Київ-Пасажирський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:02, 20 лютого 2022, створена Dmytro Tarnavsky (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 3 березня 2022, заснована на цій версії.
Київ-Пасажирський
центральний вокзал, надземна станція
Панорама станції із заходу
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
АдресаГерб Києва Київ, Вокзальна площа, 1
Координати50°26′26″ пн. ш. 30°29′22″ сх. д. / 50.44056° пн. ш. 30.48944° сх. д. / 50.44056; 30.48944
Структура
Лінія(ї)Київ-Волинський — Дарниця
Тип платформберегові, острівні
Колій14 + 10 + 4
Класпозакласна
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу Ескалатор Ліфт Доступ для осіб з інвалідністю
Супутні  «Вокзальна», Київська міська електричка, Київський швидкісний трамвай
Автобус Таксі Автостоянка Аптека Кафе тел.
Історія
Відкрито1870 (154 роки)
Перебудовано1907—1913, 1927—1932,
1944—1947, 1954—1957,
1967—1969, 1978—1980,
2001
Електрифіковано1950
Колишні назвиКиїв І
Будівля
АрхітекторІван Вишневський (перша будівля вокзалу),
Олександр Вербицький
Стильанглійська неоготика (перша будівля),
конструктивізм і українське необароко (теперішня будівля)
Інша інформація
ВласникУкрзалізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)320308
Код Експрес-32200001
Пасажиропотік23,4 млн осіб/рік (2018)
Мапа
Мапа
Київ-Пасажирський на Вікісховищі
Сюди перенаправляється запит «Старий залізничний вокзал (Київ)». На цю тему потрібна окрема стаття.

Ки́їв-Пасажи́рський — позакласна пасажирська залізнична станція Південно-Західної залізниці, головна залізнична станція Києва. Входить до складу Київського залізничного вузла.Три залізничні вокзали станції Центральний, Південний та Приміський обслуговують усі потяги далекого сполучення, що зупиняються в Києві, а також приміські потяги у напрямку Фастова, Коростеня, Ніжина, Яготина та Миронівки. За характером роботи — єдина пасажирська залізнична станція Південно-Західної залізниці.

Підвезення пасажирів до станції забезпечується переважно через станцію метро   «Вокзальна», а також міською електричкою (КМЕ), швидкісним трамваєм, тролейбусними, трамвайними та автобусними маршрутами.

У 2014 році пасажиропотік вокзалу складав 6,3 млн осіб/рік[1]. У 2018 році Центральний залізничний вокзал став найзавантаженішим вокзалом України, який обслужив 23,4 млн пасажирів у дальньому сполученні (з них посадка — 11,6 млн пас./висадка — 11,7 млн пас.)[2].

На початку 2019 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що залізничний вокзал планують передати в концесію терміном на 20 років. Пілотним проєктом має стати Центральний залізничний вокзал у Києві не раніше 2020 року[3]. За даними «Інвестиційного атласу України», вокзал станції «Київ-Пасажирський» щорічно обслуговує 23,5 млн пасажирів, загальна його площа становить 407 тис. м², загальна орендна площа — 236 тис. м²[4].

Історія й архітектура

Київська залізнична станція побудована в 1868—1870 роках для обслуговування залізниць Київ — Балта і Київ — Курськ, будівництво яких було завершене 1870 року. До 1868 року було доведено до лівого берега річки Дніпро, але ще два роки під керівництвом інженера Аманда Струве будували міст через Дніпро. Станція тоді була в долині річки Либеді, на місці солдатських осель.

