Перейти до вмісту

Майдан Незалежності

Координати: 50°27′0″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Майдан незалежності)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Майдан.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Майдан Незалежності (значення).
Майдан Незалежності
Київ
Майдан Незалежності (2005)
Майдан Незалежності (2005)
Майдан Незалежності (2005)
РайонШевченківський
Назва на честьпроголошення незалежності України
Колишні назви
Козине болото,
Хрещатицька площа,
Думська площа,
Радянська площа,
площа Калініна,
майдан ім. 19 Вересня[1],
площа Жовтневої революції
Загальні відомості
Координати50°27′0″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417
поштові індекси01001
Транспорт
Найближчі станції метроЛінія 2  «Майдан Незалежності»,
Лінія 1  «Хрещатик» (250 м)
Автобуси 24, 62, 110, 111, 114
Трамваїз 1892 до 1944 року 11, 12, 14, 16, 19 (нині — кінцева зупинка на Контрактовій площі)
Тролейбуси 6, 16, 18
Зупинки громадського транспорту«Майдан Незалежності» (тролейбусна);
«Майдан Незалежності», «Вулиця Інститутська» (автобусна)
Покриттяасфальт, кам'яна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
БудівліБудинок Федерації профспілок України
Архітектурні пам'яткиЛядська брама
Пам'ятникиМонумент Незалежності
Поштові відділенняГоловпоштамт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11136
У проєкті OpenStreetMapr9287875
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Майдан Незалежності у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Майда́н Незале́жності (розм. Майда́н) — центральна площа Києва[2][3][3]. Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костельною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.

Назви

  • Хрещатицька площа (1830—1876)
  • Думська площа (1876—1919)
  • Радянська площа (1919—1935)
  • Площа Калініна (1935—1977)
  • Площа Жовтневої революції (1977—1991)
  • Майдан Незалежності (з 1991)

Історія

До XX століття

Хрещатицький майдан (1860-ті)

До кінця X століття ця місцевість, як і весь сучасний Хрещатик, мала назву Перевісищем і була болотом. Там, де нині починається Софійська вулиця, знаходилася Лядська брама, що вела до Верхнього міста.

На території майдану в XVIII столітті були зведені кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року. Наприкінці XVIII — початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.

У 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а у 1850-х роках — кам'яні будинки. У 1869 році місцевість дістала назву Хрещатицька площа. До 1871 року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

1851 року на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор Олександр Беретті; наразі на цьому місці Будинок профспілок України).

У 1874—1876 роках споруджена будівля Міської думи на Хрещатицькій площі, за проєктом Київського архітектора німецького походження Олександра Шіле (1830—1897), який обіймав посаду міського архітектора. Крім кімнат для міської управи та зали засідань, тут також були крамниці, художня школа Миколи Мурашка, перший в Європі пункт нічних лікарських чергувань. Як орган влади Київська дума проіснувала до 1919 року. Тоді ж із приходом більшовиків споруду зайняли різні адміністративні установи, а фігуру архистратига Михаїла замінила червона зірка.

Міська дума залишалася неушкодженою під час жахливих вибухів та пожеж у вересні 1941 року. Тоді ж площа дістала назву Думської. 1 листопада 1941 року радянські підпільники підпалили будівлю Міської думи, яка знаходилася на місці сучасного Майдану Незалежності. Внаслідок пожежі був істотно пошкоджений останній поверх, але за свідченнями істориків та краєзнавців споруду можна було б відбудувати. Після завершення війни обгорілу будівлю Міської думи було розібрано для створення нового радянського «обличчя» майдану[4].

XX століття

1912 року — поблизу майдану збудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петрові Столипіну (зруйнований 16 (29) березня 1917 року).

Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура міста, яку очолював Микола Щорс.

Березень 1919 року — площа отримала назву Радянська[5][6].

1922 рік — на майдані був встановлений пам'ятник Карлові Марксу (скульптор Йосип Чайков; у 1930-х роках демонтований).

1935 рік — Радянську площу перейменовано на майдан імені Калініна[7] (на відзнаку 60-річчя Михайла Калініна), у 1944 році цю назву було підтверджено[8].

У 1941—1943 роках, під час тимчасової нацистської окупації майдан мав назви Думського та Майдану імені 19 Вересня[9].

1961 рік — відкритий 16-поверховий готель «Москва» (у 2001 році перейменований на готель «Україна»).

17 грудня 1976 року відкрита станція метрополітену «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року — «Майдан Незалежності»)

1977 рік — на площі був встановлений монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований у 1991 році). Після реконструкції отримала назву площа Жовтневої революції, на честь Жовтневої революції 1917 року[10], назву площа Калініна дістала сучасна Михайлівська площа).

У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 осіб.

У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке надалі отримало назву Революція на граніті.

