Global 200
Global 200 — рейтинговий список екосистем (наземних, прісноводих і морських), що виділяє найважливіші для збереження регіони на думку Всесвітнього фонду дикої природи. У рейтингу використовується поняття «екорегіони» — великі області відносно однорідного клімату, для яких характерні природні угруповання, що є місцем проживання визначених біологічних видів[1].
Фонд надає кожному регіону один з наступних статусів:
- критичний (що перебуває під загрозою зникнення)
- уразливий
- відносно стабільний (неушкоджений)
Понад половина регіонів в Global 200 відмічена як такі, що перебувають під загрозою зникнення.
Походження[ред. | ред. код]
WWF визначив 867 наземних, прісноводих і морських екорегіонів усієї поверхні Землі. Метою цієї системної класифікації є забезпечення повного спектру екосистем до збереження і розвитку. З них WWF вибрав 200 глобальних екорегіонів, як найважливіших для збереження глобальної біорізноманітності. Список Global 200 насправді містить 238 екорегіонів, з яких 142 становлять наземні, 53 прісноводі і 43 морські.
Екологи, зацікавлені у збереженні біорізноманітності, в основному зосередили увагу на збереженні вологих тропічних і широколистяних лісів, оскільки вважається, що вони служать місцем існування половини усіх видів на Землі. З іншого боку, WWF визначили, що більше усеосяжна стратегія для збереження глобальної біорізноманітності повинна також розглянути другу половину видів, і екосистеми, що підтримують їх існування.
Було встановлено, що деякі з місць перебування, такі як середземноморські ліси, рідколісся і чагарникові біоми, схильні до більшої загрози, ніж тропічні ліси, і, отже, вимагають погоджених дій з їх збереження. WWF вважає, що «попри те, що дії зі збереження екорегіону як правило відбуваються шляхом збереженням на рівні країни, екологічні процеси (наприклад, міграція) не відповідають політичним кордонам», тому стратегія по збереженню екології повинна проводитися на рівні екорегіону.
Класифікація[ред. | ред. код]
Історично, зоологи і ботаніки розробляли різні системи класифікації, що беруть до уваги світові угруповання рослин і тварин. Дві світові системи класифікації, які найчастіше використовуються сьогодні, були узагальнені Міклошем Удварді в 1975 році.
Поверхні суші Землі можна розділити на вісім біогеографічних областей (які раніше називалися царствами, тепер називаються WWF екозонами), які представляють основні наземні угруповання рослин і тварин. Система біомів класифікує світ на типи екосистем (наприклад, ліси, луги тощо), ґрунтовані на кліматі і рослинності. Кожна біогеографічна область містить декілька біомів, і кожен з біомів знаходиться в декількох біогеографічних областях. Систему біогеографічних провінцій було розроблено з метою визначення конкретних географічних районів у кожній біогеографічній області, які мають послідовний тип біому, і розділяють окремі угруповання рослин і тварин. Система WWF є подальшим удосконаленням системи біомів (який WWF називає «основними видами середовища існування»), біогеографічних царств, і біогеографічних провінцій (схема WWF розділяє більшість біогеографічних провінцій на дещо дрібніші екорегіони).
Процес відбору[ред. | ред. код]
На основі повного списку екорегіонів, Global 200 включає усі основні типи місць існування (біомів), усі типи екосистем, і види з усіх основних типів місць існування. Він зосереджений на кожному основному типі місця існування на усіх континентах (наприклад, тропічних лісах і коралових рифах). Реєстр використовує екорегіони як одиницю масштабу для порівняння. Всесвітній фонд дикої природи стверджує, що екорегіон можна розглядати як одиницю збереження екології на регіональному рівні, оскільки вони відповідають аналогічним біологічним співтовариствам.
Вибір Global 200 спирався на широкі дослідження 19 наземних, прісноводих і морських основних типів місць існування. Вибір екорегіонів був ґрунтований на аналізі видової різноманітності, ендемізму видів, унікальності вищих таксонів, незвичності екологічних або еволюційних явищ, і глобальної рідкості конкретного біому.
Список екорегіонів Global 200 є найкориснішим для природоохоронної діяльності на регіональному рівні: перешкоджанні місцевому вирубуванню лісів, знищенню боліт, деградації ґрунтів тощо. Проте, деякі явища, наприклад міграції птахів або китів, залежать від складніших параметрів, таких як атмосферні течії і динаміка пелагічних зон, не використовуваних для створення поточної бази даних. Це вимагає збору додаткової інформації і координації зусиль між декількома екорегіонами. Проте, Global 200 може допомогти в цьому, шляхом виявлення місця існування об'єктів і місць відпочинку для мігруючих тварин.
