Транспорт у Швеції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Транспорт у Швеції — перелік існуючого транспорту Швеції. У внутрішньому вантажообігу переважають залізничні перевезення, що відчувають швидкоплинну конкуренцію з боку автомобільного транспорту. Довжина залізничної мережі скоротилася з 16 тис.км на початку 1950-х рр. до 12,1 тис.км у 1976 р., з яких були 7,5 тис.км (62%) електрифіковані. Електротягою обслуговується 9/10 вантажообігу залізничниць. Морські пороми пов'язують залізничні шляхи. Швеція добре пов'язана з залізничною мережею Данії, ФРН. На початку 1978 р. налічувалося 2857 тис. легких автомобілів і 182 тис. вантажних і автобусів. Тоннаж торгового флоту — 6,8 млн брутто per.m (1977 р.). Головні порти (вантажообіг в 1975 р., млн від): Гетеборг (20,2), Лулео (7,7), Гельсінгборг (6,7), Стокгольм (5,5). Головний міжнародний аеропорт — «Арланда» поблизу м. Стокгольм.

Залізниця[ред.ред. код]

Великими перевізником є державна пасажирська компанія «SJ AB», дансько-британська компанія DSBFirst, вантажна компанія Green Cargo та Tågkompaniet. У Швеції загалом 11 663 кілометри залізничних колій (включаючи 3594 км приватних колій графства), майже повністю стандартизовано ширину колії. За даними 2008 р. належить шведській національній залізниці 9227 км стандартної колії: 11568 км 1435 мм (4 фута 8 1/2 дюйма) колії (7531 км колій електрифіковано, а 1152 км двоколійні). Вузька колія (калібрувальна): 65 км з 891 мм (2 фути 11 1/10).

  • Залізницею можна потрапити у
  • Між стандартами колій Швеції та Фінляндії є розбіжність: 1435 мм (4 фута 8 1/2 дюйма) та 1524 мм (5 футів) — різні колії. Тому всі вантажні вози перевантажують і немає пасажирських перевезень по даній залізниці.
  • Зі Швеції у Данію стандарти ширини колії однакові. Змінний струм — 15kVAC/25kVAC. Тому потяг перетинає кордон без затримки.

Операції з інвестицій, придбання квитків, маркетингу і фінансування місцевих пасажирських залізничних перевезень фактично здійснюється за допомогою перерахованих вище компаній.

Автотранспорт[ред.ред. код]

Як і всі сусіди, Швеція має правосторонній рух з 1967 р. після референдуму в 1955 р.. У Швеції був лівосторонній рух (швед. Vänstertrafik) приблизно з 1736 р., що призводить до помилок відвідувачів цієї країни. У 1963 р. Риксдаг прийняв закон переходу на правосторонній рух. Цей перехід відбувся у неділю в 5 годині ранку 3 вересня 1967 року, який став відомим у Швеції як швед. Dagen H (H-Day), тобто постійний 'H' (від швед. Högertrafik) або правосторонній рух. Оскільки шведські автомобілі були з лівостороннім керуванням, експерти припустили, що зміни їзди по праву сторону призведуть до скорочення аварій. Оскільки водії матимуть кращий огляд дороги попереду. Дійсно, смертельні випадки і автопригоди з участю пішоходів за статистикою зробили різке падіння, у результаті такої реформи. Але було це ймовірно через водіїв, котрі намагалися спочатку бути більш обережними, через дуже низьке обмеження швидкості. Але статистика нещасних випадків незабаром повернулася в майже такий же стан, як і раніше. Станом на 2009 рік в Швеції 572 900 км автодоріг. Автомагістралі з'єднують через Ересуннський міст м. Стокгольм і м. Гетеборг, Уппсала і Уддевалла. Система автодоріг розширюється. Найдовша безперервна автомагістраль Вернаму-Євле (№ E4; має 585 км довжини) і Раббалшеде-Веллінге (№ E6, 412 км довжини). У 2013 р. продовжена автомагістраль між Треллеборг в Швеції і Осло в Норвегії.

Трамвай[ред.ред. код]

Трамваї використовуються в Норрчепінгу і Стокгольмі та Гетеборгу.

  • У Гетеборзі знаходиться найбільша трамвайна мережа в Північній Європі (Скандинавії), що становить 80 км довжини колії міста з 190 км загальної довжини трамвайної колії усієї Швеції.
  • Стокгольм раніше мав велику трамвайну мережу, але розбудову цього транспорту припинили на користь автобусів і метро. Відродження трамвайної мережі полягало в будівництві стокгольмської лінії «Тварбанан» (швед. Tvärbanan) у кінці 1990 р. і на початку 2000-х років, окрім ліній «Нокебібанан» (швед. Nockebybanan), «Лідінобанан» (швед. Lidingöbanan), «Юргорден» (швед. Djurgården).
  • Норрчепінг має досить невелику, але зростаючу трамвайну мережу.

Метрополітен[ред.ред. код]

Метрополітен є тільки в столиці Швеції в м. Стокгольм (швед. Tunnelbana)[1].

Морський транспорт[ред.ред. код]

Швеція має вихід в Балтійське море, функціонують морські порти та гавані: Гетеборг, Євле, Гальмстад, Гельсінборг, Худіксвалль, Кальмар, Капеллхор, Норрчепінг, Мальме, Лідчепінг, Карлскруна, Стокгольм, Сундсвалль, Нюнесхамн, Карлсхамн, Сольвесборг, Треллеборг, Варберг, Вестерос. Загалом водні шляхи мають 2052 км (статистичні дані на момент 2010 р.). Судноплавство в Швеції є для невеликих пароплавів і барж. Торговий флот Швеції має загалом 135 суден (1000 брутто-реєстрових тонн (ЗТВ) або більше) на загальну суму 2205370 GRT/1663091 метричних тонн дедвейту (DWT). Судна за типом (дані 2010 р.): Балкер — 4, Вантажне судно — 26, перевізник — 1, хімічний танкер — 15, пасажирське — 5, пасажирсько-вантажне — 36, нафтовий танкер — 11, ролкер — 30, автомобільний перевізник — 17.

Авіатранспорт[ред.ред. код]

Аеропорти є у всіх великих містах («Єнчепінг», «Лулео», «Мальме-Стуруп», «Стокгольм-Арланда», «Стокгольм-Бромма», «Стокгольм-Скавста», «Гетеборг-Ландветтер», «Гетеборг-Сіті», «Умео», «Векше-Смоланд» та інші).

  • Аеропорти — з твердим покриттям злітно-посадкових смуг (ЗПС): (Велика кількість військових аеродромів існують із різною довжиною ЗПС, як правило менш 1000 м)

Усього (дані — 2012 р.): 149 аеропортів — понад 3047 м: 3 аеропорти («Арланда» у Стокгольмі, Ландветер у Вестра-Йоталанд, «Лулео») — від 2438 до 3047 м: 12 а. — з 1524 до 2437 м: 74 а. — від 914 до 1523 м: 23 а. — 914 м.: 37 а.

  • Аеропорти — з ґрунтовими злітно-посадковими смугами: Всього (дані — 2012 р.): 81 а. — від 914 до 1523 м: 5 а. — 914 м: 76 а.
  • Вертолітні майданчики — 2 а. (дані — 2012 р.). Кожна лікарня, аеропорт і військова база Швеції має вертолітні майданчики.

Газотранспорт[ред.ред. код]

На території Швеції проходить газопровід (газотранспорт): 786 км (дані — 2010 р.).

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]