Користувач:Володимир Ф/Чернетка

!!! Можна давати посилання на розділи різного рівня і словосполучення статті (для словосполучень використовуємо шаблон Якір2), подаючи посилання на вищевказане через _ між словами назви розділу чи словами заякореного словосполучення:

Підтверджувальне упередження#Сталість_дискредитованих_переконань

Для розділу статті першого рівня _ між словами підставляються: Перелік когнітивних упереджень#Упередження відмінності

Перелік когнітивних упереджень#Ефект гумору

Незворотні затрати#оманливий ефект незворотних (затонулих/потонулих) витрат

Пропозиційне ставлення

https://core.ac.uk/download/pdf/46591074.pdf

Картка сайту JSTOR

JSTOR
==
Тип	Електронна бібліотека
Реєстрація	Так
Власник	Ithaka Harbors
Започатковано	1994 (1994)

launch_date oclc footnotes founder

JSTOR
Логотип Логотип
Посилання	jstor.org
Тип	Digital library
Реєстрація	Yes
Мови	English (includes content in other languages)
Власник	Ithaka Harbors, Inc.
Автор	Andrew W. Mellon Foundation
Започатковано	1994 (1994)
Стан	Active

Шаблон:Угода

Тип	міжнародний
Підписано	16 вересня 1658
Підписанти	Річ
Сторони	Гетьманщина Річ Посполита

!!! А в статті Гадяцький договір шаблон нижче має додатково Підписанти - підтягнуто з https://www.wikidata.org/wiki/Q386038 з розділу Statements, там пдрозділ signatory

Гадяцький договір
Мапа кордонів Республіки Трьох Народів згідно з Договором
Тип	міжнародний
Підписано	16 вересня 1658
Місце	Гадяч
Чинність	від моменту підписання
Умови	договору: Право 5-ти православних митрополитів брати участь у засіданнях Сенату. Пункт про скасування Берестейської унії з угоди було вилучено. Зберігся пункт про обмеження на будівництво греко-католицьких церков. Також сейм відкинув вимогу козаків про повернення маєтків та чинів, відібраних у православних греко-католиками. Угода не дозволяла гетьману приймати іноземні посольства. Сеймова редакція договору передбачала повернення приватним власникам володінь, втрачених в часи Хмельниччини. Козацький реєстр мав складатися з 30 тисяч осіб. Козаки звільнялися від сплати податків. Право вибору гетьмана надавалось королю з чотирьох кандидатів, які представляли чини Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. Іван Виговський отримував у пожалування Любомль та посаду воєводи київського.
Сторони	Гетьманщина Річ Посполита

Зв'язка (мовознавство)

• https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/75f08766-2897-4301-b8ce-2c4b9bfdab2f/content
• http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/55465/42-Kosenko.pdf?sequence=1 там зокрема:

“Дієслово складеного присудка, – зазначає І. Огієнко, – зветься зв’язкою (copula) або помічним дієсловом, а ймення – присудковим додатком. Помічне дієслово чи зв’язка в’яже присудкове ім’я з підметом і надає йому часового характеру, цебто присудковости, – це найголовніше її завдання; без цієї зв’язки саме ім’я не присудок…”

Вирівнювання тексту по центру в назві плашки Navboxes

{{Navboxes
|title= Пов'язані статті________тут необхідна кількість &nbsp з ; після кожного
|list=
{{Філософія}}
{{Філософія в темах}}
{{Філософія науки}}
{{Позитивізм}}
}}

Шаблон перекладена стаття

{{Перекладена стаття|en|Justification (epistemology)|}}

Метафілософія

• https://www.researchgate.net/publication/345003117_METAFILOSOFIA_AK_LOGIKA_ISTORII_FILOSOFII
• https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/27424790-bab4-498a-a7e8-08a57a422910/content
• https://archive.org/details/bub_gb_DLgaAAAAYAAJ  !!! Генрик Струве пише про метафілософію як про "філософію філософії" - filozofia filozofii с. 45
• https://archive.org/search?query=%28%28subject%3A%22Struve%2C%20Henryk%22%20OR%20subject%3A%22Henryk%20Struve%22%20OR%20creator%3A%22Struve%2C%20Henryk%22%20OR%20creator%3A%22Henryk%20Struve%22%20OR%20title%3A%22Henryk%20Struve%22%20OR%20description%3A%22Struve%2C%20Henryk%22%20OR%20description%3A%22Henryk%20Struve%22%29%20OR%20%28%221840-1912%22%20AND%20Struve%29%29%20AND%20%28-mediatype:software%29

3) W związku z dalszą zasadniczą nauką filozofii, z encyklopedyą nauk i szkól filozoficznych, mająca za przłedlmiot ścisłe określenie i uporządkowanie szczegółowych zadań filozofii w różnych naukach filozoficznych, oraz rozbiór typowych prób rozwiązania tych zadań w różnych szkolach i kierunkach filozofii, wstęp do filozofii jest objawem refleksyi umysłu filozofującego nad filozofią, rozbioru filozofii przez filozofią; doprowadza on ją do krytycznej samowiedzy i stanowi wskutek tego właściwą filozofią filozofii.

3) У зв'язку з подальшим засадничим вивченням філософії, з енциклопедією філософських наук і шкіл, яке має за предмет точне визначення і впорядкування докладних завдань філософії в різних філософських науках, і розбір типових спроб вирішення цих завдань в різних школах та напрямах філософії, вступ до філософії є ​​виявом рефлексії філософствуючого розуму над філософією, розбору філософії філософією; він веде її до критичного самопізнання і становить через це властиву філософію філософії

---

https://kfsr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/13/2021/12/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_modus_operandi.pdf с.28:

Важливою тенденцією кінця XIX та початку XX століття стало виокремлення низки метадисциплін: метаетики, метаматематики та метафілософії, Якщо визначати філософію як певну об’єктну теорію, то метафілософія виступатиме метатеорією, що вивчатиме світ цієї об’єктної теорії [2, c. 57]. Метафілософія досліджує природу філософії, її функції, методи, онтологічні, історичні та психологічні передумови. Очевидно, що постановка цих питань не стала чимось новим. Більшість філософських систем минулого розпочиналися саме з формування власної концепції філософії. Проте такі спроби, як правило, були інтегрованими в процес творення тієї чи іншої об’єктної філософської теорії. Натомість метафілософія декларує можливість пошуку максимально незаангажованої позиції, яка буде відокремленою від всякої об’єктної філософської теорії. Цінними можуть бути спроби поглянути на філософію з позиції когнітивістики, лінгвістики, мистецтва або навіть з позиції несистемних повсякденних інтуїцій.

