». 23 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  209. Наталія ФЕЩУК (16 травня 2022). Високе, вічне, націоналістичне. «Збруч». Процитовано 17 травня 2022.
  210. Олег ВЕРГЕЛІС (16 травня 2022). Національна опера України відновлює показ вистав: озвучено репертуар. «Главком». Процитовано 17 травня 2022.
  211. Марія КАТАЄВА (21 травня 2022). Столичний театр «Колесо» поновлює роботу зі знакової вистави. «Вечірній Київ». Процитовано 22 травня 2022.
  212. У Києві відновлює роботу Театр на Подолі: графік вистав. «ТСН». 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  213. Ксенія ПРОЦЕПОВА (27 травня 2022). Замість сцени – бомбосховище. В Одесі зіграють дитячу виставу в укритті. «Суспільне». Процитовано 27 травня 2022.
  214. Вероніка МАСЕНКО (20 травня 2022). Українські драматурги прочитають 9 п’єс про війну в Києві. Подію транслюватимуть онлайн. «The Village». Процитовано 23 травня 2022.
  215. У театрі, що став бомбосховищем. У Києві пройдуть читання п'єс про війну. «НВ». 26 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  216. Виставу «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах. «Укрінформ». 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  217. 100 вишиванок малечі: театрали регіону влаштували дітям-переселенцям вишиване свято. «Оперативна служба новин». Процитовано 19 травня 2022.
  218. У Миколаївському муздрам театрі розповіли, як поєднують творчу роботу та допомогу фронту. «МАРТ». 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  219. Сергій ВИННИЧЕНКО (26 травня 2022). Поліна Коробейник та Вікторія Маноле про #ukrwarbody. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 27 травня 2022.
  220. Сидіти в окупації — найстрашніше. Історія режисера з Херсона, який опікується переселенцями. «Евакуація City». Процитовано 25 травня 2022.
  221.  Ukraine Media Center 13.05.2022 (UA) на YouTube
  222. Олег ВЕРГЕЛІС (2 червня 2022). Фестиваль в евакуації. Херсонська «Мельпомена Таврії» охопить 30 міст та декілька країн: програма. «Главком». Процитовано 11 червня 2022.
  223. XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»
  224. Охоронця херсонського театру загарбники призначили «директором». «Укрінформ». 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  225. Степан ПЕНКАЛЮК, Галина МАРІЙЧИН (27 жовтня 2022). «Мною вже зацікавилася ФСБ». Як працівники Херсонського театру ляльок виїжджали з-під окупації в Коломию. «Суспільне». Процитовано 30 жовтня 2022.
  226. Євген СТРЕЛЬЦОВ, Вікторія ЯКІМЕНКО (20 травня 2022). «Після перемоги я три дні буду плакати від радості і горя», — Ольга Турутя-Прасолова. «Накипіло». Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  227. Аліса СМАГІНА (7 березня 2023). Театр, лекції та книжки: як українки за кордоном просувають рідну культуру. «Рубрика». Процитовано 6 квітня 2023.
  228. Лариса РАКША (8 липня 2022). «Всі по 10», «Франка — на фронт», фонд Сергія Притули. Розповідаємо про силу мікродонатів. Історії створення проєктів, залучення аудиторії, ставлення до благодійних фондів. «Bazilik Media». Процитовано 8 липня 2022.
  229. Олександр ПЕТРОВ (28 грудня 2022). Дехто тільки зараз стає українцем і починає розуміти, що це означає — Ярослава Кравченко. «ONLINE.UA». Процитовано 11 січня 2023.
  230. Марія ЛАВРІВ (27 лютого 2023). Десять гривень — дрібниця? Ні, це авто для ЗСУ. Як закривати великі збори малими донатами — Ярослава Кравченко та ініціатива «Всі по 10». «ШоТам». Процитовано 27 лютого 2023.
  231. Театрали Кривого Рогу влаштували свято для дітей. «Перший Міський телеканал. Кривий Ріг». 3 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  232. Полтавський театр організовує безкоштовні вистави для дітей. «Новини Полтавщини». 12 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  233. Ірен АДЛЕР (4 липня 2022). «Нигде мы в Украине не чужие»: одесский театр побывал на гастролях в Ровно. «Думская». Процитовано 4 липня 2022.
  234. Благодійний вечір у Fairmont: театральна читка п’єси «Ми готові до війни». «Insider». 29 червня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  235.  Вітання президента XXIV фестивалю "Мельпомена Таврії" Олександра Книги з відкриттям (10 черв. 2022) на YouTube
  236. Олег ВЕРГЕЛІС (3 червня 2022). Театр під час війни: Львівська опера готує «Страшну помсту». «Дзеркало тижня». Процитовано 11 червня 2022.
  237. Анна ХОМЕНКО (12 червня 2022). Фестиваль «Мельпомена Таврії»: Криворізький театр «Академія руху» представив пластичну драму «Співи сонця і тіні». Портал «0564.ua». Процитовано 14 червня 2022.
  238. У криворізькому театрі «Академія руху» показали виставу у рамках 24-го Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії». «Первый городской». 11 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  239. Стартує міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Братиме участь і наш Драміком. «9-й канал». 10 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
  240. Юлія БАРАБОЛЯ (9 червня 2022). У Вінниці презентують пʼєсу Сергія Жадана «Хлібне перемир'я». «Суспільне». Процитовано 14 червня 2022.
  241. Херсонський фестиваль у Чехії: творче послання з окупованого міста. «CZECH NEWS CENTER». 30 травня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  242. Валентина СЕМЧЕНКО (23 червня 2022). Козаки ось, москалям — зась: «Мельпомена Таврії» стала голосом нескореного Херсона в 11 країнах. «[Україна молода]». Процитовано 23 червня 2022.
  243. «Голос Херсонщини має бути почутий»: під таким гаслом живе окупований театр. «Суспільне». 7 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  244. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (9 червня 2022). Лікувати поранені душі. Андрій Білоус — про першу виставу після війни, фестиваль у Вероні і самовідданість колективу Молодого театру. «Театрально-концертний Київ». Процитовано 11 червня 2022.
  245. Микола МІЛІНЕВСЬКИЙ (1 червня 2022). Андрій Білоус: «Я зняв з репертуару 13 п’єс за творами російських авторів». «Весті». Процитовано 11 червня 2022.
  246. Людмила САДЛОВСЬКА (11 червня 2022). Київська опера відновлює роботу: у театрі з явилася сцена-укриття. «Корреспондент». Процитовано 11 червня 2022.
  247. У Запоріжжі відбудеться перша за час війни театральна прем'єра. Індустріалка - новини Запоріжжя. 9 червня 2022. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  248. Микола Хвильовий, балакучий комп’ютер і подорожі у часі: у Запоріжжі покажуть премʼєру вистави по пʼєсі сучасного драматурга. Na chasi (укр.). 14 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  249. Сучасне мистецтво на тлі війни. Як у запорізькому театрі «VIE» реагують на виклики часу (укр.). «Суспільне Новини». 5 січня 2023. Процитовано 7 лютого 2023.
  250. Олег ВЕРГЕЛІС (13 червня 2022). Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів. «Дзеркало тижня». Процитовано 17 червня 2022.
  251. Едуард ОВЧАРЕНКО (26 червня 2022). Що нового у Театрі на Михайлівській?. «I-UA». Процитовано 4 липня 2022.
  252. Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів. «Svidok Info». 28 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
  253. Ірина Артим'як та Ірина Ципіна. Театр в час війни: прихисток для людей і сила мистецтва. Радіо «ПЕРШЕ». червень 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  254. Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
  255. Марія КАБАЦІЙ (27 червня 2022). «Схаменіться, жалюгідні потвори». Лілія Ребрик розповіла, що сирени перервали її першу з початку війни виставу. «HB». Процитовано 29 червня 2022.
  256. Закриття театрального сезону. «21 channel». 24 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  257. Ляльки у відпустці! Виставою «Казка про Лад» Закарпатський театр ляльок закрив 41-й театральний сезон. «ЗакарпатПост». 29 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  258. Тетяна КОЗИРЄВА (21 червня 2022). З життя «до» і «після». У Львівській національній опері завершився театральний сезон (укр.). Г-та «День». Процитовано 1 липня 2022.
  259. Тетяна КОЗИРЄВА (30 червня 2022). Василь Вовкун: «Українізуймо творчий процес створення опер і балетів». Розмова з генеральним директором-художнім керівником Львівської національної опери про роботу впродовж понад чотирьох місяців війни. Але не тільки (укр.). Г-та «День». Процитовано 4 липня 2022.
  260. Валентина КИРИЛЬЧУК (6 липня 2022). Режисер Олександр Ковшун: «Маємо пройти через вогонь і вистояти» (укр.). «20 хвилин». Процитовано 7 липня 2022.
  261. Анна СІРИК (2 липня 2022). На Загір’ї відбудеться вистава про жителів Місяця (укр.). «Інформатор». Процитовано 5 липня 2022.
  262. Пьеса «Коты-беженцы» оживёт благодаря украинским актерам из стран Балтии (укр.). «LRT.lt». 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  263. Георгій ПАЛУЄВ (13 липня 2022). Нацопера відмовилася від літніх «канікул» та продовжує свій 154-й сезон (укр.). «Київ Влада». Процитовано 21 липня 2022.
  264. Фаїна ВАУЛІНА (12 липня 2022). «Касові показники зменшилися майже на 100 %»: Національний театр імені Івана Франка закриває сезон в умовах воєнного стану (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 12 липня 2022.
  265. Закарпатський муздрамтеатр завершує театральний сезон (укр.). «Закарпаття онлайн». 30 червня 2022. Процитовано 6 квітня 2023.
  266. а б Євгеній МОРІ (8 липня 2022). «Запрошувати терористів — ганьба». Михайло Журавель про Серебреннікова на Авіньйонському фестивалі. «Суспільне». Процитовано 8 липня 2022.
