Користувач:Бровар/Чернетка Зелена Україна
| Самостійна Далекосхідна Українська Республіка Українська Далекосхідна Республіка | ||||
| ||||
|
| ||||
| Девіз «Всі на захист України!»[1] | ||||
| Гімн Ще не вмерла Україна | ||||
 Територія, на яку поширювався вплив Далекосхідної Української Республіки[2]
| ||||
| Столиця | Микольськ-Уссурійський[3] (1917—1918) Хабаровськ[4] (1918) Владивосток[5] (1918—1922) | |||
| Мови | Українська | |||
| Релігії | Православ'я Греко-католицтво[6] | |||
| Форма правління | Парламентська республіка | |||
| Голова Тимчасового Далекосхідного Українського Крайового Комітету (до 12 квітня 1918 року) Голова Українського Далекосхідного Секретаріату[7] | ||||
| - 24.06.1917 - 04.01.1918 | Онисим Ступак | |||
| - 04.01.1918 - 12.04.1918 | Гаврило Криченко-Могила | |||
| - 12.04.1918 - 24.10.1918 | Гордій Мелашич | |||
| - 24.10.1918 - 05.11.1922 | Юрій Глушко-Мова | |||
| Голова Української Далекосхідної Крайової Ради | ||||
| - 01.11.1918 - 14.11.1920 | Венедикт Яковенко | |||
| - 14.11.1920 - 05.11.1922 | Юрій Глушко-Мова | |||
| Історія | ||||
| - Перший з'їзд | 24 червня 1917[8] | |||
| - Другий з'їзд | 4 січня 1918 | |||
| - Третій з'їзд | 7 квітня 1918 | |||
| - Четвертий з'їзд | 24 жовтня 1918 | |||
| - Конституція | 30 травня 1919 | |||
| - Білогвардійський арешт | 20 червня 1919 | |||
| - Більшовицька окупація | 10 листопада 1922 | |||
| Площа | ||||
| - 1918[9][10] | 2 100 000 км2 | |||
| Населення | ||||
| - 1913—1918[11][12] | 60 % українці 20 % корейці 10 % росіяни 10 % корінні народи 1 500 000 осіб | |||
| Сьогодні є частиною |  Росія КНР[13]
| |||
.svg){kind=small}
Далекосхідна Україна[14] або Українська Далекосхідна Республіка[15][16][17][18], Держава Зелений Клин[19][20] та Зелена Україна[21][22] — проект державного утворення українців, що перебував у стадії формування в 1917—1922 роках[23][24][25][26] на території колишньої Російської імперії в районах Зеленого Клину (Амурщині, Приморщині з Усурійським краєм, Забайкальщині, Камчатці та в «смузі відчуження» маньчжурської залізниці), які були переважно заселені українцями[27].
Формування української державності на Зеленому Клині розпочалось 11 (24) червня 1917 року[28], коли голова Далекосхідної Вчительської спілки Онисим Ступак скликав в Микольськ-Уссурійську Перший загальний всеукраїнський з'їзд діячів і громадянства Далекого Сходу.[29][30] Саме не цьому з'їзді був створений перший виконавчий орган українців на Зеленому Клині — Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет[29].
За час українського державницького руху на Зеленому Клині було створено органи національного самоврядування: Українську Далекосхідну Крайову Раду, яка займалася законодавчою діяльністю[29], Український Далекосхідній Секретаріат, який займався виконанням рішень Ради, та Десять Українських Далекосхідних Окружних Рад, які координували діяльність українців на місцях[29].
Вищим народним органом українців на Зеленому Клині були Всеукраїнські з'їзди діячів і громадянства Далекого Сходу, на яких вирішувалися питання національної самоорганізації далекосхідних українців та державотворення[29].
Паралельно зі створенням українських органів самоврядування на Далекому сході почалось формування власного національного війська.[31] З липня по вересень 1917 року у Владивостоці було створено вісім українських сотень, ще одна перебувала у стані формування[29]. Сформовані на Зеленому Клині українські війська були відправлені в 1917—1918 роках на допомогу УНР у війні проти Радянської Росії[32].
Весь державницький рух українців на Далекому сході очолили місцеві вчителі та громадські діячі: Онисим Ступак, Гордій Мелашич, Гаврило Криченко-Могила та Юрій Глушко-Мова[29].
Апогеєм всього державницького руху на Зеленому Клині став Третій Український Далекосхідний з’їзд, що відбувся 7 квітня 1918 року. Саме на ньому оголосили про прагнення боротися за створення Самостійної Далекосхідної Української Республіки, та перетворення її на колонію тодішньої Української Народної Республіки[33][34][23]. Проголосити державу під назвою Зелена Україна планували на П'ятому Українському Далекосхідному з’їзді, який так і не відбувся через арешт його учасників[35].
10 листопада 1922 року Українська Далекосхідна Республіка та вся державницька українська діяльність на Зеленому Клині була повністю ліквідована російськими більшовиками, які окупували Далекий Схід, та почали репресії проти українського населення[29].