Цікаві шаблони і категорії

• en:Template:Deletion
• Шаблон:Перекласти
• Шаблон:Перекласти в розділі
• Категорія:Шаблони підтримки Вікіпедії

Шаблон філософія бічна панель

Частина серії про
Філософія
Left to right: Plato, Kant, Nietzsche, Buddha, Confucius, Averroes Платон Кант Ніцше Будда Конфуцій Аверроес
Філософи Епістемологи Естетики Етики Логіки Метафізики Соціально-політичні філософи
Традиції Аналітична Арістотелівська Африканська Близькосхідна іранська Буддійська Екзистенціальна Елліністична неоплатонічна Єврейська юдео-ісламська Єгипетська Західна Індійська джайністська індуська Ісламська аверроїстична авікенністична іллюмінативістична класична суфійська Китайська Континентальна Платонічна Прагматична Східна Християнська августинська гуманістична оккамітична скотістська томістська
Періоди Стародавній Середньовічний Модерний Сучасний
Література Епістемологічна Естетична Етична Логічна Метафізична Політично-філософська
Розділи Епістемологія Естетика Етика Логіка Метафізика Метафілософія Політична філософія Соціальна філософія Філософія права Філософія свідомості
Різне Філософ Філомат Філалети Мудрість Жінки у філософії
Портал «Філософія»

Гносеологія

https://archive.org/details/dictionaryphilo01baldgoog/page/414/mode/2up?ref=ol&q=Gnosiology  :

В словнику Джеймса Марка Болдвіна Dictionary of Psychology and Philosophy (1901) є стаття:

Gnosiology [Gr. γνώσις, knowledge, + λόγος, discourse]: Ger. Gnosiologie, Erkenntnisslehre; Fr. gnosidlogie (suggested — Th.F.) ; Ital. gnoseologia. The science of knowledge, its origin, process, and validity. Cf. EPISTEMOLOGY, meaning (2), for which gnosiology is recommended, epistemology being used for the broader inquiry given under meaning (1) of that topic.         (J.M.B.)

Гносіологія [гр. γνώσις , знання, + λόγος , дискурс]: нім. Gnosiologie, Erkenntnisslehre ; О. gnosidlogie (пропонований — Th.F.) ; італ. гносеологія . Наука про знання, його походження, процес і достовірність. Пор. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ, в значенні (2), для якої рекомендована гносіологія, епістемологія використовується для ширшого дослідження наведеного в значенні (1) цієї теми.         (Дж.М.Б)

Шаблони неперекладено філософія і посилання на розділи статей

А

{{iw|Актуальний ідеалізм|||Actual idealism}} - {{iw|Актуалізм (філософія)|||Актуалізм||Actualism}} - {{iw|Африканська філософія|||African philosophy}} - {{iw|Афроцентризм|||Afrocentrism}} - {{iw|Агентний реалізм|||Agential realism}} - {{iw|Агностичний теїзм|||Agnostic theism}} - {{iw|Антиредукціонізм|||Antireductionism}} - {{iw|Аномальний монізм|||Anomalous monism}} - {{iw|Філософія археології|Археології, філософія ||Philosophy of archaeology}} {{iw|Авіценізм|||Avicennism}}

Б

{{iw|Біоконсерватизм|||Bioconservatism}} - [[Баєсова ймовірність|Баєсіанізм]] - {{iw|Біософія|||Biosophy}} -

Г

{{iw|Гетерофеноменологія|||Heterophenomenology}}

https://babel.hathitrust.org/cgi/ssd?id=uc1.%24b809805;page=ssd;view=plaintext;seq=19;num=1#top - туті далі вводиться термін Erkenntnistheorie - Gnoseologie - Теорія пізнання трохи іншим словом Erkenntniſſlehre : https://babel.hathitrust.org/cgi/ssd?id=uc1.%24b809805;page=ssd;view=plaintext;seq=835;num=817#seq835:

Dieß führt uns nun auf den Begriff der Erkenntniſſlehre als einer philoſophiſchen Theorie von der menſchlichen Erkenntniß überhaupt, die man auch Metaphy: ſif (1. d. W.)

Тепер це веде нас до концепції теорії пізнання як філософської теорії людського знання в цілому, яку також називають метафією: ſif (1st of W.)

Д

{{iw|Філософія дизайну|Дизайну, філософія||Philosophy of design}} - {{iw|Дуалізм розум-тіло|||Mind–body dualism}}

Е

{{iw|Естетичний реалізм|||Aesthetic Realism}} -

І

{{iw|Іллегалізм|||Illegalism}} - {{iw|Ісламська філософія#Ішракізм|Ішракізм||Illuminationism}} - неправильний шаблон, але показує інтервікі - {{не перекладено|Іннатизм|||Innatism}} -

М

{{iw|Меризм|||Merism}} - [[Естетика#Естетичні уявлення в природі й мистецтві|Мистецтва, філософія]]

https://pidruchnyky.in.ua/kategoriyi-ontologiyi-chastina-1-pidruchnik-onlayn.html

Н

{{iw|Натуралізована епістемологія|||Naturalized epistemology}}

С

{{iw|Суфійська метафізика|||Sufi metaphysics}}

Ф

{{iw|Філософський скептицизм|||Philosophical skepticism}}

Х

{{iw|Хонгаку|||Hongaku}} -

Ц

{{iw|Ціннісний плюралізм|||Value pluralism}} - {{iw|Теорія цінностей|Цінностей, теорія||Value theory}} -

Ч

{{iw|Етика чесноти|Чесноти||Virtue ethics}}

Ю

{{iw|Юдео-ісламська філософія (800–1400)|Юдео-ісламська||Judeo-Islamic philosophies (800–1400)}}

Зображення

Відсутній елемент Вікіданих

https://uk.englishlib.org/ - перекладає, пошук не дуже

Володимир Ф/Чернетка

В статтях з філософії доцільне посилання виду на Стенфордська філософська енциклопедія (якщо в СФЕ така або близька за назвою стаття є !  :

В самій СФЕ пропонують таке посилання:
Markie, Peter and M. Folescu, "Rationalism vs. Empiricism", The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2023 Edition), Edward N. Zalta & Uri Nodelman (eds.), URL = <https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/rationalism-empiricism/>

• Anjan Chakravartty. Scientific Realism. Стенфордська філософська енциклопедія, вперше опубліковано 27 квітня 2011 р., суттєвий перегляд 12 червня 2017 р.(англ.)

