Житомирська область

Житомирська область
Герб Житомирської області	Прапор Житомирської області
Основні дані
Прізвисько:	Житомирщина
Країна:	Україна
Утворена:	22 вересня 1937 року
Населення:	1 179 032
Площа:	29832 км²
Густота населення:	39,47 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-41
Обласний центр:	Житомир
Райони:	23
Громади:
Міста: обласного значення районного значення	5 6
Райони в містах:	2
Смт:	43
Села:	1619
Селищні ради:	40
Сільські ради:	580
Номери автомобілів:	AM, KM
Інтернет-домени:	zhitomir.ua; zt.ua
Обласна влада
Рада:	Житомирська обласна рада
Голова ради:	Лабунська Анжеліка Вікторівна
Голова ОДА:	—
Вебсторінка:	—
Адреса:	10014 м. Житомир, майдан Рад, 1
Мапа
Житомирська область у Вікісховищі

Жито́мирська о́бласть — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Адміністративним центром є м. Житомир.

Складається з 23 районів. Має 5 міст обласного значення (Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський), 6 міст районного значення (Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Радомишль), 43 селища міського типу; 1619 сільських населених пунктів.

Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина — у зоні Полісся, південна — у межах Лісостепу.

Географія

Рельєф

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280–220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі.

Ґрунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007)

Гідрографія

Докладніше: Річки Житомирської області, Водосховища Житомирської області, Стави Житомирської області

Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.

Природа

Клімат

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом та м'якою зимою. Середня температура січня ≈10 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі ≈600 мм, а на півдні ≈570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.

Природно-заповідний фонд

Олені

На території області існує понад 100 об'єктів і територій ПЗФ, у тому числі 10 заказників загально-державного значення, 95 заказники місцевого значення, а також близько 100 пам'яток природи, 24 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та 4 дендропарки

Центральним об'єктом ПЗФ Житомирщини є Поліський природний заповідник, створений 1968 року на півночі області на території Овруцького району. Площа заповідника сягає майже 20 тис. га.

Історія

100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетерів та стоянки поблизу сіл Довгиничі, Клинець Овруцького і Колодяжне — Романівського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.

Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Поволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Романівський і Житомирському районах, на околицях Житомира.

У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ — древлянами, центральна частина і південь — полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).

У ранньофеодальний період (11 — початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави — Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.

У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350–1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.

У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу — Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).

За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир, який казна викупила у графа Ільїна.

Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель.

На Житомирщині побутувала давня поліська іконописна традиція. Поліські домашні ікони впізнаються за «екологічним» тлом темно-синього або темно-зеленого кольору. Зображення святих статичні, з глибокими очима; писалися на фоні природи, особливо пейзажів (дерев, неба, лісу). На іконах нерідко зображалися квіти. Існує припущення, що ця традиція нагадує про дохристиянські часи, коли давні слов'яни прикрашали квітами зображення своїх богів і духів. Нині зібрання поліських ікон знаходиться в експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».

В листопаді 1921 року, під час Листопадового рейду, теренами області пролягав шлях Волинської (командувач — Юрій Тютюнник) та Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Ювілейна монета НБУ присвячена Житомирській області

Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944

У часи німецько-нацистської окупації територія області входила до генеральної округи Житомир. З 1943 по 1944 рік проводилася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція.

У селі Сушки Коростенського Житомирської області району на вулиці Рудня відбувся останній бій бійців УПА проти військ НКВС на Житомирщині. У Сушках було встановлено спеціальний пам'ятний знак на честь загиблих повстанців «сотні Романа». Розпочавшись вночі, нерівний бій тривав майже 10 годин, хоча бійців Української повстанської армії було всього двоє проти кількох сотень бійців КДБ. Для українців цей нерівний бій завершився трагічно.

Адміністративно-територіальний устрій

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Житомир.

У складі області:

• районів — 23;
• районів у містах — 2;
• населених пунктів — 1668, в тому числі:
  • міського типу — 55, в тому числі:
    • міст — 12, в тому числі:
      • міст обласного значення — 5;
      • міст районного значення — 7;
    • селищ міського типу — 43;
  • сільського типу — 1613, в тому числі:
    • сіл — 1593;
    • селищ — 20.