  267. Українська шоу-кейс програма. «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival (Український інститут)
  268. Dakh Daughters, акція проти Серебреннікова, культурна дипломатія — Україна на Авіньйоні. «Суспільне Культура». 26 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  269. Сергій ВИННИЧЕНКО (24 липня 2022). Четверті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 29 липня 2022.
  270. Львівський театр представить Україну на найбільшому театральному фестивалі світу. «Новини Львові». 12 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  271. Ірина ЧУЖИНОВА (22 липня 2022). Авіньйонський театральний фестиваль: паралельні реальності. «Лівий берег». Процитовано 2022-07-29 липня 2022.
  272. Megan SPECIA (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
  273. Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
  274. Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  275. Війна не на сцені: театри перетворилися на штаби опору і бомбосховища. Спецвипуск «ТСН». 19 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  276. Ольга ДЕМІДКО (20 липня 2022). У Києві покажуть виставу про Маріуполь. 28 липня Театр авторської п'єси «Концепція» у Театрі на Подолі представить виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна». «Донбас 24». Процитовано 23 липня 2022.
  277. Гаєвська, Аліна (2 липня 2022). У Харкові презентували виставу про підлітків під час війни. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  278. Олена РАШЕВСЬКА, Лілія ХРИСТЕНКО (20 липня 2022). Луганський театр працюватиме у Сумах (укр.). «Суспільне». Процитовано 21 липня 2022.
  279. Катерина КОСАЧ (11 серпня 2023). «Спільнота Відновлення»: як Луганський музично-драматичний театр відновив роботу в Сумах (укр.). «Східний Варіант». Процитовано 12 серпня 2023.
  280. На «допомогу» колаборантам у Херсоні приїхав відомий російський актор: Почесний громадянин Херсона. «Донбас 24». 29 червня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  281. Оксана ГЕЙДОР (21 липня 2022). Известная актриса показала жуткое видео с директором театра в Херсоне — бывшим охранником. «Главком». Процитовано 26 липня 2022.
  282. Хроніка військового часу: Валерій Шелудько в Херсонському театрі Куліша
  283. Актор Стороженко отримав серйозне поранення на передовій: «Накрили касетні міни» (укр.). «ТСН». 11 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  284. Євген РУДЕНКО (26 серпня 2022). Актор Віктор Стороженко з «Легіону Свободи»: Поки бомби не прилетять в Пітер та Москву, вони нічого не зрозуміють (укр.). «Українська правда». Процитовано 28 серпня 2022.
  285. Театр юного глядача покаже виставу в «Охматдит» (укр.). «Укрінформ». 23 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  286. Світлана САДОВЕНКО (17 серпня 2022). Про любовний трикутник та інші фігури (укр.). «Кстаті+». Архів оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
  287. Євген САВВАТЄЄВ (5 липня 2022). Жанри різні, але спільна тема: людина на нелюдській війні — режисер про моновиставу «Земля Укрів» (укр.). «Громадське радіо». Процитовано 5 липня 2022.
  288. «Земля Укрів» під небом Британії. Сучасна українська література звучатиме у Манчестері (укр.). «Театрально-концертний Київ». 9 липня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
  289. Galyna SERGEYEVA (15 серпня 2022). «Актори їхатимуть дві доби на автобусі, аби лише виступити у нас» — вже цієї суботи у Гельсінкі готуються провести День українського мистецтва (укр.). «Yle». Процитовано 20 серпня 2022.
  290. Серед культурно-мистецьких заходів, що відбуваються в різних польських містах протягом серпня – чимало ініціатив, які просувають українську культуру (укр.). «Culture.pl». 3 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  291. ТЕАТР ЛЕСІ У ЛОДЗІ - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
  292.  Закриття театрального сезону у форматі онлайн (Миколаївський театр ляльок) на YouTube
  293. Театр «ДраміКом» розпочинає третій «Оксамитовий сезон» і готує три прем’єри. «Gorod.dp.ua». 4 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  294. Дніпровський «Драміком» розпочав третій «Оксамитовий сезон». «11 канал». 5 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  295. Сергій ВИННИЧЕНКО (3 серпня 2022). Віталій Кіно про театральний банер і підсумки 24-го сезону Театру на Михайлівській. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 серпня 2022.
  296. Театр на Михайлівський відкриває ювілейний сезон (укр.). «Kyiv Daily». 5 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
  297. Столичний Театр на Михайлівській відкрив 25-й сезон (укр.). «Укрінформ». 9 серпня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
  298. Світлана ДОВЖУК (10 серпня 2022). Одеська Музкомедія відкрила новий театральний сезон (укр.). «Новини.LIVE». Процитовано 16 серпня 2022.
  299. Франківський драмтеатр відкриє театральний сезон проєктом «Бій за Україну» (укр.). «Укрінформ». 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
  300. Ольга СУРОВСЬКА (12 серпня 2022). Жодних росіян, хлопці на підборах і «Бій за Україну» на Попівані. У Франківському драмтеатрі розповіли про старт 84 сезону (укр.). «Репортер». Процитовано 13 серпня 2022.
  301. Франківський драмтеатр покаже «Бій за Україну» на горі Піп Іван у День Незалежності (укр.). «Курс». 12 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022.
  302. Олександр ТОКАР (12 серпня 2022). Два театри. Як актори з Луганщини переїхали до Сум (укр.). «ЦУКР». Процитовано 14 серпня 2022.
  303. Юлія ВЕБЕР (14 серпня 2022). Чоловік говорить: актор театру і кіно Олексій Богданович. «Marie Claire». Процитовано 20 серпня 2022.
  304. Дмитро ГУСАКОВ (20 серпня 2022). Відкриття 92го театрального сезону в театрі ім. М. Старицького Хмельницький театральний #6. «Кишеньковий Театр». Процитовано 20 серпня 2022.
  305. Gia Kourlas (24 серпня 2022). What Does a Dancing Body Feel Like in Ukraine? ‘I Am a Gun.’ (англ.). «The New York Times». Процитовано 24 серпня 2022.
  306. Відновлений Маріупольський театр покаже у Львові «Крик нації». «Захід Еспресо TV». 16 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  307. Софія ДУДАР (16 серпня 2022). У Львові відбудеться вистава Маріупольського театру. «Дивись». Процитовано 25 серпня 2022.
  308. У Львові виступив з прем'єрою Донецький обласний академічний драматичний театр міста Маріуполя. «Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА». 23 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  309. Ярина КОВАЛЬ (24 серпня 2022). Актори розбомбленого театру в Маріуполі прожили «Крик нації» на львівській сцені. «Захід Еспресо TV». Процитовано 25 серпня 2022.
  310. Олена ПАНЧЕНКО (20 серпня 2022). Ворожбит, Брехт і Довженко. 14 вистав київських театрів про війну. «The Village». Процитовано 28 серпня 2022.
  311. Прем’єри між сиренами. 15 знакових вистав воєнно-театрального сезону. «Театрально-концертний Київ». 26 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
  312. Валентина САМЧЕНКО (18 серпня 2022). «Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії. «Укрінформ». Процитовано 18 серпня 2022.
  313. «Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії. «Букви». 26 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
  314. Мультикультурне майбутнє «Замку на горі». Очільник столичного Академічного театру ляльок Ігор Гулий — про складнощі роботи в умовах воєнного стану, непопулярні рішення, продиктовані скороченням фінансування, та можливості працювати поза основним майданчиком. «Театрально-концертний Київ». 12 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  315. За лаштунками театру в умовах війни. Альтернативне бачення ситуації, що склалася в «Замку на горі». «Театрально-концертний Київ». 23 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  316. а б У миколаївському театрі відкрили сцену в укритті. «Новини N». 25 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
  317. Любов Липовська про незалежність, комплекс меншовартості і силу українців. «Інформатор». 24 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  318. Тетяна АСАДЧЕВА (24 вересня 2022). Не можемо пропагувати музичну культуру країни, яка сьогодні агресивно воює проти нас, — головний режисер Національної опери (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 29 вересня 2022.
  319. Марія КАТАЄВА (10 вересня 2022). Київський театр на лівому березі відкриває сезон та представить виставу у Німеччині (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 7 вересня 2022.
  320. Новий 92-ий сезон у чернівецькому театрі: яку прем'єру підготували (укр.). «АСС». 1 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  321. Марія КАТАЄВА (17 вересня 2022). Київська оперета відкриває театральний сезон та готує прем’єри (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 18 вересня 2022.
  322. Наталка ЛОТОЦЬКА (24 вересня 2022). Україна ініціює спільний проєкт з Метрополітен-опера у Нью-Йорку (укр.). «Лівий берег». Процитовано 17 жовтня 2022.
  323. Ольга КРАМАРЕНКО (10 вересня 2022). Імпровізація у бомбосховищі: криворіжці збирають кошти для ЗСУ та дарують радість мирним мешканцям (укр.). «KRIVBASS.CITY». Процитовано 28 вересня 2022.
  324. Сергій ВИННИЧЕНКО (26 вересня 2022). «Робимо театр з бомбосховищ» — арт-простір «Бомбік» у Кривому Розі (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 28 вересня 2022.
  325. З львівського театру звільняють артиста, який воює за Україну (укр.). «Варта». 10 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
  326. Чи займаються у Департаменті культури КМДА некультурними справами? (укр.). «Укрінформ». 19 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
  327. Аннабела МОРІНА (20 вересня 2022). Столичний Департамент культури штормить: розпочаті розслідування по нових кримінальних справах та внутрішні службові розслідування (укр.). «КиївВлада». Процитовано 20 вересня 2022.
