Вулиця Боричів Тік: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 15: Рядок 15:
|рух =
|рух =
|індекс = 04070
|індекс = 04070
|телефони =
|метро = {{лкм|2}}«{{м|Поштова площа}}», <br />{{лкм|2}}«{{м|Контрактова площа}}»
|метро = {{лкм|2}}«{{м|Поштова площа}}», <br />{{лкм|2}}«{{м|Контрактова площа}}»
|автобус = {{ка}}62, 115 (по [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вул. Петра Сагайдачного]])
|автобус = {{ка}}62, 115 (по [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вул. Петра Сагайдачного]])
Рядок 39: Рядок 38:
}}
}}


'''Вулиця Бо́ричів Тік'''&nbsp;— [[вулиця]] в [[Подільський район|Подільському районі]] міста [[Київ|Києва]], місцевість [[Поділ]]. Пролягає від [[Боричів узвіз|Боричевого узвозу]] до [[Фролівська вулиця|Фролівської вулиці]].
'''Вулиця Бо́ричів Тік''' — [[вулиця]] в [[Подільський район|Подільському районі]] міста [[Київ|Києва]], місцевість [[Поділ]]. Пролягає від [[Боричів узвіз|Боричевого узвозу]] до [[Фролівська вулиця|Фролівської вулиці]].


Прилучаються вулиці [[Ігорівська вулиця (Київ)|Ігорівська]], [[Андріївська вулиця (Київ)|Андріївська]], [[провулок Академіка Зелінського]] і [[Андріївський узвіз]].
Прилучаються вулиці [[Ігорівська вулиця (Київ)|Ігорівська]], [[Андріївська вулиця (Київ)|Андріївська]], [[провулок Академіка Зелінського]] і [[Андріївський узвіз]].


== Історія ==
== Історія ==
Місцевість, де пролягає вулиця, відома ще з часів Київської Русі. У X&nbsp;— XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після [[Подільська пожежа 1811 року|Подільської пожежі 1811 року]], яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «перетворила на попіл найкращу частину міста». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проектом [[архітектор]]а [[Вільям Гесте|В. Гесте]], згідно з яким Поділ був поділений сіткою вулиць на прямокутні квартали.
Місцевість, де пролягає вулиця, відома ще з часів Київської Русі. У X—XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після [[Подільська пожежа 1811 року|Подільської пожежі 1811 року]], яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «перетворила на попіл найкращу частину міста». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проектом [[архітектор]]а [[Вільям Гесте|Вільяма Гесте]], згідно з яким Поділ був поділений сіткою вулиць на прямокутні квартали.


На вулиці Боричів Тік зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку [[XIX століття]], окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури.
На вулиці Боричів Тік зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку [[XIX століття]], окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури.


== Походження назви ==
== Походження назви ==
Про походження назви вулиці існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За іншою версією назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча, бируча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричева Току у давнину знаходилася митниця). В історичній літературі згадується також [[воєвода]] Борич. Слово «тік» за однією версією&nbsp;— скорочена назва «товчка» (торгу), за іншою&nbsp;— скупчення джерел та струмків, що витікали з під гори. Ще одна версія підкреслює значення слова «тік» як місця для обмолоту хліба.
Про походження назви вулиці існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За іншою версією назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча, бируча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричева Току у давнину знаходилася митниця). В історичній літературі згадується також [[воєвода]] Борич. Слово «тік» за однією версією — скорочена назва «товчка» (торгу), за іншою — скупчення джерел та струмків, що витікали з під гори. Ще одна версія підкреслює значення слова «тік» як місця для обмолоту хліба.


== Пам'ятки історії та архітектури ==
== Пам'ятки історії та архітектури ==
* буд. № 20/4 — будинок причту церкви Миколи Доброго, 1832 (пам'ятка архітектури). Архітектор П. Дубровський. Класицизм.

* буд. №&nbsp;39&nbsp;— житловий будинок середини XIX ст.
* буд. № 22-а — житловий будинок 1816 (пам'ятка архітектури). Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 р.
* буд. №&nbsp;22-а&nbsp;— житловий будинок 1816&nbsp;р.
* буд. № 23/3 — житловий будинок, початок ХІХ ст. (пам'ятка архітектури). Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 р.
* буд. № 23-а — житловий будинок, 1854 (архіт.). Характерний зразок забудови вулиці середини ХІХ ст.
* буд. № 25 — житловий будинок, перша половина ХІХ ст. (пам'ятка архітектури та історії). Проживав діяч революційного руху в Російській імперії, соціал-демократ {{нп|Кецховелі Ладо|Ладо Кецховелі|ru|Кецховели, Ладо}} (1894–1996). Меморіальна дошка Ладо Кецховелі (1965, архітектор [[Шевченко Валентина Петрівна|В. П. Шевченко]])<ref>Знищено «невідомими» 2014 року.</ref>.
* буд. № 35 — житловий будинок, 1903 (пам'ятка архітектури та містобудування). Еклектика.
* буд. № 43/5 — Житловий будинок, перша половина ХІХ ст. (пам'ятка архітектури). Типовий проект


