Перевірена версія

Небесна сотня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герої Небесної сотні)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо загиблих працівників силових органів — див. «Список загиблих силовиків під час Євромайдану».
Тіла загиблих Паращука, Голоднюка і Варениці у готелі «Україна», 20 лютого
Марка Укрпошти «Пам'яті героїв Небесної сотні» (2015) Художник Кость Лавро

«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року[1][2][3][4].

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану[5]. Цього дня на Майдані Незалежності в Києві відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею»[6]. Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…» в обробці Піккардійської Терції. Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн налічував 98 осіб[7].

Список жертв до 18 лютого

№ Прізвище, ім'я,
по батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті
1 Україна Мазуренко Павло Анатолійович
Герой України Герой України (посмертно)		 Народився 02.12.1971 на Житомирщині, згодом сім'я переїхала до Сакського району Криму. 1989—1995 років навчання на Радіотехнічному факультеті КПІ. Працював у Києві інженером-програмістом, одружений, сину 9 років. Відвідував мітинг на Євромайдані[8]. 22 грудня 2013 Був дуже жорстоко побитий невідомими (з його слів 5 чоловік в амуніції «Беркута») за обвинуваченнями в участі на мітингу Євромайдану. Відбулось це 18 грудня біля торговельного центру «Квадрат», що на вулиці Гната Юри, приблизно о 18:00 вечора. 20 грудня відмовився від госпіталізації швидкою допомогою. Помер 22 грудня в реанімації Київської міської клінічної лікарні № 12 від двосторонньої пневмонії[9] за висновком судовомедичної експертизи. Похований на цвинтарі у Вишневому Київської області.
2 Україна Вербицький Юрій Тарасович
Герой України Герой України (посмертно)		 Народився у Львові. Працював у відділі сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України у Львові[10]. Захоплювався альпінізмом, програмуванням, вів здоровий спосіб життя. Мав старшого брата Сергія, доньку Ульяну та собаку Альпа. Ночами чергував на барикадах Майдану. 21/22 січня 2014 Викрадений невідомими з Олександрівської лікарні разом з активістом Ігорем Луценком вранці 21 січня 2014 року[11]. Його тіло було знайдено 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур[12]. За відеосвідченням друга Юрія Вербицького Романа, при пізнанні було очевидно, що ноги перебиті, — виднілися кістки, вся спина була синя, обличчя розбите, ребра випирали з правого боку зі шкіри, бо певне були поламані[13]. Офіційною причиною смерті лікарі визнали переохолодження[14].
3 Жизневський Михайло Михайлович
Герой України Герой України (посмертно)

Орден Героїв Небесної Сотні Лицар Ордена Героїв Небесної Сотні (посмертно)

Білорус, громадянин Білорусі, виїхав із Білорусі через політичні проблеми. В Україні був бійцем націоналістичної організації «УНА-УНСО». Останнім часом жив і працював у Києві та в Білій Церкві[15].

Був задіяний в охороні Євромайдану[15].		 22 січня 2014 Загинув під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею[16][17].
4 Україна Нігоян Сергій Гагікович
Герой України Герой України (посмертно)		 Вірменин, громадянин України, народився і жив у селі Березнуватівка Дніпропетровської області[18]. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагорному Карабасі[19]. Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, два курси провчився в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання[20].

На Євромайдан приїхав 8 грудня 2013 року, був задіяний в охороні[18].		 22 січня 2014 Загинув під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав три вогнепальних поранення картеччю на основі сплаву свинцю[16] — в голову, шию та груди[17].
5 Україна Сеник Роман Федорович
Герой України Герой України (посмертно)		 Народився 26 липня 1968 року у селі Наконечне Друге Яворівського району Львівської області, останні роки мешкав у місті Турка. Похований у Наконечному Другому. 25 січня 2014 Помер у київській лікарні[21]. Під час штурму 22 січня 2014 на вулиці Грушевського він отримав важке вогнепальне поранення в плече. Куля застрягла в легені, руку з роздробленою кісткою довелося ампутувати, організм втратив більше 3,5 літра крові[22].
6 Україна Хомяк Віктор Борисович
Герой України Герой України (посмертно)		 1958 р.н., с. Голишів Волинської області 27 січня 2014 Активний учасник Євромайдану, зранку 27 січня був знайдений повішеним на каркасі ялинки на Майдані Незалежності[23][24]. Проте рідні, близькі та друзі Віктора переконані, що він не самогубця[25].
7 Україна Бадера Олександр Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01948-01-011 січня 1948, м. Володимир-Волинський. Активний учасник Євромайдану. 02014-01-2828 січня 2014 Помер від побиття, отриманого 22 січня 2014 року у день Соборності на вулиці Грушевського. В останню дорогу його проводжали 31 січня 2014 року рідні та друзі.
8 Україна Калиняк Богдан Михайлович
Герой України Герой України (посмертно)		 52 роки, родом із Коломиї, Івано-Франківської області. 28 січня 2014 Помер у госпіталі в Івано-Франківську. Міський голова Коломиї Ігор Слюзар розповів, що Калиняк 2 місяці з маленькими перервами по чотири дні стояв на Майдані і, маючи рідну сестру в Києві, не ходив до неї, щоб відігріватися[26][27].
9 Україна Синенко Сергій Петрович
Герой України Герой України (посмертно)		 Активіст Автомайдану Запоріжжя. Батько чотирьох дітей[28]. 13 лютого 2014 Автомобіль «Тойота» разом із власником всередині згорів на дорозі між селами Червоний Яр та Івангород у Запорізькому районі. За попередньою інформацією, займання сталось через те, що невідомий вистрелив у бензобак автомобіля, від чого той спалахнув.[29][30]. Труп було упізнано за аналізом ДНК. У відеозверненні відповідальність за вбивство взяли на себе т. зв. «Привиди Севастополя»[31]. На похорони прийшло близько 100 осіб[32][33].

18-21 лютого

Див. також: Протистояння в Україні 18–20 лютого 2014

18 лютого

№ Прізвище, ім'я,
по батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті
1 Україна Бондарев Сергій Анатолійович[34]
Герой України Герой України (посмертно)		 01981-11-2424 листопада 1981, Донецька область, місто Краматорськ. Програміст GlobalLogic, останні роки працював та жив у Києві 02014-02-1818 лютого 2014 Загинув від чотирьох кульових поранень під час першого штурму біля Будинку профспілок. 20.02 упізнаний родичами у морзі.
2 Україна Брезденюк Валерій Олександрович[35]
Герой України Герой України (посмертно)		 01963-06-1717 червня 1963, український художник, відомий своїми малюнками на воді[36][37], Жмеринка 02014-02-1818 лютого 2014 Загинув вночі під час мітингу у Києві на Майдані. Був вбитий пострілом у спину. Станом на 20 годину чоловік був ще живий. Сказав родичам, що з ним все гаразд. На другий дзвінок сина Валерій вже не відповів. Близько першої години ночі слухавку взяли сторонні люди та повідомили, що його вже немає серед живих.
3 Україна Васільцов Віталій Валерійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01977-11-1616 листопада 1977, с. Гаврилівці, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, проживав у с. Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області, мав двох дітей, доньок 7-ми та 1-річного віку[38] 02014-02-1818 лютого 2014 Застрелений на вул. Великій Житомирській. Знаходився в Олександрівській (Жовтнева) лікарні (вул. Шовковична)[39][40]
4 Україна Веремій В'ячеслав Васильович[41]
Герой України Герой України (посмертно)		 01980-02-2222 лютого 1980. Журналіст газети «Вести» 02014-02-1818 лютого 2014 Побитий «тітушками» та при цьому отримав кульове поранення в груди. Смерть настала через втрату крові та отримання поранень, не сумісних з життям[42].
5 Україна Горошишин Максим Максимович
Герой України Герой України (посмертно)		 01989-04-1414 квітня 1989, с. Басань, Пологівський район, Запорізька область, проживав с. Грушківка Кам'янського району на Черкащині. Похований у рідному селі. 02014-02-1818 лютого 2014 Загинув 18 лютого під час сутичок на Інститутській вулиці поблизу урядового кварталу. Отруївся газом від гранати[43]. Помер у лікарні.
6 Україна Дворянець Антоніна Григорівна[44]
Герой України Герой України (посмертно)		 01952-03-2323 березня 1952, Бровари[45]. 02014-02-1818 лютого 2014 Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро «Хрещатик». У неї знайшли посвідчення ліквідатора чорнобильської катастрофи на ім'я Дворянець Антоніна за № 073155. Загинула від забиття кийками

спецпризначенцями міліції[46].

