Очікує на перевірку

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (травень 2024)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за травень 2024 року (включно).

Усі списки

[ред. | ред. код]

Список загиблих за травень 2024 року

[ред. | ред. код]
Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 травня

[ред. | ред. код]
17035 Україна Мишковський Степан 26.08.1982, с. Нижня Яблунька Львівської області. Навчався у Нижньояблунському опорному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів. Згодом здобув освіту в Ужгородському вищому училищі торгівлі та технологій харчування. Після завершення навчання вступив на військову службу до Львова. Протягом останнього періоду працював у будівельній сфері. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. 02024-05-011 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня у Львові. Залишилися батько, дружина, двоє дітей, п’ятеро братів та три сестри [2].
17036 Україна Гордій Микола Степанович 12 травня 1993, м. Косів. Молодший сержант, командир 2-го відділення взводу протитнакових ракет військової частини А4821 02024-05-011 травня 2024 Загинув в районі села Новоселівка Перша Покровського району Донецької області [3]
17037 Україна Калиновський Сергій 16 квітня 1996, с. Павлівка. Став на захист України у жовтні 2023 року. Служив водієм кулеметного відділення. 02024-05-011 травня 2024 [4]
17038 Україна Дудник Віктор 4.1.1990, м. Райчихінськ (рф). Народився у родині військовослужбовця. Згодом родина переїхала до Львова. Навчався у Ліцеї №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради. У 2012 році закінчив здобуття освіти у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Після завершення навчання працював у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Захоплювався скелелазінням, гірським туризмом та велоподорожами. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників. Виконував бойові завдання на посаді командира взводу у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Боронив державу на східному напрямку фронту. 02024-05-011 травня 2024 Похорон відбувся 8 травня 2024. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.[5]
17039 Україна Кучма Роман Івано-Франкове Яворівської громади. Воював у складі 63 окремої механізованої бригади. 02024-05-011 травня 2024 Загинув на Донеччині [6]
17040 Україна Нехаєв Денис 02024-05-011 травня 2024 Загинув поблизу Урожайного на Донеччині [7].
17041

... 17054

Україна 02024-05-011 травня 2024

2 травня

[ред. | ред. код]
17055 Україна Половський Михайло Михайлович 1977, селище Єзупіль 02024-05-022 травня 2024 [3]
17056 Україна Кашеба Василь с. Довге Моршинської громади. Був курсантом Першого навчального батальйону школи індивідуальної підготовки. 02024-05-022 травня 2024 Помер 2 травня 2024 року [6].
17057 Україна Сидор Андрій («Малюк»)
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
03.10.1990, с. Луг Стрийської громади, проживав із сім’єю у селі Стрілків. Був капітаном, командиром стрілецької роти 65-го батальйону 103 ОрБ ТрО. 23 лютого 2022 року став на захист України у складі Стрийської ТрО. 02024-05-022 травня 2024 Загинув, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Стельмахівка на Луганщині. Залишилися батьки, дружина і двоє дітей. Похорон відбувся 7 травня 2024 [8][6][9]
17058 Україна Демчук Оксана

(«Гуцулка»)

20.10.1988, с. Подорожнє Журавненської громади. З початком повномасштабного вторгнення добровільно вступила до ЗСУ. Була помічницею гранатометника військової частини А7077. 02024-05-022 травня 2024 Загинула біля Стельмахівки Луганської області. Похорон відбувся 7 травня 2024 [6][10].
17059 Україна Луковець Олександр

(«Броня»)

16.12.1987, с. Липівка Стрийського району. Служив в АТО. 02024-05-022 травня 2024 Похорон відбувся 7 травня 2024 [11][6]
17060 Україна Жемела Василь
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
9.10.1986, с. Забір'я Львівської області. Навчався у Забірській загальноосвітній школі I-II ступенів (Забірська гімназія). У 2004 році вступив на географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Згодом обіймав посаду лаборанта на кафедрі геоекології і фізичної географії факультету. Також протягом кількох років працював над реалізацією ГІС-проєктів, а потім – у торгівельній сфері. Впродовж останнього часу займався ремонтними роботами. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, вступив до лав Збройних Сил України. У складі 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ брав участь у боях на Бахмутському, Мар'їнському, Запорізькому та Авдіївському напрямках. Певний час був командиром підрозділу РЕБ. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». 02024-05-022 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня [12]. Залишилися батьки, дружина, донька, брат, сестра, швагри та племінники.
17061 Україна Ткач Василь Васильович 25 грудня 1993, с. Бубнище. Народився в багатодітній сім’ї. Мав дружину та двох дітей. Став на захист рідної України з перших днів повномасштабного вторгнення – 28 лютого 2022 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А0296. 02024-05-022 травня 2024 Загинув під час наступальних дій противника на позиціях ЗСУ поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області. 10 днів вважався зниклим безвісти. 13 травня 2024,  Болехівська міська рада отримала офіційне сповіщення про загибель бійця [13]
17062 Україна Белінський Михайло

(«Жовтий»)

13 лютого 1985, м. Жовті Води. Базову середню освіту, а потім і спеціальність здобув на Кіровоградщині, у селищі Новгородка. Рік відслужив у армії. Працював у ЖВК № 26, ВСО ДП "СхідГЗК", на ТОВ "Білмакс". Мобілізувався 9 квітня 2022 року. Служив оператором відділення управління командира 2-ої батареї Збройних сил України. Нагороджений відзнакою командира 65 ОМБр "Козацький Хрест – За бойові заслуги". 02024-05-022 травня 2024 Загинув у бою поблизу Роботиного. Похований 4 червня 2024 у Новгородці на Кіровоградщині [14]
17063 Україна Мацола Віталій Іванович 1982, с. Лази, Закарпаття. На віній був стрільцем-снайпером, солдат. 02024-05-022 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Победа на Донеччині [15]
17064 Україна Закрута Костянтин-Юрій Петрович

(«Кастет»)

11.04.1998, с. Нежухів Стрийської громади. Навчався у місцевій школі та в Стрийському ВПУ №34. Працював на заводі «Леоні». Своєї сім’ї створити не встиг. Мобілізований 25 лютого 2022 року. Старший стрілець ІІ відділення ІІІ стрілецького взводу стрілецької роти військової частини, військовослужбовець НГУ. 02024-05-022 травня 2024 Загинув в Запорізькій області [16]
17065 Україна Самойліченко Юрій («Самольот») 3.10.1998, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 92 м.Львова. Під час навчання в школі активно займався футболом у складі клубів «Локомотив» та «Карпати», брав участь у низці міжнародних змагань. У 2015 році вступив до Львівського державного університету внутрішніх справ на кафедру практичної психології. У травні 2021 року вступив на строкову військову службу до лав НГУ. Виконував бойові завдання у зоні ООС. Із перших днів повномасштабного вторгнення рф став на захист держави від окупантів. Боровся із загарбниками у складі стрілецької роти 45-го полку імені Олександра Красіцького НГУ. 02024-05-022 травня 2024 Похорон відбувся 20 серпня 2024 у Львові. Залишилися дві бабусі, дідусь, мама, дядько та двоюрідна сестра [17]
17066 Україна Юзва Олександр Васильович 16.02.1970, с. Цегів. Був добровольцем з 26.02.2022 року. 02024-05-022 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання біля н.п. Сергіївка, Сватівського району, Луганської області [18]
17067

... 17074

Україна 02024-05-022 травня 2024

3 травня

[ред. | ред. код]
17075 Україна Іващенко Володимир

(«Воха»)

м. Київ. Випускник Русанівського фізико-математичного ліцею, випускник НТУУ “Київський політехнічний інститут” та американського коледжу Ridley High School. Бутусов називає його програмістом високого рівня, з вільною англійською мовою. У 2016 році дізнався про створення бригади швидкого реагування НГУ, де піхоту тренуватимуть за стандартами НАТО, і пішов добровольцем на контракт на посаду рядового піхотинця. Після відбору до БрШР НГУ Воха потрапив у другу роту, отримав якісну жорстку та інтенсивну підготовку під командуванням комбата Оболенського і головного сержанта Ющенка. Виконував завдання в АТО/ООС, відслужив трирічний контракт і повернувся працювати програмістом у мирне життя. Зустрів кохану, і взимку 2022-го вони виїхали в Мексику провести свій медовий місяць на теплих курортах. Воював в боях за Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут. 02024-05-033 травня 2024 [19]
17076 Україна Русаль Тарас Максимович 11.01.1968, с. Князівське Дубівської територіальної громади. Служив з 25 лютого 2022 року. Був стрільцем відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини А4267, сержант. 02024-05-033 травня 2024 Загинув від отриманих поранень внаслідок артилерійського обстрілу, в боротьбі з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області [20]
17077 Україна Бондар Андрій смт Журавно Стрийського району. З початком повномасштабного вторгнення вступив до ЗСУ. 02024-05-033 травня 2024 Служив під Авдіївкою й отримав поранення в травні 2023 року. Проходив лікування, помер 3 травня 2024 року [21].
17078 Україна Шавкун Владислав Андрійович («Водяний»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 вересня 2003, м. Марганець. 02024-05-033 травня 2024 Загинув в с. Нововодяне Сватівського р-н Луганська області [22][23]
17079

... 17094

Україна 02024-05-033 травня 2024

4 травня

[ред. | ред. код]
17095 Україна Кадьян Єгор

(«Єгерь»)

1 травня 1996, м. Горлівка Донецька область. В 2014 році у зв`язку з війною покинув рідне місто і переїхав до Харкова де здобув вищу освіту і працював в піцерії. Влітку 2022 пішов добровольцем і проходив службу в підрозділі Kraken. 02024-05-044 травня 2024 Загинув внаслідок удару ворожої ракети С-300
17096

... 18024

Україна 02024-05-044 травня 2024

5 травня

[ред. | ред. код]
18025 Україна Грищук Андрій с. Забужжя Кам'янка-Бузької громади. Вступив до лав ЗСУ в березні 2022 року. Був водієм-механіком 5404 зенітного ракетного дивізіону військової частини А4623. Помер 5 травня 2024 року 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня 2024 [24]
18026 Дребот Роман

(«Аполон»)

12.03.1987, м. Стрий. Проживав у селі Добрівляни. Навчався у школі №10 та в Стрийському аграрному коледжі. Добровільно пішов на військову службу 1 березня 2023 року. 02024-05-055 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині. Без сина залишились батьки, брат, сестра, без батька маленький син. Похорон відбувся 9 травня 2024 [24][25][9]
18027 Україна Решетівський Тарас 8.03.1975, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №72. Згодом здобув освіту у Ліцеї імені священномученика Климентія Шептицького та Вищому професійному училищі №75 села Червоне (сьогодні – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Червоненське вище професійне училище»). Після завершення навчання працював на виробництві та у сфері торгівлі, а впродовж останнього часу займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист держави від окупантів до 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Виконував завдання на східному напрямку. 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 13 травня у Львові. Залишилися мама, дружина, двоє дітей та сестра [26].
18028 Україна Паховчишин Василь с. Гуманець Хирівської громади. Був радіотелефоністом військової частини А4667. 02024-05-055 травня 2024 Загинув 5 травня 2024 року [27].
18029 Україна Казнадій Сергій («Гера») 20 травня 1979, м. Балта на Одещині. Долучився до "Госпітальєрів" у 2022 році та відтоді врятував десятки поранених. 20 травня чоловіку мало виповнитися 45 років. 02024-05-055 травня 2024 Загинув на Авдіївському напрямку під час евакуації [28]
18030 Україна Гурський Микола м. Коломия. У 2022 році добровільно став на захист країни. Служив у 115 окремій механізованій бригаді. 02024-05-055 травня 2024 [29]
18031 Україна Логовський Андрій Мирославович 6 грудня 1994 , с. Славна Тернопільської області. Старший сержант розпочав свою службу 14 березня 2022 року. 02024-05-055 травня 2024 Загинув біля села Новопокровське Донецької області. Вказаний населений пункт розташований приблизно за 4 км на південь від селища Очеретине [30].
18032 Україна Степанищев Олександр

(«SMIT»)

43 роки, с. Колюхів Вінницької області. Здобув середню освіту та одразу пішов працювати. Був різноробом на будівництві. Близько 10 років захоплювався нумізматикою. Поет, написав багато віршів. Під час повномасштабної війни, у липні 2022 року, долучився до лав Збройних Сил України. Чоловік служив у 56-ій окремій мотопіхотній бригаді. Обіймав посаду старшого стрільця. За свою службу неодноразово був відзначений нагородами, старший солдат. 02024-05-055 травня 2024 Загинув біля села Григорівка на Донеччині. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований в рідному селі. Залишились мама, цивільна дружина, син, сестри, племінники [4].
18033 Україна Демчик Андрій Володимирович
Герой України
14.12.1975, м. Житомир. Закінчивши ЗОШ №20, вступив до Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу. Згодом працював на приватних підприємствах міста. З початком російського вторгнення добровільно став на захист України, солдат 115 ОБрТрО. 02024-05-055 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання[31]. Герой України (посмертно)[32].
18034

... 18054

Україна 02024-05-055 травня 2024

6 травня

[ред. | ред. код]
18055 Україна Гринцевич Назарій Андрійович («Грінка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10 березня 2003, м. Вінниця. Ще до свого повноліття таємно пройшов курс молодого бійця в «Азові». Наймолодший захисник Маруіполя та Азовсталі. 21 вересня 2022 визволений з полону при обміні військовополоненими[33]. Після звільнення він разом із товаришами заснував підрозділ «Контакт 12» де був командиром взводу оптичних спостерігачів. 02024-05-066 травня 2024 Загинув в бою 6 травня 2024 року. Без Назарія лишились мати, сестра й брат [34][35].
18056 Україна Плитус Андрій Романович («Леміш»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1992, с. Мозолівка, Пасічнянська громада, Прикарпаття. Випускник Надвірнянського ліцею №1 ім. В`ячеслава Чорновола. 3 місяці разом з побратимами тримав оборону на Азовсталі, після чого потрапив у полон та був звільнений з полону за рік 06.05.2023 року. Після звільнення з полону боєць знову повернувся на службу та став заступник командира батареї по роботі з особовим складом мінометної батареї 2-го батальйону спеціального призначення. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації, на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Діброва, Северодонецького району, Луганської області [36][37]
18057 Україна Ониськів Тарас

