Дубіль Валерій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Олександрович Дубіль
Народився 26 вересня 1973(1973-09-26) (46 років)
Червоноград, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України
Партія Батьківщина
Конфесія Російська православна церква
Сторінка в Інтернеті dubil.org
Україна Народний депутат України
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 9 червня 2008 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
ВО «Батьківщина» 16 червня 2015 29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Вале́рій Олекса́ндрович Ду́біль (нар. 26 вересня 1973(19730926), м. Червоноград Львівської області) — український політик. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї військовослужбовця.

Закінчив Прилуцьке медичне училище за фахом фельдшер-акушер (1992) та Київський економічний університет («Економіка і підприємництво», 2004). Магістр в галузі економіки, підприємництва і маркетингу.

Працював фельдшером приймального відділення Прилуцької центральної міської лікарні (з жовтня 1992 до січня 2002).

З 1995 — приватний підприємець.

З 2000 — президент Благодійного фонду «Європа» і ФК «Європа».

З квітня 2006 — заступник директора з будівництва та архітектури ТОВ «Ринок-1».

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

З 1998 до 2002 — депутат Прилуцької міської ради.

У 2002 році балотувався у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 210 Чернігівської області, зайнявши 2 місце.

З 2006 до 2008 — депутат Дніпровської районної ради м. Києва.

З 9 червня 2008 до 12 грудня 2012 — народний депутат України 6-го скликання від Блоку Тимошенко, № 174 в списку. На час виборів: заступник директора ТОВ «Ринок-1», член Української соціал-демократичної партії. Член Комітету Верховної ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

За словами депутата Чернігівської міської ради Лебідя В'ячеслава Вікторовича, Валерій Дубіль наразі є членом ВО «Батьківщина». Депутат Чернігівської обласної ради, голова Чернігівського обласного осередку ВО «Батьківщина» Олександр Кодола заявив, що на наступних парламентських виборах Валерій Дубіль буде балотуватися по одному із одномандатних округів Чернігова, а висуватиме його ВО «Батьківщина».[3]

На парламентських виборах 2012 р. був обраний депутатом Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 205 від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». За результатами голосування отримав перемогу набравши 50,20 % голосів виборців.[4] Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету.

15 січня 2019 Валерія Дубіля обрано заступником Голови партії «Батьківщина». Обрання відбулось в межах заходів щодо зміцнення штабу та центрального апарату партії на початку президентської кампанії. Перший заступник комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[5], голова підкомітету з питань технічного регулювання та стандартизації у сфері охорони здоров'я.

Партійна діяльність[ред. | ред. код]

  • Член Партії реабілітації тяжкохворих України.
  • Член Української соціал-демократичної партії.
  • Член партії ВО «Батьківщина»7 липня 2007).

Критика[ред. | ред. код]

Неодноразово звинувачувався у рейдерстві й відмітився у низці скандалів як політичного, так і релігійного та економічного характеру.[6]

У січні 2019 року в ЗМІ була оприлюднена інформація про те, що, використовуючи зв’язки в Чернігівській єпархії УПЦ МП, Валерій Дубіль допомагав партії «Батьківщина» залучити до роботи російських політтехнологів: Сергія Лукіна, Бориса Коновалова, Ніну Клебанову, Романа Мартіна, Олександра Корольова, Анну Остапчук, Олексія Шевченка.[7]

7 березня 2019 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що нардеп "Батьківщини" Валерій Дубіль організував мережу агітаторів за участю російських політтехнологів і в трьох областях планував підкупити виборців для перемоги Юлії Тимошенко 31 березня.[8]

У жовтні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала розслідувати кримінальну справу проти Валерія Дубіля. Депутата підозрюють у вчиненні шахрайських дій, незаконному заволодінні майном підприємств (рейдерство), декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні.[9]

За даними ЗМІ, родичі та колеги Валерія Дубіля за кошти невідомого походження придбали елітну нерухомість у центрі Києва – в ЖК «Річ Хаус» - на загальну суму 18 мільйонів гривень.[10] Власниця земельної ділянки, на якій будується ЖК «Річ Хаус» заявила про те, що підписувала інвестиційний договір із забудовником в офісі Валерія Дубіля. [11] Проектувальник ЖК Rich House Соруш Хакбаз зайшов у проєкт ЖК Rich House за рекомендацією народного депутата Валерія Дубіля.

