Українці Білорусі
Українці Білорусі — відносно велика етнічна група українців, що мешкають у Білорусі. Перепис 1989 року нарахував 291 008 українців у Білорусі. Перепис 1999 — 237 014 українців. Згідно з останнім переписом населення, який відбувся у 2009 році, кількість українців становила 158,7 тис. осіб. Найбільша концентрація українців (40 тис., або 2,9 % населення) характерна для Берестейської області. Найбільша у країні частка українців зафіксована у Кам'янецькому (7,4 %), Малоритському (7,2 %), Берестейському (6,9 %), Кобринському (4,5 %), Жабинківському (4,3 %) районах та у місті Берестя (4,2 %).[1]
Історія
28 березня 1917 року у Мінську відбувся український мітинг. У ньому взяло участь близько 1000 осіб. Було ухвалено одноголосні резолюції про автономію України та перетворення Російської імперії на демократичну республіку.[джерело?]
На цих зборах утворено виконавчий комітет української організації у Мінську: Симон Петлюра (голова), А.Янота (писар), Конощенко (скарбник), Володимир Кавердинський, Авраменко, Березовський, Довгий, Янченко.[джерело?]
Виділяють діаспорних і автохтонних українців. Автохтонні українці живуть в Гомельській області і на Берестейщині. В 1926 році в Комаринському і Наровлянському районах (тепер Брагинський і Наровлянський райони Гомельської області) українці становили 16,2 % і 13,1 % населення. В 1927-37 роках тут зорганізовано шість українських національних сільрад[2].
Корінне населення Берестейського регіону дослідники другої половини XIX століття відносили до українського, яке розмовляло «малороссийским наречием». Так, згідно з переписом 1897 року, у Гродненській губернії нараховувалось 362,5 тис. українців, що становило 22,6 % всього населення губернії. Українці складали абсолютну або відносну більшість населення у повітах:[3]
- Берестейському — 140 561 — 64,4 %
- Кобринському — 146 789 — 79,6 %
- Більському — 64 256 — 39,1 %
Рідна мова населення Поліського воєводства[4] Польщі за переписом 1931 р.
- Тутейша — 62 %
- Польська — 14 %
- Їдиш — 10 %
- Білоруська — 6 %
- Українська — 5 %
- Російська — 2 %
Розселення та динаміка чисельності
Динаміка чисельності українського населення у Білорусі за даними переписів:
- 1897 — 311 145 — 4,79 %[5] (за рідною мовою)[6]
- 1959 — 133 061 — 1,65 %
- 1970 — 190 839 — 2,12 %
- 1979 — 230 985 — 2,42 %
- 1989 — 291 008 — 2,87 %
- 1999 — 237 014 — 2,36 %
- 2009 — 158 723 — 1,67 %[7]
Динаміка чисельності українців у регіонах Білорусі
1959 | 1989 | 2009[7] | ||||
Берестейська | 25 729 | 2,18 % | 60 644 | 4,19 % | 40 046 | 2,86 % |
Вітебська | 11 636 | 0,91 % | 26 148 | 1,85 % | 14 557 | 1,18 % |
Гомельська | 33 289 | 2,44 % | 68 600 | 4,11 % | 30 920 | 2,15 % |
Гродненська | 12 004 | 1,11 % | 23 401 | 2,01 % | 14 983 | 1,40 % |
Мінська | 15 654 | 1,06 % | 29 577 | 1,88 % | 17 745 | 1,25 % |
Могильовська | 16404 | 1,39 % | 29 394 | 2,30 % | 13 110 | 1,19 % |
м. Мінськ | 18 345 | 3,60 % | 53 244 | 3,31 % | 27 362 | 1,49 % |
Білорусь | 133 061 | 1,65 % | 291 008 | 2,87 % | 158 723 | 1,67 % |
У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами, хоч відносна частка українців у сучасних Брестській і Гомельській областях Білорусі вища, ніж у країні загалом і сягає 3-4 % населення, а в центральних і північних районах вона становить менше, ніж 1 %.
Найчисельніша українська громада мешкає в околиці міста Кобринь Брестської області. У середньому українська меншина в Білорусі в соціальному відношенні вища від середнього рівня населення республіки. Так, на кожну 1 тис. осіб, за переписом 1999 року, вищу освіту мали серед білорусів — 120, серед росіян — 261, серед поляків — 89, серед українців — 221, серед євреїв — 405 осіб.
