Ірпінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ірпінь (місто))
Перейти до: навігація, пошук
Ірпінь
Irpin gerb.png Irpin prapor.png
Герб Ірпеня Прапор Ірпеня
Міськрада
Міськрада
Ірпінь
Ірпінь на мапі Київської області
Ірпінь на мапі Київської області
Ірпінь
Ірпінь на мапі України
Ірпінь на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область
Район Ірпінська міська рада
Код КОАТУУ 3210900000
Засноване 1900
Статус міста з 1956 року
Населення 83 057 (01.06.2016)[1]
Агломерація Київська
Площа 110.83 км²
Густота населення 425 осіб/км²
Поштові індекси 08200 — 08289
Телефонний код +380-4597
Координати 50°31′10″ пн. ш. 30°14′41″ сх. д. / 50.51944° пн. ш. 30.24472° сх. д. / 50.51944; 30.24472Координати: 50°31′10″ пн. ш. 30°14′41″ сх. д. / 50.51944° пн. ш. 30.24472° сх. д. / 50.51944; 30.24472
Водойма Річки Ірпінь, Буча, Рокач
Назва мешканців ірпінчани
День міста друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Ірпінь
До обл./респ. центру
 - залізницею 13 км
 - автошляхами 8 км
До Києва
 - залізницею 13 км
 - автошляхами 8 км
Міська влада
Адреса 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а
Веб-сторінка http://www.imr.gov.ua/
Міський голова Карплюк Володимир Андрійович

Commons-logo.svg Ірпінь у Вікісховищі

Ірпíнь — місто обласного підпорядкування в Київській області України, розташоване на річці Ірпінь. Залізнична станція. Населення — понад 80 тисяч мешканців (2016). Центр Ірпінського регіону. З 2015 року позиціонується, як «Ірпінь — місто парків» та «Ірпінь — місто здоров'я».

Зміст

Походження назви міста Ірпінь[ред.ред. код]

Існує декілька легенд пов'язаних з виникненням назви Ірпінь. Зокрема, що після хрещення Русі князівська донька Ярина втекла і молилася до Дажбога біля великого дуба. Але дружинники стяли дуба, тільки пень залишився. Нібито на цьому місці й постало місто Ірпінь. Ця «легенда» явно є пізньою вигадкою, оскільки відштовхується від російськомовної назви міста і річки — «Ирпень», тоді як річка Ірпінь, від якої пішла й назва міста, була відома ще до тих часів, як російська мова з'явилася у цьому регіоні. До того ж немає жодних джерел, які вказують, що до хрещення Русі в когось із князів була донька Ярина. Інші гіпотези прив'язані до назви річки, що протікає біля Ірпеня та походить від слов'янського слова рупа — яма. Річка — це продовгувата яма, заповнена водою. Ірпінський краєзнавець О. Передерій записав від старожилів, що річка Ірпінь раніше називалася Єрепень, тому що «єрепенилася» під час повені. Біля верхів'я Ірпеня в Житомирській обл. розташоване с. Яроповичі. Можливо, назва походить від того, що річка, розливаючись, ярилася й пінилася.

Історичні факти[ред.ред. код]

Погруддя В. П. Правика

Географія, розташування, клімат та екологія[ред.ред. код]

Місто розташоване на півночі України, входить до складу Київської області. Розташоване в центральній частині області, на річці Ірпінь. Віддалене від Києва на 7 км. Має площу 110,83 км².

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня — 6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території міста випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку[8].

Протягом 2014—2016 років в Ірпені споруджено 5 парків та 5 скверів. Щороку висаджуються нові зелені насадження. Споруджується комплекс очистки питної води. Ведуться роботи по заміні каналізаційних труб.

Місцевості[ред.ред. код]

Ірпінь залізницею розділений на дві частини: північно-східну і південно-західну.

Северинівка — історичний північно-східний кут Ірпеня. На початку ХХ сторіччя на території Северинівки уздовж річки Ірпінь і лінії залізниці Київ-Ковель залізничники побудували свою колонію. Будівництво велося без чіткого архітектурного плану. У лісі прорубували просіки, які перетворювалися на вулиці. Їх назвали лініями.[9] Згадкою про часи заснування міста є мікротопоніміка Ірпеня: вулиця Северинівська, Перша, Друга та інші лінії.

На південному заході у сосновому лісі розташована «Курортна» частина. Місцевість забудовували санаторіями, профілакторіями, оздоровчими дитячими таборами. Після Чорнобильської аварії деякі оздоровчі заклади закрили. На початку ХХІ століття сосновий ліс поступово вирубують, на місці якого ведеться будівництво нових житлових комплексів.[10]

Пилипів Потік — північно-західний кут, історичне урочище, розташоване уздовж правого берега річки Буча від села Забуччя до Університетської вулиці. Хутір Пилипів Потік згадується 1803 року[11][12]. 1923 року Пилипів Потік і Стоянка увійшли до складу Романівської сільради[13]. У цьому куті розташована діброва зі сторічними дубами, які нещадно вирубають забудовники[14]. Найстарішою природною пам'яткою є 600-річний «Дуб Прадуб». На Джерельний вулиці в лісі на місці святого джерела викопана криниця.

Влада міста[ред.ред. код]

З 26 жовтня 2014 року Ірпінським міським головою є Карплюк Володимир Андрійович, лідер політичної партії «Нові обличчя». Місцеве самоврядування міста Ірпінь здійснюється Ірпінською міською радою, якій адміністративно підпорядковані 3 селищні ради, що представляють територіальні громади 3 селищ міського типу: Ворзельська селищна рада (смт Ворзель), Гостомельська селищна рада (смт Гостомель) та Коцюбинська селищна рада (смт Коцюбинське).

Ірпінська міська рада Київської області шостого скликання складається з 36 депутатів, з них 15 депутатів обрані від політичної партії «Нові обличчя». Секретар Ірпінської міської ради — Денисенко Юрій Олександрович.

28 травня 2015 року на сесії сільради Михайлівки-Рубежівки ухвалили рішення про об'єднання територіальних громад села Михайлівка-Рубежівка та Ірпеня з єдиним адміністративним центром — містом Ірпінь. 29 травня 2015 року на позачерговій сесії Ірпінської міської ради ухвалили рішення про об'єднання територіальних громад Ірпеня та села Михайлівка-Рубежівка.

Ірпінь — місто парків[ред.ред. код]

В місті розташовано парки та сквери[15]. У 2016 році за кошти міського голови Володимира Карплюка Ірпінь провів масштабну рекламну кампанію «Ірпінь — місто парків». 2016 року Ірпінь потрапив до Національного реєстру рекордів України за найбільшу кількість реконструйованих та збудованих за два роки парків і скверів.[16]

Парки Ірпеня[ред.ред. код]

Ірпінський міський парк імені Правика.