Валерія Дубіля звинувачують у тому, що він рейдерським шляхом відібрав у свого бізнес-партнера Олександра Головача 75% частку ТОВ «Промстройінновація» - агрохолдингу на Чернігівщині.[12]

Історія з переходом церкви із КП до МП[ред. | ред. код]

2014 року депутат, прихильник московського патріархату,[13] тиснув на громаду Київського патріархату в селі Красний Колядин, щоб новозбудована церква перейшла під юрисдикцію Москви.[14] Депутат так і лишився прихильником МП (разом із іншими депутатами Бойком, Новинським і Вілкулом) станом на 2018 рік.[13]

Кримінальне минуле[ред. | ред. код]

Дубіль неодноразово[15][16] звинувачувався у кримінальних оборудках і те, що статки зробив в Прилуках незаконною діяльністю. За що в народі отримав призвісько «прилуцький бандюк». Бізнес розпочинав із торгівлі металобрухтом — спочатку в Прилуках, потім вийшов на масштаби Черніговської області, пізніше — ще кілька областей. З часом переїхав до Києва і став депутатом ВРУ.

Дубіля пов'язують із кримінальним об'єднанням «Європа», Анатолієм Мірошниченком, Варнавським, Авер'яновим,[17] обласним прокурором Стеценком, харківським антимайданівцем Демченко і Володимиром Івашко.[15][18]

Підкуп Юрія Тимошенка[ред. | ред. код]

6 березня 2019 року Генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що ймовірним замовником спроби підкупу кандидата у президенти Юрія Тимошенка є Валерій Дубіль.[6]

Бізнес[ред. | ред. код]

  • Вторчермет[15]
  • компанія «Єврорад» (ринок в Ніжині)
  • доля в АТ «Троєщинський ринок».[19]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Батько чотирьох дітей.

Батько — Дубіль Олександр Петрович.[15] В минулому — прапорщик, станом на 2018 рік працює в бізнес-структурах сина.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. Олександр Кодола: «Валерій Дубіль — наш кандидат у парламент» Чернігівський громадський інформаційно-аналітичний портал «Події і коментарі» 24 січень 2011[недоступне посилання з серпень 2019]
  4. Одномандатний виборчий округ № 205 (Чернігівська область). Архів оригіналу за 4 липень 2015. Процитовано 26 березень 2013. 
  5. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  6. а б Справа підкупу Тимошенка. Що відомо про затриманих, і до чого тут Дубіль, УП, 7 березня 2019
  7. Офшорні схеми, елітні поїздки та плазмові екрани. Як витрачає державні кошти партія «Батьківщина». Слово і Діло (uk). Процитовано 2019-09-06. 
  8. Луценко розповів, як Дубіль планував “купити перемогу” для Тимошенко. Українська правда (uk). Процитовано 2019-09-06. 
  9. САП порушила справу проти двох депутатів. ua.korrespondent.net (ru). Процитовано 2019-09-06. 
  10. Оборудка на мільйони: частина друга. Хто стоїть за махінаціями в недобудованих столичних ЖК. Слово і Діло (uk). Процитовано 2019-09-06. 
  11. Будівельні афери: «тіньова команда» нардепа Дубіля бере участь у схемі з відмивання мільйонів гривень. Слово і Діло (uk). Процитовано 2019-11-21. 
  12. Анатомія рейдерства. Як Мінюст може заробляти на незаконних оборудках в агробізнесі (Розслідування. Ч. 2). Нова Влада (ru). 2019-05-19. Процитовано 2019-09-06. 
  13. а б Дубиль Валерий Александрович — набожный рейдер РПЦ в команде Тимошенко, Первомайские новости, 8.09.2018
  14. Під тиском Дубіля храм у Чернігівській області віддали УПЦ МП, — розслідування, Politeka, 11 Грудня 2018
  15. а б в г Черные дела нового смотрящего за Черниговской областью Валерия Дубиля. От российского бандита до украинского депутата, Антикор
  16. Кримінальний шлях Дубіля. Архів оригіналу за 31 грудень 2018. Процитовано 31 грудень 2018. 
  17. Аверьянов и бандиты Дубиля, ОРД
  18. Головний обласний друкар Володимир Івашко пішов з посади, Город.сн.юа, 28 квітня 2011
  19. Дубиль Валерий Александрович, Политрада
  20. Валерий Дубиль: «Европейская» ОПГ в криминальной свите Тимошенко. ЧАСТЬ 1, Сергей Варис, 4.09.2018

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]