Україна приєдналася до Часткової угоди про створення Групи зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу (Групи Помпіду).[4]
Розпочався онлайн-запис на бустерну дозу щеплення від коронавірусу, яку можуть отримати люди старші за 60 років, медпрацівники та працівники будинків інтернатного типу.[5]
На Львівщині розвідкові розкопки нововідкритої пам'ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні об'єкти часів Римської імперії[6][7]
У Києві на проспекті Перемоги скоєно напад журналіста та співзасновника «Громадського радіо» Андрія Куликова, інцидент не пов'язують з професійною діяльністю журналіста.[11][12][13]
По Україні прокотилася хвиля повідомлень про мінування низки об'єктів: аеропортів Бориспіль та Жуляни, центральних станцій метро Києва, шкіл у містах Черкаси, Львів та Дніпро, торгівельних центрів та головної ялинки в Одесі.[15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25]
Відбулась глобальна кібератака на державні сайти України.[31][32]
Колишній президент України, Віктор Янукович подав до Окружного адмінсуду Києва ще один позов проти Верховної Ради.[33][34]
Президент України Володимир Зеленський підписав спільну декларацію із президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим, у якій зафіксовано спільну позицію двох країн щодо багатьох питань[35]
Набуває чинності 25 стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно з документом друковані засоби масової інформації мають видаватися державною мовою.[36]
Авіакомпанія Ryanair скасувала 6 маршрутів з Харкова до кінця лютого 2022 року.[37][38]
Внаслідок ускладнення погодних умов знеструмлено 67 населених пунктів у 5 областях України[39][40]
На Харківщині зафіксували перші випадки штаму коронавірусу «Омікрон», раніше «Омікрон» підтвердили у Києві та Одесі.[49]
Україна та Агенція НАТО з комунікації та інформації (NCI Agency) підписали оновлений меморандум про продовження спільної роботи над технологічними проєктами.[50]
Кабінет міністрів України ухвалив створення Державної служби у справах дітей, яка забезпечуватиме формування та реалізацію політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей.[51]
Комітет фінансової та податкової політики Верховної ради підтримав законопроєкт про економічний паспорт українця, який було анонсовано у грудні 2021 року.[54][55]
До України надійшло два мільйони швидких тестів для визначення COVID-19, тести вартістю в понад сім мільйонів доларів закупив і доправив до Києва Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) за фінансової підтримки Світового банку і у співпраці з МОЗ.[56][57]
Вулиці Києва почали патрулювати «фантоми» — спеціальні поліцейські автомобілі без розпізнавальних знаків, обладнані системою фіксації порушень ПДР. За перший день зафіксовано 990 порушень.[65][66][67][68]
В Києві близько двох тисяч людей взяли участь у мітингу ініціативи SaveФОП під Верховною Радою, відбулися сутички з поліцією[69]
«Vodafone Україна», Ericsson та «ДТЕК Енерго» провели успішні тести 5G телеметрії на Харківському машинобудівному заводі «Корум Світло шахтаря» («ДТЕК Енерго»).[70]
Під будівлею Міністерства інфраструктури у Києві відбувся мітинг українських моряків.[71]
Київський завод «Електронмаш» продали на повторному аукціоні за 430 млн гривень.[78][79]
У Бабиному Яру молитвою вшанували пам'ять жертв Голокосту[80]
Запорізька АЕС відновила роботу 4-го енергоблоку після усунення несправності[81]
Україна та Британія ратифікували угоду на модернізацію та забезпечення озброєнням ВМС на 1,7 мільярда стерлінгів.[82][83][84]
У Києві презентували повернену картину Михайла Паніна «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною», яку вивезли нацисти з Дніпра у 1949 році[85][86]
Флагман українського науково-дослідного флоту криголам «Ноосфера» вирушає у перший рейс до Антарктиди.[87][88][89]
Боксера Володимира Вірчиса знайшли повішеним у Дніпровському районі Києва, відкрито кримінальну справу.[90][91][92][93]
У Запоріжжі стався вибух газу в квартирі чотириповерхового будинку: загинула одна людина, ще двоє постраждали, 7 квартир зашкоджено, відкрито кримінальну справу.[94][95][96][97]
Біля будівлі телеканалу «Наш» кількасот людей провели акцію, вимагаючи запровадити санкції проти цього телеканалу та його власника, проросійського політика Євгенія Мураєва.[108]
Україна домовилася зі Словаччиною про збільшення потужностей для імпорту газу (загальний обсяг гарантованих потужностей з 4 лютого до 31 березня 2022 року складатиме 42 млн м³ на добу)[109][110]
У рамках офіційного візита Президента Туреччини Реджеп Таїп Ердогана заплановано підписання угоди про зону вільної торгівлі між країнами.[111][112][113]
Оператор мобільного зв'язку «Київстар» заявив про глобальний збій[114][115]
Харківський гросмейстер Олександр Ковчан посів друге місце на міжнародному турнірі GM Mix Third Saturday 233 в сербському місті Нові-Сад, киянин Ігор Самуненков (13 років) набрав 4,5 очка і фінішував восьмим.[119][120]
У Закарпатській області дві лавини зійшли на трасу Мукачево — Львів.[121][122]
Верховна рада ухвалила закон про ратифікацію угоди між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами про спільний авіаційний простір.[132][133]
Пасажирський літак Ан-148 української авіакомпанії Air Ocean вперше за багато років приземлився в одеському аеропорту.[134][135][136]
17 січня — Олексій Арестович «із особистих причин» звільнився з посади позаштатного радника керівника Офісу президента та спікера української делегації у ТКГ.[149][150]
2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. 1590 року реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч[158].
