Поширеність вживання тютюну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

 

Частина серії про
Тютюн
Dunhill Early Morning Pipe Tobacco
Історія
Хімія
Біологія
Особисті та соціальні ефекти
Виробництво

Про поширеність вживання тютюну повідомляє Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), яка зосереджується на курінні сигарет через обмеженість даних про вживання інших тютюнових виробів. [1] Таким чином, саме куріння сигарет досліджувалося більш детально, ніж будь-який інший вид споживання тютюну. [2]

Куріння загалом у п’ять разів більш поширене серед чоловіків, ніж серед жінок. [3] [4] Втім гендерний розрив відрізняється в різних країнах і є меншим у молодших вікових групах. [5] [6] У розвинених країнах частка курців серед чоловіків досягла максимуму вже кілька десятиріч тому та почала знижуватися, а також почала стабілізуватися або знижуватися серед жінок. [7] У англомовних країнах поширеність куріння найбільш інтенсивно знижувалася до середини 1990-х років завдяки запровадженню заходів контролю над тютюном. Однак кількість курців у світі зросла з 721 мільйона в 1980 році до 967 мільйонів у 2012 році, а кількість викурених сигарет збільшилася з 4,96 трильйона до 6,25 трильйона через зростання населення. [8]

У західних країнах куріння більш поширене серед груп населення з проблемами психічного здоров’я, тих, хто залежний від алкоголю і наркотиків, серед злочинців і серед бездомних. [9] У 2002 році близько 20% підлітків (віком 13-15 років) були курцями в усьому світі. Щодня від 80 000 до 100 000 дітей починали курити. Прогнозувалося, що половина тих, хто починає курити в підлітковому віці, продовжуватимуть курити протягом 15-20 років. [10]

Однією з задач 3-ї цілі сталого розвитку ООН (яку заплановано досягнути до 2030 року) є «Посилення впровадження Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я про боротьбу проти тютюну в усіх країнах, у відповідних випадках». Індикатором прогресу у досягненні цієї мети є поширеність вживання тютюну.

Вступ[ред. | ред. код]

ВООЗ стверджує, що «велика частина тягаря хвороб і передчасної смертності, пов’язаних із вживанням тютюну, непропорційно припадає на бідних». З 1,22 мільярда курців один мільярд живе в країнах, що розвиваються, або в країнах з перехідною економікою. У розвинених країнах рівень куріння вийшов на плато або знизився. [11] У країнах, що розвиваються, споживання тютюну зростало на 3,4% на рік, за оцінками 2002 року [10]

У 2004 році ВООЗ прогнозувала 58,8 мільйона смертей на рік у всьому світі, з яких 5,4 мільйона можуть бути пов’язані з курінням, а станом на 2007 рік – 4,9 мільйона. [12] Станом на 2002 рік 70% пов'язаних із тютюном смертей припадає на країни, що розвиваються. [12]

Одним з завдань 3-ї цілі сталого розвитку ООН (яку треба досягти до 2030 року) є «Посилення виконання Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я про боротьбу проти тютюну в усіх країнах, з урахуванням відповідних умов». Показник, який використовується для вимірювання прогресу, це «стандартизована за віком поширеність теперішнього вживання тютюну серед осіб віком 15 років і старших».

У світі в цілому[ред. | ред. код]

Поширеність вживання тютюну (% дорослих) у всьому світі [13]

Країни[ред. | ред. код]

Нижче наведено список країн із відсотками стандартизованої за віком поширеності куріння тютюну серед осіб віком від 15 років, що оприлюднено Всесвітньою організацією охорони здоров’я. [14]

