Грудне вигодовування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Івасюк. Мати. 1908. Львівський національний музей

Грудне вигодовування або природне вигодовування (плекання грудьми) — складна динамічна та адаптивна система відносин між жінкою та ії дитиною, яка складається коли мати прикладає дитину до грудей, а дитина смокче груди; засіб вирощування та пілкування про дитину людини.

Процес[ред.ред. код]

Складові грудного вигодовування[ред.ред. код]

Грудне вигодовування складається з кількох компонентів. На самому простому рівні грудне вигодовування це комплекс механічного висмоктування молока за грудей жінки ротом дитини разом зі споживанням грудного молока дитиною. Відштовхуючись від тієї аксіоми, можна виділити наступні варіації грудного вигодовування:

  • годування грудьми, з яких тече грудне молоко
  • годування пляшкою, в яку налите сціжене грудне молоко матері
  • годування пляшкою, в яку налите сціжене донорське молоко
  • годування грудьми за допомогою системи догодовування зі сціженим молоком матері
  • годування грудьми за допомогою системи догодовування з донорським молоком
  • годування грудьми за допомогою системи догодовування зі штучною сумішшю.

Дитина може смоктати груди:

  • рідної матері, яка народила ії
  • прийомної матері, яка народила свою дитину і стала матір'ю прийомної дитини
  • прийомної матері, яка штучно викликала лактацію для прийомної дитини
  • молочної матері
  • годувальниці

Всесвітня організація охорони здоров'я наголошує, що

Переважна більшість матерів може і мусить годувати грудьми, а переважна більшість малюків може и мусить ссати груди. Тільки в виняткових випадках материнське молоко не підходить дитині. В тих рідких випадках, коли дитина не може ссати, або ії не можна годувати грудьми чи грудним молоком, треба розглянути найкращій альтернативний варіант вигодовування: сціжденне грудне молоко рідної матері; грудне молоко здорової годувальниці чи донорське молоко з банку донорського молока; або штучний замінник грудного молока, який сгодовують чашкою, тому що це безпечніше ніж годування пляшкою з соскою. Вибір альтернативного засобу годування залежить від особистих обставин.[1]

Біологія процесу грудного вигодовування[ред.ред. код]

Лактація[ред.ред. код]

Жінка починає виробляти грудне молоко з другого-третього триместру вагітності. Процес утворення молока називається лактація. Після народження дитини продовжується спонтанне утворення молока, яке не пов'язане зі стимуляцією грудей дитиною. Коли дитина починає ссати груди, утворення молока залежіть від того, як часто дитина ссе груди та як ефективно дитина висмокчує молоко. Регуляція кількості молока іде за принципом "попит-пропозиція".

Рефлекси новородженої дитини[ред.ред. код]

Дитина народжується з кількома рефлексами, які дають можливість розпочати ссати груди та навчитися висмоктувати молоко.

  • Рефлекс Бауера або спонтанне повзання - новороджений може повзти по шкірі матері і знайти груди, якщо його покласти животом на живіт матері.
  • Пошуковий рефлекс - якщо зачепити куточок рота дитини, вона повертає голову до подразника.
  • Смоктальний рефлекс - коли груди потрапляють до дитячого рота, дитина починає ритмічно ссати груди.
  • Ковтальний рефлекс - який призначений для просування їжі через глотку і стравохід та запобігання її потрапляння в дихальні шляхи.

Ознаки, що дитина готова ссати груди[ред.ред. код]

Коли дитина починає шукати груди, можна спостерігати наступні ознаки:

Ранні ознаки:

  • дитина ворушиться
  • дитина відкриває рота
  • дитина повертає голову, шукає груди

Середні ознаки:

  • дитина потягується
  • дитися ворушмться більше і більше
  • дитина притягає руки до рота, сує руки до рота

Пізні ознаки:

  • дитина плаче
  • дитина сильно маше руками та ворушіться
  • дитина стає червоною від плачу

Дитину треба прикладати до грудей при ранніх ознаках того, що вона хоче ссати. Якщо дитина почала плакати, теба ії спочатку заспокоїти, а потім прикласти до грудей.[2]

Як часто дитина ссе груди

Дитина ссе груди так часто, як їй потрібно (див. Ознаки, що дитина готова ссати груди) або коли мати вирішує, що прийшов час годувати. Частота ссання может бути кожні 15 хвилин. Багато факторів впливають на те, як часто дитина буде ссати груди: пологи, стан та здоров'я дитини, культурні та суспільні уяви та ідеологія про дітей, про частоту харчування, про час та режим. Сонна дитина після медичних або травматичних пологів може не просинатись ссати груди або просити груди дуже рідко, раз на 4-5 годин. Рідке ссання груди часто приводить до зменьшення кількості молока в матері. Існує декілька різних підходів до вигодовування - орієнтований на дитину, орієнтований на годинник, або комбінація. Годування орієнтоване на годинник (або режимне годування) частіше пов'язане зі зменьшенням кількості молока.