  328. У Департаменті культури КМДА розказали про корупцію та кримінальні справи (укр.). «Big Kyiv». 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  329. Харківський театр Пушкіна не змогли позбавити російської назви (укр.). «2day.kh.ua». 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  330. Театр у Харкові залишився й «російським», й «імені Пушкіна» (укр.). «Times Kharkiv». 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  331. «Пушкін має до цього театру такий же стосунок, як і до України» — режисерка Ольга Турутя-Прасолова (укр.). «Суспільне Культура». 29 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  332. Пошкоджений внаслідок обстрілів театр імені Пушкіна у Харкові відновив репетиції (укр.). «Суспільне Харків». 9 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
  333. Марія КАТАЄВА (14 жовтня 2022). Херсонський театр презентує у Києві виставу про окупацію (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 17 жовтня 2022.
  334. Сергій ВИННИЧЕНКО (16 жовтня 2022). «Лишитись (не) можна…» Євгена Резніченка у Херсонському театрі Куліша. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 17 жовтня 2022.
  335. Театрали з Херсона — про жахи окупації та неймовірні історії порятунку. Портал «ТСН». 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
  336. Юлія ДЕРЕВ'ЯНКО (13 жовтня 2022). Херсонський театр ляльок відкрив новий сезон у Коломиї (укр.). «Місто». Процитовано 25 січня 2023.
  337. У Миколаєві презентували моновиставу про долю переселенців та частували глядачів борщем (укр.). «Свідок». 24 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
  338. : Богдан ПОЛІЩУК (22 жовтня 2022). Реалізовані проєкти Галереї Сценографії під час війни (укр.). «PROТеатр». Процитовано 25 жовтня 2022.
  339. Валентина КИРИЛЬЧУК (28 жовтня 2022). «Відчули надзвичайну підтримку у Литві!» Актори театру Садовського про тріумфальні гастролі у Паневежисі. Портал «20 хвилин». Процитовано 30 жовтня 2022.
  340. Альона РЯЗАНЦЕВА, Маргарита ДЕЖКІНА, Людмила ПАВЛЕНКО (28 жовтня 2022). Актор йде зі Львова до Харкова, щоб зібрати мільйон гривень «Госпітальєрам». «Суспільне». Процитовано 30 жовтня 2022.
  341. Володимир ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ (25 жовтня 2022). Театри Києва готуються до зими: чи буде тепло в залі та чи зростуть ціни на квитки. «Mind.ua». Процитовано 30 жовтня 2022.
  342. Тетяна ГОНЧАРОВА (17 січня 2023). ВІТАЛІНА БІБЛІВ: про 33 дні в бомбосховищі, звільнення Київської обл., Стаса Жиркова та театр. «Гончарова Подкаст». Процитовано 20 січня 2023.
  343. Imperium delendum est. Théâtre National Populaire (fr-FR) . Процитовано 26 грудня 2022.
  344. IMPERIUM DELENDUM EST (L’empire doit être détruit) | La Comédie de Saint-Étienne. www.lacomedie.fr (fr-FR) . 2 вересня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
  345. Imperium Delendum Est – Dmytro Zakhozhenko ← La Comédie de Valence, Centre Dramatique National Drôme-Ardèche. La Comédie de Valence, Centre Dramatique National Drôme-Ardèche (fr-FR) . 7 вересня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
  346.  Дмитро Захоженко, головний режисер театру Лесі Українки, режисер вистави «Imperium Delendum Est» (Медіацентр Україна, 1 листопада 2022) на YouTube
  347. IMPERIUM DELENDUM EST | Відгуки на французьку прем‘єру вистави львівського театру (uk-UA) , процитовано 26 грудня 2022
  348. Imperium delenda est – Lieder, Gedichte, Geständnisse, Flüche und ein Witz (de-DE) . Процитовано 26 грудня 2022.
  349. Володимир ГАРМАТЮК (17 жовтня 2022). Ксенія Ромашенко: «Від перших хвилин вистави глядач є безпосереднім учасником». «Польське Радіо». Процитовано 4 листопада 2022.
  350. Як театральне мистецтво переосмислює російсько-українську війну. «Ukraine Media Center Odesa». 28 жовтня 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  351. Зворотний дохід: у львівському театрі провалили виставу за мільйон. «ГалІнфо». 20 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
  352. Олена СУЛІКОВСЬКА (25 жовтня 2022). Директора Чернівецького драмтеатру відсторонили від роботи: що відомо. «Шпальта». Процитовано 30 жовтня 2022.
  353. Руководство Николаевского драмтеатра прекратило трудовые отношения с порядка 18 актерами во время войны, среди них заслуженные артисты. «Рупор». 26 жовтня 2022. Архів оригіналу за 30 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
  354. Василь КРУТЧАК (26 жовтня 2022). Хто захищає «злодіїв в законі»? Чому не можна перейменовувати музичну академію? (Клуб мародерів). «Ісландія». Процитовано 30 жовтня 2022.
  355. Херсонський драмтеатр повертатиме борги глядачам виставами. «NewDayUa». 10 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
  356. В Івано-Франківську стартувала «Станіславська школа психотерапевтичних мистецтв». ТРК «РАІ». 4 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  357. Imperium Delendum Est! – Ediția 2022 (амер.). Процитовано 26 грудня 2022.
  358. Театр Лесі виступив на Національному театральному фестивалі в Румунії - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
  359. Театр Лесі долучився до найбільшої театральної мережі Європи - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
  360. Пункти незламності у Львові — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua) . 2 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  361. Яна ІЛЬКІВ (листопад 2022). Як заклади культури працюють без світла? Досвід кінотеатру, театру та концертного майданчику (укр.). Медіа про нову українську культуру «LiRoom». Процитовано 7 січня 2023.
  362. Аннабелла МОРІНА (30 листопада 2022). На межі знищення: Театр на лівому березі Дніпра потерпає через свого (екс)керівника Жиркова. «Київ Влада». Процитовано 9 грудня 2022.
  363. «Цей розкол дуже штучний» — Олеся Жураківська і Стас Жирков про ситуацію в Театрі на лівому березі. «Суспільне Культура». 30 листопада 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  364. Ганна ЩОКАНЬ (16 грудня 2022). Гастролі, зарплати та незворотні зміни: що насправді відбувається в столичному Театрі на Лівому березі. «Українська правда». Процитовано 22 грудня 2022.
  365. Аннабелла МОРІНА (30 листопада 2022). Знайдіть нашого Жилу: Театр на Липках просить Кличка та Попка повернути з-за кордону свого керівника. «Київ Влада». Процитовано 22 грудня 2022.
  366. Аннабелла МОРІНА (28 грудня 2022). Народна артистка Анжеліка Гирич - про театр на Липках: «Замість творчої атмосфери дитячого театру в нас тепер майже концтабір». «Київ Влада». Процитовано 2 січня 2023.
  367. Колективу Художнього театру України — 100 років. Міністерство культури та інформаційної політики України. 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
  368. Миколаївський академічний художній драмтеатр відзначив своє 100-річчя. «Свідок». 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
  369. Гість програми «Діалог» Артем Свистун. TPK «MAPT». 30 листопада 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
  370. 100 років виповнилося Миколаївському художньому академічному драматичному театру /включення. «5 канал». 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
  371. Дар'я СВИСТУХА, Федір БОНДАР (5 грудня 2022). 100-річний ювілей Миколаївського драмтеатру. Актори розповіли, як на творчість вплинуло російське вторгнення. «Суспільне». Процитовано 11 грудня 2022.
  372. Миколаївський драмтеатр завершив всеукраїнські гастролі на честь 100-річного ювілею. «Свідок». 12 грудня 2022. Процитовано 12 грудня 2022.
  373. Театр Лесі проведе благодійний аукціон на підтримку ЗСУ (укр.). «Твоє місто». 4 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  374. Марина КРИВДА (31 грудня 2022). Крім шоку, отримали ще й багато енергії, яка нас об’єднала (укр.). «Голос України». Процитовано 7 січня 2023.
  375. Українська оперета під час війни, Оксана Когут, «У полі зору» (укр.). «Чорноморська телерадіокомпанія». 20 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
  376. Stephi Wild (15 грудня 2022). Finborough Theatre Becomes First Foreign Theatre To Perform In Ukraine Since The Invasion (англ.). «Broadway World». Процитовано 16 грудня 2022.
  377. Наталка ПИСАНКА (28 грудня 2022). За рішенням зборів Національна академія України залишає у назві ім'я Чайковського. Коментує ситуацію Олександр Островський, аспірант НМАУ, делегат конференції трудового колективу («Антистрес»). «Радіо Культура». Процитовано 29 грудня 2022.
  378. Наталка ПИСАНКА (26 січня 2023). Час «Ч» для консерваторії Чайковського. Що з нею не так і чому проблема не лише у назві. «Українська культура». Процитовано 7 лютого 2023.
  379. Олександра ПОНОМАРЕНКО (3 лютого 2023). Харківський театр ляльок відновлює роботу. Що в репертуарі?. «Люк». Процитовано 3 лютого 2023.
  380. Наталья БОЙЧЕНКО (3 лютого 2023). У Харків повертається життя: ляльки знову почнуть рухатися. «GX». Процитовано 3 лютого 2023.
  381. Дикий театр повертається!
  382. Повернення до життя: Харківський театр ляльок відновлює свою роботу. «Gwara». 24 лютого 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
  383. Laila MAALOUF (23 лютого 2023). Lever de rideau pour l’Ukraine dans les théâtres montréalais. «LaPresse.ca». Процитовано 23 лютого 2023.
  384. Світлана БІЛОУС (26 лютого 2023). Театр презентував відеокнигу «Незламна Херсонщина» до роковин війни (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 27 лютого 2023.
  385. Ганна ГРЕБЕНЧУК (27 лютого 2023). Сергій Мазаний про річницю війни та репертуар у ДРАМіКОМ (укр.). Телеканал «Відкритий». Процитовано 27 лютого 2023.