Country 2000 2020
Афганістан Афганістан 36.9 23.3
Албанія Албанія 35 22.4
Алжир Алжир 22.2 21
Андорра Андорра 35.9 31.8
Аргентина Аргентина 34 24.5
Вірменія Вірменія 32 25.5
Австралія Австралія 24.4 13.6
Австрія Австрія 52.3 26.4
Азербайджан Азербайджан 28.7 24
Багамські Острови Багамські Острови 10.7 10.6
Бахрейн Бахрейн 22.2 14.9
Бангладеш Бангладеш 57.6 34.7
Барбадос Барбадос 10.2 8.5
Білорусь Білорусь 41.8 30.5
Бельгія Бельгія 33.4 23.4
Беліз Беліз 15 8.5
Бенін Бенін 16.7 6.9
Болівія Болівія 32.1 12.7
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 46.6 35
Ботсвана Ботсвана 33.2 19.4
Бразилія Бразилія 23.8 12.8
Бруней Бруней 16.7 16.2
Болгарія Болгарія 47.5 39
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо 29.8 14.3
Бурунді Бурунді 24 11.8
Кабо-Верде Кабо-Верде 20.6 11.4
Камбоджа Камбоджа 42.3 21.1
Камерун Камерун 12.8 7.3
Канада Канада 28.4 13
Чад Чад 13.9 8.3
Чилі Чилі 46.9 29.2
КНР КНР 26.7 25.6
Колумбія Колумбія 15.1 8.5
Коморські Острови Коморські Острови 39.5 20.3
Республіка Конго Республіка Конго 11.9 14.5
Острови Кука Острови Кука 44.3 24
Коста-Рика Коста-Рика 18 8.8
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 18.7 9.4
Хорватія Хорватія 34.4 36.9
Куба Куба 40.8 17.9
Кіпр Кіпр 40.9 35.1
Чехія Чехія 34.2 30.7
Данія Данія 37.3 17.5
Домініканська Республіка Домініканська Республіка 18.7 10.6
ДР Конго ДР Конго 18.8 12.8
Еквадор Еквадор 18.4 11.3
Єгипет Єгипет 24.3 24.3
Сальвадор Сальвадор 15.9 7.9
Еритрея Еритрея 13.3 7.5
Естонія Естонія 46 29.7
Есватіні Есватіні 12.3 9.2
Ефіопія Ефіопія 6.8 5.1
Фіджі Фіджі 32.3 23.1
Фінляндія Фінляндія 35.7 21.6
Франція Франція 34.2 33.4
Гамбія Гамбія 22.5 11.1
Грузія Грузія 32.8 31.7
Німеччина Німеччина 36.4 22
Гана Гана 7 3.5
Греція Греція 54.9 33.5
Гватемала Гватемала 14.3 10.9
Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау 18 9
Гаяна Гаяна 30.2 12.1
Гаїті Гаїті 12.3 7.7
Угорщина Угорщина 37.4 31.8
Ісландія Ісландія 30.2 12
Індія Індія 54.5 27.2
Індонезія Індонезія 35.4 37.6
Іран Іран 21.5 13.6
Ірак Ірак 22 18.5
Ірландія Ірландія 35.6 20.8
Ізраїль Ізраїль 31.7 21.2
Італія Італія 26.2 23.1
Ямайка Ямайка 17.4 9.4
Японія Японія 33.3 20.1
Йорданія Йорданія 30.7 34.8
Казахстан Казахстан 34.2 23.2
Кенія Кенія 19.3 11.1
Кірибаті Кірибаті 68.5 40.6
Кувейт Кувейт 20 17.9
Киргизстан Киргизстан 31.4 25.4
Лаос Лаос 52.5 31.8
Латвія Латвія 43.8 37
Ліван Ліван 40.2 38.2
Лесото Лесото 31.1 24.3
Ліберія Ліберія 16.3 8.2
Литва Литва 41.4 32
Люксембург Люксембург 31 21.1
Мадагаскар Мадагаскар 46.7 27.8