Global 200: Наземні екорегіони[ред. | ред. код]
Global 200: Прісноводні екорегіони[ред. | ред. код]
Великі річки[ред. | ред. код]
Афротропіка[ред. | ред. код]
- Річка Конго і затоплені ліси (Ангола, Демократична Республіка Конго, Республіка Конго)
Індомалайська зона[ред. | ред. код]
Неарктика[ред. | ред. код]
Неотропіка[ред. | ред. код]
- Амазонка і затоплені ліси (Бразилія, Колумбія, Перу)
- Оріноко і затоплені ліси (Бразилія, Колумбія, Венесуела)
Палеарктика[ред. | ред. код]
- Янцзи і озера (Китай)
Великі верхів'я річок[ред. | ред. код]
Афротропіка[ред. | ред. код]
- Витоки річки Конго (Ангола, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Габон, Республіка Конго, Судан)
Неарктика[ред. | ред. код]
- Витоки Міссісіпі (США)
Неотропіка[ред. | ред. код]
- Верхів'я і притоки Амазонки (Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Французька Гвіана, Гаяна, Перу, Суринам, Венесуела)
- Верхів'я Парани (Аргантина, Бразилія, Парагвай)
- Басейн Амазонки (Болівія, Бразилія, Парагвай)
Великі дельти річок[ред. | ред. код]
Афротропіка[ред. | ред. код]
Індомалайська зона[ред. | ред. код]
- Дельта Інду (Індія, Пакистан)
Палеарктика[ред. | ред. код]
- Дельта Волги (Казахстан, Росія)
- Дельта Тигру і Євфрату (Іран, Ірак, Кувейт)
- Дельта Дунаю (Болгарія, Молдова, Румунія, Україна, Югославія)
- Дельта Лєни (Росія)
Малі річки[ред. | ред. код]
Афротропіка[ред. | ред. код]
- Річки Гвінейської рівнини (Кот-д'Івуар, Гвінея, Ліберія, Сьєрра-Леоне)
- Річки Мадагаскару (Мадагаскар)
- Річки Гвінейської затоки (Ангола, Камерун, Демократична Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Нігерія, Республіка Конго)
- Річки Мису Доброї Надії (Південна Африка)
Австралазія[ред. | ред. код]
- Річки Гвінейської затоки (Індонезія, Папуа Нова Гвінея)
- Річки Нової Каледонії (Нова Каледонія)
- Річки Кімберлі (Австралія)
- Річки Південно-західної Австралії (Австралія)
- Річки Східної Австралії (Австралія)
Індомалайська зона[ред. | ред. код]
- Річки Сицзян (Китай, В'єтнам)
- Річки Західних Гхат (Індія)
- Річки Південно-західної Шрі-Ланкі (Шрі-Ланка)
- Річки Салуїну (Китай, М'янма, Таїланд)
- Річки і болота Сундаланду (Бруней, Малайзія, Індонезія, Сінгапур)
Неарктика[ред. | ред. код]
- Південно-східні річки (США)
- Річки Північного заходу Тихоокеанського узбережжя (США)
- Річки Аляскинської затоки (Канада, США)
Неотропіка[ред. | ред. код]
- Прісні води Гвінеї (Бразилія, Французька Гвінея, Гаяна, Суринам, Венесуела)
- Прісні води Великих Антильських островів (Куба, Домініканська Республіка, Республіка Гаїті, Пуерто-Рико)
Палеарктика[ред. | ред. код]
- Річки Балканського півострова (Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Північна Македонія, Туреччина, Югославія)
- Річки Далекосхідного краю (Китай, Монголія, Росія)
Великі озера[ред. | ред. код]
Афротропіка[ред. | ред. код]
- Озера Східно-африканської ущелини (Бурунді, Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Кенія, Малаві, Мозамбік, Руанда, Танзанія, Уганда, Замбія)
Неотропіка[ред. | ред. код]
- Озера Анд (Аргентина, Болівія, Чилі, Перу)
Палеарктика[ред. | ред. код]
Малі озера[ред. | ред. код]
Афротропіка[ред. | ред. код]
- Камерунські кратерні озера (Камерун)
Австралазія[ред. | ред. код]
Індомалайська зона[ред. | ред. код]
Неотропіка[ред. | ред. код]
- Мексиканські високогірні озера (Мексика)
Пересихаючі басейни[ред. | ред. код]
Австралазія[ред. | ред. код]
- Пересихаючі басейни центральної Австралії (Австралія)
Неарктика[ред. | ред. код]
- Пересихаючі басейни Чіуауа (Мексика, США)
Палеарктика[ред. | ред. код]
- Пересихаючі басейни Малої Азії (Сирія, Туреччина)
Global 200: Морські екорегіони[ред. | ред. код]
Полярні[ред. | ред. код]
Південний океан[ред. | ред. код]
- Південноокеанський півострів і море Ведделла
Північний Льодовитий океан[ред. | ред. код]
- Берингове море (Канада, Росія, США)
- Баренцеве море, Карське море (Норвегія, Росія)
Помірні шельфи і моря[ред. | ред. код]
Середземноморські[ред. | ред. код]
- Середземне море (Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Кіпр, Єгипет, Франція, Греція, Ізраїль, Італія, Ліван, Лівия, Мальта, Монако, Марокко, Сербія і Чорногорія, Словенія, Іспанія, Сирія, Туніс, Туреччина)
Атлантичний океан[ред. | ред. код]
