Трістан Тцара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трістан Тцара
фр. Tristan Tzara
Tzara by Tihanyi.jpg
Портрет Трістана Тцара пензля Лайоша Тиханя (1927)
При народженні: Самуель Розеншток
Дата народження: 16 квітня 1896(1896-04-16)
Місце народження: Мойнешть, Румунія
Дата смерті: 24 грудня 1963(1963-12-24) (67 років)
Місце смерті: Париж
Поховання: Цвинтар Монпарнас
Національність: єврей
Громадянство: Франція Франція
Мова творів: французька мова
Рід діяльності: поет
Напрямок: дадаїзм

Трістан Тцара (фр. Tristan Tzara), власне Самуель Розеншток (рум. Samuel Rosenstock, Samy Rosenstock, 16 квітня 1896, in Мойнешть, Румунія — 24 грудня 1963, Париж) — румунський і французький письменник єврейського походження, заснованик дадаїзму.

Біографія[ред.ред. код]

Тцара народився в м. Мойнешть (повіт Бакеу) в історичному регіоні Молдова. Його батьки були румунськими євреями, що розмовляли мовою їдиш як першою мовою. Батько і дід були підприємцями в лісовому господарстві. Мати Тцара — Емілія Розеншток, у дівотстві Зібаліс. Унаслідок дискримінаційних законів Розенштоки не мали повних громадянських прав у Румунії до 1918 року.

Тцара у віці одинадцяти років переїхав до Будапешта, де відвідував школу-інтернат. 1912 року ще гімназистом Тцара вперше опублікувався у журналі «Simbolul» за сприяння Марселя Янко та Іона Вінеа. 1916 року разом з Гансом Арпом та Гуго Балем він заснував Цюрихську групу дадаїзму. Тцара належить авторство перших дадаїстських текстів, таких як «Перша небесна пригода пана Антипіріна» (La Première aventure céleste de Monsieur Antipyrine, 1916) та «Двадцять п'ять поезій» (Vingt-cinq poèmes, 1918), «Сім маніфестів дадаїзму» (Sept manifestes Dada, 1924). Він також брав участь у дадаїстських виставах у кабаре «Вольтер». Тцара винайшов жанр симультанного вірша, таким є, наприклад його текст «Адмірал шукає будинок для оренди» (L'Amiral cherche une maison à louer).

Могила Трістана Тцара на цвинтарі Монпарнас

1919 року Тцара переїхав до Парижа, де активно співпрацював з Андре Бретоном, Філіпом Супо та Луї Арагоном. Група шокувала публіку спробою дезінтеграції мовних структур. Близько 1930 року Тцара звернувся до методів сюрреалізму. 1831 року він опублікував низку текстів, присвячених сюрреалізму (Essai sur la situation de la poésie, Der approximative Mensch, 1933: L'Antitête, 1935: Grains et issues).

Тцара брав учась у громадянській війні в Іспанії. 1936 року вступив до Комуністичної партії Франції. Під час Другої світової війни був активним учасником руху опору. Після війни Тцара цікавився перважно сучасними темами й екзистенційними проблемами (1946: Terre sur terre, 1950: De Mémoire, Parler seul, 1953: La Face intérieure).

1956 року вийшов з Комуністичної партії Франції на знак протесту проти придушення радянськими військами Угорської революції 1956 року.

Трістан Тцара помер 24 грудня 1963 року й похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі.

Твори[ред.ред. код]

Журнали[ред.ред. код]

  • Cabaret Voltaire, Paris: Place, 1981; Repr. d. Ausg. Paris 1916–1920
  • Dada : réimpression intégrale et dossier critique de la revue publiée de 1917 à 1922 par Tristan Tzara, hrg. von Michel Sanouillet, Nice : Centre du XXe siècle, 1983

Зібрання творів[ред.ред. код]

  • Oeuvres complètes
    • Том 1: 1912–1924, Paris: Flammarion, 1975
    • Том 2: 1925–1933, Paris: Flammarion, 1977
    • Том 3: 1934–1946, Paris: Flammarion, 1979
    • Том 4: 1947–1963, Paris: Flammarion, 1980
    • Том 5: Les Écluses de la poésie, Paris: Flammarion, 1982
    • Том 6: Le secret de Villon, Paris: Flammarion, 1991

