Перейти до вмісту

Десантно-штурмові війська України

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аеромобільні війська України)
Десантно-штурмові війська
Збройних Сил України
Емблема Десантно-штурмових військ Збройних Сил України
Засновано1 січня 1992 року[1]
Країна Україна
ВидЗСУ Збройні сили
Рольповітрянодесантні війська
Штаб командуванням. Житомир
в/ч А3771
ПрізвиськаЄноти [⇨]
ОборонецьАрхістратиг Михаїл
Гасло«Завжди перші!»
Прапор
Річниці8 листопада
Війни/битвиМиротворчі місії Російсько-українська війна
Вебсайтdshv.mil.gov.ua
Командування
Командувач бригадний генерал
Олег Апостол
Знаки розрізнення
Прапор
Нарукавний знак
Беретний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Деса́нтно-штурмові́ війська́ Збро́йних Сил Украї́ни (абр. ДШВ ЗСУ) — окремий рід військ у складі Збройних Сил України, призначений діяти як повітряний десант, а також для виконання бойових завдань у тактичному та оперативному тилу ворога. До складу військ входять десантно-штурмові, аеромобільні, повітрянодесантна, єгерська та артилерійська бригади[2]. Десантно-штурмові війська перебувають у постійній бойовій готовності і є наймобільнішим родом військ, який спроможний виконувати будь-яке завдання в різних умовах[3].

До 2012 року мали назву Аеромобільні війська (АеМВ), у 2012—2017 роках — Високомобільні десантні війська (ВДВ). До 2016 року рід десантних військ входив до складу Сухопутних військ.[⇨]

Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2023 року зазначає, що ДШВ ЗСУ на той час налічували 30 000 військовослужбовців (7 бригад і 1 на стадії формування, 1 полк, 1 окремий артилерійський дивізіон). ДШВ ЗСУ мають на озброєнні танки (Т-80), понад 166 бронетранспортерів (БТР-Д, БТР-3, БТР-4, БТР-80, Дозор-Б, Oncilla, VAB, Kirpi), 70 бойових машин десанту (БМД-1, БМД-2), бронеавтомобілі (Bushmaster, IVECO LMV, KrAZ Spartan, MLS Shield, Новатор), артилерію (2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація», БМ-21 «Град», Д-30, 2С9 «Нона», 120-мм міномети), засоби ППО (Стріла-10, Piorun, ЗУ-23-2).[4]

Доктрина застосування

[ред. | ред. код]

Основними завданнями ДШВ визначені:[5]

  • порушення управління військами та роботи тилу противника;
  • унеможливлення планомірного використання резервів противником;
  • боротьба з повітряними десантами та угрупованнями противника, що прорвалися;
  • зайняття й утримання важливих об'єктів і рубежів з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання власних військ та сил у визначених операційних зонах, районах.

Крім основних завдань ДШВ можуть брати участь у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходах щодо здійснення захисту життя і здоров'я громадян та об'єктів державної власності за межами України та виконувати інші завдання, визначені законами України.

Історія

[ред. | ред. код]

Рід десантних військ Збройних Сил України був створений після проголошення незалежності України на основі частин і з'єднань повітрянодесантних військ СРСР, які дислокувалися на території країни на момент розпаду СРСР. З'єднання та частини входили до складу Збройних Сил України поступово, в період з 1 січня 1992 року до початку літа 1993 року.

1999 року Президентом України була затверджена дата Дня аеромобільних військ — 2 серпня[6].

27 липня 2012 підписано розпорядження[7] про присвоєння аеромобільним військам ЗС України назви «Високомобільні десантні війська», таким чином відновили радянську абревіатуру «ВДВ».

У 2015 році аеромобільні бригади Високомобільних десантних військ були підсилені танковими підрозділами, таким чином перетворивши їх на десантно-штурмові. Кожна з п'яти бригад мала отримати по танковій роті. Для посилення ВДВ були обрані танки Т-80, що завдяки газотурбінному двигуну мали перевагу у швидкості і маневровості у порівнянні з Т-64[8][9][10].

У 2016 році виведено зі складу Сухопутних військ та сформовано як окремий рід військ[11].

В травні 2017 року концерн Укроборонпром підготував чергову партію танків Т-80, які пройшли капітальний ремонт, для передачі десантним військам[12].

У червні 2017 року проведено перші від відновлення незалежності військові навчання зі стрільбами реактивної артилерії безпосередньо з поромів на воді: підрозділи 95-ї бригади форсували Дніпро[13][14].

Наприкінці жовтня 2017 року Командування ВДВ повідомило про затвердження ребрендингу та нової дати професійного свята. Назву змінено на: Десантно-штурмові війська, професійне свято: новостворені Десантно-штурмові війська відзначатимуть 21 листопада, в День архістратига Михаїла[15][16].

