Марко Пекельний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марко Проклятий)
Перейти до: навігація, пошук

Марко Пекельний або Марко Проклятий — популярний герой українських легенд, на основі яких виникла й приповідка: «Товчеться, як Марко по пеклу».[1]

Очевидно, що Марко Пекельний — це той таки вічний блукалець на український лад, адже походження його образу також корениться у легенді про зрадника Марка, що вдарив Христа залізною рукавицею перед його хресною смертю, за що Господом був покараний вічно ходити під землею навколо стовпа, не спиняючись ні на хвилину; він час від часу б’ється головою об стовп, тривожить цими звуками навіть пекло та його хазяїна і скаржиться, що не може вмерти. Іншим поясненням Маркового прокляття є те, що він закохався в рідну сестру, потім убив її разом з матір’ю, за що й був покараний Богом. Водночас, український вічний блукалець — це не лише антигерой. Часто він також постає в образі козака.

Твори з Марком Пекельним[ред.ред. код]

  • На основі фольклорних джерел Олекса Стороженко написав незавершену повість-поему «Марко Проклятий» (перші два розділи з'явилися у львівському журналі «Правда» у 1870 році; згодом опубліковано 16 розділів посмертно у 1879 році в одеській «Типографії Л. Нітче»).[2]
  • Вірш «Пекельний Марко»[3]- вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1885, т. XII, с. 684 — 695). Ця віршована обробка легенди про Марка Проклятого виникла у другій половині XVIII ст. Записана вона у 1835 р. в Тенчинській станиці від 76-річного чорноморського козака Вакули Губи. Перший її публікатор П. І. Зуйченко відзначив, що список, яким він користувався, був пошкоджений. Зберігшись в усній традиції, оповідання має явні сліди бурлескно-травестійного письменства XVIII ст., близьке до віршів великоднього циклу. У ньому опрацьовано одну з мандрівних легенд про «великого грішника», який на українському грунті став простим козаком, власне перелицьовано на народний лад апокрифічне оповідання «Про збурення пекла».
  • Образ Марка Пекельного був також інтерпретований Іваном Кочергою у драмі «Марко в пеклі» (1928)
  • Марко Безсмертний був головним героєм твору Михайла Стельмаха «Правда і кривда» (Марко Безсмертний) (1961, видавництво "Радянський письменник").
  • Віра Вовк — вірш «Марко Проклятий» (збірка «Чорні акації», 1961)
  • Ліною Костенко написала вірші «Маркова скрипка», де основним героєм виступає Марко Пекельний (збірка "Неповторність", 1980, видавництво "Молодь").[4]
  • Іван Малкович — вірш «Марко Пекельний» (збірка "Ключ", 1988, видавництво "Молодь")
  • На основі поезій Василя Стуса Львівський театр ім. Леся Курбаса поставив драму «Марко Проклятий або Східна леґенда» (прем'єра 20 квітня 2001).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Марко Проклятий - Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 354
  2. Олекса Стороженко. "Марко Проклятий". Одеса: Типографія Л. Нітче. 1897. 170 стор.
  3. Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори. — Київ: "Наукова думка", 1983. — 696 с.
  4. Ліна Костенко: біобібліографічний покажчик // упоряд.: Г. В. Волянська, Л. А. Кухар ; авт. нарису В. Є. Панченко ; наук. ред. В. О. Кононенко ; М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України. – К., 2015. – 288 с]