Сільське господарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сільське господарство
Виробництво сільськогосподарської продукції за країнами
Категорія Категорія • Портал
Мапа показує випуск с.-г. продукції 2005 року кожної окремо взятої країни у відсотках порівняно з найбільшим виробником — Китаєм.

Сільське́ господа́рство (с.-г.) або аграрне виробництво — галузь економіки, що призначена задля забезпечення населення продовольством і отримання сировини для промисловості. Галузь сільського господарства представлена майже у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд економічно активного населення.

Сільське господарство — це наука, мистецтво та практика вирощування сільськогосподарських культур і розведення свійських тварин для отримання їжі, палива, волокна та інших продуктів. Сільськогосподарські культури потрібні людині для харчування, годівлі тварин і одержання волокна (бавовни і сизалю). Тварин вирощують заради вовни, молока, м'яса та органічних відходів (як палива).

Сільське господарство розрізняється розмірами — від маленьких підсобних господарств і ферм до великих сільськогосподарських артілей і колективних господарств.

Короткий опис

[ред. | ред. код]

Сільське господарство — це одна з найдавніших і найважливіших видів діяльності людини, яка сягає ранніх людських цивілізацій. Сільське господарство зіграло вирішальну роль у формуванні людських суспільств і культур, забезпечуючи засоби для існування, паливо та сировину для широкого спектру людської діяльності. У наш час сільське господарство стає все більш складним і технологічно керованим підприємством, з інноваціями та досягненнями в генетиці, біотехнології, агрономії, штучному інтелекті й робототехніці, та інших галузях. Сільське господарство має життєво важливе значення для добробуту людей, забезпечуючи їжу та інші продукти, які підтримують економічний розвиток, екологічну стійкість і соціальну рівність.

Сільське господарство зародилося в Середній Азії та Єгипті як мінімум 10 тис. років тому. Сільськогосподарські громади стали основою суспільного устрою в Китаї, Індії, Європі, Мексиці й Перу, а потім поширилися по всьому світі. Найдавніші практики землеробства були зосереджені навколо одомашнення диких рослин і тварин, що дозволило людям осісти в одному місці та створити більш складні суспільства. Першими культивованими культурами були пшениця, ячмінь, горох, сочевиця та квасоля, а першими одомашненими тваринами були вівці, кози та свині.

Перебудова сільського господарства на наукову основу відбулася в Європі в 18 столітті у відповідь на значне зростання населення. Механізація створила передумови для значного прогресу у сільському господарстві в Європі і США в 19 столітті. Після Другої світової війни стався «бум» використання хімічних препаратів: гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів та добрив. Однак у суспільстві виникла протидія застосуванню деяких видів препаратів, оскільки вони забруднювали і руйнували довкілля. Це стимулювало розвиток альтернативних методів, наприклад, сільське господарство без застосування хімікатів.

Історія сільського господарства

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія сільського господарства

Антропологічні та археологічні свідчення з різних місць Південно-Західної Азії та Північної Африки вказують на використання диких зерен близько 20 тисяч років тому.

Виникнення сільського господарства пов'язане з неолітичною революцією, що є переходом від господарства Золотої доби до такого, що веде землеробство. Це привело до створення культурних рослин і одомашнення тварин (корів). М. І. Вавілов виділив 8 центрів походження культурних рослин, а його учні і послідовники 4 центри одомашнення тварин. Рослини і тварини, що з'явилися в цих центрах, розповсюдилися потім на велику частину земної суші.

Сільське господарство з прирученням тварин та вирощуванням рослин виникло близько 10 000 років тому. Сільське господарство зазнало значних змін з часів раннього землеробства. У Передньої Азії, Єгипті, Індії розпочалося перше планомірне вирощування і збирання рослин, які раніше збиралися в дикому вигляді.

Давній Єгипет. 1200 р. до н. е.

Незалежний розвиток сільського господарства відбувався в Північному й Південному Китаї, в Африці (Сахель), Новій Гвінеї, частині Індії та декількох регіонах Америки. Сільськогосподарські практики, такі, як зрошення, сівозміна, вживання добрив та пестицидів були розроблені досить давно, але їхнє масове й ефективне використання почалося лише з XX століття.

У Китаї, рис та просо були одомашнені близько 8000 р. до н. е., з подальшим одомашненням бобових та соєвих. В регіоні Сахель рис та сорго були місцевого походження, до 5000 р. до н. е. місцеві культури були одомашнені самостійно в Західній Африці й, можливо, в Ефіопії, а також в Новій Гвінеї. Докази присутності пшениці та деяких бобових у 6-му тисячолітті до н. е. були знайдені в долині Інда. Апельсини почали культивувати в ті ж тисячоліття. Із сільськогосподарських культур, що їх вирощували в долині близько 4000 р. до н. е. були, переважно, пшениця, горох, насіння кунжут, ячмінь, дати та манго. До 3500 р. до н. е. технології вирощування бавовни й виготовлення з неї текстилю були досить просунутими в долині. До 3000 р. до н. е. почалося вирощування рису. Тростинний цукор також почали вирощувати в той же час. До 2500 р. до н. е., рис став важливим продуктом харчування в Мохенджо-Даро поряд з Аравійським морем. У індійців були великі міста з добре оснащеним зерносховищами. У трьох регіонах Америки самостійно одомашнювали кукурудзу, кабачки, картоплю та соняшники.

Сільськогосподарський календар з рукопису Петруса Кресценція

Якщо під сільським господарством розуміти масштабний інтенсивний обробіток землі, монокультури, організоване зрошення та використання спеціалізованої праці, то «винахідниками сільського господарства» можна назвати шумерів, які започаткували сільськогосподарську діяльність в районі Межиріччя близько 5500 року до нашої ери. Інтенсивне сільське господарство дозволяє набагато більшу щільність населення, ніж при використанні методів полювання й збиральництва, а також дає можливість для накопичення надлишкового продукту для міжсезоння, використання або продажу або обміну. Можливість фермерів, здатних прогодувати велику кількість людей, діяльність яких не має нічого спільного з сільським господарством, стало вирішальним фактором у появі постійних армій.

З 1492 році у світі відбувся великий обмін рослин і тварин, відомий як Колумбів обмін. Сільськогосподарські культури й тварини, які раніше були відомі тільки в Старому Світі, тепер потрапили в Новий Світ, і навпаки. Зокрема, помідор став фаворитом у європейської кухні. Кукурудза і картопля також стали відомі широкому загалу.

З швидким зростанням механізації наприкінці XIX і XX століття, трактори, а пізніше комбайни, дозволили проводити сільськогосподарські роботи з раніше неможливою швидкістю й у величезних масштабах.

Важливими тенденціями сільського господарства в XX столітті були такі:

Зелена революція — комплекс змін у сільському господарстві країн, що мали місце у 1940-х — 1970-х роках і призвели до значного збільшення світової сільськогосподарської продукції. Зелена революція включала активне виведення продуктивніших сортів рослин, розширення іригації, застосування добрив, пестицидів, сучасної техніки. Початок Зеленої революції було покладено 1943 року в Мексиці сільськогосподарською програмою мексиканського уряду та Фонду Рокфеллера. Найбільших успіхів у цій програмі досяг Норман Борлоуг, який вивів чимало високоефективних сортів пшениці, у тому числі з коротким стеблом, які виявилися стійкими до вилягання. До 1951—1956 Мексика повністю забезпечила себе зерном і почала його експорт, за 15 років урожайність зернових у країні зросла в 3 рази. Розробки Борлоуга були використані в селекційній роботі в Колумбії, Індії, Пакистані. 1970 року Борлоуг отримав Нобелівську премію миру.

Органічне сільське господарство — форма ведення сільського господарства, в рамках якої відбувається свідома мінімізація використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, кормових добавок, генетично модифікованих організмів. Навпаки, для збільшення врожайності, забезпечення культурних рослин елементами мінерального живлення, боротьби з шкідниками та бур'янами, активніше застосовується ефект сівозміни, органічних добрив (гній, компости, пожнивні залишки, сидерати тощо), різних методів обробки ґрунту тощо. До 2007 року на Землі приблизно 30,5 млн га використовуються відповідно до принципів органічного сільського господарства[1].

На поточний момент науковці запропонували декілька гіпотез пояснення історичного розвитку сільського господарства:

  • Теорія Оази;
  • Теорія Бенкету;
  • Демографічна теорія;
  • Еволюційна гіпотеза;
  • Гіпотеза одомашнення;

та інші.

Роль сільського господарства в економіці

[ред. | ред. код]
Обробка ріллі трактором (Швеція)
Обробка ріллі за допомогою худоби (Індонезія)

Роль сільського господарства в економіці країни або регіону показує її структуру і рівень розвитку. Як показник ролі сільського господарства в економіці застосовують частку зайнятого в сільському господарстві економічно активного населення, а також питому вагу сільського господарства в структурі ВВП. Ці показники достатньо високі в більшості країн що розвиваються, де в сільському господарстві зайнято більше половини економічно активного населення. Сільське господарство в таких країнах йде по екстенсивному шляху розвитку, тобто збільшення продукції досягається розширенням посівних площ, збільшенням поголів'я великої рогатої худоби, збільшення числа зайнятого населення у сільському господарстві. У таких країнах, економіки яких належать до типу аграрних, низькі показники механізації, хімізації, меліорації тощо.

Найвищого рівня досягло сільське господарство розвинених країн Європи і Північної Америки, що вступили в постіндустріальну стадію. У сільському господарстві там зайнято лише 2-6 % економічно активного населення. У цих країнах «зелена революція» відбулася ще в середині ХХ століття, сільське господарство цієї групи країн характеризується науково обґрунтованою організацією, підвищенням продуктивності, застосуванням нових технологій, систем сільськогосподарських машин, пестицидів і мінеральних добрив, використанням генної інженерії і біотехнології, робототехніки і електроніки, тобто розвивається по інтенсивному шляху.

Подібні прогресивні зміни відбуваються і в країнах, що належать до типу індустріальних, проте рівень інтенсифікації в них ще значно нижчий, а частка зайнятих в сільському господарстві вище, ніж в постіндустріальних.

При цьому в розвинених країнах спостерігається криза перевиробництва продовольства, а в аграрних навпаки, однією з найгостріших проблем є продовольча проблема (проблема недоїдання і голоду).

Сільське господарство та землеволодіння як основа нагромадження та перерозподілу капіталу для промисловості

[ред. | ред. код]

Для європейських аграрних відносин XIX століття визначальним було збереження великого землеволодіння. В Англії у 70-х роках XIX ст. 250-ти землевласникам належало більше половини всієї землі. У Франції в 1815 р. 0,6 % власників володіли 42,3 % землі. У Німеччині 18 тис. дворян володіли 60 % земельної площі.[2]

У 1859 р. продукція американської промисловості перевищила вартість сільськогосподарського виробництва.[2]

Галузеві і регіональні особливості

[ред. | ред. код]
Агрокультурна технологія «Зай (агротехнологія)[en]» в комуні[en] Тадже[en], Федеративної Республіки Нігерія

Як галузь господарства сільське господарство має такі основні особливості:

  1. Економічний процес відтворення переплітається з природним процесом зростання і розвитку живих організмів, що розвиваються на основі біологічних законів.
  2. Циклічний (календарний) процес природного зростання і розвитку рослин і тварин зумовив сезонність сільськогосподарської праці та споживання, попиту.
  3. На відміну від промисловості технологічний процес в сільському господарстві тісно пов'язаний з природою, де земля виступає в ролі головного засобу виробництва.