(«Карат»)

16.10.1991, с. Підбірці Львівської області. Навчався у Підбірцівському ліцеї, пізніше – у Лисиничівській гімназії. Вищу освіту здобув у Техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка». Заснував свій власний автосервіс «Карат». Із першого дня повномасштабного вторгнення росії очолив рух місцевих добровольців, з якими створили блокпост, а надалі – добровольче формування територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці, також був засновником ГО «ЦІЛЬ». У квітні 2023 року став на захист Батьківщини до лав 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку фронту. 02024-05-066 травня 2024 Залишилися мама, дружина, син та сестри [38][39].
18058 Україна Демченко Ігор 27 років, м. Яворів. Навчався в яворівській школі, а згодом – у львівському ліцеї комп’ютерних технологій. У 2019 році пішов служити на строкову службу, а потім підписав контракт з Національною гвардією України. Брав участь в битві за Маріуполь. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі  [40]
18059 Україна Бухонко Богдан 26 років, Ворохта, Івано-Франківська область. Воював від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Служив інспектором прикордонної служби 2 категорії — водієм першої групи мінометів вогневого відділення Луганського прикордонного загону. 02024-05-066 травня 2024 Загинув від удару FPV-дрона поблизу села Піщане Харківської області [41]
18060 Україна Затворницький Василь

(«Боцман»)

26.06.1979, с. Поляна, Стрийського р-ну. Був сержантом, командиром стрілецького взводу військової частини А7077. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання біля села М’ясожарівка Луганської області. Похорон відбувся 9 травня 2024 [24][42]
18061 Україна Ахвердієв Станіслав
Нагрудний знак «Ветеран війни»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
29 років, м. Золочів Золочівського району. Був командиром відділення снайперів роти вогневої підтримки військової частини A7076. Був нагороджений медалями, серед яких є відзнака Президента України – Медаль «За військову службу Україні», нагрудний знак «Ветеран війни», медаль «Учасник АТО». 02024-05-066 травня 2024 Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на околиці населеного пункту Яструбине Сумської області [27].
18062 Україна Прокоф’єв Олексій Вікентійович Солдат, водій. 02024-05-066 травня 2024 Помер у Військово-медичному клінічному центрі Вінниці [43]
18063 Україна Сущик Дмитро 14.11.1980, м. Стрий. Навчався у школі №7. Працював на ТОВ «Екран». Став на захист України в 2014 році. На початку повномасштабного вторгнення знову добровольцем пішов на фронт. Cтарший навідник 1 гранатометного взводу. 02024-05-066 травня 2024 Загинув, виконуючи бойове завдання, в районі н.п. Семенівка на Донеччині [9]

7 травня

[ред. | ред. код]
18085 Україна Машлай Олександр

(«Гот»)

40 років, с. Гоща, Рівненська область. Мешкав в Луцьку. Пластун та активіст МНК. Один з творців Національного Альянсу у 2005 році. У 2005 їздив в Білорусь допомагати повалити режим Лукашенка. Співорганізатор фестивалю “Бандерштат”. Військовослужбовець 25-го ОШБ 47 ОМБр “Маґура”, де займався забезпеченням звʼязку. Журналіст, колишній головний редактор видання Правий Поступ. Брав участь у наступі під Роботино влітку, з жовтня 2023 без ротації тримав Авдіївський коксохім. 02024-05-077 травня 2024 Загинув 7 травня поблизу селища Желанне, Очеретинської селищної громади Покровського р-ну Донецької області під час виконання бойового завдання. Залишилося двоє синів [44][45][46][47]
18086 Україна Паращук Роман 21.09.1983, м. Стрий. Стрілець стрілецького відділення військової частини. Навчався у Стрийській школі №6 та в училищі №16. До війни працював на «Цинковні». Приступив до служби наприкінці листопада 2023 року. 02024-05-077 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині. Без найріднішого залишились батьки, дружина та донечка. Похорон відбувся 9 травня 2024 [24][48]
18087 Україна Сотник Антон
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
12.08.1981, м. Львів. Навчався у колишній Спеціалізованій школі №53 м. Львова. Впродовж 2014-2018 років проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції на посаді навідника-оператора механізованої роти механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. За самовіддані дії під час оборони держави був нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до ЗСУ та захищав Батьківщину у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри отримане у Бахмутському районі поранення, після лікування повернувся на фронт до побратимів. У квітні 2023 року у боротьбі із загарбником отримав друге поранення. 02024-05-077 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня. Залишилися мама, дружина, син, брат, свекруха та швагро. [12].

8 травня

[ред. | ред. код]
18105 Україна Зелений Денис Працював менеджером в мережі кондитерських Honey. Офіцер секції оперативного планування батальйону “Хорив” бригади Нацгвардії “Буревій”. Автор найвідомішого фото Серебрянського лісництва на заході сонця. 02024-05-088 травня 2024 [49]
18106 Україна Лебяк Віталій 03.09.1979, с. Волошиново Львівської області. Навчався у місцевій загальноосвітній середній школі. Згодом вступив до Державного навчального закладу «Новояворівське вище професійне училище». Після завершення навчання проходив військову службу у Борисполі. Працював у торгівельній сфері. Свого часу захоплювався рибальством і мисливством. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив незалежність та суверенітет держави у складі військової частини А4599. Виконував бойові завдання на території Донецької області. 02024-05-088 травня 2024 Поховання відбулося 11 травня[12].
18107 Україна Носов Сергій Павлович

(«Скаут»)

3 серпня 1978, с. Олексіївка, Сумського району. В 1985 році пішов до Сумської школи № 3. У зв'язку з переїздом батьків, перейшов у школу №6, яку закінчив у 1993 році. Після школи вступив в СПТУ № 1м. Суми за спеціальністю слюсар-електрозварник. Завершивши навчання був призваний на строкову службу в 1997 році з якої був звільненим у запас наступного року. Жив і працював у місті Суми слюсарем в СумиТеплоЕнерго. У березні 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Боровся проти держави-терориста у складі 67-ої окремої механізованої бригади. В період з квітня по травень 2023 року брав участь у битві за Бахмут, де отримав поранення. Після завершення лікування був переведений до 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, де продовжив службу на Харківському напрямку. 02024-05-088 травня 2024 8 травня 2024 року ворог розпочав підготовку до стрімкого наступу вздовж усього кордону України на території Харківської області, з метою відсунення Збройних Сил України від займаних позицій. Внаслідок завданого удару противником по позиціям підрозділу КАБом в районі с. Лук'янці, Харківська область, Сергій Носов отримав смертельні поранення. Залишилися дві доньки, мати, брат та онук. [50].
18108 Україна Панилиик Маркіян 30.10.1982, м. Стрий. Навчався у Стрийській гімназії ім.А.Шептицького та у Львівському НУ ім.І.Франка. Працював у Стрийському міськрайонному суді та мав приватну адвокатську практику. У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до ЗСУ. Стрілець стрілецького відділення, військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО. 02024-05-088 травня 2024 Загинув разом з побратимом, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині. Без батька ростиме донечка, без сина залишився тато, без внука бабуся та дідусь [9]
18109 Україна Сенів Марко 11.02.1997, м. Стрий. Навчався у Стрийській школі №2, у Дрогобицькому музичному училищі ім.Барвінського та в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім.І.Франка. Працював викладачем у Братківській дитячій школі мистецтв. Талановитий музикант, трубач, учасник творчих колективів, педагог. 25 лютого 2022 добровольцем долучився до війська. Стрілець-помічник гранатометника, військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО. 02024-05-088 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині [9]
18110 Україна Плоский Костянтин

(«Бро»)

28 років, м. Дніпро. Після школи вступив до коледжу при Дніпровському державному аграрно-економічному університеті, а згодом – і до самого університету. Там здобув ступінь бакалавра. Під час навчання на перших курсах почав працювати у компанії «Нова пошта». Професійну історію мав з розривом – у 2016-му хлопця призвали на строкову службу. Потрапив до лав Нацгвардії, служив рік у рідному місті, потім ще пів року – на контракті. Хотів іти воювати в АТО, але не пройшов медкомісію через зір. Після служби повернувся на «Нова пошта», встиг попрацювати і в Одесі, а згодом обійняв посаду керівника відділення №76, вже у рідному місті, Дніпрі. На фронт пішов вже з посади керівника відділення. У березні 2022 вступив в 128ТРО. В 2023 до нього перевівся його рідний брат Максим. 02024-05-088 травня 2024 Загинув в бою в районі Старомайорське на Донеччині. Разом із братом вони зачищали будинок біля їхніх позицій від двох окупантів [51].

9 травня

[ред. | ред. код]
18135 Україна Яброцький Василь 10.01.1981, с. Боберка Львівської області. Навчався у Боберківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу у місті Самбір. Входив до складу миротворчого контингенту в Лівані. Після повернення працював спершу у Державній службі охорони при МВС України, згодом – у Державній автомобільній інспекції. За станом здоров’я був змушений достроково вийти на пенсію. Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист держави від окупантів до складу 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України. Впродовж певного періоду виконував завдання на території Харківської області. 02024-05-099 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня. Залишилися батьки, дружина, двоє дітей, три сестри та брат. [12].
18136 Україна Васьків Андрій 9.08.1976, м. Львів. Навчався у Ліцеї №51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі залізничного транспорту. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах військ зв’язку. Працював у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Львівська залізниця». У вільний час захоплювався рибальством і футболом. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання спершу на Київщині, а згодом – на Донеччині у складі 53-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. 02024-05-099 травня 2024 Похорон відбувся 17 травня 2024. Залишилися дружина, син, брат, теща, багаточисельна родина [52]
18137 Україна Хмілевський Назар
Медаль "Незламним Героям російсько-української війни"
21.05.1992, м. Ківерці Волинської області. Навчався у Ківерцівській школі №4, згодом вступив до Волинського обласного ліцею. У 2015 році закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Після завершення навчання працював лікарем-інфекціоністом, до війни проводив діагностику та консультації у мобільній оптиці. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у «гарячих точках» Донеччини у складі 53-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Захищав м. Бахмут, за що був нагороджений медаллю «Незламним Героям російсько-української війни». 02024-05-099 травня 2024 Загинув, евакуйовуючи поранених побратимів. Похорон відбувся 17 травня 2024. Залишилися мама, дружина, дві доньки та двоюрідні брати і сестри [52]
18138 Україна Мараховський Василь Сергійович З перших днів повномасштабного вторгнення він став до лав Збройних Сил України, був молодшим сержантом, санітарним інструктором-радіотелефоністом медичного пункту 02024-05-099 травня 2024 Загинув, коли в евакуаційний автомобіль влучив ворожий fpv-дрон [53]

10 травня

[ред. | ред. код]
18155 Україна Кунь Віталій 4 червня 1999, с.Сапіжанка Львівського району Львівської області.. 02024-05-1010 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку [54][55]
18156 Україна Бородін Іван Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11 лютого 1993, с. Джулинка Вінницької області. Там провів дитинство і юність. Після закінчення 9 класу навчався в Ужгородському комерційному технікумі. У 2011 році проходив строкову службу у Львівському 80-му аеромобільному десантному полку. Після армії здобув вищу освіту у КНТЕУ, працював у сфері торгівлі, де мав багато хороших знайомих та колег. За зразкове виконання бойових завдань був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02024-05-1010 травня 2024 Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [56]
18157 Україна Кущик Віктор Вікторович («Азіат»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11 січня 1993, м. Нетішин Хмельницької області. Піс­ля за­кін­чення 1-ої не­ті­шинсь­кої шко­ли нав­чався в Се­вас­то­поль­сько­му суд­но­бу­ді­вель­но­му учи­ли­щі, про­хо­див стро­ко­ву служ­бу в ла­вах НГУ. У 2014 році став на захист Батьківщини. Після повномасштабного вторгнення, доросліший та досвідченіший, він знову повернувся до лав ЗСУ та продовжив обороняти країну. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів, відзнакою Президента України та бригадною відзнакою «Срібний Едельвейс». 02024-05-1010 травня 2024 Залишилися батьки, дружина Олександра та донька Діана. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [56][57]
18158 Україна Лисак Андрій 21.11.1980, м. Львів. Навчався у Ліцеї №38 Львівської міської ради. Здобув вищу економічну освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Протягом 1998-2000 років проходив військову службу у складі Окремого батальйону матеріально-технічного забезпечення 1-ї дивізії Національної гвардії України. Повернувшись, займався підприємництвом у сфері будівництва та дизайну. Із початком повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав територіальної оборони. У березні 2022 року став на захист держави до складу 45-го полку імені Олександра Красіцького Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ. 02024-05-1010 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися батьки, дружина, троє дітей та брат [58]
18159 Україна Кулай Сергій 18.09.1979, м. Львів. Навчався у Ліцеї №45 Львівської міської ради. Здобув освіту у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв». Після завершення навчання проходив службу в Одесі у лавах внутрішніх військ. У мирний час займався бальними танцями, виступав у складі танцювального колективу «Естет». Впродовж останнього періоду працював у Національному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави до складу 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. Боровся із окупантами на Луганщині та Донеччині. 02024-05-1010 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024 [58]
18160 Україна Щупак Тарас Ярославович

(«Рибак»)

1.07.1974, м. Львів. Навчався у Ліцеї №46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув освіту на фізико-математичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час обіймав різноманітні посади, впродовж останнього періоду працював на місцевій металобазі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За героїчні дії при обороні держави був нагороджений численними відзнаками. 02024-05-1010 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися дружина, діти і брат [59].
18161 Україна Борисовський Богдан Вадимович
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший солдат 02024-05-1010 травня 2024
18162 Лисиця Віталій Олексійович

Герой України

1 січня 1975, с. Киданівка Київської області, з 2005 року проживав у Фастові. Від березня 2022 року долучився до лав ЗСУ. Капітан, Герой України (23 серпня 2024, посмертно) 02024-05-1010 травня 2024 Загинув 10 травня 2024 року поблизу міста Часів Яр [60][61].