Ірпінський міський парк імені Правика

У парку встановлено погруддя Володимиру Правику, загиблому пожежнику, одному з перших, хто прибув на пожежу 4-го блоку Чорнобильської АЕС. Ірпінський міський голова Володимир Карплюк ініціював реконструкцію парку і наприкінці 2014 року було відкрито оновлений Парк Правика. Парк заснований на початку 80-х років, але фактично друге народження отримав у 2014 році після реконструкції. Він вражає природною красою і ландшафтними дизайнерськими рішеннями. Улюблене місце дозвілля ірпінців і гостей міста. Щовихідні тут проводяться безкоштовні творчі, спортивні, розважальні програми для дітей і дорослих. Розташований на вулиці Соборна.

Парк «Центральний».

Парк Центральний в Ірпені

Створений та відкритий у 2016 році. Розташований на перехресті вулиць Університетська та Чехова. У відкритті парку «Центральний» взяли участь лідер БЮТ Юлія Тимошенко та Ірпінський міський голова Володимир Карплюк. Найбільший парк Ірпеня, найкраще місце для відпочинку родини, дозвілля дітей та прогулянок з друзями. Тут є все, щоб зарядитися позитивом: бігові доріжки, дитячий і спортивний майданчики, вело- та ролепрокат, штучна водойма, зона барбекю, оригінальні скульптури, зелена алея та шезлонги.

Міський парк культури та відпочинку «Дубки».

Парк Дубки

Розташований по вулиці Соборна. Парк заснований на початку 70-х років. Проте тривалий час перебував у руїнах, частина території була приватизована. Оновлений парк відкрито і за ініціативою Ірпінського міського голови повернуто громаді у 2015 році. Тут розташоване літературне кафе, створені місця для сімейного відпочинку, прогулянок з дитячими візочками, занять велоспортом, окремі зони для барбекю і вигулу домашніх тварин.

Парк дерев'яних скульптур «Покровський».

Парк дерев'яних скульптур «Покровський»

Розташований на перехресті вулиць Покровська та Котляревського. Парк дерев'яних скульптур відкритий у 2016 році. Авторські дерев'яні скульптури виготовляли майстри з різних куточків України. Тут представлені фігури тварин, птахів, козаків, янголів, міфічних істот, героїв відомих казок і мультфільмів. Центральна фігура скульптурного ансамблю — янгол з дитиною на руках. За короткий час парк уподобали не лише ірпінці, а й гості міста.

Парк Перемоги.

Розташований за кінотеатром «Перун», біля школи № 17 (вулиця Тищенка). У парку встановлено пам'ятник танку Т-34. Найстаріший парк Приірпіння, символ Великої Перемоги. Тут розташований популярний мотузковий парк спортивного орієнтування для дітей і дорослих «Панда». Зараз розробляється план реконструкції парку та перетворення його на центральне місце культурно-масових свят і спортивних змагань.

Парк імені Михайла Стельмаха.

Розташований по вулиці Северинівська. Відомий український письменник Михайло Стельмах в Ірпені мешкав деякий час, тут знаходилася його дача. Пам'ять про письменника закарбована у назвах вулиці Стельмаха та одного з міських парків. За словами місцевих мешканців, які знали письменника особисто, саме цей парк надихав його на створення геніальних творів. Нині парк-місце сімейного відпочинку зі збереженим природнім ландшафтом.

Парк Будинку Письменників.

Розташований по вулиці Стельмаха. Будинок творчості письменників «Ірпінь» — місце народження численних літературних та художніх шедеврів. Створений у 1935 році на базі дачі київського фабриканта Чоколова. Парк Будинку письменників вабить до себе творчих людей і шанувальників спокійного відпочинку благословенною тишею, мальовничою природою і унікальною мистецькою аурою. У Будинку творчості «Ірпінь» жили й творили Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Максим Рильський, Олесь Гончар, Павло Загребельний і багато інших поетів і прозаїків. Зокрема, Михайло Стельмах написав тут романи «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Кров людська — не водиця…». Натан Рибак писав історичний роман «Переяславська рада».

Парк Дружби імені академіка Заріфи Алієвої.

Розташований по вулиці Заріфи Алієвої. Парк створений представниками азербайджанської діаспори. У 2004 році тут встановлено пам'ятник академіку Заріфі Азіз кизи Алієвій, дружині азербайджанського президента Гейдара Алієва. Ім'ям академіка Заріфи Алієвої названо також одну з центральних вулиць Ірпеня.

Парк Героїв

Розташований на перехресті вулиць Натана Рибака та Героїв. Парк Героїв — це знак пам'яті ірпінської громади про Героїв, які навіки закарбували свої імена у боротьбі за мир. У 1943 році на цій території проходили запеклі бої, після закінчення яких місцеві жителі знесли в загальну братську могилу тіла 57 загиблих і поховали їх. Пізніше тут був встановлений пам'ятник загиблим воїнам. У парку збережено природній ландшафт, облаштовано квіткові клумби.

Сквери Ірпеня[ред.ред. код]

Сквер імені Володимира Сидорука

Сквер, що названий на честь видатного художника Володимира Сидорука, який жив і творив в Ірпені, є улюбленим місцем відпочинку дітей. Тут варто покататися на роликах та велосипедах, побавитися на величезному ігровому кораблі, насолодитися велосипедними доріжками та зонами відпочинку.

Сквер «Дитячий»

Розташований по вулиці Садова, 29. Сквер на спільній території з новою дитячою поліклінікою. Ігровий комплекс, доріжки, квіти, лавочки для відпочинку та майданчик для паркування дитячих візочків. Атмосфера скверу позитивно налаштовує малечу на зустріч з лікарем чи консультацій зі спеціалістами поліклініки.

Сквер Миру

Сквер Миру

Розташований на перехресті вул. Миру та 8-го Березня. Назва скверу походить від місця розташування: сквер знаходиться на розі вулиць Миру і 8-го Березня (мікрорайон, відомий у місті під назвою БКЗ). Нині це — популярне місце зустрічей та відпочинку мешканців мікрорайону, особливо дітей, для яких тут регулярно організовуються тематичні свята. Особливістю скверу є бювет, за яким дбайливо доглядають місцеві мешканці.

Сквер «Пушкінський» Молодий сквер зі старими соснами та особливою казковою атмосферою розташований на вулиці Пушкінській в Ірпені. Облаштований за мотивами дитячих казок всесвітньо відомого письменника Олександра Пушкіна. Тут можна цікаво і змістовно провести час із дітьми, занурившись у світ улюблених казкових героїв.[17][18]

Алеї Ірпеня[ред.ред. код]

Алея Героїв.

Розташована по вулиці Котляревського (навпроти Парку дерев'яних скульптур «Покровський»).

