Очікує на перевірку

Мати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мама)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запит «Мама» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мати (значення).
Андреа Соларіо «Мадонна з зеленою подушкою», 1507, Лувр.
Кочівна мати з сином, Чангтан, Ладакх, 2010
Мати з дитиною, Лахул і Спіті, Індія, 2004

Ма́ти[1][2], ма́ма[3] — жінка стосовно своїх дітей. Крім біологічної (рідної) матері, матір'ю також називають жінку, що виконує соціальну роль матері: прийомну матір (мачуху), опікунку, усиновлювачку, матерів у лесбійській родині. День матері світ відзначає щорічно в березні чи травні (в Україні офіційно з 2000 року у другу неділю травня[4]). Жінки, які свідомо відмовляються від материнства, належать до чайлдфрі.

Етимологія

[ред. | ред. код]
Приклади феномену mama and papa
  • mom, mommy, mum, mummy, ma, mam,

mammy, maa, amaa, mata — англійська і споріднені мови,

  • māma (妈妈/媽媽) — китайська,
  • máma — чеська,
  • maman — французька і перська,
  • maadar — дарі,
  • մայր [mɑjɹ] — вірменська,
  • mamma — італійська та ісландська,
  • mãe — португальська,
  • ema — естонська,
  • má або mẹ — в'єтнамська,
  • mam — валлійська,
  • ama — баскська,
  • eomma (엄마, IPA: ʌmma) — корейська,
  • matka — польська і словацька,
  • madre — іспанська,
  • matrice — албанська,
  • modor — давньоанглійська,
  • mathrin — давньоірландська,
  • matr — санскрит,
  • mama — запозичене з англійської в Японії,
  • (metér, μητήρ) mitéra, μητέρα чи mána, μάνα — грецька,
  • mwt — древньоєгипетська.

Українське мати походить від прасл. *mati, род. відм. *matere, що споріднене з лит. móté, род. відм. móters («жінка», «дружина»), mótina («мати»), латис. mâte, прусськ. mūti, дав.-ісл. moðer, нім. Mutter, англ. mother, лат. māter, грец. μήτηρ, перс. مادر‎‎, madar, санскр. मातृ, matr. Спільним джерелом є пра-і.є. *māter-, утворене від складу *ma з дитячого мовлення за допомогою суфікса *-ter[5] (аналогічно *pāter-, *dhughəter-, *bʰrāter-, *i̯enәter-).

Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці цей феномен називається «мама і папа[en]».

Зменшувальні форми: не́ня[6] (не́нька[7]), ма́мця[8], ма́тінка[9] (ма́тіночка[10]), мату́ня[11], мату́ся[12], заст. ма́тір[13], ст.-укр. матєръ, матка[2][14].

Інші значення:

У релігії:

  • Хреще́на (духовна) мати — жінка, яка бере участь у християнському обряді хрещення новонародженого(-ї) в ролі названої матері.
  • Мати Божа, Матір Божа, Богоматір, Мадонна — Діва Марія.
  • Богиня-мати, Мати Світу, Велика (Родова) Мати — імена верховної богині в багатьох віруваннях.

Мати як джерело, вихідна форма:

Біологія та психологія материнства

[ред. | ред. код]

Аналіз материнства у соціологічно-феміністичному ключі почала Ненсі Чодороу в праці «Відтворення материнства: Психоаналіз і соціологія гендеру» (1978).

Материнське здоров'я[en]

[ред. | ред. код]
Материнська смертність, 2002
Народжуваність, 2017
Матері з дітьми в Гвінея-Бісау, 1974

Післяпологова депресія вражає 15 % жінок у будь-який час протягом року після пологів[15][16][17], частіше між першим тижнем та першим місяцем[18]. Призводить до жіночих суїцидів, убивств та недогляду за дітьми, негативно позначається і на психіці немовлят[19][20]. Жорсткіша форма розладу, післяпологовий психоз[en] (1-2 на 1000 породіль)[21] — серед головних причин убивств дітей до 1 року[22].