11 травня

[ред. | ред. код]
18175 Україна Булей Вадим 26.03.1970, м. Львів. Навчався у Ліцеї №17 Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Львівський політехнічний інститут). Проходив строкову військову службу у лавах артилеристів. До 2001 року працював у Личаківському районному центрі зайнятості м. Львова, згодом обіймав посаду менеджера з продажу будівельних матеріалів на одному із місцевих підприємств. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав 710-ї бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту. 02024-05-1111 травня 2024 Похорон відбувся 14 травня у Львові. Залишилися дружина і троє доньок [38][39]
18176 Україна Мисюра Роман 55 років, м. Калуш. Вступив до лав ЗСУ у квітні 2023 року. На фронті служив гранатометником взводу оперативного призначення одного з військових формувань. 02024-05-1111 травня 2024 Загинув 11 травня 2024 року на Запорізькому напрямку [62]
18177 Україна Мізик Андрій м. Борислав. Навчався у ЗЗСО №4, згодом – у Дрогобицькому професійно-технічному ліцеї на автослюсаря. Працював в охороні НГВУ «Бориславнафтогаз». Захищав Україну з листопада 2023 року у складі прикордонних військ. 02024-05-1111 травня 2024 Загинув на Харківщині, неподалік населеного пункту Тихе [63].
18178 Україна Касьян Сергій 17.12.1997, с. Дуліби. Солдат, воював у десантній роті. 02024-05-1111 травня 2024 [64]
18179 Україна Лукащук Даниїл
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
8.10.1997, м. Львів. Навчався у Львівському фізико-математичному ліцеї-інтернаті при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Згодом вступив до механіко-математичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Також закінчив Львівську художню школу імені Олекси Новаківського. Після завершення навчання працював системним адміністратором у низці підприємств міста Львова. Був затятим фанатом футбольного клубу «Карпати». Наприкінці лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав ЗСУ. Із 2023 року виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на східному напрямку у складі 420-го стрілецького батальйону. Згодом боровся із окупантами у лавах 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів ЗСУ. За особисту мужність був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест». 02024-05-1111 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися дві бабусі, батьки, двоє братів та кохана дівчина [58]
18180 Україна Калінін Євген 1979, с. Олеша Івано-Франківського району. Був єдиним сином у батьків. 02024-05-1111 травня 2024 Помер 11 травня 2024 року від "гострого розладу кровообігу" у лікарні на Харківщині [65]
18181 Україна Орлик Дмитро Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
37 років, селище Лісове. У 2003 році закінчив місцеву школу. У 2004 році закінчив ПТУ №8 м. Кропивницький за спеціальністю електрозварювальник ручного зварювання. З листопада 2015 року по листопад 2021 року був депутатом Лісівської селищної ради. З 2020 року проходив службу за контрактом у ЗСУ. Старший солдат. 02024-05-1111 травня 2024 Загинув внаслідок отриманих вогнепальних поранень, в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району. Похований в селі Соснівка на місцевому кладовищі [66]

12 травня

[ред. | ред. код]
18195 Україна Полагнюк Василь Васильович 28.12.1990, с. Текуча. Військовослужбовець першої президентської бригади ім. Петра Дорошенка - командир роти оперативного призначення, майор 02024-05-1212 травня 2024 Виконуючи бойове завдання в Серебрянському лісі отримав поранення 7 травня 2024 внаслідок якого помер 02024-05-1212 травня 2024 [67]
18196 Україна Юзьків Андрій Сергійович 15.09.2000, м. Болехів. Випускник факультету туризму ПНУ, спеціальність “Туризм”, 2022. Став на захист України 21 квітня 2023 року. Служив у зенітно-артилерійському взводі мотопіхотного батальйону 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. 02024-05-1212 травня 2024 Загинув у селі Велика Гомільша Чугуївського району Харківської області. Похований на кладовищі міста Болехів. У загиблого залишилися мати, сестра, родина [68][13][69].
18197 Україна Cюртик Олег м. Івано-Франківськ. У цивільному житті працював лікарем-фтизіатром, а з 2017 року бойовим медиком в АТО. Від початку повномасштабної війни перебував на передовій, на різних гарячих напрямках рятував життя. Бойовий медик 128 окремої гірсько-штурмової бригади. 02024-05-1212 травня 2024 [13]
18198 Україна Крутий Віталій Був мобілізований у грудні 2023 перебуваючи з робочим візитом у Львові. Директор Менського краєзнавчого музею імені Володимира Покотила (Чернігівська область), експерт з культурної спадщини, громадський діяч 02024-05-1212 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Металівка Харківської області під час виконання бойового завдання [70][71].
18199 Україна Фученко Павло Васильович
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
16.11.1981, м. Тисмениця. Навчався у Тисменицькій школі. У 2000 році з відзнакою закінчив Івано-Франківське музичне училище ім. Дениса Січинського, у 2003 році закінчив Музично-педагогічний факультет Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. У червні 2022 року пішов захищати нашу державу. Був військовослужбовцем в/ч А4638. Брав участь у боях під Авдіївкою та Бахмутом. За наказом Головнокомандувача ЗСУ від 07.08.2023р. відзначений Почесним нагрудним знаком "Золотий Хрест" Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. 02024-05-1212 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області [72].
18200 Україна Асалінський Данило Едуардович

(«Борзий»)

Квітень 2004, Харківська область 02024-05-1212 травня 2024 [73]
18201 Україна Федчишин (Лень) Руслан Васильович 26.05.1975 02024-05-1212 травня 2024 [74]
18202 Україна Гаркот Андрій 15.12.1999, с. Кавське Стрийської громади. Навчався у місцевій школі та в Стрийському ВПУ №35. Недовго працював за кордоном, потім на заводі Леоні. У травні 2022 мобілізований у лави ЗСУ. Командир відділення зенітного ракетного взводу. Народився і проживав у селі Кавсько . 02024-05-1212 травня 2024 Після мінометного обстрілу, 12 травня, з воїном був втрачений зв'язок. З того часу вважався безвісти зниклим. Ідентифікували Андрія за зразками ДНК. Похорон відбувся 28 червня 2024 в селі Кавське [75].
18203 Україна Теплюк Владислав

(«Теплий»)

1 листопада 1990, м. Бориспіль. Випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ю.Головатого. Продовжив навчання у Навчально-науковому центрі професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України. Головний сержант взводу розвідки спеіального призначення НГУ «Рубіж». 02024-05-1212 травня 2024 Загинув на Луганщині. Похорон відбувся на Рогозівському кладовищі 6 червня 2024 року[76]
18204 Україна Гришаєв Сергій Іванович Солдат 02024-05-1212 травня 2024 Загинув в районі села Архангельське Покровського району Донецької області.[77]
18205 Україна Яременко Олександр Олександрович Старший сержант, старший стрілець-оператор. 02024-05-1212 травня 2024 Загинув у стрілецькому бою у Покровському районі Донецької області.[77]

13 травня

[ред. | ред. код]
18206 Україна Дудик Олексій
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
8.08.1983, с. Високе, Вінницької області. Навчався у колишній Височанській загальноосвітній школі I-III ступенів. У 2001 році закінчив Жмеринське професійно-технічне училище №1 та здобув кваліфікацію «бригадир по поточному утриманню і ремонту залізничної колії та штучних споруд». Після завершення навчання проходив строкову військову службу у Навчальному центрі імені Василя Вишиваного НГУ, згодом був переведений на посаду командира відділення зенітно-ракетних військ до 45-го полку імені Олександра Красіцького НГУ. Впродовж 2004-2008 років працював інспектором охорони на різних підприємствах, також протягом певного часу обіймав посаду сапера-радіотелефоніста групи розмінування. У 2008 році був прийнятий на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, понад 10 років пропрацював у Личаківській виправній колонії (№30). У 2020 році підписав контракт із Військовою службою правопорядку у ЗСУ та обійняв посаду начальника групи військової частини А2736. Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Одним із перших брав участь у боях за Рубіжне, Сіверськодонецьк та Попасну, де отримав поранення. Наприкінці грудня 2023 року перевівся до лав 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. За відданість присязі і народу України був нагороджений численними відзнаками, зокрема, медаллю Міністерства оборони «15 років сумлінної служби» та нагрудним знаком «За зразкову службу». 02024-05-1313 травня 2024 Похорон відбувся 20 травня 2024 у Львові. Залишилися батьки, дружина, 5-річна донька та брат [78]
18207 Україна Дронніков Богдан Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
9 вересня 1997, м. Кривий Ріг. Закінчив криворізьку гімназію № 45. Не зважаючи на брохіальну астму в 2023 підписав контракт з НГУ. Був зарахований 29.05.2023 року, вулканізатором частини 3011, потім був переведений до розвідки. Солдат 13 бригади «Хартія», арт.дивізіон, батарея РСЗВ, навідник першої обслуги першої бойової машини. Служив на Донецькому напрямку, потім на Харківсьому. 02024-05-1313 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку (н.п. Руська Лозова) від ворожого БПЛА «Ланцет», який влетів в заряджену машину «Град». Загинула вся команда, 4 людини. Був нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня(посмертно). Залишилися сестра, батьки і дружина [79][80].
18208 Україна Семенюк Артур Олександрович

(«Комбр»)

11.04.2002, м. Київ 02024-05-1313 травня 2024 Загинув під час штурму 13.05.2024 року поблизу с. Новоєгорівка, Сватівського району, Луганської області. Похований на Алеї Слави ( Лісове кладовище, м. Київ).

14 травня

[ред. | ред. код]
18225 Україна Кучерявенко Олександр

(«Кузьма»)

21 рік. Працював на передовій у лавах медичний батальйон «Госпітальєри» та зовсім нещодавно мобілізувався до Сил оборони. 02024-05-1414 травня 2024 Загинув надаючи допомогу пораненим [81]
18226 Україна Цибульський Олександр

(«Циба»)

Випускник Чернівецької гімназії №9 (колишньої школи №3). лужив у військовій частині А7187. Мав звання молодшого лейтенанта. 02024-05-1414 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024 на Алеї слави Центрального кладовища Чернівців.[82][83][84]
18227 Україна Чайковський Олег Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
4.07.1988, м. Львів. У 2005 році закінчив Приватний заклад «Гімназія Блаженного Климентія Шептицького». Здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини». Закінчив також військову кафедру. Після завершення навчання працював інженером-економістом у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення рф вступив до лав територіальної оборони. Із липня 2022 року виконував бойові завдання на Донеччині спершу у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, а згодом – 23-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. За сумлінну службу Указом Президента України від 18.07.2023 року був нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня. 02024-05-1414 травня 2024 Похорон відбувся 22 травня 2024. Залишилися батьки, двоє синів та брат, що зараз захищає державу на передовій [85].
18228 Україна Костюк Сергій м. Коломия. Служив стрільцем у 93 окремій моторизованій бригаді "Холодний Яр". 02024-05-1414 травня 2024 Загинув в Донецькій області [65]
18229 Україна Тємніков Сергій 02024-05-1414 травня 2024

15 травня

[ред. | ред. код]
18260 Україна Заліпа Микола Іванович 1995, с. Комарове Ратнівської громади. Брат Миколи — Павло загинув 1 грудня 2023 [86] 02024-05-1515 травня 2024 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу [87].
18261 Україна Матвіїв Степан 27.12.1980, с. Любині Львівської області. Навчався у Гумниському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів. Згодом вступив до Державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників. Працював у будівельній сфері, у подальшому – у сфері транспортних послуг. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. 02024-05-1515 травня 2024 Похорон відбувся 23 травня у Львові. Залишилися батьки, дружина, четверо дітей та дві сестри [88]
18262 Україна Шкварла Андрій Олексійович 16 липня 1979, м. Івано-Франківськ. Солдат. 02024-05-1515 травня 2024 Похорон відбуся 3 червня 2024 на Алеї героїв у Чукалівці [89].
18263 Україна Масняк Володимир Ігорович

(«Воха»)

6 травня 1982, м. Броди. В 1988 році пішов до Бродівської школи №2. У цивільному житті тривалий час працював у господарському відділі КНП «Бродівська ЦМЛ», виконуючи обов’язки робітника з комплексного обслуговування.

