Берковецьке кладовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берковецьке (Міське) кладовище
Головний вхід
Головний вхід
Головний вхід
Інформація про цвинтар
50°29′40″ пн. ш. 30°23′42″ сх. д.H G O
Країна Україна
РозташуванняПодільський район
Берковець
Відкрито1957 (вперше згадано:1957)
Типнапівзакрите
Площа129,779 га[1]
Кількість поховань208 298[2]
Адреса:
вул. Стеценка, 18
Мапа

Берковецьке (Міське) кладовище. Карта розташування: Київ
Берковецьке (Міське) кладовище
Берковецьке (Міське) кладовище
Берковецьке (Міське) кладовище (Київ)

Беркове́цьке (Міське) кладовище — найбільший київський некрополь, розташований поблизу місцевості Берковець.

Історія

Кладовище створене в 1957 на приміській місцевості Берковець. Розташоване вздовж вулиць Стеценка та Газопровідної. З вулиці Стеценка влаштовано головний вхід з парадною аркою. Займає площу 152 га разом з церквою та ритуальними службами, та за цією площею є найбільшим в Україні (за площею власне некрополя найбільшим є Таїровське (Новоміське) кладовище в Одесі). У центрі некрополя — ритуальний зал. На території кладовища розташована церква Ікони Божої Матері «Всіх скорботних радосте».

Крім дільниць звичайного призначення, частину кладовища було виділено під перенесення сюди поховань з приреченого на знищення Лук'янівського єврейського кладовища. Було перенесено прах лідера київського єврейства, доктора Макса Мандельштама та Головного рабина Києва Нухима Вайсблата, споруджено спеціальні склепи цадиків (праведників) династії Тверських.

Окрема ділянка присвячена військовослужбовцям — учасникам бойових дії в Афганістані. Від 1 серпня 1982 року закрите для масових поховань, дозволено підпоховання у родинну могилу[3].

Із 2014 окрема ділянка виділена для загиблих під час АТО.

Поховання

Герої Радянського Союзу

Герої Соціалістичної Праці

Зображення

Примітки

  1. Площа вказана на табличці перед входом.
  2. Станом на травень 2001 року.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 19 липня 1982 № 1175.

Джерела