Причина[21] — комбінація фізичних (гормональні зміни, ускладнення вагітності, нестача сну), спадкових (біполярні, депресивні розлади), соціальних та психологічних факторів (нестача підтримки)[18][23][24][18]. Діагностується, коли зміни настрою та розлади сну і харчування[18]. Лікується медикаментами, психотерапією та підтримкою матері (їжею, доглядом, виконанням хатньої роботи, психологічною підтримкою)[25].

Стимулювання материнства попри[що це?] відбувається засобами репродуктивного тиску, утиску репродуктивних прав жінок (такими як обмеження доступу до сексуальної освіти, контрацепції та абортів (пролайф), примусова вагітність, зокрема, в результаті зґвалтування), поширенням гендерних стереотипів про материнство як першочергове або єдине покликання жінки.

Діяльність матері

[ред. | ред. код]
Акселі Галлен-Каллела, Мати Леммінкяйнена (1897), що врятувала свого сина з річки Туонела.

Власне материнська діяльність (яку не може виконати батько чи рідня) включає виношування, народження та грудне вигодовування немовляти.

Проте традиційно сформована суспільствами роль матері включає також догляд за дітьми (харчування, гігієна, одяг та дбання про решту фізичних потреб), їхнє виховання, початкову освіту та психологічне обслуговування.

Історія прав

[ред. | ред. код]
Народження поза шлюбом за країнами, 1980 та 2007

Право опіки над власними дітьми матері отримали тільки в ХІХ—ХХ ст. в результаті суфражизму (до того діти, як і дружина, вважались власністю чоловіка).

Уявлення про матріархат, поширені в старій історичній літературі, нові галузі, що постали з розвитком феміністичної науки, такі як гендерні (зокрема жіночі) дослідження та жіноча історія, відкидають: за сучасними даними, влада жінок у період до ХІХ століття обмежувалася матрилінійністю, культами богинь, жіночою обрядовістю, а також окремими жінками у владі[26].

Сурогатне материнство

[ред. | ред. код]

З поширенням сурогатного материнства в цій практиці розрізняють «генетичну матір» (з чиєї яйцеклітини розвивається плід) і «сурогатну» (що виношує і народжує дитину)

У міфології та релігії

[ред. | ред. код]
Богиня-мати[en] Анатолійської цивілізації, Чатал-Гьоюк

Мати в багатьох культурах символізує життя, святість, вічність, тепло і любов[27].

Мірра Альфасса[en], відома як Мати Мірра, — співзасновниця Інтегральної йоги.

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Мати, як найбільш значима особистість у житті кожної людини, широко відображена в мистецтвах народів світу.

Талісман Лулуа[en] для захисту жінок, що втратили дітей чи мали викидень, визначна пам'ятка африканського мистецтва

Образотворче мистецтво

[ред. | ред. код]
Мері Кассат, Мати та дитина (Обійми на добраніч), 1880-ті.

Жінки з дітьми зображені на могильних рельєфах 4-го століття на острові Родос[31]. Картини матерів з дітьми були тривалою традицією у Франції[32].

Материнству, зв'язку матерів та дітей присвятила свої полотна американо-французька імпресіоністка кінця ХІХ століття Мері Кассат.

У літературі

[ред. | ред. код]

У кінематографі

[ред. | ред. код]

У музиці

[ред. | ред. код]

У піснях українських виконавців: «Мамина світлиця»[33] (Василь Зінкевич), «Чуєш, мамо»[34] (Назарій Яремчук), «Мам»[35] (Скрябін), «Мамо»[36] (Анастасія Приходько), «Мамо»[37] (Аркадій Войтюк), «Мама»[38] (ЯрмаК), «Умамы»[39] (Потап і Настя).

Див. також

[ред. | ред. код]
Мати
у сестринських Вікіпроєктах
wikt: Означення у Вікісловнику?
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Мати у Вікісховищі?