Після ліквідації держави вся українська громадська діяльність перемістилась в Харбін, що залишився на території Китаю, там вони залучившись підтримкою Японії у 1935 році створили Українську Національну Колонію, та готували збройне повстання з метою встановлення української влади на Зеленому Клині та відновлення Української далекосхідної держави[36]. Колонією був створений український далекосхідний уряд в екзилі[37] та сформований власний батальйон «Далекосхідна Січ»[38]. Але через програш Японії у Другій світовій та окупації червоною армією у 1945 році Харбіна — українська колонія була знищена, а план повстання — не реалізований[39].
Після розпаду СРСР та незалежності України відбулася ще одна спроба відновити український рух на Далекому Сході, 19 березня 1993 року у Владивостоці відбувся П'ятий Всеукраїнський Далекосхідний з'їзд, на якому було створено об'єднання «Зелений Клин» та обрано новий Секретаріат. З'їзд надіслав звернення до Президента Російської Федерації Бориса Єльцина та органів влади на місцях щодо визнання організації. Однак об'єднання так і не було зареєстроване й фактично не розгорнуло своєї діяльності[29].
На сьогодні майже все українське населення колишньої Української Далекосхідної Республіки знищене, асимільоване та русифіковане. Відсоток українців на цій території зменшився з 60% в 1913 році до 2,8% у 2010. Останній український громадський діяч Анатолій Кріль, який спробував заснувати на Зеленому Клині українську церкву був забитий росіянами на смерть 1 квітня 2004 року[40][41][42][43].
Державний устрій[ред. | ред. код]
 Всеукраїнський з'їзд діячів і громадянства Далекого Сходу —————————————————————————— 1й — м. Микольськ-Уссурійський (1917) 2й, 3й — м. Хабаровськ (1918) 4й — м. Владивосток (1918) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет ————————————————————————————— м. Микольськ-Уссурійський (1917-1918) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Українська Далекосхідна Крайова Рада ————————————————————— м. Владивосток (1918-1922) | Український Далекосхідній Секретаріат —————————————————————————— м. Хабаровськ (1918-1919) м. Владивосток (1919-1922) | Українські Далекосхідні Окружні Ради ————————————————————— (1917-1922) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Амурська УДОР ——————— м. Благовіщенськ ——————— 1917-1918 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Благовіщенська УДОР ——————— м. Благовіщенськ ——————— 1918-1922 | Свободненська УДОР ——————— м. Свободний ——————— 1918-1922 | Владивостоцька УДОР ——————— м. Владивосток ——————— 1918-1922 | Микольськ-Уссурійська УДОР ——————— м. Микольськ-Уссурійськ ——————— 1918-1922 | Іманська УДОР ——————— м. Імань ——————— 1918-1922 | Хабаровська УДОР Приамурська[44] ——————— м. Хабаровськ ——————— 1918-1922 | Забайкальська УДОР ——————— м. Чита ——————— 1918-1922 | Сахалінська УДОР ——————— м. Миколаївськ-на-Амурі ——————— 1918-1920 | Камчатська УДОР ——————— м. Петропавловськ-Камчатський ——————— 1918-1922 | Маньчжурська УДОР ——————— м. Харбін ——————— 1917-1921 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| УНК Харбін ——————— м. Харбін ——————— 1935-1945 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Еволюція фінансових інститутів України: епоха відродження національної державності. Архів оригіналу за 7 листопад 2017. Процитовано 17 травень 2017.
- ↑ Територія на якій було розміщено 10 Український Окружних Рад
- ↑ Розміщення тут з червня 1917 року по січень 1918 року Тимчасового Далекосхідного Українського Крайового Комітету (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2018. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Розміщення тут з січня по квітень 1918 року Тимчасового Далекосхідного Українського Крайового Комітету, та з квітня по червень 1918 року — Українського Далекосхідного Секретаріату (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2018. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Розміщення тут з червня 1918 року Української Далекосхідної Крайової Ради, з жовтня 1918 року — Українського Далекосхідного Секретаріату (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2018. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Греко-католицька місія в Маньчжурії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ З червня 1919 по січень 1920 року посади не існувало
- ↑ За новим стилем, за старим з'їзд відбувся 11 червня 1917 року
- ↑ За визначенням відомого діаспорного дослідника, активного і безпосереднього учасника подій 1917—20-х pp. на Далекому Сході І. Світа, площа Зеленого Клину сягає 2 100 000 кв.км2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ З врахуванням Амурщини, Приморщини з Усурійським краєм, Забайкальщини, «смуги відчуження» манджурської залізниці та частини Камчатки (Зелений Клин — 1.008.000 км2, Зона відчуження Маньчжурської залізниці — 530.000 км2)
- ↑ Про українців Зеленого Клину. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Зелений Клин. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Маньчжурська Українська Окружна Рада з центром у Харбіні розташовувалась за межами Зеленого Клину
- ↑ Українці: історико-етнографічна монографія / Відп. ред. К. Г. Гуслистий. — К., 1959. — Т. 1 — 830 с.