Малаві Малаві 24.1 10.8
Малайзія Малайзія 29.5 22.5
Мальдіви Мальдіви 38.3 25.2
Малі Малі 16.3 8.3
Мальта Мальта 34.3 24
Маршаллові Острови Маршаллові Острови 28.5 28.5
Мавританія Мавританія 21.3 10.7
Маврикій Маврикій 25.5 20.2
Мексика Мексика 24 13.1
Молдова Молдова 25.3 29
Монголія Монголія 34.1 29.4
Чорногорія Чорногорія 38.7 31.4
Марокко Марокко 22.5 14.5
Мозамбік Мозамбік 29.4 14.3
М'янма М'янма 66.9 44.1
Намібія Намібія 25.6 15.1
Науру Науру 63.4 48.5
Непал Непал 64.5 30.4
Нідерланди Нідерланди 34.3 22.2
Нова Зеландія Нова Зеландія 29.6 13.7
Нігер Нігер 9.7 7.4
Нігерія Нігерія 9.3 3.7
Північна Корея Північна Корея 19.8 18.8
Норвегія Норвегія 44 16.2
Оман Оман 7.6 8
Пакистан Пакистан 37.5 20.2
Палау Палау 26.1 17.6
Панама Панама 13.4 5
Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея 54.1 39.3
Парагвай Парагвай 29.1 11.5
Перу Перу 32.9 8.1
Філіппіни Філіппіни 34.9 22.9
Польща Польща 39.6 24
Португалія Португалія 25.7 25.4
Катар Катар 13.5 11.8
Румунія Румунія 35 28
Росія Росія 33.3 26.8
Руанда Руанда 24.8 13.7
Самоа Самоа 39 25.3
Сан-Томе і Принсіпі Сан-Томе і Принсіпі 7.8 5.7
Саудівська Аравія Саудівська Аравія 14.2 14.3
Сенегал Сенегал 14.3 6.9
Сербія Сербія 45.1 39.8
Сейшельські Острови Сейшельські Острови 28.7 20.2
Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне 43.7 13.5
Сінгапур Сінгапур 16.4 16.5
Словаччина Словаччина 32 31.5
Словенія Словенія 25.1 22
Соломонові Острови Соломонові Острови 43.5 36.5
ПАР ПАР 23.5 20.3
Південна Корея Південна Корея 28.5 17.4
Іспанія Іспанія 36.8 27.7
Шрі-Ланка Шрі-Ланка 28.5 22
Швеція Швеція 43.8 24
Швейцарія Швейцарія 28.3 25.5
Танзанія Танзанія 27.8 8.7
Таїланд Таїланд 31.7 22.1
Східний Тимор Східний Тимор 53.5 39.2
Того Того 14.4 6.8
Тонга Тонга 33.5 31
Туніс Туніс 34.3 24.6
Туреччина Туреччина 32.9 30.7
Туркменістан Туркменістан 12 5.5
Тувалу Тувалу 48.8 35.6
Уганда Уганда 24.7 8.4
Україна Україна 37.7 25.8
ОАЕ ОАЕ 19.4 18.2
Велика Британія Велика Британія 37.9 15.4
США США 33.8 23
Уругвай Уругвай 35.3 21.5
Узбекистан Узбекистан 24.9 17.6
Вануату Вануату 25.6 17.8
В'єтнам В'єтнам 29.8 24.8
Ємен Ємен 27.3 20.3
Замбія Замбія 19.9 14.4
Зімбабве Зімбабве 21 11.7
Поширеність щоденного куріння у 2012 році [15]
Частка дорослих, які курять будь-який тютюновий виріб щодня або не щодня, у 2016 р. [16]
Частка чоловіків порівняно із жінками, які курили у 2016 році. [17]
Споживання сигарет на одного курця на день у 2012 році. [18]
Відсоток дорослих людей, які курили у Фінляндії, Норвегії, США, Японії та Нідерландах у 2011 році

