Перейти до вмісту

Банош

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бануш)
Банош
Бануш (банош) в ресторані у Львові
ТипКаша
Походження
Час приготування50 хвилин
Необхідні компонентиКукурудзяна крупа, бринза, сметана
Зазвичай використовувані компонентиВода, вурда, вершки, шкварки, сало, копчене сало, шинка, бекон, гриби, м'ясо, цибуля, часник, сіль, перець чорний мелений, зелень петрушки
137 ккал (574 кДж)
Харчова
цінність
(на порцію)
4,2 г
7,8 г

Ба́нош або ба́нуш — в'язка кукурудзяна каша, зварена на вершках або сметані, заправлена шкварками, грибами та бринзою тощо. Страва української національної кухні, поширена в карпатському регіоні, зокрема, належить до гуцульської кухні.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Слово бануш, банош, балмуш походить від рум. balmoș, balmuș, що своєю чергою, запозичене через болг. балмуш з тур. bulamaç («борошняна каша для дітей»), утвореного від bulmak («перемішувати»)[1].

Рекорди

[ред. | ред. код]

Національний рекорд України з приготування баноша встановлено 11 січня 2020 року в Івано-Франківську. В спеціально виготовленому казані за орудою п'ятьох шеф-кухарів зварили 1420 літрів страви[2].

Рецепти

[ред. | ред. код]

Існує безліч варіацій приготування баноша. Поширеним є приготування на 3 склянках сметани та її кип'ятінням. Тоді поступово висипають 1 склянку кукурудзяного борошна без перемішування. В такому стані залишають варити на 15 хвилин. Потім отриману масу ділять на дві частини і варять кожну окремо 5 хвилин до стану формування масла. Оригінальний рецепт баноша є від кухаря Євгена Клопотенка[3][4].

Виготовляли банош у гірських районах та передгір'ях Карпат головним чином на свята для гостей. Їли з бринзою, сиром[5].

Традиційно у давнину банош готували чоловіки, бо в рецепті використовувалася овеча бринза, а все що пов’язано з вівцями тоді належало чоловікам[6]. Ще одна особливість — посуд для баноша. Вважається, що справжній банош можна приготувати тільки у чавунному казані на відкритому вогні, а помішувати кашу можна тільки дерев’яною ложкою.

В Карпатах також поширена страва яку називають кулеша або токан, головною відмінністю від баноша є те що її готують на окропі[7]. Дещо іншу консистенцію має мамалиґа.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — [сторінка?]
  2. УНІАН, 2020.
  3. Душа Закарпаття: банош з бринзою і шкварками від Євгена Клопотенка. Klopotenko (укр.). Процитовано 11 травня 2023.
  4. Готуйте українське. Рецепт баношу з грибами від Євгена Клопотенка. Klopotenko (укр.). Процитовано 11 травня 2023.
  5. Клиновецька Зіновія (1913). СТРАВИ Й НАПИТКИ НА УКРАЇНІ (укр.). Київ-Львів. с. 189. ISBN 5-88520-094-7.
  6. Банош. authenticukraine.com.ua (укр.). Процитовано 24 лютого 2025.
  7. Stefa, Pani (2 березня 2017). Кулеша Косівська. Пані Стефа. Тут живе галицька кухня (укр.). Процитовано 24 лютого 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]