У системі місцевого самоврядування:

• районних рад — 23;
• районних рад у містах — 2;
• міських рад — 12;
• селищних рад — 40;
• сільських рад — 579.

Райони

№	Назва	Адм. центр	Адм. устрій
1	Андрушівський	м. Андрушівка	Адм. устрій
2	Баранівський	м. Баранівка	Адм. устрій
3	Бердичівський	м. Бердичів	Адм. устрій
4	Брусилівський	смт Брусилів	Адм. устрій
5	Володарсько-Волинський	смт Володарськ-Волинський	Адм. устрій
6	Ємільчинський	смт Ємільчине	Адм. устрій
7	Житомирський	м. Житомир	Адм. устрій
8	Коростенський	м. Коростень	Адм. устрій
9	Коростишівський	м. Коростишів	Адм. устрій
10	Лугинський	смт Лугини	Адм. устрій
11	Любарський	смт Любар	Адм. устрій
12	Малинський	м. Малин	Адм. устрій
13	Народицький	смт Народичі	Адм. устрій
14	Новоград-Волинський	м. Новоград-Волинський	Адм. устрій
15	Овруцький	м. Овруч	Адм. устрій
16	Олевський	м. Олевськ	Адм. устрій
17	Попільнянський	смт Попільня	Адм. устрій
18	Радомишльський	м. Радомишль	Адм. устрій
19	Романівський	смт Романів	Адм. устрій
20	Ружинський	смт Ружин	Адм. устрій
21	Червоноармійський	смт Червоноармійськ	Адм. устрій
22	Черняхівський	смт Черняхів	Адм. устрій
23	Чуднівський	м. Чуднів	Адм. устрій

Міста обласного значення

• Бердичів
• Житомир
• Коростень
• Малин
• Новоград-Волинський

Райони у містах

№	Район	Входження
1	Богунський	м. Житомир
2	Корольовський	м. Житомир

Ліквідовані райони

• Базарський
• Барашівський
• Білилівський
• Білопільський
• Вчорайшенський
• Городницький
• Довбишський
• Іванківський
• Коднянський
• Корнинський
• Потіївський
• Словечанський
• Ставищенський
• Троянівський
• Фасівський
• Ходорківський
• Чоповицький
• Янушпільський
• Ярунський

Економіка

Корисні копалини

Є запаси будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини, є великі поклади габро, гранітів, лабрадоритів . Присутні також рідкісноземельні елементи — ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. У межах Іршанського титанорудного району видобувають ільменіт (оксид титану).

Перспективним є родовище мармуру, який має малюнок надзвичайної краси, добре полірується.

В області видобувається кольоровий напівдорогоцінний камінь — берил, топаз, кварц з подальшою його обробкою та виготовленням ювелірних виробів.

Родовища корисних копалин

• Головинське родовище лабрадориту
• Ємельянівське родовище граніту
• Коростенське родовище граніту
• Коростишівське родовище граніту
• Лезниківське родовище граніту
• Іршанський титанорудний район
• Миропільське граніто-гнейсове родовище
• Малотокарівське родовище польового шпату
• Федорівське титан-апатитове родовище

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 79,2 злочинів, з них 30,7 тяжких та особливо тяжких.

Демографія

Таблиця демографії

1939	1959	1969	1979	1989	2002	2008	2011	2012	2013	2014
1688,9	1605,6	1626,4	1596,8	1545,4	1389,3	1302,0	1279,0	1273,2	1268,9	1262,5
В період з 1939 по 2014 рік (тис. ос.)

Чисельність наявного населення станом на 1 січня 2014 року становить 1 млн. 262 тис. осіб (2,9% від населення України), в тому числі міського населення — 739,7 тис. осіб, сільського — 522,8 тис. осіб.