Алея Героїв в Ірпені

Створення Алеї Героїв АТО ініційоване Ірпінським міським головою Володимиром Карплюком. Меморіальну алею освятив 17 жовтня 2015 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Центральна скульптура Алеї Героїв — дерево незламності українського духу. Воно посічене кулями, розколоте снарядом, але міцно тримає листочки, на яких написані імена загиблих героїв. На гілках серед листочків — маленькі дзвіночки, їх дзвін символізує голоси померлих душ. Відкриває алею колона пам'яті, на горі якої розташований ангел із сурмою, що прославляє подвиг українських патріотів.

Природні пам'ятки Ірпеня[ред.ред. код]

Дуб Прадуб
  • 600-річний Дуб Прадуб. Розташований на перехресті вулиць Лисенка та Мечникова. Ботанічна пам'ятка природи — 600-річне дерево, так званий «Дуб Прадуб», знаходиться на перехресті вулиць Лисенка та Мечникова в Ірпені. На висоті 1,3 м тридцятиметровий дуб має стовбур 5,9 м в охопленні. Обійнявши прадавнього дуба, людина наповнюється силами та енергією.

Історичний центр Ірпеня[ред.ред. код]

Центральна площа міста Ірпінь Київської області
  • Центральна площа та вулиця Тараса Шевченка. У 2016 році відбулася масштабна реконструкція центру міста. Створено пішохідну зону, зони активного та спокійного відпочинку, сучасний фонтан, оригінальні скульптури, оновлено фасади будівель і меморіальний комплекс Воїнів-захисників. На площі буде встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку.

Архітектура[ред.ред. код]

Докладніше: Пам'ятники Ірпеня
  • Пам'ятник академіку Заріфі Азіз кизи Алієвій, дружині азербайджанського президента Гейдара Алієва було встановлено в 2004 р. на прохання і коштом азербайджанської громади Приірпіння. Автори — скульптор Гурбанов Сейфаддін Алі огли, архітектори В. О. Рак і Б. М. Піаніда. Розташований на вулиці Заріфи Алієвої біля парку її імені. Окрема роль у спонсоруванні відновлення парку ім. З. Алієвій, дружині Президента Азербайджану Г. Алієва, належить Державній Нафтовій Компанії Азербайджанської Республіки (SOCAR).
  • Героям, що загинули за Батьківщину. Цей пам´ятник розташовано у парку Слави.
  • Правика Володимира. Погруддя ліквідатора аварії на ЧАЕС (1986) Героя Радянського Союзу В. П. Правика було відкрито 30 жовтня 1988 р. Автор — архітектор В. Є. Гуменюк. Розташований у парку Правика.
  • Танк Т-34, розташований у парку Перемоги.
  • Шевченка Тараса. Пам´ятник розташований на вулиці Шевченка.
  • Кричевського Ф. Г. Пам'ятник встановлено у 1980 р. на місці садиби, де в 1944—1947 рр. мешкав український художник і педагог, один із засновників і перший ректор української Академії образотворчого мистецтва Федір Григорович Кричевський. Представляє собою стелу з білого мармуру заввишки 2 метри, на якій викарбувані профіль художника та роки його життя. Автор — Б. М. Піаніда. Розташований вул. Павленка, 1.
  • Пам'ятник солдатам, які загиблі під час Другої Світової війни. Розташований по вулиці Університетській.
Меморіал вояків Другої світової

В Ірпені є наступні архітектурні споруди:

В Ірпені взірці дачної забудови 1-ї половини XX століття й перших повоєнних десятиліть мають історичне значення як місця перебування й діяльності багатьох представників творчих професій.

Ірпінь — місто здоров'я[ред.ред. код]

Ірпінська міська поліклініка.

Ірпінь має широку мережу закладів охорони здоров'я і позиціонується як «Ірпінь — місто здоров'я».

Стратегія охорони здоров'я[ред.ред. код]

Система охорони здоров'я в місті Ірпені динамічно розвивається як інфраструктурно, так і якісно. Протягом 2014-2016 років рівень захворюваності в місті знизився на 9 %, рівень народжуваності збільшився, а рівень смертності знизився. Таким чином Ірпінь представляє один з кращих результатів в області з позитивним приростом населення (+3 %). Такі позитивні показники мають значні передумови:

  • збудовано чотири нові медичні заклади з новітнім обладнанням,
  • оновлено матеріально-технічну базу відділень вторинної ланки, напр., реконструкція операційного блоку, стоматологічного відділення, жіночої консультації та ін.,
  • відбуваються постійні консультації з кращими вітчизняними та зарубіжними фахівцями медичної галузі як постійно через заклади (наприклад, співпраця з Центром серця), так і широкими заходами (напр., Медичний Форум),
  • проведено навчальні поїздки лікарів Приірпіння до Австрії, Швейцарії, Польщі, а також міст України,
  • створено систему роботи зі скаргами та пропозиціями,
  • розпочато процес створення інноваційного Медичного центру в місті,
  • розпочато роботу Гарячої лінії, що спрямована на моніторинг та покращення надання якісної медичної допомоги населенню.

Лікування[ред.ред. код]

В Ірпені представлено мережу 12 лікувальних закладів, що забезпечує громадянам комплексне лікування за потребою. 4 з яких є абсолютно новими з новітнім устаткуванням (дитяча поліклініка та амбулаторії загальної практики). Головним завданням медичної сфери міста Ірпінь є забезпечення населення Ірпеня необхідними лікувально-діагностичними установами, у відповідності до сучасних вимог та з метою надання цілодобової медичної допомоги (педіатричної, акушерсько-гінекологічної, терапевтичної, діагностичної, хірургічної, травматологічної, неврологічної, кардіологічної, анестезіологічної, реанімаційної, реабілітаційної) пацієнтам, які звертаються самостійно або доставляються каретами невідкладної допомоги чи за направленнями лікарів. До лікувальних закладів належить низка амбулаторій, що забезпечують первинну медичну допомогу, а також установи вторинної ланки допомоги:

  • Багатопрофільний стаціонар Ірпінської центральної міської лікарні — на 310 ліжок,
  • Ірпінська міська поліклініка (м. Ірпінь, вул. Садова, 38) — 600 відвідувань на добу,
  • Дитяча лікарня (стаціонар — м. Ірпінь, вул. Давидчука, 63) — на 40 ліжок,
  • Дитяча поліклініка (м. Ірпінь, вул. Садова, 29) — на 150 відвідувань на добу,
  • Пологовий будинок (смт Ворзель, вул. Кленова, 22) — на 60 ліжок,
  • Гінекологічне відділення (смт Ворзель, вул. Кленова, 22) — на 40 ліжок,
  • Жіноча Консультація (Ірпінь, вул. Садова, 38) — на 130 відвідувань на добу.