7 Україна Дідич Сергій Васильович[47][48]
Герой України Герой України (посмертно)		 01969-11-033 листопада 1969, с. Стрільче. Депутат Городенківської районної ради Івано-Франківської області від ВО «Свобода». 02014-02-1818 лютого 2014 18 лютого 2014 року разом зі своєю сотнею стримував атаку «Беркута» у Кріпосному провулку. За словами побратимів, коли його сотня відходила, Дідич йшов останнім. Сергія схопили та били «беркутівці». Дідич бився із «беркутівцями» на проїжджій частині, а в цей час по ній на великій швидкості рухалася вантажівка ГАЗ-3309, за кермом якої був інший майданівець — Леонід Бібік, який намагався на машині вирватися з оточення. Один з беркутівців, Андрій Єфімін, сильно вдарив Сергія Дідика по голові, і за мить вантажівка збила Сергія. Після зіткнення з вантажівкою, Сергій не вижив.[49][50][51]
8 Україна Зайко Яків Якович[52]
Герой України Герой України (посмертно)		 01940-04-044 квітня 1940, Житомир, білорус, громадянин України, народний депутат України I скликання 02014-02-1818 лютого 2014 Помер від інфаркту, втікаючи від «Беркуту» на вул. Інститутській.
9 Україна Капінос Олександр Анатолійович[35]
Герой України Герой України (посмертно)		 01984-03-1010 березня 1984, село Дунаїв, Кременецький район, Тернопільська область, активіст ВО «Свобода» 02014-02-1818 лютого 2014 У 2012 році витримав 12 днів без їжі на знак протесту проти «мовного закону»[53]. — На майдан Сашко їздив періодично кілька разів. Під час сутичок на Грушевського 18 лютого в нього влучили гранатою, — каже його друг Михайло Згар. — Йому пробили артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер
10 Україна Кіщук Володимир Юрійович[54]
Герой України Герой України (посмертно)		 01956-02-2222 лютого 1956, смт Димер, Вишгородський район, Київська область[45] 02014-02-1818 лютого 2014 Загинув у Києві під час сутичок між мітингувальниками та «беркутівцями». Проломлена голова в районі потилиці. Тіло виявили у Будинку офіцерів.
11 Україна Корчак Андрій Богданович[35]
Герой України Герой України (посмертно)		 01964-07-1818 липня 1964, Стрий, Львівська область[45]. Був неодружений. Жив з 81-річною матір'ю. 02014-02-1818 лютого 2014 На Майдані перебував з листопада. Завжди був на передових. Робив усе: і воював, і дрова рубав. Помер у 17-ій лікарні від розриву внутрішніх органів після побиття «Беркутом».
12 Україна Кульчицький Володимир Станіславович[35]
Герой України Герой України (посмертно)		 01949-07-2525 липня 1949. Мешкав у Києві. 02014-02-1818 лютого 2014 Помер у ніч з 18 на 19 лютого. Куля пройшла на виліт через серце, застрягла в одязі. Друга влучила йому в живіт.
13 Україна Максимов Дмитро Вячеславович
Герой України Герой України (посмертно)		 01994-11-1717 листопада 1994, Київ. Срібний та бронзовий призер із дзюдо Дефлімпійських ігор у Софії 2013 року[55]. Кавалер Ордену «За заслуги» III ступеня 02014-02-1818 лютого 2014 Прийшов демократично відстоювати українську державу на мирний мітинг на «Майдані незалежності» Києва. Під час стрілянини вибухом гранати йому відірвало руку, помер у Будинку профспілок від втрати крові. Його тіло декілька днів лежало в Михайлівському Золотоверхому соборі.
14 Україна Наумов Володимир Григорович
Герой України Герой України (посмертно)		 01970-03-099 березня 1970, селище Шевченко, Добропільський район, Донецька область 02014-02-1818 лютого 2014 Тіло виявили 18 лютого, вранці, на Трухановому острові. Загиблий мав хусточку Самооборони Майдану на шиї.[35][56]
15 Україна Нечипорук Юрій Вікторович[57] 01986-11-066 листопада 1986[45], Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область 02014-02-1818 лютого 2014 Вбитий «тітушками», вивезений за 30 км від Києва під селище Глеваха. На тілі виявлено 20 ножових поранень — з них два на шиї та дев'ять в області серця[58][59].
16 Україна Плеханов Олександр Вікторович[35]
Герой України Герой України (посмертно)		 01991-03-077 березня 1991, студент архітектурного факультету КНУБіА, наступного дня мав отримати диплом бакалавра[60]. 02014-02-1818 лютого 2014 Загинув 18 лютого 2014 від втрати крові у наслідок подій на вулиці Інститутській. Смерть констатована лікарями 17-ї міської лікарні. Тіло упізнав батько загиблого вночі 19 лютого. Помер у 17-й лікарні.
17 Україна Прохорський Василь Петрович [61]
Герой України Герой України (посмертно)		 01980-05-044 травня 1980, с. Щуча Гребля, Бахмацького району, Чернігівської області. Працював у Києві 02014-02-1818 лютого 2014 Допомагаючи медикам загинув від кулі снайпера у потилицю, яка пройшла навиліт. Родичі довго шукали його, і знайшли 22 лютого у морзі на вул. Оранжерейній.
18 Україна Прохорчук Віктор Олександрович [61]
Герой України Герой України (посмертно)		 01975-05-2525 травня 1975, смт Хорошів, Володарсько-Волинський район, Житомирська область 02014-02-1818 лютого 2014 Зник 18 лютого. Бійці з його сотні відшукали свого побратима через тиждень у морзі. Перед тим тіло загиблого виявили у дворах Хрещатика, куди було викинуте зі слідами насильницької смерті та з перерізаним горлом[62].
19 Україна Сердюк Ігор Миколайович[63]
Герой України Герой України (посмертно)		 01969-11-033 листопада 1969[45], підприємець з Кременчука 02014-02-1818 лютого 2014 Чоловікові вистрелили з обрізу в обличчя. "Він будував барикаду, носив мішки. Під час цього на нього та інших активістів напали «тітушки» та «беркутівці». Зразу була сутичка, потім хтось вистрелив Ігорю впритул в обличчя, — розповів Сергій Полюхович, заступник голови кременчуцького «Майдану».
20 Україна Топій Володимир Петрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01955-04-2626 квітня 1955, с. Вишня, Городоцький район, Львівська область 02014-02-1818 лютого 2014 Шукали з 18 лютого. Його тіло знайшов син у Будинку профспілок. Зробили експертизу, і підтвердили смерть цього героя. Володимир Петрович загинув під час пожежі у Будинку профспілок.
21 Грузія Хурція Зураб (Zurab Khurtsia)[44]
Орден Героїв Небесної Сотні Лицар Ордена Героїв Небесної Сотні (посмертно)		 01960-07-2929 липня 1960, грузин, громадянин Грузії 02014-02-1818 лютого 2014 Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро «Хрещатик». Загиблий чоловік мав при собі пенсійне посвідчення серія АІІІ № 848773 на ім'я Миколи Нікітіна, видане в Кіровограді, та паспорт громадянина Грузії на ім'я Zurab Khurtsia № 620075680, виданий посольством Грузії в Україні. «У нього було хворе серце, він приймав ліки. З-за подій на вулиці Інститутській воно не витримало», — повідомив пізніше Микола Нікітін.
22 Україна Шаповал Сергій Борисович[54]
Герой України Герой України (посмертно)		 01969-06-055 червня 1969, Київ[45]. Активіст Самооборони Майдану[64]. 02014-02-1818 лютого 2014 Загинув 18.02.2014 р. на вул. Грушевського внаслідок 2 вогнепальних поранень в живіт та серце. Знайшли померлим у Будинку офіцерів.

19 лютого

№ Прізвище, ім'я,
по батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті
1 Україна Бойків Володимир Васильович
Герой України Герой України (посмертно)		 01955-02-055 лютого 1955, Львів 02014-02-1919 лютого 2014 Останній раз телефонував дружині пізно ввечері перебуваючи на вул. Грушевського. В ніч на 19 лютого отримав кульові поранення голови, хребта, печінки та селезінки. Тіло загиблого відразу не було упізнане і перебувало в морзі до 24 лютого, коли його упізнала дружина. Похований у Львові на Личаківському кладовищі на Алеї Героїв[65].
2 Україна Клітинський Олександр Іванович
Герой України Герой України (посмертно)		 01988-05-1515 травня 1988, с. Чернелівці, Деражнянський район, Хмельницька область 02014-02-1919 лютого 2014 Учасник подій на Майдані. Востаннє побратими бачили Олександра в охопленому вогнем Будинку профспілок у ніч на 19 лютого. Знаходився у списках зниклих. Похований у безіменній могилі на Аскольдовій могилі. Після проведення експертизи ДНК тіло ідентифіковано[66].
3 Україна Пагор Дмитрій Олексійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01992-04-1010 квітня 1992, с. Хропотова, Чемеровецький район, Хмельницька область 02014-02-1919 лютого 2014 Загинув увечері в Хмельницькому біля будівлі СБУ, звідки була відкрита стрілянина. Був поранений у голову, невдовзі помер у лікарні. «У морзі нам сказали, що в нього кульове поранення, ніби то стріляли із автомата Калашникова, але кулі не показали. Діма закривав собою дівчину, коли лунали постріли», — розповів дядько загиблого.
4 Україна Пасхалін Юрій Олександрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01984-01-1818 січня 1984, с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область. Закінчив школу у Смілі. Був вихованцем школи олімпійського резерву в Харкові, займався штангою. В останні роки проживав у Києві, працював на приватному підприємстві комірником[67]. 02014-02-1919 лютого 2014 Отримав три вогнепальні поранення в спину та одне пневматичне поранення, першу допомогу було надано в Будинку профспілок. Після підпалу будинку його евакуювали до 18-ї лікарні на бульварі Тараса Шевченка, проте врятувати його не вдалося. Похований у рідному селі.
5 Україна Трофимов Олексій Учасник подій на Майдані. Зв'язок з Олексієм був втрачений ще 2 лютого. Знаходився у списках зниклих. 02014-02-1919 лютого 2014 Загинув у профспілках під час пожежі. Його тіло було виявлено на верхніх поверхах. Чоловіка поховали на початку березня[68].
6 Україна Черненко Андрій Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01978-12-099 грудня 1978, Київ. Народився в селі Слободо-Петрівка, Гребінківський район, Полтавська область. Закінчив Національний транспортний університет. Залишилась 7-місячна дитина[69]. 02014-02-1919 лютого 2014 18 лютого поранений в груди та був доставлений з Будинку профспілок до 17-ї лікарні із проникливим вогнепальним пораненням грудної клітини. Упізнання тіла проводила сестра.
7 Україна Чернець Віктор Григорович
Герой України Герой України (посмертно)		 01977-05-2727 травня 1977, с. Подібна, Маньківський район, Черкаська область. Мав двох дітей 02014-02-1919 лютого 2014 На трасі Одеса — Київ жителями Маньківки й Умані біля села Подібна був встановлений блок-пост на дорозі, аби перешкодити «тітушкам» та спецпризначенцям дісталися до столиці. Водій невстановленого джипа, який пробивав дорогу внутрішнім військам, на шаленій швидкості 19 лютого на смерть збив 37-річного мешканця села Подібна[70].
8 Україна Швець Віктор Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01951 1951, с. Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область 02014-02-1919 лютого 2014 був уже на пенсії. 18 лютого десь о 16:00 пішов на Майдан, як сам казав, захищати молодь. О 23:00 подзвонив сім'ї і сказав, що з ним усе добре. А вже о 04:00 ранку 19 лютого телефоном повідомили дружині, що він загинув (у моргу смерть зафіксували як приблизно перша з чимось година ночі)[71].

