Керинейська лань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 20 вересня 2020, заснована на цій версії.
Частина серії статей на тему:
Давньогрецька міфологія
Геракл ламає золоті роги Керинейської лані. Афіна (ліворуч) і Артеміда (праворуч) дивляться на нього. Зображення на аттичній амфорі 540–530 роки до н. е.
Істоти
Категорія Категорія • Портал • Портал

Керине́йська лань (грец. he Kerynitis elaphos) — у давньогрецькій міфології — прудконога лань з золотими рогами й мідними копитами, яку не змогла спіймати навіть Артемідіа. Назва пов'язана з найменуванням гори Керинея в Аркадії. Лови лані були третім подвигом Геракла на службі в Еврістея.

Історичним підґрунтям міфу вважається захоплення ахейцями місцевого святилища Артеміди в образі лані.

Походження

Артеміда ще в дитинстві побачила п'ятьох прекрасних ланей біля річки Анавр у Фессалії, що були більшими за биків і мали золоті роги. Чотирьох з них богині вдалося впіймати та запрягти до своєї колісниці, а остання втекла на Керинейський пагорб за волею Гери. Там лань здійснювала набіги на поля місцевих жителів[1].

За іншою версією, лань була присвячена Артеміді плеядою Тайгетою в подяку за те, що Артеміда тимчасово перетворила її на лань аби врятувати від залицянь Зевса[2].

Лови Керинейської лані

Геракл, отримавши завдання від Еврістея зловити лань живою, цілий рік переслідував її, але не міг наздогнати. Героєві довелося зайти в далеку країну гіпербореїв, але врешті лань втомилася і сховалася біля річки Ладон. Геракл, щоб не вбити тварину, вистрілив з лука так, щоб стріла пройшла між кістками і пробила обидві передні ноги лані. За іншою версією, він зловив її, накинувши сітку, коли лань спала.

Артеміда розгнівалася за таке поводження з ланню, що мала належати їй, але зважаючи на те, що це було завдання Еврістея, змилостивилася і наказала принести лань живою до Мікен[3].

Трактування міфу про Керинейську лань

У подоланні Гераклом божественної лані вбачається відображення захоплення ахейцями святилища Артеміди, де богиня зображалася в подобі лані. Кожного року олімпіади богині приносилася жертва — людину, одягнену в шкуру оленя, вбивали під час ритуального полювання. Крім того, лань могла слугувати метафорою мудрості. Первісно подвиг, вірогідно, приписувався дактилю на ймення Геракл, а не Гераклу — сину Зевса й Алкмени[4].

Примітки

  1. ↑ Аполлодор. Цит. тв.; Каллімах. Гімн до Делоса 103 і Гімн до Артеміди 100 і далі.; Еврипід. Цит. тв.
  2. ↑ Піндар. Олімпійські оди  III.24 і далі; Аполлодор III.10.1, 3.
  3. ↑ Аполлодор. Цит. тв.; Діодор Сицилійський IV.13; Піндар. Олімпійські оди III.24 і далі; Гігін. Цит. тв.
  4. ↑ Грейвс, Р. (1992). Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. Москва: Прогресс. с. 357—358.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Керинейська лань
  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с. 


Примітки


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Керинейська_лань&oldid=29600241