Профілактика[ред.ред. код]

Значна увага в місті приділяється саме профілактиці та попередженню захворювань, а саме:

  • створено Антигіпертензивний центр, де кожен мешканець громади може отримати профілактичну діагностику та отримати амбулаторне лікування (для пацієнтів з артеріальною гіпертензією),
  • розроблено та проваджується низка медичних програм у боротьбі з туберкульозом, ВІЛ/СНІД, допомога хворим на цукровий діабет та інші,
  • відкрито Мамологічний центр, де жінки мають змогу отримати фахову консультацію та пройти відповідне обстеження,
  • проводяться тижневики здоров'я, направлені на профілактику захворюваності молочної залози, цукрового діабету, захворювань серця та ін.,
  • здійснюється програма популяризації здорового способу життя серед населення регіону.

Реабілітація[ред.ред. код]

Проходження процесів реабілітації в місті Ірпені поділяється на три типи. Перший варіант здійснюється у стаціонарних відділеннях медичних закладів регіону і стосується випадків післяопераційного втручання та інших важких станів пацієнтів. Другий стосується саме кардіологічної реабілітації. Прописані спеціальні маршрути пацієнтів згідно з програмою з невідкладної кардіологічної допомоги. Кардіологічна реабілітація представлена комплексом закладів місцевого та обласного рівня: стаціонарне відділення Ірпінської міської лікарні, а також санаторій «Україна» (смт Ворзель) та санаторій «Ірпінь» (м. Ірпінь). Третій тип реабілітації здійснюється шляхом нагляду на дому, завдяки патронажній системі сімейних лікарів та спеціалістів поліклініки за профілем. Для останнього варіанту пацієнтам рекомендується відвідування місцевих парків, які мають зонування для відпочинку, спокійного перебування та прогулянок, а також здійснення комплексу фізичних вправ для реабілітації та тренажерах та без.

Інфраструктура для людей з особливими потребами[ред.ред. код]

Дитячо-юнацький клуб «Дивосвіт»[ред.ред. код]

Дитячо-юнацький клуб «Дивосвіт» було відкрито в Ірпені 2015 року за сприяння Ірпінського міського голови Володимира Карплюка. Розташований клуб за адресою: вул. Авіаконструктора Антонова, 4-а. Дитячо-юнацький клуб «Дивосвіт» з елементами соціалізації дітей і молоді з особливими потребами — перший і єдиний комунальний заклад такого спрямування в Ірпені та в Київській області. Тут працюють психологи, масажист, проводяться творчі заняття, організовано проект під назвою «Школа життя». Усі послуги для людей з обмеженими можливостями — безкоштовні, у тому числі й послуги сучасної сенсорної кімнати, яка обладнана сухим басейном, бульбашковою колоною, світлодинамічним пристроєм, світлодіодною пісочницею для арт-терапії тощо.

Економіка, промисловість та інвестиції[ред.ред. код]

Станом на вересень 2016року Ірпінському регіоні здійснюють діяльність 125 юридичних осіб, загальний фонд оплати праці яких складає 79,4 млн грн. Чисельність працюючих на підприємствах регіону 16203 особи. Виробництво промислової продукції здійснюють 28 промислових підприємств, внесених до основного кола статистичного обстеження, з різною формою власності. Переважає недержавний сектор, частка якого у загальному обсязі промислового виробництва становить близько 95 %. Обсяги реалізованої продукції за даними промислових підприємств основного кола за 1 півріччя 2016 року склали 1354518,6 тис. грн. Станом на 01.07.2016 року у місті Ірпені та селищах Ворзель, Гостомель, Коцюбинське налічується 8920 зареєстрованих суб'єктів малого та середнього підприємництва — платників податків, у тому числі 4 одиниці — суб'єкти малого підприємництва та 8916 суб'єкти мікро підприємництва. Чисельність працюючих на малих підприємствах постійно змінюється і станом нам 01.07.2016 року даний показник складає — 9200 чол.

Підприємства регіону:

  • Гостомельський склозавод — з 2006 року підприємство приєдналося до європейської групи виробників склотари «Ветропак». До складу групи входять сім склозаводів по всій Європі (Швейцарія, Австрія, Чехія, Словаччині та Хорватія), Гостомельський склозавод в Україні є найпотужнішим серед них.
  • ДП «Кюне і Нагель» в Україні — підприємство, яке має 19 років успішної роботи в Україні в галузі логістичної діяльності, транспорту і зв'язку.
  • ТОВ «Агрофарм» — це сучасне фармацевтичне підприємство, яке виробляє якісні лікарські засоби та здійснює їх реалізацію (16 найменувань лікарських засобів у формі таблеток та капсул. Це давно відомі в лікарській практиці лікарські препарати, що є життєво необхідними і базовими для лікування населення. Асортимент продукції охоплює такі фармакотерапевтичні групи, як антибіотики, протизапальні, сульфаніламідні та знеболюючі.
  • ТОВ «Натур+» — єдине на Україні фармацевтичне підприємство, основною діяльністю якого є виробництво і оптова реалізація лікарського засобу — Гематоген.
  • «Планета Пластик» — завод поліетиленових виробів, який представляє на українському і зарубіжному ринках поліетиленову продукцію найвищої якості — поліетиленові труби і плівку різного призначення, мішки для зберігання зерна та сигнальні стрічки.
  • Автотранспортний підрозділ при ДП «Антонов» — «Авіалінії Антонова» − авіатранспортний підрозділ, що спеціалізується на міжнародних вантажних авіаперевезеннях є потужною авіакомпанію, що виконує приблизно 35 % світового обсягу перевезень по повітрю великогабаритних і надважких вантажів.
  • З липня 2016 року на території Ірпінського регіону запущено фабрику по виробництву чаю концерну Unilever, обсяг інвестицій в яку вже складає 8,3 млн.євро. На підприємстві буде влаштовано 75 працівників. Річна виробнича потужність фабрики складе 1600 тон чаю всесвітньо відомих марок Lipton, Brooke Bond та «Бесіда».

У міському комунальному господарстві Ірпеня обслуговуванням житла займається КЖЕП «Ірпінь», водопостачанням — КП «Ірпіньводоканал», теплопостачанням — «Ірпіньтепломережа», «Теплокомунсерсвіс». Постачання електроенергії в місті здійснюється Ірпінським районним підрозділом ЗАТ «АЕС Київобленерго». Постачання природного газу в Ірпені здійснює ВАТ «Київоблгаз».

