Кріп
Кріп | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
Підродина: | Селерові (Apioideae) |
Триба: | Apieae |
Рід: | Кріп (Anethum) |
Вид: | Кріп (A. graveolens)
|
Біноміальна назва | |
Anethum graveolens L., 1753
|
Кріп запашний[1], кріп пахучий[2], кріп (Anethum graveolens L.) — однорічна трав'яниста рослина родини окружкових.
Синоніми латиною: Anethum graveolens L., Anethum graveolens, Anethum sowa Roxburgh, Ferula marathrophylla W. G. Walpers, Peucedanum anethum Baillon, Peucedanum graveolens L., Peucedanum sowa (Roxburgh) Kurz.
Кріп є поширеною городньою культурою, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення приправ, соління огірків, помідорів та іншої городини.
У дикому стані росте в Південно-західній та Центральній Азії.
Етимологія[ред. | ред. код]
Українське кріп (розм. укрі́п, окрі́п[3][4], дав.-рус. кропъ), очевидно, походить від прасл. *koprъ (пор. укр. і рос. копер, пол. kopr); метатеза пояснюється впливом слова «кропити» — стебла рослини використовувались для кропил[5]. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з лит. kvẽpia («добре пахне», «благоухає»), kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas («дух», «дихання», «запах»), а також з *kopъtь («кіпоть»)[6].
Опис рослини[ред. | ред. код]
Виростає у висоту до 140—160 см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та м'які листки 10–20 см в довжину. Відростки листя мають в ширину 1–2 мм, листки ниткоподібні шириною менше 1 мм. Квіти мають забарвлення від білого до жовтого, зібрані в невеликі зонтики (парасольки) діаметром 2–9 см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.
Насіння 4–5 мм в довжину та 1 мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Рослина містить тіамін, рибофлавін, нікотинову кислоту, біфлавоноїди, аскорбінову кислоту, кверцетин, фолієву кислоту, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, летку олію, каротин, флавоноїди, ізорамнестин, камферол[7].
Застосування[ред. | ред. код]
Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.
Запах кропу в Стародавній Греції «змагався» з ароматом троянд[8]. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки[8].
Відома грецька поетеса Сафо оспівала кріп у віршах[8]:
Вінком охопи, |
У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та маринадів, а в цвітучому стані при солінні і маринуванні овочів.
Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% аскорбінової кислоти і до 7 мг/% каротину[9]) та мікроелементів, які добре впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.
У дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, гастритах, метеоризмі.
Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B1, B2, B6, B12, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, ефірні олії, тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на Близькому Сході ще в біблійські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у жінок, що годують грудьми.
Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.
Ефірна олія з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.
На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10–12 см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Суцвіття кропу
-
Квітки кропу
-
Зелень кропу
-
Кущ кропу
-
Сушена парасолька
-
Насіння кропу
-
Насіння кропу (зблизька)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Anethum graveolens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Укріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Окріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ М. Р. Фасмер. Копер // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
- ↑ Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
- ↑ а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑ а б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Кріп запашний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 219. — ISBN 5-88500-055-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- КРІП ЗАПАШНИЙ [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Кріп [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 770. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|