Національний склад населення Житомирської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	%
1	Українці	1 254 855	90,32%
2	Росіяни	68 851	4,96%
3	Поляки	49 046	3,53%
4	Білоруси	4 924	0,35%
5	Євреї	2 670	0,19%
6	Молдовани	1 425	0,10%
7	Німці	994	0,07%
8	Чехи	839	0,06%
9	Вірмени	820	0,06%
10	Цигани	785	0,06%
11	Інші	4 084	0,29%
	Разом	1 389 293	100,00%

Найбільші населені пункти

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,5 тисяч за даними Держкомстату

Житомир ▼270,9 Черняхів ▼9,7 Бердичів ▼78,3 Андрушівка ▼9,0 Коростень ▼65,5 Володарськ-Волинський ▼7,8 Новоград-Волинський ▲56,0 Романів ▼7,7 Малин ▼26,9 Іршанськ ▲6,8 Коростишів ▲25,8 Ємільчине ▼6,7 Овруч ▼16,5 Попільня ▼6,0 Радомишль ▼14,9 Озерне ▲5,9 Баранівка ▼11,9 Чуднів ▲5,8 Олевськ ▼10,2 Нова Борова ▲5,6

Економіка та промисловість

Впродовж 11 місяців 2007 року обсяги промислового виробництва проти торішнього зросли на 9,3%, що більше ніж передбачено програмою на 2007 рік на 4,3 процентних пункти.

Позитивна динаміка розвитку промисловості утримується за рахунок високих темпів приросту виробництва у:

• машинобудуванні (+22,3%, за програмою +3%),
• хімічній (+17,8%, за програмою +5,5%),
• добувній промисловості (+16,9,%, за програмою +10,6%),
• целюлозно-паперовому виробництві (+24,8%, за програмою +6,5%),
• оброблені деревини та виробництві виробів з неї (+12,1%, за програмою +6%),
• виробництві неметалевої мінеральної продукції (+10,2%, за програмою +2,5%)
• та харчовій промисловості (+6,0%, за програмою +3%).

Не зважаючи на сезонне скорочення виробництва, зберігається позитивна тенденція в харчовій промисловості, де за підсумками 11 місяців приріст становить 6,0%.

Приріст обсягів виробництва у галузі забезпечено за рахунок збільшення випуску круп'яних, кондитерських та ковбасних виробів.

У машинобудуванні зберігаються позитивні тенденції розвитку виробництва за рахунок збільшенням обсягів виготовлення машин та устаткування сільськогосподарського призначення, верстатів з оброблення металів та вузлів для хімічного устаткування.

В хімічній промисловості нарощування обсягів виробництва відбулося за рахунок випуску фарби та лаків на основі полімерів та лікарських препаратів.

Зростання темпів виробництва неметалевих мінеральних виробів забезпечене збільшенням випуску збірних бетонних та залізобетонних виробів для будівництва, лабораторного посуду із скла, ємностей для харчових продуктів та цегли керамічної.

Утримуються позитивні тенденції розвитку добувної промисловості (+16,9%). Приріст забезпечено за рахунок нарощування обсягів видобування піску, гальки, гравію, щебеню та каменю для будівництва.

Нестабільним виявився цей рік для легкої промисловості. За підсумками 11 місяців обсяги виробництва у галузі зменшились на 1,6% до торішнього показника. Головною причиною такого становища стало зменшення виробництва лляних тканин, жіночих костюмів та одягу для дітей.

Промисловість у районах і містах

Зростання обсягів промислового виробництва відбулося у 14 районах та усіх містах обласного підпорядкування. Найбільший приріст забезпечено у Житомирському, Ємільчинському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Радомишльському, Романівському, Ружинському і Червоноармійському районах, а серед міст — у Коростені, Малині та Новограді-Волинському.

Транспорт

Основні транспортні шляхи Житомирської області

З початку 2007 року перевезено вантажним транспортом: 18,3 млн тонн вантажів, що на 16,6% більше за торішній показник. Вантажообіг зріс на 32% і становить 3524,3 млн тонно-кілометрів.

На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2,3% проти торішнього періоду і склали 9,1 млн чоловік. Пасажиропотік зріс на 2,1% і становив 1066,6 млн пасажиро-кілометрів.

Залізничний

У області є 6 вузлових залізничних станцій (в порядку спадання важливості): Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинськ-1, Овруч, Білокоровичі.

Від станцій Житомир та Коростень як промінчики розходяться в п'яти напрямках залізничні магістралі.

Від Житомира:

• На Білорусь (через Коростень, Овруч)
• На Вінницю через Бердичів, Козятин
• На Київ через Фастів
• На Шепетівку через Новоград-Волинськ
• На Коростишів.

