Воєнне сексуальне насилля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Болгарські мучениці», К. Маковський, 1877: зґвалтування болгарок башибузуками під час придушення Квітневого повстання (1876) послужило закликом для мобілізації громадської підтримки Російсько-турецької війни (1877–1878) за декларовану ціль — звільнення болгар.

Воєнне сексуальне насильство (англ. Wartime sexual violence) — зґвалтування та інше сексуальне насильство проти цивільного населення, скоєні солдатами, іншими бійцями або цивільними особами під час збройного конфлікту, війни чи військової окупації. Термін також охоплює ситуації, коли окупуюча армія втягує жінок до проституції або сексуального рабства, як у випадку з японськими «жінками для утіх» під час Другої світової війни.

Відрізняється від сексуального насильства загалом та сексуального насилля всередині військ під час служби.[1][2][3]

Задокументовані[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «30% of Women in USA Military Raped Whilst Serving by Fellow Soldiers». Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 22 червня 2011. 
  2. «The Nation: The Plight of Women Soldiers»
  3. «Why Soldiers Rape — Culture of misogyny, illegal occupation, fuel sexual violence in military»