Зюзя
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 15 лютого 2020.
| Зюзя | ||||
|---|---|---|---|---|
| Частина від | білоруська міфологіяd | |||
|
| ||||
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Мороз (міфічний персонаж), але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2015. |
Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір'ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2]
У західнополіському говорі української мови слово «зюзя» означає холод, мороз[3]. Е. Е. Левкиевская вважає, що Зюзя, як самостійний персонаж, є винаходом кабінетної міфології, невідомий язичникам[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Афанасьев — Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. В 3-х тт. — Т. 1. — Москва, 1984. — С. 117.
- ↑ Зайкоўскі Э., Санько С. Зюзя // Беларуская міфалогія. Энцыклапедычны слоўнік[недоступне посилання з квітень 2019] / С.Санько, Т.Валодзіна, У.Васілевіч і інш. — Мн.: Беларусь, 2004. — С. 198. — ISBN 985-01-0473-2
- ↑ Мороз / Л. Н. Виноградова // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2004. — Т. 3. — С. 302—303. — ISBN 5-7133-1207-0.
- ↑ Левкиевская Е. Е. Механизмы создания мифологических фантомов в «Белорусских народных преданиях» П. Древлянского // Рукописи, которых не было. Подделки в области славянского фольклора. — М.: Ладомир, 2002. — С. 311—351. — ISBN 5-86218-381-7
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник давньоукраїнської міфологіії / Сергій Плачинда. — К. : Український письменник, 1993. — ISBN 5-333-01275-X.