15 липня — перша документальна згадка про колекцію живопису князів Заславських — найдавнішу приватну збірку живопису в Україні.
морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…»[160]
вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка.
28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війни[161][162] (28) жовтня1672 року в містіБучачі[163]. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим.
14 липня — обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів на заміну покійному Івану Скоропадському.
18 червня — битва під Жилинцями, перша перемога війська Речі Посполитої над російськими інтервентами під час російсько-польської війни 1792 року в обороні реформаторської Конституції 3 травня — першої ухваленої європейської конституції.
1 лютого — ухвалення рішення політбюро ЦК КП(б)У про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.
12 квітня — рішення Всеукраїнського центрального виконавчого комітету у Харкові "в додаток до постанови своєї від 30 листопада 1921 року, «подарувати повну персональну амністію всім, що є закордоном особам українського громадянства», які раніше воювали на боці регулярних антирадянських армій.
10 червня — підписання українськими політичними партіями та організаціями в еміграції статуту Української Національної Ради (УНРади), створеної для консолідації всіх самостійницьких сил для відновлення незалежної української держави з демократичним устроєм.
21 жовтня — початок однієї з найбільших депортацій населення Західної України, яка увійшла в історію під назвою операція «Захід». За час її проведення до Сибіру і Казахстану було вивезено 26 682 сімей загальною кількістю 77 808 осіб.
14 грудня — ухвалення постанови Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі та промислові товари», яка запровадила обмін грошей та скасувала карткову систему.
28 травня — підписання у Києві пакету документів про розподіл і базування Чорноморського флоту. Україна отримала 18 % кораблів Чорноморського флоту СРСР, а також військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації.
народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
народження 11 жовтня — Пилипа Степановича Орлика — українського державного діяча, українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742 рр.); (пом. 26 травня 1742).
народження Василя Баюрака — ватажка загону опришків, спільника і наступника Олекси Довбуша; (пом.1754).
народження Івана Андрійовича Полетики — доктора медицини, професор, директора Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівника Васильківського карантину; (пом.1783).
народження Петра Рогуля — українськиого іконописця і портретиста 18 століття; (пом.1800).
народження 25 березня — Олександра Андрійовича Безбородька — полковника Ніжинського та Київського козацьких полків Війська Запорозького. Члена Російської Академії, почесного члена Академії Мистецтв, імперського сенатора, світлішого князя Російської імперії, канцлера уряду періоду російської імператриці Катерини II; (пом.1799).
народження 4 лютого — Євсевій Черкавський — український і польський освітній та політичний діяч, ректор Львівського університету (1875—1876, 1876—1877, 1887—1888), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, шкільний радник; (пом. 1896).
народження 8 лютого — Опанас Маркович — український фольклорист, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; (пом. 1867).
народження 7 жовтня — Іван Харитоненко — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат; (пом. 1891).
народження 9 січня — Семена Ярошенка — політичного діяча і математика. Доктора наук. Гласного Одеської міської думи у трьох скликаннях, міського голови Одеси з 2 по 11 травня 1905 року. Ректора Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1881—1890); (пом. 1917).
народження 7 лютого — Олександра Русова — українського етнографа, фольклориста, сатирика, громадського діяча; (пом. 1915).
народження24 лютого — Мелітона Бучинського — українського галицького фольклориста, етнографа, громадсько-освітнього діяча. Члена НТШ (1873); (пом. 1903).
народження 17 березня — Федора Вовка — українського антрополога, етнографа, археолога, археографа, музеєзнавця, видавця та літературознавця. Автора першої науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців; (пом. 1918).
17 березня — Олексія Маркевича — дослідника історії України і Росії XVI—XVIII ст.; (пом. 1903).
народження 6 червня — Олександра Барвінського — українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога; (пом. 1926).
народження 23 серпня — Іллі Шрага — українського громадського і політичного діяча, чернігівського адвоката. Депутата І Державної думи Російської імперії, члена Української Центральної Ради, а також культурного діяча, відомого підтримкою класиків української літератури. Ідеолога чернігівської «Просвіти»; (пом. 1915).
народження 18 листопада — Володимира Навроцького (1847—1882) — українського економіста, статистика і публіциста; (пом. 1882).
народження 1 березня — Івана Яновського (літературний псевдонім Микита Коцюба) — українського письменника, сатирика, байкаря, педагога, заслуженого вчителя УРСР; (пом.1981).
народження 20 травня — Івана Чендея — українського письменника, кіносценариста, лауреата Шевченківської премії (пом.2005).
народження 30 серпня — Павла Глазового — українського письменника-гумориста; (пом.2004).