20 лютого

№ Прізвище, ім'я,
по батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті
1 Україна Арутюнян Георгій Вагаршакович
Герой України Герой України (посмертно)		 01960-07-044 липня 1960, Батумі. Вірменин. Мешкав у місті Рівне, член місцевої «Свободи». Залишилось 2 доньки, молодшій — 3 роки[64]. 02014-02-2020 лютого 2014 Застрелений снайпером поблизу Монумента Незалежності в Києві. Тіло перенесли до Михайлівського Золотоверхого собору.
2 Україна Байдовський Сергій Романович
Герой України Герой України (посмертно)		 01990-08-2121 серпня 1990, Нововолинськ. З 1997 по 2007 рік навчався у Нововолинській школі № 12. Неодружений. Працював на магістральних нафтопроводах «Дружба». 02014-02-2020 лютого 2014 Убитий снайпером 20 лютого на Інститутській вулиці.
3 Україна Балюк Олександр Олександрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01974-03-1919 березня 1974, с. Пилиповичі, Новоград-Волинський район, Житомирська область 02014-02-2020 лютого 2014 Помер від вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів. Зі слів очевидців, бувши тяжко пораненим, намагався врятувати життя іншому пораненому[72].
4 Україна Бльок Іван Іванович
Герой України Герой України (посмертно)		 01973-07-2121 липня 1973, м. Городок Львівської області 02014-02-2020 лютого 2014 Помер від кулі снайпера у серце, вранці 20 лютого, на вулиці Інститутській. Дошлюбне прізвище дружини — Тур і чоловіка інколи також називали Туром, до списків загиблих його було занесено під цим прізвищем — Тур Іван Іванович.
5 Україна Бондарчук Сергій Михайлович
Герой України Герой України (посмертно)		 01961-09-099 вересня 1961, Старокостянтинів Хмельницької обл., Вчитель фізики, голова Старокостянтинівського міської організації (Хмельницька обл) ВО «Свобода» 02014-02-2020 лютого 2014 Громадсько-політичний діяч. З перших днів Євромайдану пан Бондарчук брав активну участь в акціях протесту, був організатором акцій у Старокостянтинові. Убитий на Інститутській вулиці. Загинув від кулі снайпера коли виносив поранених.
6 Україна Братушка Олексій Сергійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01975-04-1010 квітня 1975, Суми 02014-02-2020 лютого 2014 Кульове поранення голови.
7 Україна Вайда Богдан Іванович
Герой України Герой України (посмертно)		 01965-04-2828 квітня 1965, Львівська область, Дрогобицький район, село Летня 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув від пострілу снайпера в голову, близько 10:00 ранку на Інститутській вулиці. Входив до 12-ї сотні Самооборони.
8 Україна Варениця Роман Михайлович[73]
Герой України Герой України (посмертно)		 01978-12-1414 грудня 1978, с. Старий Яр, Яворівський район, Львівська область. Мешкав у Новояворівську. 02014-02-2020 лютого 2014 Застрелений на вул. Інститутській. Перебував в Олександрівській (Жовтнева) клінічній лікарні (вул. Шовковична).
9 Україна Войтович Назарій Юрійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01996-06-022 червня 1996, на момент вбивства неповнолітній, с. Травневе, Збаразький р-н, Тернопільська обл. 02014-02-2020 лютого 2014 За словами директора Тернопільського кооперативного коледжу Василя Макарчука, йому зателефонувала жінка, яка сказала, що тіло Назара перебуває в Михайлівському. Назар у цьому коледжі навчався на дизайнера. Школа села Травневе тепер носитиме його ім'я.[74]
10 Україна Голоднюк Устим Володимирович[75]
Герой України Герой України (посмертно)		 01994-08-1212 серпня 1994, місто Збараж, Тернопільська область 02014-02-2020 лютого 2014 Вбитий пострілом снайпера у голову на вул. Інститутській
11 Україна Городнюк Іван Володимирович[61]
Герой України Герой України (посмертно)		 01984-06-022 червня 1984, Березне, Рівненська область 02014-02-2020 лютого 2014 Помер у Рівному після хвороби, отриманої на Майдані у Києві (облитий водою з водомета)
12 Україна Гриневич Едуард Михайлович
Герой України Герой України (посмертно)		 01985-05-3131 травня 1985, село Деревок, Любешевський район, Волинська область, член партії ВО «Свобода», підприємець. Навчався у Любешівському технічному коледжі. Едуард залишив по собі щоденник. 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув він о 10:25 ранку 20 лютого на восьмій барикаді, що навпроти вестибюля станції метро «Хрещатик» по Інститутській вулиці. Загинув від кулі снайпера, від пострілу у скроню. Він до останнього стояв на барикадах. Тіло знайшли у дворі Михайлівського собору.
13 Україна Гурик Роман Ігорович
Герой України Герой України (посмертно)		 01994-10-022 жовтня 1994, Івано-Франківськ, студент філософського факультету Прикарпатського університету 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув на передовій від пострілу снайпера у скроню близько 12:15. 20.02.14 був упізнаний у морзі.
14 Україна Дзявульський Микола Степанович
Герой України Герой України (посмертно)		 01958-09-011 вересня 1958. Мешкав у Шепетівці. Вчитель географії та біології, член ВО «Свобода» 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув у Києві на Інститутській вулиці від кулі снайпера, яка влучила прямо у серце.
15 Україна Дигдалович Андрій Іванович[76]
Герой України Герой України (посмертно)		 01973-06-033 червня 1973, село Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область. 02014-02-2020 лютого 2014 В січні, після поранення беркутівцем гумовою кулею на вулиці Грушевського, втратив 80 % зору на одне око. Комендатурою Майдану нагороджений орденом «За оборону Майдану», вручення мало відбутися ввечері 20 лютого, проте зранку він загинув. Снайперська куля пробила бронежилет навиліт. Орден вручили дітям під час похорону. Поховали Героя Небесної Сотні 23 лютого на Алеї Героїв Личаківського цвинтаря у Львові.
16 Україна Дмитрів Ігор Федорович
Герой України Герой України (посмертно)		 01983-10-099 жовтня 1983, мешканець с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область 02014-02-2020 лютого 2014 Його шукали декілька годин безнадійно. А близько 17:00 надійшла інформація із 17-ї лікарні Києва про те, що він помер (комбінована політравма).
17 Україна Жаловага Анатолій Григорович
Герой України Герой України (посмертно)		 01980-03-1313 березня 1980, Львів. Народився в м. Дубляни, Жовківський район, Львівська область. Закінчив Львівський державний університет фізичної культури, фах — гандбол. Кандидат в майстри спорту. 02014-02-2020 лютого 2014 O 10.00 ранку він був убитий снайпером на Інститутській вулиці кулею в голову. Куля повністю розтрощила її. Смерть настала відразу. Тіло на подвір'ї біля Михайлівського собору
18 Україна Жеребний Володимир Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01985-10-066 жовтня 1985, Рудки, Самбірський район, Львівська область, працівник Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету. 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув на Інститутській вулиці, кулі снайпера влучили в шию (в сонну артерію) та голову. Похований у рідному місті Рудки.
19 Україна Кемський Сергій Олександрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01981-11-1515 листопада 1981, Керч. Мешкав у Коростені, Житомирська область, куди переїхав з батьками[64][77], експерт Інституту політичних і економічних ризиків і перспектив, анархіст 02014-02-2020 лютого 2014 Належав до «Чорної сотні». Допомагав виносити поранених. Загинув на Інститутській вулиці від снайперського пострілу. Тіло ідентифіковане на подвір'ї біля Михайлівського собору.
20 Україна Корнєєв Анатолій Петрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01961-01-2323 січня 1961, с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області 02014-02-2020 лютого 2014 Інформація про загибель з'явилась зранку 20 лютого. До обіду в Гаврилівцях дружина Людмила виїхала на Київ. Товариш подзвонив на його телефон, а трубку підняв незнайомий чоловік і сказав, що снайпер поцілив у серце.
21 Україна Костенко Ігор Ігорович[78]
Герой України Герой України (посмертно)		 01991-12-3131 грудня 1991, с. Зубрець Бучацького району Тернопільської області, студент-географ, редактор української Вікіпедії.[79] За два з половиною роки написав понад 280 статей. 10 серпня 2014 засновник «Вікіпедії» Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка дописувачем року. Про присудження відзнаки було оголошено на церемонії закриття «Вікіманії» — щорічної конференції, яка збирає дописувачів та активістів проєкту з усього світу. Пан Вейлз зазначив, що історія Ігоря Костенка справила на нього глибоке враження.[80] 02014-02-2020 лютого 2014 Був убитий в районі Жовтневого палацу. За словами його друга Володимира, який переносив тіло Ігоря, його ноги були побиті «так що їх можна було зав'язати на вузол».
22 Україна Котляр Євген Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01980-04-1414 квітня 1980, Харків. Закінчив Харківський державний технічний університет радіоелектроніки. Промисловий альпініст. Активіст екологічної організації «Зелений фронт». 02014-02-2020 лютого 2014 Був на Майдані від початку грудня з кількаденними перервами. Належав до третьої сотні. Майже всі ночі провів на Майдані. Чергував на барикадах, прикривав людей від силовиків щитом, переносив поранених. Після початку «мирного наступу» повернувся з Харкова, куди поїхав на кілька днів до батька, прибув до Києва 18 лютого й поновився у третій сотні, хоча планував приєднатися до новоствореної харківської сотні. Востаннє Женю бачили на вул. Інститутській під час перестрілки між 10:00 і 10:30, він переносив поранених і вбитих. Є також інформація, що він загинув ближче до 11:00, коли йшов в атаку. Тіло Євгена передали до моргу на вул. Оранжерейній близько полудня 20 лютого. Похований у Харкові 23 лютого. Залишилися батько й молодша сестра.