  386. Рік боротьби
  387. Олена ВОРОБЕЙ (24 лютого 2023). Рік болю та втрат: хто з відомих артистів загинув на фронті (укр.). «УНІАН». Процитовано 27 лютого 2023.
  388. Галина БАБІЙ (6 березня 2023). Театральне мистецтво у час повномасштабної війни («Добра розмова») (укр.). «Живе телебачення». Процитовано 10 березня 2023.
  389. Тетяна КОГУТИЧ (16 березня 2023). Маріупольська драма (укр.). «Укрінформ». Процитовано 17 березня 2023.
  390. Ольга КРАМАРЕНКО (16 березня 2023). У Кривому Розі вшанують пам’ять загиблих у драмтеатрі Маріуполя: як та коли приєднатися (укр.). «Krivbass city». Процитовано 17 березня 2023.
  391. Олена ГРИЦЕНКО (16 березня 2023). Криворіжці вшанували пам’ять маріупольців, які загинули внаслідок російського теракту у Драмтеатрі (укр.). «Krivbass city». Процитовано 17 березня 2023.
  392.  Культурна деокупація: Театр. Культурний код Маріуполя («Український медіа-центр») на YouTube
  393. Катерина ЯКОВЕНКО (14 березня 2023). Радикальна уява, або як виглядає утопія в сучасному театрі. Інтерв'ю з драматургинею Любов'ю Ільницькою (укр.). «Суспільне». Процитовано 6 квітня 2023.
  394. а б Павло ІВАНОВ (8 квітня 2023). Кропивницький і херсонський театри підписали меморандум про співпрацю (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 11 червня 2023.
  395. Любов БАЗІВ (2 квітня 2022). З повагою до Шона Пенна, Стінга і Бориса Джонсона…. «Укрінформ». Процитовано 6 квітня 2022.
  396. Андрій КЛИМЧУК (31 березня 2022). Москва сльозам не вірить. Не вірте і її сльозам!. «Uchoose.info». Процитовано 6 квітня 2022.
  397. Неда НЕЖДАНА (21 березня 2022). «Геть від Москви» і українська репертуарна політика. Нарешті прийнято і підписано закон про колабораціонізм. Г-та «День». Процитовано 25 березня 2022.
  398. Keep your «the» away from my country. And learn some history. «UA: Культура» (англ.). Процитовано 23 березня 2022.
  399. а б в г Сергій ВИННИЧЕНКО (19 березня 2022). 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 квітня 2022.
  400. Художественный драмтеатр в Николаеве больше не «русский». Такова гражданская позиция коллектива (рос.). «НикLife». 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  401. У Миколаївському академічному художньому драмтеатрі розповіли чому змінили назву і про роботу під час війни. ТРК «МАРТ». Процитовано 23 березня 2022.
  402. Олена МІЩЕНКО (18 травня 2022). І Мельпомена носить камуфляж: чим живе Миколаївський художній театр в часи війни (ua) . «Я миколайчанинкультурний». Процитовано 18 травня 2022.
  403. «Не може бути двох точок зору». Київський театр російської драми змінив назву. Ж-л «Фокус». 1 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  404. Геннадій КІРІЯ (31 жовтня 2022). Михайло Резнікович: “«Класика тоді жива на сцені, коли театр на піднесенні». Портал «КиївВлада». Процитовано 4 листопада 2022.
  405. Світлана ЛЕОНТЬЄВА (31 травня 2023). КАШЛІКОВ: про відмову від родичів з Росії, прихисток колег та перехід на українську (Точка опори). Телеканал «ДІМ». Процитовано 31 травня 2023.
  406. Від тепер та назавжди наш театр має назву ХАРКІВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ О.С.ПУШКІНА. Театр Пушкіна. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  407. Харківський театр хоче позбутися російської назви. KHARKIV Today. Процитовано 18 березня 2022.
  408. У цей скрутний для країни час колектив театру виходить з проханням до депутатів обласної Ради. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  409. Ігор АРЧИБІСОВ (28 липня 2022). Без російського: у Миколаєві театр почав працювати з оновленою назвою. «Свідок». Процитовано 29 липня 2022.
  410. Що станеться з миколаївським театром? Інтерв'ю з директором А. СВИСТУНОМ. «НІС-ТВ». 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  411. Мертва хватка Пушкіна у Харківський театр. Портал «Театральна риболовля». 20 вересня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  412. Андрей КРАВЧЕНКО (30 листопада 2022). У Харкові поки не перейменовуватимуть театр Пушкіна. «SQ». Процитовано 11 грудня 2022.
  413. Світлана СТРЕТОВИЧ (15 травня 2022). Андрій Білоус: «У Києві є багато людей, які вважають себе частиною „великої російської культури“». «Лівий берег». Процитовано 16 травня 2022.
  414. Про відновлення та внесення змін до освітнього процесу. КНУТКіТ. 27 березня 2022. Наказ №37-Д "Про припинення підготовки акторів для російськомовних театрів". Процитовано 19 квітня 2022.
  415. КНУТКІТ припинив підготовку акторів для російськомовних театрів. «Цензор.нет». 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  416. Наталія ГРАБЧЕНКО (29 березня 2023). Без «Ідіота» Достоєвського. Художній керівник театру імені Франка про репертуар та акторів у лавах ЗСУ (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 2 квітня 2023.
  417. Туминас уволился из Вахтанговского театра. RU.DELFI (рос.). Процитовано 25 лютого 2022.
  418. Тетяна ВОЛЬТСКА (20 травня 2022). Режиссер Римас Туминас: «За неделю я лишился двух театров». «Север.Реалии». Процитовано 22 травня 2022.
  419. Конкурс Чайковського виключили з Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів. «CLAQUER». 21 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
  420. Олеся ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА (1 квітня 2022). Do Ukrainians really want to cancel russia? (англ.). «Лівий берег». Процитовано 1 квітня 2022.
  421. Євгенія ВИНОГРАДОВА (3 квітня 2022). Калягин — Хаматовой: «Неприлично покидать страну, когда она больше всего нуждается в тебе» (рос.). «StarHit». Процитовано 6 квітня 2022.
  422. Асоціація кіноіндустрії України (26 лютого 2022). Call for a boycott of Russian cinema (англ.). Процитовано 2 квітня 2022 — через Facebook.
  423. Бадьйор, Дарія (28 лютого 2022), Українські кінематографісти закликають світ до бойкоту російського кіно, Лівий берег, процитовано 2 квітня 2022
  424. Olena Pshenychna (3 квітня 2022). На питання «А великая русская культура то в чем виновата?» — у мене є відповідь. «Vgoru.org». Процитовано 5 квітня 2022.
  425. Заклик Українського інституту щодо призупинення співпраці з Росією і популяризації російського мистецтва. Український інститут. 4 квітня 2022.
  426. Що не так з мистецтвом “за мир”? Пам’ятка для українських артистів за кордоном. «Balletristic». 14 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  427. Відкритий лист музикознавчої спільноти України до музикантів, музикознавців, діячів культури та культурних установ, громадських організацій всього світу. «The Claquers». 5 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  428. Позиція Міністерства культури та інформаційної політики України щодо припинення культурного діалогу з агресором. Міністерство культури та інформаційної політики України. 4 Квітня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  429. Сергій ВИННИЧЕНКО (4 квітня 2022). театр підМІНІСТЕРСЬКОГО розливу. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 квітня 2022.
  430. Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (5 квітня 2022). Толерантність культури vs війна. Україні потрібна доктрина…. Г-та «День». Процитовано 5 квітня 2022.
  431. Сергій СТЕРНЕНКО (10 квітня 2022). Пушкіни падають! В Україні зносять памʼятники росіянам. Нам потрібна деколонізація!. «STERNENKO». Процитовано 11 квітня 2022.
  432. Ірина ФАРІОН (10 квітня 2022). Пушкінопад. Вихід з рабства рускава міра. «Iryna Farion». Процитовано 11 квітня 2022.
  433. Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ (30 травня 2022). Агрессор Пушкин: за что украинцы ненавидят русскую культуру. «Деталі». Процитовано 6 червня 2022.
  434. У Києві пропонують перейменувати п'ять станцій метро. «Слово і Діло». Процитовано 8 квітня 2022.
  435. Ліна Костенко представила свої варіанти назв п’яти станцій метро в Києві. «Про Львів». Процитовано 10 квітня 2022.
  436. Остап УКРАЇНЕЦЬ (16 квітня 2022). Пам'ятник Пушкіну: зносити чи ні?. «Твоя підпільна гуманітарка». Процитовано 13 травня 2022.
  437. Світлана МАКСИМЕЦЬ. Хейт чи попит: що робити з культом Булгакова в Києві. «Weekend». Процитовано 26 квітня 2022.
  438. У Києві демонтовано меморіальну дошку Булгакову. «Історична правда». 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
  439. Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ (20 серпня 2022). Був Гаков — нема Гакова. «Новая газета». Процитовано 20 серпня 2022.
  440. Замість Лермонтова і Достоєвського — Героїв Маріуполя і Чернігова: у Франківську перейменували вулиці. ТСН. Процитовано 13 квітня 2022.
  441. Сергій ВИННИЧЕНКО (13 квітня 2022). Другі 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 13 квітня 2022.
  442. Закарпатські письменники підтримують усунення колоніальної спадщини. «Закарпаття.net». Процитовано 19 квітня 2022.
  443. В Україні хочуть заборонити російську музику на радіо та телебаченні. «Суспільне». Процитовано 12 квітня 2022.
  444. Корчова, Олена (7 квітня 2022). Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України. The Claquers. Процитовано 24 травня 2022.
  445. «Українець» Чайковський, конфлікт у Київській консерваторії та генії української класики. «Обличчя Незалежності / Faces of Independence». 25 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
  446. Даша ГРИШИНА (13 травня 2021). Столичний актор створив телеграм-канал з казками для дітей, які у бомбосховищі (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 2022-5-17.