Фахівці відзначають, що 78 % земної поверхні мають серйозні природні недоліки для розвитку землеробства, 13 % площ відрізняються низькою продуктивністю, 6 % середньою і тільки 3 % високою.

Наразі обробляється близько 11 % всієї суші, ще 24 % використовується під пасовища. Особливості агроресурсної ситуації і спеціалізації сільського господарства значно відрізняється за регіонами. Виділяють кілька термічних поясів, кожен з яких характеризується своєрідним набором галузей рослинництва і тваринництва:

  1. холодний пояс займає простори на півночі Євразії і Північної Америки. Розвиток землеробства тут обмежений недостатністю тепла і багаторічною мерзлотою. Рослинництво тут можливе тільки в умовах закритого ґрунту. На цих малопродуктивних пасовищах в основному розвивається оленярство.
  2. прохолодний пояс охоплює території Євразії і Північної Америки, а також вузьку смугу на півдні Анд в Південній Америці. Незначні ресурси тепла накладають серйозні обмеження на набір культур, які тут можна вирощувати (скоростиглі культури — сірі хліби, овочі, деякі коренеплоди, рання картопля). Землеробство носить осередковий характер.
  3. помірний пояс в південній півкулі представлений в Патагонії, на узбережжі Чилі, островах Тасманія і Нова Зеландія, а в північній займає майже всю Європу (окрім південних півостровів), південь Сибіру і Далекого Сходу, Монголію, Тибет, північний схід Китаю, південь Канади, північно-східні штати США. Це пояс масового землеробства. Ріллею зайняті практично всі придатні за рельєфом території, її питома площа доходить до 60-70 %. Тут можливий широкий набір вирощуваних культур: пшениця, ячмінь, жито, овес, льон, овочі, коренеплоди, кормові трави. У південній частині поясу домінує кукурудза, соняшник, рис, виноград, плодові дерева. Площа пасовищ обмежена, вони переважають у горах і аридних зонах, де розвинене відгінне тваринництво, зокрема, верблюдівництво.
  4. теплий пояс відповідає субтропічному географічному поясу він охоплює всі материки, окрім Антарктиди, зокрема: Середземномор'я, велику частину території США, Мексики, Аргентини, Чилі, південь Африки і Австралії, південний Китай. Тут вирощують по два урожаї на рік: взимку — культури помірного поясу (зернові, овочі), влітку — тропічні однорічники (бавовник) або багаторічники (оливкове дерево, цитрусові, чай, волоський горіх, інжир тощо). Тут переважають низькопродуктивні, деградуючі від неконтрольованого випасу пасовища.
  5. жаркий пояс охоплює простори Африки, Південної Америки, північну і центральну Австралію, Малайський архіпелаг, Аравійський півострів, Південну Азію. Вирощується кавове дерево, фінікова пальма, батат, маніок їстівний тощо. У субаридних зонах знаходяться величезні за площею пасовища з бідною рослинністю.

Структура сільського господарства

[ред. | ред. код]
Рослинництво в Україні[3]

Сільське господарство входить до складу агропромислового комплексу і включає такі основні галузі:

  1. Рослинництво. Галузь підрозділяється на підгалузі по вигляду вирощуваних рослин:
  2. Тваринництво
  3. Рибальство.

Сукупність розташованих на певній території підприємств і організацій, діяльність яких тісно пов'язана з виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, називається агропромисловим територіальним комплексом. Найважливішими факторами формування агропромислових територіальних комплексів є потреби у суспільства у продукції агропромислового комплексу в окремих районах; наявність певного рівня соціально-економічного розвитку території, природних умов і відповідного земельного фонду; забезпеченість трудовими ресурсами; рівень розвитку транспортної системи та ін.

Екологічні проблеми сільського господарства

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список проблем довкілля, Стале сільське господарство, Відновлювальне землеробство та Родючість ґрунту
Елеватор у США

Сільське господарство має більший вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша галузь народного господарства. Причина цього в тому, що сільське господарство вимагає величезних площ. В результаті зазнають змін ландшафти цілих континентів, наприклад агроландштафт повністю змінив Велику Китайську рівнину, де колись ріс субтропічний ліс, переходячи на півночі в уссурійську тайгу, а на півдні в джунглі Індокитаю. У Європі агроландшафт витіснив широколистяні ліси, в Україні рілля замінила степи.

Сільськогосподарські ландшафти виявились нестійкими, що призвело до ряду локальних і регіональних екологічних катастроф. Так, неправильна меліорація стала причиною засолення ґрунтів і втрати більшої частини оброблюваних земель Межиріччя, величезне розорювання викликало пилові бурі в Казахстані та США, випасання худоби і землеробство призвело до опустелювання в зоні Сахелю в Африці.

За статистикою, в світі кожну 1 хвилину втрачається придатний ґрунт площею 30 футбольних полів. 70 % ґрунтів нашої планети вже знищено. З такою швидкістю на Землі придатний для землеробства ґрунт закінчиться за 60 років.[4][5]

Найсильніше на природне середовище впливає землеробство. Чинники його впливу такі:

Вплив на ґрунти може погіршувати родючість ґрунту і призводить до:

  • руйнування ґрунтових екосистем мікроорганізмів, мілких тварин та грибків;
  • втрати гумусу;
  • руйнування структури і ущільнення ґрунту;
  • водяної і вітрової ерозії ґрунтів;

Існують певні способи і технології ведення сільського господарства, які пом'якшують або повністю усувають негативні чинники, наприклад, технології ґрунтозахисного землеробства, органічного землеробства, відновлювального землеробства та точного землеробства.

Тваринництво впливає на природу менше. Його вплив такий:

  • перевипасання — тобто випас худоби на пасовищах в кількостях, що перевищують здатність системи до відновлення;
  • неперероблені відходи тваринницьких комплексів.

До загальних порушень, які викликає сільськогосподарська діяльність, можна віднести:

  • забруднення поверхневих вод (річок, озер, морів) і деградація водних екосистем при евтрофікації;
  • забруднення ґрунтових вод;
  • зведення лісів і деградація лісових екосистем (збезлісення);
  • порушення водного режиму на значних територіях (при осушенні або зрошуванні);
  • опустелювання внаслідок комплексного порушення структури ґрунтів і рослинного покриву;
  • знищення природних місць проживання багатьох видів живих організмів і, як наслідок, вимирання та зникнення рідкісних видів.

У другій половині ХХ століття стала актуальною ще одна проблема: зменшення в продукції рослинництва вмісту вітамінів і мікроелементів і накопичення в продукції як рослинництва, так і тваринництва, шкідливих речовин (нітратів, пестицидів, гормонів, антибіотиків тощо). Причина цього — деградація ґрунтів, що веде до зниження рівня мікроелементів та інтенсифікації виробництва, особливо в тваринництві.

Шляхи розв'язання екологічних проблем сільського господарства

[ред. | ред. код]

Сільськогосподарська освіта та наука

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сільськогосподарські науки та Сільськогосподарські науково-дослідні установи

Сільськогосподарська освіта та дослідження відіграють вирішальну роль у розвитку науки та практики сільського господарства. Сільське господарство є надзвичайно складною та динамічною галуззю, що вимагає мультидисциплінарного підходу для вирішення проблем і можливостей, з якими стикаються фермери та суспільство.

Сільськогосподарська освіта охоплює широкий спектр дисциплін, включаючи агрономію, тваринництво, ґрунтознавство, інженерію біологічних систем, агроінженерію та економіку сільського господарства. На рівні бакалаврату студенти знайомляться з основними принципами сільського господарства, включаючи рослинництво та тваринництво, управління ґрунтами та водними ресурсами, а також сільськогосподарську політику та економіку. На рівні магістратури студенти можуть спеціалізуватися в конкретних галузях сільського господарства та проводити дослідження для просування кордонів знань.

Сільськогосподарські дослідження мають важливе значення для розробки нових технологій і практик для підвищення продуктивності, стійкості та стійкості сільського господарства.

  • Дослідження в галузі агрономії зосереджені на розробці нових сортів сільськогосподарських культур і методів селекції для підвищення врожайності, покращення якості та підвищення стійкості до шкідників, хвороб і екологічних стресів.
  • Дослідження в галузі тваринництва зосереджені на покращенні здоров'я, харчування та генетики тварин для підвищення продуктивності та добробуту.
  • Дослідження в галузі ґрунтознавства зосереджені на розумінні біологічних, фізичних і хімічних властивостей ґрунту, здорової екосистеми ґрунту та розробці практик управління для підтримки або покращення здоров'я та родючості ґрунту.
  • Дослідження в галузі інженерії біологічних систем поєднують принципи інженерії, біології та технологій для розробки інноваційних та стійких рішень для сільського господарства та суміжних галузей. Вони зосереджуються на проектуванні, аналізі та управлінні біологічними системами для підвищення продуктивності сільського господарства, екологічної стійкості та загальної якості життя.
  • Дослідження агроінженерії зосереджені на розробці нових технологій і систем для зрошення, механізації та управління енергією, серед інших областей.
  • Дослідження економіки сільського господарства зосереджені на розумінні економічних факторів, які впливають на сільськогосподарське виробництво та споживання, а також на розробці політики та стимулів для сприяння сталому та справедливому розвитку сільського господарства.

Сільськогосподарська освіта та дослідження мають важливе значення для вирішення складних проблем, з якими стикається сільське господарство, таких як зміна клімату, виснаження ресурсів, втрата родючих ґрунтів і продовольча безпека. Розвиваючи культуру інновацій, співпраці та досконалості, сільськогосподарська освіта та дослідження можуть допомогти створити яскравіше та стійкіше майбутнє для сільського господарства та суспільства в цілому.

Перспективні технології

[ред. | ред. код]

Майбутнє й сьогодення сільського господарства формується низкою нових тенденцій і технологій, які змінюють способи і методи сільськогосподарського виробництва їжі.

Точне землеробство

[ред. | ред. код]
Yara N-Sensor ALS, встановлений на куполі трактора — система, яка реєструє відбиття світла від посівів, розраховує рекомендації щодо внесення добрив, а потім змінює кількість розкиданих добрив
Yara N-Sensor ALS, встановлений на куполі трактора — система, яка реєструє відбиття світла від посівів, і розраховує та оптимізує внесення добрив.
Польський Pteryx UAV — БПЛА для аерофотозйомки та фотокартографії зі стабілізованою головкою камери.
Польський Pteryx UAV — БПЛА для аерофотозйомки в точному землеробстві

Точне землеробство – це підхід до землеробства, що передбачає використання технологій, таких як:

для оптимізації врожайності, мінімізації шкоди довкіллю, покращення родючості ґрунту та зменшення витрат.[13][14][15]

Відновлювальна енергія

[ред. | ред. код]
Сонячні панелі на краю ферми
Вітрова турбіна на фермі

Енергія потрібна на кожному етапі сільськогосподарського виробництва, від виробництва добрив до заправки тракторів для посіву та збирання врожаю. Застосування методів енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії може допомогти сільськогосподарським виробникам заощадити витрати, пов’язані з енергією.[16][17] Відновлювані джерела енергії у вигляді сонячної енергії[18][19], енергії біомаси[16], вітру[18], водневої[20] та геотермальної енергії[21] доступні у великій кількості в сільськогосподарському секторі.[17]

Сільськогосподарські роботи та дрони

[ред. | ред. код]
Titan FT-35 від FarmWise — автоматизований сільськогосподарський робот-прополювач, якого журнал Time відніс до списку Топ-100 кращих винаходів року 2020[22]

Сільськогосподарський робот: удосконалення робототехніки, датчиків, комп'ютерного зору та штучного інтелекту трансформують сільське господарство. Сільськогосподарські роботи сприяють заощадженню трудових ресурсів та підвищенню продуктивності виконання робіт, зменшують перевитрату матеріалів, та збільшують врожайність за рахунок більш точної обробки землі.[23] Наприклад, робот LaserWeeder від Carbon Robotics використовує високоточні лазери для видалення бур'янів і здатен обробляти 2 акри землі за годину, знищуючи 200 тисяч бур'янів за одну годину.[24] Також, застосування робототехніки сприяє покращенню умов праці працівників, зменшення проявів травматизму та професійних захворювань внаслідок монотонної праці.[23] Окрім того, легші сільськогосподарські роботи можуть зменшити пошкодження ґрунту (ущільнення) важкою сільськогосподарською технікою.[25]

Сільськогосподарські роботи можуть виконувати широкий спектр завдань, включаючи посадку, збір урожаю та моніторинг урожаю. Ці роботи можуть бути автономними або дистанційно керованими.[26][27][28][29][30]

Сільськогосподарський дрон

Сільськогосподарські дрони (агродрони) мають вирішальне значення для детальних аерофотознімків і картографування в точному сільському господарстві.[31] Оснащені камерами високої роздільної здатності та мультиспектральними датчиками[6], вони дозволяють створювати детальні карти полів, які висвітлюють варіації умов посівів, здоров’я ґрунту та рівнів вологості, допомагаючи фермерам визначити ділянки, які потребують уваги, наприклад ті, які постраждали від нестачі води або шкідників.[32][33]

Стале та відновлювальне сільське господарство

[ред. | ред. код]
No-till
Strip-till

Стале (стійке) сільське господарство зосереджується на задоволенні поточних продовольчих і текстильних потреб без шкоди здатності майбутніх поколінь робити те саме. Цей підхід наголошує на трьох цінностях – здоров’ї довкілля, економічній прибутковості та соціальній справедливості.[34][35] Основні практики та технології включають:

Пермакультура (з англ. permanent culture – постійна/стала культура) — це підхід до дизайну, який імітує природні екосистеми для створення стійких сільськогосподарських систем.[37][38] Основні практики та технології включають:

Відновлювальне сільське господарство має на меті відновлення та покращення здоров’я екосистем, зосереджуючись на здоров’ї та родючості ґрунту[39], біорізноманітті та кругообігу води.[40][41] Основні практики та технології включають:

Сільськогосподарська мікробіологія

[ред. | ред. код]
Мікробіом рослини

Сільськогосподарська мікробіологія[en] вивчає взаємодію між мікроорганізмами та сільськогосподарськими системами для підвищення продуктивності, стійкості та захисту рослин.[42] Основні напрямки включають:

Мікробіологія ґрунту[en] – це галузь мікробіології, і основний напрямок сільськогосподарської мікробіології, дослідники якого займаються дослідженням та управлінням мікробіомом ґрунту. Мікробіом ґрунту є одним з головних факторів його родючості.[43] Дослідження показали, що мікроорганізми ризосфери (навколо кореня) рослин здатні утворювати в десятки разів більше регуляторів росту та фітогормонів (таких як ауксини, гібереліни, цитокініни та інші), ніж сама рослина.[44]

Молекулярно-біологічні методи[45] (такі, як метагеноміка та інші[46]) використовуються для аналізу складу та активності мікробіому ґрунту, а біодобрива[47][48][36][49] та органічні добрива[50][51][52] – для управління складом, кількістю та різноманіттям мікроорганізмів ґрунту, задля покращення здоров'я та родючості ґрунту, збільшення врожайності та мінімізації негативного впливу на довкілля.[53]

Циркулярне сільське господарство та біоенергетика

[ред. | ред. код]
Обробка біомаси відходів для виробництва біопалива
Біопаливо

Циркулярне (кругове) сільське господарство — це підхід, спрямований на мінімізацію і переробку відходів, і максимізацію ефективності використання ресурсів шляхом замикання виробничих циклів у сільськогосподарській системі.[54][55][56][57]

Циркулярне сільське господарство передбачає валоризацію відходів[58][59][60] і використання відходів як сировину в біоенергетиці та циркулярному виробництві для виробництва[61][62]:

Міскантус гігантський – енергетична культура, з якої виробляють біопаливо

Окрім відходів сільськогосподарського виробництва, біопаливо виробляють з енергетичних культур. Плантації енергетичних культур на малопродуктивних та схильних до ерозії ґрунтах сприяють відновленню їх родючості та забезпечують стале надходження високоякісної сировини для виробництва різних видів біопалива.[69][70]

Технології біоенергетики з уловлюванням та зберіганням вуглецю (BECCS) мінімізують викиди в атмосферу основного парникового газу — CO2 (вуглекислий газ), при виробництві біопалива, сприяючи зменшенню глобального потепління.[71][72]

Вертикальні ферми та ферми на дахах

[ред. | ред. код]
Гідропонна вертикальна ферма

Вертикальні ферми передбачають вирощування сільськогосподарських культур у приміщеннях з використанням штучного освітлення, контрольованої температури та вологості, датчиків та робототехніки, а також гідропонних або аеропонних систем.[73][74][75]

Вертикальні ферми – це сучасний сільськогосподарський підхід, який забезпечує виняткову ефективність використання простору, оптимальне використання води, попередження деградації ґрунтів, зменшення використання пестицидів/добрив і скорочення ланцюга постачання продовольства. Ключові переваги вертикального землеробства включають рециркуляцію прісної води для мінімізації відходів, оптимізацію умов зростання для стабільного цілорічного врожаю та можливість обійти сезонні обмеження. Основні тренди і перспективні технології включають різноманітні сенсори, робототехніку, інтернет речей і штучний інтелект.[76][77]

Хоча вертикальне землеробство є енергоємним і, на початок 2020-х, через високі витрати, є прибутковим лише в специфічних нішах (в залежності від клімату та ступеня урбанізації), воно має потенціал для сталого розвитку, оскільки людство переходить до відновлюваних джерел енергії. Технологічні досягнення, такі як підвищення ефективності світлодіодів та автоматизація можуть розширити його застосування. Велике значення має розробка навколокореневого (ризосферного) мікробіому для гідропонних систем, який може покращити ріст рослин, стійкість і загальну продуктивність вертикальної ферми.[78]

Синергічне поєднання вертикальних ферм із житловими та комерційними будівлями, задля двостороннього обміну теплом і енергією, зменшує цілорічне використання енергії і фермами, і будинками (12%-51%), і пропонує великий потенціал для зменшення впливу на довкілля, виробляючи їжу в міському середовищі.[79]

Ферма на даху, Мангеттен

Ферми на дахах[en] забезпечують свіжезібраною їжею, використовують дощову воду та відфільтровану стічну воду домогосподарства і, крім того, можуть також бути корисними для будівлі, оскільки рослини забезпечують охолодження і зменшення ефекту міського теплового острова влітку та теплоізоляцію взимку, покращують міський клімат і біорізноманіття.[80]

Інженерія біологічних систем

[ред. | ред. код]

Інженерія біологічних систем – міждисциплінарна галузь, що зародилась в 1990-х роках, у поєднанні агроінженерії та харчової інженерії, та передбачає застосування принципів інженерії, проєктування та дизайну для створення стійких та ефективних біологічних, екологічних та сільськогосподарських систем.[81]

Інженерія біологічних систем поєднує в собі принципи та методи:

  • агроінженерії,
  • циркулярного сільського господарства та біоенергетики,
  • точного землеробства,
  • цифрового сільського господарства,
  • сталого сільського господарства,
  • тваринництва,
  • харчової інженерії,

задля створення стійких, продуктивних та ефективних виробничих систем.[81]

Цифрове сільське господарство

[ред. | ред. код]
Застосування Інтернету речей (IoT) і розумних датчиків в сільському господарстві

Цифрове сільське господарство – сільське господарство, кероване даними. Це застосування цифрових технологій у системах рослинництва та тваринництва для збору, інтерпретації та передачі даних, щоб керувати прийняттям рішень на фермах і вздовж ланцюга поставок.[82][83][84]

Передбачає використання цифрових технологій, таких як інтернет речей (IoT), датчики[85], великі дані, хмарні обчислення, штучний інтелект та блокчейн[86][87][88] для підвищення ефективності, зменшення впливу на довкілля, покращення стійкості виробництва та ринкових систем, відстеження ланцюга поставок[89][90] та прозорості.[91][26][92][93]

Агроекологія

[ред. | ред. код]
Лісосмуги між полями зменшують ерозію і покращують родючість ґрунту, сприяють надходженню вуглецю в ґрунт, покращують біорізноманіття та якість повітря, а також є джерелом деревини

Агроекологія — це науково обґрунтований підхід до сільського господарства, який наголошує на інтеграції екологічних принципів в сільськогосподарську практику для сприяння стійким і екологічним продовольчим системам. Агроекологія наголошує на біорізноманітті флори, фауни та мікробіому, агролісомеліорацію, здоров'ї ґрунту та едафону, та покращенні здоров'я довкілля, громад і екосистем.[94][95][96]

Нанотехнології

[ред. | ред. код]
Різні застосування нанотехнологій та нанобіотехнологій в сільському господарстві.[97]

Нанотехнології, нанобіотехнології та зелені нанотехнології[98] застосовуються для вдосконалення сільськогосподарської практики[99][100][101][102], зокрема, в сталому сільському господарстві[103][104][105][106] та точному землеробстві[107].[108]

Нанопестициди[109][110] та нанодобрива[111] можуть підвищити продуктивність сільськогосподарських культур, мінімізуючи негативний вплив на навколишнє середовище.[112][113]

Біосенсори допомагають контролювати стан ґрунту, якість води та здоров'я рослин.[114][102][115][116][117]

Генна інженерія

[ред. | ред. код]

Генна інженерія та редагування генома для вирощування сільськогосподарських культур і худоби з такими бажаними характеристиками, як стійкість до хвороб, посухостійкість і покращений вміст поживних речовин.[118][119][120][121][122]

Біофортифікація[en] передбачає створення сільськогосподарських культур із покращеним вмістом поживних речовин для усунення конкретних харчових дефіцитів у різних регіонах.[123][124][125][126]

М'ясні та молочні альтернативи

[ред. | ред. код]

М'ясні та молочні альтернативи, виготовлені з рослинних, грибних чи мікробних білків, або з використанням 3D-друку зі стовбурових клітин. (див. Культивоване м'ясо). Очікується, що ця тенденція продовжуватиме зростати, оскільки споживачі стануть більш свідомими щодо здоров'я та навколишнього середовища. На 2023 рік є десятки компаній, які пропонують аналоги м'яса, риби, молока, яєць, колагену та меду, як з рослинних інгредієнтів, так і виготовлених методами тканинної інженерії, натурального походження.[127][128][129]

Сільськогосподарське субсидування

[ред. | ред. код]

Окрім цих технологічних тенденцій, зростає визнання важливості соціальних та економічних факторів у формуванні майбутнього сільського господарства. Зокрема, наукова стаття 2022 року, опублікована в Nature Communications, проаналізувала варіанти реформування сільськогосподарських субсидій відповідно до цілей охорони здоров'я та зміни клімату з одного боку, та економічних цілей, з іншого. Дослідники виявили, що в глобальному масштабі декілька варіантів реформ можуть призвести до скорочення викидів парникових газів і покращення здоров'я населення без зниження економічного добробуту. Такі реформи включають перепрофілювання сільськогосподарських субсидій для підтримки виробництва продуктів харчування з корисними для здоров'я та навколишнього середовища характеристиками, включаючи фрукти, овочі та іншу садівничу продукцію, і поєднання такого перепрофілювання з більш рівномірним розподілом виплат субсидій у всьому світі. Отримані результати свідчать про те, що реформування схем сільськогосподарського субсидування, засноване також на цілях охорони здоров'я та зміни клімату, може бути економічно доцільним і сприяти переходу до здорових і стійких продовольчих систем.[130]


Див. також

[ред. | ред. код]
Цілі сталого розвитку

Ціль 1. Подолання бідності
Ціль 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства
Ціль 3. Міцне здоров'я і благополуччя
Ціль 4. Якісна освіта
Ціль 5. Гендерна рівність
Ціль 6. Чиста вода та належні санітарні умови
Ціль 7. Доступна та чиста енергія
Ціль 8. Гідна праця та економічне зростання
Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура
Ціль 10. Скорочення нерівності
Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад
Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво
Ціль 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату
Ціль 14. Збереження морських ресурсів
Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші
Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути
Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ net.net — The first domain name on the Internet!. Архів оригіналу за 14 березня 2007. Процитовано 2 березня 2016.
  2. ↑ а б Економічна історія України і світу/Царенко О. М., Захарчук А. С. — Навчальний посібник. Суми, «Університетська книга», 2000. −310 с.
  3. ↑ За даними Держкомстату
  4. ↑ The Need To GROW | Watch the full film — free!. The Need To GROW (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  5. ↑ Only 60 Years of Farming Left If Soil Degradation Continues. Scientific American (англ.). Процитовано 21 квітня 2023.
  6. ↑ а б Ram, Billy G.; Oduor, Peter; Igathinathane, C.; Howatt, Kirk; Sun, Xin (1 липня 2024). A systematic review of hyperspectral imaging in precision agriculture: Analysis of its current state and future prospects. Computers and Electronics in Agriculture. Т. 222. с. 109037. doi:10.1016/j.compag.2024.109037. ISSN 0168-1699. Процитовано 14 серпня 2024.
  7. ↑ Sishodia, Rajendra P.; Ray, Ram L.; Singh, Sudhir K. (2020-01). Applications of Remote Sensing in Precision Agriculture: A Review. Remote Sensing (англ.). Т. 12, № 19. с. 3136. doi:10.3390/rs12193136. ISSN 2072-4292. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. ↑ Soussi, Abdellatif; Zero, Enrico; Sacile, Roberto; Trinchero, Daniele; Fossa, Marco (2024-01). Smart Sensors and Smart Data for Precision Agriculture: A Review. Sensors (англ.). Т. 24, № 8. с. 2647. doi:10.3390/s24082647. ISSN 1424-8220. PMC 11053448. PMID 38676264. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ Rejeb, Abderahman; Abdollahi, Alireza; Rejeb, Karim; Treiblmaier, Horst (1 липня 2022). Drones in agriculture: A review and bibliometric analysis. Computers and Electronics in Agriculture. Т. 198. с. 107017. doi:10.1016/j.compag.2022.107017. ISSN 0168-1699. Процитовано 14 серпня 2024.
  10. ↑ Tiozzo Fasiolo, Diego; Scalera, Lorenzo; Maset, Eleonora; Gasparetto, Alessandro (1 листопада 2023). Towards autonomous mapping in agriculture: A review of supportive technologies for ground robotics. Robotics and Autonomous Systems. Т. 169. с. 104514. doi:10.1016/j.robot.2023.104514. ISSN 0921-8890. Процитовано 14 серпня 2024.
  11. ↑ Alami Machichi, Mouad; mansouri, loubna El; imani, yasmina; Bourja, Omar; Lahlou, Ouiam; Zennayi, Yahya; Bourzeix, François; Hanadé Houmma, Ismaguil; Hadria, Rachid (18 квітня 2023). Crop mapping using supervised machine learning and deep learning: a systematic literature review. International Journal of Remote Sensing (англ.). Т. 44, № 8. с. 2717—2753. doi:10.1080/01431161.2023.2205984. ISSN 0143-1161. Процитовано 14 серпня 2024.
  12. ↑ Padhiary, Mrutyunjay; Saha, Debapam; Kumar, Raushan; Sethi, Laxmi Narayan; Kumar, Avinash (1 серпня 2024). Enhancing precision agriculture: A comprehensive review of machine learning and AI vision applications in all-terrain vehicle for farm automation. Smart Agricultural Technology. Т. 8. с. 100483. doi:10.1016/j.atech.2024.100483. ISSN 2772-3755. Процитовано 14 серпня 2024.
  13. ↑ Abd El-Kader, Sherine Mohamed; Mohammad El-Basioni, Basma Mamdouh (2021). Precision agriculture technologies for food security and sustainability. Hershey, PA. ISBN 978-1-7998-5001-4. OCLC 1156439371.
  14. ↑ Cammarano, Davide; Evert, Frits K. van; Kempenaar, Corné (2023). Precision agriculture : modelling. Cham. ISBN 978-3-031-15258-0. OCLC 1356890495.
  15. ↑ NANO-ENABLED SUSTAINABLE AND PRECISION AGRICULTURE. [S.l.]: ELSEVIER ACADEMIC PRESS. 2022. ISBN 0-323-91233-8. OCLC 1288672799.
  16. ↑ а б в Скидан О.В., Голуб Г.А., Кухарець С.М. Ярош О.Д., Чуба В.В., Медведський О.В., Цивенкова Н.М., Соколовський О.Ф., Кухарець В.В. (2018). Відновлювальна енергетика в аграрному виробництві (PDF). Житомир: ЖНАЕУ. с. 338.
  17. ↑ а б Majeed, Yaqoob; Khan, Muhammad Usman; Waseem, Muhammad; Zahid, Umair; Mahmood, Faisal; Majeed, Faizan; Sultan, Muhammad; Raza, Ali (1 листопада 2023). Renewable energy as an alternative source for energy management in agriculture. Energy Reports. Т. 10. с. 344—359. doi:10.1016/j.egyr.2023.06.032. ISSN 2352-4847. Процитовано 14 серпня 2024.
  18. ↑ а б Acosta-Silva, Yuliana de Jesus; Torres-Pacheco, Irineo; Matsumoto, Yasuhiro; Toledano-Ayala, Manuel; Soto-Zarazúa, Genaro Martín; Zelaya-Ángel, Orlando; Méndez-López, Arturo (2019-06). Applications of solar and wind renewable energy in agriculture: A review. Science Progress (англ.). Т. 102, № 2. с. 127—140. doi:10.1177/0036850419832696. ISSN 0036-8504. PMC 10424537. PMID 31829840. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  19. ↑ Wydra, Kerstin; Vollmer, Vera; Busch, Christin; Prichta, Susann (30 червня 2023). Agrivoltaic: Solar Radiation for Clean Energy and Sustainable Agriculture with Positive Impact on Nature. Solar Radiation - Enabling Technologies, Recent Innovations, and Advancements for Energy Transition [Working Title] (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.111728.
  20. ↑ Maganza, Alessandra; Gabetti, Alice; Pastorino, Paolo; Zanoli, Anna; Sicuro, Benedetto; Barcelò, Damià; Cesarani, Alberto; Dondo, Alessandro; Prearo, Marino (8 серпня 2023). Toward Sustainability: An Overview of the Use of Green Hydrogen in the Agriculture and Livestock Sector. Animals (англ.). Т. 13, № 16. с. 2561. doi:10.3390/ani13162561. ISSN 2076-2615. PMC 10451694. PMID 37627352. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  21. ↑ Chalaev, D. M.; Morozov, Yu P. (17 липня 2023). СИСТЕМИ ГЕОТЕРМАЛЬНОГО ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ ОБ’ЄКТІВ СІЛЬСКОГО ГОСПОДАРСТВА ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АБСОРБЦІЙНИХ ТЕПЛОВИХ НАСОСІВ. Vidnovluvana energetika (укр.). № 2(73). с. 81—91. doi:10.36296/1819-8058.2023.2(73).81-91. ISSN 2664-8172. Процитовано 14 серпня 2024.
  22. ↑ FarmWise Titan FT-35: The 100 Best Inventions of 2020. Time (англ.). 19 листопада 2020. Процитовано 7 липня 2024.
  23. ↑ а б Налобіна, Олена; Голотюк, Микола; Бундза, Олег; Шимко, Андрій; Михайлов, Артем (10 листопада 2022). Задача руху сільськогосподарського робота на поворотах. СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ. Т. 2, № 19. с. 141—147. doi:10.36910/automash.v2i19.912. ISSN 2313-5425. Процитовано 7 липня 2024.
  24. ↑ dia_news (28 липня 2023). Agricultural robot that destroys 200,000 weeds per hour with a laser. Dnipropetrovsk Investment Agency (англ.). Процитовано 7 липня 2024.
  25. ↑ Погорілий, В.; Муха, В. (2023). Тренди в роботизації мобільних сільськогосподарських засобів (PDF). Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. Т. 1, № 32(46). с. 96—111. doi:10.31473/2305-5987-2023-1-32(46)-8.
  26. ↑ а б Özgüven, Mehmet Metin (2023). The digital age in agriculture (вид. First edition). Boca Raton. ISBN 978-1-003-34571-8. OCLC 1356800259.
  27. ↑ Billingsley, J. (2019). Robotics and automation for improving agriculture. London, UK. ISBN 978-0-429-26673-7. OCLC 1107875220.
  28. ↑ Karkee, Manoj; Zhang, Qin (2021). Fundamentals of agriculture and field robotics. Cham. ISBN 978-3-030-70400-1. OCLC 1262190352.
  29. ↑ Bechar, Avital (2021). Innovation in agricultural robotics for precision agriculture : a roadmap for integrating robots in precision agriculture. Cham. ISBN 978-3-030-77036-5. OCLC 1264715812.
  30. ↑ Raj, Pethuru; Saini, Kavita; Pacheco, Vinicius Feitosa (2023). Applying drone technologies and robotics for agricultural sustainability. Hershey, PA. ISBN 978-1-6684-6415-1. OCLC 1341844509.
  31. ↑ Васильковська, К. В.; Андрієнко, О. О.; Шепілова, Т. П. (27 квітня 2023). ЕФЕКТИВНІСТЬ АГРОДРОНІВ В СИСТЕМІ ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА. Аграрні інновації (укр.). № 17. с. 13—18. doi:10.32848/agrar.innov.2023.17.2. ISSN 2709-4405. Процитовано 7 липня 2024.
  32. ↑ Hafeez, Abdul; Husain, Mohammed Aslam; Singh, S. P.; Chauhan, Anurag; Khan, Mohd. Tauseef; Kumar, Navneet; Chauhan, Abhishek; Soni, S. K. (1 червня 2023). Implementation of drone technology for farm monitoring & pesticide spraying: A review. Information Processing in Agriculture. Т. 10, № 2. с. 192—203. doi:10.1016/j.inpa.2022.02.002. ISSN 2214-3173. Процитовано 7 липня 2024.
  33. ↑ Qu, Tengteng; Li, Yaoyu; Zhao, Qixin; Yin, Yunzhen; Wang, Yuzhi; Li, Fuzhong; Zhang, Wuping (2024-03). Drone-Based Multispectral Remote Sensing Inversion for Typical Crop Soil Moisture under Dry Farming Conditions. Agriculture (англ.). Т. 14, № 3. с. 484. doi:10.3390/agriculture14030484. ISSN 2077-0472. Процитовано 7 липня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  34. ↑ Al-Shammary, Ahmed Abed Gatea; Al-Shihmani, Layth Saleem Salman; Fernández-Gálvez, Jesús; Caballero-Calvo, Andrés (1 липня 2024). Optimizing sustainable agriculture: A comprehensive review of agronomic practices and their impacts on soil attributes. Journal of Environmental Management. Т. 364. с. 121487. doi:10.1016/j.jenvman.2024.121487. ISSN 0301-4797. Процитовано 15 серпня 2024.
  35. ↑ Стале Сільське Господарство: Методи та Головні Переваги. eos.com (укр.). 20 березня 2023. Процитовано 15 серпня 2024.
  36. ↑ а б Chaudhary, Parul; Singh, Shivani; Chaudhary, Anuj; Sharma, Anita; Kumar, Govind (23 серпня 2022). Overview of biofertilizers in crop production and stress management for sustainable agriculture. Frontiers in Plant Science (English) . Т. 13. doi:10.3389/fpls.2022.930340. ISSN 1664-462X. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  37. ↑ Krebs, Julius; Bach, Sonja (2018-09). Permaculture—Scientific Evidence of Principles for the Agroecological Design of Farming Systems. Sustainability (англ.). Т. 10, № 9. с. 3218. doi:10.3390/su10093218. ISSN 2071-1050. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ Fiebrig, Immo; Zikeli, Sabine; Bach, Sonja; Gruber, Sabine (1 вересня 2020). Perspectives on permaculture for commercial farming: aspirations and realities. Organic Agriculture (англ.). Т. 10, № 3. с. 379—394. doi:10.1007/s13165-020-00281-8. ISSN 1879-4246. Процитовано 15 серпня 2024.
  39. ↑ Khangura, Ravjit; Ferris, David; Wagg, Cameron; Bowyer, Jamie (2023-01). Regenerative Agriculture—A Literature Review on the Practices and Mechanisms Used to Improve Soil Health. Sustainability (англ.). Т. 15, № 3. с. 2338. doi:10.3390/su15032338. ISSN 2071-1050. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  40. ↑ Giller, Ken E; Hijbeek, Renske; Andersson, Jens A; Sumberg, James (2021-03). Regenerative Agriculture: An agronomic perspective. Outlook on Agriculture (англ.). Т. 50, № 1. с. 13—25. doi:10.1177/0030727021998063. ISSN 0030-7270. PMC 8023280. PMID 33867585. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  41. ↑ Newton, Peter; Civita, Nicole; Frankel-Goldwater, Lee; Bartel, Katharine; Johns, Colleen (26 жовтня 2020). What Is Regenerative Agriculture? A Review of Scholar and Practitioner Definitions Based on Processes and Outcomes. Frontiers in Sustainable Food Systems (English) . Т. 4. doi:10.3389/fsufs.2020.577723. ISSN 2571-581X. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  42. ↑ Volkogon, V. (15 листопада 2018). Agricultural microbiology in Ukraine: achievements, problems, prospects. Вісник аграрної науки (англ.). Т. 96, № 11. с. 20—27. doi:10.31073/agrovisnyk201811-03. ISSN 2308-9377.
  43. ↑ Uman National University of Horticulture; Trus, Olexandr; Prokopenko, Eduard; Uman National University of Horticulture; Polishchuk, Tetyana; Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University (27 жовтня 2021). БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ ТА ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН (PDF). Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University. № 5(130). с. 36—41. doi:10.30929/1995-0519.2021.5.36-41. Процитовано 15 серпня 2024.
  44. ↑ Vincze, Éva-Boglárka; Becze, Annamária; Laslo, Éva; Mara, Gyöngyvér (2024-01). Beneficial Soil Microbiomes and Their Potential Role in Plant Growth and Soil Fertility. Agriculture (англ.). Т. 14, № 1. с. 152. doi:10.3390/agriculture14010152. ISSN 2077-0472. Процитовано 5 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  45. ↑ М.В. Патика, О.Ю. Колодяжний, Ю.П. Борко (2017). Сучасні молекулярно-біологічні методи вивчення мікробного біому та метагеному ґрунтів аграрного використання (PDF) (вид. ОБСТЕЖЕННЯ І МОНІТОРИНГ МЕЛІОРОВАНИХ І ЗАБРУДНЕНИХ ҐРУНТІВ). Агрохімія і ґрунтознавство. с. 116—124. ISSN 0587-2596.
  46. ↑ Djemiel, Christophe; Dequiedt, Samuel; Karimi, Battle; Cottin, Aurélien; Horrigue, Walid; Bailly, Arthur; Boutaleb, Ali; Sadet-Bourgeteau, Sophie; Maron, Pierre-Alain (30 червня 2022). Potential of Meta-Omics to Provide Modern Microbial Indicators for Monitoring Soil Quality and Securing Food Production. Frontiers in Microbiology (English) . Т. 13. doi:10.3389/fmicb.2022.889788. ISSN 1664-302X. PMC 9280627. PMID 35847063. Процитовано 5 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  47. ↑ Ammar, Esraa E.; Rady, Hadeer A.; Khattab, Ahmed M.; Amer, Mohamed H.; Mohamed, Sohila A.; Elodamy, Nour I.; AL-Farga, Ammar; Aioub, Ahmed A. A. (1 листопада 2023). A comprehensive overview of eco-friendly bio-fertilizers extracted from living organisms. Environmental Science and Pollution Research (англ.). Т. 30, № 53. doi:10.1007/s11356-023-30260-x. ISSN 1614-7499. Процитовано 15 серпня 2024.
  48. ↑ Kumar, Satish; Diksha; Sindhu, Satyavir S.; Kumar, Rakesh (1 січня 2022). Biofertilizers: An ecofriendly technology for nutrient recycling and environmental sustainability. Current Research in Microbial Sciences. Т. 3. с. 100094. doi:10.1016/j.crmicr.2021.100094. ISSN 2666-5174. PMC 8724949. PMID 35024641. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  49. ↑ Volkohon, V. V.; Dimova, S. B.; Sasina, T. S.; Volkohon, K. I; Shevchenko, L. A.; Shtanko, N. P.; Zemska, I. A. (22 грудня 2022). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ. Agriciltural microbiology. Т. 36. с. 3—12. doi:10.35868/1997-3004.36.3-12. ISSN 1997-3004. Процитовано 15 серпня 2024.
  50. ↑ Shu, Xiangyang; Liu, Weijia; Huang, Han; Ye, Qinxin; Zhu, Shunxi; Peng, Zhaohui; Li, Yiding; Deng, Liangji; Yang, Zepeng (2023-01). Meta-Analysis of Organic Fertilization Effects on Soil Bacterial Diversity and Community Composition in Agroecosystems. Plants (англ.). Т. 12, № 22. с. 3801. doi:10.3390/plants12223801. ISSN 2223-7747. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ Yu, Yitian; Zhang, Qi; Kang, Jian; Xu, Nuohan; Zhang, Zhenyan; Deng, Yu; Gillings, Michael; Lu, Tao; Qian, Haifeng (21 лютого 2024). Alexandre, Gladys (ред.). Effects of organic fertilizers on plant growth and the rhizosphere microbiome. Applied and Environmental Microbiology (англ.). Т. 90, № 2. doi:10.1128/aem.01719-23. ISSN 0099-2240. PMC 10880660. PMID 38193672. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  52. ↑ Li, Wen-Jing; Zhou, Xin-Yuan; An, Xin-Li; Li, Li-Juan; Lin, Chen-Shuo; Li, Hua; Li, Hong-Zhe (19 січня 2024). Enhancement of beneficial microbiomes in plant–soil continuums through organic fertilization: Insights into the composition and multifunctionality. Soil Ecology Letters (англ.). Т. 6, № 3. с. 230223. doi:10.1007/s42832-023-0223-1. ISSN 2662-2297. Процитовано 15 серпня 2024.
  53. ↑ J. Aislabie, J. R. Deslippe (2013). Soil microbes and their contribution to soil services (PDF). Lincoln, New Zealand: Manaaki Whenua Press. ISBN 978-0-478-34736-4.
  54. ↑ Barbara Amon (editor) (Q3 2023). Developing circular agricultural production systems (eng) . Burleigh Dodds Science PU. с. 400. ISBN 1-80146-256-9. OCLC 1340030300.
  55. ↑ Basso, Bruno; Jones, James W.; Antle, John; Martinez-Feria, Rafael A.; Verma, Brahm (1 жовтня 2021). Enabling circularity in grain production systems with novel technologies and policy. Agricultural Systems (англ.). Т. 193. с. 103244. doi:10.1016/j.agsy.2021.103244. ISSN 0308-521X. Процитовано 21 квітня 2023.
  56. ↑ Bruno S. Sergi (2023). Sustainable Agriculture: Circular to Reconstructive, Volume 1. Singapore: Springer Verlag. ISBN 981-16-8733-1. OCLC 1371014186.
  57. ↑ Singh, Pardeep; Sharma, Anu; Choudhury, Moharana; Singh, Suruchi (2023). Agriculture waste management and bioresource: the circular economy perspective. Hoboken, NJ. ISBN 1-119-80835-9. OCLC 1340038516.
  58. ↑ а б в Puglia, Debora; Pezzolla, Daniela; Gigliotti, Giovanni; Torre, Luigi; Bartucca, Maria Luce; Del Buono, Daniele (2021-01). The Opportunity of Valorizing Agricultural Waste, Through Its Conversion into Biostimulants, Biofertilizers, and Biopolymers. Sustainability (англ.). Т. 13, № 5. с. 2710. doi:10.3390/su13052710. ISSN 2071-1050. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  59. ↑ Awogbemi, Omojola; Kallon, Daramy Vandi Von (2022-10). Valorization of agricultural wastes for biofuel applications. Heliyon (англ.). Т. 8, № 10. с. e11117. doi:10.1016/j.heliyon.2022.e11117. ISSN 2405-8440. PMC 9593297. PMID 36303926. Процитовано 24 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  60. ↑ а б Bala, Saroj; Garg, Diksha; Sridhar, Kandi; Inbaraj, Baskaran Stephen; Singh, Ranjan; Kamma, Srinivasulu; Tripathi, Manikant; Sharma, Minaxi (2023-02). Transformation of Agro-Waste into Value-Added Bioproducts and Bioactive Compounds: Micro/Nano Formulations and Application in the Agri-Food-Pharma Sector. Bioengineering (англ.). Т. 10, № 2. с. 152. doi:10.3390/bioengineering10020152. ISSN 2306-5354. PMC 9952426. PMID 36829646. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  61. ↑ Sadh, Pardeep Kumar; Duhan, Surekha; Duhan, Joginder Singh (2 січня 2018). Agro-industrial wastes and their utilization using solid state fermentation: a review. Bioresources and Bioprocessing. Т. 5, № 1. с. 1. doi:10.1186/s40643-017-0187-z. ISSN 2197-4365. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  62. ↑ Mujtaba, Muhammad; Fernandes Fraceto, Leonardo; Fazeli, Mahyar; Mukherjee, Sritama; Savassa, Susilaine Maira; Araujo de Medeiros, Gerson; do Espírito Santo Pereira, Anderson; Mancini, Sandro Donnini; Lipponen, Juha (20 травня 2023). Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy: a review with focus on biofuels, biocomposites and bioplastics. Journal of Cleaner Production. Т. 402. с. 136815. doi:10.1016/j.jclepro.2023.136815. ISSN 0959-6526. Процитовано 14 серпня 2024.
  63. ↑ Phiri, Resego; Mavinkere Rangappa, Sanjay; Siengchin, Suchart; Oladijo, Oluseyi Philip; Dhakal, Hom Nath (1 жовтня 2023). Development of sustainable biopolymer-based composites for lightweight applications from agricultural waste biomass: A review. Advanced Industrial and Engineering Polymer Research. Т. 6, № 4. с. 436—450. doi:10.1016/j.aiepr.2023.04.004. ISSN 2542-5048. Процитовано 24 листопада 2023.
  64. ↑ Ravindran, Rajeev; Hassan, Shady S.; Williams, Gwilym A.; Jaiswal, Amit K. (2018-12). A Review on Bioconversion of Agro-Industrial Wastes to Industrially Important Enzymes. Bioengineering (англ.). Т. 5, № 4. с. 93. doi:10.3390/bioengineering5040093. ISSN 2306-5354. PMC 6316327. PMID 30373279. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  65. ↑ Rasool, Kashif; Hussain, Sabir; Shahzad, Asif; Miran, Waheed; Mahmoud, Khaled A.; Ali, Nisar; Almomani, Fares (1 червня 2023). Comprehensive insights into sustainable conversion of agricultural and food waste into microbial protein for animal feed production. Reviews in Environmental Science and Bio/Technology (англ.). Т. 22, № 2. с. 527—562. doi:10.1007/s11157-023-09651-6. ISSN 1572-9826. Процитовано 14 серпня 2024.
  66. ↑ Yafetto, Levi; Odamtten, George Tawia; Wiafe-Kwagyan, Michael (2023-04). Valorization of agro-industrial wastes into animal feed through microbial fermentation: A review of the global and Ghanaian case. Heliyon. Т. 9, № 4. с. e14814. doi:10.1016/j.heliyon.2023.e14814. ISSN 2405-8440. Процитовано 14 серпня 2024.
  67. ↑ Upadhyay, Sudhir K.; Singh, Garima; Rani, Nitu; Rajput, Vishnu D.; Seth, Chandra Shekhar; Dwivedi, Padmanabh; Minkina, Tatiana; Wong, Ming Hung; Show, Pau Loke (1 травня 2024). Transforming bio-waste into value-added products mediated microbes for enhancing soil health and crop production: Perspective views on circular economy. Environmental Technology & Innovation. Т. 34. с. 103573. doi:10.1016/j.eti.2024.103573. ISSN 2352-1864. Процитовано 14 серпня 2024.
  68. ↑ Sitthikitpanya, Napapat; Sittijunda, Sureewan; Khamtib, Sontaya; Reungsang, Alissara (1 жовтня 2021). Co-generation of biohydrogen and biochemicals from co-digestion of Chlorella sp. biomass hydrolysate with sugarcane leaf hydrolysate in an integrated circular biorefinery concept. Biotechnology for Biofuels. Т. 14, № 1. с. 197. doi:10.1186/s13068-021-02041-6. ISSN 1754-6834. PMC 8487135. PMID 34598721. Процитовано 24 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  69. ↑ Роїк, М. В.; Ганженко, О. М.; Гончарук, Г. С. (2020). Вплив багаторічних біоенергетичних культур на відновлення родючості грунту. Біоенергетика (укр.). № 2. с. 4—6. doi:10.47414/be.2.2020.224980. ISSN 2707-3653. Процитовано 14 червня 2024.
  70. ↑ Енергетичні культури vs продукти харчування в Україні. Економічна правда (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
  71. ↑ Geissler, Caleb H.; Maravelias, Christos T. (13 липня 2022). Analysis of alternative bioenergy with carbon capture strategies: present and future. Energy & Environmental Science (англ.). Т. 15, № 7. с. 2679—2689. doi:10.1039/D2EE00625A. ISSN 1754-5706. Процитовано 29 листопада 2023.
  72. ↑ Lefvert, Adrian; Grönkvist, Stefan (1 січня 2024). Lost in the scenarios of negative emissions: The role of bioenergy with carbon capture and storage (BECCS). Energy Policy. Т. 184. с. 113882. doi:10.1016/j.enpol.2023.113882. ISSN 0301-4215. Процитовано 29 листопада 2023.
  73. ↑ van Delden, S. H.; SharathKumar, M.; Butturini, M.; Graamans, L. J. A.; Heuvelink, E.; Kacira, M.; Kaiser, E.; Klamer, R. S.; Klerkx, L. (2021-12). Current status and future challenges in implementing and upscaling vertical farming systems. Nature Food (англ.). Т. 2, № 12. с. 944—956. doi:10.1038/s43016-021-00402-w. ISSN 2662-1355. Процитовано 11 квітня 2023.
  74. ↑ Martin, Michael; Weidner, Till; Gullström, Charlie (2022). Estimating the Potential of Building Integration and Regional Synergies to Improve the Environmental Performance of Urban Vertical Farming. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 6. doi:10.3389/fsufs.2022.849304. ISSN 2571-581X. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  75. ↑ Eigenbrod, Christine; Gruda, Nazim (1 квітня 2015). Urban vegetable for food security in cities. A review. Agronomy for Sustainable Development (англ.). Т. 35, № 2. с. 483—498. doi:10.1007/s13593-014-0273-y. ISSN 1773-0155. Процитовано 15 серпня 2024.
  76. ↑ Kabir, Md Shaha Nur; Reza, Md Nasim; Chowdhury, Milon; Ali, Mohammod; Samsuzzaman; Ali, Md Razob; Lee, Ka Young; Chung, Sun-Ok (2023-11). Technological Trends and Engineering Issues on Vertical Farms: A Review. Horticulturae (англ.). Т. 9, № 11. с. 1229. doi:10.3390/horticulturae9111229. ISSN 2311-7524. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  77. ↑ Oh, Soojin; Lu, Chungui (4 березня 2023). Vertical farming - smart urban agriculture for enhancing resilience and sustainability in food security. The Journal of Horticultural Science and Biotechnology (англ.). Т. 98, № 2. с. 133—140. doi:10.1080/14620316.2022.2141666. ISSN 1462-0316. Процитовано 15 серпня 2024.
  78. ↑ Van Gerrewey, Thijs; Boon, Nico; Geelen, Danny (2022-01). Vertical Farming: The Only Way Is Up?. Agronomy (англ.). Т. 12, № 1. с. 2. doi:10.3390/agronomy12010002. ISSN 2073-4395. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  79. ↑ Blom, Tess; Jenkins, Andy; van den Dobbelsteen, Andy (29 серпня 2023). Synergetic integration of vertical farms and buildings: reducing the use of energy, water, and nutrients. Frontiers in Sustainable Food Systems (English) . Т. 7. doi:10.3389/fsufs.2023.1227672. ISSN 2571-581X. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  80. ↑ Рибак, О.С.; Пацева, І.Г. (16 липня 2024). Міське огородництво на даху – екологічне подолання продовольчої кризи в урбанізованому середовищі. Аграрні інновації. № 24. с. 135—140. doi:10.32848/agrar.innov.2024.24.19. ISSN 2709-4405. Процитовано 14 серпня 2024.
  81. ↑ а б Holden, Nicholas M.; Wolfe, Mary Leigh; Ogejo, Jactone Arogo; Cummins, Enda J. (2021-01). Introduction to Biosystems Engineering (англ.). doi:10.21061/introbiosystemsengineering. Процитовано 5 серпня 2024.
  82. ↑ O’Donoghue, Tom; Minasny, Budiman; McBratney, Alex (26 березня 2024). Digital Regenerative Agriculture. npj Sustainable Agriculture (англ.). Т. 2, № 1. с. 1—5. doi:10.1038/s44264-024-00012-6. ISSN 2731-9202. Процитовано 5 серпня 2024.
  83. ↑ Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman; Ligonenko, Larysa; Lanova, Oksana; Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman (23 лютого 2021). Digitalization of the agricultural sphere: state, problems and prospects (PDF). Economics: time realities. Т. 1, № 53. с. 84—92. doi:10.15276/ETR.01.2021.9. Процитовано 5 серпня 2024.
  84. ↑ Cernisevs, Olegs; Surmach, Andrey; Buka, Stanislavs (12 лютого 2024). Smart agriculture for urban regions: Digital transformation strategies in the agro-industrial sector for enhanced compliance and economic growth. Scientific Horizons (укр.). Т. 27, № 4. с. 166—175. doi:10.48077/scihor4.2024.166. ISSN 2709-8877. Процитовано 5 серпня 2024.
  85. ↑ Ma, Shaochun; Lin, Tao; Mao, Enrong; Song, Zhenghe; Ting, Kuan-Chong (2022). Sensing, data managing, and control technologies for agricultural systems. Cham, Switzerland. ISBN 978-3-031-03834-1. OCLC 1331329437.
  86. ↑ Saurabh, Samant; Dey, Kushankur (15 лютого 2021). Blockchain technology adoption, architecture, and sustainable agri-food supply chains. Journal of Cleaner Production (англ.). Т. 284. с. 124731. doi:10.1016/j.jclepro.2020.124731. ISSN 0959-6526. Процитовано 11 квітня 2023.
  87. ↑ L. B., Krithika (2022-09). Survey on the Applications of Blockchain in Agriculture. Agriculture (англ.). Т. 12, № 9. с. 1333. doi:10.3390/agriculture12091333. ISSN 2077-0472. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  88. ↑ Alobid, Mohannad; Abujudeh, Said; Szűcs, István (2022-01). The Role of Blockchain in Revolutionizing the Agricultural Sector. Sustainability (англ.). Т. 14, № 7. с. 4313. doi:10.3390/su14074313. ISSN 2071-1050. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  89. ↑ Adow, Anass Hamadelneel; Shrivas, Mahendra Kumar; Mahdi, Hussain Falih; Zahra, Musaddak Maher Abdul; Verma, Devvret; Doohan, Nitika Vats; Jalali, Asadullah (10 серпня 2022). Analysis of Agriculture and Food Supply Chain through Blockchain and IoT with Light Weight Cluster Head. Computational Intelligence and Neuroscience (англ.). Т. 2022. с. e1296993. doi:10.1155/2022/1296993. ISSN 1687-5265. PMC 9385328. PMID 35990137. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  90. ↑ Vilas-Boas, Jonas L.; Rodrigues, Joel J. P. C.; Alberti, Antonio M. (1 лютого 2023). Convergence of Distributed Ledger Technologies with Digital Twins, IoT, and AI for fresh food logistics: Challenges and opportunities. Journal of Industrial Information Integration (англ.). Т. 31. с. 100393. doi:10.1016/j.jii.2022.100393. ISSN 2452-414X. Процитовано 11 квітня 2023.
  91. ↑ Dibbern, Thais; Romani, Luciana Alvim Santos; Massruhá, Silvia Maria Fonseca Silveira (1 серпня 2024). Main drivers and barriers to the adoption of Digital Agriculture technologies. Smart Agricultural Technology. Т. 8. с. 100459. doi:10.1016/j.atech.2024.100459. ISSN 2772-3755. Процитовано 5 серпня 2024.
  92. ↑ Javaid, Mohd; Haleem, Abid; Singh, Ravi Pratap; Suman, Rajiv (1 січня 2022). Enhancing smart farming through the applications of Agriculture 4.0 technologies. International Journal of Intelligent Networks (англ.). Т. 3. с. 150—164. doi:10.1016/j.ijin.2022.09.004. ISSN 2666-6030. Процитовано 11 квітня 2023.
  93. ↑ Birner, Regina; Daum, Thomas; Pray, Carl (2021-12). Who drives the digital revolution in agriculture? A review of supply‐side trends, players and challenges. Applied Economic Perspectives and Policy (англ.). Т. 43, № 4. с. 1260—1285. doi:10.1002/aepp.13145. ISSN 2040-5790. Процитовано 5 серпня 2024.
  94. ↑ Lichtfouse, Eric (2012). Agroecology and strategies for climate change. Dordrecht: Springer Science+Business Media B.V. ISBN 978-94-007-1905-7. OCLC 756509283.
  95. ↑ De Marchi, Massimo; Diantini, Alberto; Eugenio Pappalardo, Salvatore (2022). Drones and geographical information technologies in agroecology and organic farming : contributions to technological sovereignty. Boca Raton, FL. ISBN 978-0-429-05284-2. OCLC 1336840612.
  96. ↑ Méndez, V. Ernesto; Izzo, Victor M.; Engles, Eric; Gerlicz, Andrew (2023). Agroecology : leading the transformation to a just and sustainable food system (вид. Fourth edition). Boca Raton, FL. ISBN 978-1-003-30404-3. OCLC 1300756661.
  97. ↑ Sharma, Pankaj; Pandey, Vimal; Sharma, Mayur Mukut Murlidhar; Patra, Anupam; Singh, Baljinder; Mehta, Sahil; Husen, Azamal (30 серпня 2021). A Review on Biosensors and Nanosensors Application in Agroecosystems. Nanoscale Research Letters (англ.). Т. 16, № 1. doi:10.1186/s11671-021-03593-0. ISSN 1556-276X. PMC 8405745. PMID 34460019. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  98. ↑ Bhandari, Geeta; Dhasmana, Archna; Chaudhary, Parul; Gupta, Sanjay; Gangola, Saurabh; Gupta, Ashulekha; Rustagi, Sarvesh; Shende, Sudhir S.; Rajput, Vishnu D. (2023-03). A Perspective Review on Green Nanotechnology in Agro-Ecosystems: Opportunities for Sustainable Agricultural Practices & Environmental Remediation. Agriculture (англ.). Т. 13, № 3. с. 668. doi:10.3390/agriculture13030668. ISSN 2077-0472. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  99. ↑ Marchiol, Luca (19 вересня 2018). Çelik, Özge (ред.). Nanotechnology in Agriculture: New Opportunities and Perspectives. New Visions in Plant Science (англ.). InTech. doi:10.5772/intechopen.74425. ISBN 978-1-78923-702-3.
  100. ↑ Usman, Muhammad; Farooq, Muhammad; Wakeel, Abdul; Nawaz, Ahmad; Cheema, Sardar Alam; Rehman, Hafeez ur; Ashraf, Imran; Sanaullah, Muhammad (15 червня 2020). Nanotechnology in agriculture: Current status, challenges and future opportunities. Science of The Total Environment (англ.). Т. 721. с. 137778. doi:10.1016/j.scitotenv.2020.137778. ISSN 0048-9697. Процитовано 7 серпня 2023.
  101. ↑ Ahmad, Zishan; Tahseen, Sabaha; Wasi, Adla; Ganie, Irfan Bashir; Shahzad, Anwar; Emamverdian, Abolghassem; Ramakrishnan, Muthusamy; Ding, Yulong (2022-01). Nanotechnological Interventions in Agriculture. Nanomaterials (англ.). Т. 12, № 15. с. 2667. doi:10.3390/nano12152667. ISSN 2079-4991. PMC 9370753. PMID 35957097. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  102. ↑ а б Wu, Honghong; Li, Zhaohu (1 лютого 2022). Recent advances in nano-enabled agriculture for improving plant performance. The Crop Journal (англ.). Т. 10, № 1. с. 1—12. doi:10.1016/j.cj.2021.06.002. ISSN 2214-5141. Процитовано 7 серпня 2023.
  103. ↑ Prasad, Ram; Bhattacharyya, Atanu; Nguyen, Quang D. (2017). Nanotechnology in Sustainable Agriculture: Recent Developments, Challenges, and Perspectives. Frontiers in Microbiology. Т. 8. doi:10.3389/fmicb.2017.01014. ISSN 1664-302X. PMC 5476687. PMID 28676790. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  104. ↑ Mittal, Deepti; Kaur, Gurjeet; Singh, Parul; Yadav, Karmveer; Ali, Syed Azmal (2020). Nanoparticle-Based Sustainable Agriculture and Food Science: Recent Advances and Future Outlook. Frontiers in Nanotechnology. Т. 2. doi:10.3389/fnano.2020.579954. ISSN 2673-3013. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  105. ↑ Fincheira, Paola; Tortella, Gonzalo; Seabra, Amedea B.; Quiroz, Andrés; Diez, María Cristina; Rubilar, Olga (2021-10). Nanotechnology advances for sustainable agriculture: current knowledge and prospects in plant growth modulation and nutrition. Planta (англ.). Т. 254, № 4. doi:10.1007/s00425-021-03714-0. ISSN 0032-0935. Процитовано 7 серпня 2023.
  106. ↑ Malini, S.; Raj, Kalyan; Madhumathy, S.; El-Hady, Khalid Mohamed; Islam, Saiful; Dutta, Mycal (29 квітня 2022). Bioinspired Advances in Nanomaterials for Sustainable Agriculture. Journal of Nanomaterials (англ.). Т. 2022. с. e8926133. doi:10.1155/2022/8926133. ISSN 1687-4110. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  107. ↑ Yadav, Anurag; Yadav, Kusum; Ahmad, Rumana; Abd-Elsalam, Kamel A. (2023-06). Emerging Frontiers in Nanotechnology for Precision Agriculture: Advancements, Hurdles and Prospects. Agrochemicals (англ.). Т. 2, № 2. с. 220—256. doi:10.3390/agrochemicals2020016. ISSN 2813-3145. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  108. ↑ Sharma, Pankaj; Pandey, Vimal; Sharma, Mayur Mukut Murlidhar; Patra, Anupam; Singh, Baljinder; Mehta, Sahil; Husen, Azamal (30 серпня 2021). A Review on Biosensors and Nanosensors Application in Agroecosystems. Nanoscale Research Letters (англ.). Т. 16, № 1. с. 136. doi:10.1186/s11671-021-03593-0. ISSN 1556-276X. PMC 8405745. PMID 34460019. Процитовано 25 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  109. ↑ Chaud, Marco; Souto, Eliana B.; Zielinska, Aleksandra; Severino, Patricia; Batain, Fernando; Oliveira-Junior, Jose; Alves, Thais (2021-06). Nanopesticides in Agriculture: Benefits and Challenge in Agricultural Productivity, Toxicological Risks to Human Health and Environment. Toxics (англ.). Т. 9, № 6. с. 131. doi:10.3390/toxics9060131. ISSN 2305-6304. PMC 8230079. PMID 34199739. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  110. ↑ Wang, Dengjun; Saleh, Navid B.; Byro, Andrew; Zepp, Richard; Sahle-Demessie, Endalkachew; Luxton, Todd P.; Ho, Kay T.; Burgess, Robert M.; Flury, Markus (2022-04). Nano-enabled pesticides for sustainable agriculture and global food security. Nature Nanotechnology (англ.). Т. 17, № 4. с. 347—360. doi:10.1038/s41565-022-01082-8. ISSN 1748-3395. PMC 9774002. PMID 35332293. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  111. ↑ Babu, Subhash; Singh, Raghavendra; Yadav, Devideen; Rathore, Sanjay Singh; Raj, Rishi; Avasthe, Ravikant; Yadav, S. K.; Das, Anup; Yadav, Vivek (1 квітня 2022). Nanofertilizers for agricultural and environmental sustainability. Chemosphere (англ.). Т. 292. с. 133451. doi:10.1016/j.chemosphere.2021.133451. ISSN 0045-6535. Процитовано 7 серпня 2023.
  112. ↑ Ahmed, Ayesha; He, Pengfei; He, Pengbo; Wu, Yixin; He, Yueqiu; Munir, Shahzad (1 березня 2023). Environmental effect of agriculture-related manufactured nano-objects on soil microbial communities. Environment International (англ.). Т. 173. с. 107819. doi:10.1016/j.envint.2023.107819. ISSN 0160-4120. Процитовано 7 серпня 2023.
  113. ↑ Bratovcic, Amra; Hikal, Wafaa M.; Ahl, Hussein A. H. Said-Al; Tkachenko, Kirill G.; Baeshen, Rowida S.; Sabra, Ali S.; Sany, Hoda (23 березня 2021). Nanopesticides and Nanofertilizers and Agricultural Development: Scopes, Advances and Applications. Open Journal of Ecology (англ.). Т. 11, № 4. с. 301—316. doi:10.4236/oje.2021.114022. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  114. ↑ Tovar-Lopez, Francisco J. (2023-01). Recent Progress in Micro- and Nanotechnology-Enabled Sensors for Biomedical and Environmental Challenges. Sensors (англ.). Т. 23, № 12. с. 5406. doi:10.3390/s23125406. ISSN 1424-8220. PMC 10300794. PMID 37420577. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  115. ↑ Shaw, Daniel S.; Honeychurch, Kevin C. (2022-09). Nanosensor Applications in Plant Science. Biosensors (англ.). Т. 12, № 9. с. 675. doi:10.3390/bios12090675. ISSN 2079-6374. PMC 9496508. PMID 36140060. Процитовано 7 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  116. ↑ Kwak, Seon-Yeong; Wong, Min Hao; Lew, Tedrick Thomas Salim; Bisker, Gili; Lee, Michael A.; Kaplan, Amir; Dong, Juyao; Liu, Albert Tianxiang; Koman, Volodymyr B. (12 червня 2017). Nanosensor Technology Applied to Living Plant Systems. Annual Review of Analytical Chemistry (англ.). Т. 10, № 1. с. 113—140. doi:10.1146/annurev-anchem-061516-045310. ISSN 1936-1327. Процитовано 7 серпня 2023.
  117. ↑ Wu, Honghong; Nißler, Robert; Morris, Victoria; Herrmann, Niklas; Hu, Peiguang; Jeon, Su-Ji; Kruss, Sebastian; Giraldo, Juan Pablo (8 квітня 2020). Monitoring Plant Health with Near-Infrared Fluorescent H 2 O 2 Nanosensors. Nano Letters (англ.). Т. 20, № 4. с. 2432—2442. doi:10.1021/acs.nanolett.9b05159. ISSN 1530-6984. Процитовано 7 серпня 2023.
  118. ↑ Food and Agriculture Organization of the United Nations (2022). Gene editing and agrifood systems (PDF). ООН.
  119. ↑ Zaidi, Syed Shan-e-Ali; Mahas, Ahmed; Vanderschuren, Hervé; Mahfouz, Magdy M. (30 листопада 2020). Engineering crops of the future: CRISPR approaches to develop climate-resilient and disease-resistant plants. Genome Biology. Т. 21, № 1. с. 289. doi:10.1186/s13059-020-02204-y. ISSN 1474-760X. PMC 7702697. PMID 33256828. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  120. ↑ Abdul Aziz, Mughair; Brini, Faical; Rouached, Hatem; Masmoudi, Khaled (2022). Genetically engineered crops for sustainably enhanced food production systems. Frontiers in Plant Science. Т. 13. doi:10.3389/fpls.2022.1027828. ISSN 1664-462X. PMC 9680014. PMID 36426158. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  121. ↑ Hamdan, Mohd Fadhli; Mohd Noor, Siti Nurfadhlina; Abd-Aziz, Nazrin; Pua, Teen-Lee; Tan, Boon Chin (2022-01). Green Revolution to Gene Revolution: Technological Advances in Agriculture to Feed the World. Plants (англ.). Т. 11, № 10. с. 1297. doi:10.3390/plants11101297. ISSN 2223-7747. PMC 9146367. PMID 35631721. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  122. ↑ Wan, Lili; Wang, Zhuanrong; Tang, Mi; Hong, Dengfeng; Sun, Yuhong; Ren, Jian; Zhang, Na; Zeng, Hongxia (2021-07). CRISPR-Cas9 Gene Editing for Fruit and Vegetable Crops: Strategies and Prospects. Horticulturae (англ.). Т. 7, № 7. с. 193. doi:10.3390/horticulturae7070193. ISSN 2311-7524. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  123. ↑ Huey, Samantha L.; Krisher, Jesse T.; Bhargava, Arini; Friesen, Valerie M.; Konieczynski, Elsa M.; Mbuya, Mduduzi N. N.; Mehta, Neel H.; Monterrosa, Eva; Nyangaresi, Annette M. (2022-01). Review of the Impact Pathways of Biofortified Foods and Food Products. Nutrients (англ.). Т. 14, № 6. с. 1200. doi:10.3390/nu14061200. ISSN 2072-6643. PMC 8952206. PMID 35334857. Процитовано 15 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  124. ↑ Ofori, Kelvin F.; Antoniello, Sophia; English, Marcia M.; Aryee, Alberta N. A. (2022). Improving nutrition through biofortification–A systematic review. Frontiers in Nutrition. Т. 9. doi:10.3389/fnut.2022.1043655. ISSN 2296-861X. PMC 9784929. PMID 36570169. Процитовано 15 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  125. ↑ Kiran, Aysha; Wakeel, Abdul; Mahmood, Khalid; Mubaraka, Rafia; Hafsa; Haefele, Stephan M. (2022-02). Biofortification of Staple Crops to Alleviate Human Malnutrition: Contributions and Potential in Developing Countries. Agronomy (англ.). Т. 12, № 2. с. 452. doi:10.3390/agronomy12020452. ISSN 2073-4395. Процитовано 15 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  126. ↑ Avnee; Sood, Sonia; Chaudhary, Desh Raj; Jhorar, Pooja; Rana, Ranbir Singh (2023). Biofortification: an approach to eradicate micronutrient deficiency. Frontiers in Nutrition. Т. 10. doi:10.3389/fnut.2023.1233070. ISSN 2296-861X. PMC 10543656. PMID 37789898. Процитовано 15 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  127. ↑ Post, Mark J.; Levenberg, Shulamit; Kaplan, David L.; Genovese, Nicholas; Fu, Jianan; Bryant, Christopher J.; Negowetti, Nicole; Verzijden, Karin; Moutsatsou, Panagiota (2020-07). Scientific, sustainability and regulatory challenges of cultured meat. Nature Food (англ.). Т. 1, № 7. с. 403—415. doi:10.1038/s43016-020-0112-z. ISSN 2662-1355. Процитовано 11 квітня 2023.
  128. ↑ Hermes Sanctorum (2022). Cultured Meat to Secure Our Future: Hope for Animals, Food Security, and the Environment. Steiner Books. ISBN 1-59056-654-8. OCLC 1241071660.
  129. ↑ Mark Post, Che Connon, Chris Bryant. (2023). Advances in Cultured Meat Technology. Burleigh Dodds Science PU. ISBN 1-80146-376-X. OCLC 1362499728.
  130. ↑ Springmann, M.; Freund, F. (10 січня 2022). Options for reforming agricultural subsidies from health, climate, and economic perspectives. Nature Communications (англ.). Т. 13, № 1. с. 82. doi:10.1038/s41467-021-27645-2. ISSN 2041-1723. Процитовано 7 серпня 2023.

Література

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Менеджмент фермерських господарств / В.Горовий, С.Тимчук, 2019. ISBN 978-617-673-254-9.
  • Основи рослинництва і тваринництва / Г.Бирта, Ю.Бургу, 2019. ISBN 978-617-673-249-5.
  • Адаптивні системи землеробства / В.Гудзь, 2019. ISBN 978-617-673-274-7.
  • Аграрна економічна політика / П.Юхименко, О.Шуст, 2023. ISBN 978-611-01-2895-7.
  • Аграрна політика Європейського Союзу. Виклики та перспективи / Т.Зінчук, 2019. ISBN 978-611-01-1467-7.
  • Природно-сільськогосподарське районування України / А.Мартін, О.Чумаченко, С.Осипчук, 2018. ISBN 978-611-01-0607-8.
  • Становлення аграрної сфери в умовах інституціонального забезпечення розвитку ринку інновацій / М.Однорог, 2020. ISBN 978-611-01-1944-3.
  • Охорона праці у сільському господарстві. Навчальний посібник / О.Войналович, Т.Білько, Є.Марчиниша. 2019. ISBN 978-611-01-1101-0.
  • Еколого-економічні проблеми деградації сільськогосподарських земель в Україні / А.Мартін, О.Чумаченко, 2018. ISBN 978-611-01-0608-5.
  • Селекційно-технологічні аспекти науково-обгрунтованого підбору окремих видів і сортів малопоширених плодових і ягідних культур для перспективних напрямів плодівництва та цільове використання їх плодів у контексті здорового харчування / В.Москалець, 2022. ISBN 978-611-01-2409-6.
  • Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах. Підручник / В.Плаксієнко, 2022. ISBN 978-617-7594-18-4.
  • Практикум з теорії статистики і сільськогосподарської статистики / А.Мармоза, 2019. ISBN 978-617-673-846-6.
  • Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів / Ю.Посудін, 2005.
  • Аграрне право України. Підручник. / Гайворонський В. М., Жушман В. М. — Х.: Право, 2003.
  • Серії книг: Advances in Agronomy (Elsevier), Sustainable Agriculture Reviews (Springer), Innovations in Agricultural & Biological Engineering та GIS Applications in Agriculture (Routledge).

Журнали

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сільське господарство
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Agriculture
  • AgroScience.com.ua — соціальна мережа українських працівників аграрного виробництва.
  • Аграрний сектор України.
  • АПК-Інформ — новини та огляд аграрного ринку України.
  • Agro Mage — науково-довідковий портал теоретичних і практичних питань агрокультури.
  • SprayForce — оптимізовує сільське господарство для підвищення продуктивності роботи техніки та збільшення врожаю.

Регулятори

[ред. | ред. код]

Довідкові матеріали

[ред. | ред. код]

Науково-навчальні аграрні заклади

[ред. | ред. код]
Галузі
Сільське
господарство
Питання
Сабреддіт (англ.) · X topic
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сільське_господарство&oldid=43287747