23 Україна Коцюба Віталій Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01982-07-077 липня 1982. Народився в Вороблячині, Яворівського району Львівської області. Мешкав у м. Новояворівськ, Яворівського району. Залишилося двоє дітей (7 р., 12 р.). 02014-02-2020 лютого 2014 За словами очевидців, ризикуючи власним життям, під обстрілом активісти повернулися за Віталієм, але вже живим його витягнути з того пекла не вдалося.
24 Україна Мельничук Володимир Валерійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01974-08-2222 серпня 1974, Київ 02014-02-2020 лютого 2014 Помер у 17-й лікарні від вогнепальних поранень 20 лютого (кульове поранення грудей)[81].
25 Україна Мовчан Андрій Сергійович[82]
Герой України Герой України (посмертно)		 01980-01-1717 січня 1980, с. Великі Осняки, Ріпкинський район, Чернігівська область. Мешкав у Києві. Працював у Театрі ім. Франка майстром сцени. Член Демократичного Альянсу 02014-02-2020 лютого 2014 Був волонтером на Майдані. Загинув від кульового поранення. Похований у рідному селі[83].
26 Україна Мойсей Василь Михайлович
Герой України Герой України (посмертно)		 01992-03-2323 березня 1992, с. Зубрець Бучацького району Тернопільської області, проживав у м. Ківерці, Волинська область. Приїхав на Майдан у Київ разом зі своїми побратимами в ніч з 18 на 19 лютого. Навчався в Університеті розвитку людини «Україна» у Луцьку на 4-му курсі. 02014-02-2020 лютого 2014 Помер у 17-й лікарні Києва від вогнепального поранення у грудну клітину. Вранці 20 лютого на Інститутській вулиці у нього влучив снайпер. Хлопця не врятувало те, що він був у цивільному бронежилеті. Куля пошкодила важливі кровоносні судини.
27 Україна Опанасюк Валерій Адамович
Герой України Герой України (посмертно)		 01971-05-2020 травня 1971, Рівне 02014-02-2020 лютого 2014 Перед тим два дні не виходив на зв'язок. Була непідтверджена інформація про те, що, можливо, людина загинула. Загинув 20 лютого від снайперської кулі. Похорони відбулися 23 лютого в Рівному. Похований на кладовищі «Нове».
28 Україна Пантелєєв Іван Миколайович[73]
Герой України Герой України (посмертно)		 01981-12-011 грудня 1981, Краматорськ рок-музикант, соліст групи «Небо Мінуса». 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув на Інститутській. За свідченням лікарів та його матері — в тілі мав сім куль. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна».
29 Україна Паньків Микола Олександрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01975-02-066 лютого 1975, с. Лапаївка Пустомитівського району Львівської області. Без батька залишилось двоє дітей (8 p., 13 p.) 02014-02-2020 лютого 2014 Микола помер від кулі снайпера в груди 20 лютого у Києві. Помер по дорозі до лікарні. Був застрелений тоді, коли він витягував поранених та вбитих з-під обстрілу.
30 Україна Паращук Юрій Григорович[84]
Герой України Герой України (посмертно)		 01966-07-011 липня 1966, Тальне, Черкаська обл. Мав сина від першого шлюбу та дві прийомні доньки. На час подій Євромайдану працював столяром у Харкові. Похований у Тальному[85]. 02014-02-2020 лютого 2014 Убитий від пострілу з даху на Інститутській вулиці, про що повідомив Ігор Швайка у твіттері.
31 Україна Пехенько Ігор Олександрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01970-07-1919 липня 1970, Вишгород, Київська область[86] 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув біля Будинку профспілок від кулі снайпера.
32 Україна Полянський Леонід Петрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01975-10-2424 жовтня 1975, Жмеринка, Вінницька область[45]. Поляк. 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув внаслідок вогнепального поранення в груди. Тіло виявили в морзі № 1 (Київ, вул. Оранжерейна, 9)[87][88].
33 Україна Саєнко Андрій Степанович
Герой України Герой України (посмертно)		 01962-10-2626 жовтня 1962, Фастів, Київська обл., ур. Сміла, Черкаська область, афганець, громадський активіст, підприємець[45] 02014-02-2020 лютого 2014 Він був бійцем Сьомої сотні Самооборони. Загинув вранці 20 лютого від кулі снайпера. Тіло в морзі № 1 (Київ, вул. Оранжерейна, 9).
34 Україна Смоленський Віталій Віталійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01984-10-055 жовтня 1984, с. Фурманка, Уманський район, Черкаська область[45]. Жив та працював у Києві. У нього залишилось двоє маленьких дітей[89]. 02014-02-2020 лютого 2014 Тіло на подвір'ї біля Михайлівського собору. Похований у рідному селі[90].
35 Україна Сольчаник Богдан Зіновійович[91]
Герой України Герой України (посмертно)		 01985-07-2525 липня 1985, Старий Самбір, Львівська область, викладач УКУ 02014-02-2020 лютого 2014 Тіло на подвір'ї біля Михайлівського собору
36 Україна Тарасюк Іван Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01993-01-2828 січня 1993, смт Олика, Ківерцівський район, Волинська область.Єдиний син у батьків. 02014-02-2020 лютого 2014 У четвер вранці вирішив повісити державний прапор на одному з об'єктів Євромайдану, снайперські кулі влучили у голову, пробили легені. Помер на місці. Похований у смт Олика[92]
37 Україна Ткачук Ігор Михайлович[73]
Герой України Герой України (посмертно)		 01975-09-011 вересня 1975, селище Знам'янськ, Калінінградська область, Росія. Українець. Мешкав у с. Велика Кам'янка, Коломийський район. 02014-02-2020 лютого 2014 Поїхав у Київ 18 лютого, загинув 20. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна».
38 Україна Точин Роман Петрович[73]
Герой України Герой України (посмертно)		 01970-08-066 серпня 1970, Ходорів, Жидачівський район, Львівська область 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув від вогнепального поранення в голову. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна».
39 Україна Ушневич Олег Михайлович[73]
Герой України Герой України (посмертно)		 01982-06-2020 червня 1982, Дрогобич, Львівська область. Мешкав у Сколе. 02014-02-2020 лютого 2014 Застрелений снайпером на Інститутській вулиці біля Жовтневого палацу. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна».
40 Україна Храпаченко Олександр Володимирович
Герой України Герой України (посмертно)		 01987-09-1818 вересня 1987, Рівне, за освітою був театральним режисером. 02014-02-2020 лютого 2014 Снайпер поцілив у ключицю. Куля пройшла легені та потрапила у печінку. Смерть була миттєвою.
41 Україна Царьок Олександр Миколайович[73]
Герой України Герой України (посмертно)		 01959-01-022 січня 1959, смт Калинівка, Васильківський район, Київської області 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув біля Жовтневого палацу. Зламані ноги, рука, ребра, три кульові поранення — два в живіт і одне в груди). Без батька залишилося 5 дітей. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна»[93].
42 Україна Чаплінський Володимир Володимирович
Герой України Герой України (посмертно)		 01970-01-1313 січня 1970, Обухів, Київська область. Батько двох дітей. 02014-02-2020 лютого 2014 Поліг на Майдані від кулі снайпера, кульове поранення шиї[94].
43 Україна Чміленко Віктор Іванович[73]
Герой України Герой України (посмертно)		 01961-02-044 лютого 1961, Бобринець, Кіровоградська область. Мешкав у с. Борисівка, Бобринецький район, Кіровоградська область. 02014-02-2020 лютого 2014 Фермер, застрелений снайпером[95].
44 Україна Шеремет Людмила Олександрівна
Герой України Герой України (посмертно)		 01943-01-1212 січня 1943, Хмельницький[45] 02014-02-2222 лютого 2014 Працювала лікарем-анестезіологом. Поранена 19 лютого в голову в Хмельницькому біля будівлі СБУ, звідки була відкрита стрілянина з автомата. Померла в лікарні[96].
45 Україна Шилінг Йосип Михайлович
Герой України Герой України (посмертно)		 01953-02-1414 лютого 1953, пенсійне посвідчення № 6622999, Дрогобич, Львівська область 02014-02-2020 лютого 2014 Загинув від пострілу в голову біля Жовтневого палацу. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна».
46 Україна Шимко Максим Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01979-10-2121 жовтня 1979, м. Вінниця, козак 4-го редуту Майдану, учасник клубу історичної реконструкції «Білий вовк» 02014-02-2020 лютого 2014 Невідомого чоловіка без документів, лише з квитком на потяг до Вінниці знайшов серед загиблих тернопільський репортер 20minut.ua. Фото вбитого вінничанина розмістили на сайті аби знайти його родичів. За кілька годин з'ясувалося — у Києві загинув 33-річний Максим Шимко (кульове поранення голови)
47 Україна Щербанюк Олександр Миколайович [78]
Герой України Герой України (посмертно)		 01968-01-022 січня 1968, Чернівці 02014-02-2020 лютого 2014 20 лютого 2014 року вбито двома кулями неподалік від стели. Перша вцілила зліва нижче ребер, друга — в серце. Похорон відбувся 23 лютого в Чернівцях. Попрощатися з героєм прийшли тисячі чернівчан