Від Коростеня:

• На Здолбунів через Новоград-Волинський, Шепетівку
• На Вінницю через Житомир, Бердичів
• На Київ через Малин, Клавдієве, Бородянку, Бучу, Святошин
• На Ковель через Лугини, Білокоровичі, Олевськ, Сарни.
• На Словечне через Бехи, Овруч, Бережесть, Виступовичі.

Автомобільний

Через область проходять автошляхи E40? Мінськ—Ізмаїл, Біла Церква—Кременець, наразі не в кращому стані.

За січень-жовтень 2014 року автотранспортом перевезено 58,7 млн пасажирів, що на 0,8% перевищує аналогічний показник за січень-жовтень 2013 року. Зростання пасажиропотоку становить 5,8% і досягло 1009,8 млн пасажиро-кілометрів.

Соціальна інфраструктура

В Житомирській області розвинута соціальна інфраструктура. До послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі — понад 4 тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах, а також приватний Музей української домашньої ікони (м. Радомишль).

В області працює 25 вищих навчальних закладів, 931 державна та 6 приватних школи, 4 гімназії, 2 ліцеї.

Цікаві місця

1. Андрушівський район - Садиба Терещенко (м. Андрушівка), Андрушівська астрономічна обсерваторія (м. Андрушівка), Цукровий завод (м. Андрушівка), залишки маєтку Терещенко (смт Червоне) Костел святої Клари (с. Городківка), Костел Антонія Падуанського (с. Стара Котельня) Дерев’яний палац (с. Яроповичі), Кам’яниця (с. Яроповичі), Залишки маєтку баронів де Шодуарів (с. Івниця), Церква Пресвятої Богородиці (с. Іванків), Залишки маєтку Сцибор-Рильських (с. Бровки Перші)
2. Баранівський район - Костел св. Станіслава Костки (м. Баранівка), ДОТ Новоград-Волинського укріпрайону (с. Острожок) Свято-Успенська церква (с. Глибочок)
3. Бердичівський район - Церква св. Миколая (м. Бердичів), Монастир Кармелітів Босих (м. Бердичів), Костел св. Варвари (м. Бердичів), Церква (с. Сингаївка), Залишки садиби Марцелі Журовського (с. Іванківці)
4. Брусилівський район - Дерев’яна садиба Синельникових (смт Брусилів), Пам’ятник І. Огієнку (смт Брусилів), Залишки комплекса споруд лікарні (смт Брусилів), Залишки костелу і кляштора Ордену капуцинів (смт Брусилів), Церква Покрови Пресвятої Богородиці (с. Карабачин), Церква Олександра Невського (с. Лазарівка)
5. Володарсько-Волинський район - Музей коштовного каміння (смт Володарськ-Волинський), Кутузівський парк (смт Володарськ-Волинський), Михайлівська церква (с. Краївщина)
6. Ємільчинський район - Костел св. ап. Матвія (смт Ємільчине), Пожежна вишка (с. Рясне).
7. Житомирський район - Руїни палацу родини Терещенків (с. Дениші), Тригірський чоловічий монастир (с. Тригір’я) Лісовий заказник Над Тетеревом (с. Тригір’я) Церква Різдва Богородиці (с. Кодня) Народний музей історії (с. Кодня), Козацька могила (с. Кодня), Церква Петра і Павла (с. Барашівка), Діброва лісничого-дослідника Вронського Корабельного лісництва (с. Бондарці) Поштова станція (с. Березина), Церковно-прихідська школа (с. Березівка), Церква Преображення Господнього (с. Левків), Залишки маєтку графів Ніродів (с. Левків), (смт Гуйва) Церква Петра, Павла, Серафима Саровського та Сергія Радонєжського (с. Новогуйвинське), Ставка Гіммлера (смт. Гуйва), Водоспад Вчелька в ур. Шумське (полігон, с. Перлявка), Троїцький костел (с. Ліщин), Садиба Поляновського (с. Ліщин), Млин (с. Лука), Панська садиба (с. Сінгури), Будинок культури (с. Сінгури)
8. Коростенський район - Собор Різдва Христова (м. Коростень), Парк імені Островського (м. Коростень), Військово-історичний комплекс «Скеля» (м. Коростень), Пам’ятник деруну (м. Коростень), Пам’ятник тризубу (м. Коростень), Музей локомотивного депо (м. Коростень)
9. Коростишівський район - Костел Різдва Діви Марії (м. Коростишів), Портик з колонами на місці маєтку Олізарів (м. Коростишів), Купальня графа (м. Коростишів), Плебанія костелу (м. Коростишів), Господарьська споруда маєтку Олізарів (м. Коростишів) Лютеранська кірха (м. Коростишів), Поштова станція (м. Коростишів), Залізничний вокзал (м. Коростишів), Скульптурна алея Віталія Рожика у міському парку (м. Коростишів), Пам’ятник Густаву Олізару (м. Коростишів), Пам’ятник матері (м. Коростишів), Пам’ятник Т. Шевченко (м. Коростишів), Коростишівські кар’єри (м. Коростишів), Культурно-мистецький центр Поліська хата (с. Городське), Свято-Духівський чоловічий монастир (с. Городське), Музей образотворчого мистецтва ім. Й. Буханчука (с. Кмитів), Садиба (с. Кмитів)