Транспорт та туризм[ред.ред. код]

Вокзал залізничної станції «Ірпінь», жовтень 2010 року

Зовнішні зв'язки Приірпіння з іншими пунктами України забезпечуються залізничним, автомобільним та повітряним транспортом. Через територію регіону проходить магістральна автомобільна дорога державного значення М07 (Київ-Ковель-Ягодин); на півночі регіону проходять міжнародні автомобільні транспортні коридори: Критський № 3, Європа-Азія. Зазначені транспортні коридори проходять у створі магістральної автодороги державного значення М06 (Київ-Чоп на Будапешт) та мають значення для налагоджених каналів автоперевезень між Україною і державами Західної Європи. Приірпінням пролягають залізничні колії магістральної лінії Київ-Коростень. На її перегоні в межах території регіону розташовані три залізничні станції (станції Біличі, Ірпінь, Ворзель). Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова, розташований в регіоні (смт Гостомель) володіє злітно-посадковою смугою (3,5 км), здатний до прийому таких гігантів як АН-225 та АН-124-100. Транспортне перевезення здійснюють Ірпінське ТАП 13250 та ТОВ «Транс Груп».

Залізниця[ред.ред. код]

У 1898 р. розпочалось будівництво Київо-Ковельської залізниці. Саме прокладання сприяло зростанню поселення. В Ірпені є залізнична станція, яка розміщується між залізничною станцією Біличі (відстань — 7 км) та зупиночною платформою Лісова Буча (відстань — 3 км). Станція виникла близько 1904 р. у зв'язку із будівництвом залізниці Київ — Ковель. Збереглася будівля вокзалу станції, збудованого тоді ж за типовим проектом (подібні будівлі збереглися на станціях Святошин, Біличі та Клавдієве). 1959 р. станцію було електрифіковано під час електрифікації лінії Київ — Ворзель і сюди вперше пішли електропоїзди. В середині 2000-х рр. станція зазнала реконструкції.

Автобуси[ред.ред. код]

До Ірпеня можна дістатися наступними автобусними маршрутами[19]:

  • № 392 (через Гостомель, Мостище) від ст. метро «Академмістечко» до залізничного вокзалу Ірпінь, інтервал руху — кожні 10-15 хв.
  • № 379 (через с. Романівку та вулиці в м. Ірпінь: Технологічна, Мечнікова, Садова, Степанівська, Університетська) від ст. метро «Академмістечко» до ЖК «Grand Life», інтервал руху — кожні 10-15 хв.
  • № 420 (через с. Романівку та вулицю в м. Ірпінь Соборну) від ст. метро «Академмістечко» до БЦЗ (Бучанський цегляний завод), інтервал руху — кожні 10-15 хв.
  • № 381 відправляється від заводу «Катех» (Атек), що на ст. метро «Святошин», інтервал руху — кожні 10 хв.
  • № 395 від ст. метро «Оболонь» до залізничного вокзалу Ірпінь і в зворотньому напрямку, інтервал руху — приблизно кожні 30 хв.
  • «Ашан-Біличі» — «Ірпінь» — безкоштовний автобус, інтервал руху — 1-2 години.

Велосипедний рух[ред.ред. код]

Велосипедний рух — частина транспортної інфраструктури міста Ірпінь. 24 серпня 2016 року в Ірпені відбувся велопробіг, присвячений 25 річниці Незалежності України[20]. 7 вересня 2016 року міський голова Ірпеня Володимир Карплюк опублікував звернення до громадськості міста, в якому він виступив з ініціативою реалізації проекту «Велосипедний маршрут Київ-Ірпінь» зі спорудженням велодоріжок та велопарковок на станції метро «Академмістечко» і повідомив, що Ірпінь розпочав розробку трасування веломаршруту та переговори з велоспільнотою Києва. У рамках розвитку велоруху в Ірпені було ініційовано створення Громадської ради при Ірпінському міському голові з питань розвитку велоінфраструктури та введення посади радника Ірпінського міського голови з питань розвитку велоінфраструктури[21]. В Ірпені діє громадська ініціатива «Велосипедний Ірпінь». Одним із засновників велоруху Ірпені є Олександр Костюк. Активним учасником велоруху в Ірпені є депутат Ірпінської міської ради Максим Плешко. Велосипедні доріжки облаштовані в парку Правика, парку Центральний, парку «Дубки», парку дерев'яних скульптур «Покровський», сквері імені Сидорука.

Готелі[ред.ред. код]

  • Комплекс «Конференц Хол Ірпінь», вул. Северинівська, 118А
  • «Акорн» місто Ірпінь, вул. Університетська, 33
  • «Ірпінь» місто Ірпінь, вул. Соборна, 105Б
  • «Злата» місто Ірпінь, вул. Тищенко, 27
  • Заміський комплекс «Grand Admiral Club», вул. Варшавська, 116.

Спорт[ред.ред. код]

Місто активно розвиває спорт та проводить спортивні заходи під гаслом «Місто Ірпінь — місто здоров'я». Гордістю міста є відкритий у 2016 році Центральний ірпінський стадіон «Чемпіон».

Ірпінський стадіон

В Ірпені налічується 12 спортзалів, 40 спортмайданчиків, 4 стадіони, 3 футбольні поля зі штучним покриттям, 5 футбольних майданчиків зі штучним покриттям.

В регіоні працює 1 дитяча юнацька спортивна школа (Ірпінська) в яких займається 616 учнів та працює 17 тренерів. Школою підготовлено 36 вихованців — членів юнацьких молодіжних збірних команд України. Директор ДЮСТарасов Володимир Зіновійович. На даний час 17 учнів ДЮСШ є кандидатами та членами збірних команд України.

У місті діють спортивні клуби «Біличанка», Регбійний клуб «Ірпінь», «Імператор», «Податковий Університет», «Санчін», Спорт за життя, Ірпінська міська громадська організація студія сучасного спортивного танцю «Жардін де ля данс», художня гімнастика «Еtoile» та ін. Створюються необхідні умови для навчання та підготовки до змагань спортсменів та студентів Національного Університету державної податкової служби України. За 2016 рік проведено 42 спортивних заходів, в яких взяли участь 3581 студент та курсант. В університеті працює 21 секцій, в яких займається 775 студента, з яких 199 — жіночої статі.

Щорічні спортивні заходи: міська Спартакіада школярів з 10 видів спорту.