[90]

02024-05-1515 травня 2024
19264 Україна Фомішевський Віктор Олександрович 14.01.2003, мешканець Херсонщини. Стрілець 1-го відділення 1-го взводу 7-ої роти 3- го батальйону оперативного призначення в/ч 3102 02024-05-1515 травня 2024 Загинув під час штурму на Харківському напрямку [91].
19265 Україна Буєвич-Сисоєв Микола Миколайович Сержант, командир відділення взводу технічного забезпечення. 02024-05-1515 травня 2024 Помер у госпіталі [92].
19266 Україна Румянцев Олександр Солдат [93]. 02024-05-1515 травня 2024

16 травня

[ред. | ред. код]
18280 Україна Кібкало Валерій 27.11.1999, м. Єнакієве Донецької області. Навчався у Єнакієвській загальноосвітній школі I-III ступенів №29. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей», згодом вступив до Рубіжанського політехнічного коледжу імені О.Є. Порай-Кошиці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації за власним бажанням вступив до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. 02024-05-1616 травня 2024 Похорон відбувся 21 травня 2024 у Львові. Залишилися мама, дві сестри та двоє братів [94]
18281 Україна Заяць Юрій 22.07.1981, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зеноновича Ґжицького. Після завершення навчання працював водієм у компанії «Shell». Із перших днів повномасштабного вторгнення долучився до оборони України у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони ЗСУ. 02024-05-1616 травня 2024 Загинув на Донеччині. Похорон відбувся 23 травня у Львові. Залишилися мама, дружина, двоє доньок та брат. [88]
18282 Україна Ковць Олег 16.10.1973, с. Дмитровичі Львівської області. Проживав у Львові з 1977 року. Навчався у середній школі №42 м. Львова. Продовжив навчання у Львівському СПТУ-50, де здобув спеціальність «монтажник радіоапаратури і приладів». Згодом здобув освіту слюсара з ремонту автомобілів. Після завершення навчання проходив військову службу у Хмельницькому та Вінниці. Впродовж останнього часу займався меблярством, мріяв започаткувати власну справу. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Згодом боровся із окупантами в складі 116-ї окремої механізованої бригади першого механізованого батальйону Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на території Сумської, Запорізької, Донецької та Харківської областей. Обіймав посади командира взводу та командира відділення. 02024-05-1616 травня 2024 Похорон відбувся 25 травня 2024 в місті Львів. Залишилися мама, дружина, дві доньки, брат та онук [95]
18283 Україна Маричев Михайло 2003, м. Покровськ, Донецька область. Стрілець-санітар 3-го відділення морської піхоти військової частини 02024-05-1616 травня 2024 [96]
18284 Україна Закорецька Катерина Володимирівна 1989. Закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ, після чого у 2013 році підписала контракт та долучилася до Збройних сил України, сержант. 02024-05-1616 травня 2024 Загинула у Харківській області внаслідок ракетного удару. Похорон військової відбувся 27 травня на Гиївському кладовищі. Без матері залишився восьмирічний син [97][98]
18285 Україна Лавриненко Антон Сергійович 28 листопада 1991, м. Харків. Солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення 02024-05-1616 травня 2024 Загинув під час відсічі наступу ворога на півночі Харківської області.
18286 Україна Писаренко Станіслав Васильович Старший солдат. 02024-05-1616 травня 2024 Загинув в районі села Солодке Волноваського району Донецької області [99].

17 травня

[ред. | ред. код]
18300 Україна Василюк Денис Олександрович («Flash»)
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Герой України

31 рік, м. Миргород, Полтавська область. Підполковник, начальник штабу – перший заступник командира авіаційної ескадрильї 831-ї бригади тактичної авіації. Учасник російсько-української війни, від початку російського пповномасштабного вторгнення в Україну здійснив десятки бойових вильотів[100]. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на фронті поблизу с. Металівка, Харківська область. Його літак було підбито [101].
18301 Україна Пеленський Тарас 23.11.1988, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №90 міста Львова. Отримав освіту в Українській академії друкарства. Спершу працював за фахом у місцевій друкарні, а згодом – у рекламному агентстві. Перед початком повномасштабного вторгнення російської федерації відкрив власну справу. Вирізнявся стійкою громадянською позицією, брав участь у подіях на Майдані Незалежності. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. Пеоебував у гарячих точках Донецької області. 02024-05-1717 травня 2024 Похорон відбувся 22 травня 2024. Залишилися дружина, дві доньки, дідусь, батьки та брат [85].
18302 Україна Довбняк Ігор 7 лютого 1992, м. Івано-Франківськ. У 2015 році він одружився та переїхав з дружиною в село Озеряни Олешанської громади. Там у них народилися двоє синів. Пройшовши навчання на Рівненщині, його перевели в Донецьку область. Служив в окремому взводі снайперів. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув на Харківському напрямку. Прийняв свій останній бій у селі Глибоке Липецької громади. Залишилися батьки, сестра, дружина при надії та сини Владислав і Назар [102].
18303 Україна Яцків Віктор 27 липня 1983, с. Радча Івано-Франківської громади. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув поблизу села Іванівка Куп’янського району Харківської області [103].
18304 Україна Рєзнік Юрій Солдат. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув 17 травня 2024 року під Лук'янцями Харківської області [7].

18 травня

[ред. | ред. код]
18320 Україна Лучка Іван 23 січня 1990, с. Голгоча, Тернопільщина. Виріс сиротою. 02024-05-1818 травня 2024 Загинув під час бойового завдання у Донецькій області. Похований на Алеї героїв у селі Чукалівка [104]
18321 Україна Підлуський Степан 18 вересня 1979, м. Тисмениця. Після закінчення школи навчався в Одеській академії зв'язку. Працював в "Укртелекомі". У 2023 році долучився до лав Збройних сил України. 02024-05-1818 травня 2024 Помер у лікарні [105]
18322 Україна Гончак Михайло Федорович 1.03.1974, селище Летичів, солдат. 63ОМБр. 02024-05-1818 травня 2024 Загинув від мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання [106].
18323 Україна Боднар Руслан Ярославович («Вовк»)
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
42 роки, родом із Скала-Подільської територіальної громади. Закінчив Борщівський агротехнічний фаховий коледж, де вивчав агроінженерію. Разом із сім’єю проживав у Львові. У лавах ЗСУ старший сержант служив техніком стрілецької роти. 02024-05-1818 травня 2024 [107]
18324 Україна Петрович Микола 48 років, м. Городок. Воював на східному напрямку. 02024-05-1818 травня 2024 Загинув 18 травня 2024 року на Донеччині [108]
18325 Україна Паньків Роман Романович

(«Загиблик»)

18.10.1997, с. Нижня Липиця, Рогатинського району. У 2005-2016 рр навчався у ліцеї ім. В’ячеслава Чорновола у м. Івано-Франківську. У 2016 р. вступив у ВПУ №13 за спеціальністю «Ріхтувальник кузовів». Весною 2018 р. признався на строкову службу у м. Харків. Згодом Роман підписав контракт про службу в АТО. Після служби в армії працював на меблевій фірмі. 24 лютого 2022 став добровольцем. Вступив до лав 10 окремо гірської бригади розвідувальником у розвідувальну роту, м. Коломия, у взвод спостереження. Пройшов через багато гарячих точок: від київської кампанії до Донбасу, Запорізького контрнаступу і знову Донбас. Перше поранення отримав у червні 2022 року на Малині в Київській області. У подальшому переведений до 27 навчально-бойового загону і потім трансформувалися в 78 полк у складі розвідувальної роти. У грудні 2023 року на запорізькому напрямку отримав друге важке поранення та був відправлений на лікування у м. Дніпро, згодом у м. Тернопіль. Опісля лікування був переведений як оператор взводу радіоелектронної розвідки розвідувальної роти. Після поранень повертався у стрій. 02024-05-1818 травня 2024 18 травня 2024 року був відправлений на завдання у Курахове, де загинув від важких поранень. Похорон відбувся 27 травня 2024 в Івано-Франківську [109][110]
18326 Україна Пилипович Андрій

(«Лис»)

27.08.1969, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Інститут). Під час навчання впродовж року проходив військову службу в армії на Житомирщині. Згодом працював у Відкритому акціонерному товаристві «Львівський завод телеграфної апаратури». У 2000 році разом із родиною перебрався до Іспанії, прожив там понад 20 років, працював на ремонтно-будівельних і сантехнічних роботах. Добре володів іспанською та польською мовами. Напередодні повномасштабного вторгнення повернувся на Батьківщину. Наприкінці травня 2023 року став на захист держави від російських окупантів до лав 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Проходив службу на посаді заступника командира бойової машини. 02024-05-1818 травня 2024 Похорон відбувся 19 червня 2024 в місті Львів. Похований на Личаківському цвинтарі. Залишилися алишилися батьки, дружина, син та сестра [111].
18327 Україна Куліцький Олександр Сергійович («Кос») 10 квітня 1977, м. Макарів, Київська область. В 1995-му році закінчив школу. З 1997 по 2015 проходив службу в органах внутрішніх справ в Святошинському районі м. Києва. З 2018-го року проходив службу у судовій охороні. З квітня 2023 року був мобілізований до НГУ. Молодший сержант, головний сержант 2-го взводу оперативного призначення 17-ї роти оперативного призначення 6-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, в/ч 3018. 02024-05-1818 травня 2024 Загинув в районі населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області [112]
18328 Україна Ваврух Віктор Миколайович

(«Дєд»)

8 серпня 1969, м. Бар. Навчався в Вінницькому політехнічному інституті. Служив в ТРО з 24 лютого 2022 02024-05-1818 травня 2024 Загинув в районі населеного пункту Токарівка Херсонської області від попадання безпілотника Ланцет. Залишились мати, дружина, два сини та онука [113][114]

19 травня

[ред. | ред. код]
18340 Україна Чорний Юрій

(«Ката»)

22.05.1997, с. Підбірці Львівської області. Навчався у Підбірцівському ліцеї Львівської міської ради. Здобув освіту у Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка», згодом вступив до Національного лісотехнічного університету України. Займався автомобільною справою. Із початком повномасштабного вторгнення разом з однодумцями долучився до створення місцевої самооборони (згодом – добровільне формування територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці). У квітні 2023 року вступив добровольцем на військову службу до складу 12-ї бригади оперативного призначення НГУ. Під час проходження служби виявив мужність, героїзм, самовіддачу та здобув велику повагу побратимів. 02024-05-1919 травня 2024 Похорон відбувся 22 травня 2024. Залишились батьки, дружина, чотирирічний син, брати та сестри [85].
18341 Україна Кузнєцов Євгеній

(«Студент»)

3.07.1988, м. Київ. У 2003 році закінчив Загальноосвітню школу I-III ступенів №3 м. Ірпеня. Згодом здобув професію «столяр, реставратор виробів з дерева» у Львівському професійному ліцеї дизайну та будівництва. У 2012 році закінчив Національний лісотехнічний університет України. Учасник подій під час Революції Гідності, до 2017 року виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Після повернення працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності у місті Львові, згодом – у сфері деревообробки та виробництва меблів. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на Миколаївщині. 02024-05-1919 травня 2024 Похорон відбувся 25 травня 2024 в місті Львів. Залишилися донька, син, дружина, бабуся, брат, сестра, тітка та дядько [95]
18342 Україна Шпілька Сергій 22.12.1983, с. Догмарівка Херсонської області. Тут закінчив Догмарівський ліцей Генічеської міської ради. Понад 10 років тому переїхав до м. Винники Львівської області. Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Винниківська тютюнова фабрика». Бойовий медик. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників до лав 33-ї окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на території Запорізької та Донецької областей. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». 02024-05-1919 травня 2024 Похорон відбувся 24 травня 2024 у Львові. Залишилися дружина і доньки [115]
18343 Україна Пельчар Юрій м. Самбір. Був солдатом, стрільцем, помічник гранатометника військової частини А4395, 57 ОМПБр. 02024-05-1919 травня 2024 Загинув поблизу міста Вовчанськ на Харківщині. Похорон відбувся 27 травня 2024 [116].
18344 Україна Стецишин Василь Іванович 5 лютого 1990. Командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти. 02024-05-1919 травня 2024 Загинув 19 травня 2024 [117].
18345 Україна Білоконь Андрій 41 рік, м. Олександрія. 02024-05-1919 травня 2024 Загинув у Волноваському районі Донецької області від поранення, несумісного з життям. Залишились дружина, діти, батько, мати і сестра [118]
18346 Україна Михайлюк Володимир

(«Удав»)

6.02.1995, с.Лотатники у багатодітній сім’ї. Навчався у Стрілківській школі, згодом у Стрийському вищому художньому професійному училищі. Перед призовом працював на заводі «Леоні». Долучився до війська 4 квітня 2022 року. Старший солдат, кулеметник механізованого відділення. 02024-05-1919 травня 2024 Загинув під час бойового завдання поблизу с. Невське Сватівськоно району на Луганщині. Без сина залишились батьки, без внука – бабусі, без брата – брати. Не дочекалася з війни і кохана дівчина [9]
18347 Україна Демидов Владислав

(«Кіндер»)

23 роки, с. Шевченко, Дніпропетровська область. Після закінчення школи здобув освіту в професійно-технічному училища міста Дніпра. Працював комбайнером у рідному селі. Під час повномасштабного вторгнення долучився до 43-ої окремої механізованої бригади. Обіймав посаду механіка 413-го стрілецького батальйону. 02024-05-1919 травня 2024 Загинув поблизу села Кислівка Харківської області [119]

20 травня

[ред. | ред. код]
18360 Україна Кавка Іван 6.08.1989, с. Горінчово Закарпатської області. Навчався у Горінчівському ліцеї Горінчівської сільської ради. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в місті Бровари Київської області. Працював в деревообробній сфері, займався будівництвом каркасних будинків та альтанок. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист держави від загарбників. Спершу вступив до лав територіальної оборони, згодом вступив до Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на південному напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади, згодом – 45-го полку імені Олександра Красіцького Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Під час проходження служби також займався розмінуванням територій. 02024-05-2020 травня 2024 Похорон відбувся 24 травня 2024 у Львові. Залишилися дружина, 7-річна донька, сестра, теща з тестем, велика родина та багато друзів [115]
18361 Україна Бутенко Олег м. Трускавець. Був старшим лейтенантом, командиром механізованого взводу військової частини А4576. 02024-05-2020 травня 2024 Загинув 20 травня 2024 року поблизу міста Часів Яр Донецької області [108].
18362 Україна Гридовой Юрій м. Яворів. Після закінчення школи став курсантом військового навчального центру, а згодом – командиром танку в 24 окремій механізованій бригаді. У 2005 році звільнився зі служби й присвятив себе роботі та родині. Коли почалась війна на Донбасі, повернувся до лав ЗСУ. Продовжив захищати Україну після початку повномасштабного вторгнення. Був командиром танкового взводу бригади швидкого реагування НГУ "Рубіж". 02024-05-2020 травня 2024 Загинув в Бахмутському районі внаслідок обстрілу. Похорон відбувся 31 травня 2024 [120]
18363 Україна Горішевський Юрій 5.05.1980, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №91 м. Львова. Здобув освіту за спеціальністю «Економіка і право» у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом». Згодом вступив до Львівського торговельно-економічного університету. У мирний час займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. Протягом 2011-2017 років проживав у місті Куп’янськ Харківської області, надалі працював у Королівстві Швеція. Напередодні повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на Батьківщину. Із перших днів війни, попри незадовільний стан здоров’я та відсутність військового досвіду, добровільно став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках у лавах 31-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». 02024-05-2020 травня 2024 Похорон відбувся 28 травня 2024 у Львові [121]
18364 Україна Бонис Олександр 23 березня 2002, Італія. Проживав у місті Дрогобич Львівської області на вулиці Бориславській. Навчався у ЗОШ №15, згодом – у ВПУ №19. Після навчання пішов служити у місцеву військову частину А1108. З жовтня 2021 року був на Донеччині. Згодом був переведений у 68-му єгерську бригаду. Був оператором коригування артилерійського вогню. 02024-05-2020 травня 2024 Під час виконання бойового завдання, 13 травня 2024 року дрогобичанин отримав поранення, після якого перебував у госпіталі Мечнікова в Дніпрі. Не вдалось врятувати.[122]