є й таке:

• Crowell, Steven. Existentialism. Стенфордська філософська енциклопедія, вперше опубліковано 2004 р., Aho, Kevin - новий автор, стаття переписана, остання версія 17 квітня 2023 р.(англ.)

Абсолютний ідеалізм

https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B1%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC  :

Абсолютний ідеалізм— різновид об’єктивного ідеалізму. Абсолютний ідеалізм представлений філософією Ґ. Гегеля та його послідовників (геґельянців), які першоосновою проголошують абсолютне ідеальне начало (світовий дух, абсолютну ідею, яка існує поза індивідуальною свідомістю і незалежно від неї).

Фундаціоналізм

https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/vidguk/D_26.053.21/Sumchych.pdf там зокрема:

1. При характеристиці епістемологічних поглядів Річарда Свінбернаавтор дисертаційного дослідження визначає позицію Річарда Свінберна як епістемологічний фундаменталізм (С. 89). Ідеться про теорію, відповідно до якої наші переконання діляться на дві категорії: базові і вивідні. Базові переконання не потребують інших переконань, щоб бути обґрунтованими, і утворюють підґрунтя (foundation) для всього нашого пізнання. У англомовній літературі ця теорія називається «foundationalism». Крім того, існує слово «fundamentalism», що позначає ультраконсервативну, найчастіше релігійну, ідеологію. Українське слово «фундаменталізм» також найчастіше вживається саме в цьому значенні. На мою думку, було би доречно для перекладу слова «foundationalism» використати інший відповідник. Оскільки представлена епістемологічна теорія ще не добре відома в українському філософському дискурсі, на жаль, усталеного відповідника не існує. Тому, можливо, доведеться вдатись до неологізму. Вважаю за можливий варіант - «фундаціоналізм»

З http://pano.pl.ua/pm/pdf-1-f-w/PM-45-46.pdf  :

¹Під фундаменталізмом у вітчизняній філософській літературі розуміють пошук безперечних основ, на яких лише і може будуватися істинне знання: абсолютних обґрунтувань, всезагальних універсальних законів та принципів, тобто своєрідних фундаментальних інваріантів. З фундаменталізму витікає, зокрема, можливість побудови абсолютно істинних теорій, які б однозначним чином відображували дійсність. У зарубіжній літературі для описаного феномену існує термін “фундаціоналізм”, тоді як під фундаменталізмом частіше розуміють релігійний традиціоналізм.

Й тут:  Теорія пізнання в сучасній філософії (вступ). Анна Лактіонова на YouTube

Різне

Оригінал першої цитати в Інструментальна і ціннісна раціональність - http://www.zeno.org/Soziologie/M/Weber,+Max/Grundri%C3%9F+der+Soziologie/Wirtschaft+und+Gesellschaft/Erster+Teil.+Soziologische+Kategorienlehre/Kapitel+I.+Soziologische+Grundbegriffe §2:

§ 2. Як і будь-яка дія, соціальна дія також може бути визначена 1. цільово-раціональною [zweckrational]: через очікування поведінки об’єктів у зовнішньому світі та інших людей і використання цих очікувань як «умов» або як «засобів» для раціонального, як успіх, прагнення та зважання власних цілей, - 2. ціннісно-раціональною [wertrationa]: через свідому віру в - етичну, естетичну, релігійну або будь-яку іншу, яку слід інтерпретувати - безумовну внутрішню цінність певної поведінки суто як такої і незалежної від успіху...

Ціннісно-раціональна орієнтованість дій може перебувати в різних відношеннях до цільово-раціональної. Але з точки зору цільової раціональності ціннісна раціональність завжди справді чим більше вона підвищує цінність, на яку орієнтується дія, до абсолютного значення, тим більше стає: ірраціональною, оскільки вона чим менше відображає наслідки дій, тим більше безумовно зосереджується на лише їх [дій] власній цінності (чиста душа, краса, абсолютна доброта, абсолютний обов’язок). Однак абсолютна цільова раціональність дій також є лише в сутності конструктивним граничним випадком.

Оригінальний текст (нім.)

§ 2. Wie jedes Handeln kann auch das soziale Handeln bestimmt sein 1. zweckrational: durch Erwartungen des Verhaltens von Gegenständen der Außenwelt und von anderen Menschen und unter Benutzung dieser Erwartungen als »Bedingungen« oder als »Mittel« für rational, als Erfolg, erstrebte und abgewogene eigne Zwecke, – 2. wertrational: durch bewußten Glauben an den – ethischen, ästhetischen, religiösen oder wie immer sonst zu deutenden – unbedingten Eigenwert eines bestimmten Sichverhaltens rein als solchen und unabhängig vom Erfolg...

Die wertrationale Orientierung des Handelns kann also zur zweckrationalen in verschiedenartigen Beziehungen stehen. Vom Standpunkt der Zweckrationalität aus aber ist Wertrationalität immer, und zwar je mehr sie den Wert, an dem das Handeln orientiert wird, zum absoluten Wert steigert, desto mehr: irrational, weil sie ja um so weniger auf die Folgen des Handelns reflektiert, je unbedingter allein dessen Eigenwert (reine Gesinnung, Schönheit, absolute Güte, absolute Pflichtmäßigkeit) für sie in Betracht kommt. Absolute Zweckrationalität des Handelns ist aber auch nur ein im wesentlichen konstruktiver Grenzfall.