У 2016 році команди учнів Ірпінських ЗОШ брали участь в обласних фізкультурно-оздоровчих патріотичного Фестивалю «Козацький гарт» і посіла 7 місце на Всеукраїнському Фестивалі у м. Ворохта. Команди шкіл м. Ірпеня приймали активну участь в обласних етапах Всеукраїнських змагань «Козацький гарт», «Старти надій», «Шкіряний м'яч», «Олімпійське лелеченя» в змаганнях обласного фізкультурно-оздоровчого патріотичного фестивалю «Нащадки козацької слави», Всеукраїнської молодіжної військово-спортивної гри «Патріот». Щорічно традиційно проводиться змагання за програмою «Тато, мама, я — спортивна сім'я» та міська Спартакіада школярів з 9 видів спорту. 2016 року в Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро взяли участь жителі Ірпеня:

  • Андрійцев Валерій Олександрович — діючий член збірної України з вільної боротьби, срібний призер Олімпійських ігор (2012), чемпіон Світу, чемпіон та призер Європи, бронзовий призер Європейських ігор (2015), переможець багатьох міжнародних Гран-Прі (в 2016 році прийняв участь в ХХ Міжнародному турнірі з вільної, греко-римської та жіночої боротьби присвячений видатним українським борцям і тренерам та зайняв 1 місце), багаторазовий чемпіон України та володар Кубків України (у 2015 році став в черговий раз володарем кубку України).
  • Хоцянівський Олександр Йосипович — діючий член збірної України з вільної боротьби, Чемпіон III літніх молодіжних спортивних ігор України в 2009 році. Бронзовий призер чемпіонату Європи серед юніорів 2010 года (Болгарія). Переможець міжнародного турніру «Чорне море», учасник ХХХ Олімпійських ігор 2012 року в м. Лондон, Великобританія, дворазовий чемпіон України 2011, 2012 років, бронзовий призер Київського міжнародного турніру 2011, 2012 років, бронзовий призер Гран-прі «Іван Яригін» 2013 роки (м. Красноярськ, Росія), бронзовий призер чемпіонату Європи 2014 (м. Вантаа, Фінляндія), переможець Міжнародного турніру Голден Гран-Прі 2015 року, учасник чемпіонату світу в Лас-Вегасі (США) 2015 року, переможець III-го світового відбіркового турніру до Олімпійських ігор 2016 роки (м. Стамбул, Туреччина).

У 2016 рр. вихованці школи взяли активну беруть участь Чемпіонатах України, Європи та Світу:

  • Ігор Поєдинок — МСМК, чемпіон України, переможець Європейських змагань з тхеквондо.
  • Владислав Адажинник — КМСУ чемпіон Європи з регбі серед молодіжних команд 2015 р., капітан збірної команди України.
  • Павло Мандаліна — чемпіон Європи з карате серед молоді.
  • Михайло Татарніков — чемпіон України, переможець міжнародних змагань зі спортивного орієнтування.

В Ірпені проходить близько 100 щорічних спортивних заходів, серед яких: Чемпіонат Ірпінського регіону з футзалу, Навчально-тренувальний збір, Першість Ірпінського регіону серед чоловічих команд, Відкрита першість Ірпінської ДЮСШ серед дівчат, Всеукраїнський турнір «Кубок Ірпеня», Міський турнір з волейболу серед ветеранів фізичної культури і спорту, Всеукраїнський турнір серед дівчат 2000—2001 р. н., Міське спортивне свято «Тато, мама, я — спортивна сім'я», Чемпіонат Київської області, Чемпіонат Ірпінського регіону з фут залу, Відкритий турнір з боротьби дзюдо серед юнаків на призи Ірпінського міського голови, Відкрита першість Ірпінської ДЮСШ серед юнаків 1999—2000 р. н., Всеукраїнський турнір Кубок (Фестиваль волейболу), Чемпіонат України « Дитяча ліга» серед юнаків 1999—2000 р. н., Фестиваль волейболу. Змагання серед чоловічих команд, VIІ фестиваль зі спортивного та сучасного танцю «MEGA STAR 2015», Міський турнір з волейболу на кубок тренера Г. М. Славінського, Відкрита першість Ірпінської ДЮСШ серед юнаків, Обласні змагання серед школярів (юнаки 2001 р. н. і мол.), Всеукраїнський турнір з футзалу серед команд дівчат, Фестивалю ранкової зарядки «Рух заради здоров'я», Дитячий міський турнір, Міський турнір, присвячений герою-чорнобильцю В. Правику, Легкоатлетичний пробіг, Відкрита першість Ірпінської ДЮСШ серед юнаків та дівчат 1995—19999 р. н. і мол. «Кубок А. Н. Літвинчука», Чемпіонат Київської області ДЮФЛКО, Міжнародний День танцю, Міжнародний турнір серед клубних команд на призи Ірпінського міського голови, VI Меморіальний турнір з футболу пам'яті Володимира Бруховецького, Відкритий Всеукраїнський турнір з хортингу, Міжнародний турнір з футболу серед студентських команд присвячених Героям Чорнобиля, Міжшкільна Факельна естафета «Біг заради гармонії», Відкритий турнір дивізіону «Еліта» субдивізіон «клас А» (розділ ММА), Відкрита першість клубу с/к «Санчін», Змагання з легкої атлетики на призи заслуженого тренера України Валерія Терещенка, Відкритий Всеукраїнський турнір з дзюдо пам'яті Героя України Дмитра Максимова, Відкритий турнір присвячений до Дня захисту дітей, Міський дитячий турнір, Турнір присвячений Дню Конституції та Дню молоді, Міський турнір серед населення, Чемпіонат м. Ірпінь з вуличного футболу, Навчальні семінари з карате, Першість Київської області з шашок-64, Обласний турнір пам'яті В. Мазура, Бліц турнір до Дня Незалежності України, Міський спортивний захід для населення «Свято дитини», Міські змагання з паркового волейболу присвячені до Дня міста, Футзальний «майстер клас» для дітей 1–4 класів за участі зірок світового футзалу, Кубок Приірпіння, Товариські зустрічі між збірними командами та працівниками Ірпінської міської ради, Відкритий Всеукраїнський турнір з армреслінгу, Спортивний захід «Моя спортивна родина», Турнір з шашок, Спортивно-масовий заход серед населення «Зимові веселі старти», Новорічний турнір Ірпінської ДЮСШ з міні-футболу серед дитячих команд.

У відкритих парках ім. Правика, «Дубки», Центральний, Покровського, скверах створені бігові велодоріжки, тренажерні комплекси. Для популяризація спорту та фізкультури серед населення регіону з метою запровадження здорового способу життя у регіоні щовихідні у міських парках відпочинку проводяться заняття фітнесом, йогою, майстер класи з танців, майстер класи з театрального мистецтва та 46 дитячих спортивно-розважальних заходів.

В Ірпені працюють фітнес-клуби: Stimul, Тонус, Fitness Family Club, Champions Club, Grand Admiral Resort & SPA та MOTION sport&spa.

Шахово-шашковий клуб в Ірпені почав функціонувати ще на початку 80-х років. У новому приміщенні (м. Ірпінь, вул. Ярославська, 3) клуб відкрито 2016 року. Станом на 2016 рік клуб відвідує понад 150 дітей, працюють сім різновікових груп. Систематично проводяться турніри: турнір пам'яті Володимира Правика; кваліфікаційний турнір; турнір школярів; «Біла Тура».

Освіта та наука[ред.ред. код]

Ще в 1909 році з ініціативи товариства в Ірпені було відкрито першу школу. Кошти для неї зібрали самі жителі селища. При школі працювала читальня.