  447.  Презентація проекту «Вартові казок» (5 квіт. 2022) на YouTube
  448. Редактор, Главный (13 липня 2022). В Запоріжжі на Хортиці відбудеться мистецька вечірка. Vmestezp.org. Процитовано 13 серпня 2022.
  449. Телеканал ALEX UA - Новости: У Запоріжжі провели незвичну мистецьку вечірку – Vieчорниці. zp.vkadri.com. Процитовано 13 серпня 2022.
  450. У театрі на Хортиці влаштують сучасні вечорниці. Індустріалка - новини Запоріжжя. 26 липня 2022. Архів оригіналу за 28 липня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  451. У Миколаєві влаштували тиждень показів українського кіно у підвалі. «Подробиці». 1 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  452. «Коли гармати працюють — музи не мовчать»: як працює відомий театра Миколаєві під час війни. «Свідок». 6 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022.
  453. Франківський драмтеатр проведе фестиваль короткого метру, щоб підтримати ЗСУ та переселенців. «Укрінформ». 13 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
  454. У Львові створили Мистецький фронт для допомоги армії. Музиканти з різних міст України збирають гроші для ЗСУ. «Zaxid.net». 30 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  455. Сергій ВИННИЧЕНКО («Театральна риболовля») (22 березня 2022). Театр передчував війну. Під час страшної навали діє і навіть лікує. «Gazeta.ua». Процитовано 22 березня 2022.
  456. 5-річна дівчинка із Кривого Рогу потрапила на інтерактивну обкладинку журналу Time. «24 Канал». 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  457. Валентина ЧОРНА (12 травня 2022). Працювали в екстремальних умовах: як знімали відео для виступу Kalush Orchestra на Євробаченні 2022. «Lifestyle». Процитовано 13 травня 2022.
  458. Сергій ВИННИЧЕНКО) (20 серпня 2023). Болючі рани театрального світу: сумні підсумки. «Gazeta.ua». Процитовано 31 серпня 2023.
  459. У результаті авіаударів по центру Харкова є потрапляння до будівлі ОДА, оперного театру, філармонії та житлового масиву — ДСНС. «Інтерфакс». 1 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  460. Роман ПЕТРЕНКО (16 березня 2022). Росіяни скинули надпотужну бомбу на драмтеатр Маріуполя, де ховаються сотні людей. «Українська правда». Процитовано 16 березня 2022.
  461. Рашисти розбомбили маріупольський драмтеатр, де ховалася тисяча цивільних людей. «Новинарня». 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  462. Andreas Ernst (17 березня 2022). Ein Theaterkeller aus der Sowjetzeit rettet Hunderten im belagerten Mariupol das Leben (нім.). «NZZ Neue Zürcher Zeitung». Процитовано 31 березня 2022.
  463. Маріуполь. Театр-укриття. «Вавилон'13». 11 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  464. Олена ПАНЧЕНКО (6 квітня 2022). «Потім відбудувати не вийде, треба берегти тут і зараз». Як Київ захищає культурну спадщину. Волонтери й місто захищають памʼятники й вітражі фунікулера, а музеї ховають колекції, щоб вони не постраждали від війни. «The Village Україна». Процитовано 7 травня 2022.
  465. Пережили три евакуації: історія порятунку Луганського драмтеатру (укр.). «Східний варіант». 30 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  466. Обстрел Николаева – 8 ракет повредили драматический театр и железнодорожные пути (рос.). «ТСН». 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
  467. Дар'я СВИСТУХА, Валентина ГУРОВА (22 вересня 2022). Ракета на клумбі та пошкоджена будівля театру: наслідки російських обстрілів Миколаєва (укр.). «Суспільне». Процитовано 22 вересня 2022.
  468. МКІП допоможе пошкодженому ворожими ракетами театру у Миколаєві (укр.). «Укрінформ». 22 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
  469. Марина МИХАЙЛОВСЬКА (24 вересня 2022). Розбираючи завали, виступають для глядачів: працівники Миколаївського театру показали концертну програму попри нещодавній обстріл (укр.). «Подробиці». Процитовано 25 вересня 2022.
  470. Ракетний удар рашистів по Чернігову: постраждали 42 особи, п’ятеро загиблих (укр.). «АрміяInform». 19 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
  471. Ксенія РЕКУН (19 серпня 2023). Центр Чернігова обстріляли росіяни: є загиблі та поранені (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 19 серпня 2023.
  472. Показали, який вигляд має Чернігівський драмтеатр після ракетного теракту (укр.). «Gazeta.ua». 20 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  473. Марина МИХАЙЛОВСЬКА (27 серпня 2022). Новий творчий сезон миколаївський театр відкрив у підвалі. «Подробиці». Процитовано 28 серпня 2022.
  474. «Для боротьби на культурному фронті», – Миколаївський драматичний театр продовжив роботу в укритті. «НикВести». 26 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
  475. Олена МІЩЕНКО (30 серпня 2022). Вистави в укритті або 100-й сезон Миколаївського академічного художнього театру. «Я Миколаївчанин». Процитовано 30 серпня 2022.
  476. Дар'я СВИСТУХА, Ніна БУЛАХ (28 березня 2023). «Культура надихає та підтримує»: як повномасштабне вторгнення змінило театральне життя Миколаєва. «Суспільне Новини». Процитовано 29 березня 2023.
  477. Війна за волю: музей театру у Миколаєві поповнився тематичним стендом. «Свідок.INFO». 28 серпня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
  478. Гість програми «Діалог» Євген Курман. TPK «MAPT». 21 квітня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  479. Проект «Театр в укритті» у Рівному. Онлайн-журнал «MIZANSCENA». 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  480. Олександр ЧЕКМЕНЬОВ (18 березня 2022). Citizens of Kyiv (англ.). «The New York Times». Процитовано 17 березня 2022.
  481. У Запоріжжі продають марки з Путіним, щоб облаштувати арт-бомбосховище (укр.). «Суспільне». 14 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
  482. Ірина ДРУЖУК (30 жовтня 2022). Ростислав Держипільський, гендиректор-художній керівник Івано-Франківського драмтеатру (укр.). «Укрінформ». Процитовано 5 листопада 2022.
  483. «В нас до війни були черги тільки ввечері до театру, зараз увесь день» – історія одного драмтеатру (укр.). «Сніданок з 1+1». 22 листопада 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  484. Сергій ВИННИЧЕНКО (26 вересня 2022). «Робимо театр з бомбосховищ» – арт-простір «Бомбік» у Кривому Розі (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 11 грудня 2022.
  485. Ганна ЩОКАНЬ (9 листопада 2022). Театральні прем’єри воєнного стану: що дивитись на прифронтових сценах та у тилу (укр.). «Українська правда». Процитовано 11 грудня 2022.
  486. Сергій ВИННИЧЕНКО (3 вересня 2023). «Бомбік» – криворізький арт-простір воєнного часу: підсумки року (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 10 лютого 2024.
  487. Єдиний сценічний майданчик в укритті (укр.). «33-й новини». 16 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  488. Юлія ДАВИДОВА, Валерія ЄМЕЦЬ (23 грудня 2023). Власні підвали або оренда чужих: де театри Харкова даватимуть вистави в умовах війни (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 10 лютого 2024.
  489. Тетяна ПОЛІЩУК (18 квітня 2022). «У кожного свій фронт». Зоряна Кікцьо, засновниця Ukrainsk Teater i Sverige (Українського Театру в Щвеції) «МИ» про творчість та виклики, які сьогодні диктує всьому світу загарбницька росія. Г-та «День». Процитовано 21 квітня 2022.
  490. «Bez hraní jsme jako květ bez vody.» Herecká rodina z Kyjeva odehraje na Broumovsku divadelní představení. «Radiožurnálu» (чес.). Процитовано 27 квітня 2022.
  491. Ukrainerinnen spielen auf Wuppertaler BühneWDR 5 Scala — aktuelle Kultur. «WDR 2022». 13 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  492. Stück zum Thema Glück: Ukrainische Schauspielerinnen in WuppertalLokalzeit Bergisches Land. «WDR 2022». 22 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  493. Сергій ВИННИЧЕНКО (30 квітня 2022). Гіо Пачкорія про «Украдене щастя» в Німеччині та недореалізовану культурну дипломатію. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2 травня 2022.
  494.  Charkivo teatro gastrolės Lietuvoje. Spaudos konferencija (LNOBT, 28 квіт. 2022) на YouTube
  495. Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (29 березня 2022). «Схід Опера» живе і буде жити! Харківські митці розпочинають, в межах проєкту «Ukraine Now and Forever», гастрольний тур у Литовській Республіці — #StandWithUkraine. Г-та «День». Процитовано 30 квітня 2022.
  496. Валентина САМЧЕНКО (1 травня 2022). «Схід Опера»: у Литві безпрецедентно гастролюють 220 харків’ян із дітьми. «Україна молода». Процитовано 2022-05-2.
  497. Фаїна ВАУЛІНА (13 травня 2022). Харківська Схід Опера тріумфально гастролює у Литві на підтримку України. «Дзеркало тижня». Процитовано 13 травня 2022.
  498. Олеся КОТУБЕЙ (26 квітня 2022). Chornobyldorf: автори й актори розповідають, як опера про Чорнобиль стала оповіддю про війну ЕКСКЛЮЗИВНО. «Дзеркало тижня». Процитовано 24 травня 2022.
  499. Nuno BLIJBOOM (27 травня 2022). Opera Aperta. Chornobyldorf. Pure punkopera met middelvinger naar het establishment. «Theaterkrant». Процитовано 29 травня 2022.