21 лютого

№ Прізвище, ім'я,
по батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті
1 Грузія Кіпіані Давид Ілліч
Орден Героїв Небесної Сотні Лицар Ордена Героїв Небесної Сотні (посмертно)		 01980-06-2828 червня 1980, Тбілісі, грузин, громадянин Грузії, мав півторарічного сина 02014-02-2121 лютого 2014 Був знайдений в ніч з 20 на 21 лютого поряд з барикадою біля ЦУМу, у формі бійця Самооборони та бронежилеті зі слідами від двох куль. Помер у кареті швидкої допомоги від зупинки серця. Існує декілька різних версій причин його загибелі, згідно з інформацією судмедекспертизи — помер від гострої ішемії та серцевої недостатності.
2 Україна Цепун Андрій Михайлович
Герой України Герой України (посмертно)		 01978-10-1414 жовтня 1978, Київ[45] 02014-02-2121 лютого 2014 23 лютого стало відомо про смерть Андрія. Він був серед активістів, які блокували 20 грудня в'їзд у Київ з Гостомельської траси. Опівночі Андрій ішов сам додому та був по дорозі вбитий. Його тіло було знайдено на Верболозній вулиці зі слідами побиття та черепно-мозковою травмою[97].

Список жертв після 21 лютого 2014 року

№ Прізвище, ім'я,
по батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті
1 Україна Ільків Богдан Іванович
Герой України Герой України (посмертно)		 01962-07-033 липня 1962, смт Щирець, Пустомитівський район, Львівська область 02014-02-2222 лютого 2014 Отримав два кульових поранення в живіт під час стрільби на Майдані, помер 22 лютого в лікарні.
2 Україна Подригун Олександр Володимирович
Герой України Герой України (посмертно)		 01972-01-2323 січня 1972, с. Залужжя, Білогірський район, Хмельницька область 02014-02-2323 лютого 2014 21 лютого 2014 року був жорстоко побитий, внаслідок чого отримав важкі тілесні ушкодження. Був знайдений на вулиці Лісовій у Києві з розбитою головою; шпиталізований до однієї з київських лікарень, де і помер 23 лютого 2014 року.[98]
3 Україна Бачинський Ігор Володимирович
Герой України Герой України (посмертно)		 01983-11-3030 листопада 1983, Київ 02014-02-2525 лютого 2014 Він круглий сирота, є тільки бабуся та дідусь, які живуть у Боярці. Вони повідомили, що Ігор отримав травми на майдані, лікувався, але потім помер. Але в документах про смерть вказана причина смерті некримінального характеру[99].
4 Україна Костишин Михайло Йосипович
Герой України Герой України (посмертно)		 01971-04-099 квітня 1971, с. Нижній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область 02014-02-2626 лютого 2014 Був на Майдані відразу після побиття студентів. Його також було жорстоко побито. З 27 січня був у лікарні, але врятувати життя йому не вдалося[100].
5 Україна Зубенко Владислав Віталійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01991-04-2222 квітня 1991, Харків[45] 02014-02-2828 лютого 2014 Отримав поранення 20 лютого[101].
6 Україна Мазур Артем Анатолійович
Герой України Герой України (посмертно)		 01987-08-066 серпня 1987, Хмельницький[45] 02014-03-033 березня 2014 Належав до 15-ї сотні Самооборони Майдану. Артем був поранений осколками гранати під час сутичок у Маріїнському парку. В хлопця був проламаний череп, лікарі витягували осколки з голови. Від 18 лютого Артем перебував у комі[102].
7 Україна Слободян Тарас Ігорович
Герой України Герой України (посмертно)		 01982-12-1010 грудня 1982, Тернопіль[103] дата смерті невідома Похований 05.03.2014 на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі. Похоронна процесія починалася з Підгороднього (з нового будинку родини)[104]. Хлопець перебував на Майдані у Києві, проте, потім безслідно зник (з грудня місяця місцеперебування невідоме). Знайшли його аж у березні на Сумщині в лісі, без кисті руки.[105]
8 Україна Шеремет Василь Олександрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01949-03-2121 березня 1949[45], смт Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область 02014-03-077 березня 2014 Помер в одній із київських лікарень від ран, отриманих під час сутичок із «беркутівцями» на київському Майдані. Уродженець Ланчина. Проживав і мав сім'ю (трьох синів) у Красній, згодом одружився вдруге у Київській області (Березань[45]). Василь Шеремет із багатодітної сім'ї (було десятеро дітей). У Ланчині в урочищі Мочарка проживає його 93-річна мама. Похорон орієнтовно має відбутися у неділю, 9 березня у післяобідню пору, бо все залежить від того, коли привезуть померлого у Ланчин[106].
9 Україна Наконечний Іван Максимович
Герой України Герой України (посмертно)		 01931-10-1818 жовтня 1931[45], Київ 02014-03-077 березня 2014 Помер в одній із київських лікарень від ран, отриманих під час сутичок 19 лютого на Інститутській вулиці. 83-річний офіцер ВМС СРСР. Важкі травми голови і шийного відділу хребта спричинили кому, внаслідок чого до тями Іван Наконечний так і не прийшов. Був присутній на Майдані від часу розгону студентів 30 листопада 2013 року[107].
10 Україна Бура Ольга Василівна
Герой України Герой України (посмертно)		 01986-07-2222 липня 1986, с. Ріпнів, Буський район, Львівська область. Жила в с. Журатин, Буський район, Львівська область 02014-03-1010 березня 2014 Брала активну участь в акціях протесту у Києві, починаючи з 24 листопада 2013 року. Від отриманих під час протистояння важких травм померла в київській лікарні 10 березня 2014 року. Тіло мали привезти на Львівщину 12 березня. Поховали дівчину 13 березня у селі Ріпнів, де Ольга народилася[108].
11 Україна Аксенин Василь Степанович
Герой України Герой України (посмертно)		 01962-02-044 лютого 1962[45], с. Литячі, Тернопільська область 02014-03-1212 березня 2014 Чернівчанин Василь Аксенин був важко поранений у Києві під час розстрілу демонстрантів 20 лютого. У четвер, 20 лютого, з ним вранці не було телефонного зв'язку, а потім подзвонили з лікарні: «Поранений…» Травми дуже серйозні: пробита черевна порожнина, пошкоджена тазостегнова кістка. Він переніс кількагодинну серйозну операцію. Наприкінці лютого його відвезли до Польщі на лікування. У Польщі від отриманих ран помер[109] .
12 Україна Чернявський Дмитро Олександрович
Герой України Герой України (посмертно)		 01992-03-055 березня 1992, Артемівське, Артемівський район Донецька область, 02014-03-1313 березня 2014, Донецьк Загинув від ножового поранення проросійськими бойовиками під час мітингу за єдність України у Донецьку.
13 Україна Гаджа Петро Миронович
Герой України Герой України (посмертно)		 01966-07-033 липня 1966[45], Рахів, Закарпатська область 02014-03-2222 березня 2014 Проживав у Києві. Не зважаючи на слабке здоров'я, був на майдані з перших днів, займався нічними чергуваннями, входив до 8-ї сотні. Під час подій під Верховною Радою наковтався газу. Товариші хотіли дати респіратор. Він сказав: «Беріть собі, а я і так хворий». Зрештою в кінці лютого потрапив до лікарні. Майже місяць лікувався від газових опіків бронхів та легень. Кілька днів тому покинув лікарню, збирався до санаторію, але 22 березня помер[110] .
14 Україна Нечипоренко Анатолій Ілліч
Герой України Герой України (посмертно)		 01941-09-011 вересня 1941, Брусилів (смт), Житомирська область 02014-04-1111 квітня 2014

З 1988 року і до пенсії працював у «Київзовніштрансі» на міжнародних перевезеннях. Після виходу на пенсію і до останніх днів трудився в охороні гаражного кооперативу «Пролісок». Проживав у Києві. Був важко травмований 18 лютого: закрита черепно-мозкова травма і вдавлений перелом кісток черепа. Весь час після травми був в комі, але перед смертю прийшов до тями і впізнав рідних. Помер 11 квітня від травм.

15 Україна Якубенко Михайло 1975 р.н., с. Склименці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області 18 квітня 2014 Отримав удар в голову важким предметом під час сутичок на вул. Грушевського 20 лютого. Внаслідок травм від удару помер в Черкаській обласній лікарні 18 квітня 2014 року.
16 Україна Сидорчук Юрій Володимирович
Герой України Герой України (посмертно)		 01961-05-022 травня 1961, Дерно, Волинська область 02014-06-2828 червня 2014

Було поранено на Майдані 18 лютого кулею великої кінетичної енергії з проникненням у мозок, 19.02.14 о 00:50 було доставлено у коматозному стані в Інститут нейрохірургії України і там прооперовано, вже 27 лютого разом з групою інших поранених учасників Майдану було перевезено на лікування до Чехії. Смерть настала 28 червня внаслідок тяжких черепно-мозкових поранень. Юрій помер, так і не приходячи до тями[111].

17 Україна Гриценко Олександр Петрович Київ 02014-12-099 грудня 2014

Був поранений на Майдані, після отримання поранень була зроблена перша операція з видалення частини черепа в лікарні швидкої допомоги. 06.03.2014 потрапив до Чехії в військовий шпиталь, де йому замінили частину черепа на пластину. Після повернення в Україну через місяць була зроблена третя операція в лікарні швидкої допомоги, після якої він втратив рухомість. Смерть настала 9 грудня внаслідок тяжких черепно-мозкових поранень[112].

18 Україна Орленко Віктор Миколайович
Герой України Герой України (посмертно)		 01961-03-088 березня 1961. Народився і похований в с. Талалаївка, Чернігівська область[113] 02015-06-033 червня 2015

Колишній афганець, залізничник за фахом, мешканець Києва. Отримав кульове поранення в голову під час розстрілів на Майдані, коли кинувся рятувати свого пораненого сина. Він потрапив до лікарні у надважкому стані. Два місяці Віктор перебував у комі. Згодом був відправлений на реабілітацію у Німеччину. Євромайданівець прийшов до тями, навіть зміг сидіти і говорити. Однак після повернення в Україну його стан знову погіршився.[114]

19 Україна П'ятковський Роман Петрович 22 березня 1983, с. Дітківці Бродівського району Львівської області 02017-02-2222 лютого 2017

Був «найважчим» із поранених вранці 20 лютого на вул. Інститутській. Куля пробила хребет. Від смерті в київській лікарні (менінгіт спинного мозку) врятують волонтери та ізраїльські лікарі. Помре удома. В останню путь його проведе півтора десятка людей. «Пливе кача» на похороні не звучатиме.[115]

20 Україна Більчук Тарас Миколайович

Орден Героїв Небесної Сотні Лицар Ордена Героїв Небесної Сотні (посмертно)

2 травня 1960, с. Коршів, Здолбунівський район, Рівненська область 14 серпня 2017 Український художник, громадський діяч, був активним учасником Революції гідності. Пережив перший розгін 30 листопада і події 18 лютого після яких зазнав струсу мозку. Помер раптово 14 серпня 2017 року після інсульту. Похований 15 серпня в рідному селі.
Зовнішні відеофайли
Відео з похвилинною фіксацією загибелі 45-и із 47-и вбитих 20 лютого Героїв Небесної сотні. Зелений квадратик – людина жива, червоний – у неї влучила куля.

Невстановлені імена загиблих

  • 22 січня 2014 року під час протистояння на вулиці Грушевського у Києві за нез'ясованих обставин було застрелено двох активістів Євромайдану. Того ж дня в Київській області було знайдено тіло ще одного активіста, який був викрадений за день до цього.
  • За не підтвердженою владою інформацією одночасно із вбивством Юрія Вербицького в ніч з 21 на 22 січня, ймовірно, було вбито ще одного активіста Євромайдану[14].
  • За інформацією комендатури Євромайдану та свідків, 22 січня, під час подій на вулиці Грушевського, було вбито ще 2-х невідомих протестувальників[116].
  • За інформацією 21 січня помер чоловік, який впав з колонади стадіону «Динамо»[117].
  • 02014-02-1818 лютого 2014 р. — в центрі Києва знайдене одне безголове[118] тіло активіста Євромайдану[119] (кримінальний почерк силових структур — як з журналістом Гонгадзе), два тіла на барикадах біля виходу з верхнього «Хрещатика» в Києві (вулиця Інститутська), офіційно підтверджено три вбиті особи мітингувальників[120][121]; на березі ріки Дніпро в Києві віднайдене ще одне тіло активіста Євромайдану з хусточкою Самооборони Майдану на шиї[122], та вже загинуло 20 мітингувальників (Міністерство охорони здоров'я України ще раніше підтвердило 11 аналогічних смертей)[123]; у Михайлівському соборі лежать тіла 4 активістів Євромайдану тощо[124]; на медекспертизу в Києві привезено п'ять тіл[125]; біля Києва знайшли тіло чоловіка зі стрічкою Євромайдану на одязі та навмисно спотвореним обличчям[126];[127]; медики Києва повідомляють про 11 загиблих активістів Євромайдану[128]. За повідомленнями медиків, 15 чоловік було вбито на Інститутській вулиці, 22 чоловік — на вулиці Михайла Грушевського. Значна кількість жертв — поранені, яких добивали силовики[129]. Також 5 чоловік загинуло при штурмі майдану.
  • 02014-02-2020 лютого 2014 р. — невпізнане тіло[130]. За інформацією Медичної сотні загалом загинуло близько 100 осіб, ідентифіковано — 58 осіб[131][132].
  • 02014-02-2121 лютого 2014 Міністерство охорони здоров'я України офіційно визнало 77 смертей за 18-21 лютого 2014 року[133].
  • 02014-02-2424 лютого 2014 Міністерство охорони здоров'я України офіційно визнало 89 смертей та 726 постраждалих, 520 особа ушпиталена, з 312 — втрачений зв'язок.
  • Станом на 02014-02-2626 лютого 2014 року в «Будинку профспілок» у Києві віднайдено 11 заживо згорілих людей[134].
  • Станом на 02014-02-2828 лютого 2014 року, 94 людини загинуло за час протестів в україні — МОЗ. Всього 88 осіб загинуло в місті Києві з часу протистоянь учасників масових протестів з силовиками, тобто з 30 листопада 2013 року. Причому 83 особи померло в столиці за період з 18 по 28 лютого 2014 року. У регіонах загинуло 6 учасників акцій громадянського протистояння, з них 2 особи в Криму, 2 — в Хмельницькій області, 2 — у Черкаській області[135].
  • Станом на 02014-02-2828 лютого 2014 року: Ігор Мірошниченко: «Київський крематорій спалював невпізнані тіла загиблих майданівців»[136].
  • Станом на 02014-03-033 березня 2014 року: МОЗ: Число жертв у ході протестів в Україні зросло до 95 осіб[137].
  • Станом на 02014-03-033 березня 2014 року: МОЗ стала відома точна кількість загиблих під час пожежі в Будинку профспілок[138].
  • Точна кількість загиблих під час протестів буде відома за місяць — МОЗ. Станом на 02014-03-055 березня 2014 99 загиблих, але в дуже важкому стані перебувають 15 осіб[139].
  • Станом на 02014-03-066 березня 2014 року на лікуванні в закладах охорони здоров'я Києва перебувало 216 осіб[140].
  • Станом на 02014-03-099 березня 2014 року кількість загиблих у сутичках у центрі Києва з 30 листопада 2013 року досягла 101 особи[141].
  • Станом на 02014-03-1414 березня 2014 Євромайдан SOS. Оновлений список загиблих станом на 14 березня[142]
  • ПС стверджує: невідомий герой (Святослав (Боєць)) з Будинку профспілок — їх боєць. 05 квітня 2014.[143]
  • 10 квітня 2014 року в українських ЗМІ було поширено інформацію від медиків-волонтерів про те, що список жертв Євромайдану може сягнути 780 осіб[144][145][146]. 11 квітня 2014 року міністр охорони здоров'я Олег Мусій, який був керівником медичної служби Майдану, заявив, що інформація про 780 загиблих є провокацією й не відповідає дійсності. Він підтвердив офіційну статистику, за якою на 10 квітня загинуло чи померло 105 активістів Майдану[147][148].