10. Лугинський район - Церква Різдва Богородиці (смт Лугини) Панська садиба (с. Степанівка)
11. Любарський район - Костел св. Михайла та Домініка (смт Любар), Колишня школа георгіївського монастиря (смт Любар), Палац графині Понінської (смт Любар)
12. Малинський район - Садиба Миклухо-Маклая М. М. (м. Малин), Пам'ятник Миклухо-Маклаю М. М. (м. Малин) Костел св. Анни (м. Малин), Свято-Покровський собор (м. Малин), Малинське море водосховище (м. Малин, у напрямку с. Потіївка), родова капличка дворян Гіжицьких - могила Єлизавети Гіжицької (с. Городище), Жіночий монастир Афонської ікони в ур. Кипяче (с. Чоповичі), Чоловічий монастир Казанської ікони в ур. Кипяче (с. Чоповичі) Цілюще джерело та ур. Карачун (с. Ворсівка) Дерев’яна Казанська церква (с. Будо-Вороб’ї)
13. Народицький район - Пам’ятний знак на честь загиблих ЧАЕС (смт Народичі), Парк ім. Корбута (смт Народичі), Меморіал пам'яті жертв більшовицького терору (с. Базар)
14. Новоград-Волинський район - Залишки фортеці Звягель (м. Новоград-Волинський), музей Лесі Українки (м. Новоград-Волинський), Пам’ятник Лесі Українці (м. Новоград-Волинський) Пам’ятник Т.Шевченко (м. Новоград-Волинський), Садиба Мєзєнцових - штаб 30 омбр (м. Новоград-Волинський), Городницький Свято-Георгіївський монастир (смт Городниця), Укріплення Гульська "міна" (с. Гульськ)
15. Овручський район - Свято-Василівський собор (м. Овруч), Спасо-Преображенський собор (м. Овруч), (м. Овруч), Пам’ятник князю Олегу Святославовичу (м. Овруч), Садиба Поліського природного заповідника (с. Селезівка)
16. Олевський район - Миколаївська церква (Олевськ), Залізничний вокзал (Олевськ), Залізничний міст через р. Уборть (Олевськ), Камінне Село (с. Рудня-Замисловицька), ДОТи КоУР (с. Дружба)
17. Попільнянський район - Свято-Миколаївська церква (смт Попільня), Водяний млин (смт Попільня), Водяний млин (с. Строків), Водяний млин (с. Паволоч), Колишня синагога (с. Паволоч), Храм Арх. Михаїла (смт Корнин) Залишки адмінбудівлі (с. Криве)
18. Радомишльський район - Собор св. Миколая (м. Радомишль), Водонапірна вежа (м. Радомишль), Радомисль - замок-папірня (м. Радомишль), Краєзнавчий музей (м. Радомишль), Музей флори та фауни (м. Радомишль), Залишки маєтку графів Дуніних-Вонсовичів, зараз арт-резиденція Ставки (с. Леніне), Школа О. Вангенгейм (с. Леніне), Церква Воскресіння (с. Леніне), Дерев’яна Дмитрівська церква та дзвіниця (с. Моделів)
19. Романівський район - Костел св. Станіслава (смт Романів), Музична школа (смт Романів), Заказники Собачий зуб та Довгий Брід (смт Романів), Костел св. Антонія Падуанського (смт Миропіль), Свято-Миколаївська церква (смт Миропіль), Зоопарк на хуторі Брачки (с. Соболівка)
20. Ружинський район - Костел Тіла і Крові Ісуса Христа (смт Ружин), Церква Параскеви П’ятниці (смт Ружин), Молитовний будинок баптистів (смт Ружин), Водяний млин (смт Ружин), Колишній маєток Золотницьких (смт Ружин), Верхівнянський парк в маєтку Ганських (с. Верхівня), Зерносховище (с. Верхівня), Водонапірна башта (с. Чорнорудка), Залізнична станція (с. Чорнорудка), Залишки маєтку Карницьких (с. Рогачі), Залишки костелу св. Троїці (с. Топори), Колишній цукровий завод Терещенків (с. Топори)
21. Червоноармійський район - Німецький вітряний млин (с. Стрибіж), Костел св. Йосипа (с. Зелена Діброва), Залишки поштової станції (с. Мартинівка)
22. Черняхівський район - Дуб-Чудодій (с. Вишпіль) Залишки костелу непорочного зачаття Діви Марії (с. Горбулів)
23. Чуднівський район - Францисканський костел (смт Чуднів), Церкви Різдва Богородиці, Троїцька, Петропавлівська та Воскресіння Христа (смт Чуднів), палац родини Терещенко (с. Турчинівка) Палац-садиба Прушинських-Оржевських з церквою-усипальницею (с. Нова Чортория), Мурований паровий млин (с. Нова Чортория)

