Транспорт Марокко

Транспорт Марокко
Транспортна система Марокко (англ.)
Територія
Площа	446,6 тис. км² (58-ме)
Рельєф	гірський
Найвища точка	гора Тубкаль (4165 м)
Повітряний
Аеропортів	55 (86-те)
Наземний
Автошляхів	58,4 тис. км (74-те)
Залізниць	2,1 тис. км (71-ше)
Водний
Узбережжя	1835 км
Головний порт	Касабланка
Трубопровідний
Трубопроводів	1389 км
Адміністрування
Орган	Міністерство техніки і транспорту
Голова	міністр Азіз Раббах

Транспорт Марокко представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 446 550 км² (58-ме місце у світі). Форма території країни — видовжена в субширотному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 910 км, зі сходу на захід — 1170 км. Географічне положення Марокко дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в Північній Африці; морське сполучення між Африкою і Західною Європою, між акваторіями Атлантичного океану та Середземного моря (через Гібралтарську протоку).

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Марокко, станом на 2015 рік, дорівнює 58 395 км, з яких 41 116 км із твердим покриттям (1 080 км швидкісних автомагістралей) і 17 279 км без нього (73-тє місце у світі).

Залізничний

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 2 067 км (71-ше місце у світі), з яких 2 067 км стандартної 1435-мм колії (1 022 км електрифіковано).

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 55 аеропортів (86-те місце у світі), з них 31 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 24 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 11 (0);
• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 9 (1);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 7 (7);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 4 (11);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (5).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 65 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 6,78 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 47,8 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик.

Марокко є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — CN, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Марокко мають літерний код ІКАО, що починається з — GM.

Водний

Морський

Головні морські порти країни: Касабланка, Джорф-Лафсар, Мохамедія, Сафі, Танжер.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 26 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (88-ме місце у світі), з яких: суховантажів — 1, танкерів для хімічної продукції — 3, контейнеровозів — 6, вантажно-пасажирських суден — 14, ролкерів — 2.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 14 (Франції — 3, Німеччини — 1, Італії — 1, Іспанії — 9); зареєстровані під прапорами інших країн — 4 (Гібралтару).

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Марокко, станом на 2013 рік, становила 944 км; нафтогонів — 270 км; продуктогонів — 175 км.

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство техніки і транспорту. Станом на року міністерство в уряді Абделіллаха Бенкіране очолював Азіз Раббах.

Див. також

• Економіка Марокко

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

• (рос.) Марокко // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 157.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

• Карти транспортної системи Марокко на Вікісховищі.
• Карти Марокко — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Марокко з часопису «Вокруг света».