Юридична оцінка подій

Експертна оцінка ситуації — МВС застосовувало зброю проти протестувальників незаконно[149]:

Щодо участі снайперів:
Застосування снайперів, за чинним законодавством, передбачається лише в конкретних випадках проти осіб, встановлених як особи, які є злочинцями і щодо яких ухвалені окремі рішення про знешкодження цих осіб. Снайпери за своїми інструкціями у категоричний спосіб не мають права застосовувати зброю до невизначеного кола осіб.

Щодо заяви Захарченка про застосування зброї:
У ній немає посилання на жоден нормативно-правовий акт, і це не випадково. Тому що немає жодного нормативно-правового акту, який би давав правові підстави із застосування зброї снайперами, автоматичної зброї на ураження людей.

— Микола Сірий, юрист, старший науковий співробітник Інституту держави і права НАН України

У липні 2014 року з офіційного звіту слідчої комісії Верховної Ради стало відомо, що у справі про розстріл людей на Майдані вже за нового керівництва МВС було знищено всі докази.[150]

Голова ТСК Геннадій Москаль заявив, що наприкінці лютого просив міністра Арсена Авакова опечатати зброю спецпідрозділів, у яких значилися снайперські групи. Цього не було зроблено, а 62 беркутівці, на чолі із заступником командира Сергієм Кусюком, викрали кілька десятків автоматів, снайперські гвинтівки та втекли.[150]

Також було знищено всю документацію, що пов'язана зі зброєю.[150]

У звіті ТСК зроблено висновок, що докази втрачено безповоротно саме через злочинну недбалість нового керівництва МВС.[150]

Реквієм «Небесної Сотні»

Зовнішні відеофайли
«Пливе кача» у виконанні «Піккардійської терції»
Він іде по воді (присвячено пам'яті загиблих героїв революції 2014)[151], Марія Бурмака, 30 січня 2014
Небесна сотня. Творчі ангели

Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану 21 лютого 2014 року звучала жалобна пісня «Пливе кача…», що стала неофіційним реквіємом «Небесної Сотні»[152].

Ушанування пам'яті

Докладніше: Ушанування пам'яті Євромайдану та Небесної сотні

Назва «Небесна Сотня»

Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.[153][154]

Назви вулиць і площ

Київ, Алея Героїв Небесної Сотні (в сторону вулиці Інститутської)
Київ, Алея Героїв Небесної Сотні
Фотографія, встановлена на вулиці Інститутській в Києві в пам'ять одного з Героїв Небесної Сотні.

Впродовж зими-весни 2014 року щонайменше 30 вулиць і площ у різних населених пунктах України були названі на честь Героїв Небесної Сотні. Площа Героїв Євромайдану в Тернополі (раніше — майдан Мистецтв) отримала нову назву 23 січня 2014 року, наступного дня після перших жертв зіткнень — Сергія Нігояна, Юрія Вербицького та Михайла Жизневського. Протягом лютого 2014 площі та вулиці Героїв Майдану з'явились у Вінниці (21), Дніпрі (22), Козятині (23), Кропивницькому (24), Луцьку, Кам'янці-Подільському, Ніжині (26), Каневі (27), Олевську та Знам'янці (28).

20 листопада 2014 року Київська міська рада перейменувала відрізок вулиці Інститутської, де 20 лютого відбувалися розстріли учасників Майдану, на Алею Героїв Небесної Сотні.

20 листопада 2015 року у місті Харків майдан Руднєва перейменовано на майдан Героїв Небесної Сотні[155].

Назви інших об'єктів

День Героїв Небесної Сотні

Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні відзначається 20 лютого. Його встановлено указом Президента України Петра Порошенка № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».[156]

Присудження звань Герой України

24 лютого 2014 народні Верховна рада України прийняла постанову № 4213[157] «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Документ доручав наступному Президентові України присвоїти звання «Герой України» полеглим під час збройних конфліктів упродовж листопада 2013 р. — лютого 2014 р. в Україні. Авторами законопроєкту виступили депутати від партії ВО «Свобода» Ірина Фаріон, Ігор Сабій та Анатолій Вітів. Проєкт підтримали 342 депутати[158], серед яких були й депутати від опозиційних до сил Майдану партій.

3 березня до Закону були внесені зміни, що передбачали нагородження також і смертельно поранених на Майдані, на думку автора проєкту, депутата від партії «Батьківщина» Віталія Немілостівого, через те, що з моменту прийняття попередньою постанови ще кілька важко поранених померли в лікарнях. За відповідне рішення проголосували 255 нардепів.[159]

Виконувач обов'язків президента О. Турчинов не міг видати указ про нагородження, оскільки згідно зі статтею 112 Конституції України виконувач обов'язків Президента України не має повноважень нагороджувати державними нагородами.

Хоча наступного Президента України — Петра Порошенка, було інавгуровано 7 червня 2014 року, впродовж більш ніж 5 місяців, постанова Верховної Ради України залишалася президентом не виконаною. Ця обставина викликала обурення громадськості під час покладання Петром Порошенком квітів до пам'ятного хресту загиблим на вулиці Інститутській вранці 21 листопада з нагоди річниці від початку Революції гідності.[160][161][162]

Цього ж дня Петро Порошенко підписав указ № 890, згідно з яким «За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності» звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присуджено 99 особам.[163] 20 лютого 2015 року звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присвоєно ще 5 особам.[164]

20 лютого 2015 року Петро Порошенко вручив 107 орденів «Золота Зірка» Героя України родичам загиблих під час Революції гідності та АТО.[165]

Орден Героїв Небесної Сотні

Докладніше: Орден Героїв Небесної Сотні

26 червня 2014 Президентом України було ініційовано заснування нової державної нагороди — Орден Героїв Небесної Сотні[166]. Орден був затверджений Верховною Радою України 1 липня 2014[167][168][169]. Орден встановлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.

Впродовж місяця було розроблено статут і малюнок Ордена, і 6 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Указу Президента України «Про Орден Небесної Сотні», Статут та малюнок Ордену Героїв Небесної Сотні[170]. Указ Президента вийшов двома місяцями пізніше — 3 листопада 2014 року[171] Станом на 16 лютого 2018 року орденом Героїв Небесної Сотні нагороджені 4 особи.

  1. Жизневський Михайло Михайлович (27 листопада 2014, посмертно) — Білорусь
  2. Кіпіані Давид (27 листопада 2014, посмертно) — Грузія
  3. Хурція Зураб (27 листопада 2014, посмертно) — Грузія
  4. Більчук Тарас Миколайович (16 лютого 2018, посмертно) — Україна
  • Тіла загиблих у готелі «Україна» зранку 20 лютого
    Тіла загиблих у готелі «Україна» зранку 20 лютого
  • Тимчасовий пам'ятний знак загиблим Героям Євромайдану, встановлений 26 січня 2014, автори О. Харч і В. Ахунов
    Тимчасовий пам'ятний знак загиблим Героям Євромайдану, встановлений 26 січня 2014, автори О. Харч і В. Ахунов
  • Молитва біля тимчасового меморіалу загиблим під час Євромайдану
    Молитва біля тимчасового меморіалу загиблим під час Євромайдану
  • Хвилина мовчання на Євромайдані у пам'ять Небесної Сотні
    Хвилина мовчання на Євромайдані у пам'ять Небесної Сотні
  • Шлях Небесної Сотні. Інститутська вулиця. 24.02.2014
    Шлях Небесної Сотні. Інститутська вулиця. 24.02.2014
  • Софійська площа в Києві 24.02.2014
    Софійська площа в Києві 24.02.2014
  • Стіна пам'яті Героїв Небесної Сотні в Дніпрі
    Стіна пам'яті Героїв Небесної Сотні в Дніпрі
  • Тимчасовий пам'ятний знак загиблим на Інститутській вулиці
    Тимчасовий пам'ятний знак загиблим на Інститутській вулиці
  • Пам'ятник Героям Небесної сотні в Миколаєві
    Пам'ятник Героям Небесної сотні в Миколаєві
  • Музей Небесної Сотні у Івано-Франківську
    Музей Небесної Сотні у Івано-Франківську

«Територія гідності»

Докладніше: Територія гідності

У березні 2014 року було анонсовано проведення міжнародного відкритого конкурсу на концепцію оновленого громадського простору ядра міста Києва із матеріалізацією подій революції гідності, який згодом отримав назву «Територія гідності». Конкурс тривав протягом року, а його результати були оголошені 16 червня 2015. Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України, у 2016 році заплановано утворити державний заклад «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Гідності», і віднести його до сфери управління Українському інституту національної пам'яті[172].

