Київ (телеканал)
Київ | |
---|---|
КП КМР ТК «Київ»[1] | |
Країна | Україна |
Зона мовлення | Україна |
Час мовлення | цілодобово |
Мова мовлення | українська |
Центр керування | Київ, вул. Хрещатик, 5-В (1995—2020) Київ, вул. Глибочицька, 17-М (з 2020 року) |
Формат зображення | 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
Тематика каналу | інформаційно-розважальна (1995—2012) інформаційно-просвітницька (грудень 2012—2022) інформаційна (з 24 лютого 2022) |
Дата початку мовлення | 21 серпня 1995 |
Цифровий мультиплекс | MX-5 Києва (33) |
Власник(и) | Київська міська рада |
Керівник(и) | Наталя Лященко (директорка) |
Слоган | «Дивись Київ» |
Сайт | tv.kyiv.media |
«Київ» або «Київ24.news» (також «Київ TV» з грудня 2012 до липня 2019) — український комунальний телевізійний канал, заснований 1995 року. Засновник — Київська міська рада.
Ідея створення київської міської телекомпанії з'явилася під час керівництва столицею України Іваном Салієм, проте реалізована ця ідея була вже за Леоніда Косаківського[2].
На початку літа 1995 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення ухвалила, що на 30 київському телеканалі повинна транслюватися «програма місцевого мовлення». Саме тоді й було створено ТРК «Київ», яка й претендувала на право отримання ліцензії на 30-й телеканал, де цього вже мовив телеканал «ТЕТ»[3].
ТРК «Київ» декларувала своє бажання створити на цій частоті міський канал, який би інформував киян про політичні, культурні, спортивні та інші події, що відбуваються в столиці. Своє бажання створити такий канал вони мотивували тим, що 30-та частота ще в радянські часи планувалася як канал для мовлення Київської телепрограми[3].
21 серпня 1995 року в етер 30 телеканалу вийшли перші передачі виробництва ТРК «Київ», позначені на екрані логотипом, що становив собою стилізоване зображення листка каштана, в який було вписано слово «Київ»[3].
Етер між ТРК «Київ» і «ТЕТ» поділили у шаховому порядку блоками по чотири години. Тобто, якщо в один день вранці мовить «Київ», а у вечері «ТЕТ», то на наступний день вони міняються місцями (єдине виключення, новини «СІТ-30» від «TV Табачук» виходили у стабільний час щовечора о 20:30 в рамках програм телекомпанії «ТЕТ»)[3].
В перші місяці мовлення етер телеканалу нічим тоді не відрізнявся від тодішніх київських мовників — художні й документальні фільми, мультфільми, музичні програми та рекламні блоки. З власних передач виходили «Хрещатик, 36» (огляд столичних новин і подій в держадміністрації) та «Що? Де? По чому?» (економічна програма, з якої можна було дізнатися про ціни на київських ринках і магазинах)[3].
З 1995 до 2020 роки студія ТРК «Київ» розташовувалась на Хрещатику, 5-б. Нині вона розташовується по адресі Глибочицька вулиця, 17-М[4].
2001 року Нацрада оголосила конкурс на 42 канал в Києві, на який мав перейти один із мовників 30 каналу. Але оскільки 42 ТВК раніше не використовувався в етері, а потужність передавача була обмежена 10 кіловатами (на 30 ТВК було 20 кВт), то жодна з телекомпаній не погоджувалась на переїзд. І тільки наприкінці червня 2003 року «ТЕТ» та ТРК «Київ» уклали джентельменську угоду — «ТЕТ» погодився піти з 30 ТВК за умови проведення обома телекомпаніями модернізації передаючого обладнання на КРРТ (встановлення нової передаючої антени, яка була б ідеально пристосована для передачі в етер 42 ТВК, а також заміна застарілого передавача на 30 ТВК), а до того часу вони мали продовжувати спільне мовлення на одній частоті[5].