Про це і в останньому абзаці Макс Вебер#Ідеї

Мова художнього тексту особлива тим, що закладені в ній автором контексти потенційно припускають більш ніж одне тлумачення, завдяки чому текст збагачується новими образами. Драматичний твір, будучи жанром поліструктурним і поєднуючи в собі одночасно як літературний, так і театральний коди, напрочуд відкритий до множинності тлумачень завдяки своїй яскраво вираженій знаковій природі. Як відомо, основною властивістю будь-якого знака є його інтерпретативність, однак множина тлумачень такого знака визначається не тільки об’єктивними факторами (контекст, наприклад), а й суб’єктивізмом того, хто тлумачить знак, – інтерпретатора. Коли йдеться про переклад як про перенесення знака в іншу культуру засобами іншої мови, потенційна множинність тлумачень лишень зростає http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/15175/1/7_Lebedeva.pdf

Філософська теорія

https://pidru4niki.com/1229102552068/filosofiya/filosofiya_teoriya

Епістемологія чеснот

https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/631/593

Проблема інших розумів

en:Problem of other minds

https://uk.pastillainstitute.com/1823-problem-of-other-minds

Позитивістська кримінологія

en:Positivist school (criminology)

https://sci.house/kriminologiya-kniga-scibook/biologichniy-napryam.html

Шаблони та інше

<div style="clear:both;margin:1.0em 0;background:whitesmoke;"> {{Параметри згортання |statename=optional}} </div> — отакий розділ (краще ставити в кінець шаблону і використовувати тільки при редагування, попередній перегляд) підключить корисний інстумент Контроль повноти включення шаблону:

Як керувати початковою видимістю цього шаблону
Для визначення видимості цього шаблону за замовчуванням додавайте параметри:

|state=collapsed для відображення шаблону в згорнутому стані, тобто прихованим за його заголовком – наприклад, {{Володимир Ф|state=collapsed}}

|state=expanded для відображення шаблону в розгорнутому стані, тобто повністю видимим – наприклад, {{Володимир Ф|state=expanded}}

|state=autocollapse для відображення шаблону в згорнутому стані, але лише коли на сторінці присутній інший шаблон такого ж типу – наприклад, {{Володимир Ф|state=autocollapse}}

Якщо не задано інакше (див. параметр |state= у коді шаблону), за замовчуванням шаблон має стан autocollapse.

Контроль повноти включення шаблону

Приховування декількох шаблонів під однією плашкою:

Приховування великих шаблонів:

Приховано шаблон Нормативний контроль

en:Proposition

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0)&redirect=no — з редіректу/перенаправлення буду робити роблю статтю.

Зазвичай у науці у якості знання фігурують переконання, які мають виражений пропозиційний зміст (пропозиція – логічний термін, який означає зміст переконання_{чи не лишнє буде у визначенні}, висловлений у реченні, який можна оцінити як істинний або хибний), тому за замовчуванням передбачається, що між поняттями “переконання” і “пропозиція” буде наявна часткова синонімія у тому значенні, що два вирази “S переконаний, що йде дощ” і “S переконаний, що пропозиція “йде дощ” істинна” будуть еквівалентними. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/PhN/7-ch.htm

en:Justification (epistemology)

Обґрунтування

Епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу - http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/PhN/7-ch.htm - багато про обгрунтування і ще багато цікавого, зокрема після Знання як істинне обґрунтоване переконання (justified true belief)

---

Обґрунтування є вимогою, що дозволяє уникнути визнання знанням випадково істинних переконань або отриманих хибним шляхом. Стверджуючи, що переконання обґрунтоване, епістемологи мають на увазі, що існують достатні або “гарні” підстави, причини чи докази для прийняття цього переконання (вимога-мінімум), які суб’єкт здатний навести на користь його істинності (вимога-максимум), причому у науці мінімальна і максимальна вимоги об’єднуються в єдину доказову систему. Якщо обґрунтованість визначається через здатність приводити до істини, то обґрунтування є процедурною умовою досягнення другої умови — істинності переконання; якщо ж воно визначається якоюсь іншою метою, аніж істинність (успішністю адаптації, наприклад), то знання втрачає когерентність.

Цитата2

Ще одна розлога цитата, в якій наведено багато термінів пов'язаних з обґрунтування і знанням. В цитаті:

р — пропозиція;

x — суб'єкт;

Bxp — x переконаний, що р (B — від belief — переконання);

JBxp — переконання x у тому, що р, обґрунтоване (J — від justification — обґрунтовання)

Деяка пропозиція q виводиться з іншої пропозиції р , і не має самостійного обґрунтування, окрім логічного зв’язку з останньою: JBxp∧(p⊃q)$\rightarrow \,$JBxq. Однак, якщо базове переконання р є хибним, виникає закономірне питання: чи буде знанням переконання, виведене з хибного переконання? Для науки це питання обертається питанням про застосовність гіпотетико-дедуктивної моделі дослідження, адже гіпотеза може виявитися як істинною, так і хибною, і у другому випадку піднята проблема засвідчує проблематичність визнання знанням істинних висновків, отриманих шляхом дедуктивного виведення з хибного засновку. Індуктивна модель обґрунтування натомість пов’язана з так званим “спростовним обґрунтуванням” (defeasible justification). Індуктивні підстави для знання, як відомо, не можуть бути “вирішальними” (conclusive) чи “непоправними” (incorrigible), якщо ж ми відкинемо усі переконання, що мають гіпотетичний характер, виявиться, що поняття знання відповідатиме лише незначній частині усіх наших переконань. Таке поняття знання характеризує лише абстрактного суб’єкта, наділеного всезнанням, а не емпіричного епістемічного суб’єкта, яким є кожен з нас. Якщо ж ми відкинемо ідею “всезнання”, то наша інтерпретація знання має виходити з умови, що якась частина інформації стосовно конкретного стану речей завжди лишатиметься невідомою. Отже, знання слід визначати з “поправкою” на невідому інформацію, а саме таку, яка може “відмінити” обґрунтування чи спростувати (defeat) наше знання.

Кінець цитати 2

...послідовний субстантивізм, тобто монізм, розглядає себе як здійснення великої мети: самообґрунтування філософського знання. Геґель веде до того, що граничне обґрунтування не спирається на закон достатньої підстави, тобто принцип зовнішнього обґрунтування (каузально-речовинного), а має рефлексійну, циклічну структуру, коли і ґрунт і те, що на ньому ґрунтується, становлять одне ціле. Гранично обґрунтованим є те, що самообґрунтоване: у собі має свою основу. Отже, філософія тотожності – ідентичності принципу самосвідомості з принципом буття – окреслює потрібну структуру нескінченної субстанції (буття) за допомогою поняття спекулятивної рефлексії. Тому спростування філософії тотожності рівнозначне для неї доказу скінченності (само)свідомості - з https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/335/329

Граничне обґрунтування в трансцендентальній філософії.. - https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2912/1/Tur_Granuchhe%20obgr.2004.pdf

Гіпотеза — форма знання, яка містить припущення (сформульоване на основі ряду фактів), істинне значення якого невизначено і потребує доказу. Гіпотетичне знання має імовірний, а не достовірний характер, і вимагає перевірки, обґрунтування. - з https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/library/student/lectures/08305.1.pdf

https://slovaronline.com/

Примітки

Той, хто хотів сумніватися в усьому, навіть не дійшов би до точки сумніву. Сама гра в сумніви вже передбачає певність.

