Населення Марокко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Марокко M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 33,322 млн осіб
Густота 77,0 особи/км²
Коефіцієнт міграції 3,36 ‰
Природний рух
Природний приріст 1 %
Народжуваність 18,2 ‰
Смертність 4,81 ‰
Смертність немовлят 23,6 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 26,41 %
 • 15–64 років 67,16 %
 • старіші за 65 років 6,43 %
Середня тривалість життя 76,71 року
 • чоловіків 73,64 року
 • жінок 79,94 року
Статева структура
загалом 0,97 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,03 чол./жін.
15–64 років 0,94 чол./жін.
після 65 років 0,82 чол./жін.
Етнічні групи
Нація марокканці
Мови
Офіційна арабська, берберська, французька

Населення Марокко. Чисельність населення країни 2015 року становила 33,322 млн осіб (40-ве місце у світі)[1]. Чисельність марроканців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,2 ‰ (101-ше місце у світі), смертність — 4,81 ‰ (194-те місце у світі), природний приріст — 1 % (117-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Марокко, станом на 2015 рік, дорівнює 18,2 ‰ (101-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,13 дитини на одну жінку (104-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 67,4 % (станом на 2011 рік)[1].

Смертність в Марокко 2015 року становила 4,81 ‰ (194-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1 % (117-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Марокко, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Марокко становить 28,9 року (125-те місце у світі): для чоловіків — 28,3, для жінок — 29,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,71 року (79-те місце у світі), для чоловіків — 73,64 року, для жінок — 79,94 року[1].

Вікова структура населення Марокко, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 26,41 % (4 469 461 чоловік, 4 330 904 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 17,42 % (2 886 637 чоловіків, 2 919 324 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,13 % (6 788 601 чоловік, 7 249 887 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,6 % (1 262 634 чоловіка, 1 271 491 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,43 % (964 900 чоловіків, 1 178 859 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 34,3 року, жінки — 29,8 року, загалом — 32,1 року (дані за 1997 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 77 осіб/км² (133-тє місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Марокко

Марокко високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 60,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,26 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Касабланка — 3,515 млн осіб, Рабат (столиця) — 1,967 млн осіб, Фес — 1,172 млн осіб, Марракеш — 1,134 млн осіб, Танжер — 982,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Країни імміграції до Марокко

Річний рівень еміграції 2015 року становив 3,36 ‰ (185-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Марокко є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби і бербери
  
99%
інші
  
1%
Докладніше: Народи Марокко

Головні етноси країни: араби, бербери — 99 %, інші — 1 % населення[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Марокко

Мови[ред. | ред. код]

Мови Марокко (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
берберська
  
%
французька
  
%
Докладніше: Мови Марокко

Офіційні мови[4]: арабська, берберська (тамазігх, ташелхіт, тарифіт), французька.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Марокко (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
99%
інші
  
1%
Докладніше: Релігія в Марокко

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 99 % (сунізм, державна релігія; шиїти — 0,1 %), інші — 1 % (християнство, юдаїзм 6 тис., бахаїзм) (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Марокко

Рівень письменності 2015 року становив 68,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 78,6 % — серед чоловіків, 58,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,3 % ВВП країни, станом на 2009 рік (59-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,62 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,9 % ВВП країни (101-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 23,6 ‰ (75-те місце у світі); хлопчиків — 27,92 ‰, дівчаток — 19,05 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 121 випадків на 100 тис. народжень (70-те місце у світі)[1].

Марокко входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

2014 року було зареєстровано 28,7 тис. хворих на СНІД (73-тє місце в світі), це 0,14 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (107-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 1,1 тис. осіб (65-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,7 % (114-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3,1 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,7 % населення в містах і 65,3 % в сільській місцевості; загалом 85,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 84,1 %, в сільській місцевості — 65,5 %, загалом по країні — 76,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 12,61 км³ на рік, або 428,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 12 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 84 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 40,9 %; частка осіб похилого віку — 9,3 %, або 10,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2007 року перебувало 15 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,7 %, верхній дециль — 33,2 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 400 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98,9 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 97,4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 19,021 млн унікальних інтернет-користувачів (29-те місце у світі), що становило 57,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 12,27 млн осіб (46-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 39,1 %; промисловість і будівництво — 20,3 %; сфера послуг — 40,5 % (станом на 2014 рік)[1]. 500,96 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (8 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 9,7 % працездатного населення, 2014 року — 9,9 % (114-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 20 %, серед юнаків — 20,3 %, серед дівчат — 19,1 % (60-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Один з найбільший світових виробників гашишу, який переважно спрямовується на ринки Західної Європи; транзитна країна для наркотрафіку кокаїну з Південної Америки до Західної Європи; значний споживач марихуани[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Марокко докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,82 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Марокко[7]
Рік Населення Зміна
1962 12 177 000
1975 17 072 000 +40.2%
1982 20 334 000 +19.1%
1994 25 996 000 +27.8%
2004 29 840 000 +14.8%
2010 31 894 000 +6.9%
2014 33 848 000 +6.1%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Morocco : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 11 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. (фр.) Haut-Commissariat au Plan (HCP).

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]