Перший потяг з Курська на станцію Київ-Пасажирський прибув 18 лютого (2 березня) 1870 року. В 1950 році станцію електрифіковано постійним струмом у складі лінії Київ - Боярка, і на ній з'явилися перші електропоїзди[5]. В 1957 електрифіковано Броварський напрямок[6]. У 1967 році станцію переведено з усією лінією на змінний струм[7], в депо Київ-Пасажирський поступають пасажирські електровози ЧС4, які витіснили паровози і тепловози, а приміські перевезення переведено на електропоїзди ЕР9.[8]

Центральний вокзал

Первісна будівля залізничного вокзалу в Києві споруджена в 1868—1870 роках і представляла собою двоповерхову будівлю із жовтої цегли в давньоанглійському готичному стилі за проєктом архітектора Івана Вишневського. Довжина вокзалу становила 133 метра — була трохи менше розмірів пасажирської платформи, яка простягалася на 144 метра. Для «найвищих осіб» призначалися спеціальні, розкішно облаштовані приміщення, а брудні і тісні зали чекання обслуговували пасажирів третього, нижчого класу[9].

11 (23) серпня 1877 року в будівлі залізничного вокзалу сталася сильна пожежа. Споруду відновили, але з огляду на розширення залізничного сполучення вирішили провести реконструкцію і вокзалу, і всієї станції, яка повинна була поліпшити якість обслуговування пасажирів та розширити можливості всього залізничного вузла.

1894 року до вокзалу прокладено трамвайну лінію.

До 1899 року управління Південно-Західної залізниці розробило проєкт комплексної перебудови Київського залізничного вузла. Так, станцію Київ-Товарний перенесли на значну для того часу відстань від станції Київ-Пасажирський, збудувавши там нову будівлю в стилі технічного модерну, а на території станції Київ-Пасажирський залишили головні залізничні майстерні, паровозне депо і поворотне коло. Тут же передбачалося звести грандіозну споруду нового вокзального комплексу.

На початку XX століття розроблено проєкт будівництва нового вокзалу, оскільки первісна будівля вже не відповідала пасажиропотоку, що зріс. 1913 року стару будівлю було розібрано, натомість неподалік, в районі нинішньої кінцевої зупинки швидкісного трамваю «Старовокзальна» було зведено тимчасовий, як тоді вважалося, дерев'яний барак[10]. Проєкт Управління Південно-Західної залізниці (автор — петербурзький архітектор В. О. Щуко) передбачав будівництво двох вокзалів, з'єднаних разом у вигляді літери «Н» (ідея втілилася в життя тільки у 2001 році з будівництвом Південного вокзалу).

  • Історичні фото вокзалу
  • XIX століття
    XIX століття
  • Наприкінці XIX століття
    Наприкінці XIX століття
  • На початку ХХ століття
    На початку ХХ століття

Головна будівля комплексу повинна була бути вирішена в романських формах. Планувалося, що поїзди далекого сполучення всіх чотирьох напрямків та приміського східного напрямку приймаються і відправляються з колій, що розташовані паралельно довгої осі будівлі вокзалу. Приміські ж електропоїзди західного напрямку — з тупикових колій, що розташовані на захід від вокзалу. 1908 року у районі нинішньої кінцевої станції швидкісного трамвая на Старовокзальній вулиці було побудовано тимчасовий одноповерховий дерев'яний пасажирський павільйон, який в результаті прослужив майже чверть століття. До 1913 року стара вокзальна будівля була знесена, а 1914 року було закладено фундамент нової будівлі вокзалу.

Напередодні початку Першої світової війни було проведено конкурс на найкращий проєкт вокзалу, у якому переміг проєкт архітектора Володимира Щуко. Однак встигли лише закласти фундамент, оскільки вже йшла Перша світова війна. Врешті-решт до ідеї спорудження капітальної будівлі вокзалу повернулися в середині 1920-х років.

Центральний вокзал — головна станційна споруда, яку проєктували Олександр Вербицький і архітектор Павло Альошин. Старшим техніком на будівництві працював і навчався на той час і став знаменитим згодом український радянський архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих Йосип Каракіс. Вокзал будувався впродовж 1927—1932 років у стилі українського бароко з деякими рисами конструктивізму[11].