  500. Театр на лівому березі покаже в Європі виставу «Погані дороги». «The Village Україна». 27 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  501. Vilniaus mažajame teatre – spektaklis „Blogi keliai“, kurio premjera Ukrainoje galėjo niekada neįvykti. «LRT.lt». 17 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  502. Українську виставу «Погані дороги» у червні покажуть у Латвії, Литві та Німеччині. «Укрінформ». 28 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  503. Ганна ЩОКАНЬ (31 травня 2022). «Розумію, що ми всі — країна волонтерів. Сваримося через це і кайфуємо одночасно», — режисер Стас Жирков. «Gazeta.ua». Процитовано 2 червня 2022.
  504. Соня КОШКІНА, Ксенія БІЛАШ (9 серпня 2022). Тамара Трунова: «Кожен має усвідомити власну відповідальність за будь-яке мистецьке слово, проговорене про цю війну». «Лівий берег». Процитовано 10 серпня 2022.
  505. Amilton De Azevedo (1 липня 2022). the stage as a forest. «Ruinaacesa». Процитовано 4 липня 2022.
  506. Javier C. HERNANDEZ (14 серпня 2022). An Orchestra Supports Ukraine, and Reunites a Couple Parted by War. «The New York Times». Процитовано 17 серпня 2022.
  507. Поліна ГОРЛАЧ (16 серпня 2022). «У мене немає зброї, але є віолончель»: «Український оркестр свободи» гастролює світом. «Суспільне». Процитовано 17 серпня 2022.
  508. Світлана ЧЕРНЕЦЬКА (29 листопада 2022). До британської столиці з гастроллю приїхав Київський театр імені Лесі Українки. «Подробиці». Процитовано 30 листопада 2022.
  509. «На часі. Культура» — новий проєкт Суспільного радіо. «Суспільне». Процитовано 8 квітня 2022.
  510. МиСильні: Андрухович та Національний Івано-Франківський театр розповіли історію вкраденої пісні. «ТСН». Процитовано 24 березня 2022.
  511.  National puppet hero of Ukrain на YouTube
  512. Актриса театру Франка розпочала відеопроєкт на Ютуб-каналі у Кам’янець-Подільському. «Укрінформ». 5 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  513. Любов БАЗІВ (12 квітня 2022). «Поезія незламних»: Національний театр Франка готує проєкт на основі віршів, народжених російсько-українською війною. «Укрінформ». Процитовано 12 квітня 2022.
  514. Тетяна ПОЛІЩУК (15 квітня 2022). Слово, як зброя. Режисер Іван Уривський розповів «Дню» про новий проєкт франківців — «Поезія Незламних». Г-та «День». Процитовано 17 квітня 2022.
  515. Поезія незламних: як був створений онлайн-проєкт, щоб підтримувати бойовий дух. «Сніданок з 1+1». 18 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  516. Тетяна ПОЛІЩУК (29 квітня 2022). Про волонтерський і творчий фронт. Ірина ДОРОШЕНКО, провідна актриса Національного театру ім. І. Франка про нові прєкти, які народились у воєнний час. Г-та «День». Процитовано 2 травня 2022.
  517. Українські ВІРШІ про війну — актори театру і кіно масово популяризують сучасну поезію. «Факти (ICTV)». 6 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  518.  Твій рідний Київ (Good Morning Films, 18 квіт. 2022 р.) на YouTube
  519. «Х** Войне. Украина. Письма с фронта»
  520. Приєднатися до онлайн концертів в усьому світі: Львівська національна опера презентує благодійний проєкт Together With Ukraine
  521. У Львові оприлюднили «Хроніки підвалу». «Еспресо TV». 25 квітня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  522. Ukrainian scores (Українські ноти)
  523. Ігор ГОРБАТЕНКО (13 серпня 2022). Під час війни миколаївські лялькарі продовжують працювати для дітей. «Суспільне». Процитовано 14 серпня 2022.
  524. Тетяна ЛЕВА (22 серпня 2022). Як миколаївські лялькарі виховують патріотів України. «Mykolaiv.one». Процитовано 5 вересня 2022.
  525. «Якщо ви зробите щось не так, як ми вам сказали — ми вас вб'ємо» — Пустовіт про російську окупацію. Медіацентр «Україна». 27 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  526. «Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“ — будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації. nv.ua. Процитовано 29 березня 2022.
  527. Як акторка Віталіна Біблів провела 33 дні в підвалі неподалік Бучі. «ЖВЛ». 1 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  528. Леся БОРОВЕЦЬ, Тетяна ВОРОЖЦОВА (5 квітня 2022). Діставалася до Хмельницького 4 доби: історія актриси Маріупольського театру. «Суспільне Поділля». Процитовано 6 квітня 2022.
  529. Наталія АДАМОВИЧ (12 квітня 2022). «Місяць переховувався, а потім утік”: історія хлопця, який уникнув мобілізації в „ДНР“». «Зміна». Процитовано 13 квітня 2022.
  530.  Щоденники недолугого окупанта. 10 серія (D.Chernov) на YouTube
  531.  Говорить Київ: сам себе примири, 13 квітня, 49 день війни на YouTube
  532. Вітражний щоденник Ніки Хворостенко. Портал «Театральна риболовля». 5 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  533.  Vadym Dotsenko #DiaryofWAR for MusiCures (with sign language translation) (MusiCures, 12 квіт. 2022 р.) на YouTube
  534. «Ми обовʼязково заспіваємо — коли переможемо». Малі історії великої війни. Наталія Рибка-Пархоменко, заслужена артистка України, акторка Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, співачка. «Reporters». 4 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  535. Ukrdrama HUB. Війна. 24 лютого 2020
  536. Відкрита читка «Той, що відчиняє двері» (Одеса)
  537. Міжнародний драматургічно-театральний проект «Дрампост»
  538.  Відкриті читки онлайн. «Подаруй мені смак сонця», О.Вітер (Одесский театр юного зрителя им. Юрия Олеши, 16 квіт. 2022 р.) на YouTube
  539. Актуальна драматургія «На часі»
  540. Анна ГАЛАС (11 травня 2023). Переклад як міст через Ла-Манш: українська драматургія мандрує до Великої Британії (укр.). Портал «Читомо». Процитовано 16 травня 2023.
  541. Ганна ЩОКАНЬ (5 березня 2023). Як пишуть про війну у війну і чому ворога (не) варто зображувати примітивним: розповідають театральні митці (укр.). «Українська правда». Процитовано 16 травня 2023.
  542. Любов БАЗІВ (18 грудня 2022). Тривога. Бомбосховище. Аншлаг. Театральні підсумки року (укр.). «Укрінформ». Процитовано 17 квітня 2023.
  543. Ypatingomis aplinkybėmis: Valstybinio Vilniaus mažojo teatro spektaklį režisierius stato iš bombarduojamos Ukrainos. DELFI.lt (лит.). Процитовано 25 березня 2022.
  544. Jūratė Visockaitė. S. Becketto ir N. Vorožbit dialogas. «Literatūra ir menas» (лит.). Процитовано 15 березня 2022.
  545. «Життя на випадок війни»: українські акторки у Польщі покажуть виставу-інструкцію про виживання під обстрілами. «ua.pl». 9 жовтня 2022. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  546. У Вашингтоні покажуть прем'єри від українських хореографів: «Маріуполь» та FANTASY of TOUCH. «Balletristic». 10 червня 2022. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
  547. Андрій ШАВРЕЙ (3 серпня 2022). «Не разделяю Украину и Европу». Киевский режиссер Лариса Семирозуменко ставит в Риге спектакль. «Новая газета. Балтия». Процитовано 4 серпня 2022.
  548. Андрій ШАВРЕЙ (3 серпня 2022). Сбор труппы в Национальном театре — вручение драгоценностей и встреча с украинской коллегой #kultura1kb. « LSM.LV». Процитовано 4 серпня 2022.
  549. Sich waffnend gegen eine See von Plagen. Interviewtrailer der Schaubühne. Schaubühne Berlin (англ.). Процитовано 5 серпня 2022.
  550. Überfall. Nachtkritik (нім.). Процитовано 11 вересня 2022.
  551. Ірина ЧУЖИНОВА (21 серпня 2022). Стас Жирков: «Без нормальних робочих зв’язків з Європою й світом в українського театру немає майбутнього». «Лівий берег». Процитовано 11 вересня 2022.
  552. Ганна ЩОКАНЬ (23 листопада 2022). Німці питали, де межа токсичного впливу Росії: у Штутгарті показали виставу «Мать Горького». «Українська правда» (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  553. Das Warten der Penelope in den Schrecken des Ukraine-Krieges — Odyssee mit Frauen aus der Ukraine. «Neue Düsseldorfer Online Zeitung» (нім.). Процитовано 11 лютого 2023.
  554. Penelope zieht in den Krieg. Nachtkritik (нім.). Процитовано 11 лютого 2023.
  555. Kooperation mit dem Left Bank Theatre, Kyjiw. Ukraine für RADAR OST 2023. Ha*l*t (укр.). Deutsches Theater. Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  556. Людмила ПИЛИП (21 квітня 2023). Юні українці-переселенці створили в Ризі театр-студію (укр.). Latvijas Sabiedriskie Mediji. Процитовано 16 травня 2023.
