Сирин
Сирин | |
---|---|
Медіафайли у Вікісховищі |
Сирин (від грец. Σειρῆνες, порівняй «Сирена») — птах-діва. В російських духовних віршах вона, спускаючись з раю на землю, зачаровує людей співом, в західноєвропейських легендах — втілення нещасної душі. Можливо, походить від грецьких сирен.
У слов'янській міфології: чудова птиця, чий спів розганяє смуток і тугу; але прилітає лише до щасливих людей.
Сирин — це одна з трьох найвідоміших "райських птахів" (Сирин, Алконост, Гамаюн) в православних церквах московії та України. Однак, це аж ніяк не світлі Алконост та Гамаюн. Сирин — темна птиця, темна сила, посланниця володаря підземного світу[1].
«Сиринъ, есть птица от главы до пояса состав и образ человечъ, от пояса же птица; нъцыи ж джут о сей, глаголюще : зело ела копъниве быти еи, яко б кому послушающу глас ея, забывати все житие её и отходити в пустыня по ней в горах заблуждышу умирати» — давньоруський Азбуковник (ГПБ, О. XVI 1).
Іноді Сирин зустрічається в образі справжньої птиці, без будь-яких людських рис.
Ця птиця незлоблива, а швидше байдужа до людей.
Сирин в давньоруському фольклорі - велика, сильна, строката діва-птиця з великими грудьми, суворим обличчям і короною на голові[2]
Сирин — одна з небагатьох істот, здатних вільно переміщатися між дійсністю, Нав'ю і Прав'ю. Голос Сирина прекрасний настільки, що навіть боги, почувши його, насилу можуть відволіктися на щось інше. Саме через співи Сирина за легендою пропав молодий Купала (спів птаха завів його в навь).
Всупереч поширеній помилці Сирин не має ні найменшого відношення до нижчих (а точніше - до низьковібраційних) сутностей. Сирин - архетипний символ стихійної природи, неприборканої глибинної крові світобудови. Цей містико-романтичний образ невіддільний від метафоричного неоднозначного образу бога Велеса. У розумінні вигляду Сирина прихований один з найдавніших сакральних елементів світорозуміння наших предків - усвідомлення взаємозв'язку світлою і темної сторони кожного елемента оточуючого нас світу. Причому в даному контексті темний - зовсім не означає поганий, цей епітет набуває значення «інший», «не явні», «глибинний», можливо навіть «істинний»[3]
-
Іван Білібін (Росія) «Сирин»
-
"Сирин" — поштова картка (1908 рік, Росія)
-
Віктор Васнецов. «Сирин і Алконост — птахи радості та печалі»
-
«Сірін». Збраження на скрині, 1710 р.
- Сирини // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1737. — 1000 екз.
- Сирин Славянская мифология. godsbay.ru (рос.). Процитовано 5 березня 2021.
- 7 птиц, которых знают только русские. russian7.ru (рос.). Процитовано 5 березня 2021.
- Птица Сирин (рос.). 30 листопада 0001. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Сирін — райський птах. Слов'янська міфологія. web.archive.org. 31 січня 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Карелин, Вадим. Птицы солнечного сада: Сирин, Алконост, Гамаюн и прочие священные птицы. Символизм древних культур (ru-ru) . Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Птица Сирин - "Радогост". radogost.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 5 березня 2021.
Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |