Будівля Офісу Президента України
| Будівля Офісу Президента України | |
|---|---|
 Краєвид із боку НАДТ ім. І.Франка | |
| 50°26′40″ пн. ш. 30°31′44″ сх. д. / 50.44444° пн. ш. 30.52889° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектор | Сергій Григор'єв, Борис Жежерін |
| Дата початку спорудження | 1936 |
| Дата закінчення спорудження | 1939 |
| Стиль | Неокласицизм |
| Призначення | офіційна резиденція |
| Адреса | Банкова вулиця, 11 |
  Будівля Офісу Президента України Будівля Офісу Президента України (Київ)  | |
 Будівля Офісу Президента України у Вікісховищі | |
Буді́вля Офісу Президе́нта Украї́ни — споруда, розташована на вул. Банковій, 11. Зведена у 1936—1939 роках на фундаменті будівлі 1870-х років. У будівлі розміщується Офіс Президента України, початково установа створена Леонідом Кравчуком 13 грудня 1991 (указ № 6/1991) як Адміністрація Президента України.
Першу будівлю на Банковій вулиці за проєктом київського архітектора Олександра Шіле звели в 70-х роках XIX століття.
У різні роки тут працювали відомі воєначальники. До революції 1917 року — генерали Російської імперії Михайло Алєксєєв, Михайло Драгомиров, Володимир Сухомлинов. У 1918 році тут розміщувався Генеральний штаб армії Української Народної Республіки, за часів державності гетьмана П. Скоропадського — Генштаб армії Української Держави. Серед штабних працівників були визначні українські воєначальники — командувач армії УНР генерал-хорунжий Василь Тютюнник, генерал-хорунжий Марко Безручко, полковник Євген Мешківський.
Сучасну будівлю звели на фундаменті споруди ХІХ сторіччя. У радянську добу тут працювали Олександр Єгоров, Йона Якір, Василь Блюхер, Георгій Жуков, Микола Ватутін. Під час нацистської окупації Києва на Банковій, 11 розташовувався Київський генералкомісаріат. Після Другої світової війни в будівлі на Банковій розміщувався Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів ЦК КПУ Микити Хрущова, Леоніда Мельникова, Олексія Кириченка, Миколи Підгорного, Петра Шелеста, Володимира Щербицького.
Сучасну будівлю звели напередодні Другої світової війни в 1936—1939 роках для штабу Київського особливого військового округу. Автор проекту — архітектор Сергій Григор'єв. Його помічником був архітектор-академік Борис Жежерін, який одночасно був автором споруди палацу-санаторію «Конча-Заспа» й головного павільйону Національного експоцентру України.
На збереженому фундаменті симетричних корпусів ХІХ сторіччя добудували нові стіни й оформили будинок як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції — масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з Інститутської та Лютеранської, з сусідньої площі ім. Франка та з далекого Михайлівського майдану.
Приміщення побудоване в стилі «Урочистого сталінського комуністично-радянського монументалістського ампіру з давньо-римською стилізацією», який був покликаний символізувати велич, могутність і вічність комуністичного режиму. За іншими джерелами[1] в стилі будинку поєднано елементи класичного стилю й українського бароко.
На внутрішньому подвір'ї розміщені їдальня, пральня, хімчистка, друкарня, приміщення ДУСу тощо.[1]
За станом на початок ХХІ сторіччя будівля вимагає повного капітального ремонту.
Щосуботи проводяться екскурсії «На Банковій». Відвідувачі мають змогу оглянути другий поверх Офісу Президента, «Будинок із химерами» й «Будинок невтішної вдови» (Лютеранська, 23).[2]
- Будівля Верховної Ради
- Будинок Уряду України
- Будівля міністерства закордонних справ України
- Адміністрація Президента України
- Президент України
- ↑ а б Адміністрація Президента України. Там, де народжується історія. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
- ↑ Екскурсії на Банковій. Архів оригіналу за 25 травня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
| ||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
| |||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