Австралія[ред. | ред. код]

У 20 столітті куріння було поширеним явищем. Були соціальні заходи, такі як вечірка куріння, які сприяли формуванню поведінки курців. В Австралії частка курців зменшується, за даними Опитування щодо здоров’я мешканців Австралії за 2011-12 рр., 18% населення були курцями [19], порівняно з 28% у 1989–1990 роках. [20]

Серед корінного населення показник був набагато вищим: у 2007–2008 роках 50% чоловіків і 44% жінок повідомили, що вважать себе курцями. [21]

Найбільш схильними до куріння зазвичай є люди віком від 25 до 34 років (24%), причому у 2011–2012 роках рівень куріння помітно знизився. [19]

За даними досліджень, проведених у 2007–2008 рр., поширеність куріння була тісно пов’язана з соціально-економічними труднощами: більша частка чоловіків (33%) і жінок (26%) були курцями серед людей, які живуть у найбільш занедбаних 20% районах, порівняно з тими, хто живе у 20% найкращих територій (12% і 11% відповідно). [20]

У 2016 році поширеність щоденного куріння становила менше ніж 13%. [22]

Канада[ред. | ред. код]

У грудні 2002 року Статистичне управління Канади оприлюднило звіт про поширеність куріння серед мешканців Канади з 1985 по 2001 рік. У цьому звіті вони повідомили, що з 1985 по 1991 рік частка теперішніх курців, до яких відносять щоденних та нещоденних курців, загалом знизилася для обох статей і всіх вікових груп, за винятком осіб віком від 15 до 24 років. Ще більш суттєве зниження спостерігалося з 1991 по 2001 рік. Хоча поширеність теперішнього куріння серед молоді не змінилася суттєво з 1985 по 1994–1995 роки, спостерігалося значне зниження, а саме на 6 відсоткових пунктів з 1994–1995 по 2001 рік (з 28,5% до 22,5%).

У провінціях Ньюфаундленд і Лабрадор, Нова Шотландія, Квебек, Онтаріо, Саскачеван, Альберта та Британська Колумбія зазнали найбільшого зниження поширеності теперішнього куріння починаючи з 1994-1995 років. Усі канадські провінції зазнали певного зниження поширеності куріння протягом усього періоду з 1985 по 2001 рік. Зменшення поширеності щоденного куріння відбулося для обох статей і всіх вікових груп протягом усього 17-річного періоду, хоча поширеність куріння серед молодших груп почала істотно знижуватися лише в середині 1990-х років.

Загалом щодо щоденного споживання сигарет на одного курця, 2001 року стала значно нижчою частка курців, які викурювали 26 або більше сигарет щодня, порівняно з 1985 роком (14,0% до 5,8%). Найбільша кількість скорочень кількості сигарет на день у різних статевих і вікових групах відбулася після 1991 року. Водночас серед курців у 2001 році частка курців, що викурювали від 1 до 10 сигарет на день, була значно більшою порівняно з 1985 роком (збільшення від 18,6% до 31,1%).

Найбільш суттєве зниження поширеності куріння відбулося у Канаді після 1991 року. [23] Станом на 2008 рік цей показник оцінювався як 18% і він надалі знижувався. [24] Згідно з опитуванням 2011 року, курцями є 17% канадців. [25]

Німеччина[ред. | ред. код]

У 2005 році 27% населення Німеччини зазначили себе курцями. 23% були щоденними курцями (28% чоловіків і 19% жінок), тоді як 4% курили не щодня. Найбільший відсоток щоденних курців був у віковій групі 20-24 роки: 38% чоловіків і 30% жінок. [26] Згідно з дослідженням Білефельдського університету у 2010 році, 9,9% усіх 15-річних підлітків чоловічої статі та 10,8% 15-річних дівчат курили щодня, що було результатом значного зниження протягом попереднього десятиліття. [27]

Як і в більшості індустріальних країн, рівень поширеності куріння в Німеччині є меншим серед людей більшого рівня освіти.