21 листопада 2017 року проведено урочисту церемонію на Михайлівській площі в Києві, під час якої п'ятий Президент України й військове командування вручили нову символіку:[17][18][19][20]

  • проведено церемонію заміни блакитного берета на берети кольору марун разом із новим беретним знаком[21].
  • Вручено штандарт командувача десантно-штурмових військ
  • Вручено прапор роду військ
  • Встановлено текст клятви десантника

У травні 2019 року у військах офіційно дозволили використання парашутних систем Т-11, Intruder RA-360 и Hi-5, а також систем десантування вантажів «MicroFly II» и «FireFly» іноземного виробництва[22].

Структура

[ред. | ред. код]
Докладніше: Структура Десантно-штурмових військ України

Навчальні частини[25]

Частини забезпечення[25]

  • Комендатура десантного забезпечення[26]
  • 102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна, А3749
  • 135-й окремий батальйон управління,[27] А3204, м. Житомир, Житомирська область
  • 170-й окремий полк логістики
  • 232-га об'єднана база забезпечення, А0310
  • 347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол, А0876
  • 124-та топографічна частина, А1977
  • 25-й гарнізонний будинок офіцерів Десантно-штурмових військ
  • 12-й центр забезпечення охорони державної таємниці, А4223


Оснащення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
Українські десантники на навчаннях «Saber Junction-2018»

У 2016 році Командування, ще ВДВ, планувало збільшити штатну чисельність військ до 30000 осіб до 2020 року[32].

Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2021 року зазначає, що ДШВ ЗСУ налічує 20000 військовослужбовців. Вони організовані у 7 бригад (1 повітрянодесантну, 5 десантно-штурмових і 1 аеромобільну) і 1 окремий дивізіон артилерії.[33]

На кінець 2021 року польський портал Defence24 оцінював чисельність ДШВ ЗСУ в 16000 військовослужбовців[34].

Навчальні заклади

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]
Докладніше: Командування Десантно-штурмових військ України
Штандарт командувача

Командувачі:

Традиції

[ред. | ред. код]

Професійне свято

[ред. | ред. код]
Берети ДШВ, 2017 рік
Докладніше: День десантно-штурмових військ

В 1999—2017 роках День високомобільних десантних військ відзначався щороку 2 серпня. Свято встановили в Україні згідно з Указом Президента України «Про День аеромобільних військ» від 2 серпня 1999 р. № 937/99. На підставі Указу Президента України від 27 липня 2012 року № 457 «Про День високомобільних десантних військ» змінено його назву, відповідно до зміни назви роду військ.

З 2017 року новостворені Десантно-штурмові війська відзначали своє професійне свято 21 листопада, в День архістратига Михаїла — верховного командувача Божого війська у битві проти нечистих сил[15]. Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України» від 21 листопада 2017 р. № 380/2017.

6 листопада 2025 року в пресслужбі Десантно-штурмових військ Збройних Сил України повідомили, що Президент України Володимир Зеленський постановив відзначати День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України 8 листопада щорічно. Свято встановлено в Україні у день, коли за Новоюліанським календарем вшановують Архангела Михаїла, покровителя воїнів[43][44].

Прізвиська

[ред. | ред. код]

Одне з прізвиськ українських десантників — єноти[45][46][47]. Це знайшло відображення у сувенірній продукції десантних військ, ілюстраціях[48]. Єнотами назвав десантників і Президент України у вересні 2018 року[49][50].

Вшанування

[ред. | ред. код]
Монета «Десантно-штурмові війська Збройних Сил України»

11 вересня 2021 року Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 10 гривень, присвячену Десантно-штурмовим військам ЗСУ, яка входить серії монет «Збройні сили України»[51].

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Десантно-штурмові війська України

