Парк імені Тараса Шевченка (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Парк Шевченка
Shevchenko park 2016.jpg

Пам'ятник Тарасові Шевченку
50°26′30″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.44173° пн. ш. 30.512971° сх. д. / 50.44173; 30.512971Координати: 50°26′30″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.44173° пн. ш. 30.512971° сх. д. / 50.44173; 30.512971
Відкрито 1860-ті
Колишні назви Університетський,
Миколаївський,
імені Воровського
Площа 5,6 га
Парк Шевченка is located in Земля
Парк Шевченка
Парк Шевченка

Парк Шевченка у Вікісховищі?

Парк імені Тараса Шевченка (Зелений корпус) розташований навпроти головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, що по вул. Володимирській, 60. Має статус «Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення»[1][2].

Історія[ред.ред. код]

Парк заснований 1860 року під назвою Університетський сквер. 1896 року у парку відкрито пам'ятник Миколі I, який був знесений більшовиками 1920 року.

1939 року, з нагоди 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, на місці колишнього пам'ятника Миколі І було відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку, роботи скульптора Матвія Манізера. На 1938 рік скульптором із учнями була створена скульптура, про яку Лазар Каганович сказав, що «цей Шевченко буде закликати до повалення колгоспного ладу» і авторові довелося виконати скульптуру за ідеєю більшовицьких керівників[3]

«Садочок»[ред.ред. код]

Шахісти у парку

«Садочок» — південний куточок парка з боку вулиці Льва Толстого, де кияни й гості столиці грають у шахи, шашки, доміно, нарди і карти. Після Другої світової війни радянські чоловіки, не маючи можливості, як мешканці західних країн, відвідувати нічні клуби й казино, облаштовували майже по всіх великих містах СРСР кутки для гри, переважно, у доміно.[4]

У Києві у 1950-х роках одним із таких місць, де місцеві традиційно «забивали козла», став парк Шевченка. 1962 року поруч із ними підсусідилися київські шахісти й шашкісти, яких витурили із Золотоворітського скверу у зв'язку із будівництвом довкола посольств.[5] У 1970-х роках у куточку відремонтували лавочки і поставили спеціальні дерев'яні столики. У 2000-х роках провели черговий ремонт, замінили столи, звели навіси від дощу.[4]

У киян куток зажив недоброї слави, оскільки там під виглядом гравців часто збираються шахраї, безпритульні і дармоїди.[5][6]

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363
  2. Рішення Київської міської ради від 17 лютого 1994 року № 14 «Про створення, резервування та збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві»
  3. Головко Тарас. Новий погляд на релігійність Тараса Шевченка // День. — 2013. — № 194. — 25 жовтня.
  4. а б У шахматистов своя валюта — спички. Сегодня № 538. — 2000. — 26.02. (рос.)
  5. а б Короли и джокеры парка Шевченко.(рос.)
  6. В парке Шевченка много туниядцев — шахматист. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]