Коні Діомеда
| Частина серії статей на тему: |
| Давньогрецька міфологія |
|---|
_08.jpg) Геракл приборкує коней Діомеда. Римська мозаїка III століття |
|
 Категорія •  Портал •  Портал |
Коні Діомеда (грец. Διομήδους ἵπποι) — міфічні людоїдні коні царя Фракії Діомеда, викрадення яких для Еврістея було одним з подвигів Геракла.
Викрадення коней
За завданням Еврістея Геракл мусив зловити чотирьох коней фракійського царя Діомеда. Ці коні були відомі тим, що їх тримали прикутими залізними ланцюгами до мідних стійл, а Діомед годував їх людським м'ясом чужоземців[1].
Прибувши в Тіріду, що в Фракії, Геракл разом із соратниками повбивав конюхів Діомеда, викрав коней, одягнув на них уздечки і відвів на корабель. Герой лишив їх під наглядом свого зброєносця Абдера, а сам вирушив на бій з посланими навздогін воїнами. Оскільки Геракл мав менше людей, він вигадав як перемогти переслідувачів хитрістю. Було вирито канал, який спрямував води моря в низину, що змусило військо Діомеда тікати. Самого ж Діомеда Геракл спіймав і притягнув на корабель, де кинув його ж коням, що зжерли жорстокого царя. Однак тоді герой зрозумів, що коні з'їли і Абдера, поки Геракла не було[2].
За іншим варіантом Абдер був слугою Діомеда. Геракл після вбивства царя заснував біля його могили місто Абдери. Коней він приборкав та запряг у колісницю, на якій приїхав до Мікен аби показати докази подвигу Еврістею. Еврістей присвятив їх Гері і випустив біля гори Олімп, де тих розірвали дикі звірі[3]. За деякими згадками нащадки коней-людоїдів жили ще в часи Троянської війни та походів Александра Македонського[4].
Трактування міфу про коней Діомеда
Одягання вуздечки на призначеного в жертву коня вірогідно було частиною обряду ініціації в деяких регіонах Греції. У доеллінську епоху існував обряд вбивства старого царя жрицями, що носили маски коней, пам'ять про який збереглася в міфі. Твердження Діодора про те, що коней було відпущено на свободу, може вказувати на існування культу коня ще в еллінські часи[5].
Примітки
- ↑ Аполлодор II.5.8; Гігін. Міфи 250 і 30; Діодор Сицилійський IV. 15.
- ↑ Аполлодор. Цит. тв.; Еврипід. Алкеста 483; Гомер. Іліада Х.390 і cл.; Еврипід. Геракл 380 і далі
- ↑ Аполлодор. Цит. тв.; Діодор Сицилійський IV.15; Еврипід. Геракл 380 і далі
- ↑ Сервій. Коментарі до «Енеїди» Вергілія I.752; Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Філострат. Картини II.25.
- ↑ Грейвс, Р. (1992). Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. Москва: Прогресс. с. 363—364.
Джерела
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с. (рос.)
_(14596485307).jpg)
