Зюзя
 |
Було запропоновано, щоб цю статтю або розділ було об'єднано з Мороз (міфічний персонаж), але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2015. |
Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2]
У західнополіській мові слово «зюзя» означає холод, мороз[джерело?].
Зюзя, як самостійний персонаж, є винаходом кабінетної міфології, який був невідом язичникам[3].
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Афанасьев - Народные русские сказки А.Н.Афанасьева. В 3-х тт. - Т. 1. - Москва, 1984. - С. 117.
- ↑ Зайкоўскі Э., Санько С. Зюзя // Беларуская міфалогія. Энцыклапедычны слоўнік / С.Санько, Т.Валодзіна, У.Васілевіч і інш. — Мн.: Беларусь, 2004. — С. 198. — ISBN 985-01-0473-2
- ↑ Левкиевская Е. Е. Механизмы создания мифологических фантомов в «Белорусских народных преданиях» П. Древлянского // Рукописи, которых не было. Подделки в области славянского фольклора. — Москва: Ладомир, 2002. — С. 311—351 — ISBN 5-86218-381-7
Джерела[ред. • ред. код]
- Словник давньоукраїнської міфологіії. Сергій Плачинда — К.: Український письменник, 1993. ISBN 5-333-01275-X
