Східний фронт, Східна Європа (1914-1918)
| Східноєвропейський театр воєнних дій Першої Світової Війни |
|||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша світова війна | |||||||
Австро-угорська піхота перед боєм |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
| Антанта: |
Четверний Союз:
|
||||||
| Командувачі | |||||||
|
|||||||
| Військові сили | |||||||
| 2 166 700 піхота 110 600 кавалерія 1 226 легких гармат 1 139 важких гармат (жовтень 1917) |
1 178 600 піхота 39 000 кавалерія 1 690 легких гармат 2 230 важких гармат (жовтень 1917)[1] |
||||||
| Втрати | |||||||
| Росія: від 600 000[2] до 1 860 000[3] вбито та померло він ран, 2 600 000 поранених, хворих та контужених, 2 650 000 полонених Румунія: 200 000 вбитих, поранених та полонених |
Німецька імперія 800 000 вбитих, поранених та полонених, Австро-Угорщина 730 000 вбитих, 2 000 000 поранених, 2 000 000 полонених |
||||||
|
|
|---|
|
Європа
Балкани — Італія — Західна Європа — Східна Європа Близький Схід Атлантика — Середземне море — Америка |
|
театр воєнних дій Першої світової війни |
|---|
|
Східно-Пруська операція
Сталлупенен — Гумбіннен — Танненберг — Мазурська битва Галицька битва Красьник — Томашув — Рава-Руська — Перемиська облога Інші битви Варшава • Івангород — Лодзь — Карпати — Болімов — Друга Мазурська битва — Пшасниш — Горлицький прорив — Великий відступ — Свенцяни — Нароч — Брусиловський прорив — Барановичи — Румунія — Ковель — Наступ Керенського — Операція «Альбіон» |
Схі́дний фронт Пе́ршої світово́ї війни́ або Східноєвропе́йський теа́тр воє́нних дій Пе́ршої світово́ї війни́ (1914—1918) — військові дії, що проходили в роки Першої світової війни на території Східної Європи.
В Російській імперії того часу також отримала назву Друга вітчизняна війна, у порівнянні з Вітчизняною війною 1812 року[4].
На Східному фронті відбувалися бойові дії між Росією і Румунією (з 1916 року) з одного боку (Антанта) та Німеччиною і Австро-Угорщиною — з іншого (Центральні держави). Східний фронт за своєю протяжністю набагато перевершував Західний фронт. З цієї причини війна на східному фронті мала менш позиційний характер у порівнянні із Західним фронтом.
Після жовтневого перевороту, коли в Росії за підтримки австро-німецького блоку до влади прийшли більшовики, бойові дії на Східному фронті припинилися. Більшовики уклали перемир'я з Центральними державами і почали готуватися до підписання сепаратного мирного договору. Румунія, виявившись в ізоляції, також була вимушена укласти перемир'я з Німеччиною та її союзниками та 7 травня 1918 року підписати з ними мир. 3 березня 1918 року між більшовиками і Центральними державамі був заключений Берестейський мирний договір, що позбавляв Російську імперію величезних територій і перетворював її, фактично, у залежну від Німеччини державу.
Література [ред.]
- Зайончковский, Андрей Медардович Первая мировая война. — СПб: Полигон, 2000. — 878 с. — ISBN 5-89173-082-0 (рос.)
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — М.: Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
- Бэзил Лиддел Гарт 1914. Правда о Первой мировой. — 1. — М.: Эксмо, 2009. — С. 480. — (Перелом истории). — 4300 прим. — ISBN 978-5-699-36036-9 (рос.)
- Барсуков Евгений Захарович Артиллерия русской армии (1900–1917 гг.). — 1. — М.: Воениздат, 1948–1949. — Т. в 4-х. (рос.)
- Головин Николай Николаевич Военные усилия России в Мировой войне. — Париж: Т-во объединённых издателей, 1939. (рос.)
- Cornish, Nik The Russian Army and the First World War. — Stroud: Tempus, 2006. — ISBN 1862272883 (англ.)
- Stone, Norman Eastern Front 1914–1917. — Penguin Global, 2004. — ISBN 0140267255 (англ.)
Посилання [ред.]
- Литература о первой мировой в библиотеке сайта grwar.ru
- Урланис Б. Ц. Войны и народонаселение Европы. Первая мировая война (1914—1918 гг.)
- WWI Eastern Front Foto.
- WWI Eastern Front Part II
- With the Russian army, 1914-1917
- War And Revolution In Russia 1914-1917
Примітки [ред.]
- ↑ [1]
- ↑ Докладная записка по особому делопроизводству” №4 (292) от 13(26) февраля 1917 о потерях на всех фронтах, ЦГВИА СССР, ф.2003, оп.1, д.186, л.98
- ↑ Головин Н. Н. Военные усилия России в мировой войне Глава 5. Из них зарегистрированные убитые 626 000, неизвестные убитые 674 000, умершие от ран 350 000, умершие от болезней 140 000, умершие в плену 70 000.
- ↑ Geisler, Michael E. (2005), National Symbols, Fractured Identities: Contesting the National Narrative, Middlebury, VT: University Press of New England, p. 107, ISBN 1584654368
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Східний фронт, Східна Європа (1914-1918) |