1936 року до Центрального залізничного вокзалу прокладена тролейбусна лінія.

Під час Другої світової війни будівлю київського вокзалу було частково зруйновано[12].

У 1945—1949 роках за проєктом, розробленим під керівництвом архітектора Георгія Домашенка, вокзал був відновлений[13].

Упродовж 1954—1955 років побудовано споруду Приміського вокзалу[14], прокладені підземні тунелі, які з'єднали Вокзальну площу з вокзалом і платформами[15].

У 1967—1969 роках споруджений навіс над першою платформою, а також пішохідна галерея до 10-ї колії шириною 24 метри (замість двох галерей, які перед тим доходили лише до 4-ї платформи)[16].

Впродовж 1978—1980 років, напередодні Літніх Олімпійських ігор—1980, був реконструйований головний вестибюль Центрального вокзалу. Устаткування залу депутатів Верховної ради на вокзалі виконано архітектором Ірмою Каракіс[17].

2001 року проведена реконструкція Центрального вокзалу, в рекордні терміни (за 6 місяців) був збудований Південний вокзал, який з'єднаний з Центральним вокзалом пішохідним переходом (конкорсом), що проходить над коліями. Між сходами, що ведуть до конкорсу був встановлений ескалатор. Особлива роль у цьому будівництві належала тодішньому Генеральному директору «Укрзалізниці» Георгію Кірпі. Тоді ж на площі напроти Південного вокзалу за проєктом Романа Сивенького було споруджено церкву в трансформованих по-сучасному давньоруських формах. Храм освячено на честь святого Георгія[18].

З 15 грудня 2016 року на головному залізничному вокзалі столиці Київ-Пасажирський змінена система оголошень інформації про нумерацію вагонів — з неї зникли слова «голова поїзда» або «хвіст поїзда». Замість слів «голова поїзда» та «хвіст поїзда» інформація про нумерацію вагонів подається «зі східної» або «із західної» сторони вокзалу. При виході на платформи встановлені відповідні покажчики «Схід» та «Захід». Це нововведення стало першим кроком в системі заходів щодо вдосконалення орієнтування пасажирів на вокзалі[19].

З 30 грудня 2016 року до залізничного вокзалу столиці вночі є можливість дістатися громадським транспортом — трьома нічними тролейбусними й одним автобусним маршрутом з інтервалом руху один раз на годину. Вартість проїзду — 8 гривень, пільги на проїзд не діють[20].

21 січня 2022 року АТ «Укрзалізниця» розпочала встановлення двох нових потужних ескалаторів «Heavy Duty» у вестибюлі Центрального залізничного вокзалу. За даними системи «Prozorro» новий ескалатор коштує близько 13 млн грн, що на 16 % менше очікуваної вартості. З 2001 року старий ескалатор перевіз більше ніж 250 млн пасажирів. Новий ескалатор повністю пристосований до навантаження у відповідності з трафіком головного вокзалу може транспортувати до 11 тисяч пасажирів на добу. Для порівняння: у старого ескалатора цей показник 7,3 тис. пасажирів. Новий ескалатор має регулятор швидкості, сенсор для зупинки сходового полотна за відсутності пасажирів та пристрої для знезараження поручнів. На час встановлення ескалатора, до 6 квітня 2022 року, для пасажирів надана безкоштовна послуга з доставки багажу портерами[21].

З січня 2022 року на головному вокзалі Києва розпочаті експерименти з голосом диктора, яким оголошують відправлення та прибуття поїздів. Оновлення записів викликане бажанням ввести щось нове в рутинні вокзальні оголошення, які не змінювалися понад 18 років, а також тим, що людина, голосом якої було зроблено оголошення, вже давно не працює на залізниці та зробити нові записи з нею важко. Раніше всі оголошення, до яких за останні роки звикли пасажири поїздів, що прибувають та відправляються зі столичного вокзалу, були зроблені старшим диктором станції Київ-Пасажирський Любов'ю Миколаївною Міляшевською, яка звільнилася з залізниці у 2011 році[22].