Список районів Білорусі, де українці складають понад 4 % всього населення за переписом населення 2009 року[7]:
Район | Область | % |
---|---|---|
Кам'янецький | Берестейська | 7,36 |
Малоритський | Берестейська | 7,18 |
Берестейський | Берестейська | 6,93 |
Кобринський | Берестейська | 4,50 |
Жабинківський | Берестейська | 4,31 |
м. Берестя | Берестейська | 4,16 |
Сільські ради Білорусі, у яких українці становлять понад 10 % населення за переписом 2009 року[7]:
Сільська рада | Район | Область | Осіб | Відсоток |
---|---|---|---|---|
Комаринська сільська рада | Брагінський район | Гомельська область | 159 | 22,24 % |
Біловезька сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 396 | 17,21 % |
Хотиславська сільська рада | Малоритський район | Берестейська область | 374 | 17,03 % |
Каленковицька сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 179 | 14,90 % |
Хойновська сільська рада | Пінський район | Берестейська область | 190 | 14,22 % |
Вовчинська сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 298 | 13,93 % |
Томашівська сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 328 | 13,59 % |
Ратайчицька сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 163 | 12,77 % |
Яковчицька сільська рада | Жабинківський район | Берестейська область | 159 | 11,96 % |
Пелищенська сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 211 | 11,30 % |
Огородницька сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 156 | 11,12 % |
Видомлянська сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 267 | 10,91 % |
Хідринська сільська рада | Кобринський район | Берестейська область | 464 | 10,52 % |
Войська сільська рада | Кам'янецький район | Берестейська область | 213 | 10,47 % |
Мова
Мовна близькість з росіянами і білорусами, русифікація суспільного життя в сучасній Білорусі створює легкі передумови асиміляції українців у білоруському середовищі, але не білорусизації, а власне русифікації, провідником якої є сам Президент цієї держави. Якщо у 1989 році 38 % українців Білорусі називали рідною російську мову, то у 2009 — вже 61,2 %.
Регіон | Українська | Російська | Білоруська | Інша/не вказали |
---|---|---|---|---|
Берестейська область | 39,3 % | 51,5 % | 7,9 % | 1,3 % |
Вітебська область | 26,5 % | 66,7 % | 5,8 % | 1,0 % |
Гомельська область | 26,7 % | 62,5 % | 9,1 % | 1,7 % |
Гродненська область | 23,4 % | 64,0 % | 11,2 % | 1,4 % |
м. Мінськ | 23,8 % | 67,9 % | 5,4 % | 2,9 % |
Мінська область | 28,7 % | 60,8 % | 8,8 % | 1,7 % |
Могильовська область | 26,2 % | 65,0 % | 7,5 % | 1,3 % |
Білорусь | 29,2 % | 61,2 % | 7,9 % | 1,7 % |
Культурне життя
Українські громадсько-культурні об'єднання активно діють у Бересті: Тут виходили українські газети «Голос Берестейщини» і «Берестейський край». Існувала низка товариств, таких як
- Українське громадсько-культурне об'єднання Берестейської області ,
- «Просвіта Берестейщини» ім. Тараса Шевченка,
- Культурно-освітня єдність українців «Полісся».
Діють Науково-педагогічна спілка «Берегиня» та «Український Дім». Державні чинники сучасної Білорусі, у тому числі Міністерство культури, дуже вразливо ставляться до виявів українського громадського і культурного життя на Берестейщині
В республіці діє Білоруська асоціація українців «Ватра». До нього входить кілька громад: «Обрії» в м. Колодищі, Товариство українців «Заповіт» також у Мінськ, громадське об'єднання «Центр української культури „Січ“» Мінськ, культурно-просвітницьке Товариство «Краяни» у Мінській області, «Верховина» у м. Гомель, «Дніпро» у м. Могильов, «Радислав» у м. Вітебськ, Гроденське культурно-освітне об'єднання «Барвінок» у м. Гродно. Виходить газета «Українець в Білорусі».[8]
У 2009 році в Мінську проводився фестиваль сучасної культури «Перелаз».
Примітки
- ↑ https://archive.is/20120523225241/belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/itogi1.php - Перепис 2009 року. Статистичні публікації.
- ↑ Ф.Клімчук, І.Гунчык, Ю.Бажэнаў, Украінцы//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т.6., Ч.І — Мн.:БелЭн, 2001. — с.573
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=344 Національний склад за перепис населення 1897 року. Гродненська губернія.
- ↑ Поліська частина сучасної Берестейської області Білорусі та деякі північні райони Волинської та Рівненської областей
- ↑ в сучасних кордонах Білорусі
- ↑ західнополіське населення, що проживало на території Мінської губернії (Пінський повіт), було віднесене до білоруськомовних
- ↑ а б в г Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 20 грудня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Макарчук С. А. Етнічна історія України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 471 с.
Джерела
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.
Посилання
- Лащенко Сергій Білоруська Кубань. Як живеться українцям на етнічних землях Берестейщини? // «Україна Молода» № 164 за 7 вересня 2010 року
- Незалежний сайт української діаспори «Стожари» [1]