Очікує на перевірку

Дубіль Валерій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубіль Валерій Олександрович
Народився26 вересня 1973(1973-09-26) (51 рік)
Червоноград, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьполітик
Alma materКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України і народний депутат України
ПартіяВсеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
Сайтdubil.org
Україна Народний депутат України
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 9 червня 2008 — 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
ВО «Батьківщина» 16 червня 2015 — 29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Вале́рій Олекса́ндрович Ду́біль (нар. 26 вересня 1973(19730926), м. Червоноград Львівської області) — український політик. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 26 вересня 1973 року в Червонограді в сім'ї військовослужбовця.

Закінчив Прилуцьке медичне училище за фахом фельдшер-акушер (1992) та Київський економічний університет («Економіка і підприємництво», 2004). Магістр в галузі економіки, підприємництва і маркетингу.

Працював фельдшером приймального відділення Прилуцької центральної міської лікарні (з жовтня 1992 до січня 2002).

З 1995 — приватний підприємець.

З 2000 — президент Благодійного фонду «Європа» і ФК «Європа».

З квітня 2006 — заступник директора з будівництва та архітектури ТОВ «Ринок-1».

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1998 до 2002 — депутат Прилуцької міської ради.

У 2002 році балотувався у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 210 Чернігівської області, посівши 2 місце.

З 2006 до 2008 — депутат Дніпровської районної ради м. Києва.

З 9 червня 2008 до 12 грудня 2012 — народний депутат України 6-го скликання від Блоку Тимошенко, № 174 в списку. На час виборів: заступник директора ТОВ «Ринок-1», член Української соціал-демократичної партії. Член Комітету Верховної ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

На парламентських виборах 2012 р. був обраний депутатом Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 205 від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». За результатами голосування отримав перемогу набравши 50,20 % голосів виборців.[3] Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету.

15 січня 2019 Валерія Дубіля обрано заступником Голови партії «Батьківщина». Обрання відбулось в межах заходів щодо зміцнення штабу та центрального апарату партії на початку президентської кампанії. Перший заступник комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[4], голова підкомітету з питань технічного регулювання та стандартизації у сфері охорони здоров'я.

Партійна діяльність

[ред. | ред. код]
  • Член Партії реабілітації тяжкохворих України.
  • Член Української соціал-демократичної партії.
  • Член партії ВО «Батьківщина» (з 7 липня 2007).

Критика

[ред. | ред. код]

У 2014 році став фігурантом антикорупційного розслідування через незадекларований бізнес.[5][6]

Валерій Дубіль через свій благодійний фонд Європа займався підкупом виборців на довиборах у Верховну Раду у 2016 році у Чернігові, роздаючи сертифікати вартістю 200 грн на отримання ліків.[7]

За словами Володимира Брюховецького, який у 2014 році очолював Талалаївську райдержадміністрацію, депутат Дубіль чинив прямий тиск на громаду Київського патріархату — в інтересах Московського. Наслідком стало те, що новозбудована коштом місцевої агрофірми церква була передана УПЦ МП[8].

Генпрокурор Юрій Луценко 7 березня 2019 заявив,[9] що Дубіль організував,[10] за участі російських політтехнологів,[11] мережу агітаторів і планував підкупити виборців,[12] а також кандидата Юрія Тимошенко[13] для перемоги Юлії Тимошенко на президентських виборах.

2 липня 2020 року відносно Валерія Дубіля було порушено кримінальне провадження за ч.3 ст.209 КК України — легалізація (відмивання) доходів в особливо великому розмірі. Мова йде про доходи, отриманих внаслідок незаконного переоформлення корпоративних прав агрохолдингу[14]: агрохолдинг ТОВ «Промстройінновація» вартістю понад 300 млн грн придбано рейдерами всього за 11 млн грн. та незаконно переоформлено на компанію, яка належить Валерію Дубілю[15].

Бізнес

[ред. | ред. код]
  • ТОВ Грант Альянс[16]
  • Дружина володіє ТОВ Агентство нерухомості «ЄВРОПА»[17]

Благодійний фонд

[ред. | ред. код]

Дубіль є засновником БФ «Прилуцький благодійний фонд Європа».[18]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений. Батько чотирьох дітей.

Батько — Дубіль Олександр Петрович.

Дружина — Дубіль Валентина Іванівна, підприємець. Родина має нерухомість в Київській області, Києві та Чернігівській області.[19]

Два основні будинки, в яких проживає із сім'єю:

  • в селі Хлепча Васильківського району Київської області, площею 344 м² (придбаний у 2007 року за 5,2 млн грн і землю там же за 700 тис. грн. За тодішнім курсом — більше мільйона доларів);
  • в селі Дідівці Прилуцького району 531 м² та 4 земельні ділянки площею понад 11 га, вартість будинку на 2012 рік — понад 2,2 млн грн.[19]

Елітна квартира в Києві 147 м²;[19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ Одномандатний виборчий округ № 205 (Чернігівська область). Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 26 березня 2013.
  4. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  5. ↑ Список Тимошенко: Кого “Батьківщина” веде на вибори. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  6. ↑ Деклараційні тіньовики Верховної Ради. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 30 травня 2020.
  7. ↑ В аптеках Чернігова безкоштовно обмінюють сертифікати на лікарські препарати. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 липня 2020.
  8. ↑ Під тиском нардепа Дубіля місцевий храм віддали Московському патріархату. Еспресо (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  9. ↑ Луценко розповів, як Дубіль планував “купити перемогу” для Тимошенко. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
  10. ↑ Луценко: до справи про хабар Юрієві Тимошенку причетний нардеп Дубіль із "Батьківщини". LB.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  11. ↑ Луценко заявив, що на Тимошенко працюють російські політтехнологи Жириновського. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  12. ↑ Луценко розповів, коли проситиме Раду зняти недоторканність з депутата Дубіля. DT.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  13. ↑ Генпрокурор: Замовником шантажу і підкупу кандидата в президенти Юрія Тимошенко є нардеп від "Батьківщини" Дубіль. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  14. ↑ Цензор.НЕТ. Депутат банкротит активы и легализует их на своих родственников, - адвокат. Цензор.нет (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
  15. ↑ Рейдерство в Україні: хто стоїть за захопленням агрохолдингу в Чернігівській області. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
  16. ↑ Деклараційні тіньовики Верховної Ради. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 29 липня 2020.
  17. ↑ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ ЄВРОПА. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 29 липня 2020.
  18. ↑ БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЄВРОПА» (25901218) [Архівовано 24 червня 2020 у Wayback Machine.], Канцелярська сотня
  19. ↑ а б в Декларація Дубіля: елітна нерухомість, кредити і 300 тисяч євро та 200 тисяч доларів у жінки [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.], СвободаФМ, 30.10.2016

Посилання

[ред. | ред. код]
Валерій Дубіль
у соціальних мережах
Валерій Дубіль на сайті Facebook
Валерій Дубіль на сайті Twitter


Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дубіль_Валерій_Олександрович&oldid=43685039