Інфраструктура

На станції існує три вокзали: Центральний, Приміський і Південний. Вокзали станції Київ-Пасажирський обслуговують усі поїзди внутрішнього й міжнародного сполучення, маршрути яких проходять через Київ.

Центральний і Приміський вокзали розташовані біля Вокзальної площі, на протилежному боці якої розташовані Північні платформи на перегоні Київ-Пасажирський — Київ-Товарний. Згідно пасажирського руху платформи належать пасажирській службі, згідно вантажного — парна колія до кінця платформ у напрямку станції Київ-Деміївський — це перегін Київ-Пасажирський — Київ-Товарний (вхідний світлофор Київ-Товарного розташований відразу за низькою платформою), непарна колія — це станція Київ-Товарний (вихідний світлофор станції знаходиться відразу за високою платформою у напрямку станції Київ-Волинський).

Від Приміського вокзалу вирушають приміські й регіональні поїзди у напрямку Жмеринки, Козятина, Коростеня, Рівного, Фастова, Шепетівки тощо. Приміські поїзди Гребінківського, Ніжинського і Миронівського напрямків найчастіше вирушають від Північних платформ.

Південний вокзал має вихід на вулицю Івана Огієнка.

До станції Київ-Пасажирський належать локомотивне депо, вагонне депо і вагонна дільниця. Поруч зі станцією розташований Київський електровагоноремонтний завод (КЕВРЗ). Із західного боку розташована технічна частина станції, що складається із Нового, Старого, Південного та Оборотного парків. Станція Борщагівка-Технічна використовується для відстою приміських електропоїздів та обслуговування пасажирських вагонів поїздів далекого сполучення.

  • Центральний залізничний вокзал
  • Комплекс споруд вокзалу
    Комплекс споруд вокзалу
  • Інтер'єр вокзалу
    Інтер'єр вокзалу
  • Табло прибуття/відправлення поїздів
    Табло прибуття/відправлення поїздів
  • Конкорс
    Конкорс
  • ЧС4-174 з пасажирським поїздом
    ЧС4-174 з пасажирським поїздом
  • HRCS2-002 та HRCS2-004
    HRCS2-002 та HRCS2-004
  • Вигляд з платформ
    Вигляд з платформ
Докладніше: Виставка рухомого складу історичних локомотивів та вагонів (Київ)

У 2011 році на станції Київ-Пасажирський, біля 14-ї колії, був відкритий музей залізничної техніки просто неба. В експозиції музею паровози, тепловози, електровози, залізничні вагони, інші види рухомого складу і колійного обладнання.

30 грудня 2021 року АТ «Укрзалізниця» завершило оновлення ексклюзивної зони відпочинку для пасажирів на Центральному залізничному вокзалі столиці. Відтепер пасажирам доступна повністю оновлена локація, що отримала назву Business&Family Lounge від Укрзалізниці.

Цілодобовий лаунж розташований на першому поверсі будівлі вокзалу та має окремий вхід з Вокзальної площі зі східної сторони (ліворуч від центрального входу до вокзалу). Сервісний центр, що розташовувався тут раніше, зазнав капітальної реновації та розумного перепланування із залученням команди архітекторів та інтер'єрних дизайнерів LoGoVo.

Простір був переоблаштований для зручності пасажирів, які подорожують по роботі або просто потребують зручного місця для очікування рейсу з можливістю підключення до швидкісного інтернету, підзарядки гаджетів та з якісною кавою. У розпорядженні гостей лаунжу є коворкінг-зона та переговорна кімната. Крім цього, лаунж спеціально адаптовано для пасажирів з дітьми: пасажирам доступна велика дитяча кімната з м’якою ігровою поверхнею, вбиральня зі сповивальним столиком та дитяче меню від Do&Co Kyiv.