Ірпінська ЗОШ № 12 (з поглибленим вивченням іноземних мов)

Загалом у Приірпінні (тобто в Ірпені та населених пунктах Ірпінської міськради) функціонує 12 загальноосвітніх шкіл і гуманітарний ліцей.

Мережа приірпіньких закладів дошкільної освіти нараховує 11 дитячих садочків. Позашкільні навчальні заклади Ірпеня — дитяча юнацька спортивна школа та музична школа.

Ірпінські виші:

  • Національний університет державної податкової служби України — історія університету бере початок у 1921 році з Українського торф'яного технікуму. У повоєнний час функціонував як Ірпінський гірничо-паливний технікум. Від 1999 року — Академія державної податкової служби України, від 2003-го — Національна академія, 2007-го — Національний університет;
  • Ірпінський економічний коледж Національного аграрного університету — бере початок від відкритого в 1956 році сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку.
  • Ірпінська Біблійна семінарія — вищий навчальний заклад євангельських християн-баптистів. Заснована у 1991 р., як духовно-просвітня семінарія, від 1997 — сучасна назва.

Населення, національний склад та релігія[ред.ред. код]

Кількість населення становить понад 80 тисяч мешканців (2016 р.) і воно постійно зростає за рахунок міграції.[1] Національний склад населення: українці — 82 % ; росіяни — 15 % ; білоруси — 2 %; молдовани — 0,5 %. Релігійні громади : 5 — Українська православна церква (Московський патріархат), 1 — Українська православна церква Київського патріархату, 1 — Українська автокефальна православна церква, 1 — Українська греко-католицька церква, 1 — РКЦ, 3 — євангельсько-християнських баптистів, 1 — свідків Єгови, 1 — юдеїв.

Культура[ред.ред. код]

Центральний будинок культури

Історія культурного розвитку[ред.ред. код]

Ірпінські доросла і дитяча бібліотеки
кінотеатр «Перун»

Розташоване в мальовничій природній зоні Приірпіння — традиційно край митців. З Приірпінським краєм пов'язане життя таких художників: Ф. Кричевський, М. Донцова, М. Мурашка, Б. Піаніда, М. Балясного, П. Сабадиша. Скульптора — В. Климова. Ще 1910 року виникло Ірпінське товариство аматорів сценічного мистецтва, яке піклувалось організацією «аматорських спектаклів, літературно-музичних і танцювальних вечорів, читань лекцій та рефератів з питань драми, сценічного мистецтва й літератури». Згодом в Ірпені було створено власний театр, який мав окреме приміщення. За СРСР у Ірпені, на колишній дачі київського фабриканта М. І. Чоколова, в 1936 році створено Будинок творчості Спілки письменників України. Відтоді Ірпінь та Приірпіння в цілому відомі як значний УРСРівський і радянський літературний осередок, престижне місце дачного поселення багатьох письменників-сучасних класиків української та радянської літератури. У 1966 році місто отримало сучасний кінотеатр «Ірпінь». Зацікавлення місцевих ентузіастів від краєзнавства вилилося в організацію в 1977 році місцевого краєзнавчого музею.

Музеї[ред.ред. код]

Музей Будинку письменників (Будинок Чоколова)

Музика[ред.ред. код]

В Ірпені функціонують народний чоловічий ансамбль «Ясени», хор ветеранів війни та праці «Пам'ять», народний жіночий ансамбль української пісні «Ірпінчанка», народний муніципальний хор «Благовіст», народний оркестр народних інструментів «Барви України», народний оркестр духових інструментів, народний ансамбль пісні і танцю «Сузір´я».

Бібліотеки[ред.ред. код]

У місті є 4 бібліотеки та Державний архів м. Ірпеня

Цікаві та маловідомі факти і події[ред.ред. код]

Щорічно проходить фестиваль молодіжної пісні «Київщина» та Ірпінський кінофестиваль.

В Ірпені бували М. В. Лисенко, Леся Українка, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий, О. Купрін, М. Садовський, П. Саксаганський, Остап Вишня, О. Довженко, А. Малишко, М. Стельмах, П. Тичина, В. Сосюра, Ю. Яновський.

До Ірпінського будинку творчості приїжджають працювати відомі діячі культури та літератури. Відомий український письменник Михайло Стельмах написав в Ірпені романи «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Кров людська — не водиця». Вадим Собко створив п'єси: «За другим фонтаном», «Капітан Коршун», «Пісня над зорями». Натан Рибак писав історичний роман «Переяславська Рада». У місті проживали Герої Радянського Союзу В. С. Лихотворик, П. М. Тананаєв, Н. Н. Федутенко, генерали у відставці Ф. І. Коновалов і Ф. Ю. Боков.

Знамениті уродженці Ірпеня[ред.ред. код]

  • Поліщук Валерій Петрович, український вірусолог, доктор біологічних наук (2000), професор (2001).
  • Артеменко Людмила Михайлівна, Заслужена артистка УРСР, естрадна співачка, учасниця ВІА «Смерічка».
  • Калінін Леонід Володимирович, артист балету, балетмейстер, Заслужений артист України, балетмейстер-постановник Ансамблю танцю України, Київського театру мініатюр, Українського народного хору імені Г. Верьовки, Закарпатського народного хору, ансамблю пісні і танцю Київського військового округу.
  • Скороход Костянтин Павлович, український композитор жанрів класичної та популярної музики, автор понад 150 пісень (зокрема, «Знову пісня лине» на слова В.Сосюри, «Твоя правда, Тарасе, із нами!» на слова О.Новицького, «Пісня про Гагаріна» на слова Д.Луценка, «Пісня про героя-партизана» на слова П.Воронька, «Київські весни» на слова І.Пучка та інші), обробки українських народних пісень. Пісні К. П. Скорохода виходили в світ і окремими виданнями, і збірками. Вони були популярними. Костянтин Павлович також написав гімн Ірпінської школи № 17.
  • Беспалий Борис Якович, український політик, Народний депутат України 3-го, 4-го та 5-го скликаннь.
  • Кукса Анатолій Павлович — відомий тренер з кульової стрільби, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури, нагороджений орденами «За Заслуги» ІІ та ІІІ ступенів.
  • Ворочинський К. К., відомий український лікар.
  • Марковецький В., український письменний.
  • Андрійцев Валерій Олександрович — діючий член збірної України з вільної боротьби, срібний призер Олімпійських ігор (2012), чемпіон Світу, чемпіон та призер Європи, бронзовий призер Європейських ігор (2015), переможець багатьох міжнародних Гран-Прі (в 2016 році прийняв участь в ХХ Міжнародному турнірі з вільної, греко-римської та жіночої боротьби присвячений видатним українським борцям і тренерам та зайняв 1 місце), багаторазовий чемпіон України та володар Кубків України (у 2015 році став в черговий раз володарем кубку України).

