Національний музей історії України у Другій світовій війні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс
Загальний вид комплексу Українського державного музею ВВВ - 1.JPG
50°25′36″ пн. ш. 30°33′49″ сх. д. / 50.42667° пн. ш. 30.56361° сх. д. / 50.42667; 30.56361
Тип споруда[d] і military museum[d]
Розташування Київ, Україна
Адреса Лаврська вулиця, 27
Засновано 9 травня 1981 року
Відкрито 17 жовтня 1974 року
Режим роботи 10:00 — 18:00
Вартість 3 грн — 30 грн
Фонд основний ~ 400 тисяч одиниць
науково-допоміжний ~ 60 тисяч
Директор Ковальчук Іван Петрович
Куратор Міністерство культури України
Сайт warmuseum.kiev.ua
Національний музей історії України у Другій світовій війні is located in Україна
Національний музей історії України у Другій світовій війні

CMNS: Національний музей історії України у Другій світовій війні на Вікісховищі

«Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс» — музей у Києві, Україна. Розташований на схилах правого берега Дніпра, на Печерську.

До 16 липня 2015 року мав назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років».[1]

Музей входить до 10 музейних установ України, безпосередньо підпорядкованих Міністерству культури і туризму України.

Історія[ред.ред. код]

Скульптурна композиція «Форсування Дніпра»

Музей відкрито 17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя визволення України від нацистських загарбників, у колишньому Кловському палаці на Печерську. Невдовзі розпочалося будівництво Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» на вулиці Січневого повстання, 44, який відкрився 9 травня 1981 року. Основою для будівництва став творчий задум та ескізний проект відомого скульптора Є. Вучетича та архітектора Є. Стамо. Роботи виконав авторський колектив скульпторів і архітекторів Києва та Москви: В. Бородай, В. Єлізаров (керівник), І. Іванов, Г. Кислий, І. Мезенцев, Ф. Согоян, М. Фещенко, В. Швецов та інші. На стадії попередньої розробки проекту в ньому брала участь Галина Кальченко, яка була натурницею для монументу «Батьківщина-мати».

Меморіальний комплекс займає площу понад 10 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнута експозиція «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 та гелікоптер Мі-24В.

Головний експозиційний корпус музею — триповерхова споруда з площею перед нею, яка вміщує до 30 тисяч чоловік. Будівля музею є одночасно п'єдесталом для монумента «Батьківщина-мати» з листової нержавіючої сталі, звернутого обличчям до Дніпра.

21 червня 1996 року музею надано статус національного. Відтоді він мав офіційну назву "Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років». 16 липня 2015 року відповідно до законів про декомунізацію музей отримав назву «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс».[1]

З перших днів по 1989 рік директором музею був Козлов Василь Андрійович.

У літературі[ред.ред. код]

Заслужений діяч мистецтв України Володимир Мельников присвятив музею вірш «Про музей».[2]

Експозиції[ред.ред. код]

Виставки, що відбулися[ред.ред. код]

Виставка зброї та документів російських терористів[ред.ред. код]

11 липня 2014 на площі перед Меморіальним комплексом Міністерством оборони України та СБУ було представлено озброєння, вилучене у терористів під час бойових дій в східних регіонах країни, матеріали про фінансування та військову підготовку Російською Федерацією терористів для участі в бойових діях під час російської збройної агресії 2014 року. Також надані докази інформаційної агресії РФ проти України через мережу Інтернету.[3][4]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]