== Зображення ==
== Зображення ==
<gallery widths=180>
<gallery widths=180 heights=180>
Боричів Тік-1.jpg|Вид з [[Андріївський узвіз|Андріївського узвозу]] в напрямку [[Фролівська вулиця|Фролівської вулиці]]
Боричів Тік-1.jpg|Вид з [[Андріївський узвіз|Андріївського узвозу]] в напрямку [[Фролівська вулиця|Фролівської вулиці]]
Боричів Тік-2.jpg|Вид з [[Фролівська вулиця|Фролівської вулиці]]
Боричів Тік-2.jpg|Вид з [[Фролівська вулиця|Фролівської вулиці]]
МД Кецховелі.jpg|Меморіальна дошка {{Не перекладено|Кецховелі Ладо|Ладо Кецховелі|ru|Кецховели, Ладо}}, російському революціонеру (буд. № 25). Встановлена у 1965 році, архітектор [[Шевченко Валентина Петрівна|В. П. Шевченко]]
МД Кецховелі.jpg|Меморіальна дошка Ладо Кецховелі, російському революціонеру (буд. № 25)
</gallery>
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://zametkiev.livejournal.com/45673.html Боричев Ток, 25. Разбита памятная табличка Ладо Кецховели] // Заметки Прохожего Киевлянина. — 2013. — 20 января. {{ref-ru}}
* [http://www.interesniy.kiev.ua/dost/ulitsy-i-ploshchadi-kieva/mandrivka-pidgirnoyu-vulichkoyu-borichiv-tik/ Мандрівка підгірною вуличкою Боричів Тік]
* ''[[Кальницький Михайло Борисович|Кальницкий М. Б.]]'' [http://mik-kiev.livejournal.com/93605.html Какие Бастилии нужно сносить в Киеве?] // mik-kiev.livejournal.com. — 2014. — 15 июля. {{ref-ru}}
<!--* [http://www.interesniy.kiev.ua/dost/ulitsy-i-ploshchadi-kieva/mandrivka-pidgirnoyu-vulichkoyu-borichiv-tik/ Мандрівка підгірною вуличкою Боричів Тік]--><!--404-->


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 71: Рядок 79:
{{вк75|С=27}}
{{вк75|С=27}}
{{вк95|С=26}}
{{вк95|С=26}}
{{кэс82|С=69}}
{{Галайба-фотоспомин|b-04}}
{{Галайба-фотоспомин|b-04}}
{{кэс82|С=69}}
{{піку2|С=17–18}}


{{Kyiv-stub}}
{{Kyiv-stub}}

Версія за 12:54, 9 липня 2015

Боричів Тік
Місцевість Поділ
Район Подільський
Загальні відомості
Протяжність 710 м
Координати початку 50°27′31″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.458778° пн. ш. 30.523361° сх. д. / 50.458778; 30.523361Координати: 50°27′31″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.458778° пн. ш. 30.523361° сх. д. / 50.458778; 30.523361
Координати кінця 50°27′44″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.462444° пн. ш. 30.515111° сх. д. / 50.462444; 30.515111
поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро  «Поштова площа»,
 «Контрактова площа»
Автобуси А 62, 115 (по вул. Петра Сагайдачного)
Маршрутні таксі Мт 238 (по вул. Петра Сагайдачного)
Покриття бруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10131
У проєкті OpenStreetMap r356583
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Боричів Тік у Вікісховищі

Вулиця Бо́ричів Тік — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Боричевого узвозу до Фролівської вулиці.

Прилучаються вулиці Ігорівська, Андріївська, провулок Академіка Зелінського і Андріївський узвіз.

Історія

Місцевість, де пролягає вулиця, відома ще з часів Київської Русі. У X—XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після Подільської пожежі 1811 року, яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «перетворила на попіл найкращу частину міста». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проектом архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Поділ був поділений сіткою вулиць на прямокутні квартали.

На вулиці Боричів Тік зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку XIX століття, окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури.

Походження назви

Про походження назви вулиці існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За іншою версією назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча, бируча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричева Току у давнину знаходилася митниця). В історичній літературі згадується також воєвода Борич. Слово «тік» за однією версією — скорочена назва «товчка» (торгу), за іншою — скупчення джерел та струмків, що витікали з під гори. Ще одна версія підкреслює значення слова «тік» як місця для обмолоту хліба.

Пам'ятки історії та архітектури

  • буд. № 20/4 — будинок причту церкви Миколи Доброго, 1832 (пам'ятка архітектури). Архітектор П. Дубровський. Класицизм.
  • буд. № 22-а — житловий будинок 1816 (пам'ятка архітектури). Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 р.
  • буд. № 23/3 — житловий будинок, початок ХІХ ст. (пам'ятка архітектури). Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 р.
  • буд. № 23-а — житловий будинок, 1854 (архіт.). Характерний зразок забудови вулиці середини ХІХ ст.
  • буд. № 25 — житловий будинок, перша половина ХІХ ст. (пам'ятка архітектури та історії). Проживав діяч революційного руху в Російській імперії, соціал-демократ Ладо Кецховелі[ru] (1894–1996). Меморіальна дошка Ладо Кецховелі (1965, архітектор В. П. Шевченко)[1].
  • буд. № 35 — житловий будинок, 1903 (пам'ятка архітектури та містобудування). Еклектика.
  • буд. № 43/5 — Житловий будинок, перша половина ХІХ ст. (пам'ятка архітектури). Типовий проект

Зображення

Примітки

  1. Знищено «невідомими» 2014 року.

Посилання

Джерела