Оригінальний текст (нім.)

Wer an allem zweifeln wollte, der würde auch nicht bis zum Zweifel kommen. Das Spiel des Zweifelns selbst setzt schon die Gewißheit voraus.

Ludwig Wittgenstein, Über Gewißheit, §115

en:Certainty

Як првильно назвати ще не створену саттю в укрвікі - певність - https://shron1.chtyvo.org.ua/Cassin_Barbara/Yevropeiskyi_slovnyk_filosofii_t1.pdf с. 231;(таке посилання дав у Філософія математики); визначеність , безсумнівність, безперечність ...

https://www.wittgensteinproject.org/w/index.php?title=%C3%9Cber_Gewi%C3%9Fheit

Примітки

Але Gewißheit «певність» через свою спорідненість з wissen «знати» (яка не проявляється у французькому certitude, більш близькому до certain, ніж до savoir, і якa радше перекладає Sicherheit) має особливий статус. Це не ментальний стан, але так само і не стан речей. Знання (wissen) парадоксально отримує в Über Gewißheit статус одразу і суб’єктивний, і об’єктивний: саме я є тим, хто знає.

Wann aber ist etwas objectiv gewiß? - Wenn ein Irrtum nicht möglich ist (...). Muß der Irrtum nicht logisch ausgeschlossen sein? Але коли дещо є об’єктивно певним? – Коли помилка неможлива (...). Чи не мусить помилка бути логічно виключеною? Ludwig Wittgenstein,Über Gewißheit, § 194.

Схоже, що Вітґенштайн розрізняє Sicherheit «надійність» (стан граматично суб’єктивний, але пов’язаний зі знанням, § 357) та Gewißheit «певність». Твердження з певністю, Gewissen, є особливою формою об’єктивності; ми не піддаємо їх сумніву, і не тому, що вони можуть бути доведені (їх неможливо довести, так само як і всі емпіричні твердження, але тому що вони є «завісами» (Angeln), на яких повертаються наші питання і судження. Gewissen, саме тому, що вони є емпіричними твердженнями, належать до нашої логіки.

D.h., die Fragen, die wir stellen, und unsere Zweifel beruhen darauf, daß gewisse Sätze vom Zweifel ausgenommen sind, gleichsam die Angeln, in welchen jene sich bewegen. D.h., es gehört zur Logik unserer wissenschaftlichen Untersuchungen, daß Gewisses in der Tat nicht angezweifeit wird. Тобто питання, які ми ставимо, і наші сумніви засновуються на тому, що певні твердження залишаються поза сумнівом, як завіси, на яких вони рухаються. Тобто логіка наших наукових досліджень вимагає, що певності (Gewisses) не піддаються сумніву. Ibid.,§ 341–342.

Мова математики

https://www.repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/8646/1/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8.pdf - там МАТЕМАТИЧНИЙ ЖАРГОН В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ПОЛЬСЬКІЙ МОВАХ

https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Estonian-mathematics.pdf ВЕЧІРНІЙ ПІДРУЧНИК ІЗ МАТЕМАТИКИ

Дехто вважає, що математика сама по собі – це мова. Дійсно математика допомагає описати світ, як і будь-яка інша мова, дає змогу спілкуватися між собою та обмінюватися інформацією. Але мова математики відрізняється від природних мов. Звичайна мова має майже для кожного предмета, одне або декілька слів. Звичайні мови сприймають та описують майже все, з чим ми стикаємось, але часто роблять це багатозначно. Наприклад, слово «м’яч» фактично може позначати як і круглий футбольний м’яч, так і овальний м’яч для регбі чи американського футболу. Математика вирішила описувати менше, проте точніше – часто лише кілька малих деталей предмета. Водночас, ці описи є точними та недвозначними: ми б описали м’яч як сферу або еліпсоїд, залежно від його форми, і в кожного цих термінів є своє точне та однозначне математичне визначення.

В математичному тексті вирізняють математичні жанри: наприклад, означення, твердження, доведення, теорема, лема, гіпотеза. Надалі ми опишемо, чого можна очікувати від тих чи інших жанрів.

Однак математика – це не лише мова, математика сама досліджує, змінює й розвиває цю ж саму мову, якою вона себе виражає. Математичні поняття змінюються, і в їх зміні також криється значна частина математики.

$\neg \exists y$

$\forall x$

Для сирого перекладу розділу:

en:Language of mathematics

Згадати в укр. статті Begriffsschrift Готлоба Фреге.

"Математична мова використовується в різних науках: фізиці, хімії, економіці і т.д. У кожній із цих наук є певні закони й правила, які формулюються на звичайній мові, а потім перекладаються на математичну.

Кожна тема, яка вивчалася в математиці, базується на математичній мові. Числові й алгебраїчні вирази є елементами математичної мови.

За допомогою математичної мови перекладаємо звичайну мову на математичні терміни, рівняння, нерівності і тощо. Приклад: Звичайною мовою ми скажемо: «Від зміни місць доданків сума не змінюється», а математичною мовою, в якій використовуються різні числа, букви, знаки арифметичних дій, інші символи, отримаємо a+b=b+a. Приклад: Звичайною мовою ми скажемо: «Щоб додати два звичайні дроби з однаковими знаменниками, потрібно додати їхні чисельники, а знаменник залишити без зміни», а математичою мовою отримаємо ab+cb=a+cb. Можна зробити і зворотний переклад. Приклад: Математичною мовою записано переставний закон множення так: a⋅b=b⋅a, а звичайною мовою отримаємо: «від зміни місць множників добуток не змінюється». У всякій мові є писемне й усне мовлення. Наведені вище приклади — це вживання писемного мовлення у математичній мові. Усне мовлення — це вживання спеціальних термінів (доданок, рівняння, нерівності, графік, координата і т. п.), а також різні математичні твердження, виражені словами".

Цінне для перекладів і т. п.