народження 19 листопада — Юрія Кнорозова — українського історика та етнографа, спеціаліста з епіграфіки та етнографії; відомого своєю дешифровкою писемності майя; (пом.1999).
народження 29 грудня — Володимира Югая — українського живописця, заслуженого художника УРСР (1976); (пом.1997).
народження 7 серпня — Софії Ротару — української співачки, Народної артистки України.
народження 1 вересня — Миколи Мозгового — українського естрадного співака, композитора; (пом.2010).
народження 16 вересня — Валерія Марченка — українського дисидента-правозахисника, літературознавця і перекладача; (пом.1984).
народження 10 жовтня — Ніни Матвієнко — української співачки, народної артистки України (1985), Лауреатки Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988), Герой України (2006).
26 жовтня:
народження Ольги Матешко — української актриси (Пропала експедиція, Звинувачується весілля, Якщо можеш — пробач, Вавілон XX, В бій ідуть одні «старики»).
народження В'ячеслава Криштофовича — українського кінорежисера («Одинока жінка бажає познайомитись», «Ребро Адама»).
народження 27 листопада — Іллі Ноябрьова — українського телеведучого, режисера, актора.
народження 17 грудня — Миколи Азарова — українського політика і державного діяча, 14-го прем'єр-міністра України (2010—2014 рр.).
народження 28 травня — Сашка Положинського — українського співака, шоумена, лідера гурту «Тартак» («Я не знаю»).
народження 6 липня — Жанни Пінтусевич-Блок — української спортсменки, легкоатлетки, чемпіонки світу в бігу на 200 метрів.
народження 17 липня — Сергія Льовочкіна — народного депутата України, Глава Адміністрації Президента України (2010—2014 рр.).
народження 30 липня — Олеся Саніна — українського кінорежисера (Мамай, Перебіжчик, Матч, Поводир), актор, оператор, продюсер, музикант і скульптор.
народження 3 грудня — Олега Ляшка — українського політика, народного депутата України.
народження 11 грудня — Андрія Гусіна — українського футболіста («Карпати» Львів, «Динамо» Київ); (пом.. 2014).
народження 11 грудня — Ахтема Сеїтаблаєва — українського актора («Правило бою», «Мамай») та режисера («Кіборги», «Чужа молитва», «Хайтарма») кримськотатарського походження.
народження 29 грудня — Євгена Нищука — українського актора театру, кіно та дубляжу. 15-го Міністра культури України.
смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
смерті 14 липня — Івана Скоропадського — українського військовика, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722). Генерального бунчужного (1698—1699), генерального осавула (1701—1706), стародубського полковника (1706—1708). Гетьмана Глухівського періоду в історії України; (нар. 1646).
смерті 8 грудня — Стефана Яворського (Симеона Івановича Яворського) — українського та російськиого богослова, філософа, письменника, президента Синоду Православної російської церкви (1721—1722 рр.); (нар.. 1658 р.).
смерті 6 лютого — Івана Ільїна — члена Генеральної військової канцелярії, Генерального військового суду, члена («от великороссийских») тимчасового Правління гетьманського уряду; (нар.1688).
смерті 22 жовтня — Рафаїла (Заборовського) — українського церковного, громадського та освітнього діяча. Архієпископа Київського і Галицького (з 1731), Митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії (з 1743), члена Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723); (нар.1676).
смерті Гедеона (Сломінського) — українського релігійного діяча доби Гетьманщини, архімандрита Межигірського монастиря, ректора Московської духовної академії; (нар. 1715).
смерті Павла Петрашіва — українського маляра-іконописця, портретиста і пейзажиста; (нар. 1738).
смерті Францішека Салезія Потоцького — польського шляхтича, урядника Речі Посполитої, магната, мецената. Київського (з 19 липня 1756), волинського воєводи (22 травня 1755), крайчия великого коронного (1736), претендента на польську корону; (нар. 1700).
смерті 16 квітня — Дмитра Левицького — українського живописця-портретиста, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академіка Петербурзької академії мистецтв; (нар. 1735).
смерті 26 серпня — Михайла Миклашевського (1756—1847) — українського і російського військового та державного діяча; (пом. 1756).
смерті Михайла Скибицького (1793—1847) — учасника Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, соратник Симона Болівара, біографа президента Венесуели Х. А. Паеса; (нар. 1793).
смерті 14 лютого — Пантелеймон Куліш — український письменник, історик, мовознавець; автор першої фонетичної абетки для української мови, що лежить в основі сучасного українського правопису; (нар.1819).
смерті 29 березня — Івана Огієнка — українського вченого, митрополита (з 1944 р.), політичного, громадського і церковного діяча; брата прадіда Сергія Бубки; (пом.1882).
смерті 14 травня — Олександра Корнійчука — українського письменника-драматурга («Загибель ескадри», «Платон Кречет»); (пом.1905).
смерті 26 жовтня — Ігоря Сікорського — американського авіаконструктора українського походження; автора першого світового рекоду швидкості (з екіпажем) — 111 км/год (1911 р., на літаку «Сікорський-2»); (пом.1889).
↑Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.
↑є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] at the Encyclopedia of Ukraine