Порівняльне дослідження 2006 року показало, що 25,1% чоловіків і 20,6% студентів-медиків жіночої статі у Геттінгені курять, тоді як у Лондоні відповідні відсотки становили лише 10,9% і 9,1%. [28]

У 2012 році Німеччина мала найбільшу кількість автоматів з продажу сигарет на душу населення у світі: 1 на 102,5 людини. [29]

Ізраїль[ред. | ред. код]

В Ізраїлі у 1994–2004 роках поширеність куріння серед чоловіків залишалася стабільною на рівні 30%. [30] Серед жінок поширеність куріння дещо знизилася з 25% у 1998 році до 18% у 2003 році. [30] Згідно з публікацією 2001 року, серед молоді 14% курили принаймні раз на тиждень. [31]

У 2005 році дослідження показало, що ізраїльська молодь почала вживати біді та кальян[32] як альтернативні способи вживання тютюну. [30] Згідно з оцінками, 1990 року в Ізраїлі куріння стало причиною близько 1800 смертей чоловіків на рік, що становило приблизно 12% усіх смертей чоловіків. Встановлено, що куріння не є важливою причиною смерті серед ізраїльських жінок. Середня кількість викурених сигарет на одного мешканця Ізраїлю становить 2162 на рік. [30]

Існує кілька чинних законів проти вживання тютюну. Наприклад, реклама заборонена в молодіжних виданнях й на телебаченні та радіо , на додаток до значного збільшення податків на тютюн, хоча 2005 року ціни все ще були одними з найнижчих порівняно з усіма європейськими країнами. Крім того, до 2004 року в Ізраїлі не було мінімального віку для покупки тютюнових виробів; однак поправка до закону про маркетинг і рекламу тютюнових виробів, яка набула чинності у 2004 році, обмежила продаж тютюну особам старше 18 років

За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю, рівень куріння серед дорослого населення Ізраїлю у 2009 році становив 20,9%, порівняно з 34% у 2000 році. [33] Загальнонаціональне опитування Міністерства охорони здоров’я, проведене у 2011 році, показало, що 20,6% населення віком 21 рік і старше були курцями. [34] Найвищий відсоток курців був серед арабських чоловіків, 44% з яких курили, хоча цей показник знизився з 50% у 1996 році.

Нова Зеландія[ред. | ред. код]

Поширеність куріння сигарет в Новій Зеландії досягло піку в середині 1970-х років, коли 60% населення були курцями. До 2011 року цей відсоток знизився до 20% населення завдяки суворим законам з контролю над тютюном, які є одними з найсуворіших у світі. Однак, попри ці закони, частка курців, за деякими даними, надалі збільшувалася. Споживання тютюну маорі залишається непропорційно високим, хоча протягом останніх років воно зменшилося завдяки інформаційним кампаніям проти куріння на телебаченні, в Інтернеті, радіо та друкованих ЗМІ, спрямованій на маорі. Високий рівень споживання тютюну маорі був описаний багатьма захисниками здоров’я маорі та науковцями як «культурний геноцид».

Румунія[ред. | ред. код]

За даними Міністерства охорони здоров'я Румунії, рівень куріння серед населення зменшився з 36% у 2004 році до 26% у 2011 році [35] За даними Звіту 2012 року, 34,9% чоловіків курили щодня, у порівнянні з 14,5% жінок, а за попередні 12 місяців 37,8% щоденних курців намагалися відмовитися від куріння принаймні один раз. [36] Всупереч загальному зниженню поширеності куріння, з 1991 по 2011 рік цей показник серед жінок збільшився майже вдвічі, причому 55% жінок-курців належали до вікової групи 15–34 роки. [37]

Іспанія[ред. | ред. код]

За даними Національного дослідження здоров’я 2017 року, [38] 22,1% населення старше 15 років курили щодня, 2,3% курили не щодня, 24,9% заявляли, що вони курили в минулому, а 50,7% ніколи не курили. Опитування також показало, що 25,6% чоловіків курили, порівняно з 18,8% жінок. Ряд історичних даних показує, що показник в Іспанії зменшився більш ніж на 10 відсоткових пунктів з 1993 по 2017 рік, з 44% до 25,6% для чоловіків і з 20,8% до 18,8% для жінок. Однак, починаючи з 2014 року, ця тенденція сповільнилася, покращившись лише на 1 відсотковий пункт, з 23% до 22,1%.