Окремі видання[ред.ред. код]

  • La Première aventure céleste de Mr Antipyrine, перше видання 1916, перевидання: 2005, Éditions Dilecta.
  • Vingt-cinq poèmes, 1918. перевидання: 2006, Éditions Dilecta.
  • Cinéma calendrier du cœur abstrait maisons, перше видання 1920, перевидання. 2005, Éditions Dilecta.
  • Le cœur à barbe, 1922.
  • Sept manifestes Dada, перше видання 1924, перевидання: 2005, Éditions Dilecta.
  • Mouchoir de nuages, 1924.Sélection, Anvers
  • Sonia Delaunay, 1925.
  • De nos oiseaux : poèmes, 1923.
  • L'arbre des voyageurs, 1930.
  • Essai sur la situation de la poésie, 1931
  • L'homme approximatif, 1931.
  • Où boivent les loups, 1932.
  • L'antitête, 1933.
  • Grains et issues, 1935.
  • La main passe, 1935.
  • Ramures, 1936.
  • Sur le champ, 1937.
  • La deuxième aventure céleste de M. Antipyrine, 1938.
  • Midis gagnés, 1939.
  • Ça va, 1944.
  • Entre-temps, 1946.
  • Le cœur à gaz, 1946.
  • Terre sur terre, 1946.
  • La fuite : poème dramatique en quatre actes et un épilogue, 1947.
  • Le surréalisme et l'après-guerre, 1947.
  • Le poids du monde, 1951.
  • La face intérieure, 1953.
  • À haute flamme, 1955.
  • La bonne heure, 1955.
  • Parler seul, 1955.
  • Le fruit permis : poèmes, 1956.
  • La Rose et le chien, 1958.
  • Juste présent, 1961.
  • Lampisteries, précédé de Sept manifestes Dada, 1963.
  • 40 chansons et déchansons, 1972.
  • Cinéma calendrier du cœur abstrait maisons, 2005.
  • Découverte des arts dits primitifs, suivi de Poèmes nègres, Hazan, 2006.
  • Sept Manifestes Dada, Lampisteries, Societé Nouvelle des Editions Pauvert, 1978, ISBN 2-7202-0131-6, dt. Sieben Dada Manifeste, Hamburg: Edition Nautilus, 4. erw. Auflage 1998, ISBN 3-89401-297-8

Українські переклади[ред.ред. код]

Поезії Трістана Тцари українською перкладали Олег Жупанський, Олександр Мокровольський та ін.

Література[ред.ред. код]

  • François Buot: Tristan Tzara. L'homme qui inventa la révolution Dada. Grasset, Paris 2002, ISBN 2-246-61001-X.
  • René Lacôte: Tristan Tzara. Choix de textes, bibliographie, dessins, portraits, fac-similés, poèmes inédits. Seghers, Paris 1952 (Poètes d'aujourd'hui 32, ISSN 0768-0171).
  • Michel Sanouillet: Dada à Paris. Édition nouvelle, revue, remaniée et augmentée par Anne Sanouillet. Centre National de la Recherche Scientifique Editions, Paris 2005, ISBN 2-271-06337-X (Englisch: Dada in Paris. Revised and expanded by Anne Sanouillet. MIT Press, Cambridge MA 2009, ISBN 978-0-262-01303-1).
  • Micheline Tison-Braun: Tristan Tzara, inventeur del'homme nouveau. A.-G. Nizet, Paris 1977.
  • Sorrel Kerbel, Muriel Emanuel, Laura Phillips (Hrsg.): Jewish writers of the twentieth century, Taylor & Francis, New York 2003, ISBN 1-57958-313-X, Seite 1100
  • Heinrich Stiehler: Vom Bistilismus zum Zweitsprachgebrauch: Tristan Tzara, In: Claudius Armbruster, Karin Hopfe (Hrsg.): Horizont-Verschiebungen, Gunter Narr Verlag, Tübingen 1998, ISBN 3-8233-5188-5, Seiten 97-109

Посилання[ред.ред. код]