- Північно-східний шельф Атлантичного океану (Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Росія, Швеція, Велика Британія)
- Велика Ньюфаундлендська банка (Канада, Сен-П'єр і Мікелон (Франція), США)
- Чесапікська затока (США)
Північні помірні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Жовте море (Китай, Північна Корея, Південна Корея)
- Охотське море (Японія, Росія)
Південний океан[ред. | ред. код]
- Патагонський південний захід Атлантичного океану (Аргентина, Бразилія, Чилі, Уругвай)
- Південно-австралійське море (Австралія)
- Новозеландське море (Нова Зеландія)
Помірні апвелінгові[ред. | ред. код]
Північні помірні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Каліфорнійська течія (Канада, Мексика, США)
Південні помірні Атлантичні[ред. | ред. код]
- Бенгельська течія (Намібія, Південна Африка)
Південні помірні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Перуанська течія (Чилі, Еквадор, Перу)
- Течія мису Голкового (Мозамбік, Південна Африка)
Тропічні апвелінгові[ред. | ред. код]
Центральні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Західне Австралійське море (Австралія)
Східні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Панамська бухта (Колумбія, Еквадор, Панама)
- Каліфорнійська затока (Мексика)
- Галапагоське море (Еквадор)
Східні Тропічні Атлантичні[ред. | ред. код]
- Канарська течія (Канарські острови, Гамбія, Гвінея-Бісау, Мавританія, Марокко, Сенегал, Західна Сахара)
Коралові рифи[ред. | ред. код]
Центральні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Нансей Шото (Нансей) (Японія)
- Сулу — Сулавесі (Індонезія, Малайзія, Філіппіни)
- Архіпелаг Бісмарка — Соломонові Острови (Індонезія, Папуа Нова Гвінея, Соломонові острови)
- Море Банда — Флорес (острів) (Індонезія)
- Бар'єрний риф Нової Каледонії (Нова Каледонія)
- Великий Бар'єрний риф (Австралія)
- Лорд-Хау, Норфолк (Австралія)
- Палау (Палау)
- Андаманське море (Андаманські і Нікобарські острови (Індія), Індонезія, Малайзія, М'янмар, Таїланд)
Східні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Таїті (Острови Кука, Французька Полінезія)
- Гаваї (Гаваї)
- Рапа Нуї (Острів Пасхи)
- Бар'єрний риф Фіджі (Фіджі)
Західні Індо-Тихоокеанські[ред. | ред. код]
- Атоли Мальдів, Чагосу і Лакшадвіпу (архіпелаг Чагос (Велика Британія), Індія, Мальдіви, Шрі-Ланка)
- Червоне море (Джибуті, Єгипет, Еритрея, Ізраїль, Йорданія, Саудівська Аравія, Судан, Ємен)
- Аравійське море (Джибуті, Іран, Оман, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Сомалі, Об'єднані Арабські Емірати, Ємен)
- Східне Африканське море (Кенія, Мозамбік, Сомалі, Танзанія)
- Море Західного Мадагаскару (Комори, Мадагаскар, Майотта і Глорьоз (Франція), Сейшели)
Західні Тропічні Атлантичні[ред. | ред. код]
- Мезоамериканський Бар'єрний Риф (Беліз, Гватемала, Гондурас, Мексика)
- Великі Антильські острови (Багамські Острови, Кайманові острови, Куба, Домініканська республіка, Гаїті, Ямайка, Пуерто-Рико, Тьоркс і Кайкос, США)
- Південне Карибське море (Аруба, Колумбія, Нідерландські Антильські острови, Панама, Тринідад і Тобаго, Венесуела)
- Північно-східний Бразильський шельф (Бразилія)
Пріоритетні місцини (19)[ред. | ред. код]
- Амазонка
- Амур-Хейлунцзян
- Арктика
- Борнео і Суматра
- Пустеля Чіуауа
- Узбережжя Східної Африки
- Басейн річки Конго
- Кораловий трикутник
- Східні Гімалаї
- Галапагоські острови
- Каліфорнійська затока
- Мадагаскар
- Меконг
- Мезоамериканський риф
- Намібія
- Північні Великі Рівнини
- Річки і струмки Південнго-заходу
- Південне Чилі
- Янцзи
Див. також[ред. | ред. код]
- Список найбільших охоронюваних територій світу
- Екологічні регіони Афганістану
- Екологічні регіони Бутану
- Екологічні регіони Індії
- Екологічні регіони Кенії
- Екологічні регіони Малайзії
- Екологічні регіони Росії
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Список екорегіонів на сайті Всесвітнього фонду дикої природи [Архівовано 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Карти екорегіонів на сайті Всесвітнього фонду дикої природи
- Карта екорегіонів Global 200 [Архівовано 14 червня 2006 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ we work/doc92/page1 Екологічні регіони «Global 200»[недоступне посилання з червня 2019]