Суспільні фактори, які впливають на процес грудного вигодовування[ред.ред. код]

Грудне вигодовування є можливим завдяки багатьом факторам, які пов'язані як з біологією та фізіологією, так і соціальніми, культурними, законодавчими та політичними умовами навколо жінки та дитини.

Суспільство[ред.ред. код]

Жінки починають вчитися годувати грудьми ще в дитинстві. Навпаки поширеному ствердженню, що грудне вигодовування природне, тому інстинктивне, аналіз поведінки жінок, які починають годувати грудьми, показав, що навичка та уміння годувати грудьми - поведінка людини, якої треба навчатись.[3] Якщо навколо жінки ніхто не годує грудьми, розпочати та підтримати грудне годування може бути дуже складно.

Медицина[ред.ред. код]

Протягом майже всієї історії медицина взагалі та зокрема лікарі пропагандували грудне вигодовування. Одночасно з тим, лікарі майже не вивчають нічого про грудне вигодовування і часто дають шкідливі поради, які заважають годувати грудьми. Якщо жінка з дитиною потрапляють в медичну систему в будь-якій країні світу, це приводить до годування сумішамі.[4] [5][6] Негативний вплив медпрацівників на грудне годування можна розподілити на кілька окремих періодов та дісциплін медицини: під час пологів та в пологовому будинку; під час педіатрічного спостереження; та окремо якщо жінці потрібне лікування під час грудного вигодовування.

Пологи[ред.ред. код]

Більшість жінок в Україні народжують дітей в пологових будинках. Архитектура пологових будинків може впливати на грудне вигодовування, якщо будівля спроектована так, щоби розлучити мати і дитину. Протоколи ведення пологів, а саме штучна стимуляція пологів, внутришньовенні вливання, застосування ліків та кесарів ростин негативно впливають на початок грудного вигодовування.

Комерція[ред.ред. код]

Фармацевтичні компанії та виробники сумішей активно сприяють тому, щоби у жінок не вийшло годувати грудьми. Реклама сумішей та пляшок з сосками пов'язані з припиненням годування грудьми. Всесвітня організація охорони здоров'я прийняла резолюцію під назвою Міжнародне зведення правил про збут замінників грудного молока для захисту спожівачів від хижих маркетингових практик виробниками сумішей та дитячого харчування.


Міжнародні стандарти[ред.ред. код]

У «Декларації ВООЗ-ЮНІСЕФ про охорону, сприяння та підтримку грудного вигодовування» сформульовані 10 принципів успішного грудного вигодовування:

Міжнародний символ грудного вигодовування
  1. Суворо дотримуватися встановлених правил грудного вигодовування та регулярно доносити ці правила медичному персоналу та породіллям.
  2. Навчати медичний персонал необхідним навичкам для здійснення практики грудного вигодовування.
  3. Інформувати вагітних жінок про переваги та техніку грудного вигодовування.
  4. Допомагати матерям розпочинати грудне вигодовування упродовж першої півгодини після пологів.
  5. Показувати матерям, як годувати груддю та як зберігати лактацію, навіть якщо вони тимчасово відокремлені від своїх дітей.
  6. Не давати новонародженим ніякої іншої їжі або пиття, окрім грудного молока, за виключенням випадків, зумовлених медичними показаннями.
  7. Практикувати цілодобове знаходження матері та новонародженого поруч в одній палаті.
  8. Сприяти грудному вигодовуванню за вимогою немовляти, а не за розкладом.
  9. Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовуванні, заспокійливих засобів або приладів, що імітують материнські груди (соски та ін.).
  10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування та спрямовувати матерів до цих груп після виписки з пологового будинку або лікарні.

У 1995 році Україна приєдналася до Міжнародного співробітництва з питань підтримки, охорони успішного та тривалого природного вигодовування немовлят. На основі положень Декларації в Україні розроблена «Програма підтримки грудного вигодовування дітей України на 2000—2005 рр.»

Мета програми
- зниження рівня захворюваності і смертності дітей першого року життя, післяпологових ускладнень, -поліпшення репродуктивного здоров'я жінок шляхом підвищення розповсюдженості та тривалості грудного вигодовування дітей шляхом впровадження сучасних методів ведення лактації і годування груддю за єдиними принципами на етапах — жіноча консультація — пологовий стаціонар — дитяча поліклініка.[7]

«Лікарня доброзичлива до дитини» — Таке звання надається пологодопоміжному закладу, в якому діти з перших хвилин після народження потрапляють в обійми мами і більше не розлучаються. Починають смоктати груди в першу годину після пологів і отримують тільки грудне молоко.

Після пологів[ред.ред. код]

Тандемне годування.

Перше прикладання малюка до грудей потрібно проводити ще в пологовому залі. Новонароджена дитина зразу ж після народження голенькою вкладається на живіт мами, обсушується підігрітою пелюшкою, там же їй вдягають шапочку і шкарпетки для запобігання втрати тепла. Мати і дитину разом вкривають підігрітою сухою пелюшкою і ковдрою. В контакті шкіра до шкіри в пологовій залі вони мають провести 2 години.