21 травня

[ред. | ред. код]
18380 Україна Блажко Ігор Васильович 13 червня 1988, м. Буча, Київська область. Пережив окупацію місця, а після деокупації Київщини долучився до лав ЗСУ. Солдат 02024-05-2121 травня 2024 Загинув на Донеччині [123]
18381 Україна Швед Володимир Анатолійович 8 квітня 1976, с.. Патюти. Навчався у Патютинській середній школі. Після закінчення школи присягнув на вірність народу України та проходив строкову службу в лавах прикордонників в Одесі. У мирний час працював будівельником у Києві. Після ворожих обстрілів Сумщини Володимир допомагав відбудовувати тамтешню зруйновану школу. У 2023 мобілізований на військову службу.З вересня 2023 до квітня 2024 служив у роті охорони Другого відділу Чернігівського РТЦК та СП Чернігівської області. З квітня 2024 його направили на військову службу до Новомосковського району Дніпропетровської області. Обіймав посаду кулеметника 1 відділення взводу охорони роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення в/ч А 4941, 151ОМБр. 02024-05-2121 травня 2024 Під час проходження військової служби його стан здоровʼя різко погіршився. Помер внаслідок гострої серцевої недостатності. Залишилися діти, батьки, сестри, дружина [124]

22 травня

[ред. | ред. код]
18400 Україна Жибак Тарас 26 лютого 1974, с. Струпків 02024-05-2222 травня 2024 Загинув поблизу селища Північне Торецької громади, що у Донецькій області [125][126]
18401 Україна Чупир Микола Іванович 3 липня 1973, с. Тишки Лубенського району. Спеціальність агронома здобув у Березоворудському радгоспі-технікумі. Після строкової служби у лавах Збройних Сил України присвятив себе роботі у Лубенських лісничих господарствах. Обіймав посаду агронома-метеоролога на метеорологічній станції "Лубни". Оператор відділення протитанкових ракетних комплексів, молодший сержант 02024-05-2222 травня 2024 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу у районі населеного пункту Часів Яр, Донецької області [127]
18402 Україна Білогруд Володимир

(«Спінінгіст»)

27.07.1983, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 м.Львова. У 2002 році закінчив Вище професійно-технічне училище №27 за спеціальністю «Кухар-кондитер». Після завершення навчання проходив строкову військову службу у складі 7-го окремого Бреславського полку армійської авіації 13-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. Працював барменом у ресторанах «Пивний сад» і «Тартак», згодом обіймав посаду адміністратора у готельно-відпочинковому комплексі «Тартак Резорт». Також працював дистрибʼютором у Приватному акціонерному товаристві «Оболонь». У вільний час захоплювався рибальством. Із жовтня 2022 року став на захист держави від російських окупантів. Брав активну участь у бойових діях на Донеччині та Харківщині у лавах 3-го батальйону 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». За особисту мужність при виконанні завдань із захисту держави був нагороджений численними відзнаками. 02024-05-2222 травня 2024 Похорон відбувся 27 травня 2024 у Львові [128].
18403 Україна Никорук Ігор 1987, с. Молодилів . 02024-05-2222 травня 2024 Загинув поблизу села Новопокровське Покровського району через мінно-вибухову травму [126]
18404 Україна Шаблико Сергій Геннадійович

(«Крим»)

20.01.1986. Поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 3 полку управління поліції особливого призначення 2 (штурмовий полк "Цунамі ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють". 02024-05-2222 травня 2024 Загинув в населеному пункті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області [129].

23 травня

[ред. | ред. код]
18421 Україна Сурженко Антон Петрович 1993, с. Солониця Козельщинського району Полтавської області. У липні 2020 року став працювати в Службі судової охорони Полтавщини. У квітні 2023 року він звільнився зі Служби судової охорони та вступив до одного зі спецпідрозділів Національної поліції. 02024-05-2323 травня 2024 Загинув в Часовому Яру [130]
18422 Україна Лахай Іван Юрійович 25 років, с. Велика Глуша Камінь-Каширської громади Волинської області. 02024-05-2323 травня 2024 [131]
18423 Україна Бреус Валентин Юрійович 22 роки, м. Кременчук. Призваний на військову службу в січні 2021 року 3-м відділом Мелітопольського РТЦК та СП Запорізької області. Служив інспектором прикордонної служби та помічником гранатометника. 02024-05-2323 травня 2024 Загинув виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Зибине Харківської області [132].
18424 Україна Серебров Валерій

(«Бур`ян»)

29.09.1995, селище Новодонецьке Донецької області. Навчався у Новодонецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №16. Здобув освіту у Олександрівському професійному аграрному ліцеї. Після завершення навчання працював у Республіці Польща. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на Батьківщину та, попри відсутність бойового досвіду, добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Боронив суверенітет та незалежність держави у лавах 2-ї окремої Галицької бригади НГУ на східному напрямку фронту. За особисту мужність був нагороджений численними відомчими відзнаками. 02024-05-2323 травня 2024 Похорон відбувся 29 травня 2024 у Львові. Залишилися дружина, 2-річна донька, мама та сестра [133]
18425 Україна Дроздов Руслан 24.09.1986, с. Благодатне Одеської області. Навчався в Адамівському закладі загальної середньої освіти Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Після завершення навчання у школі працював на туристичних базах та будівництві. Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в лавах 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Виконував завдання із захисту держави на Донеччині. 02024-05-2323 травня 2024 Похорон відбувся 1 червня 2024 року у Львові. Залишились дружина, мати, двоє синів, четверо братів та сестра [134]
18426 Україна Курчаба Андрій 23 травня 1982, с. Великосілки Новояричівської громади Львівського району. Проходив службу у військовій частині А4885. 02024-05-2323 травня 2024 Помер 23 травня 2024 року у свій 46 день народження. Похорон відбувся 27 травня 2024 [116].
18427 Україна Лисенко Євгеній Вікторович

(«Школьнік»)

19 листопада 2001, м. Харків. Виховувався в дитячому будинку. З початком повномасштабної війни долучився до ТРО, а потім у травні 2023 року перейшов у 3ОШБ 1МБ 1МР. Брав участь в боях за Херсон, Бахмут, Авдіївку. 02024-05-2323 травня 2024 Загинув відбиваючи ворожий штурм на Харківському напрямку.

24 травня

[ред. | ред. код]
18440 Україна Бибик Тарас

(«Турист»)

10 вересня 1964, Ямниця. Солдат, служив на передовій гранатометником у стрілецькій роті однієї з військових частин. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув на Запоріжжі внаслідок мінометного обстрілу [135]
18441 Україна Комісаров Руслан Миколайович 21 червня 1991, м. Кременчук. Закінчив 9 класів середньої школи №11 та отримав професію зварювальника у професійно-технічному училищі №26. З 2017 року разом із сім’єю проживав у Лубнах. Працював експедитором на фірмі будівельних матеріалів. Але з лютого 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Сокіл Донецької області [136]
18442 Україна Баба Дмитро

(«Цезар»)

24.12.1996, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №62. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва». Після завершення навчання протягом 2017-2021 років проходив військову службу у кінологічному взводі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації не залишився осторонь і за власним бажанням повернувся до лав 2-ї окремої Галицької бригади НГУ. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Донеччині. 02024-05-2424 травня 2024 Похорон відбувся 29 травня 2024 у Львові [133]
18443 Україна Костиркін Віктор Олексійович

(«Мейн-Кун»)

17 лютого 1998, м. Герца. Закінчив Херсонську державну морську академію. До початку воргнення був моряком дального плавання, а 2022-го добровільно доєднався до 3 ОШБр. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув на Донеччині [137].
18444 Україна Сенько Іван 14 травня 1978, с. Мутичів Чернігівської області. Закінчив 8 класів Даницької середньої школи, а у 1996 році — Замглайське ПТУ №12 на тракториста. Працював за спеціальністю у колгоспі села Даничі. Займався підсобним господарством. З повномасштабним вторгненням РФ на територію України долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованого батальйону, солдат. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув 24 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Попрощалися та поховали бійця в селі Мутичів [138]
18445 Україна Данильчик Василь Іванович

(«Іспанець»)

3.09.1991, с. Хлібичин, Заболотівської територіальної громади. У 2011-му році одружився. 25 березеня 2023 року добровольцем долучився до ЗСУ. Пройшов навчання в Іспанії, де отримав сертифікат НАТО. Служив в Окремій президентський бригаді. 23 грудня 2023 демобілізувався з війська за сімейними обставинами, однак 9 травня 2024 повернулався до лав ЗСУ, до складу 42-ї окремої механізованої бригади (в/ч А4667) на Харківщині. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув в районі населеного пункту Рогань [139]
18446 Україна Базаленко Олексій 50 років, м. Харків. Служив у Львові. У 2014 році під час АТО проходив військові збори, з 20 квітня 2022 року пішов на фронт. "Його завданням було забезпечувати зв’язок. Сержант Олексій Базаленко командував взводом зв’язківців, який побував на різних ділянках фронту 02024-05-2424 травня 2024 Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання поблизу Ямполя. Залишилася дружина Наталя та донька Карина [140].
18447 Україна Василів Ігор 21.12.1987, м. Стрий. Навчався у Стрийській школі №1 та ВПУ №8. Призваний на службу у червні 2023 року. Солдат, номер обслуги 2 механізованого відділення батальйону військової частини. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув від ворожого обстрілу в районі н.п. Вільшана Куп’янського району на Харківщині. Без сина залишилась мати [141]
18448 Україна Лисенко Євгеній Вікторович («Школьнік») 19.11.2001. Був активним учасником організації Nаціональні Дружини. У травні 2023 року приєднався 3ОШБр, 1-й механізований батальйон. Брав участь у запеклих боях на Бахмутському напрямку та в Авдіївці 02024-05-2424 травня 2024 Загинув на Харківському напрямку відбиваючи штурм ворога [142]

25 травня

[ред. | ред. код]
18460 Україна Рутковський Ігор Іванович 23 серпня 1979, м. Бережани. Отримавши середню освіту, відслужив строкову службу. По поверненню додому, до рідного міста, працював у лісгоспі та в будівельній галузі. До ЗСУ долучився 3 липня 2022 року. Службу ніс у складі військової частини А4934. 02024-05-2525 травня 2024 [143]
18461 Україна Кушпіт Володимир
Почесний нагрудний знак «Хрест Військова честь»
Почесний нагрудний знак «Хрест Військова честь»
29.05.1986, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №13. Закінчив із відзнакою колишній Університет банківської справи (тоді – Інститут). Обіймав посаду торгового представника у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації проходив вишкіл у Військовій академії м. Одеса. Згодом виконував бойові завдання із захисту суверенітету держави на східному напрямку у лавах 81-ї окремої аеромобільної бригади. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Військова честь». Під час проходження військової служби отримав звання «лейтенант». 02024-05-2525 травня 2024 Похорон відбувся 31 травня 2024. Залишилися батьки, дружина, двоє дітей, сестра, багато рідних та друзів [144].
18462 Україна Кіт Максим 16.11.2001, м. Львів. Навчався у Гімназії «Провесінь» Львівської міської ради. Згодом здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання працював у будівельній сфері міста Львова. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації за власним бажанням підписав контракт із ЗСУ. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на Донеччині у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. 02024-05-2525 травня 2024 Похорон відбувся 30 травня 2024. Залишилися дружина, батьки, сестра, племінники та хрещена донька [145]
18463 Україна Драган Євген с. Борятин Червоноградської громади. Був кулеметником стрілецького відділення військової частини А0536. 02024-05-2525 травня 2024 Помер на Сумщині під час проходження служби. Похорон відбувся 31 травня 2024 [120]
18644 Україна Баюн Андрій Трофимович 1975. Житель міста Рівне. 7-й окремий стрілецький батальйон. 02024-05-2525 травня 2024 Загинув на території Луганської області. Похорон відбувся 3 червня 2024 в Клевані.
18645 Україна Чак Ігор Петрович 1972, м. Шацьк. Мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив в складі військової частини А4667, мав звання головного сержанта. 02024-05-2525 травня 2024 Загинув внаслідок підриву на мінно-вибуховому пристрої ворога отримав смертельні поранення [146]
18646 Україна Федоров Євген 26 років, с. Гожули Полтавської області. В 2018 році він закінчив строкову службу, яку проходив у Києві. У серпні 2022-го його мобілізували до лав Сил оборони. Служив у десантно-штурмових військах ЗСУ. Зокрема, був командиром взводу РЕБ аеромобільної бригади. Молодший сержант. 02024-05-2525 травня 2024 Загинув біля села Берестове Куп’янського району Харківщини [147].
18647 Україна Кравчук Владислав Олександрович 1999, м. Рожище. Солдат 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. 02024-05-2525 травня 2024 Загинув у районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району виконуючи бойове завдання на Луганському напрямку [148]
18648 Україна Снаговський Андрій Працював електромонтером на дробильній фабриці гірничого департаменту "АрселорМіттал Кривий Ріг". 02024-05-2525 травня 2024 Загинув від осколкових поранень, які отримав під час бою поблизу Ізбицького Харківської області [149].