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Десантно-штурмові війська Збройних Сил України. Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 2 березня 2024.
  2. ↑ Десантно-штурмові війська Збройних сил України | Міністерство оборони України. mod.gov.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2025.
  3. ↑ Десантно-штурмові війська. Досвід застосування на війні та перспективи розвитку
  4. ↑ The Military Balance, 2023, с. 203—204.
  5. ↑ Основними завданнями ДШВ визначені. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2018.
  6. ↑ Указ Президента України № 937 від 1999
  7. ↑ Управління преси та інформації МОУ: На базі повітряно-десантної частини та аеромобільних військ створені високомобільні десантні війська (ВДВ) Збройних Сил України [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
  8. ↑ Десантники получили первую партию газотурбинных танков Т-80. ЛІГА.Новости. 9 липня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  9. ↑ Т-80 підсилить десантників. Понад 50 танків пішли у ВДВ - Народна армія. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  10. ↑ Обкатка танка Т-80 ВДВ Украины. ФОТОРЕПОРТАЖ. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  11. ↑ Основні показники реформування Міністерства оборони та Збройних Сил у 2016 році. Ukrainian Military Pages. 4 серпня 2017. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 7 лютого 2021.
  12. ↑ “Укроборонпром” підготував для десантників чергову партію “летючих” танків Т-80 – відео випробувань. wartime.org.ua. Військова панорама. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  13. ↑ Унікальний досвід: під час навчань ВДВ вперше в історії ЗСУ “Гради” вдарили з поромної переправи. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  14. ↑ Бойові стрільби, десантування, багатокілометрові марші та подолання різних перешкод здійснили воїни 95 окремої десантно-штурмової бригади ВДВ на кількох військових полігонах. www.vdv.mil.gov.ua. Високомобільні десантні війська України. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  15. ↑ а б Замість ВДВ будуть Десантно-штурмові війська. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  16. ↑ Михайло Забродський: Час змін настав - ВДВ ЗСУ змінять назву, форму та свято (відео). www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  17. ↑ Виступ Президента України під час урочистої церемонії перейменування Високомобільних десантних військ у Десантно-штурмові війська Збройних Сил України та встановлення Дня Десантно-штурмових військ ЗСУ. www.president.gov.ua. Адміністрація Президента України. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2017.
  18. ↑ Замість ВДВ в Україні будуть Десантно-штурмові війська. www.bbc.com. BBC Україна. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  19. ↑ Затверджено емблему, девіз і прапор Десантно-штурмових військ ЗС України. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  20. ↑ Десантно-штурмові війська - тепер офіційно. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  21. ↑ Глава держави: Відсьогодні українські десантники носитимуть темно-бордові берети – кольору крові своїх побратимів, пролитої в боях за Україну. www.president.gov.ua. Адміністрація Президента України. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2017.
  22. ↑ Наказ міністерства оборони України № 222 від 8 травня 2019 р. «Про допуск до експлуатації у Збройних Силах України окремих зразків військової техніки»
  23. ↑ [1]
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 15 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ а б Високомобільні десантні війська. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
  26. ↑ У владі неба. В Десантно-штурмових військах сформований новий підрозділ. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 3 вересня 2018.
  27. ↑ Структура ВДВ. www.vdvua.net. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
  28. ↑ У ДШВ розповіли, про переваги Challenger 2 на передовій. Мілітарний (укр.). Процитовано 9 квітня 2025.
  29. ↑ admin (1 березня 2019). Українська модернізація Т-80: тепловізори та не тільки. Мілітарний (укр.). Процитовано 9 квітня 2025.
  30. ↑ а б в г д У ДШВ оцінюють своїх офіцерів. Мілітарний (укр.). Процитовано 9 квітня 2025.
  31. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Десантно-штурмові війська - які завдання виконують, чим озброєні. ТСН.ua (укр.). 21 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2025.
  32. ↑ Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  33. ↑ The Military Balance, 2021, с. 211.
  34. ↑ "Крилата піхота" України готується до нових рейдів у тилу ворога. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
  35. ↑ Хто командує українськими військами на Донбасі: головні особи. ukr.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 14 вересня 2019.
  36. ↑ «Крилаті піхотинці» вдосконалюють рівень професійної майстерності. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 14 вересня 2019.
  37. ↑ Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам. Сайт Президента України. 23 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
  38. ↑ генерал-лейтенант Забродський Михайло Віталійович. www.vdvua.net. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
  39. ↑ Замість Забродського: командувачем ДШВ став бойовий генерал Мойсюк. Новинарня (укр.). 21 серпня 2019. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
  40. ↑ Максим «Майк» Миргородський - новий командувач ДШВ. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 9 серпня 2021.
  41. ↑ Указ Президента України від 11 лютого 2024 року № 73/2024 «Про призначення І.Скибюка командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України»
  42. ↑ Указ Президента України від 3 червня 2025 року № 85/2025 «Про призначення О.Апостола командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України»
  43. ↑ Указ Президента України від 4 листопада 2025 року № 817/2025 «Про День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України»
  44. ↑ Зеленський переніс День ДШВ — коли святкуватимуть тепер. 06.11.2025, 22:38
  45. ↑ Словник фронтового сленгу: Ніштяки, нора та нацики. www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
  46. ↑ Житомирські десантники зірвали навчання військ НАТО й повергнули в шок американських бойових офіцерів, які, здається, бачили все - News DKS - Новости и инфо Житомира. news.dks.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20 жовтня 2018.
  47. ↑ Бирюков рассказал военную "сказку про енотов" и массовом самоубийстве боевиков (рос.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
  48. ↑ М'яка іграшка Єнот. kapterka.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  49. ↑ Молодці, "єноти" - Порошенко про успіхи десантників на навчаннях Saber Junction (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  50. ↑ Українські десантники захопили італійських спецназівців: фото операції. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  51. ↑ Десантно-штурмові війська Збройних Сил України. old.bank.gov.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Література

[ред. | ред. код]

Довідники

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Десантно-штурмові війська України
у соціальних мережах
Десантно-штурмові війська України на сайті Facebook
Десантно-штурмові війська України на сайті Telegram
Десантно-штурмові війська України на сайті YouTube

Відео

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Десантно-штурмові_війська_України&oldid=46502746