4 квітня 2002 року Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення прийняла рішення скасувати ліцензію ТРК «Київ» на мовлення у зв'язку з несплатою місячного збору та передала частоту телеканалу «ТЕТ». 12 квітня співробітники телеканалу влаштували акцію протесту біля будівлі Нацради[6]. Голова Києва Олександр Омельченко назвав дане рішення політично мотивованим, додавши, що воно прийняте на користь олігархів[7][8]. За даними Бі-Бі-Сі, скасування ліцензії ТРК «Київ» було пов'язане з протистоянням Омельченка та Григорія Суркіса, який володів часткою телеканалу «ТЕТ» і поступився кріслом київського мера на виборах 1999 року[9]. Відмову видачі ліцензії телеканалу «Київ» засудила Національна спілка журналістів України та «Репортери без кордонів»[10][11]. У серпні 2001 року Київський арбітражний суд зобов'язав Нацраду повернути ТРК «Київ» ліцензію на мовлення[12].
У мережі кабельного телебачення «Воля-кабель» телекомпанії «ТЕТ» та ТРК «Київ» розділилися на окремі канали вже з 18 серпня 2003 року. Того ж дня обидва телеканали перейшли до цілодобового мовлення[13]. В етер по 30 каналу, як і раніше, йшов «мікс» із двох телекомпаній, що ділили канал за принципом шахової дошки, а абоненти кабельного телебачення від «Волі» вже дивилися два окремі повноцінні канали: «розширений» варіант ТРК «Київ» приходив на «Волю» по кабелю, а «ТЕТ» у повному обсязі приймався зі супутника[5].
У грудні 2003 року ТРК «Київ» та «ТЕТ» почали мовлення на окремих частотах («ТЕТ» на 42 ТВК, а «Київ» на 30 ТВК)[5].
Згодом, освоївши 30-й київський телеканал, ТРК «Київ» почала транслювати свій сигнал через супутник — для бажаючих приймати програми київського муніципального телеканалу за межами зони мовлення передавача, а також — щоб ретранслювати свої передачі у кабельних мережах[5].
У листопаді 2008 року телеканал вирішив розширити формат новинного мовлення та збільшити штат співробітників служби новин[14].
У листопаді 2010 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення відмовила у продовженні ліцензії на мовлення телеканалу «Київ». Серед причин такого рішення значилася трансляція реклами енергетичних пірамід «Ю-Шинсе», несертифікованого медичного препарату «Шилентин», великої кількості програм за участю магів, провидців, віщувальників долі, наявність вікторин та інтерактивних ігор, які члени Нацради описали як передачі «сумнівної якості з яскравим присмаком шахрайства»[15].
У липні 2011 року депутати Київської міськради реорганізували комунальне підприємство «Телерадіокомпанія „Київ“» на комунальне підприємство Київської міської ради «Телекомпанія „Київ“»[16]. Згідно нового статуту каналу, затвердженого у листопаді 2011 року, КМДА передало телекомпанію в управління преси та інформації[17].
У грудні 2012 року телеканал змінив назву на «Київ TV». Формат каналу з інформаційно-розважального з кінопоказом було змінено на інформаційно-просвітницький з кінопоказом[18]. Телеканал отримав слоган «Канал європейської столиці»[19].
У січні 2014 року, під час Євромайдану, керівництво каналу заявило про захоплення приміщення та початок мовлення з резервного обладнання[20].
У липні 2014 року постійна комісія Київради з питань інформаційної політики та реклами підтримала проект рішення «Про створення суспільного каналу Києва», яке передбачало перетворення телеканалу на «Суспільне телебачення Києва»[21].
З початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року канал «Київ» розпочав марафон під назвою «Київ тримає УДАР» (від назви політичної сили мера столиці Віталія Кличка УДАР)[22]. Також в етері є і інші інформаційні програми власного виробництва, а також щоночі з 1:00 до 6:00 транслюється всеукраїнський марафон «Єдині новини»[23].