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мати // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ а б Мати, Матєръ, Матєрє; Матка // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 580.
  3. ↑ Мама // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. ↑ Про День матері (Ukrainian) . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 9 березня 2012.
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. ↑ Неня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Ненька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Мамця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Матінка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. ↑ Матіночка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. ↑ Матуня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. ↑ Матуся // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  13. ↑ Матір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. ↑ Матка // Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. У 2 кн. / В. В. Німчук, Г. I. Лиса (підготували до видання). — Київ–Нью-Йорк, 2002. — Кн. 1. — 512 с. — (Пам'ятки української мови . Серія словників). — C. 423.
  15. ↑ Frieder A, Fersh M, Hainline R, Deligiannidis KM (March 2019). Pharmacotherapy of Postpartum Depression: Current Approaches and Novel Drug Development. CNS Drugs. 33 (3): 265—282. doi:10.1007/s40263-019-00605-7. ISSN 1172-7047. PMC 6424603. PMID 30790145.
  16. ↑ Gaynes BN, Gavin N, Meltzer-Brody S, Lohr KN, Swinson T, Gartlehner G, Brody S, Miller WC (February 2005). Perinatal depression: prevalence, screening accuracy, and screening outcomes. Evidence Report/Technology Assessment (119): 1—8. doi:10.1037/e439372005-001. PMC 4780910. PMID 15760246. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка)
  17. ↑ The Boston Women's Health Book Collective: Our Bodies Ourselves, pages 489—491, New York: Touchstone Book, 2005
  18. ↑ а б в г Postpartum Depression Facts. NIMH. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  19. ↑ Grace SL, Evindar A, Stewart DE (November 2003). The effect of postpartum depression on child cognitive development and behavior: a review and critical analysis of the literature. Archives of Women's Mental Health. 6 (4): 263—74. doi:10.1007/s00737-003-0024-6. PMID 14628179. S2CID 20966469.
  20. ↑ Pearlstein T, Howard M, Salisbury A, Zlotnick C (April 2009). Postpartum depression. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 200 (4): 357—64. doi:10.1016/j.ajog.2008.11.033. PMC 3918890. PMID 19318144.
  21. ↑ а б Seyfried LS, Marcus SM (August 2003). Postpartum mood disorders. International Review of Psychiatry. 15 (3): 231—42. doi:10.1080/09540260305196. PMID 15276962.
  22. ↑ Spinelli MG (September 2004). Maternal infanticide associated with mental illness: prevention and the promise of saved lives. The American Journal of Psychiatry. 161 (9): 1548—57. doi:10.1176/appi.ajp.161.9.1548. PMID 15337641. S2CID 35255623.
  23. ↑ Stewart DE, Vigod SN (January 2019). Postpartum Depression: Pathophysiology, Treatment, and Emerging Therapeutics. Annual Review of Medicine. 70 (1): 183—196. doi:10.1146/annurev-med-041217-011106. PMID 30691372.
  24. ↑ Soares CN, Zitek B (July 2008). Reproductive hormone sensitivity and risk for depression across the female life cycle: a continuum of vulnerability?. Journal of Psychiatry & Neuroscience. 33 (4): 331—43. PMC 2440795. PMID 18592034.
  25. ↑ Dennis CL, Fung K, Grigoriadis S, Robinson GE, Romans S, Ross L (July 2007). Traditional postpartum practices and rituals: a qualitative systematic review. Women's Health (амер.). 3 (4): 487—502. doi:10.2217/17455057.3.4.487. PMID 19804024.
  26. ↑ Кого оберігає берегиня, або матріархат як чоловічий винахід. Гендер в деталях. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  27. ↑ Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. М., 2001;
  28. ↑ Н. А. Кун «Легенды и мифы Древней Греции» ГИПП «Янтарный сказ» 2000
  29. ↑ Калашников В. «Боги древних славян»
  30. ↑ В. С. Никольский. Основы религиоведения. — М. : МГИУ, 2005. — С. 65. — 356 с. — ISBN 978-5-276-01023-6.
  31. ↑ Women, Crime and Punishment in Ancient Law and Society, с. 234, на «Google Books»
  32. ↑ Intimate Encounters: Love and Domesticity in Eighteenth-century France, с. 87, на «Google Books»
  33. ↑ Василь Зінкевич — Мамина світлиця. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 24 липня 2016.
  34. ↑ Назарій Яремчук — Чуєш, мамо. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 24 липня 2016.
  35. ↑ Скрябін — Мам. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  36. ↑ Анастасія Приходько «Мамо». Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  37. ↑ Аркадій Войтюк — Мамо. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 24 липня 2016.
  38. ↑ ЯрмаК — Мама. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  39. ↑ Потап и Настя — Умамы. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мати&oldid=43223383