Іхтіокентаври
| Частина серії статей на тему: |
| Давньогрецька міфологія |
|---|
 Іхтіокентавр, мозаїка 1490 року |
|
 Категорія •  Портал •  Портал |
Іхтіокента́ври (дав.-гр. Ἰχθυοκένταυροι — риби-кентаври) — у давньогрецькій міфології істоти з людським торсом, передніми ногами коня та риб'ячим хвостом.[1]
Найвідомішими представниками цих створінь є Афрос («Морська піна») та Бут («Морська глибина»), зведені брати кентавра Хірона та сини титана Кроноса та німфи Феліри.[2]
Назва
Етимологія
Найдавніше відоме використання цього слова зустрічається в 12 столітті Іоанном Цецом, і можливо, було придумане ним[3].
Іхтіокентавр походить від двох різних слів, іхтіо і кентавр. Іхтіо- це прикметник від грецького ikhthis (ιχθύς) «риба»; кентавр, від грецького kentauros (κένταυρος), істота з класичної міфології, яка має верхню частину тіла людини, прикріплену до тулуба і ноги коня.
Синоніми
Термін в інших європейських мовах (нім. Ichthyokentaur, множина: Ichthyokentauren; фр.: Ichthyocentaure, Ichtyocentaures). Також відома назва «морський кентавр» (нім. , Fischkentauren; фр.: centaures marins)[4][5]. Генрі ван де Валь (1976) помістив «іхтіокентавр», «кентавротритон» і «морський кентавр» в одну іконографічну групу[6], синонімічне трактування цих термінів також зустрічається в археологічних роботах[7][8].
Кентавро-Тритон — це інша назва іхтіокентаврів, зазначена в творах 19 століття[9].
Образ
Іхтіокентавр — морський бог Тритон, представлений як істота, що має передні лапи коня та рибоподібну нижню частину тіла[10].
Один із найпримітніших давніх літературних прикладів іхтіокентаврів наявний у поемі Клавдіана (пом. 404). В її епіталамі Венера їде на весілля Гонорія та Марії на спині Тритона. Тут Тритона описано так: «Страшне чудовисько вирвалося з безодні; його волосся торкалось його плечей; копита, схожі на роздвоєнні роги, обвиті щетиною; його риб'ячий хвіст з'єднувався з тілом людини»[11]. Вільгельм Генріх Рошер помітив, що цей тритон (з роздвоєними копитами) описується як підтип іхтіокентавра з передніми копитами бика[12].
Див. також
Примітки
- ↑ GREEK MYTH INDEX: ICHTHYOCENTAUR. Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ Theoi Greek Mythology: IKHTHYOKENTAUROI. Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ Цец. До Лікофрона 34, 886, 892.
- ↑ Roscher, Wilhelm Heinrich (1894). Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie: Bd., 1. Abt. Iache-Kyzikos. 1890-1894 (нім.). B. G. Teubner.
- ↑ Brulet, Raymond (1990). Le sarcophage gallo-romain de Tournai (фр.). Département d'archéologie et d'histoire de l'art. с. 68.
- ↑ Waal, Henri (1980). Iconclass: An Iconographic Classification System (англ.). North-Holland Publishing Company. с. 98. ISBN 978-0-444-85512-1.
- ↑ Invernizzi, Antonio (1995). In the land of the gryphons : papers on Central Asian archaeology in antiquity. Firenze: Le lettere. с. 335—336. ISBN 88-7166-248-2. OCLC 34815977.
- ↑ Lattimore, Steven (1976). The marine thiasos in Greek sculpture. Los Angeles: Institute of Archaeology, University of California, Los Angeles. ISBN 0-917956-02-8. OCLC 3206228.
- ↑ Smith, William (1867). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (англ.). Little, Brown. с. 1176.
- ↑ Cancik, Hubert; Schneider, Helmuth (2008). Brill's New Pauly, Antiquity, Volume 14 (англ.). Brill. с. 101. ISBN 978-90-04-14218-3.
- ↑ LacusCurtius • Claudian — Epithalamium of Honorius and Maria. penelope.uchicago.edu. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Holme, Randle (2003-03 (EEBO-TCP Phase 1).). The academy of armory, or, A storehouse of armory and blazon containing the several variety of created beings, and how born in coats of arms, both foreign and domestick.
_(14596485307).jpg)