Персоналії

Детальніше: Персоналії: Житомирська область

Уродженці

• Корольов Сергій Павлович — радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор.
• Леся Українка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч.
• Володимир Короленко — російський та український письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч.
• Олег Ольжич — український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.
• Стецюк Яків Нестерович — український письменник родом з Житомирщини; з 1945 працює у Львові.
• Ріхтер Святослав Теофілович — радянський піаніст німецького походження.
• Штаркман Наум Львович — радянський піаніст і педагог, заслужений артист РРФСР, Народний артист Росії.
• Лятошинський Борис Миколайович — український композитор, диригент і педагог, вважається одним з основоположників модерного напрямку в українській музиці.
• Стецюк Олександр Михайлович — український композитор, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв України.
• Жуков Сергій Вікторович — російський композитор, заслужений діяч мистецтв Росії.
• Сергій Ярунський — сучасний український композитор, диригент, філософ.
• Медвідь В'ячеслав Григорович — український письменник-прозаїк.
• Римар Петро Олексійович — український архітектор
• Фещенко-Чопівський Іван Адріянович — вчений-металург, громадський і політичний діяч, міністр Центральної Ради та Директорії.
• Дідух Леонід Дмитрович — вчений в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
• Пелех Юрій Володимирович — український вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки — аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор.
• Тарасюк Борис Іванович — український політик і дипломат.
• Щербина Петро Миколайович — український політтехнолог, політконсультант, літератор, керівний партнер PR-агентства «Media Brand», член Національної спілки журналістів України.
• Трипольский Олександр Володимирович — радянський підводник, Герой Радянського Союзу (1940 р.)
• Трохимчук Віктор Васильович — український вчений, доктор фармацевтичних наук, професор, декан Одеського національного медичного університету.
• Литвин Володимир Михайлович — український політик, Голова Верховної Ради України.
• Шарварко Борис Георгійович — український режисер фестивалів, концертних програм, театралізованих вистав.
• Фоя Людмила — активістка УПА, учасниця контррозвідувальної операції проти НКВС.
• Барановський Христофор Антонович — член Української Центральної Ради.
• Березняк Саватій Іванович — член Української Центральної Ради.

Уродженці Житомира та Житомирської області, які проживають, працюють або навчаються в інших регіонах України, об'єднані у Міжнародну громадську організацію «Земляцтво житомирян».

Див. також

• Житомирський повіт
• Поляки в Житомирській області

Джерела

• Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
• Костриця М. Ю. Географія Житомирської області. Видання друге стереотипне, — Ж.: ВКО "Газета «Житомирський вісник», 1993.
• Природа Житомирщини. Під заг. ред. А. С. Малиновського. — К.: Вища школа, 1984.

Ресурси Інтернет

• Офіційний веб-сайт Житомирської обласної державної адміністрації
• Житомирська обласна рада
• Замкова гора