Лаунж також має простору зону відпочинку та бар-зону з кавою Idealist, бібліотеку LibrariUZ, душові кімнати та зону чистки взуття.

Простір адаптований для перебування людей з інвалідністю та маломобільних і має інклюзивну вбиральню. Користування мережею Wi-Fi зі швидкісним інтернетом є безкоштовним для відвідувачів лаунжу[23].

Південний вокзал

Перший проєкт будівництва Південного вокзалу відноситься ще до 1903 року, але за радянських часів це будівництво так і не було здійснене, хоча неодноразово планувалося. У 2001 році, після проведеної реконструкції Центрального вокзалу, був збудований Південний вокзал. Були перебудовані платформи, реконструйовано будівлю Центрального вокзалу і Вокзальну площу, підземні пішохідні тунелі, розширена пішохідна галерея (конкорс) над коліями, яка поєднала будівлі Центрального і Південного вокзалів. З початку проєктування до здачі об'єкту в експлуатацію минуло 175 днів.

  • Південний вокзал

Експрес Київ — Бориспіль (Kyiv Boryspil Express)

Докладніше: Kyiv Boryspil Express

16 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт залізничного сполучення між Київським вокзалом і міжнародним аеропортом «Бориспіль»[24]. 28 березня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України затверджено реалізацію проєкту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль»[25].

30 листопада 2018 року відбулося офіційне відкриття руху «Kyiv Boryspil Express». Тривалість поїздки від станції Київ-Пасажирський до міжнародного аеропорту «Бориспіль» становить близько 35—45 хвилин[26]. На маршруті руху курсують рейкові автобуси виробництва польської компанії «Pesa Bydgoszcz»[27].

«Kyiv Boryspil Express» курсує цілодобово і зупиняється лише на проміжній станції Дарниця[28].

У планах «Укрзалізниці» також облаштування зупинки Видубичі та її інтеграція з метрополітеном[29][30]. «Укрзалізниця» поширювала новини щодо необхідності будівництва там нової платформи, однак рейкові автобуси прямують повз існуючу платформу без зупинок. Станом на кінець травня 2019 року на Видубичах розпочаті будівельні роботи, планується завершити облаштування зупинки до кінця 2019 року[31].

«Kyiv Boryspil Express» здійснює близько 58 рейсів за добу. Рекордну кількість пасажирів експреси перевезли у серпні та вересні 2019 року — 98,2 тис. та 107,6 тис. відповідно. Найбільшою популярністю користуються рейси № 842 Київ-Пасажирський — Бориспіль-Аеропорт о 17:50 та № 845 Бориспіль-Аеропорт  — Київ-Пасажирський о 19:17.

2019 року було заплановано оновити рухомий склад експреса і придбати три дизель-потяги[32]. Перший трьохвагонний дизель-поїзд ДПКр-3 з 27 грудня 2019 року вийшов на маршрут «Kyiv Boryspil Express»[33][34][35]. Саме в цей день, 27 грудня 2019 року, співпали дві великі події: мільйонний пасажир «Kyiv Boryspil Express» та запуск нового дизель-поїзда ДПКр-3[36].

Довідкова інформація

Довідкова служба вокзалу працює цілодобово та надає інформацію про розклад руху поїздів по Києву та всій Україні.

Багажне відділення вокзалу станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці пропонує послуги про відправлення багажу та вантажобагажу, вартість за їх перевезення, періодичність курсування багажних вагонів та вартість інших додаткових послуг, що надаються багажним відділенням можна отримати звернувшись по телефону, чи особисто в багажне вокзалу за адресою: 03038, м. Київ, вул. Федорова, 32 (на території станції Київ-Товарний).