XXI століття

Серпень 1991 року[11] — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. У побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990 року, цю назву зафіксовано під час Революції на граніті у жовтні 1990 року[12].

2001 рік — проведена реконструкція майдану: встановлено ряд пам'ятників, зокрема, Монумент Незалежності, відкрито підземний ТЦ «Глобус», прибрано великий фонтан (так звану «Рулетку»; у 2011 році його було встановлено у приватному ландшафтному парку в селі Буки Сквирського району[13].

Узимку 2000—2001 років на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми».

2004 рік — майдан став центром Помаранчевої революції.

2010 рік — відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.

21 листопада 2013 року, у 9-ту річницю Помаранчевої революції, розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом[14]. Згодом ці події переросли у Революцію Гідності, що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму Віктора Януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності.

18—20 лютого 2014 року на Майдані відбувалося силове протистояння, у результаті якого були значні жертви серед протестувальників, Майдан був серйозно пошкоджений; окрім того, у ніч на 19 лютого був спалений Будинок профспілок України. Наметове містечко Євромайдану було розібране лише 9 серпня[15].

16 жовтня 2025 року стало відомо про наміри міської влади здійснити реконструкцію пам'ятного знаку «Нульовий кілометр» (Глобус), з якого вилучать назви російських міст, а після реставрації відновлять на своєму місці[16].

Особистості

У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською та Михайлівською, у 1859 році мешкав Тарас Шевченко.

В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.

Примітні споруди

Цікаві факти

Дуже часто в розмовній мові називається просто як Майдан, з великої літери[17].

Галерея

  • Думська площа (на початку XX століття)
    Думська площа (на початку XX століття)
  • Загальний вигляд
    Загальний вигляд
  • Загальний вигляд (1975)
    Загальний вигляд (1975)
  • Краєвид Майдану (на початку 1990-х років)
    Краєвид Майдану (на початку 1990-х років)
  • Мітинг на Майдані Незалежності (1990-ті)
    Мітинг на Майдані Незалежності (1990-ті)
  • Велелюдний мітинг на Майдані Незалежності (1990-ті)
    Велелюдний мітинг на Майдані Незалежності (1990-ті)
  • Майдан після реконструкції (2001)
    Майдан після реконструкції (2001)
  • Майдан Незалежності під час Помаранчевої революції
    Майдан Незалежності під час Помаранчевої революції
  • Майдан Незалежності вночі (2005)
    Майдан Незалежності вночі (2005)
  • Майдан незалежності під час акцій протесту в грудні 2013 року
    Майдан незалежності під час акцій протесту в грудні 2013 року
  • Народне віче 2 лютого 2014 року
    Народне віче 2 лютого 2014 року
  • Майдан незалежності після боїв у лютому 2014 року
    Майдан незалежності після боїв у лютому 2014 року
  • Виконання гімну на Майдані Незалежності у новорічну ніч 2014 року
  • Краєвид з Алеї Героїв Небесної Сотні (2015)
    Краєвид з Алеї Героїв Небесної Сотні (2015)
  • Марш захисників у День Незалежності (2019)
    Марш захисників у День Незалежності (2019)

Див. також

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 28 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Кудрицький, 1982, с. 403–404.
  3. ↑ а б Сингаевский, Вадим (31 липня 2013). Киев. Путеводитель (рос.). Litres. ISBN 978-5-457-44074-6.
  4. ↑ Втрачені пам'ятки міста: будівля Міської думи — перлина Хрещатика. Вечірній Київ. 1 листопада 2021.
  5. ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  6. ↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  7. ↑ На відзнаку ювілею М. І. Калініна. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 9 червня 2014. // Пролетарська правда. — 1935. — № 266 (4168). — 20 листопада. — С. 6
  8. ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  9. ↑ 19 вересня 1941 року, після 78 днів оборони, Київ був захоплений німецькими військами
  10. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1977 року № 1396 «Про найменування площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1739. Арк. 246. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
  11. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3862. Арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
  12. ↑ Події 1990 року розбудили центр, тепер схід має відчути себе Україною, — експерт. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  13. ↑ Ландшафтный парк в Буках. md-ukraine.com (рос.). Процитовано 19 травня 2023.
  14. ↑ Taylor, Adam. Why Ukraine Is So Important. Business Insider (амер.). Процитовано 19 травня 2023.
  15. ↑ Рух Хрещатиком звільнили, намети розбирають. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  16. ↑ Разом з пам'ятником Булгакову знімуть ще «Глобус» на Майдані та оздоблення Житнього ринку. Інформатор Київ. 16 жовтня 2025.
  17. ↑ Один із прикладів використання. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 14 березня 2015.

Джерела

Література

Панорама

Панорама нічного майдану Незалежності


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майдан_Незалежності&oldid=46398100