  557.  Ганна Шерман та Ірина Чужинова про необхідність будувати плани на майбутнє (Antykvar Publishing House) на YouTube
  558.  Стас Жирков в розмові з Іриною Чужиновою (Antykvar Publishing House) на YouTube
  559.  Яна Партола, деканка театрального факультету ХНУМ ім. І. П. Котляревського (Antykvar Publishing House) на YouTube
  560.  Олексій Гнатковський, актор Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка (Antykvar Publishing House) на YouTube
  561.  Майя Гарбузюк — в.о. деканки факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка (Antykvar Publishing House) на YouTube
  562.  Ілля Разумейко (Elias Spricht) — композитор, співзасновник Opera aperta (Antykvar Publishing House) на YouTube
  563.  Тетяна Шелепко — режисерка ProEnglish Theatre (Київ) (Antykvar Publishing House) на YouTube
  564.  Максим Голенко — головний режисер Одеського академічного театру імені Василя Василька (Antykvar Publishing House) на YouTube
  565.  Інга Лобанова — керівниця літературно-драматургічної частини Харківського театру опери і балету (Antykvar Publishing House) на YouTube
  566.  Тетяна Губрій — режисерка Київського академічного театру «Золоті ворота» (Antykvar Publishing House) на YouTube
  567.  Ольга Байбак — керівниця відділу зовнішніх комунікацій НСТДУ (Antykvar Publishing House, 13 квіт. 2022 р.) на YouTube
  568.  Віктор Рубан — режисер, хореограф, перфомер, засновник продюсерського центру Ruban Production (Antykvar Publishing House, 13 квіт. 2022 р.) на YouTube
  569.  Драматургиня Лєна Лягушонкова (Antykvar Publishing House, 25 квіт. 2022 р.) на YouTube
  570.  Режисер Михайло Урицький (Antykvar Publishing House, 26 квіт. 2022 р.) на YouTube
  571.  Наталя Ворожбит, драматургиня, режисерка (Antykvar Publishing House, 26 квіт. 2022 р.) на YouTube
  572.  Сергій Васильєв — театральний критик, доцент кафедри театрознавства КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого (Antykvar Publishing House, 17 квіт. 2022 р.) на YouTube
  573. Євгенія КУЗНЄЦОВА (22 квітня 2022). Гра в реверсі: звідки взялися російськомовні українці (укр.). «VoxUkraine». Процитовано 2021-4-26.
  574.  Сливинський, Старовойт, Бєглов, Селезньова про Україну зараз і після перемоги. Плани на завтра #1 на YouTube
  575. Антон ЖУКОВ (11 травня 2022). Репертуарний вакуум в Національній опері (укр.). «The Claquers». Процитовано 2021-5-12.
  576.  Відкрита лекція Культурного Проекту — «Культура скасування» чи «скасування культури» (Культурний Проект, 23 квіт. 2022 р.) на YouTube
  577. Антон ЖУКОВ (22 травня 2022). Корупція від мистецтва: для чого потрібні почесні звання? (укр.). «The Claquers». Процитовано 2021-5-22.
  578. Дзеніслава САФЬЯН (22 травня 2022). Web-talk з музичною спільнотою України: культурна дипломатія під час війни (укр.). «The Claquers». Процитовано 11 червня 2022.
  579. Ксенія БІЛАШ, Соня КОШКІНА (24 липня 2022). Владислав Троїцький: «В Україні досі немає розуміння, наскільки потужною зброєю може бути мистецтво». «Лівий берег». Процитовано 10 серпня 2022.
  580. Іра КРИЦЬКА, Сергій ШЕВЧУК (17 червня 2022). 2500 експертів два місяці пишуть план для післявоєнної України. Як влаштована та чим займається створена Зеленським Нацрада відновлення (укр.). «Forbes». Процитовано 4 липня 2022.
  581. Україна після перемоги Бачення України 2030
  582. У Данії планують провести 1000 концертів для збору коштів, щоб допомогти Україні (рос.). «Новини Полтавщики». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  583. Panevėžio teatre vaidinantys aktoriai iš Ukrainos jaudinasi dėl savo namiškių: prabundame su malda (англ.). «Lrytas.lt[en]». 1 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  584. Christoph Thoma. Stimmen aus der Dunkelheit (12 березня 2022)
  585. «Живі скульптури» з Івано-Франківська, або Як актори пантоміми наближають перемогу (укр.). «Укрінформ». 7 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  586. Актьори от Драматичния театър в Габрово помагат на свои колеги от театъра в Николаев (болг.). «България в 60 минути». 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  587. Семейство артисти от Украйна ще представят изкуството си на театрален фестивал в Габрово, но разделени (болг.). «bTV». 2 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  588.  I just want to go home (Inspired Talks, 1 серп. 2022 р.) на YouTube
  589. Детски спектакъл на украински език от ДТ – Габрово ще пътува сред украинските общности в страната (болг.). «Tetradkata.com». 2 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  590. Украинската постановка «Изповед» от «Соло акт» фест в помощ на бежанците (болг.). «Off news». 10 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  591. Международен фестивал на монодрамата «Соло акт» в Габрово от 2 до 7 април (болг.). «БНТ». 1 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  592. Меглена ЗЛАТЕВА (8 квітня 2022). «Соло акт» фест приключи с три специални извънредни награди (болг.). Процитовано 13 квітня 2022.
  593. Олег ВЕРГЕЛІС (18 березня 2022). Найвпливовіший британський продюсер надіслав листа на підтримку українських театрів, що здійснюють супротив російській агресії. «Дзеркало тижня». Процитовано 15 квітня 2022.
  594. Edward BARAN (20 березня 2022). Top ballet performers 'Dance for Ukraine' in charity event (англ.). «Рейтер». Процитовано 20 березня 2022.
  595. «Танець для України»: у найбільшому театрі Лондона відбувся благодійний концерт (англ.). «ТСН». 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  596. Chris WIEGAND (25 березня 2022). Royal Court theatre to present plays in solidarity with Ukraine (англ.). «The Guardian». Процитовано 31 березня 2022.
  597. Finborough Theatre. Two ukrainian plays
  598. Mother: a defiant dancer for the resilience of ukraine’s arts and culture (англ.). «The Stable». 13 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
  599. Тетяна ПУШНОВА (6 квітня 2023). «Сучасний твір про правду, фемінізм та антиімперіалізм»: в Британії вперше переклали та поставили «Кассандру» Лесі Українки (укр.). «Українська правда». Процитовано 4 травня 2023.
  600. Данія допоможе у відбудові котельні миколаївського театру (укр.). «Свідок». 7 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  601. Театр «Ванемуйне» ждёт украинцев, приехавших в Эстонию (рос.). «Tribuna». 3 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  602. Stage4Ukraine — Un palco per il futuro. Birdmen Magazine (італ.). Процитовано 18 березня 2022.
  603. UN PALCO PER L'UCRAINA UNA SERATA DI SOLIDARIETÀ E DI TESTIMONIANZE (італ.). «Elfo». 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  604. A UKRAINIAN EASTER WITH THE ARTISTS FROM KYIV. Ravennafestival. Процитовано 21 квітня 2022.
  605. Le Théâtre Prospero organise une lecture publique en solidarité à l’Ukraine le 1er mai. «Le Lien MULTIMEDIA». 29 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  606. Gretos Skaraitienės (28 лютого 2022). Lietuvos meno bendruomenių parama Ukrainai: Dubajuje – tylos minutė, skelbiamos paramos koncertų datos (лит.). «15min». Процитовано 8 березня 2022.
  607. Saulė Pinkevičienė (23 лютого 2022). Ukrainiečių režisierius Stasas Zhyrkovas: apie „Marytę“ ir darbą Alytaus teatre (лит.). «Menufaktura». Процитовано 8 березня 2022.
  608. Aurelija Babinskienė, Kristina Aržuolaitienė (8 березня 2022). Nuo karo į Alytų pabėgusi režisierė iš Ukrainos Ksenija – apie vyrą, likusį kovoti, sūnaus jausmus ir savo ginklą Putino kare (лит.). «LRT». Процитовано 10 березня 2022.
  609. KSENIA ROMASHENKO: „BOMBOMIS UŽDARIUS UKRAINOS TEATRUS — JIE VIS TIEK GYVUOS“
  610. В Вильнюсе состоялся спектакль о Мариуполе. Mrpl.city (рос.). Процитовано 22 червня 2022.
  611. На «Перекрёстке» в Друскининкай — «МАЭСТРО АЗНАВУР» (рос.). «Обзор». 19 липня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  612. Маріанна ПРИСЯЖНЮК (26 вересня 2023). «Реквієм за Бучею». Кишинівський театр показав виставу про злочини путінської війни (укр.). «Главком». Процитовано 19 лютого 2023.
  613. Донік, Оля (27 квітня 2022). «Ця вистава — оголений нерв». Українські мисткині в Амстердамі – Divoche.Media (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
  614. Gazeta.ua (8 квітня 2022). Про свідків бомбардувань Маріуполя та жертв наруги російських військових: у Нідерландах покажуть документальну виставу. «Gazeta.ua» (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
  615. MK: #StandWithUkraine #EntfernteNachbar*innen Filmvorführung «Bad Roads» von Natalia Vorozhbyt
  616.  Пряма мова: Тетяна Губрій, українська театральна режисерка в Münchner Kammerspiele (T-fishing) на YouTube
  617. STAY UNITED Тримаємось разом #2 Ukraine voices for Mariupol. Архів оригіналу за 1 березня 2023. Процитовано 4 квітня 2022.
  618.  Ukrainian Voices for Mariupol. Stay united #2, World Theatre Day 2022 (Deutsches Theater Berlin, 27 бер. 2022 р.) на YouTube
  619. Orędzie Polskiego Ośrodka ITI na Międzynarodowy Dzień Teatru 27 marca 2022 roku (пол.). «Polski Ośrodek ITI». 26 березня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  620. Sascha, bring den Müll raus / Саша, винеси сміття — Zweisprachige szenische Lesung (DE/UKR) — Deutsches Theater Berlin. Theaterkompass (нім.). Процитовано 10 травня 2022.
  621.  SASCHA, BRING DEN MÜLL RAUS / САША, ВИНЕСИ СМІТТЯ. STAY UNITED #4 (Deutsches Theater Berlin) на YouTube
  622. Einmal ZAHLEN (1 серпня 2022). Theater aus dem Luftschutzkeller (нім.). «Die Tageszeitung». Процитовано 3 серпня 2022.