• https://ukrayinska.libretexts.org/ Звідси гарне -https://ukrayinska.libretexts.org/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_(Dumas_%D1%96_McCarthy)/08%3A_%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0/8.01%3A_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0
• https://hmn.wiki/uk/Successor_function

Цитати з книги Фреге Основи арифметики

По существу мышление всюду одинаково; ведь различные виды мышления не принимаются в расчёт сообразно предметам. Различия заключаются только в большей или меньшей чистоте и независимости от психологических влияний и от внешней помощи мышлению такой, как язык, знаки чисел и т.п.; затем, кое-что ещё зависит от тонкостей в строении понятия, но как раз во внимании к этому математику не могут превзойти ни наука, ни сама философия.

Фактично мислення всюди однакове; адже різні види мислення не беруться до уваги у відповідності предметам. Відмінності полягають тільки в більшій або меншій чистоті та незалежності від психологічних впливів та від зовнішньої допомоги мисленню такої, як мова, знаки чисел тощо; потім, дещо ще залежить від тонкощів у будові поняття, але саме в увазі до цього математику не можуть перевершити ні наука, ні сама філософія.

російський переклад en:Foundations of mathematics

https://ru.wikibrief.org/wiki/Foundations_of_mathematics - російський переклад en:Foundations of mathematics

The number of connected graphs with 4 vertices – копія.svg. Скрипт, через який не вантажилося зображення, видалив у Notepad++

The number of connected graphs with 4 vertices.png отриманий з .svg

B A C D 192

Математична формула з Гіпероператор в таблиці через проблему шрифта кирилиці в text{}

$H_{n}(a,b)={\begin{cases}b+1&n=0\\a&n=1,b=0\\0&n=2,b=0\\1&n\geq 3,b=0\\H_{n-1}{\big (}a,\,H_{n}(a,b-1){\big )}&{\text{при інших n i b}}\end{cases}}$

Приклад

Магічний квадрат Б. Франкліна

52	61	4	13	20	29	36	45
14	3	62	51	46	35	30	19
53	60	5	12	21	28	37	44
11	6	59	54	43	38	27	22
55	58	7	10	23	26	39	42
9	8	57	56	41	40	25	24
50	63	2	15	18	31	34	47
16	1	64	49	48	33	32	17

292
260
260
260
260
260
260
260
260

260 260 260 260 260 260 260 260     228

								292
2	61	4	13	20	29	36	45	260
14	3	62	51	46	35	30	19	260
53	60	5	12	21	28	37	44	260
11	6	59	54	43	38	27	22	260
55	58	7	10	23	26	39	42	260
9	8	57	56	41	40	25	24	260
50	63	2	15	18	31	34	47	260
16	1	64	49	48	33	32	17	260
260	260	260	260	260	260	260	260	228

Шаблон:Обробка природної мови

https://en.wikipedia.org/wiki/Template:Natural_Language_Processing

! Навчання онтології – це процес наповнення її новими знаннями з певної предметної області. з https://studfiles.net/preview/5064945/page:22/ В.В. Литвин ТЕХНОЛОГІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗНАНЬ

Шаблон:Натуральні числа до 1000 і Шаблон:Infobox number

{{вікісловник|чотири|четвертий}}

Мінімально:

• {{Infobox number|ordinalsuffix=-ий}}

• {{|Infobox number|ordinalsuffix=-ій}}

Вже є в статтях (не забувати доставляти |zero для чисел < 100):

0 1 2 3 4 5 6 11 36 258 301

Шаблон:Нерозв'язано

Нерозв'язана проблема в {{{1}}}: {{{2}}} (більше нерозв'язаних проблем в {{{1}}})

Документація[створити]

Категорії у Вікіпедії

Перший варіант іменування категорій з використанням двокрапки і підпросторів змістовно / семантично виглядає так:

• Категорія:Шаблони:Картки:Мистецтво та культура — Категорія Вікіпедії:Шаблони Вікіпедії:Картки Вікіпедії:В статтях Вікіпедії про Мистецтво та культуру
• Категорія:Шаблони:Персоналії — Категорія Вікіпедії:Шаблони Вікіпедії:В статтях Вікіпедії про Персоналії
• Категорія:Шаблони:Права людини — Категорія Вікіпедії:Шаблони Вікіпедії:В статтях Вікіпедії про Права людини
• Категорія:Шаблони:Внутрішні посилання — Категорія Вікіпедії:Шаблони Вікіпедії:Внутрішні посилання в статтях Вікіпедії

І другий варіант без двокрапки і підпросторів, — так:

• Категорія:Мистецькі та культурні шаблони карток — Категорія Вікіпедії:Мистецькі та культурні шаблони карток Вікіпедії (Хоча формально мало б бути — Категорія Вікіпедії:Мистецькі та культурні шаблони Вікіпедії карток Вікіпедії — що не надто зрозуміліше)
• Категорія:Шаблони персоналій — Категорія Вікіпедії:Шаблони Вікіпедії В статтях Вікіпедії про персоналії
• Категорія:Шаблони прав людини — Категорія Вікіпедії:Шаблони Вікіпедії В статтях Вікіпедії про права людини
• Категорія:Шаблони внутрішніх посилань — Категорія Вікіпедії:Шаблони Вікіпедії для внутрішніх посилань в статтях Вікіпедії

НМСД перший варіант у змістовному / семантичному вигляді формально уніфікованіший і зрозуміліший.

Історія географії

Історія географії — історія розвитку науки географії. Історія географії поділяється, відповідно до поділу самої географії, на історію фізичної, економічної та соціальної географії. Вона відображає еволюцію географічних ідей від найдавніших часів до сьогодення, ознайомлює із сучасними проблемами географічної науки і перспективами її подальшого розвитку, розкриває історію розвитку методологічних засад головних географічних теорій.

Історія географії взаємопов'язана з іншими науковими дисциплінами. Фахівці-географи нараховують як мінімум шість наукових дисциплін, які перебувають на міждисциплінарному стику історії й географії: історія географії, історія географічних відкриттів, історична географія, історична картографія, історія картографії і картографічне джерелознавство.

Єгипет

Стародавнім єгиптянам Земля уявлялась у вигляді плоского витягнутого прямокутника, оточеного з усіх боків горами. В епоху Стародавнього царства (приблизно 2500 р. до н. е.) проводилися виміри країни, малювались плани міст, шахт і територій вздовж доріг, здійснювалося межування земель, створювався земельний кадастр (головним чином для визначення розміру податків). Приблизно те саме і в той же час відбувалося у Вавилоні.