Швеція[ред. | ред. код]

Громадяни Швеції віком від 16 років, які щодня вживали снюс або курили тютюн у 2011 році [39]

Перше дослідження куріння у Швеції було проведено в 1946 році; воно показало, що 50% чоловіків і 9% жінок були курцями. У 1977 році 41% чоловіків і 32% жінок були курцями. [40] До 2011 року щоденне вживання тютюну для куріння знизилося до 12,5% серед чоловіків і до 14,3% серед жінок. Щоденне використання снюсу серед чоловіків старше 15 років становило приблизно 19,4% і лише 3,0% для жінок. [39]

Об'єднане Королівство[ред. | ред. код]

Дослідження охорони здоров'я в Англії у 2002 році показало, що рівень куріння становить 26%. До 2007 року частка дорослих курців в Англії знизилася на чотири відсоткові пункти до 22%. У 2015 році повідомлялося, що рівень куріння в Англії знизився до 16,9%, що було рекордно низьким показником. [41] Поширеність куріння в Англії досягла 14,4% у 2018 році. [42]

Загалом кількість курців у Великій Британії у 2007 році становила 13,7 мільйона. [43] У 2007 році поширеність куріння серед найбільш соціально-економічно заможних пацієнтів лікарів загальної практики становила 14%, порівняно з 34% серед найбільш знедолених. [43] Дані за 2013 рік показують, що частка курців у Великобританії (Великобританія, за винятком Північної Ірландії) зменшилася до 19%. [44]

Сполучені Штати[ред. | ред. код]

Споживання тютюну дорослими за віком (опитування 2013-2014 роки). [45]
Вживання сигарет старшокласниками (1991–2007)

У 2005 році 23,9% чоловіків і 18,1% жінок були курцями. Серед расових і етнічних груп корінні американці та корінні жителі Аляски мали найвищу поширеність куріння – 32,0%, за ними йшли неіспаномовні білі – 21,9%, і неіспаномовні чорні – 21,5%. Найнижчі показники мали латиноамериканці (16,2%) та азійці (13,3%). Виходячи з рівня освіти, найвищий відсоток курців серед дорослих спостерігали серед тих, хто отримав диплом про загальний освітній розвиток (GED) – 43,2%, і ті, хто має освіту 9–11 років – 32,6%. Поширеність куріння загалом була меншою серед тих з вищим рівнем освіти. Поширеність куріння була вищою серед двох вікових груп: дорослі віком 18–24 роки мали поширеність куріння 24,4%, а 25–44 роки – 24,1%.

Поширеність теперішнього куріння була вищою серед дорослих, які живуть за межею бідності, – 29,9%, ніж серед тих, хто перебуває на межі бідності або вище – 20,6%.

У листопаді 2015 року Центри з контролю та профілактики захворювань в результаті опитування американців зазначили у своїй доповіді: «Відсоток дорослих США, які курять сигарети, знизився з 20,9% у 2005 році до 16,8% у 2014 році. Куріння сигарет було значно нижчим у 2014 році (16,8 відсотка), ніж у 2013 році (17,8 відсотка)." Проте дослідники заявили, що вони не впевнені, чи такі продукти, як електронні сигарети, якимось чином допомагають зменшити кількість курців у країні. Щодня в США починають курити близько 4000 неповнолітніх. [46]

Станом на 2022 рік загалом 11,2% дорослих США (11,7% чоловіків і 10,8% жінок) курять. [47]

