Зюзя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір'ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2]

У західнополіській мові слово «зюзя» означає холод, мороз[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Афанасьев — Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. В 3-х тт. — Т. 1. — Москва, 1984. — С. 117.
  2. Зайкоўскі Э., Санько С. Зюзя // Беларуская міфалогія. Энцыклапедычны слоўнік / С.Санько, Т.Валодзіна, У.Васілевіч і інш. — Мн.: Беларусь, 2004. — С. 198. — ISBN 985-01-0473-2
  3. Мороз / Л. Н. Виноградова // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2004. — Т. 3. — С. 302—303. — ISBN 5-7133-1207-0.

Джерела[ред.ред. код]