Українці Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Гомелі (2004) — подарунок України

Українці Білорусі — відносно велика етнічна група українців, що мешкають у Білорусі. Перепис 1989 року нарахував 291 008 українців у Білорусі. Перепис 1999 — 237 014 українців. Згідно з останнім переписом населення, який відбувся у 2009 році, кількість українців становила 158,7 тис. осіб. Найбільша концентрація українців (40 тис., або 2,9 % населення) характерна для Берестейської області. Найбільша у країні частка українців зафіксована у Кам'янецькому (7,4 %), Малоритському (7,2 %), Берестейському (6,9 %), Кобринському (4,5 %), Жабинківському (4,3 %) районах та у місті Берестя (4,2 %).[1]

Історія

28 березня 1917 року у Мінську відбувся український мітинг. У ньому взяло участь близько 1000 осіб. Було ухвалено одноголосні резолюції про автономію України та перетворення Російської імперії на демократичну республіку.[джерело?]

На цих зборах утворено виконавчий комітет української організації у Мінську: Симон Петлюра (голова), А.Янота (писар), Конощенко (скарбник), Володимир Кавердинський, Авраменко, Березовський, Довгий, Янченко.[джерело?]

Виділяють діаспорних і автохтонних українців. Автохтонні українці живуть в Гомельській області і на Берестейщині. В 1926 році в Комаринському і Наровлянському районах (тепер Брагинський і Наровлянський райони Гомельської області) українці становили 16,2 % і 13,1 % населення. В 1927-37 роках тут зорганізовано шість українських національних сільрад[2].

Корінне населення Берестейського регіону дослідники другої половини XIX століття відносили до українського, яке розмовляло «малороссийским наречием». Так, згідно з переписом 1897 року, у Гродненській губернії нараховувалось 362,5 тис. українців, що становило 22,6 % всього населення губернії. Українці складали абсолютну або відносну більшість населення у повітах:[3]

Рідна мова населення Поліського воєводства[4] Польщі за переписом 1931 р.

Розселення та динаміка чисельності

Українці в Білорусі за даними перепису 2019 року
Українці в Білорусі за даними перепису 2009 року
Українці в Берестейській області за даними перепису 2009 року
Українці в Гомельській області за даними перепису 2009 року

Динаміка чисельності українського населення у Білорусі за даними переписів:

  • 1897 — 311 145 — 4,79 %[5] (за рідною мовою)[6]
  • 1959 — 133 061 — 1,65 %
  • 1970 — 190 839 — 2,12 %
  • 1979 — 230 985 — 2,42 %
  • 1989 — 291 008 — 2,87 %
  • 1999 — 237 014 — 2,36 %
  • 2009 — 158 723 — 1,67 %[7]

Динаміка чисельності українців у регіонах Білорусі

 1959  1989  2009[7]
Берестейська   25 729 2,18 %   60 644 4,19 %   40 046 2,86 %
Вітебська   11 636 0,91 %   26 148 1,85 %   14 557 1,18 %
Гомельська   33 289 2,44 %   68 600 4,11 %   30 920 2,15 %
Гродненська   12 004 1,11 %   23 401 2,01 %   14 983 1,40 %
Мінська   15 654 1,06 %   29 577 1,88 %   17 745 1,25 %
Могильовська   16404 1,39 %   29 394 2,30 %   13 110 1,19 %
м. Мінськ   18 345 3,60 %   53 244 3,31 %   27 362 1,49 %
Білорусь   133 061 1,65 %   291 008 2,87 %   158 723 1,67 %

У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами, хоч відносна частка українців у сучасних Брестській і Гомельській областях Білорусі вища, ніж у країні загалом і сягає 3-4 % населення, а в центральних і північних районах вона становить менше, ніж 1 %.

Найчисельніша українська громада мешкає в околиці міста Кобринь Брестської області. У середньому українська меншина в Білорусі в соціальному відношенні вища від середнього рівня населення республіки. Так, на кожну 1 тис. осіб, за переписом 1999 року, вищу освіту мали серед білорусів — 120, серед росіян — 261, серед поляків — 89, серед українців — 221, серед євреїв — 405 осіб.