  • Центральний залізничний вокзал
    Центральний залізничний вокзал
  • Вигляд з готелю «Експрес»
    Вигляд з готелю «Експрес»
  • Конкорс вокзалу
    Конкорс вокзалу
  • Панорама станції
    Панорама станції
  • Вигляд зі сторони бульвара Тараса Шевченка
    Вигляд зі сторони бульвара Тараса Шевченка

Експрес-каса

З 1 вересня 2016 року на Центральному вокзалі Києва функціонує експрес-каса, де пасажири можуть придбати квитки на поїзди, які відправляються менш ніж через дві години. Продаж квитків здійснюється навіть на поїзди, які відправляються через 15 хвилин. Єдиною умовою є наявність вільних місць.

Експрес-каса працює у вікні № 37, на першому поверсі вокзалу. Час роботи — цілодобово, з невеликими технічними перервами. На вокзалі періодично лунають оголошення про роботу «експрес-каси»[37]. Також експрес-каса є на Південному вокзалі.

Послуга доставки ручної поклажі

З 3 лютого 2020 року «Укрзалізниця» запровадила в пілотному режимі нову послугу для пасажирів — доставка ручної поклажі до/з потяга на станції Київ-Пасажирський. Зокрема, пасажирам пропонують доставку ручної поклажі з вокзалу до вокзалу або адресну — від дверей до дверей. Замовлення адресної доставки передбачає, що кур'єр сам забере поклажу та доставить за кінцевою адресою. Послугу надають за бажанням пасажира, який має проїзний документ і здійснює поїздку від станції початкового відправлення до кінцевої станції прибуття потяга. До перевезення приймають ручну поклажу пасажира вагою до 36 кг включно[38].

Галерея

  • Вежа з годинником та написом «Київ»
    Вежа з годинником та написом «Київ»
  • Платформа
    Платформа
  • Привокзальна площа
    Привокзальна площа
  • Вокзал згори
    Вокзал згори
  • Київ-товарний
    Київ-товарний
  • Вид на платформи
    Вид на платформи
  • Вид на платформи з іншого ракурсу
    Вид на платформи з іншого ракурсу
  • Вихід
    Вихід
  • Музей Укрзалізниці
    Музей Укрзалізниці
  • Старі Потяги
    Старі Потяги
  • Старий локомотив
    Старий локомотив
  • Ретро-потяг
    Ретро-потяг

