Бануш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ба́нуш або ба́нош — страва, приготовлена із кукурудзяного борошна і сметани, заправлена шкварками, грибами та бринзою тощо. Поширена в карпатському регіоні України.

Слово бануш, банош, балмуш походить від рум. balmoș, balmuș, що в свою чергу, запозичене через болг. балмуш з тур. bulamaç («борошняна каша для дітей»), утвореного від bulmak («перемішувати»)[1].

Варіанти рецептів[ред.ред. код]

  1. Взяти 3 склянки доброї сметани і дати їй закипіти. Коли закипить, висипати поволі 1 склянки кукурудзяного борошна, але не помішувати, і так залишити, щоб хвилин з 15 спокійно варилося. Тоді розділити отриману масу на дві частини і варити кожну окремо з 5 хвилин, заколочуючи на вогні так довго, аж доки зварений бануш пустить масло і вийде за колотівкою.
  2. Свіжозібрані вершки кип'ятили, солили, обварювали в них кукурудзяне борошно 20-25 хв., не мішаючи, знімали з вогню й ретельно розтирали, доки на поверхні не виступало масло. Потім солили, розбивали 1 жовток, додавали 1 ложку цукру і 1 ложку масла. Виготовляли бануш переважно у гірських районах та передгір'ях Карпат головним чином на свята для гостей. Їли з бринзою, сиром. В Карпатах також поширена страва яку називають «кулеша» або «токан», головною відмінністю від баноша є те що її готують на окропі. Дещо іншу консистенцію має мамалиґа.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. Київ-Львів 1913 р.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.