Див. також

Небесна сотня
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Примітки

  1. ↑ «Небесна Сотня» (на «youtube»). Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  2. ↑ «Небесная сотня Майдана: в Киеве попрощались с погибшими» — сайт ООО «Диджитал Венчез». Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  3. ↑ 19.30. на «5 канале» телемарафон «Небесная Сотня». Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  4. ↑ 5 канал проведет телемарафон памяти «Небесной Сотни». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  5. ↑ Рада установила помощь семьям погибших активистов (21 февраля 2014, 18:27) — сайт «LB.ua» [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ На Майдані попрощалися з «небесною сотнею» загиблих активістів. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  7. ↑ Людмила Денісова: Список загиблих «Небесної Сотні» поповнився / Прес-служба Міністерства соціальної політики України // Урядовий портал. — 2014. — 2 червня.
  8. ↑ Подробности смерти «за Майдан»: врачи уверяют, что избитый умер от пневмонии [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.], ГЛАВРЕД (26 грудня 2013)
  9. ↑ Правоохоронці побили чоловіка за Майдан. Він помер у лікарні [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.]. Українська Правда. 24.12.2013
  10. ↑ Вербицький, якого викрадали разом з Луценком, мертвий [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.], Високий Замок (22 січня 2014)
  11. ↑ Брат Юрія Вербицького упізнав тіло, знайдене у лісосмузі [Архівовано 24 січня 2014 у Wayback Machine.], Радіо Свобода (22 січня 2014)
  12. ↑ У Бориспільському районі виявлено два трупи зі слідами тортур [Архівовано 23 січня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда (22 січня 2014)
  13. ↑ Жертвы Майдана: Кто и зачем убивает активистов? [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.] Цензор.нет (28.01.14, відео телеканалу TVI, передача «Знак оклику»)
  14. ↑ а б Вербицький, якого викрадали разом із Луценком, мертвий [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.]. Українська правда. 22.01.2014
  15. ↑ а б ЗМІ: Один з убитих на Грушевського — білорус [Архівовано 24 січня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда (22 січня 2014)
  16. ↑ а б Слідству стали відомі результати експертиз тіл загиблих мітингувальників — керівництво ГСУ, МВС (23 січня 2014). Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014.
  17. ↑ а б Ексклюзив ТВі. Тіла вбитих Жизневського та Нігояна (увага, шокуюче відео) [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.], ТВі (22 січня 2014)
  18. ↑ а б Відомо ім'я людини, яку застрелили на Грушевського [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда (22 січня 2014)
  19. ↑ Семья погибшего в Киеве активиста Нигояна переехала в Украину, спасаясь от войны в Нагорном Карабахе [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.], Интерфакс-Украина (22 грудня 2014)
  20. ↑ Бывший каратист Сергей Нигоян до гибели охранял Евромайдан [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.], «Комсомольская правда» в Украине (22 грудня 2014)
  21. ↑ Помер ще один активіст, підстрелений на Грушевського [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.]. Українська правда. 25.01.2014
  22. ↑ Более 200 киевлян уже сдали кровь для пострадавшего на Грушевского [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.], Газета День (24 січня 2014)
  23. ↑ Всередині «ялинки» на Майдані знайшли повішеного чоловіка. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.
  24. ↑ На каркасі ялинки на Майдані знайшли труп чоловіка [Архівовано 29 січня 2014 у Wayback Machine.]. ТСН. 27.01.2014
  25. ↑ Загадкова смерть на Майдані. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  26. ↑ [1] [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]. В обласній лікарні Івано-Франківська помер активіст Богдан Каліняк, ТСН. 1+1. 30.01.2014
  27. ↑ Підтвердилася інформація про ще одного загиблого майданівця, Українська правда, 31 січня 2014. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 31 січня 2014.
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ У Запоріжжі в автомобілі заживо спалили активіста Автомайдану. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.
  30. ↑ Сім'я спаленого запорізького автомайданівця: Над вбивством попрацювали професіонали. Інформаційне агентство Galnet. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  31. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/16/7014042/ [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] відповідальність за спаленого активіста у Запоріжжі взяли на себе «Привиди Севастополя»
  32. ↑ На похоронах запорожца Сергея Синенко кричали «Героям слава». Архів оригіналу за 26.02.2014. Процитовано 23.04.2019.
  33. ↑ В Запорожской области простились с сгоревшим заживо Сергеем Синенко-фоторепортаж. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2021.
  34. ↑ Список погибших на Майдане (ОБНОВЛЯЕТСЯ, 75 человек). Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  35. ↑ а б в г д е Появился первый список погибших (фамилии). Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  36. ↑ «Факти»: Чиста вода, фарби та фантазія — інгредієнти живого малюнку ебру. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  37. ↑ Вінницький художник Валерій Брезденюк загинув на Майдані. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  38. ↑ Газета «Експрес» № 22 (7428) за 27.02-6.03.2014 року
  39. ↑ Відео. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  40. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 20 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  41. ↑ Подробиці вбивства журналіста: невідомі в масках витягли його з таксі. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  42. ↑ Відео. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  43. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  44. ↑ а б Стало відомо ім'я запорожця загиблого на київському Майдані — список жертв» Новини України та Світу. News.tesfir.ru. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  45. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Електронний довідник «Вся Украина — жители» [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  46. ↑ Сьогодні у Броварах ховатимуть жінку, яку вбили на барикадах [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 20.02.2014
  47. ↑ Artem Shevchenko. Тіла вбитих євромайданівців. Один із них має бейджик із прізвищем (фото) | Експрес — онлайн. Expres.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  48. ↑ Один з загиблих на Майдані – Дідич Сергій з Городенки. Poglyad.te.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  49. ↑ АМНІСТІЯ | цикл розслідувань «Слідами революції» (укр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  50. ↑ Перша офіційна компенсація від МВС за дії Беркуту: дружина загиблого віддає половину для армії. ТЕКСТИ (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  51. ↑ hromadske.ua. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 7 лютого 2018.
  52. ↑ Зайко загинув учора на вул. Інститутській. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  53. ↑ Тернопіль: співчуття рідним і близьким Олександра Капіноса (текст інтерв'ю 2012 р.) [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] // 7 днів, 19.02.2014.
  54. ↑ а б Стали відомі імена трьох загиблих протестувальників. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2014.
  55. ↑ На Майдані загинув український дзюдоїст — сайт «Espreso.tv». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  56. ↑ Герої Майдану з Донеччини [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.]. UAINFO, 26.02.2014 09:12
  57. ↑ У столиці «тітушками» було по-звірячому вбито Юрія Нечипорука, який допомагав Майдану. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  58. ↑ http://33kanal.com/33channel/11098-14-9-10[недоступне посилання з липня 2019]
  59. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 17 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  60. ↑ Газета «Вести». Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  61. ↑ а б в Загиблі 18-20.02. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
  62. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  63. ↑ Кременчуцький Телеграф: У Києві загинув кременчужанин — штаб кременчуцького «Майдану» [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  64. ↑ а б в [[https://web.archive.org/web/20140225232622/http://society.lb.ua/accidents/2014/02/21/256239_poyavilsya_predvaritelniy_spisok.html Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] Список погибших на Майдане 18-20 февраля / LB.ua]
  65. ↑ [2] [Архівовано 3 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  66. ↑ Остання жертва будинку профспілок?. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 10 липня 2014.
  67. ↑ http://procherk.info/news/7-cherkassy/21286-u-pamjat-pro-zagiblih-na-majdani-nazvut-dvi-vulitsi-na-cherkaschini [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] У пам'ять про загиблих на Майдані назвуть дві вулиці на Черкащині
  68. ↑ Список зниклих скоротився на 3 людини // «Свідомо», 4 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  69. ↑ Інтернет-газета «Про все». Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  70. ↑ На уманському блокпосту загинув активіст — Дзвін. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  71. ↑ Громадський сектор Євромайдану. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  72. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  73. ↑ а б в г д е ж У Києві з вулиці Інститутської по людях ведуть прицільний вогонь снайпери та автоматники (оновлюється). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  74. ↑ 22 лютого поховали Назара Войтовича зі Збаражчини. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  75. ↑ unian: Снайпери стріляють у медиків, які виносять поранених з Майдану — «Свобода» [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  76. ↑ Оновлений список загиблих під час сутичок у Києві, серед них — журналіст [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.], Список загиблих станом на 20.02.2014 які знаходяться на Оренжерейній вулиці, УП, 20 лютого 2014
  77. ↑ Коростенці з почестями провели земляка в останню путь. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  78. ↑ а б Известны имена двух убитых на Майдане (20 февраля 2014) — сайт «LB.ua» [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  79. ↑ Игорь был одним из лучших студентов факультета, писал статьи об экономике и истории авиации, в том числе и для «Википедии». Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 21 лютого 2014.
  80. ↑ Вікіпедистом року став українець, який загинув на Майдані. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  81. ↑ [3] [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  82. ↑ Сторінка у Фейсбук. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 20 лютого 2014.
  83. ↑ Мовчан Андрій // «Небесна сотня». Пам'яті загиблих на Євромайдані. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
  84. ↑ «Нам дуже болить»: Харківські побратими приїхали на похорон бійця «Небесної Сотні» до Тального / 24 лютого 2014, Новини Черкас та Черкаської області. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2014.
  85. ↑ Похорон тальнівчанина, що загинув на Майдані, відбудеться завтра о 13.00. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 22 лютого 2014.
  86. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  87. ↑ Pogrzeb Polaka, który zginął na Majdanie. Miał 35 lat [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  88. ↑ У Центральному морзі перебувають тіла 16 загиблих (СПИСОК). Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  89. ↑ Сайт «Главком». Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  90. ↑ Віталія Смоленського, вбитого силовиками на Майдані, поховали на Уманщині. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 22 лютого 2014.
  91. ↑ На Майдані загинув викладач УКУ — zaxid.net. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  92. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  93. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  94. ↑ [4] [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  95. ↑ Anna Babinets — Tijdlijnfoto's. Facebook. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 20 лютого 2014.