26 травня

[ред. | ред. код]
18480 Україна Тарасюк Олексій

(«Reynar»)

02024-05-2626 травня 2024
18481 Україна Фарима Василь с. Доброгостів на Дрогобиччині. Мобілізований до лав ЗСУ 7 травня 2024. Проходив навчання як курсант навчального взводу навчальної роти підготовки фахівців тилового забезпечення військової частини А2600, 138-й навчальний батальйон матеріального забезпечення. 02024-05-2626 травня 2024 Похорон відбувся 29 травня 2024 [150]
18482 Україна Булденко Леонід 48 років, с. Малий Щимель Чернігівської області. Згодом переїхав до селища Мала Дівиця. Закінчив Яблунівську школу-інтернат. Потім навчався в Ічнянському професійно-технічному училищі на тракториста. Працював на сільськогосподарському підприємстві та у Києві. У перші дні повномасштабної війни повернувся на Чернігівщину та став до лав оборонців України. Служив у складі стрілецького взводу. 02024-05-2626 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині [138]
18483 Україна Ісаков Олександр Юрійович 26 років, с. Требухів Київської області. 02024-05-2626 травня 2024 [151][152]
18484 Україна Корнілов Данило Вікторович

(«Малий Одич»)

7.08.2003, м. Житомир 02024-05-2626 травня 2024 агинув на завданні 26.05.2024 біля Ново-Водяне Луганській обл.
18485 Підколесний Петро 40 років, с. Волоське, що на Хмельниччині. 02024-05-2626 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Уманське на Донеччині [153]

27 травня

[ред. | ред. код]
18500 Україна Михальчук Костянтин

(«Генерал»)

19 грудня 1989, м. Шепетівка. На захист України став ще у 2014 році. Спочатку служив в 95ОШБр, а з 2015 у 8-му полку ССО. Очолював громадську організацію "Шепетівська спілка учасників бойових дій в зоні АТО". За результатами виборів 2015 року був обраний депутатом Шепетівської міської ради VII скликання від Шепетівської міської організації політичної партії "Об'єднання "Самопоміч", повноваження якого склав 18 травня 2017 року. Після 24 лютого 2022 брав участь в боях за Ірпінь. Пройшов шлях від розвідника до командира групи. Лейтенант ССО ЗСУ. 02024-05-2727 травня 2024 Загинув у бою за Харківщину [154][155]
18501 Україна Сорока Роман Ігорович 46 років, с. Вороняки Золочівського району. У сезоні-2000/01 виступав за тернопільську "Ниву", провів 15 поєдинків у футболці тернопільської команди у Другій лізі чемпіонату України. 02024-05-2727 травня 2024 [156]
18502 Україна Галадій Андрій 29.09.1996, с. Новий Мізунь Івано-Франківської області. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 м. Львова. Здобув професійно-технічну освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка». У 19-річному віці без вагань став на захист України до лав добровольчого батальйону «ОУН» та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Після повернення до цивільного життя працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Факро Львів», згодом обіймав посаду менеджера у місцевій будівельно-торгівельній фірмі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації пройшов вишкіл у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Будучи обізнаним у військовій справі, на добровільних засадах навчав і допомагав побратимам. У травні 2023 року за власним бажанням підписав контракт із 3-м прикордонним загоном імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України. Виконував бойові завдання на східному напрямку. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». 02024-05-2727 травня 2024 Похорон відбувся 1 червня 2024 року у Львові. Залишилися бабусі, дідусь, батьки, 8-річна донька і брат [134]
18503 Україна Бартман Тарас м. Червоноград. Виконував бойові завдання на Донеччині. Проходив службу у військовій частині А0284. 02024-05-2727 травня 2024 Похований на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі [157].
18504 Україна Верпека Наталія
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
7 жовтня 1997, селище Десна. Здобула повну вищу педагогічну освіту. У 2021 році уклала контракт та долучилась до ЗСУ. Повномасштабну війну зустріла під час проходження фахового навчання у Полтаві. До травня 2022 року була позаштатним психологом, далі обіймала позаштатну посаду помічника начальника служби зв’язку та інформаційних систем. Брала участь у звільненні Херсону, бойових діях на Донеччині та на території Дніпра. Нагороджена відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — почесний нагрудний знак "Сталевий хрест". Старший матрос. 02024-05-2727 травня 2024 Загинула 27 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Миколаївщині [138]
18505 Україна Шаюк Роман 9.06.1986, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №30. Згодом здобув професію слюсаря у професійно-технічному училищі міста Львова. Після завершення навчання працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності, а згодом – у рекламі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Із 22 серпня 2023 проходив військову службу у складі 233-го центру підготовки підрозділів ЗСУ. Протягом певного періоду також боронив державу у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха та 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. 02024-05-2727 травня 2024 Залишилися мама, племінниця та сестра. Похорон відбувся 3 червня 2024 у Львові [158]
18506 Україна Баланович Назар

(«Сокол»)

22 роки, м. Сарни, Рівненська область. У 2021 році був призваний на строкову службу до НГУ. По закінченню служби, у серпні 2023 року підписав контракт з військовою частиною 3018 НГУ. 02024-05-2727 травня 2024 Загинув під Бахмутом Донецька область [159].

28 травня

[ред. | ред. код]
18525 Україна Жданов Євген 24.07.1991, м. Старобільськ Луганської області. Навчався у Садківській гімназії Старобільського району Луганської області. Згодом вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Старобільський фаховий коледж Луганського національного аграрного університету». У 2023 році здобув вищу освіту у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Після завершення навчання працював у торгівельній сфері. Протягом 2016-2020 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав ЗСУ. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира стрілецького взводу. 02024-05-2828 травня 2024 Залишилися батьки, дружина, двоє братів, двоє сестер та багато друзів. Похорон відбувся 1 червня 2024 року у Львові [134]
18526 Україна Калинюк Василь Михайлович 23 серпня 1989, м. Івано-Франківськ. Старший солдат 02024-05-2828 травня 2024 Похорон відбувся 3 червня 2024 на Алеї героїв у Чукалівці [89]
18527 Україна Чередник Сергій Валентинович 24 червня 1965, м. Житомир. Провідний інженер Інституту ядерних досліджень НАН України. Фахівець в галузі ядерної електроніки і фізики пучків заряджених частинок, талановитого інженера, який разом із колегами розробив, увів в експлуатацію і протягом багатьох років підтримував у робочому стані джерело йонів  прискорювача У-240, необхідне для виконання наукових досліджень. З 2013 працював в Інституті ядерних досліджень НАН України. 02024-05-2828 травня 2024 Загинув, виконуючи бойове завдання неподалік села Георгіївка на Донеччині. Похований на Лісовому кладовищі в Києві [160].
18528 Україна Чабан Владислав 25 червня 1983, м. Сокиряни. Закінчив загальноосвітню школу №1, а після - Сокирянське вище професійне училище. 02024-05-2828 травня 2024 Загинув на Харківщині. Похорон відбувся 4 червня 2024 [161][162][163].
18529 Патик Василь Петрович («Клон») 2 лютого 1974 м. Київ. 25 лютого став долав 133 (Бучанського) окремого батальйону територіальної оборони в рідному селищі Білогородка. Брав участь у боях за с. Дмитрівка наприкінці березня 2022 року в складі 1 взводу 4 стрілецької роти 133 ОБ ТрО 114 ОБр ТрО. Наприкінці квітня 2023 року у складі зведеної роти 250 ОБ ТрО 114 ОБр ТрО обороняв місто Бахмут, де отримав осколкове поранення. З лютого 2024 року у складі 250 ОБ ТрО воював на Сіверському напрямку. За 2 роки на війні пройшов шлях від кулеметника стрілецького відділення до головного сержанта взводу. 02024-05-2828 травня 2024 Загинув поблизу н.п. Спірне Бахмутського району Донецької області. Похований у с. Білогородка Бучанського району Київської області.[1]

29 травня

[ред. | ред. код]
18550 Україна Цибух Ірина Володимирівна («Чека»)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1 червня 1998, м. Львів. Доброволиця, бойова медикиня, медійниця, громадська діячка. Вивчала журналістику у Львівській політехніці, з 2017 року приєдналась до команди телекомпанії «Суспільного». Там працювала над реформою Суспільного мовлення, готувала міжрегіональні спецефіри, знімала документальні фільми, очолювала регіональні філії суспільного мовника у різних областях. Навчалася медицини у медичного загону спецпризначення «Білі берети» та в американських медиків, де отримала базові навички. Більш ґрунтовну практику здобула в «Госпітальєрах». З 2020 року навчалася у Київській школі економіки на програмі «Публічна політика та врядування». Але перервала навчання 24 лютого 2022, щоб рятувати та захищати. Ірина повернулась до лав добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», як бойова медикиня, а згодом очолила 5-й екіпаж. Вона брала участь в операціях з оборони Київщини, Донецької області — від Вугледара до Лиману, Авдіївки, Мар'їнки, Бахмута, працювала в Серебрянському лісі та на Харківському напрямку. У листопаді 2023-го отримала відзнаку від Президента України - орден «За заслуги» III ступеня. У березні 2024 Ірина Цибух стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок». 02024-05-2929 травня 2024 Загинула на Харківщині. Прощання в столиці на Майдані Незалежності відбулося 2 черавня 2024. Похорон відбувся 3 червня 2024 у Львові. Залишилися батьки, брат і бабуся. 28 червня 2024 нагороджена орденом "За мужність" ІІІ ступеня, посмертно [164][165][158].
18551 Україна Шкуренко Людмила Вікторівна 14 вересня 1980, м. Українка, Київщина. У липні 2022 її брат загинув на війні і 14 травня 2023 вона прийшла служити на шатбній посаді. 15 травня 2024 мобілізувалася на бойову посаду. Розвідниця-навідниця розвідувального відділення розвідувального взводу 1-го механізованого батальйону. Була оператором FPV-дронів. 02024-05-2929 травня 2024 Загинула на Куп'янському напрямку, потрапила під ворожий обстріл. Похована 1 червня на кладовищі міста Українка на "Алеї Героїв 2". Залишилися мама, двоє дітей та коханий чоловік [166]
18552 Україна Моканюк Роман Юрійович 1983, с. Устеріки Білоберізької громади, проживав у Гриняві. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 штурмового відділення 5 окремої штурмової Київської бригади. 02024-05-2929 травня 2024 Загинув на Бахмутському напрямку внаслідок мінометного обстрілу [167].
18553 Україна Челохсаєв Андрій Юрійович 2.05.1983, м. Могилів-Подільській. 02024-05-2929 травня 2024
18554 Україна Максимович Олександр Васильович 23 грудня 1977. Мешканець Криворіжжя 02024-05-2929 травня 2024 Загинув на околиці населеного пункту Тихе на Харківщині стримуючи ворога
18555 Україна Леменчук Андрій м. Бровари. Молодший сержант, командир стрілецького відділення стрілецької 02024-05-2929 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в населеного пункту Іванівка Куп’янського району Харківської області [168]
18556 Україна Шевченко Дмитро Станіславович

(«Шева NLAW»)

1977, Свеса Шосткинського району. Перебував на посаді голови селища, звільнився у 2016 році. Після початку повномасштабного вторгнення перебував на Донеччині. Був розвідником та командиром протитанкової групи. Він став справжнім героєм свого підрозділу, самотужки взявши в полон дев‘ятьох десантників 98-ї дивізії РФ 02024-05-2929 травня 2024 Загину в районі Часового Яру. Похорон відбувся 4 червня 2024 року в Києві. Залишилися дружина, син і донька [169][170]
18557 Україна Борсук Павло 12.02.1989, м. Львів. Дитинство провів в місті Стебник. Навчався у Ліцеї №93 Львівської міської ради, після закінчення 8-го класу вступив до Ліцею «Сихівський» Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у колишній Академії митної служби України у місті Дніпрі. У 2011 році склав присягу державного службовця та обійняв посаду старшого інспектора відділу митного оформлення Луганської митниці. З січня 2014 до 2021 року працював державним інспектором відділу митного оформлення митного поста «Городок» у Львівській області. Згодом розпочав кар’єру у сфері ІТ-технологій. Із початком повномасштабного вторгнення росії активно займався волонтерською діяльністю, неодноразово транспортував допомогу у зону бойових дій. У липні 2023 року став до лав Збройних Сил України. Боронив державу від російських загарбників на південному напрямку фронту у лавах 141-ї окремої піхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ. 02024-05-2929 травня 2024 [171]
18558 Україна Бондарекно Андрій

(«Пророк»)

9.02.1980, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Згодом здобув професійно-технічну освіту. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. Займався ремонтами у місті Луцьку та обожнював свою справу. У вільний час любив подорожувати Україною.Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у лавах 141-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. 02024-05-2929 травня 2024 Віддав життя, рятуючи своїх побратимів. Похорон відбувся 8 червня 2024 у Львові. Залишилися кохана наречена та тітка [172].
18559 Україна Грегуль Ігор Володимирович

(«Кеп»)
Медаль «Залізний хрест» (МОУ)