- «Київ. Головне»
- «Київ тримає удар. Марафон»
- «Головне з Богданом Буткевичем»
- «БЕБ. Дайджест»
- «ІПсО»[23]
- Депутатська приймальня — у прямому етері консультують лікар та юрист — ведучий блоку «Юридична консультація» Олексій Шевчук. Гостями студії є депутати Київради
- СТН — Столичні Телевізійні Новини
- СТН-Тижневик — підсумкова інформаційна програма
- Тижневик-Спорт — підсумкова спортивна програма
- На часі — Столичні високопосадовці, представники громадськості, фахівці обговорюють актуальні теми з життя столиці
- Київ-LIVE — Політики, експерти та високопосадовці підсумовують найважливіші події доби
- День у мегаполісі
- Ранок по-київськи — щоденна інформаційно-розважальна програма
- «Служба порятунку»
- «Київські історії»
- «Місто добра»
- «Прогулянки містом»
- «Життєві історії»
- «Мультляндія»
- Ілона Довгань
- Юлія Боднар
- Євгенія Золотоверха
- Сергій Смальчук
- Сергій Одаренко
- Олеся Турчин
- Слава Соломка
- Олеся Кобзар
- Тарас Кобзар
- Анастасія Красніцька
- Андрій Рудий
- Максим Прокопенко
- Андрій Джеджула[24]
- Ірина Ніколенко (міжнародна оглядачка)
- Ірина Кушнір (військова оглядачка)
- Вікторія Кісільова (військова оглядачка)
- Богдан Бур'яненко (репортер на виїзді)
- Святослав Тромса (репортер на виїзді)
Супутник | Стандарт | Частота | Символьна швидкість | Поляризація | FEC | Формат зображення |
---|---|---|---|---|---|---|
Astra 4A, 4.8° E | DVB-S (QPSK) | 12284 | 27500 | V (вертикальна) | 3/4 | MPEG-2 |
- ↑ КП КМР ТК Київ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 24 листопада 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ Щекавицкий Анатолий (23 серпня 1996). А телемладенец-то подрос. Дзеркало тижня (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ а б в г д Скуратовский, Борис (25 січня 2016). История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 6 | Mediasat. mediasat.info (рос.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Канал і радіо «Київ» переїжджають з Хрещатика на Глибочицьку. Детектор.медіа (укр.). 20 лютого 2020. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ а б в г Скуратовский, Борис (4 лютого 2016). История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat. mediasat.info (рос.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Сотрудники ТРК "Киев" пикетировали Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания. podrobnosti.ua (рос.). 12 квітня 2002. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Омельченко считает решение о лишении ТРК "Киев" лицензии на вещание аморальным. podrobnosti.ua (рос.). 11 квітня 2002. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Омельченко: Лишение лицензии ТРК Киев - политический заказ олигархов. Корреспондент.net (рос.). 11 квітня 2002. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Суркис-Омельченко: противостояние продолжается. Корреспондент.net (рос.). 14 серпня 2001. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Союз журналістів України: Нацрада чинить тиск на ЗМІ. Українська правда (укр.). 20 квітня 2002. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ "Репортери без кордонів": головний ворог свободи слова в Україні - це владні структури. Українська правда (укр.). 22 травня 2002. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Телерадиокомпания "Киев" отстояла право на вещание. ЛІГА.net (рос.). 13 серпня 2001. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Телепрограма на 18-19 серпня 2003 року. http://89.223.124.215. Процитовано 4 жовтня 2024.
- ↑ ТРК «Київ» розширює штат та формат новинного мовлення. tv.net.ua (укр.). Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Нацрада забрала ліцензію в ТРК «Київ» через рекламу «Золотої пірамідки Ю-Шинсе», магів та віщувальників. Детектор.медіа (укр.). 12 листопада 2010. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Київрада приєднала «Вечірній Київ» до «Хрещатика», а ТРК «Київ» зробила телекомпанією. Детектор.медіа (укр.). 14 липня 2011. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ За новим статутом канал «Київ» буде підпорядковано не голові КМДА, а управлінню преси та інформації. Детектор.медіа (укр.). 1 листопада 2011. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Телеканал «Київ» змінив формат і логотип (ФОТО). Детектор.медіа (укр.). 12 грудня 2012. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Телеканал «Київ» змінив слоган і графіку. Детектор.медіа (укр.). 22 грудня 2012. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ КМДА заявила про захоплення телеканалу «Київ». Компанія мовить дистаційно з резервного обладнання. Детектор.медіа (укр.). 22 січня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2024. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Телеканал «Київ» vs «Суспільне телебачення Києва». Детектор.медіа (укр.). 2 вересня 2014. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Де марафони, де серіали. Що українські телеканали показують під час російського вторгнення. Детектор.медіа. 24 лютого 2022. Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ а б ВсёТВ | Київ | Телепрограмма. vsetv.com (рос.). Процитовано 20 жовтня 2024.
- ↑ Ведучі - Телеканал Київ. Офіційний вебсайт tv.kyiv24.news (укр.). Процитовано 20 жовтня 2024.