Філіп III Аррідей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Філіп III
Філіп III
грец. Φίλιππος Αρριδαίος, лат. Philip Arrhidaeus
Філіп III
Монета з зображенням Філіпа III
Цар Македонії
323 — 317 до н. е.
Попередник: Александр Македонський
Спадкоємець: Олександр IV Македонський
Фараон Єгипту
323 — 317 до н. е.
Попередник: Александр Македонський
Спадкоємець: Олександр IV Македонський
 
Народження: −359
Смерть: 25 грудня 317 до н. е.(-317-12-25)
Династія: Аргеади

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Філіп III Аррідей як фараон, Карнак
Храм та гробниця в Карнаці

Філіп III Македонський або Філіп III Аррідей (грец. Φίλιππος Αρριδαίος) — македонський цар і давньоєгипетський фараон, який номінально правив у 323-317 роках до н. е.

Біографія[ред.ред. код]

Аррідей (ім'я Філіп він прийняв після коронації) був сином царя Філіпа II від танцівниці Філліни з фессалійського міста Лариси. За віком він був майже ровесником законного сина Філіпа Александра, який згодом став Александром Великим. На трон Аррідей не претендував і через низьке походження своєї матері, і через слабоумство, яке греки приписували підступам Олімпіади, дружини Філіпа II. Після приходу до влади Александр винищив усіх, хто мав найменше право претендувати на трон, але пощадив Аррідея, хоч і тримав його про всяк випадок при собі.

Через Аррідея Александр навіть серйозно посварився з батьком. Плутарх передав ту історію так[1]:

« Коли Піксодар, сатрап Карії, прагнучи укласти військовий союз з Філіпом, задумав поріднитись із ним і запропонував свою старшу дочку за дружину синові Аррідею, він відрядив з цією метою до Македонії посла. Друзі й мати Александра почали зводити наклеп на його батька, стверджуючи, ніби Філіп блискучим одруженням і сильними зв'язками хоче забезпечити Аррідею царську владу. Дуже стурбований цим Александр відрядив трагічного актора Фессала до Карії, доручивши йому переконати Піксодара відмовити байстрюку й до того ж недоумкуватому Аррідею, а замість цього поріднитись з Александром. Такий план сподобався Піксодару набагато більше початкового… Довідавшись про це, Філіп гірко картав сина і різко лаяв його, називаючи людиною ницою, негідною свого високого становища, оскільки він хоче стати зятем карійця, підвладного царя варварів.  »

Непримітний Аррідей пережив блискучого Александра і волею македонської фаланги зайняв трон 323 до н. е. Полководці Александра вирішили віддати трон ще не народженому синові Александра від Роксани, але прості македонці з фаланги чинили опір, не бажаючи мати царя з перською кров'ю, та відстояли незаконного сина Філіппа ІІ. З тих пір нещасний Аррідей, цар Македонії, був іграшкою в руках піклувальників, македонських полководців, і власної дружини Еврідіки. Лялькою на царському троні називав його Плутарх.

Аррідея спішно одружила зі своєю донькою Еврідікою Кінана, дочка Філіпа II, тим самим позбавивши полководця Пердікку обіцяної нареченої царської крові. За це Пердікка відрядив генерала Алкета розправитись із невдалою тещею, нерозсудливо накликавши на себе гнів власних солдатів. Кінана загинула, але Пердікка був змушений погодитись на шлюб Філіпа Аррідея з Еврідікою. Після смерті Антипатра, намісника Македонії і регента над Філіпом Аррідеєм, Еврідіка короткий час правила як повновладна цариця. Побоюючись могутніх претендентів на трон з боку іншого номінального царя Олександра, малолітнього сина Александра Великого, Еврідіка прийняла сторону Кассандра, який також боровся за владу в Македонії і збирав війська на Пелопоннесі, занадто пізно. 318 до н. е. Полісперхон з Олімпіадою, вдовою Філіпа II, вторглись до Македонії за підтримки царя Епіру, захопили Аррідея з дружиною в полон.

Царя й царицю зачинили у тісній камері, куди все необхідне подавалося через маленьке віконце. Утім, Олімпіада не стала мучити їх тривалим ув'язненням, оскільки македонці перейнялися жалістю до свого позбавленого влади царя. У грудні 317 до н. е. вона звеліла вірним фракійцям заколоти Філіппа Аррідея, а Еврідіку змусила покінчити життя самогубством. Еврідіка, обмивши тіло чоловіка від ран, повісилася на своєму поясі, не висловивши жалю про свою долю, але побажала такої самої долі Олімпіаді. На трон Македонії звели наступну маріонетку, 6-річного сина Александра Великого від бактрійської княжни Роксани й рідного онука Олімпіади. Мабуть, боги почули побажання Еврідіки, й наступного року Кассандр засудив Олімпіаду на побиття камінням.

За 2300 років, 1977, біля Вергіни у Північній Греції розкопали склеп з чоловічим скелетом, що гарно зберігся. Вважається, що то скелет царя Філіпа II, але наводиться альтернативна обґрунтована думка про те, що скелет належить його синові від танцівниці Філіпу Аррідею[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]