- ↑ Російська економічна експансія в Україні./ Богдан Сікора. — К.: Економіка і право, 2003. — 500 с.
- ↑ Українці за межами України / О. І. Синиця. - Івано-Франківськ : [б.в.], 2001. - 82 с
- ↑ Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 років. Галушко К., Осташко Т. 2018. - 336 с.
- ↑ Smele Jonathan D. Historical Dictionary of the Russian Civil Wars, 1916-1926/ Rowman & Littlefield Publishers, 2015. - 1470 p.
- ↑ Соборна Україна : Наукові розвідки і спомини / Тиміш Олесіюк;. В.о. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; 11 с.
- ↑ Етнополітична карта світу 21 століття: Методичний і предметний коментарі: Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р.: 2000, Тернопіль: Мандрівець. - 240 с
- ↑ ISBN 966-7872-01-7; Історія української літератури XX ст. К.: Либідь, 1994. - 781 с
- ↑ The Term and Name «Ukraine» /Українська вільна академія наук. Вінніпеґ: Накладом «Української Книгарні» / Серія: Назвознавство, ч. 1. — 131
- ↑ а б Історія Центральної Ради на тематичній мапі. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Narratives of Annihilation, Confinement and Survival: Camp Literature in a Transnational Perspective (Culture & Conflict). De Gruyter. 2019. - 288 p.
- ↑ № 3–4 (302—303), 2016 — Архіви України. ст. 118—119 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2016. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ У квітні 1918-го далекосхідні українці порушили питання про проголошення Зеленого Клину колонією УНР. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ До українців Зеленого Клину вороже ставилися і білі, і червоні. 50—60 % населення республіки складали українці. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Наша боротьба – день в історії. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к В'ячеслав Чорномаз. Українці на Далекому Сході (1883-1922 [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.])
- ↑ Державні змагання українців на Далекому сході в 1917—1920 рр. УДК:325.8 (5-11) (=111) Надія Щербина, Юрій Махінла (Одеса)
- ↑ Українці: історико-етнографічна монографія (Макет) / Відп. ред. К. Г. Гуслистий. — К., 1959. — Т. 1 — 830 с.
- ↑ Український військовий рух на Далекому сході Росії (1917-1922). Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ До українців Зеленого Клину вороже ставилися і білі, і червоні – дослідник. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Втрачена Україна: Українська Далекосхідна Республіка. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Слово й назва “Україна”. Автор: Ярослав Рудницький. Опубліковано: Вінніпег, 1951. Сторінок: 132 с
- ↑ Васюта І.К. Політична історія Західної України (1918—1939). — Львів: Каменяр, 2006. — 335 с.
- ↑ Далекосхідна місія. Боротьба ОУН за Зелений Клин. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Держави осі і Далекосхідне українське питання. Олександр Мамай. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ «Країна Інкогніта»: Маньчжурія. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ myshka. Порушення прав Українців в Росії. (Підготовано КЛГП СКУ). kobza.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2017.
- ↑ Ірина Ключковська. Чому мовчать українці Росії. // День. 30 квітня 2014 р. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Елена Солнцева. Взмахнула горлица крылом. // Словесница Искусств. № 1 (29) 2012. [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Лариса Москаленко. Высокий полет «Горлицы». // Арсеньевские Вести. № 41 (917) от 12 октября 2010. [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Перейменована з Хабаровської в Приамурську в 1921 році
Джерела[ред. | ред. код]
- Українці: історико-етнографічна монографія / Відп. ред. К. Г. Гуслистий. — К., 1959. — Т. 1 — 830 с.
- Російська економічна експансія в Україні./ Богдан Сікора. — К.: Економіка і право, 2003. — 500 с.
- Smele Jonathan D. Historical Dictionary of the Russian Civil Wars, 1916-1926. Rowman & Littlefield Publishers, 2015. - 1470 p.
- Narratives of Annihilation, Confinement and Survival: Camp Literature in a Transnational Perspective (Culture & Conflict). De Gruyter. 2019. - 288 p.
- Українці за межами України/ О. І. Синиця. - Івано-Франківськ : [б.в.], 2001. - 82 с.
- Соборна Україна : Наукові розвідки і спомини / Тиміш Олесіюк;. В.о. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; 11 с.
- Етнополітична карта світу 21 століття: Методичний і предметний коментарі: Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р.: 2000, Тернопіль: Мандрівець. - 240 с
- ISBN 966-7872-01-7; Історія української літератури XX ст. К.: Либідь, 1994. - 781 с.
- ISBN 978-617-12-5092-5 Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 років. Галушко К., Осташко Т. 2018. - 336 с.
- Васюта І.К. Політична історія Західної України (1918—1939). — Львів: Каменяр, 2006. — 335 с.
- Попок А.А. Українські поселення на Далекому Сході: Історико-соціологічний нарис. К., 2001
| ||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.png){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||