Дивись також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Prevalence of current tobacco use among adults aged ≥ 15 years (percentage). World Health Organization. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 2 січня 2009.
  2. ↑ Mayo report on addressing the worldwide tobacco epidemic through effective, evidence-based treatment. World Health Organization. с. 2. Архів оригіналу за 12 травня 2004. Процитовано 2 січня 2009.
  3. ↑ Guindon, G. Emmanuel; Boisclair, David (2003). Past, current and future trends in tobacco use (PDF). Washington DC: The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. с. 13—16. Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2009. Процитовано 22 березня 2009.
  4. ↑ Gender empowerment and female-to-male smoking prevalence ratios. World Health Organization. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
  5. ↑ The World Health Organization, and the Institute for Global Tobacco Control, Johns Hopkins School of Public Health (2001). Women and the Tobacco Epidemic: Challenges for the 21st Century (PDF). World Health Organization. с. 5—6. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2009. Процитовано 2 січня 2009.
  6. ↑ Surgeon General's Report—Women and Smoking. Centers for Disease Control and Prevention. 2001. с. 47. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 3 січня 2009.
  7. ↑ Peto, Richard; Lopez, Alan D; Boreham, Jillian; Thun, Michael (2006). Mortality from Smoking in Developed Countries 1950-2000: indirect estimates from national vital statistics (PDF). Oxford University Press. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2005. Процитовано 22 березня 2009.
  8. ↑ Ng, Marie (8 січня 2014). Smoking Prevalence and Cigarette Consumption in 187 Countries, 1980-2012. Journal of the American Medical Association. 311 (2): 183—192. doi:10.1001/jama.2013.284692. PMID 24399557.
  9. ↑ West, Robert & Shiffman, Saul (2007). Fast Facts: Smoking Cessation. Health Press Ltd. с. 20, 26. ISBN 978-1-903734-98-8.
  10. ↑ а б WHO/WPRO-Smoking Statistics. World Health Organization Regional Office for the Western Pacific. 28 травня 2002. Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 1 січня 2009.
  11. ↑ Centers for Disease Control and Prevention (CDC) (2009). Cigarette smoking among adults and trends in smoking cessation - United States, 2008 (Full free text). MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 58 (44): 1227—1232. PMID 19910909. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  12. ↑ а б WHO/WPRO-Tobacco Fact sheet. World Health Organization Regional Office for the Western Pacific. 29 травня 2007. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 1 січня 2009.
  13. ↑ Prevalence of current tobacco use (% of adults). data.worldbank.org. Процитовано 2 червня 2022.
  14. ↑ Estimates of current tobacco use prevalence (%) {age-standardized rate). World Health Organization. Процитовано 2 червня 2022.
  15. ↑ Share of people who smoke every day. Our World in Data. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  16. ↑ Share of adults who smoke. Our World in Data. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  17. ↑ Smoking in men vs. women. Our World in Data. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  18. ↑ Daily cigarette consumption per smoker. Our World in Data. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  19. ↑ а б Table 7: Smoker status by age and sex, Australia (XLS). Australian Health Survey: First Results, 2011-12. Australian Bureau of Statistics. Процитовано 19 лютого 2013.
  20. ↑ а б Tobacco Smoking in Australia, 2007–08. Facts at your Fingertips: Health, 2011. Australian Bureau of Statistics. 25 липня 2012. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
  21. ↑ Tobacco Smoking in Australia 2007-08 Table 2.1 (XLS). Facts at your Fingertips: Health, 2011. Australian Bureau of Statistics. 25 листопада 2009. Процитовано 19 лютого 2013.
  22. ↑ Smoking rates at 'all-time lows' in Australia. ABC News (en-AU) . 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