Огляд, обробку та зважування дитини на цей час відкладають.

Через 20-60 хв. після пологів більшість новонароджених спроможні знайти і захопити сосок без допомоги.

Якщо раннє прикладання з якихось причин не відбулося, і перше годування відклалося на деякий час, лактація у цьому випадку також може бути успішною і тривалою. Матері, яка з якихось причин не може прикладати дитину до грудей, треба регулярно зціджувати молозиво. Навіть якщо після пологів молочні залози видаються порожніми, потрібно обережно помасажувати сосок і ареол, а потім зцідити краплі молозива, повторюючи цю процедуру регулярно. Молозиво треба віддавати дитині, якщо вона може отримувати їжу через рот. Кількість молока обов'язково збільшиться і буде достатньою для годування дитини.

Часте, активне годування дитини за її вимогою можливо здійснити лише тоді, коли вона відразу після пологів знаходиться поруч з матір'ю в одній палаті. При такому режимі є можливість годувати свою дитину виключно грудним молозивом і молоком, не використовуючи догодовування сумішами або допоюванням водою чи глюкозою. Це є важливим і для здоров'я дитини, і для становлення лактації в матері. Частота прикладання дитини до грудей у таких випадках може бути і 10-12 разів на добу. Особливо важливі в підтримці лактації нічні прикладання до грудей. Не треба штучно обмежувати тривалість годувань. Дитина сама відпустить груди, коли наїсться. Кожна мама в праві вимагати щоб її дитину не догодовували з пляшечки.

Спільне перебування матері і дитини є профілактикою розвитку інфекції у дитини і матері, а також загрубіння молочних залоз, застоїв молока, закупорювання молочних проток і запалення грудних залоз (маститу).

За декілька днів перебування із дитиною у відділенні мати навчається навичкам догляду за нею і після виписки додому продовжує дотримуватися рекомендацій.

Тільки при добре підготовленому, уважному медичному персоналі реалізуються всі переваги режиму спільного перебування матері та дитини.

Рекомендації[ред.ред. код]

Щоб годування було приємним і легким, треба займати зручне положення. Мати має бути розслабленою і добре бачити обличчя дитини. Дитина теж повинна бачити обличчя матері, особливо очі. Найкраще годувати оголену дитину. Миття грудей перед кожним годуванням не потрібне, бо це може призвести до пересушування сосків та утворення тріщин. Цілком достатньо щоденно приймати душ.

Тривале годування материнським молоком одна з найголовніших умов, яка забезпечує розвиток і здоров'я малюка не тільки протягом періоду грудного вигодовування, але й в наступні періоди життя.

Щоб забезпечити тривале і успішне грудне вигодовування, потрібно дотримуватись наступних правил:

  • правильно прикладати дитину до грудей
  • годувати дитину «за вимогою», вдень та вночі
  • тривалість кожного годування визначається дитиною: маля саме відпускає груди, коли наїлося.

До віку 6 місяців дитині не потрібно нічого, окрім грудного молока (ніякої іншої їжи, води, чаїв, соків тощо). Грудне молоко повністю забезпечує потреби дитини першого піврічя життя в рідині та поживних речовинах. З другого півріччя життя дитину починають знайомити з тим, що їдять дорослі: вводять пригодовування, але грудне годування не переривають і прикладають дитину до грудей так часто, як вона попросить. Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я (ВООЗ) рекомендовано продовжувати грудне вигодовування до двох років та більше.

Якщо дитина отримує догодовування замінниками грудного молока, таке вигодовування називається змішаним. Однак навіть невелика кількість материнського молока — це набагато краще, ніж його повна відсутність. Лактацію можливо відновити, навіть якщо молоко у матері повністю зникло. Це процес називається релактацією. Більш того, жінка, навіть та, яка ніколи не вагітніла та не народжувала, може ініціювати лактацію для прийомної дитини. Це називається індукована лактація.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Global Strategy for Infant and Young Child Feeding. http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/42590/1/9241562218.pdf?ua=1&ua=1 (англійська). World Health Organization, UNICEF. Процитовано 23 серпня 2016. 
  2. Feeding Cues (англ). Процитовано 23 серпня 2016. 
  3. Holman, DJ (November 2003). Patterns for the initiation of breastfeeding in humans. (англійська). Процитовано 23 серпня 2016. 
  4. Popkin, BM (November 1984). Traditional and modern health professionals and breast-feeding in the Philippines. (англійська). J Pediatr Gastroenterol Nutr. Процитовано 23 серпня 2016. 
  5. Radzyminski, Sharon (2015). Health Professionals’ Attitudes and Beliefs About Breastfeeding (англ). J Perinat Educ. Процитовано 23 серпня 2016. 
  6. Гербеда-Вилсон, Наталия (лютий 2013). Учимся кормить у тех, кто кормит грудью. Сознательно (рос). Процитовано 23 серпня 2016. 
  7. Про впровадження програми "Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2000-2005 роки" - Наказ МОЗ України № 50; прийнятий: 09-03-2000; чинний