Список районів Білорусі, де українці складають понад 4 % всього населення за переписом населення 2009 року[7]:

Район Область %
Кам'янецький Берестейська 7,36
Малоритський Берестейська 7,18
Берестейський Берестейська 6,93
Кобринський Берестейська 4,50
Жабинківський Берестейська 4,31
м. Берестя Берестейська 4,16

Сільські ради Білорусі, у яких українці становлять понад 10 % населення за переписом 2009 року[7]:

Сільська рада Район Область Осіб Відсоток
Комаринська сільська рада Брагінський район Гомельська область 159 22,24 %
Біловезька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 396 17,21 %
Хотиславська сільська рада Малоритський район Берестейська область 374 17,03 %
Каленковицька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 179 14,90 %
Хойновська сільська рада Пінський район Берестейська область 190 14,22 %
Вовчинська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 298 13,93 %
Томашівська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 328 13,59 %
Ратайчицька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 163 12,77 %
Яковчицька сільська рада Жабинківський район Берестейська область 159 11,96 %
Пелищенська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 211 11,30 %
Огородницька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 156 11,12 %
Видомлянська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 267 10,91 %
Хідринська сільська рада Кобринський район Берестейська область 464 10,52 %
Войська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 213 10,47 %

Мова

Мовна близькість з росіянами і білорусами, русифікація суспільного життя в сучасній Білорусі створює легкі передумови асиміляції українців у білоруському середовищі, але не білорусизації, а власне русифікації, провідником якої є сам Президент цієї держави. Якщо у 1989 році 38 % українців Білорусі називали рідною російську мову, то у 2009 — вже 61,2 %.

Рідна мова українців Білорусі
За переписом 2009 року
Регіон Українська Російська Білоруська Інша/не вказали
Берестейська область 39,3 % 51,5 % 7,9 % 1,3 %
Вітебська область 26,5 % 66,7 % 5,8 % 1,0 %
Гомельська область 26,7 % 62,5 % 9,1 % 1,7 %
Гродненська область 23,4 % 64,0 % 11,2 % 1,4 %
м. Мінськ 23,8 % 67,9 % 5,4 % 2,9 %
Мінська область 28,7 % 60,8 % 8,8 % 1,7 %
Могильовська область 26,2 % 65,0 % 7,5 % 1,3 %
Білорусь 29,2 % 61,2 % 7,9 % 1,7 %

Культурне життя

Українські громадсько-культурні об'єднання активно діють у Бересті: Тут виходили українські газети «Голос Берестейщини» і «Берестейський край». Існувала низка товариств, таких як

Діють Науково-педагогічна спілка «Берегиня» та «Український Дім». Державні чинники сучасної Білорусі, у тому числі Міністерство культури, дуже вразливо ставляться до виявів українського громадського і культурного життя на Берестейщині

В республіці діє Білоруська асоціація українців «Ватра». До нього входить кілька громад: «Обрії» в м. Колодищі, Товариство українців «Заповіт» також у Мінськ, громадське об'єднання «Центр української культури „Січ“» Мінськ, культурно-просвітницьке Товариство «Краяни» у Мінській області, «Верховина» у м. Гомель, «Дніпро» у м. Могильов, «Радислав» у м. Вітебськ, Гроденське культурно-освітне об'єднання «Барвінок» у м. Гродно. Виходить газета «Українець в Білорусі».[8]

У 2009 році в Мінську проводився фестиваль сучасної культури «Перелаз».

Примітки

  1. https://archive.is/20120523225241/belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/itogi1.php - Перепис 2009 року. Статистичні публікації.
  2. Ф.Клімчук, І.Гунчык, Ю.Бажэнаў, Украінцы//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т.6., Ч.І — Мн.:БелЭн, 2001. — с.573
  3. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=344 Національний склад за перепис населення 1897 року. Гродненська губернія.
  4. Поліська частина сучасної Берестейської області Білорусі та деякі північні райони Волинської та Рівненської областей
  5. в сучасних кордонах Білорусі
  6. західнополіське населення, що проживало на території Мінської губернії (Пінський повіт), було віднесене до білоруськомовних
  7. а б в г Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 20 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  8. Макарчук С. А. Етнічна історія України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 471 с.

Джерела

Посилання