23 січня 1973, селище Калита Броварського району Київської області. Після школи вступив до Криворізького суворовського училища. Слідом був вступ до Вищого Ярославського військово-фінансового училища імені Хрульова. 4 березня 2023 року пройшов перепідготовку в Іспанії та приєднався до 110 окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка 2 батальйон 5 рота. Брав участь в боях за Авдіївку, де отримав поранення. Після реабілітації знову повернувся в стрій. Командир бойової машини, командир механізованого відділення, механізованого взводу, механізованої роти, механізованого батальйону військової частини А4007. 4 квітня 2024 одружився. 16 травня 2024 року нагороджений відзнакою Міністра оборони України "Залізний Хрест". 02024-05-2929 травня 2024 Загинув в Донецькій області, Покровського району, біля населеного пункту Архангельське [173]
18560 Україна Яковенко Ігор 50 років, с. Бабинці, Київщина. Вступив до лав ЗСУ ще у 2014 році, і з того часу віддано ніс службу у складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади 02024-05-2929 травня 2024 Загинув поблизу Бахмута [174]

30 травня

[ред. | ред. код]
18570 Україна Улинець Василь Васильович 1984, м. Мукачево 02024-05-3030 травня 2024 Зашинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області
18571 Україна Гомзяк Роман Петрович 26 листопада 1998, м. Самбір. Закінчив середню школу №4, після школи обрав для себе професію кухаря у Самбірському професійному ліцеї. У 2019 році був призваний на строкову службу. Проходив її до 2021 року у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після демобілізації вирішив спробувати себе на роботі за кордоном, працював у Польщі. З 26 лютого 2022 був у лавах 80-ї ОДШБр. Був молодшим сержантом, командиром гармати самохідного артилерійського взводу військової частини А0284. 02024-05-3030 травня 2024 Загинув стримуючи ворога на Харківському напрямку, у с. Симинівка Чугуївського району [175]
18572 Україна Чорний Іван 20.01.1999, м. Львів. Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання розпочав кар’єру у ресторанній сфері міста Львова. Згодом вступив на строкову військову службу до 101-ї окремої бригади охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова. Повернувшись до Львова, працював кухарем у місцевому пабі «Лінивий пес». Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ. Боровся із загарбником на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині, Луганщині і Харківщині, за особисту мужність був нагороджений численними відзнаками. 02024-05-3030 травня 2024 Похорон відбувся 5 червня 2024 у Львові. Залишилися бабуся, мама, сестра, дядько, хрещений батько, двоюрідний брат та кохана дівчина [176].
18573 Україна Правда Максим 25.01.1977, Німеччина. Народився у сім’ї військовослужбовця. У 1992 році родина перебралася із Німеччини до Львова. Навчався к Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №43. Здобував освіту у колишньому Університеті банківської справи (тоді – Інституті). Протягом 1996-1998 років проходив військову службу у військових частинах 46145 та А2557. Понад 10 років пропрацював у колишньому Приватному акціонерному товаристві «Львівшляхрембуд». Впродовж останнього часу займався приватним підприємництвом у сфері будівництва автомобільних доріг. Із перших місяців повномасштабного вторгнення рф добровільно став на захист держави від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на Сумщині, Луганщині та Донеччині у лавах 117-ї окремої механізованої бригади, а згодом – 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗCУ. 02024-05-3030 травня 2024 Похорон відбувся 4 червня 2024 у Львові. Залишилися дружина, 16-річний син та троє братів з родинами. [177].
18574 Україна Старенький Юрій 05.04.1973, м. Львів. Здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньою програмою «Обладнання електронної промисловості». Протягом тривалого часу працював у Благодійному фонді «Книга». Брав участь у художньому оздобленні одного з видань Острозької Біблії. Впродовж останніх років займався приватним підприємництвом. Із перших днів повномасштабного вторгнення рф добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Боровся із російськими загарбниками у складі 53-го окремого стрілецького батальйону 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу ЗСУ. 4-го грудня 2023 року отримав звання «молодший сержант». Брав участь у боях за «гарячі» точки Донеччини. За особисту мужність і героїзм при захисті територіальної цілісності України та за сумлінне виконання бойових (спеціальних) завдань був нагороджений численними відзнаками 02024-05-3030 травня 2024 Похорон відбувся 10 червня 2024. Залишилися батько, дружина, син та донька [178].
18575 Україна Іщенко Сергій Володимирович

(«Єнот»)

18 жовтня 1995, Херсон. Навчався в школах у ріхних містах України. У педагогічному коледжі м. Жовті Води здобув спеціальність вчителя початкових класів та англійської мови. 02024-05-3030 травня 2024 Загинув 30 травня 2024 році поблизу н.п. Нью-Йорк, Донецької області [179]
18576 Україна Олександр

(«Карма»)

м. Енергодар 02024-05-3030 травня 2024 Загинув в результаті ворожого обстрілу в Краматорському районі [180].
18577 Україна Швець Сергій Миколайович 1983. Мобілізований 20 липня 2023. Командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7373, молодщий сержант. 02024-05-3030 травня 2024 Отримав поранення,несумісні з життям поблизу н.п. Рудьки.
18578 Україна Яворський Володимир Володимирович

(«Камаз»)

2 грудня 1994. Колишній регбіст (клуб «Антарес», Київ). Спецпідрозділ «АРТАН» 02024-05-3030 травня 2024 Загинув в Часовому Яру під час евакуації поранених[181][182].
18579 Україна Романов Дмитро Андрійович
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
1999. Долучився до ЗСУ в 2022 році та впродовж 2021 року воював на Світлодарській дузі (Бахмут, Соледар, Миронівське, Світлодарськ). 24.02.22 разом з побратимами вийшов з оточення на Олежківських Пісках, після чого брав участь в обороні Антонівського та Олежківського мостів, міста-героя Миколаєва; із 11.03.22 по 26.11.22 виконував бойові завдання на Херсонському напрямку (Луч, Котляреве, Шевченкове, Пасад-Покровське, Зоря, Олександрівка, Херсон); а з 27.11.22 і до останнього дня знищував ворога на Донеччині (Карлівка, Галицинівка, Красногорівка, Уманське). Служив у лавах 59-ї окремої мотопіхотної бригади, старший солдат, артилерист-навідник. 02024-05-3030 травня 2024 Похований на «Алеї Героїв» у Запоріжжі. Залишилася мама та дружина [183]

31 травня

[ред. | ред. код]
18590 Україна Черніков Костянтин 35 років, м. Київ. Тренер з гімнастики. Був пілотом дронів у 149-й ПМБр, пілот FPV. 02024-05-3131 травня 2024 [184]
18591 Україна Єфіменко Леонід 2.09.1972, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 11 (сьогодні – Львівська правнича гімназія). У 1987 році вступив до колишнього Середнього професійно-технічного училища №17 міста Львова, де здобув кваліфікацію «Столяр будівельний-паркетник III-го розряду». Після завершення навчання проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Насамперед, працював на посаді слюсаря-складальника штемпелів та печаток на дослідному виробництві в Українському науково-дослідному інституті поліграфічної промисловості імені Т. Г. Шевченка, згодом опанував професію склодува у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Галімпекс». Деякий час працював у відділі сторожової охорони Львівського національного університету імені Івана Франка. Впродовж останнього періоду працював у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі 42-ї окремої механізованої бригади. 02024-05-3131 травня 2024 Похорон відбувся 7 червня 2024 у Львові. Залишилися дружина, син, тітка та двоюрідні брат і сестра [185]
18592 Україна Мукоїда Володимир Вікторович 27 грудня 1978, м. Кривий Ріг. У мирному житті військовий працював залізничником: спочатку майстром, потім начальником служби, заступником начальника цеху і начальником залізничного цеху КМК. Останнім місцем його роботи був Криворізький ремонтно-механічний завод, де він обіймав посаду начальника служби транспорту, а згодом заступника з виробництва. На початку повномасштабної війни добровільно вступив у лави захисників. Був командиром роти у військовій частині Т0400. Воював на Харківському напрямку, у Херсоні, а останні 2,5 місяці провів у Запорізькій області. 02024-05-3131 травня 2024 Потрапив під артобстріл і отримав серйозне поранення. Лікарі добу боролися за його життя – провели дві операції, зробили переливання крові, але серце захисника не витримало і 31 травня він помер [186]
18593 Україна Гутникевич Тарас 20 березня 2005, с. Дережичі. Навчався у Дрогобицькому ліцеї №3, згодом закінчив училище №19, де здобув професію електрогазозварника й автослюсаря. Працював на місцевому хлібокомбінаті. Та як тільки виповнилося 18 років, він пішов на службу у військово-морський флот. Їздив на військові навчання до Великої Британії, зокрема пройшов вишкіл на штурмовика. Служив в Одесі, був матросом на патрульно-протидиверсійному катері. 02024-05-3131 травня 2024 Постраждав внаслідок ворожого ракетного удару під час виконання бойових завдань і загинув 31 травня 2024 року від отриманих травм. Залишилися батьки, дідусь, сестри, племінники, а також наречена [187].
18594 Україна Петренко Іван Олександрович 9 листопада 1995, селище Сарата Одеської області. 02024-05-3131 травня 2024 Загинув під час виконання службових обовязків в районі н.п. Вовчанська Харківської області. Похований 13 червня 2024 року в селищі Овідіополь Одеської області[188].
13 червня 2024 р

