Українці в Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Гомелі (2004) — подарунок України

Українці в Білорусі — відносно велика етнічна група українців, що мешкають у Білорусі. Перепис 1989 року нарахував 291 008 українців у Білорусі. Перепис 1999 — 237 014 українців. Згідно з останнім переписом населення, який відбувся у 2009 році, кількість українців становила 158,7 тис. осіб. Найбільша концентрація українців (40 тис., або 2,9% населення) характерна для Брестської області. Найбільша у країні частка українців проживає у Кам'янецькому (7,4%), Малоритському (7,2%), Брестському (6,9%), Кобринському (4,5%), Жабинківському (4,3%) районах та місті Брест (4,2%).[1]

Історія[ред.ред. код]

Виділяють діаспорних і автохтонних українців. Автохтонні українці живуть в Гомельській області і на Берестейщині. В 1926 році в Комаринському і Наровлянському районах (тепер Брагинський і Наровлянський райони Гомельської області) українці становили 16,2% і 13,1% наслення. В 1927-37 роках тут зорганізовано шість українських національних сільрад[2].

Корінне населення Берестейського регіону дослідники другої половини XIX ст. відносили до українського, яке розмовляло «малороссийским наречием». Так, згідно з переписом 1897 року, у Гродненській губернії нараховувалось 362,5 тис. українців, що становило 22,6% всього населення губернії. Українці складали абсолютну або відносну більшість населення у повітах:[3]

Рідна мова населення Поліського воєводства[4] Польщі за переписом 1931 р.

Розселення та динаміка чисельності[ред.ред. код]

Українці в Білорусі за даними перепису 2009 року

Динаміка чисельності українського населення у Білорусі за даними переписів:

  • 1897 — 311 145 — 4,79%[5] (за рідною мовою)[6]
  • 1959 — 133 061 — 1,65%
  • 1970 — 190 839 — 2,12%
  • 1979 — 230 985 — 2,42%
  • 1989 — 291 008 — 2,87%
  • 1999 — 237 014 — 2,36%
  • 2009 — 158 723 — 1,67%

Динаміка чисельності українців у регіонах Білорусі

 1959  1989  2009
Берестейська   25 729 2,18%   60 644 4,19%   40 046 2,86%
Вітебська   11 636 0,91%   26 148 1,85%   14 557 1,18%
Гомельська   33 289 2,44%   68 600 4,11%   30 920 2,15%
Гродненська   12 004 1,11%   23 401 2,01%   14 983 1,40%
Мінська   15 654 1,06%   29 577 1,88%   17 745 1,25%
Могильовська   16404 1,39%   29 394 2,30%   13 110 1,19%
м. Мінськ   18 345 3,60%   53 244 3,31%   27 362 1,49%
Білорусь   133 061 1,65%   291 008 2,87%   158 723 1,67%

У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами, хоч відносна частка українців у сучасних Брестській і Гомельській областях Білорусі вища, ніж у країні загалом і сягає 3-4% населення, а в центральних і північних районах вона становить менше, ніж 1%.

Найчисельніша українська громада мешкає в околиці м. Кобринь Брестської області. В середньому українська меншина в Білорусі в соціальному відношенні вища від середнього рівня населення республіки. Так, на кожну 1 тис. осіб, за переписом 1999 р., вищу освіту мали серед білорусів — 120, серед росіян — 261, серед поляків — 89, серед українців — 221, серед євреїв — 405 осіб.

Мовна близькість з росіянами і білорусами, русифікація суспільного життя в сучасній Білорусі створює легкі передумови асиміляції українців у білоруському середовищі, але не білорусизації, а власне русифікації, провідником якої є сам Президент цієї держави. Якщо у 1989 р. 38% українців Білорусі називали рідною російську мову, то у 2009 — вже 61,2%.

Рідна мова українців Білорусі
За переписом 2009 року
Регіон Українська Російська Білоруська Інша/не вказали
Брестська обл. 39,3% 51,5% 7,9% 1,3%
Вітебська обл. 26,5% 66,7% 5,8% 1,0%
Гомельська обл. 26,7% 62,5% 9,1% 1,7%
Гродненська обл. 23,4% 64,0% 11,2% 1,4%
м. Мінськ 23,8% 67,9% 5,4% 2,9%
Мінська обл. 28,7% 60,8% 8,8% 1,7%
Могильовська обл. 26,2% 65,0% 7,5% 1,3%
Білорусь 29,2% 61,2% 7,9% 1,7%

Список районів Білорусі, де українці складають понад 4% всього населення за переписом населення 2009 р.:

Район область %
Кам'янецький Брестська 7,4
Малоритський Брестська 7,1
Берестейський Брестська 6,9
Кобринський Брестська 4,5
Жабинківський Брестська 4,3
м. Брест Брестська 4,2

Культурне життя[ред.ред. код]

Українські громадсько-культурні об'єднання активно діють у Бересті: Тут виходили українські газети «Голос Берестейщини» і «Берестейський край». Існувала низка товариств, таких як

Діють Науково-педагогічна спілка «Берегиня» та «Український Дім». Державні чинники сучасної Білорусі, у тому числі Міністерство культури, дуже вразливо ставляться до виявів українського громадського і культурного життя на Берестейщині

В республіці діє Білоруська асоціація українців «Ватра». До нього входить кілька громад: «Обрії» в м. Колодищі, Товариство українців «Заповіт» також у Мінськ, громадське об'єднання «Центр української культури „Січ“» Мінськ, культурно-просвітницьке Товариство «Краяни» у Мінській області, «Верховина» у м. Гомель, «Дніпро» у м. Могильов, «Радислав» у м. Вітебськ, Гроденське культурно-освітне об'єднання «Барвінок» у м. Гродно. Виходить газета «Українець в Білорусі».[7]

У 2009 році в Мінську проводився фестиваль сучасної кульури «Перелаз».

Примітки[ред.ред. код]

  1. https://archive.is/20120523225241/belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/itogi1.php - Перепис 2009 року. Статистичні публікації.
  2. Ф.Клімчук, І.Гунчык, Ю.Бажэнаў, Украінцы//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т.6., Ч.І — Мн.:БелЭн, 2001. — с.573
  3. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=344 Національний склад за перепис населення 1897 року. Гродненська губернія.
  4. Поліська частина сучасної Берестейської області Білорусі та деякі північні райони Волинської та Рівненської областей
  5. в сучасних кордонах Білорусі
  6. західнополіське населення, що проживало на території Мінської губернії (Пінський повіт), було віднесене до білоруськомовних
  7. Макарчук С. А. Етнічна історія України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 471 с.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]