  96. ↑ В неділю Майдан прощатиметься із вбитою під стінами СБУ Людмилою Шереметою. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  97. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  98. ↑ Подригун Олександр Володимирович // Сайт «Герої України» (ukrgeroes.narod.ru). Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 15 грудня 2014.
  99. ↑ Завтра, 27 лютого, ховатимуть 30-річного Ігоря Бачинського. Facebook. Євромайдан SOS. 26 лютого 2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  100. ↑ В больнице умер еще один активист Майдана - ФОКУС. Фокус. 27 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  101. ↑ "Небесна сотня" поповнилася ще одним харків'янином. ТСН. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  102. ↑ Мазур Артем — новий боєць Небесної Сотні. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014.
  103. ↑ Уточнено в батьків. Перевірено за документами особової справи працівника ТНЕУ: автобіографія, копія паспорта.
  104. ↑ Інформація уточнена і перевірена в батьків.
  105. ↑ Зоряна Деркач. Тіло Тараса Слободяна знайшли у лісі // г. Свобода. — № 21. — 12 березня.
  106. ↑ «Помер боєць Майдану Василь Шеремет, уродженець Ланчина» // «Народна Воля», 7 березня 2014. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  107. ↑ Небесну Сотню поповнив 101-й боєць // «Радіо Свобода», 9 березня 2014. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
  108. ↑ «Небесну сотню» поповнила дівчина з Львівської області // «5 канал», 12 березня 2014 року [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
    «На Львівщині поховали 28-річну героїню Небесної сотні (відео)» // ФАКТИ. ICTV, 13 березня 2014 року [Архівовано 14 березня 2014 у Wayback Machine.]
  109. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  110. ↑ Не стало ще одного героя Майдану. Гаджа Петро Миронович (13.07.1966 р.н.) родом із Рахова Закарпатської області. Facebook. Переглянути все
    . 24 березня 2014. Процитовано 8 листопада 2023.    {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  111. ↑ У Чехії помер герой Майдану. Українська правда. 29 червня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 червня 2021.
  112. ↑ До Небесної сотні відійшов ще один герой [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Телеканал «24». 11.12.2014
  113. ↑ http://www.day.kiev.ua/uk/news/040615-pishov-z-zhyttya-maydanivec-viktor-orlenko-yakogo-poranyly-v-golovu-18-lyutogo
  114. ↑ До «Небесної сотні» приєднався євромайданівець, який більше року боровся за життя [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]. ТСН. 1+1. 03.06.2015
  115. ↑ Три дні перед весною [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]. «Тексти». 28.03.2017
  116. ↑ 4 людини загинули під час учорашніх протистоянь[недоступне посилання з червня 2019]. 5 канал. 23.01.2014
  117. ↑ Із колонади впало двоє, живий лише один, а підстрелений помер | Українська правда. Pravda.com.ua. 22 січня 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  118. ↑ Обезглавленный человек на Майдане (18+) 18.02.2014 (видео). Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 26.02.2014.
  119. ↑ «Повз Ради пронесли обезголовлений труп активіста — ФОТО» (18.02.2014) — сайт: Українське рейтингове агентство «УРА». Архів оригіналу за 25.02.2014. Процитовано 19.02.2014.
  120. ↑ «На Майдані зафіксували ще два трупи активістів (фотофакт)» (18.02.2014) — сайт: Закарпатський інформаційно-діловий портал «Мукачево.net». Архів оригіналу за 22.07.2017. Процитовано 27.11.2021.
  121. ↑ «В Киеве на баррикадах лежат трупы убитых активистов» (18.02.2014) — сайт «Новости Херсона». Архів оригіналу за 21.04.2016. Процитовано 15.07.2019.
  122. ↑ «У Києві на Трухановому острові знайдено труп активіста Майдану» (19.02.2014) — сайт «NEWSru.ua». Архів оригіналу за 24.02.2014. Процитовано 19.02.2014.
  123. ↑ «На Трухановому острові знайшли труп активіста» (19.02.2014) — сайт ТОВ «Корреспондент». Архів оригіналу за 19.02.2014. Процитовано 19.02.2014.
  124. ↑ «У Михайлівському соборі лежать трупи 4 активістів Майдану — ЗМІ» (19.02.2014) — сайт «TCH.ua». Архів оригіналу за 23.02.2014. Процитовано 19.02.2014.
  125. ↑ «В Киеве госпитализированы 59 митингующих, на медэкспертизу доставлены пять трупов» (18 февраля 2014) — «Севастопольская газета»: новости Севастополя [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  126. ↑ «під Києвом знайшли труп чоловіка зі стрічкою Євромайдану на одязі» сайт «TCH.ua». Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  127. ↑ [«МВС повідомляє про 6 вбитих силовиків, ЗМІ — про 13 загиблих мітингувальників» (02014-02-18[[18 лютого]] [[2014]]) — сайт «Українська правда». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 19 лютого 2014. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) «МВС повідомляє про 6 вбитих силовиків, ЗМІ — про 13 загиблих мітингувальників» (02014-02-1818 лютого 2014) — сайт «Українська правда»]
  128. ↑ [«Медики Києва повідомляють про 11 загиблих активістів. У міліції — про 7 вбитих» (02014-02-19[[19 лютого]] [[2014]]) — сайт «Тиждень.ua». Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) «Медики Києва повідомляють про 11 загиблих активістів. У міліції — про 7 вбитих» (02014-02-1919 лютого 2014) — сайт «Тиждень.ua»]
  129. ↑ Я вчера лично закрыла глаза 15 мертвым на Институтской, «беркут» добивал раненых — медик-волонтер. Видео. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  130. ↑ Появился предварительный список погибших сегодня на Майдане (20 февраля 2014) — сайт «LB.ua» [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  131. ↑ Опознано 58 убитых активистов — список (20 февраля 2014) — сайт «Україна онлайн» [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  132. ↑ У Києві за день загинуло понад 70 осіб, — Медслужба Майдану (20.02.2014) — сайт «gigamir.net». Архів оригіналу за 24.02.2014. Процитовано 20.02.2014.
  133. ↑ Минздрав подтвердил 77 смертей 18-21 февраля (21 февраля 2014) — сайт «LB.ua» [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  134. ↑ В Доме профсоюзов нашли уже 11 сгоревших заживо людей[недоступне посилання з липня 2019]
  135. ↑ 94 ЛЮДИНИ ЗАГИНУЛО ЗА ЧАС ПРОТЕСТІВ В УКРАЇНІ — МОЗ. Українська правда. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  136. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  137. ↑ МОЗ: Число жертв у ході протестів в Україні зросло до 95. Українська правда. 3 березня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 4 червня 2021.
  138. ↑ Стала відома точна кількість загиблих під час пожежі в Будинку профспілок // «TCH», 4 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
  139. ↑ Точна кількість загиблих під час протестів буде відома за місяць — МОЗ. Українська правда. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 4 червня 2021.
  140. ↑ Небесна сотня: кількість загиблих майданівців сягнула 100 осіб. Українська правда. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 жовтня 2023.
  141. ↑ "Небесна сотня" нараховує вже 101-го бійця. Українська правда. 9 березня 2014. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 4 червня 2021.
  142. ↑ Оновлений список загиблих станом на 14 березня 1. Аксенин Василь Степанович. Facebook. Євромайдан SOS. 14 березня 2014. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 7 листопада 2021.
  143. ↑ ПС стверджує: невідомий герой з Будинку профспілок — їх боєць. Українська правда. 5 квітня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 4 червня 2021.
  144. ↑ http://tvi.ua/new/2014/04/10/pid_chas_protystoyannya_na_maydani_zahynuly_780_lyudey__medyky_volontery [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] ТВі: Під час протистояння на Майдані загинули 780 людей, — медики-волонтери
  145. ↑ ZiK: Справжня кількість загиблих на Майдані сягає 780 осіб, — волонтери-медики. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
  146. ↑ Gazeta.ua: За час акцій на Майдані загинуло 780 людей — медики. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
  147. ↑ Глава Минздрава Мусий опроверг слухи о 780 погибших на Майдане. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  148. ↑ Українська правда: Мусій спростовує дані волонтерів про 780 загиблих на Майдані. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  149. ↑ МВС застосовувало зброю проти протестувальників незаконно — юрист // «Радіо Свобода», 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  150. ↑ а б в г Через недбалість керівництва МВС були знищені докази розстрілу людей на Майдані [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], [podrobnosti.ua/news-release/vypusk-za-08-ijlja-0900-3/cherez-nedbalst-kervnitstva-mvs-buli-znischen-dokazi-rozstrlu-ljudej-na-majdan/ video] // Подробности-ТВ, 08 липня 2014 14:05
  151. ↑ Марія Бурмака — Героям Майдану: Він іде по воді (Україна розколота на люмпенів та гідних людей) [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.], УП, 31 січня 2014
  152. ↑ На Майдані прощаються із загиблими героями. Люди налаштовані на рішучі дії, — трансляція. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  153. ↑ Домашенко Т. Небесна Сотня Воїнів Майдану. — Київ-Вишневе, 2014. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 27 листопада 2021.
  154. ↑ Небесна сотня воїнів Майдану. — С. 34-35. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
  155. ↑ У Харкові з'являться площа Героїв Небесної сотні, вулиці Людмили Гурченко та Леоніда Бикова. Архів оригіналу за 27 вересня 2020.
  156. ↑ Указ Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»
  157. ↑ Проект Постанови про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  158. ↑ Поіменне голосування про проект Постанови про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту (№ 4213) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 23 листопада 2014.
  159. ↑ Проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 23 листопада 2014.
  160. ↑ Порошенка засвистали родичі героїв Небесної сотні: кричали «Ганьба!». Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 23 листопада 2014.
  161. ↑ Родичі Героїв Небесної сотні освистали Порошенка: відео. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 23 листопада 2014.
  162. ↑ Порошенко при покладанні квітів до пам'ятника Небесній сотні поспілкувався з родичами загиблих. Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  163. ↑ Указ Президента України № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України» [Архівовано 21 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  164. ↑ Указ Президента України від 20 лютого 2015 року № 94/2015 «Про присвоєння звання Герой України»
  165. ↑ Петро Порошенко вручив сьогодні 107 орденів Золота зірка Героя України [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] // ТСН, 20 лютого 2015
  166. ↑ Проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо заснування ордена Героїв Небесної Сотні) // Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  167. ↑ Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до статті 7 Закону України „Про державні нагороди України“ (щодо заснування ордена Героїв Небесної Сотні)» // Офіційний портал Верховної Ради України, 01 липня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 23 листопада 2014.
  168. ↑ Рада заснувала Орден Героїв Небесної Сотні [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.] 24 (телеканал), 01.07.2014
  169. ↑ Рада заснувала орден Героїв небесної сотні // TCH.ua, 1 липня 2014 р. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  170. ↑ Перші Ордени Героїв Небесної Сотні Президент України вручить на День Незалежності // Урядовий портал, 07.08.2014. Архів оригіналу за 08.08.2014. Процитовано 23.11.2014.
  171. ↑ Указ Президента України № 844/2014 «Про орден Героїв Небесної Сотні» [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  172. ↑ Розпорядження від 18 листопада 2015 р. № 1186-р [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Урядовий портал

Література

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Небесна_сотня&oldid=43412700