Див. також

Примітки

  1. ↑ Десять найбільших залізничних вокзалів України 2014 року
  2. ↑ Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році // Економічна правда, 2019-03-01
  3. ↑ Передача в концесію Центрального залізничного вокзалу в Києві можлива не раніше 2020 року // УНІАН. 2019-02-01
  4. ↑ Кабінет міністрів України планує передати сім вокзалів в концесію на 20 років // 368.media. 2020-02-02 (рос.)
  5. ↑ https://www.parovoz.com/history/electrification/1941-50.php
  6. ↑ https://www.parovoz.com/history/electrification/1956-58.php
  7. ↑ https://www.parovoz.com/history/electrification/1967-68.php
  8. ↑ https://amp-censor-net.cdn.ampproject.org/v/s/amp.censor.net/ru/photo_news/204637/kiev_jeleznodorojnyyi_unikalnye_snimki_iz_xx_veka_fotoreportaj?amp_js_v=a6&amp_gsa=1&usqp=mq331AQKKAFQArABIIACAw%3D%3D#aoh=16366282100701&csi=1&referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com&amp_tf=%D0%A1%20%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%20%251%24s&ampshare=https%3A%2F%2Fcensor.net%2Fru%2Fphoto_news%2F204637%2Fkiev_jeleznodorojnyyi_unikalnye_snimki_iz_xx_veka_fotoreportaj
  9. ↑ Будівля київського залізничного вокзалу, споруджена впродовж 1868—1870 років // Вебсайт «Киев. Фотолетопись» (рос.)
  10. ↑ Будівля тимчасового вокзалу станції Київ-Пасажирський, 1920-ті роки // Вебсайт «Київ. Фотолетопис» (рос.)
  11. ↑ Історія Центрального залізничного вокзалу (рос.)
  12. ↑ Напівзруйнована будівля київського вокзалу, 1943 рік // Вебсайт «Киев. Фотолетопись» (рос.)
  13. ↑ Центральний вокзал, 1948 рік // Фотогалерея «Паровоза ИС». Архів оригіналу за 31 січня 2013. (рос.)
  14. ↑ Приміський вокзал, 1955 рік // Фотогалерея «Паровоза ИС». Архів оригіналу за 14 липня 2012.(рос.)
  15. ↑ Київ-Пасажирський, 1961 рік // Фотогалерея «Паровоза ИС». Архів оригіналу за 13 липня 2012.(рос.)
  16. ↑ Київ-Пасажирський, 1950-ті роки // Колекція Арутюняна А. М. (рос.)
  17. ↑ Юнаков, 2016, с. 40.
  18. ↑ Лінда С., Іваночко У. Стильові пошуки в сакральній архітектурі сучасної України[недоступне посилання з червня 2019] // Вісник Львівського національного аграрного університету. — 2009
  19. ↑ Без голови і хвоста: «Укрзалізниця» змінила оголошення про подачу поїзда // РБК-Україна, 2016-12-17
  20. ↑ До залізничного вокзалу столиці вночі можливо дістатися громадським транспортом& // Перший національний, 2016-12-30
  21. ↑ АТ «Укрзалізниця» починає встановлення нового головного ескалатора країни // Укрзалізниця, 2022-01-17
  22. ↑ На центральному київському вокзалі почали оголошувати поїзди різними голосами // Kyiv.vgorode.ua, 2022-02-06 (рос.)
  23. ↑ АТ «Укрзалізниця» відкрило Business&Family Lounge на Центральному залізничному вокзалі // Укрзалізниця, 2021-12-30
  24. ↑ Уряд схвалив проєкт будівництва швидкісної залізничної лінії між Києвом та аеропортом «Бориспіль» // 112.ua, 2018-02-16
  25. ↑ Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію проєкту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль». Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 24 березня 2019.
  26. ↑ Kyiv Boryspil Express відправився у перший рейс // УНН, 2018-11-30
  27. ↑ Євген Кравцов. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2018.
  28. ↑ Офіційний розклад руху залізничного експресу на Київ
  29. ↑ «Укрзалізниця» має намір інтегрувати платформу для експреса в аеропорт «Бориспіль» на Видубичах з метро // ЦТС, 2018-12-03 (рос.)
  30. ↑ З'явився розклад Kyiv Boryspil Express // ЦТС, 2018-11-29 (рос.)
  31. ↑ На Видубичах будують платформу для зупинки Kyiv Boryspil Express. http://epravda.com.ua/. Економічна правда. 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
  32. ↑ «Укрзалізниця» закупить нові поїзди для маршруту в аеропорт «Бориспіль» // Наш Київ, 2019-03-14 (рос.)
  33. ↑ Новый дизель-поезд КВСЗ построен и вышел на испытания (фото). https://cfts.org.ua/ (рос.). Процитовано 6 листопада 2019.
  34. ↑ Укрзалізниця запустила новий дизель-поїзд на 170 місць за маршрутом Київ-Пасажирський — Бориспіль-Аеропорт
  35. ↑ ДПКр-3-001 «Київ — Бориспіль-Аеропорт»
  36. ↑ Між Києвом та аеропортом «Бориспіль» почав курсувати новий сучасний поїзд українського виробництва. Офіційний сайт Укрзалізниці. Процитовано 27 грудня 2019.
  37. ↑ На Центральному вокзалі Києва відкрилася каса для виїжджаючих через 15 хвилин // ЦТС, 2016-09-01
  38. ↑ Укрзалізниця донесе ваші валізи // Іnfo.uz.ua, 2020-02-03

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київ-Пасажирський
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Київ-Пасажирський&oldid=34702400