  23. ↑ Report on Smoking in Canada 1985 to 2001, Statistics Canada, Health Statistics Division, December 2002 Шаблон:Pd-notice
  24. ↑ Canadian Cancer Society. Архів оригіналу за 13 липня 2010. Процитовано 25 квітня 2010.
  25. ↑ Smoking rate falls to 17% in Canada. CBC News. 7 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 11 листопада 2011.
  26. ↑ Leben in Deutschland. Haushalte, Familien und Gesundheit – Ergebnisse des Mikrozensus 2005 (PDF). Statistisches Bundesamt. 2005. с. 61—67. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2009. Процитовано 4 червня 2009.
  27. ↑ German youth smoking less (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 17 січня 2016. Процитовано 30 червня 2014.
  28. ↑ Raupach, T; Shahab, Baetzing (2009). smoking.
  29. ↑ _Risikofaktor Nummer 1 [Smoking: Risk factor number 1] (нім.). Архів оригіналу за 6 березня 2012.
  30. ↑ а б в г Baron-Epel, O. Haviv-Messika A. Tamir D. Nitzan-Kaluski D. Green M. (2004). Multiethnic differences in smoking in Israel: pooled analysis from three national surveys. European Journal of Public Health. 14 (4): 384—9. doi:10.1093/eurpub/14.4.384. PMID 15542874.
  31. ↑ Meijer, B. Branski D. Kerem E. (2001). Ethnic differences in cigarette smoking among adolescents: a comparison of Jews and Arabs in Jerusalem. Israel Medical Association Journal. 3 (7): 504—7.
  32. ↑ Наскільки шкідливий кальян?. Особливості альтернативних способів вживання тютюну.
  33. ↑ Israeli smoking rate for 2009 down to 20.9%. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 25 липня 2010.
  34. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  35. ↑ Sanatatea vrea taxa mai mare la tutun si alcool, pentru a-i convinge pe fumatori sa renunte la acest viciu. Tigarile s-ar putea scumpi iar. 23 грудня 2014. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  36. ↑ Raport: 4,85 milioane de romani fumeaza zilnic sau ocazional. 70% dintre fumatori isi aprind prima tigara imediat dupa trezire. 5 березня 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
  37. ↑ Una din cinci romance este fumatoare. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  38. ↑ Nota Técnica. Encuesta Nacional de Salud. España 2017 (PDF). 26 червня 2018. Архів (PDF) оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  39. ↑ а б Scb.se. Процитовано 16 листопада 2012.
  40. ↑ http://www.nicorette.se/sites/nicorette_se/files/publication/Fakta%20om%20tobaksbruk%20i%20Sverige.pdf[недоступне посилання з 01.02.2020]
  41. ↑ Smoking rates in England fall to lowest on record. BBC News. 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  42. ↑ Turning the tide on tobacco: Smoking in England hits a new low - Public health matters. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  43. ↑ а б Simpson CR, Hippisley-Cox J, Sheikh A (2010). Trends in the epidemiology of smoking recorded in UK general practice. Br J Gen Pract. 60 (572): e121—e127. doi:10.3399/bjgp10X483544. PMC 2828860. PMID 20202355.
  44. ↑ Press Release: Opinions and Lifestyle Survey, Adult Smoking Habits in Great Britain, 2013. Office of National Statistics. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 26 листопада 2014.
  45. ↑ Featured Datasets / Tobacco Use Among Adults By Age Group (National Adult Tobacco Survey, NATS). cdc.gov. Centers for Disease Control and Prevention. 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 18 лютого 2018. CDC apparently first published data on September 21, 2017.
  46. ↑ Makadia, Luv D.; Roper, P. Jervey; Andrews, Jeannette O.; Tingen, Martha S. (2017). Tobacco Use and Smoke Exposure in Children: New Trends, Harm, and Strategies to Improve Health Outcomes. Current Allergy and Asthma Reports. 17 (8): 55. doi:10.1007/s11882-017-0723-0. ISSN 1529-7322. PMID 28741144.
  47. ↑ Early Release of Selected Estimates Based on Data From the 2022 National Health Interview Survey (PDF). cdc.gov. 2023. Процитовано 14 травня 2023.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поширеність_вживання_тютюну&oldid=41777952