  623. «Театроманія» продовжує розвивати та підтримувати культуру Маріуполя (укр.). «Tribuna». 6 вересня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  624. UNIMA Norge. Daria Ivanova-Theatre of war actions instead of puppet theatre. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  625. UNIMA Norge. Vadym Dotsenko. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  626. UNIMA Norge. Vitaliy Goltsov – There is an opinion that «when the guns speak, the muses are silent». Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  627. UNIMA Norge. Vadym Kozhevnikov. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  628. UNIMA Norge. Niko Lapunov and Oksana Dmitrieva. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  629. Польське радіо розпочинає цикл радіоп'єс за творами українських авторів (укр.). «Polskie Radio S.A». 27 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  630. Олег ВЕРГЕЛІС (1 серпня 2022). Шекспірівський фестиваль у Польщі: українці розповіли про особливості роботи театрів під час війни (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 2 серпня 2022.
  631. У Кракові відбудеться міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід» (ua) . «UAinKrakow.pl». Процитовано 5 вересня 2022.
  632. Валентина КИРИЛЬЧУК (7 вересня 2022). У Польщі їм аплодували, стоячи! Вінницький і Харківський театри вразили всіх на фестивалі у Кракові (укр.). «20 хвилин Вінниця». Процитовано 7 вересня 2022.
  633.  A Concert for Ukraine (Metropolitan Opera 15 бер. 2022 р.) на YouTube
  634. Концерт на підтримку України від Метрополітен-опери в Нью-Йорку: гімн виконав українець. «1+1». 15 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  635. Ukrainian Playwrights Step Up, and the Theater World Attends. Q&A with Drama League’s Gabriel Stelian-Shanks. «New York Theater» (англ.). Процитовано 16 березня 2022.
  636. Ксенія ТУРКОВА (20 травня 2022). «Я не хочу нікого олюднювати з того боку. Для мене це надто нелюдське» — драматургиня Наталія Ворожбит. «VOA». Процитовано 22 травня 2022.
  637. Daija Hammonds (2 квітня 2022). NIU School of Theatre and Dance to perform plays by Ukrainian playwrights (англ.). «The Northern Star». Процитовано 13 квітня 2022.
  638. Актори бродвейських театрів під час зливи вийшли на Таймс-Сквер підтримати Україну. «24tv.ua». Процитовано 4 квітня 2022.
  639. Пряма мова: актори бродвейських театрів в акції підтримки України. Портал «Театральна риболовля». 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  640.  Do You Hear the People Sing For Ukraine - Broadway Times Square NYC — Official Video (Times Square NYC) на YouTube
  641. New York Theatre Artists for Ukraine: A 12-hour online marathon of readings and conversations with 24 New York theatre institutions. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  642. Ukrainian Diva Replacing Netrebko at the Met Wears Her Country’s Flag. «The New York Times». 1 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  643. Анастасія ІЗВОЩІКОВА (1 травня 2022). Українська оперна співачка вийшла на сцену Метрополітен-опера, загорнувшись в український прапор. «Суспільне». Процитовано 2 травня 2022.
  644. Поліна ГОРЛАЧ (16 жовтня 2022). Сара Джессіка Паркер продюсуватиме документальний фільм про українських артистів балету в еміграції. «Суспільне Культура». Процитовано 29 жовтня 2022.
  645. Документальний фільм про українських артистів балету та ветерана Олександра Будька покажуть наприкінці лютого у Лондоні. «Суспільне Культура». 15 лютого 2024. Процитовано 15 лютого 2024.
  646. Центр Леся Курбаса. Продовжуємо розповідати про культурну підтримку України за кордоном
  647. Олег ВЕРГЕЛІС (26 квітня 2022). «Безталанна» Уривського та гурт DAKH DAUGHTERS долучилися до «Дня солідарності з Україною» на фестивалі МІТЕМ. «Дзеркало тижня». Процитовано 26 квітня 2022.
  648. Ukraine : le théâtre de la paix. Avec Lucie Berelowitsch, Stéphane Braunschweig et Iryna Dmytrychyn (фр.). «ТСН». 18 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  649. Soirée littéraire ukrainienne
  650. Invaze / Invasion / Вторгнення 28. 4. 2022 – 22. 5. 2022 Curators: Oksana Maslova, Sandra Baborovská
  651. Ebara MIKI (2 серпня 2022). Ukraine Star Dancers Reunite in Japan Tour (англ.). «NHK». Процитовано 4 серпня 2022.
  652. Ukraine, Eurasian Theater’s New Leader. Wilsoncenter.org (англ.). Процитовано 16 травня 2022.
  653. Як призвичаїлись до сцени театру вимушено переселені актори? (укр.). «Чернівці.C4». 8 лютого 2023. Процитовано 11 лютого 2023.
  654. Людмила МЕТЕЛЬСЬКА (18 листопада 2022). Лаура Вилцане: «Театр — он как воздух, как возможность выжить» (укр.). «LSM.LV». Процитовано 21 листопада 2022.
  655. Оксана МАСЛОВА (29 грудня 2022). Українка, яка будує театральні мости (укр.). Радіо «Україна». Процитовано 1 січня 2023.
  656. Ганна КУРЦАНОВСЬКА (24 червня 2022). Анна Німайєр — актриса розбомбленого театру. Це її історія порятунку з блокадного Маріуполя (укр.). «Svoi city». Процитовано 11 лютого 2023.
  657. Наталія КРАВЧУК (15 березня 2022). Луцький військовий аеропорт «здав» музикант…. Г-та «Високий замок». Процитовано 19 березня 2022.
  658. а б Театр во время боевых действий. Неделя 7. Ж-л «Театр» (рос.). Процитовано 13 квітня 2022.
  659.  Актёры театра кукол выразили поддержку российской армии и президенту Владимиру Путину (Новосибирский областной театр кукол, 16 бер. 2022 р.) на YouTube
  660. Наталія ЗОТОВА (18 березня 2022). «Za мир, za Россию, za президента»: как празднование «крымской весны» смешалось с поддержкой войны в Украине (рос.). «BBC». Процитовано 5 квітня 2022.
  661. Стало известно, как появилась буква «Z» на здании Московского театра Олега Табакова. «Риамо» (рос.). Процитовано 29 березня 2022.
  662. Что бы сказал Олег Павлович? На здании Театра Табакова поместили огромную букву Z. «Открыто» (рос.). Процитовано 29 березня 2022.
  663. Bolshoi Theatre to show ballet in support of Russian army. France 24 (англ.). 1 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
  664. 2 апреля 2022 года на Исторической сцене Большого театра будет показан балет Арама Хачатуряна «Спартак». Большой театр (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
  665. Танці на крові: Большой театр збирає гроші сім'ям російських військових. ТСН. 4 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
  666.  ZV (Минусинский драматический театр, 13 квіт. 2022 р.) на YouTube
  667. Віолетта ОРЛОВА (21 квітня 2022). «Ми підірвемо цей світ! Ми всіх уб'ємо»: п'яний Охлобистін зібрався воювати за Путіна. «УНІАН». Процитовано 24 квітня 2022.
  668. Макс КАРПЕНКО (16 травня 2022). Відео з російським актором Дюжевим, який прогнувся і закликав «славити РФ стоячи», стало вірусним. «Обозреватель». Процитовано 22 травня 2022.
  669. Віолетта ОРЛОВА (2 червня 2022). У Туреччині скасували концерт піаністки Лисиці: вона виступала на руїнах Маріуполя. «УНІАН». Процитовано 11 червня 2022.
  670. «Окупанти влаштували «концерт» на кістках вбитих мирних містян: відео дійства перед Драмтеатром у Маріуполі. «ТСН». 12 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
  671. Марія КАБАЦІЙ (18 квітня 2023). Росіянин, який служив у армії РФ під час війни в Україні, бере участь в українському конкурсі піаністів. «Українська правда». Процитовано 20 квітня 2023.
  672. Вікторія МЕЛЬНИК (2023). Їх вбила Росія. Діячі культури, що стали українським розстріляним відродженням 21 століття (укр.). «Вікна». Процитовано 28 вересня 2023.
  673. Загинув артист балету Національної опери України Артем Дацишин. tsn.ua. ТСН. 13 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  674. Лариса ТАРАСЕНКО (6 квітня 2022). Перерваний політ… 40 днів від того дня, як трагічно загинув Артем Дацишин, соліст балету Національної опери України. Г-та «День». Процитовано 6 квітня 2022.
  675. Фейсбук Ярослав Куц «Пашка лі… навіть фото не встигли зробити…. Покійся з миром» (6 березня о 14:13). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  676. В Ірпені під обстрілами загинув 33-річний український актор. Depo.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
  677. У Києві під час ракетного обстрілу загинула заслужена артистка України Оксана Швець. «Укрінформ». Процитовано 17 березня 2022.
  678. Під час удару по столиці загинула відома театральна актриса. «Факти та коментарі». Процитовано 17 березня 2022.
  679. Київський ТЮГ втратив Дюймовочку. Померла молода актриса. «Главком». Процитовано 30 березня 2022.
  680. В бою на сході України загинув працівник харківського Оперного театру. «Суспільне Поділля». 4 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  681. Анна БАРАБАН (23 квітня 2022). Грали у спектаклях за книгою «Хроніки Нарнії»: у Маріуполі загинули дві маленькі актриси. «Телеграф». Процитовано 24 квітня 2022.
  682. В бою за Україну, виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув захисник Вітчизни, машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети Дмитро Перінський
  683. Станіслав ПОГОРІЛОВ (13 вересня 2022). У бою з окупантами на Донеччині загинув соліст балету Національної опери Олександр Шаповал (укр.). «Українська правда». Процитовано 13 вересня 2022.
  684. Надія КЛОЧКО (22 листопада 2022). У боях за Україну загинув артист балету Вадим Хлуп’янець (укр.). ІА «Главком». Процитовано 22 листопада 2022.
  685. Світлана БІЛОУС (20 червня 2023). У боях за Україну, на Донеччині загинув херсонець Антон Білозубов (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 5 липня 2023.
  686. Що робить війна з театром?