Вавилон

Найдавнішою картою вважають Вавилонську карту світу, яку вчені датують кінцем VIII — початком VII століття до н. е., на ній зображені як реальні географічні, так і різні міфологічні об'єкти.

Фінікія

Чимало географічних відкриттів зробили фінікійці. Розташовані між Єгиптом і Вавілонією, фінікійці плавали по Середземному морю, відкрили Кіпр, Кріт, Сіцілію, Сардінію, Балеарські острови, Корсику, Мальту та ін. Більшість з них колонізували. Вони ж заснували Карфаген, відкрили Атлаські гори, Піренейський півострів, де заснували місто Малагу, проникали на Балкани та інші частини південної Європи. Виходили вони і в Атлантику.

Індія

Міфологічні уявлення про світ надають священні тексти індуїзму: Веди (складені 3-4 тисячі років тому), Пурани (згідно традиції індуїзму складені в кінці IV тисячоліття до н.е.), Рамаяна (отримала своє остаточне оформлення між IV ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.) і Махабхарата (IV ст. до н. е. — V ст. н. е.). Але в них присутня і стародавня індуська географія, бо згадуються реальні річки, гори, моря, міста і місця, острови, океан, індійські держави та племена.

Посилання

• http://ua-referat.com/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97
• http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/ekonomichna_geografija_zarubizhnikh_krajin/istorija_rozvitku_ekonomichnoji_geografiji_svitu/64-1-0-839

Шаблон:Науковець

Перевіряю посилання сюди, щоб у картці були коректні дані з WikiData (бувало назва ненаписаної статті російською і т.п.)

Дійшов до Джиджора Іван Миколайович.

Володимир Ф (обговорення) 14:42, 28 листопада 2016 (UTC)

Пластуни (Запорозька Січ)

Пласту́н — запорізький козак-розвідник, який при пересувається плазом, на животі чи лежить непорушно пластом з метою не бути виявленим ворогом. Основним завданням пластунів була розвідка і охорона кордонів Запорожжя від несподіваних нападів ворога.

Історія

Докладний опис пластунства у своїй етнографічній розвідці "Пластуни" залишив нам нащадок запорозького роду Яків Герасимович Кухаренко — класик української кубанської літератури, генерал-майор російської армії, з 1851 по 1852 рр. — наказний отаман Азовського козацького війська, з 1852 по 1856 рр. — наказний отаман Чорноморського козацького війська, а з 1861 року - начальник Нижньокубанської кордонної лінії. Пластунами, за його словами, на Запоріжжі були спеціальні мисливці-розвідники, які в Дніпровських плавнях полювали на дичину та висліджували ворога, що намагався непомітно проникнути в козацькі землі:

Якъ піхо́ті, такъ и комінника́мъ, вільно було́ въ ми́рне вре́мня займа́тьця — кому́ риба́льствомъ, кому пластунство́мъ; а реме́сні козаки́ (2) зостава́лисъ въ Січі. Пластуни́ стріля́ли ди́кий звірь, яко́го тоді въ дніпро́вихъ пла́вняхъ було́ дово́лі. Пластуна́ми, ка́жуть, зва́лись за те, що непосидя́чі були́, все ве́штались по пла́вняхъ и якъ більше імъ прихо́дилось міси́ть грязь, ніжъ ходи́ть по сухо́му, сирічъ пла́стать, то й прозвались пластуна́ми.

Також в цьому творі Я. Кухаренко описує життя кубанських пластунів.

Пластуни, які відзначилися при захисті Севастополя в 1854 — 85 рр. під час Кримської війни. Зліва направо: Марко Сопільняк (Сопельняк) , Іван Кравченко, Парамон Бєлий, Іван Чиж, Дем'ян Онищенко, Тарас Сопільняк (Сопельняк), Порфирій Сємак

Про існування пластунства на самих початках появи козаків свідчить опис пластунів, зроблений хорунжим Кубанського козацького війська Віталієм Яковичем Червінським в його книзі «Памятка Кубанскаго казачьяго войска»:

Пластуни ж існували давно. Як тільки почав існувати козак, тут же з'явився і пластун, і починаючи від перших днів Запорожжя і до наших днів, частина козаків виконувала роль пластунів. В Запорізькій Січі був навіть окремий курінь Пластунівський. Слово пластун виникло від слова "пласт" і означало людину, котрій доводилось в більшості випадків працювати повзком, лежати пластом. Цю назву і призначення отримували найвідважніші і найспритніші козаки; вони були вухами і очима решти козацького товариства і під їх охороною козаки могли вільно займатися справою або бенкетувати, не побоюючись бути зненацька заскоченими ворогами. Повзком, притулившись до землі, прихований густою травою, прокрадався пластун до самого неприятеля, виглядав все, що йому було потрібно і відходив так само непомітно. По кілька годин лежав він ницьма, сховавшись за купиною або кущем, причікуючи непроханого гостя. В пластуни на Запоріжжі йшли по охоті, або за наказом Ради. Як тільки Запоріжжя закінчило своє існування і воскресло військо вірних козаків, на місце Запорізьких пластунів з'явилися пластуни вірних козаків, котрі працювали на березі Бугу, Дунаю, а пізніше, коли перейменовані в Чорноморське військо і переселені на Кавказ козаки поселилися на берегах Кубані, пластуни почали влаштовувати свої залоги на березі Кубані. Умови їх діяльності ніскільки не змінилися.
Переклад оригінальної цитати з Тарас КАЛЯНДРУК. Історія пластунів та їх звичаї. Журнал "Воєнна історія" №5_6 за 2003 рік

Оригінальний текст (рос. дореф.)