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. Завтра Львів попрощається із захисниками Орестом Климовичем та Степаном Мишковським.
  3. а б На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Микола Гордій та Михайло Половський.
  4. а б На Харківському напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Сергій Калиновський.
  5. Завтра Львів попрощається із захисником Віктором Дудником.
  6. а б в г д 7 травня на Львівщині прощаються із вісьмома військовими.
  7. а б Суспільне.
  8. У вівторок Львівщина попрощається з капітаном Андрієм Сидором.
  9. а б в г д е Герої новітньої війни.
  10. На війні загинула Героїня зі Львівщини.
  11. На Львівщині відбудеться прощання з Героєм Олександром Луковцем.
  12. а б в г Завтра Львів попрощається із чотирма захисниками України.
  13. а б в На фронті загинули прикарпатці Василь Ткач, Андрій Юзьків і Олег Сютрик.
  14. У бою поблизу Роботиного загинув Михайло Белінський з Дніпропетровщини.
  15. У боях на Донеччині загинув стрілець - снайпер із Закарпаття Віталій Мацола.
  16. На війні загинув Костянтин-Юрій Закрута зі Львівщини.
  17. Завтра Львів попрощається з воїнами Русланом Павлишинцем, Дмитром Степанковським, Юрієм Самойліченком.
  18. Загинув захисник із села Цегів Олександр Юзва.
  19. “Одне з найкращих уособлень нашого народу”: у бою загинув програміст Володимир Іващенко “Воха”, головний сержант із 4-ї бригади НГУ.
  20. На Донецькому напрямку загинув боєць "десятки" з Івано-Франківщини Тарас Русаль.
  21. 8 травня на Львівщині поховають двох військових.
  22. На війні загинув 20-річний боєць з Нікопольської області.
  23. Сторінка пам’яті – Владислав Андрійович Шавкун.
  24. а б в г 9 травня на Львівщині поховають шістьох військових.
  25. Загинув військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО Роман Дребот.
  26. Завтра Львів попрощається із захисником Тарасом Решетівським.
  27. а б Сьогодні Львівщина прощається із вісьмома захисниками.
  28. На Авдіївському напрямку загинув 44-річний доброволець "Госпітальєрів" Сергій Казнадій.
  29. У лікарні помер військовий з Івано-Франківщини Миколай Гурський.
  30. Йому назавжди буде 29: у боях за Україну загинув захисник із Тернопільщини. Фото.
  31. У Житомирі попрощалися з двома військовими, які добровільно стали на захист українських кордонів. zhitomir.info. 14 травня 2024. Процитовано 2 жовтня 2024.
  32. Указ Президента України від 30 вересня 2024 року № 656/2024 « Про присвоєння А. Демчику звання Герой України»
  33. Повний список 215 захисників України, звільнених з російського полону. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
  34. Один з наймолодших захисників "Азовсталі": загинув 21-річний Назарій "Грінка" Гринцевич.
  35. Навіки 21. На фронті загинув один із наймолодших оборонців Азовсталі Назарій Гринцевич. unian.ua. УНІАН. 7 травня 2024. Процитовано 7 травня 2024.
  36. У боях за Серебрянське лісництво загинув Андрій Плитус. Рік тому він вийшов з полону після боїв за “Азовсталь”.
  37. Загинув через рік після повернення з полону. На Луганщині поліг спецпризначенець із Франківщини Андрій Плитус.
  38. а б Завтра Львівська громада попрощається із захисниками Вадимом Булеєм і Тарасом Ониськівим.
  39. а б У вівторок Львів попрощається з Героями Вадимом Булеєм і Тарасом Ониськівим.
  40. 27-річний яворівчанин з бригади «Азов» загинув у бою з росіянами на Донеччині.
  41. На Харківщині загинув прикордонник з Івано-Франківщини Богдан Бухонко.
  42. У Великодній понеділок на війні загинув Герой зі Львівщини Василь Затворницький.
  43. За останній тиждень стало відомо про загибель 19 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 13 травня 2024. Процитовано 3 липня 2024.
  44. На війні загинув журналіст Олександр Машлай
  45. На війні з росіянами загинув співорганізатор фестивалю “Бандерштат” Олександр Машлай.
  46. На фронті загинув журналіст та воїн Олександр Машлай.
  47. НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ ВІЙСЬКОВИЙ ТА КОЛИШНІЙ МЕДІЙНИК ОЛЕКСАНДР МАШЛАЙ.
  48. На Львівщину прилетіла чорна звістка про загибель військовослужбовця Романа Паращука.
  49. На фронті загинув автор найвідомішого фото Серебрянського лісу на заході сонця Денис Зелений.
  50. У Сумах попрощалися із захисником Сергієм Носовим | The Sumy Post Новини. The Sumy Post (рос.). Процитовано 30 травня 2024.
  51. Костянтин ПЛоский.
  52. а б Завтра Львів попрощається із захисниками Назаром Хмілевським та Андрієм Васьківим.
  53. Рятуючи життя побратимів загинув житель Золочівського району (відео).
  54. На війні загинув 24-річний Герой зі Львівщини Віталій Кунь.
  55. Йому назавжди буде 24: у боях за Україну загинув військовий зі Львівщини. Фото.
  56. а б В Ужгороді попрощалися з полеглими Героями Іваном Бородіним та Віктором Кущиком (ФОТО).
  57. На війні загинув розвідник родом із Шепетівщини з позивним «Азіат».
  58. а б в Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Лисаком, Сергієм Кулаєм, Даниїлом Лукащуком.
  59. Сьогодні Львів прощається із чотирма воїнами.
  60. У Бахмутському районі віддав життя за Україну фастівчанин Віталій Лисиця. ФастівNews.City (укр.). Процитовано 25 серпня 2024.
  61. Лисиця Віталій Олексійович – Сайт Міської Ради міста Фастів (укр.). Процитовано 25 серпня 2024.
  62. На Запоріжжі поліг гранатометник з Івано-Франківщини Роман Мисюра.
  63. На Харківщині загинув захисник з Львівщини.
  64. Друга трагічна звістка в громаді за два дні: на Донеччині загинув молодий Герой з Волині Сергій Касьян.
  65. а б На війні полягли бійці з Івано-Франківщини Євген Калінін та Сергій Костюк.
  66. Кіровоградщина втратила захисника України Дмитра Орлика.
  67. Внаслідок поранень на Луганщині помер майор Василь Полагнюк із Франківщини.
  68. На Харківському напрямку загинув 23-річний військовий з Франківщини Андрій Юзьків.
  69. Юзьків Андрій Сергійович.
  70. На фронті загинув директор Менського краєзнавчого музею на Чернігівщині: його мобілізували у Львові.
  71. На Харківщині загинув директор Менського краєзнавчого музею Віталій Крутий.
  72. На Луганщині загинув прикарпатець Павло Фученко.
  73. "Цвіт нації": у боях за Україну загинув 20-річний штурмовик із Харківщини. Фото.
  74. В Івано-Франківській громаді попрощаються з полеглим військовим Русланом Федчишиним.
  75. Гіркі жнива… Знову зустрічаємо Героя….
  76. На Луганщині загинув 33-річний захисник - Владислав ТЕПЛЮК з Борисполя.
  77. а б За останній тиждень стало відомо про загибель 20 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 27 травня 2024. Процитовано 3 липня 2024.
  78. Завтра Львів попрощається із захисником Олексієм Дудиком.
  79. На Харківщині загинув молодий боєць з Кривого Рогу Богдан Дронніков.
  80. Богдан ДРОННІКОВ з Кривого Рогу поліг в бою з окупантами.
  81. Загинув, рятуючи інших: на фронті поліг 21-річний бойовий медик Олександр Кучерявенко “Кузьма”.
  82. Невимовна втрата: у бою загинув захисник із Чернівців Олександр Цибульський.
  83. У Чернівцях прощаються з військовим Цибульським.
  84. "Не шукав відмазки і не втікав через Тису": друзі - про загиблого бійця з Чернівців Олександра Цибульського.
  85. а б в Завтра Львів попрощається з воїнами Олегом Чайковським, Тарасом Пеленським і Юрієм Чорним.
  86. Навіки 22: під час бойових завдань загинув солдат із Волині Павло Заліпа.
  87. Пів року тому на війні поліг молодший брат: повідомили про загибель Героя з Волині Миколи Заліпи.
  88. а б Завтра Львів попрощається із захисниками Юрієм Заяцем та Степаном Матвіївим.
  89. а б В Івано-Франківській громаді попрощаються з полеглими бійцями Василем Калинюком та Андрієм Шкварлою.
  90. Золочів.нет (20 травня 2024). У Золочівському районі попрощалися з воїном (відео). Золочів.нет (укр.). Процитовано 30 травня 2024.
  91. На війні загинув мешканець Херсонщини Віктор Фомішевський.
  92. За останній тиждень стало відомо про загибель 20 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 27 травня 2024. Процитовано 3 липня 2024.
  93. Присвоєння звання Героя України (посмертно) Румянцеву Олександру Юрійовичу.
  94. Завтра Львів попрощається із захисником Валерієм Кібкалом.
  95. а б Завтра Львів попрощається з воїнами Олександром Рудським, Олегом Ковцем, Євгенієм Кузнєцовим.
  96. У боях з окупантами героїчно загинув воїн із Донеччини Михайло Маричев. Фото.
  97. Залишився восьмирічний син. На Харківщині загинула захисниця Катерина Закорецька.
  98. На фронті внаслідок російського ракетного удару загинула головна сержантка 80-ї ОДШБр Катерина Закорецька.
  99. За останній тиждень стало відомо про загибель 20 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 27 травня 2024. Процитовано 3 липня 2024.
  100. Безстрашний та незламний. 18.05.2024
  101. Безстрашний і незламний: на фронті загинув льотчик Денис Василюк. 18.05.2024, 18:57
  102. Не дочекався народження третьої дитини. На Харківщині загинув військовий з Івано-Франківщини Ігор Довбняк.
  103. На Харківщині загинув боєць з Івано-Франківської громади Віктор Яцків.
  104. В Івано-Франківську попрощаються з полеглим бійцем Іваном Лучкою, уродженцем Тернопільщини ДОПОВНЕНО.
  105. У лікарні помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Степан Підлуський.
  106. Війна забрала життя трьох військовослужбовців з Хмельниччини.
  107. Віддав життя за Україну: на фронті загинув старший сержант із Тернопільщини. Фото.
  108. а б 24 травня на Львівщині прощаються із п'ятьма військовими.
  109. Під час бойового завдання на фронті загинув воїн з Івано-Франківська Роман Паньків.
  110. Стало відомо, коли та де попрощаються з полеглим воїном Романом Паньківим.
  111. Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Пилиповичем, Андрієм Пилипишиним, Рубеном-Владиславом Мхітаряном.
  112. На фронті загинув Олексій Куліцький з Макарова.
  113. На війні загинув захисник з Вінниччини Віктор Ваврух.
  114. Троє воїнів з Вінниччини загинуло на передовій.
  115. а б Завтра Львів попрощається із захисниками Сергієм Шпількою та Іваном Кавкою.
  116. а б На Львівщині 27 травня прощаються із шістьома військовослужбовцями.
  117. Самбірська районна державна адміністрація. Самбірщина в скорботі. www.facebook.com. Процитовано 21 травня 2024.
  118. На війні загинув захисник – Андрій Білоконь.
  119. Владислав Демидов.
  120. а б На Львівщині 31 травня попрощаються із чотирма військовими.
  121. Завтра Львів попрощається із захисниками Юрієм Горішевським та Богданом Нижником.
  122. https://www.nta.ua/sogodni-lvivshhyna-proshhayetsya-iz-pyatma-zahysnykamy-5/
  123. У боях на Донеччині загинув захисник із Бучі, який пережив окупацію міста в 2022 році. Фото.
  124. Не витримало серце: на Дніпропетровщині помер 48-річний захисник з Козельця.
  125. На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Тарас Жибак.
  126. а б В Отинії на Івано-Франківщині відкрили пам'ятні банери дев'ятьом полеглим на війні землякам.
  127. БІЛЯ ЧАСОВОГО ЯРУ ЗАГИНУВ МОЛОДШИЙ СЕРЖАНТ МИКОЛА ЧУПИР.
  128. Завтра Львів попрощається із захисниками Олександром Кухарчуком та Володимиром Білогрудом.
  129. Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну: на фронті загинув боєць штурмового полку "Цунамі" Сергій Шаблико з Дніпропетровської області.
  130. Пішов на війну добровольцем: у Часовому Яру загинув спецпризначенець Антон Сурженко з Полтавщини. Фото.
  131. Тепер серед воїнів Небесного війська: на Луганщині загинув 25-річний Іван Лахай із Волині. Фото.
  132. [НА ХАРКІВЩИНІ ПОЛІГ 22-РІЧНИЙ ПРИКОРДОННИК ВАЛЕНТИН БРЕУС https://ptv.ua/news/1ab5ae0a-6a41-46f7-907b-e4624817672b]. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  133. а б Завтра Львів попрощається із захисниками Дмитром Бабою та Валерієм Серебровим.
  134. а б в Завтра Львів попрощається з воїнами Євгеном Ждановим, Андрієм Галадієм, Русланом Дроздовим.
  135. На Запоріжжі загинув військовий з Івано-Франківщини Тарас Бибик.
  136. НА ДОНЕЧЧИНІ ПОЛІГ СТРІЛЕЦЬ ІЗ ПОЛТАВЩИНИ РУСЛАН КОМІСАРОВ.
  137. Житомирщина знову втрачає своїх мужніх Героїв.
  138. а б в На Чернігівщині попрощалися з п'ятьма бійцями ЗСУ, один з них — сержант Сергій Швидкий, який загинув у січні 2023 року.
  139. Без тата залишився син: на Харківщині загинув 32-річний захисник із Івано-Франківщини. Фото.
  140. Втрати Харківщини у травні 2024 року. Згадуємо загиблих захисниць і захисників поіменно.
  141. Герої новітньої війни.
  142. ШКОЛЬНІК В СТРОЮ!.
  143. Без батька залишився син: у боях за Україну загинув захисник із Тернопільщини. Фото.
  144. Завтра Львів попрощається із захисниками Володимиром Кушпітом та Павлом Антощаком.
  145. [Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/301860-zavtra-lviv-poproshchaietsia-iz-zakhysnykom-maksymom-kotom Завтра Львів попрощається із захисником Максимом Котом].
  146. Доньки залишилися без тата: у боях за Україну загинув головний сержант із Волині.
  147. Йому назавжди буде 26: у Полтаві попрощалися з командиром взводу, який загинув на Харківщині. Фото.
  148. У боях на Луганщині загинув боєць 3-ї штурмової бригади ЗСУ з Волині Владислав Кравчук.
  149. Дмитро Кисельов та Андрій Снаговський. На фронті загинули бійці з Кривого Рогу.
  150. На Львівщині 29 травня прощаються із трьома захисниками.
  151. У боях за Україну загинув воїн з Київщини Олександр Ісаков.
  152. На Запорізькому напрямку загинув воїн із Требухова Олександр Ісаков.
  153. Петро Підколесний.
  154. У бою на Харківщині загинув лейтенант ЗСУ Костянтин Михальчук (Генерал).
  155. Загинув колишній шепетівський депутат Костянтин Михальчук.
  156. На війні з російськими окупантами загинув український ексфутболіст, який виступав за тернопільську "Ниву".
  157. На Львівщині 30 травня попрощаються із військовими Максимом Котом та Тарасом Бартманом.
  158. а б Завтра Львів попрощається із воїном Романом Шаюком та бойовою медикинею Іриною Цибух.
  159. Під Бахмутом загинув 22-річний гвардієць з Рівненщини Назар Баланович (Сокол).
  160. Чередник Сергій Валентинович.
  161. У бою загинув захисник із Буковини Владислав Чабан.
  162. Буковина сьогодні прощається з двома Героями, які загинули на війні.
  163. На Буковині попрощалися з двома полеглими на війні військовими Чабаном та Стратійчуком.
  164. Указ президента України № 383/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Офіс Президента України. 28 червня 2024. Архів оригіналу за 29 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
  165. На Харківському напрямку загинула "госпітальєрка" 25-річна Ірина Цибух.
  166. Без мами залишилися двоє дітей: на Куп'янському напрямку загинула захисниця з Київщини.
  167. На Бахмутському напрямку загинув військовий з Івано-Франківщини Роман Моканюк.
  168. Залишився вірним присязі: на фронті загинув військовий із Київщини Андрій Леменчук. Фото.
  169. Взяв у полон 9 десантників РФ: у Києві провели в останню путь ГУРівця Дмитра Шевченка, який загинув під час оборони Часового Яру. Фото.
  170. "Людина-магніт, патріот своєї країни": у бою біля Часового Яру загинув воїн із Сумщини. Фото.
  171. Завтра Львів попрощається із захисниками Павлом Борсуком та Віктором Вовком.
  172. Завтра Львів попрощається з воїнами Русланом Яровим, Тарасом Панасом, Андрієм Бондаренком.
  173. Шановний пане Президенте, Володимире Олександровичу! Звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Грегулю Ігорю Володимировичу позивний "Кеп".
  174. На фронті загинув Ігор Яковенко з Бучанщини.
  175. Роман Петрович Гомзяк.
  176. Завтра Львів попрощається із захисниками Олегом Солотинським та Іваном Чорним.
  177. Завтра Львів попрощається із захисником Максимом Правдою.
  178. Завтра Львів попрощається із воїнами Олексієм Клічуком, Ігорем Дубуком та Юрієм Стареньким.
  179. Зарудська, Анна (2 червня 2024). На щиті додому повернувся воїн з Лубенщини. kolo.news (укр.). Коло. Процитовано 9 червня 2024.
  180. Не боявся небезпечних завданнь – на фронті загинув мешканець Енергодара (фото).
  181. Рятував поранених побратимів: у Часовому Ярі загинув український спортсмен Володимир “Камаз” Яворський. novynarnia.com (укр.). 8 червня 2024. Процитовано 10 червня 2024.
  182. патріархії, Пресцентр Київської (9 червня 2024). У Києві провели в останню путь загиблого захисника України Володимира Яворського. www.cerkva.info (укр.). Процитовано 10 червня 2024.
  183. На щиті: у Запоріжжі попрощалися з полеглим захисником Дмитром Романовим.
  184. На війні з російськими окупантами загинув тренер зі спортивної гімнастики з Києва.
  185. Завтра Львів попрощається із захисниками Леонідом Єфіменком та Іваном Масинцем.
  186. Лікарі добу боролися за його життя: у Кривому Розі попрощалися з захисником, який помер від отриманих на фронті поранень.
  187. Йому назавжди буде 19: на війні загинув захисник зі Львівщини, який проходив військові навчання в Британії. Фото.
  188. Биковська, Лілія (25 вересня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Петренко Іван. Махала (укр.). Процитовано 25 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]