Персоналії[ред.ред. код]

Стела на місці садиби, де мешкав художник Федір Кричевський

У Ірпені та курортному Приірпінні як справжньому культурно-мистецькому і літературному осередку жили й творили художники Ф. Г. Кричевський (у будинку № 1 по вулиці Пролетарської революції з літа 1946 року і до своєї смерті[22]), М. О. Донцов, Б. М. Піаніда, М. М. Балясний, П. Є. Сабадиш, В. Г. Заболотний, скульптор В. В. Климов, художник Я. О. Калацюк. У безмежному океані мистецтва Ірпінь має велику спадщину, справжній острів скарбів нашого земляка Заслуженого художника України Володимира Федоровича Сидорука, який з 1953 року жив і працював у Ірпені — а це біля 2 тисяч шедеврів, якими могли би гордитися, маючи у своїй колекції найкращі музеї світу. Всього за життя створено художником понад сім тисяч творів, які знаходяться у різних музеях України, світу, державних установах та приватних колекціях.

До Ірпеня свого часу приїздили видатні українські та російські письменники і поети Шестаков Дмитро, Леся Українка, Панас Мирний, І. К. Карпенко-Карий, Юрій Яновський, Остап Вишня, Андрій Малишко, Михайло Стельмах, Павло Тичина, Володимир Сосюра, С. В. Васильченко, Леонід Первомайський, О. І. Купрін, Борис Пастернак, О. Т. Твардовський; композитори Микола Лисенко та Лев Ревуцький; корифеї театру М. К. Садовський, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька; видатні українські перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш і Дмитро Паламарчук; кінорежисер Олександр Довженко, літературознавець М. С. Шагінян та багато інших. В Ірпені минули ранні дитячі роки російського письменника Миколи Носова. Мали дачі в місті М. Стельмах, З. Тулуб, В. Собко, Н. Рибак, П. Северов, В. Александров.

У Будинку творчості Спілки письменників України жили й творили Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Олесь Гончар, Олесь Бердник, Максим Рильський, Павло Загребельний, Олександр Твардовський, Микола Ушаков, Микола Асєєв, Григорій Кочур, Костянтин Паустовський, Ольга Форш і багато-багато інших. Тут у Володимира Сосюри гостював французький письменник П'єр Гамарра.

Ірпінь оспіваний у віршах Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Дмитра Павличка, Тереня Масенка, Олекси Ющенка, Бориса Пастернака, Євгена Євтушенка.

Уродженцями Ірпеня є українські актор Валерій Чигляєв (*1957), звукорежисер Діна Ясникова (*1938), політик Борис Беспалий (*1953), український кінооператор, організатор кіновиробництва Крижанівський Микола Сергійович; у місті проживає громадський діяч, редактор сайту «Майдан» Михайло Свистович.

Серед військовиків — В'ячеслав Кірічек, Володимир Ринкун.

Попов Дем'ян Володимирович (13 листопада 1899, Гапонівка, Лохвицький повіт — 23 липня 1990, Київ) — відомий український, радянський, російський і козацький[1] лікар-гомеопат, засновник Київської гомеопатичної школи, довгий час мешкав в Ірпені. Одну з вулиць Ірпеня, де розташований будинок Д. В. Попова, рішенням виконкому Ірпеня Київської області в квітні 1993 року перейменовано на вулицю Дем'яна Попова. Нині в Ірпені мешкає його донька Тетяна Дем'янівна Попова — Заслужений лікар України, почесний член Асоціації гомеопатів України. У 1987 році Т. Д. Попова стала головним лікарем першої в Україні госпрозрахункової гомеопатичної поліклініки, а згодом очолила Центр Гомеопатії Міністерства охорони здоров'я України (1989-1995). Тетяна Попова — перший засновник та організатор Національних конгресів з гомеопатії в Україні та учасник міжнародних гомеопатичних форумів. У 1989 році їй присвоєне звання Заслужений лікар України. Т. Д. Попова разом із батьком, однодумцями та колегами чимало сприяла створенню класичного, разом з тим оригінального напрямку в гомеопатії, що отримало назву «Київська Гомеопатична Школа».

13 Героїв Приірпіння загинули під час бойових дій у зоні антитерористичної операції: Ігор Горбенко, Олександр Давидчук, Микола Личак, Олександр Гуменюк, Сергій Шкарівський, Владислав Стрюков, Олександр Старов, В'ячеслав Кірічек, Ільгар Багіров, Олександр Єрощенко, Максим Ридзанич, Володимир Ринкун, Василь Фіцкалинець.

Міста-побратими[ред.ред. код]

В Ірпені встановлені побратимські стосунки з 8 містами, в тому числі одним українським:

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Головне управління статистики в Київській області. 05.08.2016. Процитовано 05.08.2016. 
  2. ІРПІНЬ ЗАВЖДИ БУВ ІРПЕНЕМ
  3. Множинський Олег Столітній ювілей Свято-Троїцького храму святкуватимемо у 2011 році // Ірпінський вісник. — № 24. — 2009. — 12-18 червня. —C. 9.
  4. Денисенко Г. Г. Ірпінь // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.. — С. 535
  5. Глава УГКЦ освятив у Ірпені новозбудований греко-католицький храм
  6. Мер Ірпеня Володимир Карплюк відзвітував за перші 100 днів роботи (ФОТО, ГРАФІКА)
  7. Рішення 8 сесії Ірпінської міської ради від 20.02.2016 «Про перейменування вулиць в м. Ірпінь Київської області», — bucha.com.ua, 2016-02-20
  8. Київська область
  9. Scnjhsz Shgtyz
  10. Більшість мешканців Ірпеня проти вирубки лісу біля парку «Центральний»
  11. План земельного участка, оспариваемого помещицей Полуботковой у помещика Головинского. 1803 г. // ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 856. (рос. дореф.)
  12. До історії містечка Гостомель
  13. Архипова С. І. Динаміка розширення меж м. Києва в ХХ ст.: історико-географічний аспект // Регіональна історія України. Зб. наук. статей / Гол. ред. В. Смолій; Відп. ред. Я. Верменич. НАН України. Інститут історії України; Відділ історичної регіоналістики. — Вип. 9. — К.: Інститут історії України, 2015. — С. 183—198.
  14. Смертельне сусідство, або навіщо парки Ірпеню
  15. Парки в Ірпені
  16. Найбільша кількість парків та скверів збудованих та реконструйованих в районному центрі впродовж двох років
  17. В Ірпені відкрили сквер ім О Пушкіна
  18. В Ірпені відкрили ще один сквер
  19. Транспорт на Ірпінь
  20. Ірпінський велопробіг на День незалежності
  21. Iрпінь — місто велоруху!
  22. Виповнилося 130 років від дня народження художника Федора Кричевського // інф. на Офіційний веб-сайт Ірпінської міської ради

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]