Пластуны же существовали давно. Какъ только началъ существовать казакъ, тутъ же явился и пластунъ, и, начиная отъ временъ Запорожья и до нашихъ дней, часть казаковъ исполняла роль пластуновъ. Въ Запорожской сѣчи былъ даже отдѣльный курень пластуновскій. Слово пластунъ произошло отъ слова «пластъ» и означало человѣка, которому приходилось въ большинств случаевъ работать: ползкомъ, лежать пластомъ. Это названіе и назначеніе получали отважнѣйшіе и самые ловкіе казаки; они были ушами и глазами остальныхъ товарищей казаковъ и подъ ихъ охраною казаки могли свободно заниматься дѣломъ или бражничать, не опасаясь быть накрытыми непріятелемъ врасплохъ. Ползкомъ, прильнувъ къ землѣ, скрытый густою травою, подбирался пластунъ къ самому непріятелю, высматривалъ все, что ему было нужно и уходилъ также не замѣтно. По нѣсколько часовъ лежалъ онъ ничком, спрятавшисьза кочкою или кустомъ, поджидая непрошеннаго гостя. Въ пластуны въ Запорожьѣ шли или по охотѣ, или по приговору рады. Какъ толъко Запорожье кончило свое существованіе и воскресло войско вѣрныхъ казаковъ. на мѣсто Запорожскихъ пластуновъ явились пластуны вѣрныхъ казаковъ, которые работали по берегу Буга, Дуная, а впослѣдствіи, когда переименованные въ Черноморское войско и переселенные на Кавказъ, казаки поселились на берегахъ Кубани, пластуны начали устраивать свои залоги на берегу Кубани. Условія ихъ дѣятельности нискольки не измѣнились. Червинскій В. Памятка Кубанскаго казачьяго войска. - СПб., 1896 с.35-36

Після ліквідації Запорозької Січі пластуни продовжували служити в Чорноморському козацькому війську, а згодом в Кубанському козацькому війську.

Пластуни як окремі підрозділи козацьких військ відзначилися в Кавказькій війні Російської імперії, при захисті Севастополя в 1854 — 1856 рр. під час Кримської війни, в російсько-турецькій війні (1877—1878), російсько-японській війні 1904—1905 і Першій світовій війні.

Під час німецько-радянської війни назву «пластунських» мали деякі козацькі батальйони, полки і 9-а пластунськая стрілецька дивізія, які комплектувалися переважно кубанськими козаками.

Кубанська станиця Пластуновська названа на честь Пластунівського куреня.

Етимологія назви пластун

За Я. Г. Кухаренком: «… імъ прихо́дилось міси́ть грязь, … сирічъ пла́стать, то й прозвались пластуна́ми».

В.Я. Червінський подає іншу версію походження назви: «Слово пластун виникло від слова "пласт" і означало людину, котрій доводилось в більшості випадків працювати повзком, лежати пластом»

Слово пластати згадується ще в давніх билинах у значенні «рубати, різати ворога». Тому слово «пластуни» могло використовуватися на Запоріжжі у значенні «рубаки», «різуни».

Бойове мистецтво пластунів

Вважається, що козацький танець "повзунець" (наприсядки) є витвором саме пластунів. Адже в козаків існувала ще інша назва пластунів — повзуни.

Посилання

• Тарас КАЛЯНДРУК. Історія пластунів та їх звичаї. Журнал "Воєнна історія" №5_6 за 2003 рік
• http://warhistory.ukrlife.org/1_3_04_7.htm
• http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/318#prym4
• http://elib.nplu.org/view.html?id=4387 зі стор. 48 і далі
• http://about-ukraine.com/index.php?text=623 гарні ілюстрації
• Яків Кухаренко. Твори. Громада українців з Кубані. Прага 1928.
• Червинскій В. Памятка Кубанскаго казачьяго войска. - СПб., 1896
• http://www.liveinternet.ru/tags/%EF%EB%E0%F1%F2%F3%ED%FB/
• http://klin-demianovo.ru/kazachja-obschina/plastunyi-kazachi-podrazdeleniya-antiterrora/
• http://horting.org.ua/node/1369

Термін інформатика

Термін нім. Informatik ввів німецький кібернетик, інженер з телекомунікацій, спеціаліст з теорії інформації Карл Штайнбух в статті Informatik: Automatische Informationsverarbeitung (Інформатика: Автоматична обробка інформації) 1957 року. В німецьких джерелах вважають, що слово інформатика (Informatik) утворено злиттям слів інформація (Information) та автоматичний (Automatik) ; інший погляд полягає в тому, що інформатика (Informatik) — це неологізм, утворений зі слова інформація (Information) за аналогією зі словом математика (Mathematik).

Цікаве визначення інформатики, виходячи з викладеної вище етимології терміну, дав Аркадій Самуїлович Бондаревський в статті рос. «То, что называютТ информатикой, наукой не является. А что является?»: інформатика це є наука про комп'ютерну автоматизацію інформаційних операцій.

Цікаво / гарно було б:

• Порахувати всі слова в укр. вікі
• Працювати над тим, щоб у ній були всі слова української мови

Наповнити Категорія:Програмовані логічні контролери

Історія логіки

http://www.e-reading.club/book.php?book=92039 там натиснути Введение:

Специфика логики заключается в том, что она изучает не объективный мир природы и не субъективный мир переживаний, а мышление, посредством которого человек познает и то и другое[5].

Філософія логіки

Посилання

• Quine, Willard Van Orman (1970, 1986-second edition). Philosophy Of Logic - Google книги
• https://books.google.com.ua/books?id=GxlUEyI-6JoC&pg=PA40&lpg=PA40&dq=Satisfaction+by+Sequences+Quine&source=bl&ots=ggPhztmvj1&sig=Naj-08fYuFMRLr3wEGfoWzv2DfQ&hl=uk&sa=X&ei=XtF1VaXuN-OHygO2p4HABA&ved=0CD8Q6AEwBg#v=onepage&q=Satisfaction%20by%20Sequences%20Quine&f=false -!!!
• http://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674665637&content=toc - можна копіювати назви розділів вищенаведеної книги
• О. О. Пєчьонкін про книгу Куайна «Філософія логіки» (рос.)
• Философия логики. Как нельзя говорить о значении. Значение значения.1971. (Патнэм Х.)
• Смит Б. «Логика и формальная онтология»
• Перминов В. Я.. Философия и основания математики
• Філософія логіки на сайті Роджера Бішопа Джонса (Roger Bishop Jones)

1. http://fedorchenko.ho.ua/journal/7.html
2. http://yur.in.ua/1r/te-01131.html - ! це недосконалий переклад СОВРЕМЕННЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В ФИЛОСОФСКОЙ ЛОГИКЕ А.С.Карпенко c. 3-5

1. Пермінов В. Я. . Філософія і підстави основи математики
2. http://www.textfighter.org/teology/Philos/pass_sovr/passmor_d_sovremennye_filosofy_elektronnaya_modernizma.php там http://www.textfighter.org/teology/Philos/pass_sovr/filosofiya_logiki.php
3. http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuajn.html

Застосування парсерної функції #switch

Фтор

Шаблон:Ping

@Володимир Ф: @Володимир Ф: